Спосіб лікування депресивно-параноїдного синдрому у хворих шизофренією

. f /£>€£* МПК6 A 61 К 31/395, A 61N 1/20 ,СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ДЕПРЕСИВНО-ПАРАНОІДНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ ШИЗОФРЕНІЄЮ Винахід відноситься до медицини а саме до психіатрії і , , може бути використаний для р ф р __ лікування депресивнопараноїдного синдрому 13 у хворих шизофренією._ Відомий синдрому у хворих шизофренією, котрий включає пероральний' прийом високих доз галоперідолу на протязі тривалого курсу лікування (Психиатрия: Пер. с англ./Под ред. Р.Шейдера.-М.: Практика, 1998.-С.395-425). Недоліком відомого спосібу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, появою небажаних побічних реакцій і ускладнень , а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію галоперідолу і амітриптиліну безпосередньо в заінтересованих структурах гол9вного мозку . Відомий також спосіб лікування депресивно-параноїдного синдрому у хворих шизофренією, котрий включає комбіноване використання психотропних засобів і перемінного електричного струму, зокрема, галоперідолу і електросудомної терапії (Клиническая психиатрия/Бачериков Н.Е Михайлова К,В., ., Гавенко В. Л. и др. Под ред. проф. Н. Е • Бачерикова - К.: дпчид дЬыад, д-*--з^-аиаида.'і цсаи її - ' в" і >и і їм /т І' ПІІ iW*^ >'і "МІ "'Ч"" " Здоровая, 1989.-С.108-133,319-361). Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування , що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю , високою частотою побічних реакцій і важких ускладнень (вивихи та підвивихи суглобів тріщини , і переломи хребців , бронхопневмонії , зупинка серця і смерть а також ), відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію г а ло п е р і д ол у і а м і т р ип т и л і н у бе з п о с е ре д н ь о в заінтересованих структурах головного мозку , Найбільш близьким по технічній суті і досягаемому результату до заявленого є спосіб лікування депресивно параноїдного синдрому у хворих шизофренією, котрий включає використання трансорбітального електрофорезу галоперідолу на фоні його перорального прийому{Лечение психических расстройств различной этиологии: ' Уч. пособие/Под ред. Н.Е.Бачерикова , П.Т.Петрюка . - X.: Основа,1995.- С.124-126). Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю із-за відсутності можли вості комплекс но впл ивати на психопатоло гічну с имптомат ику і швидко нарощува ти ^ концентрацію галоперідолу і амітриптиліну безпосередньо в ~~ заінтересованих структурах головного мозку /***' ' Технічний результат винаходу полягає в скороченні терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Технічний результат досягається тим що згідно , винаходові додатково через 4 год після ранкового перорального прийому галоперідолу і амітриптиліну на фоні їх попереднього двотижневого перорального прийому проводять одночасно трансорбітальний електрофорез 0,5% розчину галоперідолу і 1% розчину амітриптиліну, використовуючи при цьому два різних очних електроди, з постійним збільшенням сили струму від 2 до 4 мА, його щільності від 0,03 до 0,05 мА/ см2 , тривал ост і процедури в ід25 до ЗО хв при курс і лікування 15 щоденних процедур. Використання галоперідолу і амітриптиліну в комплексному лікуванні депресивно-параноїдного синдрому у хворих шизофренією відомо, але невідомо максимально швидке нарощування їх концентрації в заінтересованих структурах головно го мозку шля хом проведення одночасно го трансорбітального електрофорезу галоперідолу і амітриптиліну. Проведення трансорбітального електрофорезу галоперідолу і амітриптиліну співпадає з максимальною їх концентрацією в плазмі крові внаслідок їх перорального прийому, отже, з найбільш вираженою їх дією. Механізм д ії гало пер ід о лу зв'я зують з б ло кадо ю допамінових рецепторів, з центральною альфа-адреноблокуючою дією, а також з порушенням зворотнього неиронального захвату і депонування норадреналіну. Амітриптилін є інгібітором зворотнього неиронального захвату медіаторних моноамінів, йому притаманна холінолітична активність, виявляє сильну к тимолептичну дію в поєднанні з вираженим седативним ефектом. При цьому, під впливом гальванічного струму створюються умови для підвищення ефекту дії препаратів: виникають електрохімічні процеси в біологічних клітинах, що збільшує проникливість клітинних мембран, умови для потенціювання та пролонгування дії препаратів. Це сприяє швидкому поступленню галоперідола і амітриптиліна в заінтересовані структури головно го мозку та спинномозкову рідину, які мають відношення до патогенетичних ланок шизофренії. Разом з цим, дія гало пер ід о лу і ам ітр иптил ін у від буваєт ься пр и сприятливо зміненій реактив ності нервової системи під впливом гальванічного струму, що значно порідшує появу побічних реакцій. Все це спияє скороченню терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Заявлений спосіб здійснюється слідуючим чином. Хворий прймає щоденно тричі"о 8,14 та 20 год галоперідол усер еди ну в таб летк ах в до зі від 3 до 20 м г/до б і амітриптилін - . в і д 100 до 250 мг/доб. Через 4 год після ранкового перорального прийому галоперідолу і амітриптиліну на фоні їх попереднього двотижневого перорального прийому проводять одночасно " трансорбітальний електрофорез галоперідолу і амітриптиліну за очно-потиличною методикою. Для цього очниці при закритих очах заповнюють вологою ватою, потім кладуть матер'яні прокладки діаметром по 4 см, попередньо змочені 1-2% розчином молочної кислоти до рН 2,83,0. На праву очницю наносять разову дозу галоперідолу (0,5%-l,0) r на ліву - разову дозу амітриптиліну (1%-2,0), розведених в дистильованій воді. Очні електроди з'єднують з позитивним полюсом. Другий електрод із прокладкою б х 8 см, змоченою фізіологічним розчином, розміщують на потилицю і з'єднують з негативним полюсом джерела струму Процедури . проводять при постійному збільшенні сили струму від 2 до 4 мА, його щільності від 0,03 до 0,05 мА/см2 , тривалості процедури від 25 до ЗО хв при курсі лікування 15 щоденних процедур, які проводять в першій половині дня. \ Дані параметри вибрані дослідним щляхом у зв'язку з тим , що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект, ї Спосіб протипоказаний при индивідуальніи непереносимості струму, мокрій екземі в місцях 'накладання електродів, різькому порушенні больової і температурної чутливості ; злоякісних новоутвореннях, порушеннях серцевого ритму в поєднанні з частими судинними кризами серцево-судинною , недостатністю ІІВ-ІІІ ст. та острими порушеннями мозкового кровообігу. Спосіб використаний нами у 57 різностатевих праворуких хворих шизофренією з депресивно-параноїдним синдромом із середньою тривалістю захворювання 4,5 років у віці від 20 до 65 років з безперервним та 'губоподібним перебігом , котрі виявляли ознаки терапевтичної резистентності Позитивний . ефект отримано у 43 хворих, невизначений - у 14 хворих, що підтверджується вірогідними клініко-психопатологічними , патопсихологічними та електрофізіологічними даними . Приклад 1. Хворий Ф., 40''років. Діагноз: шизофренія параноїдна, шубоподібний перебіг , рецидив. Хворіє 9 років, 5 разів лікувався стаціонарно в міській психіатричній лікарні , інвалід II групи, останній раз лікувався стаціонарно з 06.07.98р. по 20.08,98р. у зв'язку із різьким загостренням депресивно-параноїдної симптоматики. До застосування заявленого способу лікування у хворого відмічалась терапевтична резистентність . Хворий приймав щоденно тричі о 8,14 та 20 год галоперідол усередину в дозі 15 мг/доб і амітриптилін - 150 мг/доб. Через 4 год після ранкового перорального прийому гал опе рі дол у і а міт ри пти лі ну на фо ні їх по пе ред нь ого двотижневого перорального прийому проводили одночасно трансорбітальний електрофорез галоперідолу і амітриптиліну за очно-потиличною методикою . Для цього очниці при закритих * очах заповнювали вологою ватою потім клали матер'яні , прокладки діаметром по 4 см, попередньо змочені 1-2% розчином молочної кислоти до рН 2,8-3,0. На праву очницю наносили разову дозу галоперідолу (0,5%-1,0), на ліву разову дозу амітрипти ліну (U-2,0), розвед ених в дистильованій воді. Очні електроди з'єднували з позитивним полюсом. Другий електрод із прокладкою 6 х 8 см, змоченою ф і з і о л о г і ч н и м р о з ч и н о м, р о з м і щ у в а л и н а п о т и л и ц ю і з *єднували з негативним полюсом джерела струму♦ Процедури проводили при постійному збільшенні сили струму від 2 до 4 мА, його щільності від 0,03 до 0,05 мА/см2 , тривалості процедури від 25 до ЗО хв при курсі лікування 15 щоденних процедур, які проводили в першій половині дня Дані . лікувальні процедури хворий переніс добре, побічних реакцій і ускладнень не відмічалось . - чВнаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого - щезли тривога, тахікардія, запори, почуття вини, нормалізувався настрій, регресували психотичні розлади , перестав виказувати маячні деї ставлення , отруєння і переслідування, покращився апетит, зміцнів фізично, почав краще відноситися до близьких і рідних будувати реальні , плани на майбутнє, включатися в трудові процеси і цікавитися випискою. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними , патопсихологічними та електрофізіологічними даними . Таким чином, додаткове введення методом одночасного тра нс ор бі та льн ог о ел ек тро фо ре зу г ало пе рі до лу і амітриптиліну привело до максимально швидкого нарощування їх концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного ' мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії , скорочення психотичного періоду хвороби і терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Приклад 2. Хворий Е., 39 років. Діагноз: шизофренія параноідна, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 15 років, бі льш е 1 0 р аз ів л ік ув ався с та ц іо н ар но в м іс ь кі й психіатр ич ній лікар ні, інвалід I I гр упи, о станній р аз лікувався стаціонарно з 10.0 6. 98р . по 3 1.0 7. 9 8р . у зв'язку із різьким загостренням депресивно-параноідної симптоматики. До застосування заявленого способу лікування у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хвор ий пр ийм ав щ од енно тр ич і о 8, 1 4 та 20 год галоперідол усередину в дозі 11 мг/доб і амітриптилін - 200 мг/доб. Через 4 год після ранкового перорального прийому галоперідолу і амітриптиліну на фоні їх попереднього двотижневого перорального прийому проводили одночасно трансорбітальний електрофорез галоперідолу і амітриптиліну за очно-потиличною методикою, що описани вище в прикладі, 1. Побічних реакцій і ускладнень у хворого не відмічалось. Внаслідок лікування наступило покращення стану хворого емоційно ожив, нормалізувався настр ій, щезли тривога, нудьга, суїцидальні думки, ідеї самонарікання, перестав відчувати страх, виказувати їде! реформаторства _та переслідування, став більш товариським, прихильнішим до рідних, перестав скаржитись на часті запори і перебої в ді ля н ці с ер ця , по ч ав F і га то ч ита ти , пер е гля да ти телепередачі, цікавитися випискою, значно зміцнів фізично, появилась критика до свого стану. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. *' ,Таким чином, додаткове введення методом одночасного трансорбітального електрофорезу галоперідолу і амітриптиліну привело до максимально швидкого нарощування їх концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головно го мо зку, зм еншення р езистентності до психофармакотерапіі, скорочення психотичного періоду хвороби і терміну - лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Як видно із прикладів здійснення, заявлений спосіб лікування дієздатний і ефективний. * 7 В порівнянні зі способом-прототипом заявлений спосіб лікування депресивно-параноїдного синдрому у хворих шизофренією сприяє швидкій редукції психопатологічних розладів , формуванню повної і стійкої ремісії дає , можливість швидко нарощувати концентрацію галоперідолу та амітриптиліну безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом їх додаткового введення методом одночасного трансорбітального електрофорезу що дозволяє , зменшувати резистентність до психофармакотерапії і термін лікування на б днів за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Спосіб-прототип дозволяє добитися позитивного ефекту тільки у 69,1% хворих, заявлений спосіб лікування депресивно-параноідного синдрому у хворих шизофренією даз позитивний ефект у 75,4% хворих , . Таким чином, заявлений спосіб в порівнянні із прототипом перевищує терапевтичну ефективність на6,3%, що дає можливість скорочувати термін лікування .