Спосіб очищення поверхні води від нафти та нафтопродуктів

Спосіб очищення поверхні води від нафти і нафтопродуктів що містить в собі нанесення по рошкоподібного органічного або органомінерального сорбенту, який відрізняється тим, що як порошкоподібний сорбент використовують відходи непаливної переробки бурого вупппя - залишкове буре вуї ілля дисперсністю 0--20 мкм або суміші залишкового бурого вугілля та відходу Г PEC алюмосилікатних мікросфер у співвідношенні 1 0,84-1,3 вагових частин Винахід відноситься до області охорони біосфери, а саме до розділу очищення поверхп води за допомогою сорбентів і може бути використано для видалення нафтової плівки а також під час аварійних розливів нафти та нафтопродуктів на поверхні води Проблема очищення природних та стічних вод від нафти є однією з кардинальних проблем охорони навколишнього середовища тому що саме нафта та нафтопродукти наносять колосальні збитки біосфері Відомо, ЩО 1 Л нафтопродуктів може виключити з питного балансу 1 млн літрів води 1 кг нафти утворює на поверхні води нафтову плівку площею 1 га, шкідливу для мешканців акваторій Найбільш ефективним способам очищення від цих видів забруднень є сорбційне очищення [1-31 ВІДОМІ аналоги на способи сорбційного очищення поверхні води від нафти на нафтопродуктів які містять в собі використання органічних матеріалів природного та штучного походження тирси, торфу, активованого вугілля, полістиролу [2-4], мезопористого вуплля [5] Загальними вимогами до вищеперерахованих речовин є те, що вони повинні мати олефільні та гідрофобні властивості Способи містять в собі рівномірне нанесення на нафтову пляму сорбуючу речовину, яка вбирає нафту або нафтопродукти, з наступним вилученням одержаного пласта з водної поверхні механічними способами [1-4] Недоліки відомих сорбційних способів очищення водної поверхні від нафтопродуктів є 1) ви користання дефщигних матеріалів (тирси, активованого вугілля), 2) необхідність обробки сорбентів гідрофобними реагентами (наприклад, спливним маслом [4]), 3) необхідність регенерації сорбентів (активованого вугілля [2 3]), яка також складна і вимагає значних матеріальних витрат і багатоступеневої технологи Найбільш близьким за суттю до заявленого і взятим як прототип є спосіб очищення поверхні води, забрудненої нафтою, який включає обробку води сорбентом, в якості якого використовують сапропель органічного та органомінерального типу [6] Сапропель висушують до консистенції що дозволяє одержати порошкоподібний матеріал При цьому повинна виконуватися необхідна умова В 35159 При обробці нафтової плями сорбентом II типу (сапропель • 0,5 - 3 - 4% ВЖК) агломерат не потопає, а його збирають з поверхні води Питома витрата сорбенту типу II одержується в межах 1,27-1,02-1,00 г сзпропелю/r нафти або питома сорбція нафти 0,79-0,93-0,98 г нафти/r сорбенту II типу, який оброблений відповідно 0,5-3,0-4,0% ВЖК від маси подрібненого сапропелю Недоліки цього способу (прототипу): - мала сорбційна ємкість сорбенту; - велика витрата сорбенту; - значна складність технології сушки' потрібен постійний контроль за процесом сушки, через те, що треба підтримувати вогіопсть сапропелю в межах - 30%; - витрата додаткових матеріалів: жирних органічних кислот, органічних розчинників для модигЬікаии сапропелю, - ускладнення технології одержання сорбенту II типу обробки ВЖК в розчиннику та послідуючих етапів сушки сорбенту, випаровування та регенерації органічних розчинників і т.д ; - значні техніко-економічні затрати, які обумовлені двома попередніми пунктами та додатковою витратою на проведення природоохоронйх заходів, - відсутність на Україні промислових запасів і видобутку сапропелевого вугілля В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу очищення поверхні води від нафти на нафтопродуктів, в якому запропонований новий порошкоподібний реагент, складений на основі відходів виробництва, не потребуючий складної технології виготовлення, що має більш високу сорбційну ємкість в порівнянні з прототипом, що забезпечує меньшу витрату сорбенту За рахунок цього відбувається зниження техніко-екойомічних витрат, забезпечений збору агломерату, який утворюється, з поверхні води, утилізація порошкоподібних відходів виробництва і нафтових плям з одночасним рішенням екологічних проблем Поставлена задача вирішується тим, що в заявленому способі очищення поверхні води від нафти та нафтопродуктів, що включає нанесення на неї порошкоподібного органічного або органомінерального сорбенту згідно з винаходом в якості сорбенту використовують відходи непаливної переробки бурого вугілля - залишкове буре вугілля (ЗБВ), дисперсністю 0-20 мкм, або суміш залишкового бурого вугілля та відходу ГРЕС - алюмосилікатних мікросфер у відношенні 1.0,84-1,12 (алюмосилікатні мікросфєри (АСМС) отримуються під час спалювання органічного палива на ГРЕС І концентруються в зопошпакових відходах (ЗШВ) На поверхню води, вміщуючу нафтову плівку товщиною 0,448-1,30 мм, рівномірно наносять порошкоподібний сорбент, в якості якого використовують висушений в певному режимі ЗБВ або суміш ЗБВ та АСМС у відношенні 1.0,84-1,12. Буре вугілля є органічним і органомінеральним аналогом сапропелю, відрізняючись від останнього наявністю природної вологи. Суттєвість запропонованого способу складається в тому, що в якості адсорбенту замість природної сировини - сапропелю (сапропелевого вугілля) використовують відход виробництва ЗБВ, що утворюється при непаливній переробці бурого вугілля В технології отримання з них гуматів амонію - ростстимулюючих і органомінеральних препаратів [9]. За розробленою технологією отримують ЗБВ дисперсністю 0-20 мкм (100%), який вміщує, мас.%: W 3 - 30,0-58,0; Ad - 20,0-35,0; OMB - 50,0-7,0. Дані хімічного аналізу, золи, мас.%: SiC-г - 65,0; АЬОз - 25,5; Fe 2 O 3 - 4,5; СаО, ЩО - 2,0; Na2O, K2O - 0,9; ТЮ 2 - 0,7. Початковий ЗБВ сушать на повітрі, вологість повітряно-сухого ЗБВ складає 5,0-7,0%. Потім повітряно-сухий ЗБВ сушать у спеціальному режимі при температурі 160°С. Під час висушування в цьому режимі ЗБВ отримують у вигляді пористих часток з високою питомою поверхнею. Отриманий пористий сорбент Wa - 1,0%, дисперсністю 0-20 мкм, що має високу ступінь гідрофобності і може бути безпосередньо використаний в якості сорбенту, приклад 1, табл 1. Питома ємкість такого сорбенту дорівнює 1,10 г нафти/г ЗБВ або 1,19 мл нафти/r ЗБВ. Агломерат сорбенту з нафтою утворюється практично миттєво на протязі 10-30 сек та осідає на дно, зворотного явища десорбції нафти на поверхню не спостерігається. Питома витрата висушеного за способом прототипа сапропелю складає 0.5 г нафти/г сапропелю Тобто, заявлений сорбент в 2,5 рази ефективніший прототипу, співвідносно витрата ЗБВ на сорбцію нафтової плями скорочується в 2,5 раза в порівнянні з прототипом При застосуванні модифікованого сорбенту - суміш ЗБВ з АСМС отримують агломерати, які не тонуть у воді, легко збираються з поверхні води. АСМС являють собою дрібнодисперсні сферичні часточки, оболонка яких складається з оксидів кремнію, заліза, заповнених інертним газом, головним чином азотом. Товщина оболонок 2-30 мкм, діаметр 50-130 мкм. Хімічний склад АСМС, мас%: SiO? - 60,00; АІ2О3 - 21,75; Fe 2 O 3 - 9,00; СаО - 2,70; МдО - 1,60; Na2O - 2,15; SO 3 - 1,50; п.п п - 1,30 Насипна густина - 390 кг/м3; істинна густина (оболонок) - 2,27 кг/м3; коефіцієнт теплопровідності - 0,100-0,105 Вт/мК, питомий опір 10 t 2 -10 1 3 Ом • м, діелектрична проникливість 2,2-2,6. Питома витрата сорбенту при використанні суміші ЗБВ:АСМС в межах 1:0,84-1,12 забезпечує питому сорбційну ємкість 0,98-1,26 г нафти/г сорбенту (приклади 2-4,6). Це на 26,8-39,2% вище ніж у прототипа. 0,79-0,98 г нафти/r сорбенту, табл. 1, 2. Приклад 1. В лабораторну посудину ємкістю 1,5 л, діаметром 16,4 см вміщують 1,0 л води. На поверхню води виливають 8,71 г нафти об'ємом 9,47 см 3 (густина нафти 0,92 г/см3). При цьому утворюється шар нафти, площа якого дорівнює 211,336 см 2 , товщина нафтової плівки 0,448 мм. На поверхні нафтової плівки рівномірно розпиляють порошкоподібний ЗБВ, який висушили в спеціальному термічному режимі, масою 7,93 г (дисперсність 0-30 мк, вологість 1,0%). Співвідношення нафта сорбент дорівнює 1,1 г/г або 1,2 мл/г Розпилений порошок швидко, за 5-10 с, вбирає нафту, практично не вбираючи воду, та у вигляді окомкованої маси - агломератів, загальна площа поверхні яких складає приблизно 0,15-0,20 частини від вихідної поверхні, занурюється у воду, осідає на дно. 35159 На поверхи» води практично немає нафтової ппівки Сорбована таким чином нафта знову не переходить в розчин а утримується в грудках на дні посудини Очищену від нафтово» плівки воду де кантують Аналіз очищено) води проводять за загально прийнятою методикою Ї7) концентрація нафтопродуктів в ній складає 1? мг/л При установленій нормі нафтопродукти - ПДК нафтопродуктів 0 1 мг/л IV клас небезпеки [8] Сорбент данного типу (ЗБВ) вбирає 1 10 кг нафти/кг сорбенту або 1,2 л нафти/кг сорбенту Таким чином в результаті сорбційного очищення поверхні прісних вод порошкоподібним сорбентом ЗБВ маємо очищену в»д нафти водну поверхню Зв'язана сорбентом нафта стабільно утримується на дні посудини Приклад 2 В умовах прикладу 1 на нафтову плівку товщиною 0 947 мм, одержану при розлив» 18 41 г {дна*™ ~ 0 92 r/см3, Унаф™ - 20,01 мл), рівномірно наносять 18 85 г порошкоподібного сорбенту який являєсобою суміш, виготовлену з 8 9 г таї 9,95 АСМС при масовому співвідношенні ЗБВ АСМС рівному 11,12 Нанесений порошкоподібний тонкодисперсний сорбент вбирає практично миттєво розлиту нафту - на протязі 10-30 с При цьому площа поверхні нафтової плями скорочується в межах 0 , 1 0 05 від площі вихідної плями (знаходиться в межах 21 1-10 6 см2) Нафта утримується сорбентом довгий час (на протязі 1-3 годин) Зворотного явища - II десорбції - не спостерігається За допомогою механічних пристроїв (лабораторного шпателя або скребка) сорбований шар знімають з поверхи» Концентрація нафтопродуктів в очищеній воді складає 10 мг/л Сорбент даного типу вбирає 0 98 кг нафти на 1 кг сорбенту або 1,06 л нафти/кг сорбенту Або з розрахунку на ЗБВ (АСМС не сорбує нафту) розхід сорбенту складає 2,07 кг нафти/кг ЗБВ або 2 25 л нафти/кг ЗБВ Перевага даного сорбенту порівняно з чистим ЗБВ приклад 1, полягає в тому, що нафта не сідає на дно а взагалі вилучається з водоймища Збирання нафти з поверхні води ліквідує небезпеку повторного забруднення всієї акваторії внаслідок МОЖЛИВОЇ десорбци нафти, ft осідання на дно Це дає можливість утилізувати розлиту нафту та одночасно ліквідувати небезпеку накопичення нафтотоксинів в харчовому ланцібзі який замикається на людині Крім того, та обставина що нафта утримується на плаву полегшує П транспортування на берег і наступну утилізацію Приклад 3. За методикою прикладу 1, 2 на поверхню посудини, яка містить 1 л води, вили* вають 17 46 г (18,98 мл) нафти На утворену плівку товщиною 0 90 мм рівномірно наносять 17 39 г порошкоподібного сорбенту який являє собою суміш 9 43 г ЗБВ та 7,96 г АСМС, взятих в співвідношенні 10,84 Сорбент вбирає нафту миттєво (за 10-30 с) При обережному розмішуванні скребком від країв до центру плями сорбована нафта збирається в грудки які стабільно утримуються на поверхні та утримують сорбовану нафту Площа нафтової плями скорочується в межах 0,10-0 08 від вихідних параметрів (21,13-17,6 см г ) Грудки збирають механічно (лопаткою) Поверхня води чиста Пито ма витрата сорбенту складає 1 00 кг нафти/кг сорбенту або 1 09 л нафти/кг сорбенту Концентрація нафти в очищеній воді Смвфги - 12 мг/л Приклад 4 За методикою 1 2 прикладу на поверхню води виливають 24 54 г нафти об'ємом 26 67 мл Утворюється нафтова плівка товщиною 1 26 мм на поверхні яко) рівномірно розпиляють 21 80 г порошкоподібного сорбенту - суміш 11 39 г ЗБВ і 10 41 г АСМС взятих у співвідношенні 1 0,91 Сорбент швидко вбирає нафту (10-30 с) При обережному розмішуванні від кра>в до центру плями сорбована нафта збирається в грудки Грудки стабільно утримуються на поверхні води десорбція п на протязі 3 годин не спостерігається Грудки легко збирають з поверхні води лопаткою, шпателем Площа нафтової плями скорочується до 0 083-0 067 від вихідних розмірів (17 61-14.09 см2) Це складає 8 3-6 7% від площі вихідної" плями Тобто площа вихідної плями скорочується на 91,7-93 3% Питома витрата сорбенту складає 1,13 кг нафти/кг сорбенту або 1,22 л нафти/кг сорбенту Концентрація нафти в очищеній вод» складає Снафтм- 10 МГ/Л Приклад 5 Проведені в умовах прикладів 1 та 2 Наважка нафти 17 59 г що складає 19,12 мл при товщині нафтової плівки 0 904 мм На поверхню нафтової плями наносять 7 96 « АСМС Зв'язування нафтової плями в агломерат і зменшення його площі не відбувається Отже використання одних АСМС без ЗБВ в якості адсорбента для сорбції нафти з поверхні води недоцільно, бо не забезпечує агломерацію нафти і зменшення площі нафтової плями Приклад 6 Проведені в умовах прикладів 1 та 2 Наважку нафти масою 25 30 г що складає 27,50 мл прилили в посудину з водою, близькою за складом до морської (36 r/л NaCI) На поверхню утворено) нафтово) плями розпили суміш 10 95 г ЗБВ та 9,7 г АСМС в співвідношенні 1 0 84 Зв'язування нафтово) плями відбувається інтенсивно - за 10-20 с, концентрація нафти в очищеній воді складає 10,0 мг/л Скорочення площі нафтово) плями спостерігається в межах 5 0-10 0% від початкової площ» Приклад 7. Проведений в умовах прикладів 1 та 2 Наважка нафти 25 57 мл, утворює на поверхні води плгвку товщиною 1 315 мм На поверхні плями розпиляють суміш 11.05 г ЗБВ та 8 63 г АСМС в співвідношенні 1 0 781 Коагуляція нафтової плями відбувається швидко Скорочення площі нафтової плями в межах 70 0-75 0% Агломерат частково осідає на дно, частково зібраний з поверхні Концентрація нафти в очищеній воді складає 60 0 мг/л Приклад 8 Проведений в умовах прикладів 1 та 2 Наважка нафти 18 67 г об'ємом 20 29 мл, утворює на водній поверхні плівку товщиною 0,960 мм На поверхню плями розпилюють суміш з 8,30 г ЗБВ та 9 95 г АСМС у співвідношенні 1 1,20 Коагуляція нафти відбувається, але площа плями скорочується максимально на 60% Агломератзбирається з поверхні, бо алюмосіпікатні мікросфери в даному співвідношенні з ЗБВ сприяють розмиванню (розтіканню) нафтової плями Концентрація нафти в очищеній воді 70 мг/л 35159 Приклад 9. Проведений в умовах прикладів 1 та 2 Наважка нафти 18,78 г об'ємом 20 41 мл яку виливають на поверхню води утворює плівку товщиною 0 960 мм На поверхню нафтової плівки розпиляють суміш 7,42 г ЗБВ та 11,05 г АСМС у співвідношенні 1 1,31 Коагуляція нафтової плями відбувається, але площа агломерата складає близько 50% початкової Збирати агломерат з поверхні значно важче, ніж в прикладах 2-4 6 Концентрація нафти в очищеній воді складає 120 мг/л Сумарні дані по сорбції нафтопродуктів і скороченню площі нафтової плями при розпиленні сорбента поміщені в табл 1 та 2 Приведені приклади показують переваги способу обробки нафтових плям у порівнянні з відомими Замість відсутнього на Україні сапропелю пропонується використовувати в якості адсорбента доступний ВІДХІД перпроРнм fhppro пуппля без додаткових витрат на обробку ХІМІЧНИМИ реагентами як у випадку з прототипом аЬо суміш залишкового бурого вугілля та алюмосилікатних мікросфер - ВІДХОДІВ ТЕС Застосування одного ЗБВ дозволяє зібрати нафту з поверхні води при цьому нафтовий агломерат сідає на дно що небажано (приклад 1) чисті АСМС не сорбують нафту (приклад 5) Оптимальне відношення ЗБВ АСМС в межах 1 0 841,12, яке забезпечує питому сорбцію нафти в розрахунку на ЗБВ 1 85-2,31 r/г ЗБВ при агломерації нафти та скороченні площі нафтової плями на 90,0-95 0% » збиранні агломерату з поверхні акваторії (приклади 2-4, 6) При зменшенні АСМС в суміші до співвідношення ЗБВ АСМС що дорівнює 1 0,78 зв'язування нафти вщбувагться - нафтовий агломерат утворюється але скорочення площі плями від початкової відбувається на 70 0-75 0% і агломерат частково осідає на дно, приклад 7 При збільшенні частки АСМС у співвідношенні ЗБВ АСМС від 1 1 20 до 1 1,31 (приклад 8, 9) нафтовий агломерат заповнює велику поверхню 40,0-50 0% від площі початкової плями Збирати й з поверхні через це важче Вміст нафти в очищеній воді підвищується в декілька разів у порівнянні з прикладами 2-4, 6 Питома витрата запропонованого сорбенту у суміші ЗБВ АСМС в межах 1 0 84-1,12 оптимальна, оскільки забезпечує питому сорбційну ємкість 0,98-1 26 г нафти/г сорбенту (суміш ЗБВ \ АСМС), приклади 2-4, 6, що на 39,2-28 6 мас % вище, ніж у прототипа (0,79-0,98 г нафти/г сорбенту), табл 1, 2, приклади 2-4, 6 Заявлені сорбенти дозволяють агломерувати розлиту нафту на поверхні морських, прісних вод у стислі строки (10-30 с) з високою ефективністю, що підтверджують данні аналізу на вміст нафтопродуктів {7, 8} (у прототипа цей показник не приводиться) При агломерації нафтової пля ми, П площа скорочується у 10-20 разів від початкової Техніко економічні переваги заявленого способу в тому, що на 39 2-28,6% підвищує сорбційну ємкість порошкоподібного сорбенту в порівнянні з прототипом, при цьому співвідносно скорочуються витрати норми сорбенту Зникає необхідність обробки сорбентів сумішшю ВЖК в органічних розчинниках і, СПІВВІДНОСНО, спрощується технологія як на стадії підготовки сорбенту, так і на послідуючих стадіях - регенерації розчинників і т д Все це в цілому забезпечує позитивну техніко-економічну ефективність Джерела інформації які використовувалися під час складання заявки 1 Пащенко А А Крупа А А Очистка воды от нефти и нефтепродуктов с помощью модифицированного перлита // В кн Роль химии в охране окружающей среды Киев Наукова Думка 1983 - С 189-197 2 Пономарев В Г Иоаккимис Э Г, Монгайт И Л Очистка сточных вод нефтеперерабатывающих заводов М Химия, 1985 - С 114-124 3 Адсорбционная очистка сточных вод нефтеперерабатывающей и нефтехимической промышленности на активных углях Тематический обзор Серия Охрана окружающей среды М , 1979 - С 4 4 А С СССР № 998645 МКИ Е 02 В 15/04 // Способ получения материала для удаления нефтепродуктов с поверхности воды/ А И КиПрианов, Ю Д Юдкевич А Н Завьялов, Ю М Гольдшмидт, Е А Лебедев Опубл 23 02 1983 - БИ № 7, 1983 5 Тарнопольская М Г и др Водоснабжение и санитарная техника, № 11, 1991 - С 5-6 6 А С РФ № 1773873, МКИ С 02 F 1/28 // Способ очистки поверхности воды от нефти / В Ж Арене О М Гридин, Р С Мижерова, А В Заловский Опубл 07 11 92 - БИ № 41, 1992 (Прототип) 7 Методики определения концентрации загрязняющих веществ в природных и сточных водах Сборник Ч 1 Под ред к х и Ключевой Э С , Донецк Государственное управление охраны окружающей природной среды Министерства природы Украины по Донецкой области, 1994 - С 100-106 8 Санитарные правила и нормы Охрана поверхностных вод от загрязнений / Министерство здравоохранения СССР М 1988 - С 16 9 Патент РФ № 2015951, МКИ С 05 F 11/02 Способполучения безбалластного гумата аммония / А Бутюгин, А Иванов, Ю Зубкова (Украина) заявл 28 05 91, приоритет 28 05 91, опубл 15 07 94 - БИ № 13, 1994 Патент № 19280, Украина МКВ С 02 F 11/02 Засіб одержання безбаластного гумату амонію / О Бутюлн, О Іванов, Ю Зубкова (Україна), заявл 1105 93, Рішення про видання патенту України від 10 04 97, опубл 2512 97 - Б И № 6 Таблиця 1 Результати очищення води від нафти зразками порошкоподібних сорбентів* п/п маса, г об'єм. Концентрація нафти в пробі (вихідна). см3 Mr (ТІ 1. 8,71 9,47 8707,8 Наважки нафти прикладів Товщина нафтової плівки, Н, MM 0,448 Характеристика сорбентів назва маса, г співвідношення компонентів в суміші ЗБВ+АСМС ЗБВ 7,93 г/г мл/г г/г мл/г Концентрація нафти в очищенні* воді, С, мг/л 1,10 Загальна маса сорбенту ЗБВ+АСМС, 1,10 1,10 1,19 12 Співвідношення нафта.сорбент (заг) Г 17,93 Кількість вбираємо» нафти на ЗБВ Повна коагуляція нафти, агломерат осідає на дно 20,01 18410,5 0,947 ЗБВ 8,90 АСМС 18,41 2. 9,95 1:1,12 18,85 0,98 1,06 2,07 2,25 10 17,46 24,54 4. сп 18,98 26,67 17457,0 24537,5 0,900 ЗБВ 9,43 1:0,84 17,39 1,00 1,09 1,85 2,01 12 1,262 АСМС ЗБВ 7,96 11,39 1:0,91 21,80 1,13 1,22 2,15 2,34 10 АСМС 3. 10,41 5. 17,59 19,12 17585,1 0,904 АСМС 7,96 6**. 25,30 27,50 25302,0 1,301 ЗБВ 10,95 1:0,84 20,12 1,26 1,37 2;31 2,51 10 АСМС 9,17 ЗБВ 11,05 1:0,78 19,68 1,30 1,41 2,31 2,51 60 АСМС 8,63 ЗБВ 8,30 АСМС 9,95 ЗБВ 7,42 АСМС "11,05 7. 8 9 10 25,57 18,67 18,78 27,79 20,29 20,41 25571,1 18673,2 18784,3 1,315 0,980 0,965 За споосбом прототипа Коагуляція нафтуі не відбувається Повна коагуляція нафти, агломерат частково осідає на дно 1:1,20 18,25 1,02 1,11 2,25 2,44 70 Агломерат важко збирається з поверхні води 1:1,31 18,47 1,02 1 1,105 2,53 2,75 120 Агломерат утворюється, але важко збирається з поверхні Сапропель, ііитома ємкість 0,79 - частково осідає на дно Сапропель, питома емюсть 0,98 - збирається з поверхні •Дослід проводили в лабораторній посудині ємкістю 1,5 л; діаметр посудини - 16,40 см; 3 густина нафти - 0,92 г/см "Модифікована вода - 36 r NaCI на 1 л води. (см3/см2), де У„ г о~1,0 л; S«* - 211,336 см2; ел ся со Таблиця 2 Агломерація нафтових плям при сорбційному очищенні сумішшю залишкового бурого вуплля (ЗБВ) та алюмосилікатних мікросфер (АСМС) NSNB П/П Співвідношення 35S:ACMC 1. 3. 4. 5.