Спосіб ідентифікації та психометричної квантифікації сором’язливості

Спосіб ідентифікації і квантифікаційної оцінки сором'язливості шляхом психологічного тестування по опитувальнику на сором'язливість, який відрізняється тим, що додатково здійснюють лазерний тест на спроможність пацієнта засобом візуально-мануального наведення лазерного променя (наприклад, від лазерної указки) на розташовану на відстані 2-3 метрів стандартну спортивну стрілецьку мішень та фіксацію променя в межах 3 35503 У таких випадках сором'язливість перешкоджає розкриттю і реалізації особистості. Так, завищено сором'язливим людям важко досягти істотного рівня успіху в житті, тому що сором'язливість перешкоджає висловлюванню своєї думки та відстоюванню своїх прав, супроводжується негативними переживаннями, почуттям самотності й тривоги. Сором'язливість, яка супроводжується її складовою - хвилюванням, може знижувати успішність навчання. У виразних випадках сором'язливість може бути домінуючою складовою рис характеру акцентуйованої особистості. В психіатрії сором'язливість може виступати патопсихологічною й психопатологічною основою невротичних станів, депресій, а також важких параноїдних розладів. Отже, сором'язливість за своїм ступенем наявності може бути малопомітною, латентною, субклінічною, прихованою для оточуючи х. До певного ступеня виразності вона може контролюватися зусиллям волі. Її можна визначити по таким зовнішнім ознакам як хвилювання, почервоніння обличчя, пітливість, тремтіння, прискорене серцебиття, здавлене дихання, зігнута поза, опущені униз очі (очний аутизм), тихий голос, скованість м'я зів та рухів. Пси хологічні особливості сором'язливих людей можна звести до наступних: ніяковіння при контактах з людьми, висока тривожність, хвилювання, страх, залежність від думки оточуючих, безпідставне почуття провини - все це на фоні невпевненості в собі. Більшість аналогів корисної моделі уявляють собою методи психологічного тестування, які дають комплексну, інтегральну оцінку особистості, або окремих її сфер психічної діяльності, де феномен сором'язливості окремо не виділяється, а асоціюється з ієрархією інших рис особистості [Спилберг Ч.Д., Ханин Ю.Л. Шкала оценки реактивной и личностной тревожности // Психологические тесты / Под ред. А.А.Карелина: в 2 т. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2002. - Т.1. - С.39-45]. Це підтверджується й на прикладі опитуальника ММРІ [Миннесотский многомерный личностный опросник (ММРІ) // Психологические тесты / Под ред. А.А. Карелина: в 2т. - М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2002. - Т.1. -С.274-301], в якому серед 566 стверджень містяться такі, що прямо або побічне зв'язані з такою рисою особистості як сором'я зливість: „Мені не хотілося б бути таким сором'язливим”; „На моїй шиї часто виступають червоні п'ятна”; „Коли я знаходжусь у компанії, я мучаюся вибором теми для розмови”; „Мабуть, я ніколи не заговорюю з людьми першим”; „Інколи я уникаю людей, тому що боюся зробити або сказати щось таке, про що я потім жалкую”; „У школі мені було важко говорити перед класом"; „Я не дуже сором'язливий”; та ін. Відомі опитувальники-аналоги містять також ствердження на наявність або відсутність експозиційного тремтіння (тремору), як об'єктивного супутника наявних епізодів та об'єктивних ознак сором'язливості. Але тремор у відомих тестах-аналогах ідентифікується лише на підставі самооцінки респондента. 4 Другий існуючий підхід в психологічній практиці полягає у тому, що тестуються антиподні щодо сором'язливості риси особистості. Так, наприклад опитувальник ММРІ має такі ствердження, позитивна відповідь на які свідчить про низький рівень або відсутність сором'язливості, наприклад: „Я ніколи не хвилююсь щодо своєї зовнішності”; „В групі людей я не боюсь розпочати дискусію або висловити думку по питанню, яке я добре знаю”; та ін. Певну дослідницьку уяву щодо такої особистісної риси як сором'язливість дають тести упевненості в собі [Ромек В.Г. Тесты уверенности в себе // Практическая психодиагностика и психологическое консультирование. Ростов-на-Дону, Ирбис, 1998. - С.87-108]. Тест впевненості в собі - психологічний тест для оцінки впевненості в собі як соціальнопсихологічної характеристики чоловіка. Тест дає оцінку впевненості в собі по трьом шкалам: шкалі загальної впевненості в собі, шкалі социально! сміливості, шкалі ініціативи у соціальних контактах. Основним недоліком даного підходу є відносний, нецільовий характер оцінки сором'язливості, яка не відокремлюється від інших рис особистості як об'єкт психометрії, що недостатньо для достовірної ідентифікації феномену сором'язливості. Найбільш близьким та обраним за прототип є тест „Дослідження самооцінки особистості" [Рогов Е.И. Психология человека. - М.: Г уманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 2001. - С.54-60]. Тест уявляє собою набір антиподних слів, до яких входить „сором'язливість” та „рішучість”. Респондент повинен вибрати слова, які характеризують його уявлення про те, яким би він хотів бути та які він дійсно має. Таким чином, створюється два стовпчика слів: перший - слова, котрі характеризують ідеал респондента, другий - риси, які його ідеал не повинен мати. Потім з одержаних рядків респондент вибирає риси, які він дійсно має. Тест передбачає математичну обробку одержаних результатів, на підставі яких виводяться коефіцієнти, які кількісно характеризують риси особистості, у тому числі „сором'язливість”, та „рішучість”. Недоліком цього тесту є також, нецільовий характер оцінки сором'язливості як об'єкта психометрії, а також наявність хвилювання у формі тремору в період тих конкретних життєвих си туацій, які ініціюють дезадаптуючу сором'язливість. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу ідентифікації та психометричної квантифікації сором'язливості, в якому за рахунок комплексного дослідження, досягається ініціювання в соромливої людини хвилювання і тремору (латентний чи явний), за принципом психологічного індукування, співпереживання, за рахунок чого відбувається поліпшення ефективності тестування. Поставлена задача вирішується в способі ідентифікації та психометричної квантифікації сором'язливості шляхом психологічного тестування по опитувальнику на сором'язливість, який відрізняється тим, що, додатково здійснюють лазерний тест на спроможність пацієнта засобом візуально 5 35503 мануального наведення лазерного променя (наприклад, від лазерної указки) на розташовану на відстані 2-3 метрів стандартну спортивну стрілецьку мішень та фіксацію променя в межах центру («десятці») на протязі 5-10 секунд, і, у випадку появи спровокованого тремтіння у формі коливання лазерного «зайчика» за межі «десятки», тест на наявність тремору, як прояву хвилювання, вважається позитивним, тяжкість тремору при цьому оцінюють в пропорційній залежності від амплітуди коливань променя, в разі коливань зайчика в межах 10-го кола мішені тремор оцінюють в 1 бал, коливання до 6-го кола - 2 бали і стрибки лазерного зайчика за межі 5-го кола - 3 бали, а одержаний бал додають до загальної суми балів і в разі загальної кількості від 29 до 37 балів ідентифікують понижений (недостатній) рівень сором'язливості; в межах від 38 до 49 балів - помірний (легкий, адаптивний) рівень сором'язливості; від 50 до 67 балів -середній рівень і в межах від 68 до 87 балів - проблемну (патологічну, дезадаптивну) сором'язливість. Запропонований нами тест складається з двох модулів: а) опитувальник з приводу наявності і прояву сором'язливості в різних конкретних і найбільш розповсюджених життєво-побутови х си туаціях; б) ідентифікація і кількісна оцінка однієї з найбільш постійних і типових психо фізіологічних (сенсомоторних) складових феномена сором'язливості - тремору, що виникає під час епізодів актуалізації сором'язливості. Бали, отримані в процесі тестування в рамках цих дво х модулів тесту сумують і рубрифікують в залежності від градації сором'язливості. Наші спостереження показали, що сам процес психологічної ідентифікації сором'язливості методом спеціального анкетування, коли респондент, 6 когнітивно сприймаючи й аналізуючи питання чи твердження з фабулою сором'язливості, по суті, віртуальне занурюється в сферу повсякденних життєво-побутових ситуацій, що викликають емоційний стан, іменований сором'язливістю. Як наслідок даного експерименту, це ініціює в соромливої людини хвилювання і тремор (латентний чи явний), за принципом психологічного індукування, співпереживання. Ці спостереження лягли в основу ідеї щодо об'єднання психологічного опитувальника на сором'язливість і методики об'єктивного виявлення соромливого хвилювання у формі тремору, що здійснюється безпосередньо по завершенню психологічного тестування. При цьому наявність тремору і його кількісна оцінка в балах додаються до загальної бальної оцінки сором'язливості. Спосіб ідентифікації та психометричної квантифікації сором'язливості реалізується наступним чином. Здійснюють тестування з застосуванням спеціально розробленого опитувальника (психологічного тесту) на сором'язливість, який складається з 28 питань, що прямо або побічне (опосередковано) відображають сором'язливість. В опитувальнику враховані найтиповіші побутові ситуації, в яких найчастіше виникають реакції сором'язливості (загострення сором'язливості та психологічної напруги). На кожне запитання респондент дає один з трьох варіантів відповіді: а) стверджувальний («Так»); б) заперечний («Ні»); в) невизначений, нейтральний („Вагаюся відповісти: і „Так", і „Ні"). Респонденту пропонується уважно прочитати кожне питання тесту і вибрати у квадраті (пташкою або хрестиком) підходящий для нього варіант відповіді. 7 35503 8 9 35503 10 11 35503 Безпосередньо після психологічного тестування додатково здійснюють перевірку на наявність та ступінь виразності тремору як складової сором'язливості шляхом використання лазерного тесту на спроможність пацієнта засобом візуальномануального наведення лазерного променя (наприклад, від лазерної указки) на розташовану на відстані 3-4 метрів від пацієнта стандартну спортивну стрілецьку мішень та фіксацію променя в межах центру («десятці») на протязі 5-10 секунд, і, у випадку появи у процесі 2-3-кратного виконання тесту спровокованого тремтіння у формі коливання лазерного «зайчика» за межі «десятки», тест на наявність тремору вважається позитивним, а тяжкість тремору оцінюють в пропорційній залежності від амплітуди коливань променя. Результати тестування розшифровують психолог (або сам респондент при самотестуванні) по спеціальному коду, який додається до тесту. Засвоєння навиків тестування й вміння розібратися у масштабах і глибині власної сором'язливості допоможе краще засвоїти навички адаптації у житті, виборі та досягненні успіхів, пов’язаних з майбутньою професією, покращенні якості життя. 12 Експеримент повинен здійснюватися на умовах інформованої згоди кожного респондента та з дотриманням принципу конфіденційності. Ефективність запропонованого способу підтверджена на підставі проведеного тестуванням контингенту студентів-психологів (117чол., вік від 18 до 20 років, осіб жіночої статі було - 86; осіб чоловічої статі - 31). Результати дослідження показали, що у більшості студентів (86, 33%) особисті уяви про свою сором'язливість повністю співпали з результатами тестування; у 11,11% вони співпали частково; у 2,56% не співпали. У 59, 83% всіх обстежених рівень сором'язливості був легкий (психофізіологічний), у 24, 79% - середній та у 15, 38% - проблемний (високий показник рівня сором'язливості по тесту). Тобто, у більшості молодих осіб, сучасних студентів вищого навчального закладу, має місце оптимальна врівноваженість сором'я зливості з іншими психологічними та психічними сферами. Тобто, сором'язливість є однією з рис їхнього характеру, з якою вони успішно справляються. Високий показник сором'язливості, а в ряді випадків і середній свідчили про необхідність психокорекції за участю психолога або психотерапевта. 13 35503 До ознак сором'язливості відносяться: - стверджувальні відповіді на запитання № 1, 2, 5, 7, 10, 14, 18, 19, 20, 21, 23, 27;28. - заперечні відповіді на запитання № 3, 4, 6, 8, 9, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 22, 24, 25, 26. Кожна відповідь (як стверджувальна, так і негативний), що свідчить за контекстом питання про наявність сором'язливості, оцінюється в 3 бали; Кожна відповідь, що свідчить про відсутність сором'язливості, оцінюється в 1 бал; кожна непев 14 на відповідь (і «Так», і «Ні») оцінюється в 2 бали, що додатково характеризує серединний (урівноважений) стан у системі «сором'я зливістьвідсутність сором'язливості». У випадку превалювання нейтральних відповідей, варто констатувати, що людина однаково і соромлива, і не соромлива». Про ступінь виразності сором'язливості свідчить квантифікаційна оцінка в балах: Ключ до розшифровки тесту Номер питання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 а 3 3 1 1 3 1 3 1 1 3 1 1 1 3 Бали (в залежності від варианту відповіді) б 1 1 3 3 1 3 1 3 3 1 3 3 3 1 в 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 Крім того, враховують результати лазерного тесту на тремор - до отриманої суми балів додають результати тесту на тремор. Фіксація лазерного зайчика протягом 5- 10 секунд у межах «десятки» - свідчення відсутності незначного тремору - 1 бал; наявність хаотичної амплітуди коливань лазерного променя в межах від центрального 10-го до - 6-го кола (включно) мішені - 2 бали, а при «треморних стрибках» променя за границі 5-го кола до загальної суми балів, отриманої при тестуванні по психологічному опитувальнику, додається 3 бали. Про ступінь виразності сором'язливості свідчить її підсумкова (опитувальник+ тест на тремор) квантифікаційна оцінка в балах: від 29 до 37 балів - знижений, недостатній рівень сором'язливості, при якому потрібна консультація психолога, а, можливо, і психокорекція; від 38 до 49 балів - сором'язливість легкого ступеня, що є нормою, при якій, мається оптимальна рівновага розкутості, комунікабельності, рішучості, ініціативи з наявними ознаками нормальної сором'язливості; від 50 до 67 балів - сором'язливість середнього ступеня, психологічно контрольована і переборна, однак у визначених відповідальних ситуаціях може бути перешкодою для успішної адаптації в суспільстві; від 68 до 87 балів - надмірна (патологічна) сором'язливість, що є серйозною перешкодою в повсякденному житті. Потрібна консультація психолога, психотерапевта, а, можливо, і психіатра з метою призначення програми психокорекції. Номер питання 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 а 1 1 1 3 3 3 3 1 3 1 1 1 3 3 Бали (в залежності від варіанту відповіді) б 3 3 3 1 1 1 1 3 1 3 3 3 1 1 в 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 Ефективність запропонованого способу підтверджена на підставі проведеного тестування контингенту студентів-психологів (117 чоловік, вік від 18 до 20 років, осіб жіночої статі було - 86; осіб чоловічої статі - 31). Результати дослідження показали, що в більшості студентів (86,33%) особисті уявлення про свою сором'язливість цілком збіглися з результатами тестування; у 11,11% вони збіглися частково; у 2,56% не збіглися. У 56,41% всіх обстежених рівень сором'язливості був легкий (у т.ч., у 24,79% - середній і в 15,38% - проблемний (високий показник рівня сором'язливості по тесту). У 3,42% рівень сором'язливості був зниженим і недостатньої для оптимальної адаптації. Отже, у більшості молодих осіб - студентів сучасного вищого навчального закладу, має місце оптимальна урівноваженість сором'язливості з іншими психологічними І психічними сферами. Сором'язливість є однієї з рис їхнього характеру, з яким вони успішно справляються. Високий показник сором'язливості, а в ряді випадків і середній, як правило, викликали необхідність психокорекції при участі психолога психотерапевта. Психометричні підходи в дослідженні сором'язливості необхідні психологам і представникам інших нейронаук для побудови й оптимізації психокорекційних особистісних програм при проблемній сором'язливості. Засвоєння навичок тестування й уміння респондентів розібратися за допомогою психолога в масштабах і глибині власної сором'язливості допоможе кращій адаптації, виборі напрямків особистісної активності, досягненні успіхів, поліпшенні якості життя. 15 35503 Таким чином, запропонований спосіб дозволяє ідентифікувати з умовною часткою схематичності наступні градації сором'язливості: а) знижений рівень сором'язливості (незначна чи сором'язливість практична її відсутність) - від 29 до 37 підсумкових балів; б) легка (помірна) сором'язливість - 38 Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 16 до 49 балів; в) сором'язливість середнього ступеня - від 50 до 67 балів; г) надмірна (надлишкова, підвищена, патологічна, проблемна, гіперболізована) сором'язливість, що є серйозною перешкодою у повсякденному житті - від 68 до 87 балів. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601