Мастильна добавка для бурових розчинів

Мастильна добавка для бурових розчинів, що містить фосфатидний концентрат рослинної оли, яка відрізняється тим, що вона додатково містить аміак у водному розчині і карбамід при наступному співвідношенні компонентів, мас % фосфатидний концентрат 79-87 аміак у водному розчині 9-17 карбамід 3-5 Корисна модель відноситься до буріння нафтових свердловин і призначена для обробки бурових розчинів Під час буріння пошуково-розвідувальних свердловин для підвищення проникності нафтогазоносних колекторів останнім часом широко використовуються багатофункціональні хімреагенти Застосовування їх як добавки для бурових розчинів позитивно впливає як на основні технологічні властивості розчинів (в'язкість, фільтрацію, структурно-реологічні властивості) так і на мастильні, протиприхоплювальні властивості Склади таких добавок для бурових розчинів розробляють з урахуванням нижчезазначених факторів - по-перше, можливість застосування для прісних, високомінералізова-них бурових розчинів у широкому інтервалі температур, - по-друге, недефіцитність вихідних компонентів, еколопчнють складу, простоту технологи виготовлення, - по-третє, добавки повинні запобігати диспергуванню глинистих сланців Виходячи з цього, найкращими добавками для бурових розчинів є речовини, які містять побічний продукт виробництва рослинних олій - фосфатидний концентрат, який одночасно є поверхнево-активною речовиною, емульгатором і мастильною добавкою Є відомою добавка для обробки глинистих розчинів, якою є бавовняний фосфатидний концентрат Його одержують шляхом сушіння фосфати-дної емульсії, яка утворюється в результаті обробки водою нерафінованої бавовняної оли Добавку використовують в КІЛЬКОСТІ 1,5-3,0 мас% (а с СССР №1640141, кл С09К7/02, 1991) Відома добавка використовується для підвищення інгібуючих і мастильних властивостей розчину при одночасному зниженні фільтраційної здатності в умовах підвищених температури і тиску, проте вона недостатньо поліпшує мастильні властивості розчину За прототип пропонованої корисної моделі обрано мастильну добавку для бурових розчинів ФК1, яка включає рослинну олію, що містить не більш ніж 20мас % насичених тригліцерид/в і фосфатидний концентрат рослинних олій, вміст насичених триглщеридів в яких не більш ніж 20мас %, при співвідношенні інгредієнтів, мас % рослинна олія - 5-65 фосфатидний концентрат - 30-90 вода - решта (пат Російської Федерації №2130475, кл С09К 7/02, 2000) Відома добавка забезпечує поліпшення мастильних і інгібуючих властивостей прісних бурових розчинів при зниженні показника фільтрації Однак відомий склад мастильної добавки є непридатним для високо-мінералізованих бурових розчинів і має низькі стабілізаційні властивості, оскільки емульсія, яка утворюється при змішуванні інгредієнтів добавки, нестабільна з часом Задачею корисної моделі є розробка складу мастильної добавки з високими стабілізаційними властивостями для глинистого прісного і високомінералізованого бурового розчину при одночасному збереженні високих інгібуючих і мастильних властивостей бурового розчину Поставлена задача досягається тим, що мастильна добавка для бурових розчинів, яка містить О) о со -4309 фосфатидний концентрат рослинної олії, згідно з корисною моделлю, додатково містить аміак у водному розчині і карбамід при співвідношенні інгредієнтів, мас.%: фосфатидний концентрат - 79-87 аміак у водному розчині - 9-17 карбамід-3-5. Уведення до складу мастильної добавки для бурових розчинів карбаміду з аміаком у водному розчині у заданому співвідношенні підвищує розчинність фосфатидного концентрату, на думку авторів, за рахунок утворення комплексних сполук фосфатидного концентрату і карбаміду, які структурують консистенцію фосфатидного концентрату до утворення стійкої сполуки, яка в результаті взаємодії з іншими компонентами бурового розчину утворює стабільну з часом емульсію. При цьому добавка, взаємодіючи з твердими частками бурового розчину, утворює на їх поверхні плівку, яка зменшує прихоплювальну здатність бурового розчину. Уведення до складу мастильної добавки фосфатидного концентрату менш ніж 79мас.% підвищує коефіцієнт тертя фільтраційної кірки; більш ніж 87мас.% - зменшує розчинність фосфатидного концентрату, підвищуючи реологічні властивості бурового розчину і, відповідно, коефіцієнт тертя фільтраційної кірки. Таким чином, вміст фосфатидного концентрату (в масових відсотках), який виходить за границі інтервалу значень, що заявляється, погіршує мастильні і стабілізаційні властивості розчину. Уведення до складу мастильної добавки аміаку у водному розчині менш ніж 9мас.% зменшує розчинність фосфатидного концентрату і знижує стабілізаційні властивості розчину; більш ніж 17мас.% - збільшує фільтраційні властивості бурового розчину і коефіцієнт тертя фільтраційної кірки. Уведення до складу мастильної добавки карбаміду менш ніж Змас.% зменшує розчинність фосфатидного концентрату і знижує стабілізаційні властивості розчину; більш ніж 5мас.% - збільшує коефіцієнт тертя фільтраційної кірки і знижує мастильні властивості бурового розчину. Для приготування мастильної добавки для бурових розчинів використовували нижченаведені вихідні компоненти: фосфатидний концентрат відходи олієекстракційних заводів, що виробляють рафіновану соняшникову олію, ТУ 9146-20300334534-97; - аміак водний технічний, марка Б, ГОСТ 9-92; - карбамід (сечовина), марка Б, ґатунку вищого, першого або другого, ГОСТ 2081-92. Мастильну добавку для бурових розчинів готували наступним чином. У реактор-змішувач закритого типу завантажували розрахункову кількість фосфатидного концентрату соняшникової олії, перемішували протягом 20-30 хвилин з одночасним підігріванням до (34±2)°С. У дозаторі аміаку розчиняли розрахункову кількість карбаміду в розрахунковій кількості аміаку водного 25% концентрації. Потім у реакторзмішувач уводили порціями суміш карбаміду з аміаком. Реакційну суміш перемішували від 3 до 4 годин при температурі 35-40°С. Отриману однорідну суміш охолоджували до температури 2530°С. Ефективність готової добавки оцінювали за впливом на технологічні, мастильні та інгібуючі властивості бурових розчинів. Визначення мастильних властивостей бурових розчинів та інших технологічних параметрів (густина р ; умовна в'язкість Т; статичне напруження зсуву СНЗ; показник фільтрації Ф; коефіцієнт тертя фільтраційної кірки КТК; товщина фільтраційної кірки К) здійснювали за відомими методиками. Результати досліджування впливу складу мастильної добавки на властивості бурових розчинів наведено у таблиці 1. Склад добавки наведено в мас.%, що відповідає кількості інгредієнтів у кілограмах, необхідних для приготування 1000 кг добавки. Приклад. У реактор-змішувач закритого типу завантажували 830 кг фосфатидного концентрату соняшникової олії, перемішували протягом 25 хвилин з одночасним підігріванням до (34±2)°С. У дозаторі аміаку розчиняли 40 кг карбаміду в 14,25 літрах аміаку водного 25% концентрації, що відповідає 13мас.% аміаку. Потім у реакторзмішувач уводили порціями по 20-30 літрів суміш карбаміду з аміаком з інтервалом часу від 25 до ЗО хвилин. Реакційну суміш перемішували 3 години при температурі 35°С. Потім отриману однорідну суміш охолоджували до температури 25°С. Отриману мастильну добавку уводили у глинистий буровий розчин по черзі в кількості 1%, а потім 2%. Обґрунтування інтервалу значень співвідношення компонентів складу добавки, що заявляється, і його впливу на технологічні і мастильні властивості бурового розчину наведено у таблиці 1. У таблиці 2 наведено результати впливу складу мастильної добавки, що заявляється, на технологічні і мастильні властивості прісного і різних високомінералізованих бурових розчинів при температурі 20°С і після прогрівання розчину при температурі 140°С. Із таблиці 1 видно, що оптимальним варіантом складу мастильної добавки є склад з нижченаведеним співвідношенням компонентів: фосфатидний концентрат - 83мас.% аміак-13мас.% карбамід - 4мас.%. При застосовуванні оптимального складу мастильної добавки буровий розчин має найменше значення коефіцієнта тертя фільтраційної кірки. При цьому зменшуються статична напруження зсуву і показник фільтрації, зменшується товщина фільтраційної кірки, не спостерігається розшаровування розчину. При співвідношенні компонентів мастильної добавки, що виходить за границі інтервалу значень, який заявляється, мастильні властивості бурового розчину погіршуються: збільшується значення коефіцієнта фільтраційної кірки, зменшуються статичне напруження зсуву і показник фільтрації. При зменшенні кількості аміаку і карбаміду нижче від граничних спостерігається розшаровування добавки через 20 годин. Збільшення кількості мастильної добавки у бу 4309 для прісних глинистих розчинів, так і для високомінералізованих розчинів у широкому інтервалі температур від 20°С до 140°С. При цьому буровий розчин у сполученні з мастильною добавкою, що заявляється, має високі мастильні, інгібуючі і стабілізаційні властивості. ровому розчині суттєво не впливає на мастильні властивості бурового розчину, отжеподальше збільшення концентрації мастильної' добавки у буровому розчині є недоцільним, тому що відбувається погіршення його реологічних характеристик. Із таблиці 2 видно, що склад мастильної добавки, що заявляється, можна застосовувати як N п/п Склад мастильної добавки фосфатидний караміак концен бамід трат 1 2 83 13 4 3 83 13 4 4 78 17 5 5 78 17 5 6 87 8 5 7 87 8 5 8 87 11 2 9 87 11 2 10 88 9 3 11 88 9 3 12 79 18 3 13 79 18 3 14 80 14 6 15 80 14 6 Прототип фосфатид ний 16 70 Таблиця 1 Параметри розчину Склад бурового розчину, мас % глина КМЦІ V вода мастильна добавка мас % Р г/см3 т с Ф, см3/30 хв СНЗ 1/10 дПа К мм ктк Стабільність добавки решзо 3/16 2 0,23 1,03 8 та Розшаровування реш1 7/22 0,07 1 зо 5 0,5 1,03 6,5 та немає Розшаровування реш1 5 2 1,03 32 10/20 0,05 0,5 5 та немає решРозшаровування 1 7/25 5 1,03 зо 6,5 0,13 0,5 1,2 немає та Розшаровування реш10/27 5 2 1,03 зо 5,5 0,09 0,5 1,5 та немає Розшаровування реш1 зо 10/25 1,5 0,11 5 0,5 1,03 6 через 20 годин та Розшаровування реш12/27 5 2 1,03 6 0,09 0,5 зо 1,5 та через 20 годин решРозшаровування 1 5 1,03 32 11/28 1,5 0,10 0,5 6,5 та через20 годин Розшаровування реш5 2 1,03 14/30 1,5 0,5 33 6,0 0,09 та через 20 годин решРозшаровування 5 1 8/24 2 0,12 0,5 1,03 35 7,0 та немає решРозшаровування 9/29 2 5 0,5 2 1,03 35 6,5 0,10 та немає решРозшаровування 1 2 0,12 5 1,03 33 9/23 0,5 6,8 та немає решРозшаровування 10/25 1,5 0,07 5 0,5 2 1,03 33 6,5 та немає Розшаровування реш2 5 1 1,03 34 12/19 0,11 0,5 6,3 та немає решРозшаровування 5 0,5 2 1,03 35 5,7 14/23 1,5 0,09 та немає концентрат рослинних олій, що містить не більш ніж 20 мас % насичених тригліцеридів і рослинну олію, яка містить не більш ніж 20 мас % насичених тригліцеридів решРозшаровування 1 10/24 5 0,3 0,02 5 та через 6 годин 5 0,5 Таблиця 2 № скл Склад розчину аду 1 2 5% глина + +0,3% KML|*LV+ + 2% мастильна добавка + +вода решта Розчин №1 + + 26% NaCI Параметри бурово го розчину при температ}/р\ 20°С Ф СНЗ Т К Р см3/30 1/10 КТК 3 с мм г/см хв ДПа Параметри бурового розчину при температурі 140°С Ф СНЗ Т К Р см3/30 1/10 КТК 3 мм с г/см хв дПа Стабільність розчину 1,04 40 5 5/10 1 0,05 1,04 35 5 4/9 1 0,06 Розшаровування немає 1,19 ЗО 6 4/9 1 0,08 1,19 27 6 3/7 1 0,09 Розшаровування немає 4309 Продовження табл.2 № скл Склад розчину аду Параметри бурового розчину при температ}фі20°С Ф СНЗ т У І t\ КТК см3/30 1/10 3 С MM г/см хв ДПа Параметри бурового розчину при температурі 140°С Ф СНЗ т 1 У см3/30 1/10 КТК 3 мм С г/см хв ДПа Стабільність розчину 7% крейда (CaSO4) + + 0,3% КМЦІ-V 3 4 +10%КССБ**+ +2% мастильна добавка + + 5% NaOH + + водний р-н МдСІ2 6%ВЛР***+ +2%Са(ОН)2 + +5%крейда(Са SO4)+ + 0,3% Polyplus+ + 4% КССБ+ + 2% мастильна добавка+ +вода решта 1,20 35 7 15/25 1,5 0,1 1,21 40 6 20/30 1,5 0,1 Розшаровування немає 1,10 47 4 15/30 1,5 0,1 1,1 40 5 10/20 1,5 0,1 Розшаровування немає Прототип використовується лише для прісних глинистих бурових розчинів кмц* - карбоксіметилцелюлоза КССБ** - конденсована сульфід-спиртова барда ВЛР*** - вуглелужний реагент Комп'ютерна верстка М Клюкін Підписне Тираж 37 грим, Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601 УКРАЇНА (19) UA (11)4309 (із) U (51)7С09К7/02 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ОПИС ДО ДЕКЛАРАЦІЙНОГО ПАТЕНТУ НА КОРИСНУ МОДЕЛЬ видається під відповідальність власника патенту (54) МАСТИЛЬНА ДОБАВКА ДЛЯ БУРОВИХ РОЗЧИНІВ 1 (21)20040402908 (22) 09 04 2004 (24)17 01 2005 (46) 17 01 2005, Бюл № 1, 2005 р (72) Мицік Володимир Володимирович (73) ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО "ІНТЕРГЛАСТ" ФІРМИ ТЛАСТ ГМБХ" (57) Мастильна добавка для бурових розчинів, що містить фосфатидний концентрат рослинної оли, Корисна модель відноситься до буріння нафтових свердловин і призначена для обробки бурових розчинів Під час буріння пошуково-розвідувальних свердловин для підвищення проникності нафтогазоносних колекторів останнім часом широко використовуються багатофункціональні хімреагенти Застосовування їх як добавки для бурових розчинів позитивно впливає як на основні технологічні властивості розчинів (в'язкість, фільтрацію, структурно-реологічні властивості) так і на мастильні, протиприхоплювальні властивості Склади таких добавок для бурових розчинів розробляють з урахуванням нижчезазначених факторів - по-перше, можливість застосування для прісних, високомшералізова-них бурових розчинів у широкому інтервалі температур, - по-друге, недефщитність вихідних компонентів, еколопчність складу, простоту технологи виготовлення, - по-третє, добавки повинні запобігати диспергуванню глинистих сланців Виходячи з цього, найкращими добавками для бурових розчинів є речовини, які містять побічний продукт виробництва рослинних олій - фосфатидний концентрат, який одночасно є поверхнево-активною речовиною, емульгатором і мастильною добавкою Є відомою добавка для обробки глинистих розчинів, якою є бавовняний фосфатидний концентрат Його одержують шляхом сушіння фосфати-дної емульсії, яка утворюється в результаті обробки водою нерафінованої бавовняної оли Добавку використовують в КІЛЬКОСТІ 1,5-3,0 мас % яка відрізняється тим, що вона додатково містить аміак у водному розчині і карбамід при наступному співвідношенні компонентів, мас % фосфатидний концентрат 79-87 аміак у водному розчині 9-17 карбамід 3-5 (ас СССР №1640141, кл С09К7/02, 1991) Відома добавка використовується для підвищення інгібуючих і мастильних властивостей розчину при одночасному зниженні фільтраційної здатності в умовах підвищених температури і тиску, проте вона недостатньо поліпшує мастильні властивості розчину За прототип пропонованої корисної моделі обрано мастильну добавку для бурових розчинів ФК1, яка включає рослинну олію, що містить не більш ніж 20мас % насичених тригліцеридів і фосфатидний концентрат рослинних олій, вміст насичених тригліцеридів в яких не більш ніж 20мас %, при співвідношенні інгредієнтів, мас % рослинна олія - 5-65 фосфатидний концентрат - 30-90 вода - решта (пат Російської Федерації №2130475, кл С09К 7/02, 2000) Відома добавка забезпечує поліпшення мастильних і інгібуючих властивостей прісних бурових розчинів при зниженні показника фільтрації Однак відомий склад мастильної добавки є непридатним для високо-мінералізованих бурових розчинів і має низькі стабілізаційні властивості, оскільки емульсія, яка утворюється при змішуванні інгредієнтів добавки, нестабільна з часом Задачею корисної моделі є розробка складу мастильної добавки з високими стабілізаційними властивостями для глинистого прісного і високомінералізованого бурового розчину при одночасному збереженні високих інгібуючих і мастильних властивостей бурового розчину Поставлена задача досягається тим, що мастильна добавка для бурових розчинів, яка містить to о со О) 4309 фосфатидний концентрат рослинної олії, згідно з корисною моделлю, додатково містить аміак у водному розчині і карбамід при співвідношенні інгредієнтів, мас % фосфатидний концентрат - 79-87 аміак у водному розчині - 9-17 карбамід-3-5 Уведення до складу мастильної добавки для бурових розчинів карбаміду з аміаком у водному розчині у заданому співвідношенні підвищує розчинність фосфатидного концентрату, на думку авторів, за рахунок утворення комплексних сполук фосфатидного концентрату і карбаміду, які структурують консистенцію фосфатидного концентрату до утворення стійкої сполуки, яка в результаті взаємодії з іншими компонентами бурового розчину утворює стабільну з часом емульсію При цьому добавка, взаємодіючи з твердими частками бурового розчину, утворює на їх поверхні плівку, яка зменшує прихоплювальну здатність бурового розчину Уведення до складу мастильної добавки фосфатидного концентрату менш ніж 79мас% підвищує коефіцієнт тертя фільтраційної кірки, більш ніж 87мас % - зменшує розчинність фосфатидного концентрату, підвищуючи реологічні властивості бурового розчину і, ВІДПОВІДНО, коефіцієнт тертя фільтраційної кірки Таким чином, вміст фосфатидного концентрату (в масових відсотках), який виходить за границі інтервалу значень, що заявляється, погіршує мастильні і стабілізаційні властивості розчину Уведення до складу мастильної добавки аміаку у водному розчині менш ніж 9мас % зменшує розчинність фосфатидного концентрату і знижує стабілізаційні властивості розчину, більш ніж 17мас% - збільшує фільтраційні властивості бурового розчину і коефіцієнт тертя фільтраційної кірки Уведення до складу мастильної добавки карбаміду менш ніж Змас % зменшує розчинність фосфатидного концентрату і знижує стабілізаційні властивості розчину, більш ніж 5мас % - збільшує коефіцієнт тертя фільтраційної кірки і знижує мастильні властивості бурового розчину Для приготування мастильної добавки для бурових розчинів використовували нижченаведені ВИХІДНІ компоненти фосфатидний концентрат відходи олієекстракційних заводів, що виробляють рафіновану соняшникову олію, ТУ 9146-20300334534-97, - аміак водний технічний, марка Б, ГОСТ 9-92, - карбамід (сечовина), марка Б, ґатунку вищого, першого або другого, ГОСТ 2081-92 Мастильну добавку для бурових розчинів готували наступним чином У реактор-змішувач закритого типу завантажували розрахункову КІЛЬКІСТЬ фосфатидного концентрату соняшникової олії, перемішували протягом 20-30 хвилин з одночасним підігріванням до (34±2)°С У дозаторі аміаку розчиняли розрахункову КІЛЬКІСТЬ карбаміду в розрахунковій КІЛЬКОСТІ аміаку водного 25% концентрації Потім у реакторзмішувач уводили порціями суміш карбаміду з аміаком Реакційну суміш перемішували від 3 до 4 годин при температурі 35-40Х Отриману однорідну суміш охолоджували до температури 2530°С Ефективність готової добавки оцінювали за впливом на технологічні, мастильні та інгібуючі властивості бурових розчинів Визначення мастильних властивостей бурових розчинів та інших технологічних параметрів (густина р, умовна в'язкість Т, статичне напруження зсуву СНЗ, показник фільтрації Ф, коефіцієнт тертя фільтраційної кірки КТК, товщина фільтраційної" кірки К) здійснювали за відомими методиками Результати досліджування впливу складу мастильної добавки на властивості бурових розчинів наведено у таблиці 1 Склад добавки наведено в мас %, що відповідає КІЛЬКОСТІ інгредієнтів у кілограмах, необхідних для приготування 1000 кг добавки Приклад У реактор-змішувач закритого типу завантажували 830 кг фосфатидного концентрату соняшникової оли, перемішували протягом 25 хвилин з одночасним підігріванням до (34±2)°С У дозаторі аміаку розчиняли 40 кг карбаміду в 14,25 літрах аміаку водного 25% концентрації, що відповідає 13мас% аміаку Потім у реакторзмішувач уводили порціями по 20-30 літрів суміш карбаміду з аміаком з інтервалом часу від 25 до ЗО хвилин Реакційну суміш перемішували 3 години при температурі 35°С Потім отриману однорідну суміш охолоджували до температури 25°С Отриману мастильну добавку уводили у глинистий буровий розчин по черзі в КІЛЬКОСТІ 1%, а потім 2% Обґрунтування інтервалу значень співвідношення компонентів складу добавки, що заявляється, і його впливу на технологічні і мастильні властивості бурового розчину наведено у таблиці 1 У таблиці 2 наведено результати впливу складу мастильної добавки, що заявляється, на технологічні і мастильні властивості прісного і різних високомінералізованих бурових розчинів при температурі 20°С і після прогрівання розчину при температурі 140°С Із таблиці 1 видно, що оптимальним варіантом складу мастильної добавки є склад з нижченаведеним співвідношенням компонентів фосфатидний концентрат - 83мас % аміак- 13мас% карбамід - 4мас % При застосовуванні оптимального складу мастильної добавки буровий розчин має найменше значення коефіцієнта тертя фільтраційної кірки При цьому зменшуються статична напруження зсуву і показник фільтрації, зменшується товщина фільтраційної кірки, не спостерігається розшаровування розчину При співвідношенні компонентів мастильної добавки, що виходить за границі інтервалу значень, який заявляється, мастильні властивості бурового розчину погіршуються збільшується значення коефіцієнта фільтраційної кірки, зменшуються статичне напруження зсуву і показник фільтрації При зменшенні КІЛЬКОСТІ аміаку і карбаміду нижче від граничних спостерігається розшаровування добавки через 20 годин Збільшення КІЛЬКОСТІ мастильної добавки у бу 4309 N п/п Склад мастильної добавки фосфатидний караміак бамід концен трат 1 2 83 13 4 3 83 13 4 4 78 17 5 5 78 17 5 6 87 8 5 7 87 8 5 8 87 11 2 9 87 11 2 10 88 9 3 11 88 9 3 12 79 18 3 13 79 18 3 14 80 14 6 15 80 14 6 Прототип фосфатидний 16 70 6 для прісних глинистих розчинів, так і для високомінералізованих розчинів у широкому інтервалі температур від 20°С до 140°С. При цьому буровий розчин у сполученні з мастильною добавкою, що заявляється, має високі мастильні, інгібуючі і стабілізаційні властивості. ровому розчині суттєво не впливає на мастильні властивості бурового розчину, отже подальше збільшення концентрації мастильної добавки у буровому розчині є недоцільним, тому що відбувається погіршення його реологічних характеристик. Із таблиці 2 видно, що склад мастильної добавки, що заявляється, можна застосовувати як Таблиця 1 Параметри розчину Склад бурового розчину, мас % глина KMI4L V вода мастильна добавка мас % Р г/см3 т с Ф, см3/30 хв СНЗ 1/10 ДПа К мм реш1,03 зо 8 3/16 2 та реш1 7/22 5 0,5 1 1,03 зо 6,5 та реш1 2 1,03 32 10/20 5 0,5 5 та реш1 зо 6,5 7/25 5 0,5 1,03 1,2 та реш10/27 5 0,5 2 1,03 зо 5,5 1,5 та реш1 10/25 1,5 5 0,5 1,03 зо 6 та реш2 12/27 5 0,5 1,03 зо 6 1,5 та реш1 32 11/28 1,5 5 0,5 1,03 6,5 та реш2 14/30 1,5 5 0,5 1,03 33 6,0 та реш8/24 1 2 5 0,5 1,03 35 7,0 та реш5 0,5 2 9/29 2 1,03 35 6,5 та реш1 5 0,5 1,03 33 6,8 9/23 2 та реш2 5 0,5 1,03 33 6,5 10/25 1,5 та реш5 1 1,03 34 2 0,5 6,3 12/19 та реш2 5,7 5 0,5 1,03 35 14/23 1,5 та концентрат рослинних олій, що містить не більш ніж 20 мас % насичених олію, яка містить не більш ніж 20 мас % насичених тригліцеридів реш1 10/24 5 0,3 5 та 5 0,5 ктк 0,23 Стабільність добавки Розшаровування немає Розшаровування 0,05 немає Розшаровування 0,13 немає Розшаровування 0,09 немає Розшаровування 0,11 через 20 годин Розшаровування 0,09 через 20 годин Розшаровування 0,10 через20 годин Розшаровування 0,09 через 20 годин Розшаровування 0,12 немає Розшаровування 0,10 немає Розшаровування 0,12 немає Розшаровування 0,07 немає Розшаровування 0,11 немає Розшаровування 0,09 немає тригліцеридів і рослинну 0,07 0,02 Розшаровування через 6 годин Таблиця 2 № скл Склад розчину аду 1 2 5% глина + +0,3% KMLTLV+ + 2% мастильна добавка + +вода решта Розчин №1 + + 26% NaCI Параметри бурове го розчину при температ}/р\ 20°С Ф СНЗ Т К Р КТК см3/30 1/10 3 мм с г/см ДПа хв Параметри бурового розчину при температурі 140°С Ф СНЗ Т К Р см3/30 1/10 КТК 3 с мм г/см ДПа хв Стабільність розчину 1,04 40 5 5/10 1 0,05 1,04 35 5 4/9 1 0,06 Розшаровування немає 1,19 ЗО 6 4/9 1 0,08 1,19 27 6 3/7 1 0,09 Розшаровування немає 4309 Продовження табл.2 № скл Склад розчину аду 3 4 7% крейда (CaSO4) + + 0,3% KMULV + +10%КССБ**+ +2% мастильна добавка + + 5% NaOH + + водний р-н МдСІ2 6%ВЛР***+ +2%Са(ОН)2 + +5%крейда(Са SO4)+ + 0,3% Polyplus+ + 4% КССБ+ + 2% мастильна добавка+ +вода решта Параметри бурового розчину при температурі 20°С Ф снз К Т Р ктк см3/30 1/10 3 мм с г/см хв дПа Параметри бурового розчину при температурі 140°С Ф СНЗ Т К Р см3/30 1/10 КТК с мм г/см3 хв ДПа Стабільність розчину 1,20 35 7 15/25 1,5 0,1 1,21 40 6 20/30 1,5 0,1 Розшаровування немає 1,10 47 4 15/30 1,5 0,1 1,1 40 5 10/20 1,5 0,1 Розшаровування немає Прототип використовується лише для прісних глинистих бурових розчинів КМЦ* - карбоксіметилцелюлоза КССБ** - конденсована сульфід-спиртова барда ВЛР*** - вуглелужний реагент Комп'ютерна верстка М Клюкін Підписне Тираж 37 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ-42, 01601