Спосіб лікування хворих із захворюваннями шкіри та слизових оболонок

Спосіб лікування хворих із захворюваннями шкіри та слизових оболонок, що передбачає призначення стандартної терапії і аплікацій суспензії лактобацил і біфідобактерій, який відрізняється тим, що як бактеріальну суспензію використовують багатофункціональний антибіотикорезистентний мультипробіотик "Симбітер-М", що містить із лак 3 ри, а відсутність у схемі лікування впливу на мікрофлору травного тракту приводить до збереження в організмі внутрішнього вогнища інфекції й неминучість рецидивів хвороби. Відомо також спосіб лікування інфекцій шкірних покривів, що передбачає використання біоконцентрату на основі штаму Aerococcus viridans (Патент України №72065, А61К35/74, 39/02; C12N1/20, 2005). Завдяки антагоністичній активності штаму Aerococcus viridans ІMB В-7069 щодо збудників окремих інфекцій, використання засобу сприяє підвищенню ефективності лікування хворих з дисбактеріозами, інфекціями слизових оболонок і шкірних покривів. Однак, умовно-патогенна природа бактерій виду Aerococcus viridans обмежує можливості використання препарату через високий ризик розвитку додаткових інфекційних процесів. Крім того, у рамках біологічних можливостей одного штаму бактерій неможливо сконцентрувати високий лікувальний ефект, а відсутність у складі препарату представників фізіологічної нормофлори людини не може забезпечити стабільне відновлення її біоценозів. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування атопічного дерматиту, ускладненого вторинною інфекцією, який передбачає проведення базової терапії й обробку вогнищ ураження суспензією добової культури біфідобактерій і лактобактерій у гідролізатномолочному середовищі з концентрацією клітин 8 10 10 -10 в 1мл; при цьому бактеріальну обробку шкіри проводять у вигляді аплікацій, які здійснюють 2-3 рази на день із експозицією 20-90 хвилин (Патент СРСР №1816215, А61К35/74, 1993 - прототип). Завдяки обробці вогнищ ураження шкіри суспензією комплексної культури біфідобактерій і лактобацил, вирощеної в гідролізатно-молочному середовищі до концентрації 108-1010 клітин в 1мл, скорочуються строки усунення піогенних ускладнень і знижується частота рецидивів хвороби. Недоліком способу лікування є спонтанне застосування біфідобактерій і лактобацил без врахування штамових відмінностей за ступенем й спектром антагоністичної активності щодо патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Використання двох штамів бактерій не дозволяє досягти значних результатів лікування через нездатність виявити антагоністичний ефект до широкого спектра інфекційних мікроорганізмів, а вміст у суспензії великої кількості органічних сполук гідролізатно-молочного середовища може служити харчовим субстратом і стимулятором росту для збудників хвороби, які не інгібуються штамами, що використовуються. Висока чутливість штамів до антибіотиків не дозволяє використовувати спосіб при лікуванні хворих з важкими інфекційними ускладненнями, що вимагають обов'язкового призначення антибіотиків широкого спектра дії. Спосіб не передбачає відновлення нормобіоценозу травного тракту, що є при будь-якій патології основним вогнищем хвороботворних мікробів в організмі, які здатні транслоціюватися в інші біо 51216 4 топи, у тому числі шкірний, і сприяти розвитку або підтриманню інфекційно-запального процесу. Завданням корисної моделі є створення способу лікування хворих із захворюваннями шкіри і слизових оболонок, у якому, шляхом використання в комплексній терапії мультипробіотика «Симбітер-М», що представляє собою концентровану біомасу широкого спектра фізіологічних бактерій, забезпечується підвищення ефективності лікування, зниження частоти розвитку побічних ефектів лікування й рецидивів хвороби. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі лікування хворих із захворюваннями шкіри й слизових оболонок, що передбачає призначення стандартної терапії і суспензії лактобацил і біфідобактерій, як бактеріальну суспензію використовують багатофункціональний антибіотикорезистентний пробіотик «Симбітер-М», котрий з лактобацил містить види Lactobacillus acidophilus, L. casei, L. plantarum, L. gasseri, L. fermentum, L. salivarius й L. brevis, а з біфідобактерій - види Bifidobacterium bifidum, B. longum, B. adolescentis, B. infantis та В. breve, а також - молочнокислі стрептококи видів Lactococcus lactis i Strеptococcus salivarius subsp. thermophilus, пропіоновокислі бактерії видів Propionibacterium freudenreichii subsp. shermanii і P. acidipropionici та оцтовокислі бактерії виду Acetobacter aceti, причому пробіотик призначають комплексно: у вигляді аплікацій на уражені ділянки шкіри, зрошення слизових оболонок, а також per os по одній дозі 2рази на добу протягом 30-45 діб. Спосіб передбачає комплексне використання для обробки ураженої шкіри і слизових оболонок й усунення вогнищ хвороботворної мікрофлори в біотопах травного тракту мультипробіотика «Симбітер-М», що є концентрованою біомасою життєдіяльних клітин багатокомпонентного симбіозу фізіологічно цінних бактерій з високою антагоністичною активністю щодо широкого спектра патогенних й умовно-патогенних мікроорганізмів, які викликають мікроекологічні порушення в біотопах організму людини й інфекційно-запальні захворювання шкіри. Характеристика пробіотика представлена в таблиці 1. Препарат містить у своєму складі 24 штами фізіологічних бактерій, характеризується високою антагоністичною активністю щодо найпоширеніших збудників інфекцій, здатністю до синтезу екзополісахаридів, які стимулюють імунну систему, а також лізоциму, що підсилює антагоністичний ефект. Важливою особливістю пробіотика «СимбітерМ» є природна резистентність бактерій, які входять до його складу, до антибіотиків, що використовуються при лікуванні інфекцій (табл.2). Це дозволяє застосовувати препарат у період антибактеріальної терапії хворих, що сприяє підвищенню ефективності лікування й попередженню негативних ефектів антибактеріальної терапії, зокрема розвитку й поглибленню дисбіотичних розладів, суперінфекцій, алергійних реакцій та ін. Пробіотик призначають місцево й перорально. Місцеву обробку проводять у вигляді аплікацій на уражені ділянки шкіри й зрошення слизових обо 5 лонок ротоглотки. При використанні per os препарат призначають по одній дозі 2 рази на добу протягом 30-45 діб. Комплексне використання мультипробіотика дозволяє проводити одночасну санацію уражених ділянок шкіри або слизових оболонок ротоглотки й біотопів травного тракту й за рахунок цього ефективно усувати одночасно всі ключові вогнища збудників інфекційних процесів. Всередину препарат призначають по одній дозі 2 рази на добу протягом 30-45 діб. Дана схема прийому препарату є найбільш оптимальною. Зміна її убік збільшення кількості препарату або тривалості курсу приводить до збільшення вартості лікування, але незначно позначається на його результатах. Зменшення добової дози препарату або курсу його прийому не дозволяє одержати стійкий лікувальний ефект і приводить до розвитку рецидивів хвороби. Спосіб здійснюють таким чином. Хворому призначають базову терапію основного захворювання відповідно до показань і за даними лабораторного обстеження. Одночасно з базовою терапією призначається комплексна пробіотична терапія: місцево й перорально. Для місцевого застосування мультипробіотик «СимбітерМ» розводять у 2-3 рази стерильним фізрозчином. Отриманою суспензією змочують стерильні серветки, які накладають на ділянки ураженої шкіри у вигляді аплікацій. При ураженні слизових оболонок ротоглотки проводять їхнє зрошення отриманою суспензією. Залежно від характеру й ступеня ураження шкіри, а також динаміки її загоєння, виду й ступеня важкості захворювання ротоглотки, вибирають тривалість часу експозицій і курсу місцевого застосування мультипробіотика. З першого дня лікування призначають пероральний прийом препарату по одній дозі 2 рази на добу протягом 30-45 діб. Курс прийому мультипробіотика визначається ступенем порушення мікробіоценозу кишечнику й динамікою його відновлення. Спосіб пояснюється прикладами. Приклад 1 Використання пропонованого способу при лікуванні дітей з алергодерматозами. Під спостереженням перебувало 86 дітей раннього віку (від 1-го року до 3-х років) з алергодерматозами, обумовленими сенсибілізацією організму бактеріальними й харчовими антигенами. Діти надійшли в клініку з ускладненням алергодерматозів приєднанням вторинної інфекції. Висипання на шкірі носили розповсюджений характер, місцями із серозно-гнійними або шаруватими геморагічними кірками. Мікробіологічні дослідження вогнищ ураження встановили інфікування шкіри бактеріями видів Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa, Streptococcus pyogenes. Дослідження складу кишкової мікрофлори показали, що у всіх обстежених дітей у кишковому біотопі значно збільшена (до 104 і вище) концентрація умовно-патогенних ентеробактерій родів Klebsiella, Proteus, Enterobacter, гемолітичних варіантів Escherichia і бактерій роду Itaphylococcus. 51216 6 Діти були розподілені на дві групи, рівнозначні за віком, статтю й важкістю захворювання. Контрольна група дітей приймала традиційне лікування з використанням дієти, вітамінних, ферментних й антигістамінних засобів. Як зовнішній засіб застосовувалася суспензія добової культури біфідобактерій і лактобацил у молочно-гідролізатному середовищі відповідно до прототипу. Основна група дітей приймала ідентичне патогенетичне лікування, але хворим призначали комплексну пробіотичну терапію мультипробіотиком «Симбітер-М». При застосуванні мультипробіотика, як зовнішнього засобу, його розводили у 2 рази стерильним фізрозчином. Отриманою суспензією змочували стерильні серветки, які накладали на ділянки ураженої шкіри у вигляді аплікацій 3 рази на добу з експозицією 60 хвилин. Залежно від динаміки загоєння шкіри в пацієнтів індивідуально вибирали тривалість місцевого застосування мультипробіотика від 5 до 10 діб. Одночасно з місцевим застосуванням мультипробіотика з першого дня лікування призначали пероральний прийом препарату по одній дозі 2 рази на добу протягом 30-45 діб. Курс прийому мультипробіотика визначався ступенем порушення мікробіоценозу кишечнику у хворого й динамікою його відновлення. У дітей обох груп вихідні показники реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) були однаково високими, з перевищенням норми у 2,0-2,5 рази. Найбільш високим був рівень лімфоцитів крові, чутливих до антигенів ешерихій і клебсієл. Повторне дослідження, проведене після завершення лікування, встановило, що в дітей основної групи, які приймали «Симбітер-М», значно знизилися середні показники РБТЛ стосовно до всіх бактеріальних антигенів, що використовувались у роботі. У хворих контрольної групи дана тенденція була менш виразною. Одночасно в дітей, які приймали «Симбітер-М», відзначалася більш виражена позитивна клінічна динаміка шкірних проявів захворювання, зокрема значно зменшувався свербіж шкіри, згасали шкірні висипання (табл.3). Проведені в процесі досліджень мікробіологічні аналізи фекалій (табл.4) показали різке зниження після проведення курсу пробіотикотерапії мультипробіотиком «Симбітер-М» концентрації клітин умовно-патогенної флори, що адекватно відбилося на клінічній картині хвороби. Всі хворі діти мали порушення в імунній системі. До початку терапії у всіх дітей з алергодерматозами відзначалося значне зниження сироваткових і секреторного (кишкового) імуноглобулінів класу А, лізоциму (у слині), а також пригнічення Ті У-систем імунітету. Після лікування з використанням мультипробіотика «Симбітер-М» у системі захисних факторів у дітей відзначені позитивні зрушення. Зокрема, вірогідно підвищилася концентрація імуноглобулінів класу А і лізоциму, зріс відсотковий вміст Т- та У-лімфоцитів. Ці показники наблизилися до норми (табл.5). Таким чином, використання пропонованого способу, що передбачає введення до схем комплексного лікування дітей з алергодерматозами мультипробіотика «Симбітер-М», є патогенетично обґрунтованим і доцільним. 7 Приклад 2 Використання пропонованого способу при лікуванні хворих кандидозом шкіри. Хворий М., 12 років. Симптоми хвороби з'явилися 10 місяців тому у вигляді виникнення, переважно в області шкірних складок, вогнищ ураження, що мокнуть, із чіткими дрібнофестончатими границями. Місцями вогнища ураження покриті білесуватими кришкуватими нашаруваннями із дрібними тріщинами. По периферії вогнищ видно крапчасті пухирці, ериматозні плями, що злущуються. Діагноз: кандидоз шкіри. Після перших проявів хвороби хворого лікували ністатиновою маззю й нітрофурангіном, якими змазували уражені ділянки шкіри. Ефект був нестійким, із частими загостреннями хвороби. Мікробіологічні дослідження уражених ділянок шкіри виявили асоціацію грибів виду Candida albicans зі стафілококами виду Staphylococcus aureus і стрептококами виду Streptococcus pyogenes. Загальне мікробне число 301,7 на 1см2 шкіри. Дослідження складу кишкової мікрофлори встановили в кишковому біотопі до 105 грибів виду Candida albicans, до 104 гемолітичних варіантів Escherichia і до 105 представників видів Staphylococcus aureus і Streptococcus pyogenes. Грибами виду Candida albicans була також уражена слизова оболонка ротової порожнини. Хворому проведена комплексна пробіотична терапія з використанням мультипробіотика «Симбітер-М». При застосуванні мультипробіотика як зовнішнього засобу його розводили у 3 рази стерильним фізрозчином. Отриманою суспензією змочували стерильні серветки, які накладали на ділянки ураженої шкіри у вигляді аплікацій 2 рази на добу з експозицією 60 хвилин. Отриманою суспензією також зрошували слизову оболонку ротової порожнини 3-4 рази на добу. Тривалість місцевого застосування мультипробіотика становила 10 діб. Одночасно з місцевим застосуванням мультипробіотика з першого дня лікування хворому був призначений пероральний прийом препарату по одній дозі 2 рази на добу протягом 45 діб. Після 10-добового місцевого застосування пробіотика було відзначено зникнення вогнищ ураження й перебіг інтенсивного процесу епітелізації шкіри. Зі складу біоценозу шкіри зникли гемолітичні бактерії й гриби виду Candida albicans. Через 45 діб перорального застосування мультипробіотика відбулася нормалізація кишкового біоценозу з відновленням нормального вмісту біфідобактерій і лактобацил при елімінації грибів виду Candida albicans, гемолітичних бактерій видів Escherichia coli, Staphylococcus aureus і Streptococcus pyogenes. Спостерігалося відновлення біоценозу ротової порожнини й зникнення колоній Candida albicans зі слизової оболонки. Наступне спостереження хворого протягом 12 місяців установило відсутність рецидивів хвороби. Приклад 3 Використання пропонованого способу при лікуванні хворих з опіковими ураженнями шкіри. Хвора П., 48 років. Діагноз: опік окропом n-го ступеня нижніх кінцівок площею 6% від поверхні 51216 8 тіла. Ушкоджена шкіра відрізнялася червоністю й набряклістю з наявністю великої кількості везикул. Хворій проведено знеболювання й обробку опікової рани з видаленням везикул. Відразу ж призначена комплексна пробіотична терапія мультипробіотиком «Симбітер-М». При застосуванні мультипробіотика, як зовнішнього засобу, його розводили у 2 рази стерильним фізрозчином. Отриманою суспензією змочували стерильні серветки, які накладали на ділянки попередньо обробленої, ураженої шкіри й фіксували бинтом. З появою на окремих місцях пов'язки мокнучих ділянок, які свідчать про продовження некротичного процесу, обережно вирізали «віконце» у пов'язці й на ділянку, що звільнилася, повторно накладали марлевий тампон, змочений суспензією мультипробіотика, з наступною фіксацією бинтом. Тривалість місцевого лікування - 8 діб. За цей час відбулася епітелізація уражених ділянок шкіри. Одночасно з місцевим застосуванням мультипробіотика з першого дня лікування хворій призначали пероральний прийом препарату по одній дозі 2 рази на добу протягом 38 діб. Завдяки використанню пропонованого способу у хворої відбулося швидке купірування запального процесу на ураженій ділянці шкіри, ефективна санація від потенційно патогенної мікрофлори й швидке його загоєння. Приклад 4 Використання пропонованого способу для профілактики післяопераційних гнійно-запальних ускладнень. Хворий С., 36 років, надійшов у хірургічне відділення з діагнозом: гострий апендицит. Виконана апендектомія. З третього дня після операції в схему комплексного лікування була введена пробіотична терапія мультипробіотиком «Симбітер-М». При місцевому застосуванні мультипробіотика його розводили в 2,5 рази стерильним фізрозчином. Отриманою суспензією змочували стерильні серветки, які накладали на ділянки ураженої шкіри у вигляді аплікацій 4 рази на добу з експозицією 60 хвилин. Тривалість місцевого застосування мультипробіотика - 7 діб. Одночасно з місцевим застосуванням мультипробіотика з першого дня лікування хворому був призначений пероральний прийом препарату по одній дозі 2 рази на добу протягом 42 діб. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. Рана зажила первинним натягом, утворенням вузького лінійного шкірного рубця. Шви зняті на 5-у добу. Хворий виписаний на 7-у добу. Таким чином, використання пропонованого способу дозволяє забезпечити підвищення ефективності лікування, зниження частоти розвитку побічних ефектів лікування й рецидивів хвороби. У таблиці 1 представлена порівняльна характеристика препаратів, які використовуються у відомому й пропонованому способах. Як видно з даних таблиці, мультипробіотик «Симбітер-М», що використовується у пропонованому способі, відрізняється від прототипу мультикомпонентним складом, збільшеною концентрацією фізіологічно цінних бактерій, широким спектром антагоністичної активності щодо патогенних й умовно-патогенних 9 51216 мікроорганізмів - збудників захворювань шкіри й травного тракту, здатністю до синтезу лізоциму й екзополісахаридів. У таблиці 2 представлені дані щодо резистентності бактерій мультипробіотика «Симбітер-М» до антибактеріальних препаратів. Висока стійкість мікрофлори мультипробіотика до більшості сучасних антибіотиків дозволяє його ефективно використовувати в період антибіотикотерапії з метою запобігання розвитку побічних ефектів і рецидивів хвороби. 10 У таблицях 3-7 представлені порівняльні результати лікування хворих алергодерматозами при використанні відомого й пропонованого способів. Із представлених результатів видно, що використання пропонованого способу дозволяє підвищити ефективність лікування за рахунок усунення вогнищ інфекційної мікрофлори в організмі, підвищення імунобіологічної реактивності й зниження частоти розвитку рецидивів хвороби. Таблиця 1 Порівняльна характеристика препаратів, що використовуються у відомому й пропонованому способах Показники Концентрація живих бактеріальних клітин, КУО/см3 Кількість штамів фізіологічних бактерій у складі препарату Антагоністична активність щодо патогенних і умовнопатогенних мікробів (зона пригнічення росту тесткультури), мм: Escherichia coli Staphylococcus aureus Staphylococcus epidermidis (гемолітичний варіант) Staphylococcus capitis Staphylococcus haemolyticus Staphylococcus hominis Proteus mirabilis Proteus vulgaris Pseudomonas aeruginosa Salmonella typhimurium Shigella flexneri Shigella sonnet Klebsiella pneumoniae Yersinia enterocolitica Citrobacter cloaceae Candida albicans Bacillus subtilis Propionibacterium acnes Streptococcus pyogenes Синтез екзополісахаридів, % Лізоцимсинтезуюча здатність (зона лізису клітин тесткультури), мм Прототип 108-1010 2 Характеристика Пропонований спосіб 1011-1012 24 5,6±0,47 5,0±0,34 0 0 0 0 4,8±0,15 3,6±0,37 6,6±0,12 4,3±0,91 5,5±0,35 4,7±0,23 5,0±0Д9 4,6±0,34 5,2±0,18 5,5±0,30 0 0 0 2,0±0,22 6,4±0,15 7,0±0,24 15,2±0,37 19,1±0,56 13,8±0,19 17,3±0,40 7,3±0,33 6,5±0,17 7,2±0,25 7,1±0,19 6,8±0,20 6,2±0,33 6,6±0,28 6,1±0,15 7,3±0,36 7,7±0,41 15,1±0,41 16,4±0,22 12,9±0,55 2,6±0,21 4,4±0,20 7,8±0,16 Таблиця 2 Антибіотикорезистентність штамів різних бактеріальних родів, які використовуються у складі пробіотика «Симбітер-М» Антибіотик 1 Ампіцилін Амоксицилін Бензилпеніцилін Бацитрацин Ванкоміцин Іміпенем Кліндаміцин Концентрація антибіотика у середовищі, (мкг/мл) 2 16 16 20 20 4 8 2 Концентрація клітин, що зберегли життєздатність, % РrоріоnіBifidoLactobaLactoМульти симбіоз bacterium bacterium cillus coccus 3 4 5 6 7 30-80 5-22 32-70 0-12 76-80 20-55 12-35 15-36 0-8 32-35 45-68 8-41 34-72 0-19 50-56 32-80 10-33 0-23 0-7 78-82 40-87 0-15 0-13 0 77-80 20-65 0-21 0-11 0 51-53 38-54 0-18 28-59 0-12 49-52 11 51216 12 Продовження таблиці 2 1 Линкоміцин Латомоксеф Мезлоцилін Метронідазол Нітрофурантоін Піперацилін Пеніцилін G Ріфампіцин Ристоміцин Олеандоміцин Офлоксацин Тетрациклін Тейкопланін Тикарцилін Цефамандол Цефокситин Цефотетан Цефотаксим Цефтизоксим Цефоперазон Хлорамфенікол Еритроміцин Фурагин 2 40 32 128 16 40 128 8 40 40 20 40 40 4 4 16 16 32 32 32 32 32 4 40 3 43-78 67-78 51-86 55-79 10-22 24-30 40-68 28-39 33-86 22-26 30-75 45-78 41-42 25-27 32-71 25-58 23-62 20-56 31-54 49-70 53-80 42-76 51-77 4 0-21 5-17 0-16 0-21 10-16 12-23 0-16 6-19 5-18 12-25 10-17 5-18 0-8 0-13 0-11 5-14 5-12 6-19 8-14 7-15 10-23 12-25 19-31 5 33-67 24-45 0-15 22-64 11-33 0-21 38-75 12-32 13-24 10-18 0-23 42-67 0-11 10-15 0-13 0-12 0-14 0-21 0-8 5-12 37-68 41-60 36-55 6 0-10 0-15 0-11 0-13 0-21 0-16 12-23 0-18 0-11 0-8 0-14 7-21 0 0 0 0 0 0 0 0 6-15 5-12 8-17 7 75-78 81-85 77-80 78-80 18-22 20-23 80-82 41-44 80-86 24-27 75-80 80-82 43-48 23-27 70-76 78-80 72-75 69-73 51-53 72-75 80-85 82-86 74-78 Таблиця 3 Зміна показників сенсибілізації лімфоцитів крові до антибактеріальних антигенів у дітей з алергодерматозами (РБТЛ, %) Пропонований спосіб Антигени бактерій Норма, % Е. coli Klebsiella spp. Cilrobacter spp. Proteus spp. Enterobacter spp. 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 Прототип після лікуванвихідні показники після лікування вихідні показники ня 12,4±1,55 6,0±0,83* 12,6±2,30 7,4±1,22 10,4±2,21 6,2±1,24** 9,4±1,96 7,2±0,87 8,2±1,64 5,0±0,71* 8,6±1,25 6,9±0,58 8,7±1,79 4,2±0,56** 8,5±1,50 6,8±0,57 9,3±1,22 5,5±0,64* 9,2±0,96 7,6±0,40 Примітка. *р