Спосіб діагностики стенозу ниркових артерій

1 Спосіб діагностики стенозу ниркових артерій, що заснований на вимірюванні методом ультразвукової доплерографм швидкостей кровотоку в крайніх перерізах артерії у МІСЦІ відходження її від аорти і біля воріт нирки, наступному розрахунку градієнта тиску крові між зазначеними перерізами Корисна модель відноситься до медицини, а саме - до ангіології Відомий спосіб діагностики стенозу ниркових артерій застосований на катетеризації стегнової артерії за Сельдингером, вимірюванні артеріального тиску в основних стовбурах ниркових артерій і порівнянні його з контралатеральним [Петров В Й , Кротовский Г С , Пальцев Н Н Вазоренальная гипертензия - М Медицина, -1984 -С 54-85] Недоліком даного способу діагностики є висока травматичність і необхідність хірургічного втручання при його проведенні Найбільш близьким по суті та досягаемому результату до технічного рішення, що пропонується, є спосіб діагностики стенозу ниркових артерій, заснований на вимірюванні методом ультразвукової допплерографп швидкостей кровотока в крайніх перерізах артерії у МІСЦІ відходження її від аорти й у воріт нирки, наступному розрахунку градієнта тиску крові між зазначеними перерізами артерії і порівнянні одержаної величини градієнта тиску з номінальною [пат RU №2178666, А61В8/00, 2002] Даний спосіб діагностики є неінвазивним, а тому безпечним для пацієнтів Однак, зазначений спосіб діагностики може визначати тільки наяв артерії і порівнянні одержаної величини градієнта тиску з номінальною, який відрізняється тим, що осьову траєкторію артерії розбивають на ряд ділянок розрахункової довжини з визначеними номінальними гідравлічними опорами, вимірюють додатково швидкість кровотоку на початку і в КІНЦІ кожної ділянки, визначають градієнти тиску на вказаних ділянках і при наявності градієнта тиску на якійсь із ділянок артерії, що перевищує номінальний для даної довжини ділянки, фіксують стеноз і локалізацію його на цій ДІЛЯНЦІ 2 Спосіб діагностики стенозу ниркових артерій за п 1, який відрізняється тим, що розрахункова довжина ділянок артерії складає 10,0 25,0мм ність стенозу в нирковій артерії без визначення (уточнення) локалізації його в ній, що визиває в подальшому значні ускладнення в процесі хірургічного лікування, особливо методом дистанційного ендопротезування Крім того, даний спосіб діагностики не дозволяє визначити швидкість кровотока на окремих ділянках ниркової артерії, а, отже, градієнт тиску кровотока на цих ділянках, тобто, проміжних ділянках її між крайніми перерізами артерії, де вимірюється швидкість кровотока В той же час, на початкових стадіях стенозу й наявності його в безпосередній близькості від місця відходження ниркової артерії від черевної аорти виникає вирівнювання швидкості кровотока на постстенотичній ДІЛЯНЦІ ниркової артерії, що спричиняє спотворення результатів вимірювання і знижує, таким чином, достовірність діагностики Особливо цей недолік проявляється на початкових стадіях розвитку стенозу, що знижує також функціональні можливості відомого способу діагностики Завдання даної корисної моделі полягає у створенні способу діагностики стенозу ниркових артерій, який дозволяє визначити швидкість кровотока і градієнт тиску його на проміжних ділянках зазначених артерій, а отже, встановити локалізацію стенозу і підвищити, таким чином, достовір СО N. CO о> 6776 ність діагностики, а також поширити його функціональні можливості. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі діагностики стенозу ниркових артерій, що заснований на вимірюванні методом ультразвукової допплерографії швидкостей кровотока в крайніх перерізах артерії у місці відходження її від аорти і у воріт нирки, наступному розхрахунку градієнта тиску крові між зазначеними перерізами артерії і порівнянні одержаної величини градієнта тиску з номінальною, згідно до корисної моделі, осьову траєкторію артерії розбивають на ряд ділянок розрахункової довжини з визначеними номінальними гідравлічними опорами, вимірюють додатково швидкість кровотока на початку і в кінці кожної ділянки, визначають градієнти тиску на вказаних ділянках і при наявності градієнта тиску на якійсь із ділянок артерії, що перевищує номінальні для даної довжини ділянки, фіксують стеноз і локалізацію його на цій ділянці. Розрахункова довжина ділянок артерії складає при цьому 10,0...25,0мм. Розбивка осьової траєкторії ниркової артерії на ряд ділянок розрахункової довжини з визначеними номінальними гідравлічними опорами, вимірювання швидкості кровотока на початку і в кінці кожної ділянки, визначення градієнтів тиску на зазначених ділянках артерії і наступне порівняння їх із номінальними величинами тиску для даної довжини ділянок дозволяє з великою вірогідністю встановити не тільки стеноз, але і локалізацію його на окремій ділянці артерії, незалежно від розміру й віддаленню його від воріт нирки. Це значно підвищує точність діагностики й поширює його функціональні можливості. Аналогічних технічних рішень із схожими ознаками в процесі проведення патентноінформаційного пошуку не виявлено. Це свідчить на те, що рішення, що пропонується, є новим і клінічне придатним. Корисна модель пояснюється схемою вимірювання швидкості кровотоку в нирковій артерії, що позначена на кресленні. Спосіб діагностики стенозу ниркової артерії здійснюють наступним чином. На ультразвуковому апараті отримують із прямої проекції зображення поперечного перерізу черевної аорти 1 і стовбура ниркової артерії 2. Ультразвуковий промінь спрямовують параллельно напрямку вивчаємого кровотоку ниркової артерії. При цьому похибка кута між напрямами ультразвукового променя и кровотока не повинна бути більшою за 20°. Для усунення шумових перешкод може бути встановлений фільтр 1200-1300Гц. Розбивають умовну осьову траєкторію досліджуваної артерії 2 на ряд ділянок А, Б, В розрахункової довжини 1-і, Іг, Із з визначеними номінальними гідравлічними опорами. Довжина 1-і, fe. Із цих ділянок може складати у межах 10,0 ... 25,0мм, при цьому початок першої ділянки А співпадає з перерізом артерії у місці відходження її від черевної аорти 1, а кінець останньої ділянки В - з перерізом артерії у воріт нирки 3. На кожній із ділянок артерії, на початку і в кінці її, вимірюють швидкості кровотоку, а також градієнти тиску за спрощеним рівнянням Бернуллі (P=4V2, де Р - тиск, V - швидкість кровотоку). Порівнюють обчислені градієнти тиску з номінальними для досліджених ділянок артерії (Для загальної довжини ниркової артерії 2 цей показник не повинний перевищувати 35,0мм рт.ст., а для окремих ділянок артерії - 5,0...6,0мм рт.ст.). При перевищенні обчисленим градієнтом тиску номінального значення на якійсь із досліджуваних ділянок артерії фіксують наявність стенозу на цій ділянці. Розбивка осьової траєкторії досліджуваної ниркової артерії 2 на ряд ділянок розрахункової довжини з визначеними номінальними гідравлічними опорами, вимірювання швидкості кровотоку на початку і в кінці кожної ділянки, а також обчислення градієнта тиску на кожній із них і порівняння даних градієнтів з номінальними забезпечують високу точність стенозу на всіх стадіях його розвитку, включно з початковими, і місце його розташування. Виконання (вибір) довжини досліджуваних ділянок артерій у межах 10,0...25,0мм попереджує вирівнювання швидкості кровотока на такій довжині, при наявності на якійсь із зазначених ділянок стенозу, що позитивно визначається на точності діагностики. З використанням даного способу діагностики стенозу ниркової артерії проведено ультразвукове дослідження у 18-ти пациєнтів (жінок і чоловіків віком від 45 до 65 років) з нез'ясованою причиною підвищення артеріального тиску (за припущенням, вазоренальною гипертензією) у діагностичному відділенні Харківського Центру серцево-судинної хірургії. Безперервно-хвильову допплерографію виконували на апараті ультравукової діагностики SONOS 1500 виробництва фірми Hewlett Packard з секторним датчиком 3,5МГц. Обробку допплерівських спектрів виконували за допомогою програмного забезпечення комп'ютера ультразвукового апарата SONOS 1500 з подальшим обчисленням градієнтів тиску. В подальшому всі пацієнти пройшли контрольне ангіографічне обстеження черевної аорти з селективною ангіографією ниркових артерій. Способом діагностики, що пропонується, були встановлені стенози зі ступенем окклюзії від 30% і вище у 12 пацієнтів, у всіх зазначених випадках виявлений стеноз і визначена його його локалізація. 6 пацієнтів за даними допплерографії ниркових артерій мали інтактні ниркові артерії. Клінічний приклад Хвора Горяненко О В., 50 років. Направлена дільничним терапевтом з первинним діагнозом "Артеріальна гіпертензія нез'ясованого походження". Підвищення артеріального тиску на протязі 4-х місяців становило до 200/120мм рт.ст. При допплерографії ниркових артерій встановлено, що градієнт тиску по всій довжині лівої ниркової артерії складав 12мм рт.ст. Артерію при подальшому дослідженні було розбито умовно на 3 ділянки (проксимальну, середню і дистальну). Обчислені градієнти тиску на вказаних ділянках складали відповідно 32, 18 і 12мм рт.ст. На основі одержаних даних про значення градієнтів тиску був зроблений висновок про наявність стенозу на проксимальній ділянці артерії. В подальшому під час ангіографії було підтверджено висновок про наявність стенозу 50% на цій ділянці артерії. Хворій виконано реконструкцію проксимального сегменту 5 6776 ниркової артерії Післяопераційне допплерографітерій дало можливість встановити з достатньою чне дослідження довело, що градієнт тиску на реточністю наявність стенозу ниркової артерії, а таконструйованому сегменті не перевищує 6,0мм кож його локалізацію Це підвищує точність діагнортст стики в середньому на 17-25% і поширює в 1,3-1,5 Таким чином, допплерографічне дослідження рази його функціональні можливості кровотоку практично по всій довжині ниркових ар Комп ютерна верстка Н Лисенко Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького 45 м Київ, МСП 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601