Спосіб зниження негативного впливу мікотоксинів у кормах птиці у промисловому птахівництві

Реферат: Спосіб зниження негативного впливу мікотоксинів у кормах птиці для промислового птахівництва, що включає застосування сорбентів органічного походження, причому до корму вносять сорбент Альфасорб у дозі 0,2-0,4 кг/т протягом усього періоду використання корму, ураженого мікотоксинами. UA 71579 U (12) UA 71579 U UA 71579 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, зокрема до ветеринарної фармакології та токсикології. Мікотоксикози - захворювання, обумовлені попаданням в організм мікотоксинів, які утворюються в процесі життєдіяльності мікроскопічних (пліснявих) грибів. Відомо більш як 300 мікроскопічних грибів-продуцентів мікотоксинів. Найчастіше в кормах виявляють продуценти мікотоксинів грибів роду Fusarium, Aspergillus, Penicillium, які мають високий ступінь токсичності. У птахівництві спостерігається одночасна дія низьких концентрацій різних мікотоксинів, оскільки в годівлі птиці переважають зернові культури. На сьогодні 25 % світового урожаю зернових уражено одним або більше видами мікотоксинів. Ріст грибів і утворення мікотоксинів тісно пов'язано з екологічними факторами, тому майже неможливо уникнути попадання грибів і продуктів їх метаболізму в корми. При ураженні мікотоксикозами птиця стає більш сприйнятливою до інфекційних захворювань, сповільнюється її ріст, знижується продуктивність та репродуктивні функції, в окремих випадках спостерігається падіж птиці. Відомі способи лікування мікотоксикозів тварин, в основному, мають симптоматичний характер. У першу чергу з раціону тварин вилучають корми, уражені мікроскопічними грибами. Далі для виведення токсинів з організму використовують ентеросорбенти (активоване вугілля, препарат Кормосан™ тощо), хіміотерапевтичні препарати, а також застосовують вітамінотерапію. Недоліком симптоматичних способів лікування є їх недостатня терапевтична ефективність, крім того вони трудомісткі та дорогі. Відомий спосіб лікування мікотоксикозів птиці (патент DE № 2406164), суть якого полягає у додаванні до корму антибіотиків - мономіцину та бацитрацину. Недоліком цього способу є те, що внаслідок застосування антибіотиків розвивається резистентність мікроорганізмів до антибіотиків, а також застосування антибіотиків для лікування продуктивної птиці і тварин призводить до накопичення залишкових кількостей антибіотиків у тканинах, що становить небезпеку для здоров'я людей. Відомий спосіб зменшення негативної дії Т-2 токсину на курей (деклараційний патент України № 60924 А), суть якого полягає у випоюванні водного розчину гіпохлориту натрію, отриманого шляхом електролізу водного розчину хлористого натрію. Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є Спосіб зниження негативного впливу Т-2 токсину на організм тварин (деклараційний патент на корисну модель № 4491 U, Україна). Негативний вплив Т-2 токсину нейтралізують пероральним застосуванням 5 % водного розчину унітіолу у дозі 10…30 мг/кг маси тіла один раз на добу протягом усього періоду використання корму, забрудненого Т-2 токсикозом. Нами пропонується новий Спосіб зниження негативного впливу мікотоксинів у кормах птиці для промислового птахівництва, що включає застосування сорбенту органічного походження Альфасорбу, який нейтралізує негативний вплив мікотоксинів у кормах (комбікормах і преміксах) додаванням Альфасорбу у корми у дозі 0,2-0,4 кг/т протягом усього періоду використання корму, ураженого мікотоксинами. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити новий ефективний, недорогий та зручний у застосуванні Спосіб зниження негативного впливу мікотоксинів у кормах птиці для промислового птахівництва, який дозволив би при його застосуванні підвищити збереженість птиці, зберегти природній імунітет птиці до інфекційних захворювань, продуктивність та репродуктивні функції, можливість використання у промисловому птахівництві. Поставлена задача досягається тим, що у способі зниження негативного впливу мікотоксинів у кормах птиці для промислового птахівництва, що включає застосування сорбенту органічного походження, згідно з корисною моделлю, негативний вплив мікотоксинів нейтралізують додаванням сорбенту Альфасорб у корми (комбікорми і премікси) для птиці у дозі 0,2-0,4 кг/т протягом усього періоду використання корму, ураженого мікотоксинами. Альфасорб - сорбент органічного походження, є комплексом активованих біополімерів, які пройшли глибоку спеціальну обробку і активацію (ТУ У 15.7-31034549-002:2009). До складу комплексу входять розчинні і нерозчинні у воді компоненти целюлози, геміцелюлози, пектину та лігніну (до 70 %). Вони зв'язують у шлунку і в кишечнику мікотоксини і їх метаболіти у малих та високих дозах. Висока сорбційна активність Альфасорбу поєднується із здатністю утримувати значні об'єми рідини за рахунок розпушування вмісту кишечника, його взаємодії з травними ферментами. Альфасорб нормалізує перистальтику та кислотність, позитивно впливає на обмін холієвих кислот та покращує всмоктування поживних речовин. Волокна біополімерів колонізуються нормальною мікрофлорою кишечника, що сприяє підвищенню імунного статусу птиці. Токсичні елементи, мікотоксини, солі важких металів та інші шкідливі сполуки зв'язуються 1 UA 71579 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ентеросорбентом і виводяться з організму у незміненому стані, не ферментуються і не всмоктуються у травному каналі. Альфасорб не має сорбційної активності щодо вітамінів, тобто не зв'язує і не виводить їх з організму. Встановлено, що застосування Альфасорбу у раціоні курчат-бройлерів знижує хімічне навантаження внаслідок нітрат-, нітрит- і карбамідної інтоксикації організму. Альфасорб є ефективним, екологічно чистим, недорогим сорбентом органічного походження. Спосіб зниження негативного впливу мікотоксинів у кормах птиці для промислового птахівництва, який заявляється, полягає у тому, що негативний вплив мікотоксинів нейтралізують додаванням сорбенту Альфасорб у корми у дозі 0,2-0,4,0 кг/т протягом усього періоду використання корму, ураженого мікотоксинами. Доза сорбенту Альфасорб у кормі залежить від рівня його контамінації мікотоксинами. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником знайдено технічний результат Спосіб зниження негативного впливу Т-2 токсину на організм тварин (Деклараційний патент на корисну модель № 4491 U), в якому є найбільша кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим результатом. Цей спосіб включає пероральне застосування 5 % водного розчину унітіолу у дозі 10…30 мг/кг маси тіла один раз на добу протягом усього періоду застосування ураженого Т-2 токсином корму. Унітіол - синтетичний антидотний препарат, який ефективно застосовується у гуманній та ветеринарній медицині для лікування отруєнь людей та тварин солями важких металів, препаратами миш'яку та серцевими глікозидами. Заявлений новий спосіб зниження негативного впливу мікотоксинів у кормах для птиці у промисловому птахівництві передбачає введення сорбенту Альфасорб до складу комбікормів і преміксів залежно від рівня їх контамінації мікотоксинами та ступеня клінічного прояву мікотоксикозу у птиці у дозі 0,2-0,4 г/т та згодовування протягом усього періоду використання корму, ураженого мікотоксинами. Застосування антидоту унітіолу для зниження негативного впливу мікотоксинів у промисловому птахівництві економічно не обґрунтовано. Препарат є досить дорогим і його застосування у птахівництві та тваринництві виправдане лише в екстремальних випадках. Сорбент Альфасорб - природний ентеросорбент з високою сорбційною активністю, ефективний та недорогий засіб, який може ефективно застосовуватися для зниження негативного впливу мікотоксинів на організм птиці у промисловому птахівництві. Ефективність запропонованого нового способу зниження негативного впливу мікотоксинів у кормах птиці для промислового птахівництва доводиться прикладами проведених досліджень. Приклади конкретного використання корисної моделі. Приклад 1. Вивчення ефективності застосування Альфасорбу за умов екпериментального Т2 токсикозу в щурів. Для вивчення ефективності застосування Альфасорбу були проведені дослідження за умов експериментального гострого Т-2 токсикозу. Дослід проводили на різностатевих білих щурах, віком 4-6 місяців, масою тіла 180-250 г протягом 10 діб. Попередньо тварин витримували на карантині (7 діб). За принципом аналогів були сформовані три групи щурів по 10 тварин у кожній, всі тварини знаходилися в однакових умовах утримання та годівлі. Тваринам контрольної групи (перша група) вводили 1 % р-н етанолу (розчинник Т-2 токсину). Тваринам другої та третьої груп для моделювання гострого Т-2 токсикозу вводили внутрішньошлунково Т2 токсин у дозі 0,4 мг/кг протягом 7 діб. Тваринам третьої групи тварин у раціон вводили альфасорб в дозі 600 мг/кг. Упродовж досліду вели спостереження за клінічним станом та поведінкою тварин. На початку і в кінці досліду щурів зважували та забивали шляхом декапітації, під легким ефірним наркозом, дотримуючись положення Європейської конвенції із захисту хребетних тварин, та проводили патологоанатомічний розтин. У гепаринізованій крові визначали число еритроцитів, лейкоцитів, лейкоформулу, гематокрит, концентрацію гемоглобіну; у сироватці крові (СК), концентрацію загального білка, загальних ліпідів, загального холестеролу, циркулюючі імунні комплекси (ЦІК), активність АлАТ, АсАТ та лужної фосфатази (ЛФ), а також бактерицидну активність (БАСК). Статистичне опрацювання експериментальних результатів проводили за програмою статистичного пакету аналізу у Microsoft Exel-97. Для визначення вірогідності відмінностей між середніми величинами використовували t-критерій Стьюдента. Спостереження за клінічним станом та поведінкою щурів показали, що основними клінічними симптомами Т-2 токсикозу у щурів II дослідної групи були: відсутність апетиту, скуйовджений шерстяний покрив, адинамія, діарея, запалення слизових оболонок носа з виділенням геморагічного ексудату, тремор скелетних м'язів. На сьому добу введення Т-2 2 UA 71579 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 токсину на слизовій оболонці та навколо ротової порожнини у щурів були яскраво виражені дермонекротичні прояви Т-2 токсикозу. Протягом досліду у тварин II та III дослідних груп загибелі щурів не реєструвалося. У деяких тварин II дослідної групи на третю добу досліду через 15-20 хвилин після введення Т-2 токсину спостерігалися порушення координації рухів, тремор скелетних м'язів, розрідження калових мас без видимих ознак діареї. У щурів III групи, які отримували Альфасорб, клінічні ознаки Т-2 токсикозу були виражені менше, щури були більш рухливі, окремі з них добре поїдали корм. За умов Т-2 токсикозу протягом досліду зафіксували вірогідне зменшення середньої маси тіла щурів II групи. Протягом досліду у щурів II і III групи, при експериментальному Т-2 токсикозі спостерігали втрату маси тіла, відповідно, на 16,7, (Р