Спосіб діагностики ефективності антибіотикотерапії у хворих на лайм-бореліоз

Реферат: UA 71871 U UA 71871 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до інфекційних хвороб, і може бути використана для діагностики ефективності антибіотикотерапії у хворого на Лайм-бореліоз. Лайм-бореліоз (ЛБ) - трансмісивне природно-вогнищеве захворювання, збудником якого є спірохета комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato, a переносником - іксодові кліщі. В Україні хвороба Лайма офіційно реєструється з 2000 року. Перебіг інфекційного процесу при ЛБ великою мірою можна оцінити за напруженістю факторів гуморального імунітету. Для цього використовуються серологічні методи визначення рівня протибореліозних антитіл класів М та G. Про хронізацію ЛБ також можуть свідчити результати полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), проте цей метод не знайшов широкого практичного поширення і часто дає хибнонегативні результати (Steere А.С. Lyme Disease // N. Engl. J. Med.-2001. - V. 345. - P. 115-125). Відомим способом визначення напруженості гуморального імунітету при ЛБ є імуноферментний аналіз (ІФА), вибраний за прототип, який дозволяє в ході диспансерного спостереження за хворими оцінювати динаміку рівня протибореліозних антитіл класів М та G. Отримані дані можуть опосередковано свідчити про прогресування хвороби та хронізацію (Лобзин Ю.В., Усков А.Н., Козлов С.С. Лайм-боррелиоз (иксодовые клещевые боррелиозы). – С - Пб: Фолиант, 2000. - 156 с.). В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики ефективності антибіотикотерапії у хворих на Лайм-бореліоз, в якому за рахунок визначення додаткових показників та їх математичної обробки досягається контроль за ходом інфекційного процесу, що дозволяє контролювати позитивну динаміку інфекційного процесу, вчасно діагностувати розвиток вторинної імунної недостатності і своєчасно провести її корекцію. Поставлена задача вирішується в способі діагностики ефективності антибіотикотерапії у хворих на Лайм-бореліоз, який здійснюють шляхом визначення Ig G до Borrelia burgdorferi s.l., згідно з корисною моделлю, проводять клініко-лабораторне дослідження, додатково виявляють час початку лікування, наявність кільцевої еритеми, лімфатичних вузлів, артралгії, патології серця, в клінічному аналізі крові визначають показники моноцитів, лейкоцитів, ШОЕ, сегментоядерних нейтрофілів, паличкоядерних нейтрофілів, еозинофілів, в крові виявляють цитокін ІЛ-4 та ФНП-α, виявляють співвідношення вмісту ФНП-α до ІЛ-4, показника гостроти і глибини запалення С-реактивного білка (СРБ), шляхом послідовності Вальда-Генкина визначають прогностичні коефіцієнти кожного показника, діагностику за допомогою алгоритму здійснюють шляхом алгебраїчного додавання прогностичних коефіцієнтів до моменту досягнення прогностичного порогу Σ ПК≥13,0, якщо біля суми знак плюс - діагностують ефективну антибіотикотерапію, а якщо знак мінус - неефективну терапію, якщо при додаванні всіх ознак алгоритму прогностичній поріг не досягнутий, діагноз є невизначеним. Для вирішення цієї задачі у 51 хворого на ЛБ ретроспективно була оцінена ефективність антибіотикотерапії і сформовані альтернативні групи хворих: 1 (n=30) - з високоефективною терапією, 2 (n=21) - з недостатньою ефективністю, яким призначались повторні курси антибіотикотерапії. Для розробки прогностичних критеріїв ефективності антибіотикотерапії ЛБ був проаналізований 31 клініко-лабораторний показник. Розробка критеріїв прогнозу ефективності антибіотикотерапії ЛБ здійснювалась за допомогою послідовної процедури Вальда-Генкина (Гублер Є. В., 1978). Потім, завдяки неоднорідній процедурі всі показники розподілялись на градації і встановлювались прогностичні коефіцієнти (ПК) градації і загальна прогностична інформативність (І) показника. З усієї кількості показників були вибрані 17 найбільш інформативних. Проведене дослідження виявило високу надійність розробленого прогностичного алгоритму, що дозволяє рекомендувати його для клінічного застосування як скринінгового методу діагностики контролю за ходом інфекційного процесу. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Виявляють наступні показники: ранній термін призначення антибіотикотерапії від початку захворювання (≤15 діб), наявність кільцевої еритеми та відсутність у хворого лімфатичних вузлів, артралгії, патології серця та головного болю. Додатково проводять лабораторні дослідження. В клінічному аналізі крові визначають показники моноцитів, лейкоцитів, ШОЕ, сегментоядерних нейтрофілів, паличкоядерних нейтрофілів, еозинофілів, в крові виявляють цитокін ІЛ-4 та ФНП-α, виявляють співвідношення вмісту ФНП-α до ІЛ-4, показника гостроти і глибини запалення С-реактивного білка (СРБ). Після виявлення цих показників розраховують для кожного ПК. Згідно з ПК сприятливий прогноз (ефективна антибіотикотерапія) характеризують: ранній термін призначення антибіотикотерапії від початку захворювання (≤15 діб), наявність кільцевої 1 UA 71871 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 еритеми та відсутність у хворого лімфатичних вузлів, артралгії, патології серця та головного болю. Сприятливий прогноз від проведеної антибіотикотерапії у хворих на ЛБ характеризують: відсутність у хворого ерліхіозу, та Ig G до Borrelia burgdorferi s.1. Низький рівень СРБ був притаманним для сприятливого прогнозу (≤2,0), а помірне його значення характеризували несприятливий прогноз (2,1-5,0). Отримані дані добре корелюють з клінічними ознаками і вказують, що чим менше гострота і глибина запального процесу в організмі хворого, викликаного ЛБ, тим менше виражена клінічна симптоматика хвороби і тим більша вірогідність ефективної антибіотикотерапії у таких хворих. Визначають показники клінічного аналізу крові. Моноцити виявили високу інформативність (І=1,36), тоді як помірні предикторські властивості були притаманні для лейкоцитів (I=0,88) і ШОЕ (I=0,66). Низька прогностична інформативність встановлена у відношенні вмісту сегментоядерних нейтрофілів (I=0,49), паличкоядерних нейтрофілів (І=0,34), та еозинофілів (І=0,29). Дуже низькі предикторські властивості встановлені у відношенні кількісного вмісту еритроцитів (І=0,49) та гемоглобіну (І=0,12). Стосовно кількості лімфоцитів, слід зазначити, що вони не мали прогностичної значимості (І=0,01). Таким чином, виходячи із показників прогностичних коефіцієнтів, ефективну антибіотикотерапію визначають: низький (≤4 %) або підвищений (≥10 %) вміст моноцитів; нормальний або підвищений (≥6,1×10 /л) вміст лейкоцитів, нормальне (7-10 мм/ч) значення ШОЕ, нормальний вміст сегментоядерних нейтрофілів (41-55 %), підвищена кількість (≥4 %) паличкоядерних нейтрофілів, еозинопенія (1 %) або еозинофілія (≥4 %). Неефективну антибіотикотерапію прогнозують: вміст моноцитів у межах 5-6 %, лейкоцитопенія (≤5,0×10/л), низька ШОЕ (≤6 мм/год.), нейтропенія (≤40 %) або нейтрофільоз (≥56 %) на фоні нормальних значень паличкоядерних нейтрофілів (2-3 %) і еозинофілів (2-3 %). Отримані дані свідчать, що неефективність антибіотикотерапії виникає у хворих на фоні відсутності відповіді моноцитарно-макрофагальної ланки імунітету, яка приймає активну участь в елімінації імунних комплексів у вогнищі запалення в поєднанні з загальною імунодепресією (лейкоцитопенією і відсутністю зсуву лейкоцитарної формули вліво) і проявами загальної адаптаційної реакції у вигляді хронічного стресу або переактивації. Останні зв'язані із зниженням загальної резистентності організму. Імуноферментним аналізом виявляють показники цитокинів. Рівень протизапального цитокіну ІЛ-4 виявив низьку прогностичну інформативність і складав І=0,49. Низькі предикторські властивості виявлені у відношенні рівня протизапального цитокіну ФНП-α (І=0,26). Що стосується рівня прозапального цитокіну ІЛ-1, то він не виявив прогностичної значимості (І=0,01). Аналіз значень прогностичних коефіцієнтів дозволив встановити, що на користь ефективної антибіотикотерапії свідчать відносно високі значення ІЛ-4 (≥81,0 пкг/мл) і ФНП-α (≥101 пкг/мл), а неефективну антибіотикотерапію діагнозують відносно низькі значення ІЛ-4 (≤80 пкг/мл) і ФНП-α (≤100 пкг/мл). Отримані дані вказують, що при розвитку ЛБ відбувається адекватна активація Тh1 і Th2, яка проявляється у відповідному збільшенні продукції цитокінів ФНП-α (Тh1), ІЛ-4 (Th2), що є сприятливим компенсаторним механізмом імунореактивності організму хворих. Враховуючи, що цитокіни ФНП-α і ІЛ-4 виступають у вигляді контрагентів в формуванні запалення, можливо припустити, що позитивну компенсаторну роль відіграє не тільки посилення продукції цитокінів, але й їх співвідношення у конкретного хворого. У зв'язку з цим ми визначали прогностичну значимість комплексного показника, який характеризує співвідношення вмісту ФНП-α до ІЛ-4 (ФНП-α/ІЛ-4). Важливу компенсаторну роль (сприятливий прогноз) відіграє значне домінування рівня протизапального цитокіна ІЛ-4 над прозапальним цитокіном ФНП-α (ФНП-α/ІЛ-4≤0,60 у.о.). І, навпаки, домінування рівня ФНП-α над ІЛ-4 виявило несприятливе прогностичне значення (ФНП-α/ІЛ-4≤2,01 у.о.). Слід зазначити, що в цілому прогностична інформативність цитокінів наближається до помірної. При співвідношенні предикторських властивостей цитокінів з іншими видами обстежень хворого встановлено, що вони займають четвертий ранг із шести. При цьому привертає увагу однакова прогностична значимість імунологічних факторів, які формують запальний процес, і 2 UA 71871 U 5 лабораторного показника гостроти і глибини запалення - СРБ: I  0,47 та I  0,42 , відповідно, що підтверджує коректність отриманих результатів. У зв'язку з тим, що всі види обстеження виявили предикторські властивості, це дало змогу сформулювати загальний алгоритм ознак ефективності антибіотикотерапії ЛБ (табл. 1). При цьому в алгоритм не були включені ознаки з дуже низькою інформативністю і ті, які її не мали. Таблиця 1 Алгоритм прогнозу ефективності антибіотикотерапії ЛБ № Показник Градація показника ПК І ≤15 +4,8 1 Початок лікування, дні 16-20 -1,5 4,88 ≥21 12,8 є +2,3 2 Кільцева еритема 2,76 немає -11,5 є -11,5 3 Лімфатичні вузли немає +1,5 1,83 ≤4 +1,5 5-6 -4,5 4 Моноцити, % >7 0 1,35 ≥10 +6,5 є -9,7 5 Ерліхіоз 1,01 немає +1,0 ≤4,0 -2,8 4,1-5,0 -1,6 6 Лейкоцити, х10/л 0,88 5,1-6,0 +2,3 ≥6,1 +2,4 ≤6 -1,0 7 ШОЕ, мм/ч 7-10 +6,5 0,66 ≥11 -0,6 ≤0,60 +5,0 0,61-0,75 0 8 ФНП-α / ІЛ-4, умовні од. 0,65 0,76-2,0 -1,1 ≥2,01 -1,5 є -3,4 9 Артралгія 0,56 немає +1,5 є -5,3 10 Патологія серця 0,52 немає +1,0 81 +1,2 56 -1,1 ≤2,0 +3,2 13 СРБ 2,1-5,0 -2,0 0,42 ≥5,1 0 1 0 Паличкоядерні нейтрофіли, 14 2-3 -2,8 0,34 % ≥4 +2,3 -2,0+1,8 Ig G до Borrelia burgdorferi є 15 0,30 s.1. немає 1 +1,0 16 Еозинофіли, % 2-3 -2,8 0,29 >4 +1,0 ≤100 -1,5 17 ФНП-α, пкг/мл 0,26 ≥101 +1,5 Примітка. Знак «+» свідчить на користь ефективної антибіотико-терапії, а знак «-» свідчить про неефективну антибіотикотерапію. 3 UA 71871 U 5 10 Діагностування за допомогою алгоритму здійснюють шляхом алгебраїчного додавання ПК до моменту досягнення прогностичного порогу. Для 95 % рівня надійності (Р