Спосіб лікування когнітивних порушень за допомогою комплексу низькомолекулярних поліпептидних фракцій (препарату “кортексин”)

Реферат: Спосіб лікування когнітивних порушень, при якому одночасно зі стандартною терапією призначають комплекс низькомолекулярних поліпептидних фракцій (препарат "Кортексин"), який вводять внутрішньом'язово в дозі 10 мг/добу протягом 7-10 діб. UA 72268 U (12) UA 72268 U UA 72268 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема неврології і нейрохірургії, та може бути використана в процесі лікування когнітивних порушень в гострому та віддаленому періодах черепно-мозкової травми, гострому та віддаленому періодах церебрального ішемічного інсульту. Інсульт та черепно-мозкова травма (ЧМТ) залишаються провідними причинами смерті та інвалідизації населення України, залишаючи по собі тяжкі наслідки у вигляді рухових, мовних та когнітивних порушень. Проблема розвитку когнітивного дефіциту стає все більш актуальною, адже висока частота інвалідизації пацієнтів із ЧМТ легкого та середнього ступеня тяжкості пов'язана, в основному, із формуванням у них стійкого когнітивного дефіциту. Сьогодні виділяють ранній когнітивний дефіцит, який маніфестує вже у першу добу після отриманої ЧМТ і може зникати через 3-8 тижнів, а також когнітивний дефіцит у віддаленому періоді, який безпосередньо пов'язаний з розвитком травматичної хвороби головного мозку. Інсульт призводить до значного зниження якості життя пацієнтів унаслідок розвитку в них неврологічного дефіциту, появи когнітивних та психоемоційних порушень. До післяінсультних когнітивних порушень належать будь-які когнітивні порушення, що виявляються у хворих у перші 3 місяці після інсульту та пізніше, як правило, упродовж року після початку захворювання. Зазвичай, лікарі основну увагу приділяють таким значним післяінсультним когнітивним порушенням як деменція або тяжка афазія. Водночас, значно частіше у хворих зустрічаються легкі та помірні форми когнітивних порушень, раннє виявлення яких та застосування адекватного лікування сприяє попередженню наростання когнітивного дефіциту та покращує прогноз відновлення когнітивних функцій. На даний час триває активний пошук ефективних фармакотерапевтичних засобів, здатних інгібувати розвиток каскадних механізмів загибелі нейронів та компонентів нейроглії, які розвиваються в зоні ішемічно-травматичного ушкодження тканини головного мозку. Загальновідомим способом лікування когнітивних порушень в гострому періоді черепномозкової травми та ішемічного інсульту є стандартна терапія, яка передбачає використання антикоагулянтів, антиагрегантів, периферичних вазодилятаторів та проведення інфузійної терапії [1]. Однак вона не здатна в повному обсязі забезпечити вилікування пацієнтів із когнітивними порушеннями. Основним недоліком стандартного способу є його недостатня ефективність та недоказаний вплив на відновлення когнітивних функцій. Це найбільш близький спосіб лікування когнітивних порушень, а тому прийнятий нами за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу поліпшити спосіб лікування когнітивних порушень шляхом додаткового використання фармакотерапевтичної композиції з нейропротекторною дією, що покращить процеси нейрорегенерації та прискорить видужання хворого. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування когнітивних порушень, який включає стандартну терапію за допомогою антиагрегантів, периферичних вазодилятаторів та інфузійної терапії, згідно з корисною моделлю, одночасно зі стандартною терапією призначають комплекс низькомолекулярних поліпептидних фракцій (препарат "Кортексин"), який вводять внутрішньом'язово в дозі 10 мг/добу протягом 7-10 діб. Черепно-мозкова травма та ішемічний інсульт є пусковими факторами розвитку каскадних механізмів загибелі нейронів, які об'єднані під назвою ексайтотоксичний каскад. Одними із найперспективніших у відношенні попередження розвитку ексайтотоксичного каскаду та оксидантного стресу є нейропротектори природного походження з багатим поліпетидним складом, які, окрім безпосередньої антиоксидантної функції, здатні діяти як ростові та регенеративні тканинні модулятори, регулювати процеси запальної відповіді та апоптозу. За допомогою комплексу низькомолекулярних поліпептидних фракцій (препарат «Кортексин») відбувається покращення діагностованих післятравматичних та післяінсультних когнітивних порушень, знижується рівень оксидантного та нітрозативного стресів в крові обстежених пацієнтів, що забезпечує швидші процеси нейрорегенерації і призводить до ефективнішого відновлення когнітивних функцій. Кортексин - препарат, який у своєму складі містить природний поліпептидний комплекс, виділений з кори головного мозку великої рогатої худоби. Саме вплив на регенерацію нейронів та оточуючої глії, здатність відновлювати активну та адекватну роботу синапсів, регулюючи баланс між гальмівними та збуджуючими амінокислотами, відкривають препарату можливість покращувати процеси навчання і пам'яті за умов вторинного ішемічно-травматичного пошкодження тканини головного мозку [2]. Запропонованим способом досягається прискорення поновлення здатності до навчання, короткотривалої пам'яті, складних систем уваги, праксії - складових когнітивних функцій людини, які насамперед страждають при розвитку когнітивного дефіциту. 1 UA 72268 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель ілюструється рисунками, на яких суцільною лінією позначено хворих, лікованих стандартною терапією, а пунктирною - лікованих стандартною терапією та препаратом "Кортесин". На Фіг.1 відображено динаміку зміни когнітивного дефіциту в гострому періоді ЧМТ за шкалою MMSE, на Фіг. 2 - динаміку зміни когнітивного дефіциту в гострому періоді ЧМТ за шкалою FAB. Спосіб лікування когнітивних порушень здійснюють таким чином. Пацієнту з когнітивними порушеннями одночасно зі стандартною терапією призначають комплекс низькомолекулярних поліпептидних фракцій (препарат "Кортексин"), який вводять внутрішньом'язово в дозі 10 мг/добу протягом 7-10 діб. Для підтвердження ефективності запропонованого способу були проведені дослідження. Дослідну групу для оцінки ефективності лікування когнітивних порушень у пацієнтів у гострому періоді ЧМТ легкого та середнього ступеня тяжкості склали 25 чоловіків віком 25-52 років, лікованих препаратом "Кортексин" в дозі 10 мг/добу внутрішньом'язово, групу порівняння 12 пацієнтів віком 23-47 років з аналогічною патологією, які отримували стандартну терапію. До контрольної групи увійшло 10 практично здорових осіб. Загальний стан хворих перед початком лікування був задовільним або середньої тяжкості. Свідомість порушена за типом легкого або вираженого оглушення, при оцінці за шкалою ком Глазго середній бал складав 13-14. У неврологічному статусі найчастіше виявлялись: легка анізокорія, лицева асиметрія, ністагм, зниження рогівкових рефлексів, слабкість конвергенції, асиметрія сухожилкових рефлексів, зниження черевних рефлексів, м'язова гіпотонія, статична атаксія, слабко виражені менінгеальні симптоми, позитивний симптом Марінеску-Радовичі. Оцінку когнітивного дефіциту у пацієнтів проводили за шкалою короткого дослідження психічного статусу (MMSE - Mini Mental State Exam) [3] та батареєю лобної дисфункції (FAB Frontal Assessment Battery) [4]. До уваги бралися здатність пацієнтів орієнтуватися в просторі та часі, виконувати завдання динамічного праксису, простого та ускладненого виборів та інше. За шкалою MMSE у пацієнтів в гострому періоді ЧМТ уже в 1 добу розвивався помірний когнітивний дефіцит - в обох дослідних групах середній сумарний бал коливався в межах 18-19 (Фіг.1). При оцінці когнітивної функції за шкалою FAB (Фіг. 2) на 1 добу після отриманої ЧМТ середній бал коливався в межах 8-9 балів, що відповідає тяжкому когнітивному дефіциту. Така особливість різниці оцінки ступеня втрати когнітивної функції обумовлена, насамперед, специфікою вибраних шкал. Шкала короткого дослідження психічного статусу (MMSE) сьогодні є найбільш розповсюдженою методикою скринінгу та оцінки тяжкості деменції. Цей метод виявляє, в основному, дементні порушення альцгеймерівського типу. Батарея лобної дисфункції (FAB) спрямована на виявлення когнітивного дефіциту, спричиненого ураженням лобних часток. Призначення препарату "Кортексин" в дозі 10 мг/добу позитивно впливало на клінічний перебіг черепно-мозкової травми і знижувало когнітивний дефіцит у пацієнтів в гострому періоді. Так, за шкалою FAB динаміка відновлення когнітивних функцій у групі пацієнтів, які отримували препарат, була більш інтенсивною, і вже на 7 добу середній сумарний бал у них становив 17,00±0,58 бали, що відповідає легкому ступеню когнітивних розладів (Фіг. 2). У групі пацієнтів, лікованих стандартною терапією, когнітивний дефіцит зменшувався не так ефективно: на 7 добу лікування середній сумарний бал за шкалою FAB становив 12,00±0,43 балів, що відповідає помірному когнітивному дефіциту. Динаміка зміни біохімічних показників корелювала зі зміною показників когнітивної функції. Розвиток вираженого системного оксидантного стресу у пацієнтів з ЧМТ в першу добу після отриманої травми супроводжувався значним зниженням концентрацій відновленого глутатіону в крові, зростанням активності глутатіонпероксидази та глутатіонтрансферази і зниженням активності глутатіонредуктази, які визначали в крові пацієнтів за методом Переслєгіної І.А. [5]. На 7 добу лікування захворювання більш позитивна динаміка відновлення балансу функціонування специфічної для нервової тканини глутатіонової системи (концентрації відновленого глутатіону - GSH, активностей глутатіонпероксидази - ГПО, глутатіонредуктази ГР, глутатіонтрансферази - ГТ) спостерігалася в пацієнтів, лікованих препаратом "Кортексин" (Табл. 1). 55 2 UA 72268 U Таблиця 1 Активність ферментів глутатіонового циклу та вміст відновленого глутатіону в гемолізаті еритроцитів (М±m) Група хворих Контроль (n=10) ЧМТ, стандартна терапія (n=12) ЧМТ, стандартна терапія + препарат «Кортексин» (n=25) GSH, ммоль/л ГПО, ммоль/хв. г Нb 2,47±0,11 186,68±9,16 p 545,22±12,77 p -