Пристрій моделювання процесу розробки рішення

Винахід відноситься до автоматизованих систем управління (АСУ), конкретно - до систем автоматизованого проектування (САПР), або CAE/CAD/C AM систем, управління проектними даними і проектуванням (PDM систем), АСУ підприємством (АСУП), АСУ технологічними процесами (АСУТП) та системами електронного бізнесу (СРС або PLM) [1]. На цей час існують різні варіанти САПР від "легких", що вирішують задачі функціонального, конструкторського і/або технологічного проектування, до "важких", що виконують функції всіх вищенаведених АСУ. В багатьох випадках розвиток АСУ йшов шляхом ускладнення САПР. Сама АСУ оперує з матеріальними носіями інформації - електронними даними. Таким чином у терміні "рішення" може бути уособлено будь - яку смислову одиницю: як матеріальні об'єкти, так і процеси з ними. Головне, що для людини до моменту реалізації та конкретного використання вони мають інформаційну природу і матеріалізуються внаслідок виконання рішення, а під час процесу приймання рішення матеріалізація відбувається у електронній моделі його підготовки. У такому розумінні терміни "рішення", "виріб", "процес" вважатимемо тотожними. Розробка конкретного виробу або процесу потребує в першу чергу прийняття рішення про це. І далі кожен крок розробки потребує рішення. Першим кроком створення будь - якого елементу виробу чи процесу є розробка завдання на цю розробку або цей елемент. На цей час при розробці завдань виходять із досягнення необхідних функцій та їх параметрів і не беруть до уваги наслідки для всього суспільства. Крім того, якщо склад технічних завдань ще стандартизований, то в інши х галузях діяльності людей це здебільшого відсутнє. А процес формування самого завдання має евристичний і суб'єктивний характер. Тому успіх реалізації рішення залежить від творчих, професійних, психологічних та інших індивідуальних якостей конкретних людей, їхнього стану на момент прийняття рішення; і навіть колективне узгодження несуттєво підвищує об'єктивність і оптимальність сформованого завдання, його відповідність дійсним потребам суспільства та його конкретної господарчої одиниці. Це з одного боку. З іншого - виріб або процес повинні гармонійно узгоджуватися з концепцією бізнесу організації (тут і далі під організацією розуміється господарча одиниця, фірма) та її раціональною діяльністю. Тоді імовірність успіху результатів розробки буде максимальною. Оскільки при прийнятті рішення завжди виконується моделювання, тобто натурний, обчислювальний, а в першу чергу - так званий "мысленный" - експерименти, то його якість визначає цей успіх. Відома система для комп'ютерного визначення ціни проекту [2], яка включає модуль вводу даних, модуль проекту, модуль робочих характеристик, модулі вартості для замовника та для конкурента, модуль кон'юнктури та модуль собівартості проекту, а також модуль комерційного прибутку. В цьому рішенні відсутня інтелектуальність, тобто можливість засобами електронно-обчислювальної техніки вирішувати інформаційні і інтелектуальні проблеми визначення та накопичування нових знань, генерації варіантів для рішення нетипових проблем, урахування досвіду, тощо. До недоліків слід також віднести відсутність засобів для формування завдання на роботу, аналізу та неузгодженість з раціональним напрямком бізнесу організації. Відомий також пристрій для інвестиційного проектування [3]. В ньому послідовно з'єднані блоки попереднього, комерційного, технічного, фінансового, економічного, інституційного аналізів та аналізу ризиків, блок екологічного аналізу, з'єднаний з блоком екологічного аналізу. Недоліками пристрою є відсутність засобів визначення та накопичування нових знань, генерації варіантів для рішення нетипових проблем, урахування досвіду, неможливість навчання системи. Немає засобів для соціального та політичного аналізу, є неузгодженість з раціональним напрямком бізнесу організації. Відсутні засоби формування завдання на роботу. Відомий пристрій для формування патентних заявок [4], складений із послідовно з'єднаних між собою блоків вводу даних, бази даних, програмного формувача текстової інформації, відтворення інформації, управління і контролю. Недоліками цього рішення є те, що пристрій не в змозі вирішувати конкретні технічні та подібні завдання, він призначений для генерації нових рішень взагалі, без зв'язку з конкретною ситуацією. Крім того, потребує дуже великого завантаження експерта, відсутні засоби для аналізів, формування завдання, знань та зв'язку з раціональним бізнесом організації. Відомий пристрій для формування раціональної бізнес - системи організації [5]. В ньому відсутні засоби для формування завдання на роботу, проектування та генерації нових знань, урахування досвіду організації, що і є недоліками. Найбільш близьким аналогом пристрою є пристрій автоматизованого проектування [4], який включає послідовно з'єднані блок розробки і видачі завдання і блок розробки проекту, кожний з яких з'єднаний з відповідними джерелами інформації. Блок розробки проекту включає послідовно з'єднані блоки генерації варіантів, формування моделей і критеріїв об'єктів проектування, раціонального вибору параметрів, характеристик і процесів, перевірки на відповідність завданню і корегування, аналізу варіантів і прийняття рішень, формування проектної документації. До недоліків слід віднести відсутність засобів формування та видобутку знань, навчання; генерація варіантів або цілком лежить на людині, або відповідає типовому проектуванню; відсутні засоби для інвестиційного проектування, засоби узгодження з концепцією та раціональним напрямком бізнесу організації, засоби формування завдання на розробку. Загальним недоліками для всіх вищенаведених рішень є відсутність способів і засобів узгодження розробки рішень з визначенням раціонального бізнесу організації, яка потребує рішення, урахування всіх сторін проблеми під час аналізу її та синтезу рішень. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу моделювання процесу розробки рішення щодо конкретного виробу або процесу та пристрою для його реалізації, які забезпечують підвищення ефективності моделювання внаслідок визначення оптимального типового складу і суті дій та автоматизації процедур постановки проблеми, проектування завдання на її рішення, забезпечують узгодження з концептуальними засадами та вибором раціонального бізнесу організації, всебічний розгляд і комплексний аналіз будь - яких проблем, єдиний підхід та універсальний характер для вирішення проблем будь - якої природи, нерозривну, замкнену в єдину систему послідовність дій, максимальну інтелектуальність, можливість навчання та породження нових знань, їхнє накопичення, всебічно облегшує розумове навантаження на особу, що приймає рішення (ОПР), шляхом автоматичного виявлення дій, що повторюються, та зведення до практичного мінімуму необхідність в евристичних діях (тобто звернень до ОПР та передачу йому управління процесом моделювання), видобутку нових знань та інформації, автоматично генерує нові варіанти та за допомогою накопичених, виявлених та знайдених знань оцінює придатність цих рішень, крім того, забезпечує відповідність проекту ви хідному замислу постановника проблеми/завдання. Головний технічний результат - це підвищення об'єктивності результатів моделювання і рівня незалежності від суб'єктивних дій різних ОПР. Поставлена задача вирішується тим, що в пристрої моделювання процесу розробки рішення щодо конкретного виробу або процесу, який включає послідовно з'єднані блок розробки і видачі завдання і блок розробки проекту, кожний з яких з'єднаний з відповідними джерелами інформації, блок розробки і видачі завдання виконаний із блока моделювання раціонального бізнесу організації та блока інвестиційного проектування, при цьому блок моделювання раціонального бізнесу організації з'єднаний першим входом - виходом з першим входом - виходом блока інвестиційного проектування та другим входом - виходом з'єднаний з першим входом - виходом блока розробки проекту, при цьому блок інвестиційного проектування другим входом - ви ходом з'єднаний з другим входом - виходом блока розробки проекту. Блок інвестиційного проектування включає послідовно з'єднані блок попереднього аналізу, блок комерційного аналізу, блок технічного аналізу, блок фінансового аналізу, блок економічного аналізу, блок інституційного аналізу, блок аналізу ризиків та блок прийняття рішення щодо інвестицій, а також блок екологічного аналізу, з'єднаний з блоком технічного аналізу, при цьому блок розробки проекту з'єднаний входом - виходом з додатковим входом - виходом блока технічного аналізу, а блок моделювання раціонального бізнесу організації з'єднаний першим виходом з входом блока попереднього аналізу, вихід блока прийняття рішення щодо інвестицій з'єднаний з входом блока моделювання раціонального бізнесу організації. Для урахування соціальних та політичних ризиків в блока інвестиційного проектування додатково введені послідовно з'єднані блоки соціального та політичного аналізів, при цьому ви хід блока інституційного аналізу з'єднаний з входом блока соціального аналізу, ви хід блока політичного аналізу з'єднаний з входом блока аналізу ризиків, блок технічного аналізу з'єднаний входом - виходом з блоком екологічного аналізу, блок аналізу ризиків має додатковий вихід, яким він з'єднаний з додатковими входами блоків комерційного, технічного, екологічного, фінансового, економічного, інституційного, соціального та політичного аналізів та аналізу ризиків. Для забезпечення автоматизованої розробки завдання та узгодження рішень із всебічним аналізом поточної ситуації в пристрої блок розробки проекту включає послідовно з'єднані блок генерації варіантів, блок формування моделей і критеріїв об'єктів проектування, блок раціонального вибору параметрів, характеристик і процесів, блок перевірки на відповідність завданню і корегування, блок аналізу варіантів і прийняття рішень, блок формування проектної документації, при цьому вихід блока технічного аналізу з'єднаний з входом блока генерації варіантів, а виходи блока перевірки на відповідність завданню і корегування та блока аналізу варіантів і прийняття рішень з’єднані з четвертим входом блока технічного аналізу. Для забезпечення автоматизованої генерації нових рішень блок генерації варіантів представлений блоком пошуку інформації про відомі рішення, функціональні, логічні, евристичні і алгоритмічні залежності, закономірності, закони зв'язків, зміни та розвитку елементів рішення/виробу/процесу, діапазонів їх значень, блоком першої бази даних відомих рішень, блоком другої бази даних про функціональні, логічні, евристичні і алгоритмічні залежності, закономірності, закони зв'язків, зміни та розвитку елементів рішення/виробу/процесу, відповідності та зв'язки елементів, їх характеристик і параметрів, діапазони їх значень, правила та прийоми досягнення шуканого результату, блоком бази знань про відомі рішення, функціональні, логічні, евристичні і алгоритмічні залежності, закономірності, закони зв'язків, зміни та розвитку елементів рішення/виробу/процесу, відповідності та зв'язки елементів, їх характеристик і параметрів, діапазони їх значень, правила та прийоми досягнення шуканого результату, блоком формування проектних варіантів, блока формування залежностей, закономірностей, законів, зв'язків, зміни та розвитку елементів рішення/виробу/процесу, відповідності та зв'язків елементів, їх характеристик і параметрів, діапазони їх значень, правила та прийоми досягнення шуканого результату, блоком оцінки рішень, при цьому вихід блока технічного аналізу з'єднаний з першим входом блока пошуку інформації, другий вхід - вихід блока пошуку інформації з'єднаний з першим входом - виходом блока формування варіантів, третій вхід - вихід з'єднаний з першим входом - виходом блока бази даних відомих рішень, четвертий вхід - ви хід з'єднаний з першим входом - виходом блоком бази даних залежностей, п'ятий вхід з'єднаний з відповідними джерелами інформації, другий вхід - ви хід блока формування варіантів з'єднаний з першим входом - виходом блока оцінки рішень, третій вхід - вихід з'єднаний з першим входом - виходом блока бази знань, четвертий вихід з'єднаний з блоком формування моделей і критеріїв об'єктів проектування, другий вхід - ви хід блока бази знань з'єднаний з першим входом - ви ходом блока формування залежностей, другий вхід вихід блока оцінки рішень з'єднаний з другим входом - виходом блока формування залежностей, другий вхід вихід блока бази даних відомих рішень з'єднаний з третім входом - виходом блока формування залежностей, другий вхід - вихід бази даних залежностей з'єднаний з четвертим входом - виходом блока формування залежностей. Для забезпечення навчання, інтерполяції - екстраполяції нових знань всі блоки пристрою мають по одному додатковому входу, яким кожний блок додатковим виходом з'єднаний із своїм окремим блоком навчання нейронної мережі, а той з'єднаний входом - виходом із своєю окремою нейронною мережею, а та другим виходом з'єднана із додатковим входом блока пристрою, з яким з'єднаний блок навчання. Суть винаходу пояснюється за допомогою креслень. На Фіг.1 зображена схема пристрою для реалізації способу; на Фіг.2 - схема пристрою з деталізацією блока інвестиційного проектування; на Фіг.3 - схема пристрою для розвинутого варіанту блока інвестиційного проектування; на Фіг.4 - схема пристрою з деталізацією блока розробки проекту; на Фіг.5 - схема блока генерації варіантів; на Фіг.6 зображена схема розвинутого варіанту будь - якого блока пристрою. Нижче показаний приклад реалізації способ. Попередньо, як на Фіг.1, на підставі електронних даних блока моделювання раціонального бізнесу організації (БМРБ) 1 відповідно до [5], визначають концепцію її бізнесу (КБ), на базі якої визначають раціональну систему діяльності організації (РСДО). Так, концепцією бізнесу може бути виробництво і продаж дріжджів, а РСДО продаж продукції оптовій торгівельній фірмі. Далі, відповідно до КБ і РСДО, на кожному етапі життєвого циклу виробництва дріжджів формулюють проблему, яка потребує відповідного рішення. Такою проблемою може бути розробка технології виробництва сухи х дріжджів. Послідовно із можливістю повернення до будь-якого етапу розробки (в разі потреби уточнення), а також при досягненні потрібного рівня детальності визначеного рішення, проводять маркетинговий аналіз ринку за допомогою електронних даних блока інвестиційного проектування (БІП) 2. Опис цього блока є і відповідає [3]. На підставі аналізу на кожному етапі визначають вимоги до рішення: дріжджі повинні бути сухими. Відповідно цим вимогам, які на практиці завжди мають досить невизначений, часто вербальний або феноменологічний характер, проводять проектування на відповідному рівні у блока розробки проекту (БРП) 3 згідно до [6]. Під час проектування рішення або виріб, процес конкретизуються, вимоги приймають вже структурно - функціонально - параметричний характер. Цю інформацію повертають у БМРБ 1, де перевіряють відповідність концепції та раціональної системі діяльності організації (чи відповідають потребам ринку досягнуті розробленою технологією властивості дріжджів, може треба виробляти їх звичайний варіант і розповсюджувати через власну мережу магазинів). Далі приймають до уваги вимоги поточного моменту і повторюють цикл розробки. При цьому між блоками є зворотні зв'язки для обміну інформацією при проведенні уточнень і ітерацій оптимального проектування. Невизначеність вимог з часом у процесі проектування падає як слідство росту рівня детальності з проясненням ринкової, соціальної, політичної, виробничої та інших ситуацій та з кожним наступним етапом проектування. БМРБ 1, БІП 2, БРП 3 виконані на базі електронних компонентів ПЕОМ. В БМРБ 1 вводять електронні дані, які характеризують бізнес організації та проблему, блок шукає потрібну інформацію в джерелах електронної інформації, моделює концепцію і раціональну бізнес - систему організації, шукає рішення щодо конкретних виробів або процесів, запрошує відповідні електронні дані із БІП 2. Відповідно БІП 2 аналізує дані, запрошує потрібну зовнішню інформацію із своїх електронних джерел інформації (бази та сховища даних Інтернет, АСУП), формує дані щодо маркетингових вимог, відповідно до них запрошує конкретизовані дані у БРП 3. Відповідно БРП 3 формує проектні дані відповідно рівню невизначеності та детальності вимог і повертає їх у БІП 2. БІП 2 оцінює можливості виконання проекту і його інвестиційну привабливість, повертає дані БМРБ 1 для оцінки відповідності виробу бізнес-системі організації. Якщо маркетинговий аналіз не потрібний, то обмін даними відбувається тільки між БМРБ 1 та БРП 3. Таким чином на підставі концепції та раціональної бізнес - системи організації визначають технічне або відповідне природі рішення завдання, на підставі завдання розробляють проект рішення/виробу/процесу, що відповідає поточному рівню детальності, визначають технічну або відповідну суті і природі шуканого рішення/виробу/процесу можливість виконання завдання. Потім проводять у порядку, відповідному до суті і природи шуканого рішення і/або виробу і/або процесу та за його смислом, технічний, екологічний, фінансовий, економічний, інституційний, соціальний, політичний аналізи проекту та аналіз ризиків. За результатами цих аналізів згідно вищенаведеному порядку дій приймають та реалізують рішення і/або виріб і/або процес. Так, відповідно до Фіг.2 електронні дані про потрібні для бізнес концепції рішення і/або вироби і/або процеси (далі, взамін цього списку, будемо писати коротко - вироби) у формі запитання поступають до БІП 2, конкретно - до блока попереднього аналізу (БПА) 4. У БПА 4 дані обробляються згідно [3]. Далі проводять комерційний аналіз у блока комерційного аналізу (БКА) 5. Електронні дані характеристик вимог до виробу поступають у блок технічного аналізу (БТА) 6, де формуються технічні вимоги до виробу і направляють їх до БРП 3. У БРП 3 проектують варіанти технічних рішень, електронні дані про характеристики яких повертають у БТА 6. Ці дані послідовно аналізуються у блоках фінансового (БФА) 7, економічного (БЕкА) 8, інституційного (БІА) 9 аналізів, аналізу ризиків (БАР) 10, та блока прийняття рішення щодо інвестицій (БПРІ) 11 так, як це описано у [3]. До того ж БТА 6 передає дані про проектні рішення до блока екологічного аналізу (БЕА) 12, який повертає у БТА 6 електронні дані про результати екологічного аналізу, проведеного відповідно до [3]. Для виявлення впливу виробу на соціальну і політичну ситуації в суспільстві та вияву можливостей реалізації його життєвого циклу необхідно провести соціальний і політичний аналізи. Це досягається введенням до БІП 2 після БІА 9 послідовно з'єднаних блоків соціального (БСА) 13 і політичного (БПА) 14 аналізів, що зображено на Фіг.3. Ці блоки можуть бути реалізовані як електронні експертні системи, наприклад [7]. БПРІ 11 має додатковий вихід, яким він з'єднаний з додатковими входами БКА 5, БТА 6, БФА7, БЕкА 8, БЕА 12, БІА 9, БСА 13, БП А 14 та БАР 10. Це забезпечує зворотній зв'язок і ітераційність пошуку оптимальних результатів. Електронні дані про результати цього, по суті, комплексного аналізу, проект виробу та оцінку щодо прийняття проекту з БПРІ 11 повертаються у БМРБ 1. Так, якщо на ринку немає дешевих дріжджів, то присутність тільки дорогих може визвати напруженість у бідних верствах суспільства. Вимоги до проекту перетворюються у БРП 3 у проектні варіанти виробу. На Фіг.4 показана реалізація БРП 3. Проблему розділяють на менш складні елементи, генерують варіанти рішень щодо цих елементів. БРП 3 включає послідовно з'єднані блок генерації варіантів (БГВ) 15, блок формування моделей і критеріїв об'єктів проектування (БФМ) 16, блок раціонального вибору параметрів, характеристик і процесів (БРВП) 17, блок перевірки на відповідність завданню і корегування (БВЗ) 18, блок аналізу варіантів і прийняття рішень (БАВ) 19, блок формування проектної документації (БФПД) 20. Вихід БТА 6 з'єднаний з входом БГВ 15. Виходи БВВ 18 та БАВ 19 з'єднані з четвертим входом БТА 6. Розробка проекту відбувається відповідно до [7]. Якщо проектні варіанти не відповідають завданню на проект, БВВ 18 передає цю інформацію та управління в БТА 6. Інакше, проводять корегування варіантів і відповідні дані передають до БАВ 19. Там проводять аналіз варіантів і приймають рішення щодо те хнічної реалізації проекту. Цю інформацію передають у БТА 6. Якщо рішення позитивне, її передають у БФПД 20 і формують проектну документацію. Генерація варіантів відбувається шля хом пошуку відомих рішень блоком пошуку інформації про відомі рішення, функціональні, логічні, евристичні і алгоритмічні залежності, закономірності, закони зв'язків, зміни та розвитку елементів рішення/ виробу/ процесу, діапазонів їх значень (БПТІ) 21 (Фіг.5). На базі цієї інформації формують у відповідному блоці першу базу даних відомих рішень (ББДВР) 22. Далі, як це було показано вище, проводять технічний або відповідний суті і природі цих рішень їхній аналіз з визначенням рівня можливості їх реалізації даною організацією, проводять у порядку відповідно до природи шуканого рішення та за його смислом екологічний, фінансовий, економічний, інституційний, соціальний, політичний аналізи рішень та аналіз ризиків. На підставі проведених аналізів формують у відповідному блоці другу базу даних про функціональні, логічні, евристичні і алгоритмічні залежності, закономірності, закони зв'язків, зміни та розвитку елементів виробу/ рішення проблеми, відповідності та зв'язки елементів, їх характеристик і параметрів, діапазони їх значень, правила та прийоми досягнення шуканого результату (ББДЗ) 23. У блока формування залежностей, закономірностей, законів, зв'язків, зміни та розвитку елементів рішення/ виробу/ процесу, відповідності та зв'язків елементів, їх характеристик і параметрів, діапазони їх значень, правила та прийоми досягнення шуканого результату (БФЗ) 24 встановлюють відповідності та зв'язки елементів, їх характеристик і параметрів, виявляють правила та прийоми досягнення шуканого результату. Далі аналізують ці дані, роблять узагальнення, виявляють аналогії та визначають можливі асоціації. На підставі отриманої інформації формують у відповідному блоці базу знань про відомі рішення, функціональні, логічні, евристичні і алгоритмічні залежності, закономірності, закони зв'язків, зміни та розвитку елементів виробу, діапазони їх значень і характеристик, відповідності та зв'язки елементів, їх характеристик і параметрів, правила та прийоми досягнення шуканого результату (ББЗ) 25. У відповідності до них блоком формування проектних варіантів (БФВ) 26 формують нові рішення щодо проблеми та її елементів відповідного рівня детальності. Потім пред'являють користувачеві відому та знов отриману таким чином інформацію про виріб. Запрошують від користувача оцінку цих рішень. Записують цю оцінку в ББДЗ 23 для кожного варіанта рішень. Повторюють цикл формування бази знань у ББЗ 25 з урахуванням оцінок користувача. Запрошують у користувача вибір варіанта рішення або породження нового варіанту виробу (або разом). Повторюють відповідно до вищенаведеного цикл поповнення баз даних 22 і 23 і бази знань 25. Проводять проектування та подальші етапи життєвого циклу виробу, на яких блоком оцінки рішень (БОР) 27 оцінюють ступені відповідності уявлень, знань, результатів аналізу, проектних рішень функціональним, експлуатаційним, екологічним, фінансовим, економічним, соціальним, політичним, споживацьким та іншим відповідним природі та суті шуканого виробу характеристикам, на підставі цієї оцінки уточнюють вищенаведені складові бази знань 25. Щоб підвищити достовірність даних, забезпечити всебічність рішення проблеми, підвищити кількість проектних варіантів, інформацію пред'являють колу користувачів з дозволеним доступом до неї і запрошують від них оцінки та рішення. На підставі оцінок виявляють ступені достовірності інформації, довіри до неї, відповідності до рішення проблеми та перспективності. Поповнюють базу даних 22 та оновлюють базу знань 25 виявленою інформацією, при цьому пред'являють користувачам оновлену інформацію цих баз в темпі, узгодженому з її появою. На підставі всієї інформації, яка циркулює в пристрої, навчають нейронні мережі (НМ). Далі ці НМ використовують як елементи або взамін бази знань 25, а також в якості системи управління виробом або елементом виконання рішення. Цьому відповідає пристрій на Фіг.6, де показаний будь-який блок пристрою за №№ 1...27. Кожен такий блок має по одному додатковому входу, яким з'єднується із своїм окремим блоком навчання нейронної мережі 28. А той, в свою чергу, з'єднаний входом - виходом із своєю окремою нейронною мережею 29, яка другим виходом з'єднана із додатковим входом відповідного блока пристрою. Реалізують та навчають НМ як у [8]. Таким чином заявлені спосіб моделювання процесу розробки рішення щодо конкретного виробу або процесу та пристрій для його реалізації вирішують поставлену задачу і забезпечують підвищення ефективності моделювання внаслідок підвищення об'єктивності результатів моделювання і рівня незалежності від суб'єктивних дій різних ОПР, визначення оптимального типового складу і суті дій та автоматизації процедур постановки проблеми, проектування завдання на її рішення, забезпечують узгодження з концептуальними засадами та вибором раціонального бізнесу організації, всебічний розгляд і комплексний аналіз будь - яких проблем, єдиний підхід та універсальний характер для вирішення проблем будь-якої природи, нерозривну, замкнену в єдину систему послідовність дій, максимальну інтелектуальність, можливість навчання та породження нових знань, їхнє накопичення, всебічно облегшують розумове навантаження на ОПР, шляхом автоматичного виявлення дій, що повторюються, та зведення до практичного мінімуму необхідність в зверненнях до ОПР та передачу йому управління процесом моделювання, видобутку нових знань та інформації, автоматично генерують нові варіанти та за допомогою накопичених, виявлених та знайдених знань оцінюють придатність цих рішень, крім того, забезпечують відповідність проекту ви хідному замислу постановника проблеми/завдання. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ 1. Норенков И.П. Основы автоматизированного проектирования. -М.: Изд. - во МГТУ им. Н.Э. Ба умана, 2002. 336 с. 2. 2000112817/09 A 7 G 09 F 19/00. Система для определения стоимости проэкта// RU Бюллетень изобретений и полезных моделей. - №11 – 20.04.2002. – С. 175. 3. Савчук В.П., Прилипко С.И., Величко Е.Г. Анализ и разработка инвестиционных проектов. - Киев: АбсолютВ, Эльга, 1999. - 304с. 4. RU 16629 U1 7 G 06 F 17/00, 17/60. Система формирования патентных заявок. Описание полезной модели. 5. RU 16877 U1 7 G 06 F 17/60. Информационно - аналитическая система для моделирования рациональной бизнес - системы компании. Описание полезной модели. 6. Системы автоматизированного проектирования: типовые элементы, методы и процессы. - М.: Изд-во стандартов, 1985. - 180 с. 7. 24741 U1 7 G 06 F 15/00. Экспертная система производственного предприятия. // RU Бюллетень изобретений и полезных моделей. - №23 -20.08.2002.-С.578. 8. Круглов В.В., Борисов В.В. Искусственные нейронные сети. Теория и практика. - М.: Горячая линия Телеком, 2002. - 382с.