Спосіб профілактики гіпогалактії у жінок з фетоплацентарною недостатністю при невиношуванні вагітності

1. Спосіб профілактики гіпогалактії у жінок з фетоплацентарною недостатністю при невиношуванні вагітності шляхом проведення своєчасного взяття на облік вагітних в жіночій консультації, виявляння факторів ризику розвитку гіпогалактії, своєчасного їх лікування фармпрепаратами, який відрізняється тим, що в 22-23 тижні вагітності призначають прийом препарату „Інстенон" в дозі 2 мл на 200 мл 5 % розчину глюкози або ізотонічного розчину натрію хлориду 1 раз на день протягом З днів крапельно внутрішньовенно з паралельним застосуванням його усередину в дозі 520 мг тричі на день після їжі протягом 3-4 тижнів. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при необхідності курс профілактики повторюють в 3234 тижні вагітності. Корисна модель належить до медицини, а саме до акушерства, і може бути використана для профілактики гіпогалактії у жінок з фетоплацентарною недостатністю (ФПН) при невиношуванні вагітності (НВ). Сучасними науковими дослідженнями доведено, що природне вигодовування впливає на особливості розвитку й здоров'я не тільки в період дитинства, але й у наступні роки життя людини. Серед дітей, вигодуваних грудьми, значно рідше бувають випадки раптової смерті, менший ризик розвитку хронічних захворювань органів травлення, стоматологічних й ортопедичних порушень, а в майбутньому - менший ризик розвитку таких захворювань, як цукровий діабет, ожиріння, атеросклероз. В Україні тільки 45% дітей вигодовуються грудьми до тримісячного віку і 25-30% до шести місяців життя [В.А. Маляр, М.М. Чобей, 1999]. У той же час із 1990 року в Україні не спостерігається тенденція до поліпшення показника дитячої смертності. Прямий зв'язок зростання цих показників з відсутністю грудного вигодовування доведений численними дослідженнями. У більшості випадків смертність дітей першого року життя обумовлена станами, які виникли в перинатальному періоді (33,1%). До групи ризику по перинатальній захворюваності та смертності відносяться діти, що народилися від матерів з ФПН. Так, за даними В.М. Сидельникової, перинатальна смертність у цій групі дітей становить серед доношених немовлят 10,3%, серед недоношених - 49%. ФПН при НВ зустрічається в 47,6%-77,3% спостережень. Однак, становлення лактації в жінок із ФПН при НВ вивчено мало, не розроблені методи профілактики дефіциту молока в пацієнток цієї групи. Відомий обраний за найближчий аналог спосіб профілактики гіпогалактії у вагітних жінок, що є найближчим до рішення, яке заявляється, по суті та досягнутому технічному результату [Громнацька Н.М. Профілактика і лікування гіпогалактії у жінок з груп ризику / Практична медицина. - 1998. №3-4. - С 8-10]. Відомий спосіб включає проведення своєчасного взяття на облік вагітної в жіночій консультації, систематичного обстеження з метою виявлення факторів ризику розвитку гіпогалактії, своєчасного лікування фармпрепаратами виявлених соматичних та гінекологічних захворювань у майбутньої матері. Недоліком відомого способу є недостатня ефективність профілактики гіпогалактії. Причиною недоліку відомого способу є гормональні порушення у жінки під час вагітності, що перебігає на фоні ФПН та НВ, які відомий спосіб профілактики не ліквідує, оскільки не враховуються патогенетичні механізми гіпогалактії цих вагітних. В основу корисної моделі поставлено задачу в О) CO |Ч«і 5Г 7390 способі профілактики гіпогалактії у жінок з ФПН при НВ шляхом застосування розробленої схеми медикаментозної корекції плаценти забезпечити нормалізацію її гормонпродукуючої функції та гормонального становлення лактації. Профілактика гіпогалактії за корисною моделлю дозволила скоротити кількість жінок, що не годують немовлят грудним молоком, у 14,3 разу і збільшити кількість жінок, що вигодовують до року, на 22,5%, більше року - на 37,5%. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі профілактики гіпогалактії у жінок з ФПН при НВ шляхом проведення своєчасного взяття на облік вагітної в жіночій консультації, виявляння факторів ризику розвитку гіпогалактії, своєчасного їх лікування фармпрепаратами, новим є те, що в 22-23 тижні вагітності призначають прийом препарату „Інстенон" в дозі 2мл на 200мл 5% розчину глюкози або ізотонічного розчину натрію хлориду 1 раз на день протягом 3 днів крапельно внутрішньовенно з паралельним застосуванням його усередину в дозі 520мг тричі на день після їжі протягом 3-4 тижнів. Іншою відмінністю способу, що заявляється, є те, що при необхідності курс профілактики повторюють в 32-34 тижні вагітності. Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі й технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. У численних літературних джерелах указується на роль гормонів плаценти в становленні лактації. Крім того жінки, що страждають звичним НВ, переживають сильний психоемоційний тиск, що, як відомо, може бути причиною порушення лактації. Профілактика дефіциту грудного молока за рішенням, що заявляється, будується з урахуванням особливостей патогенезу гіпогалактії на етапах вагітності, коли формуються гормональні механізми регуляції цієї функції. Відповідно до сучасних поглядів на патогенез ФПН основними ланками його є порушення інвазії трофобласта, через що зберігаються еластом'язові компоненти судин і вплив на них вазоконстрикторів. Далі відбувається патологічне порушення маточноплацентарного й фетоплацентарного кровотоків, зниження компенсаторно-пристосувальних реакцій у системі мати-плацента-плід і ураження плацентарного бар'єра. Те, що має місце порушення маточноплацентарного і фетоплацентарного кровотоків в обстежених нами жінок, підтверджено результатами доплерометричного дослідження. Причому, в жінок з коротким періодом вигодовування було вірогідно більше порушень кровотоку 1Б и 2 ступенів, тобто був порушений фетоплацентарний кровотік. У цих жінок рівень гормону естріолу (Е3) був вірогідно нижчим за контроль, а, як відомо, рівень Ез відображає стан плода. Е3 підсилює синтез пролактину (ПРЛ) й пригнічує секрецію дофаміну. Результати нашого дослідження виявили позитивний кореляційний зв'язок Ез із ПРЛ (0,29р