Спосіб визначення характеру гемокоагуляційних порушень у хворих на гострий панкреатит

Реферат: Спосіб визначення характеру гемокоагуляційних порушень у хворих на гострий панкреатит шляхом дослідження крові. У плазмі крові додатково визначають концентрацію Д-димерів, рівень АТ-Ш, порівнюють з контролем і при падінні активності АТ-Ш до 68 % та високому рівні Д-димерів > 693 нг/мл визначають характер гемокоагуляційних порушень. UA 79744 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ ГЕМОКОАГУЛЯЦІЙНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ UA 79744 U UA 79744 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі медицини, а точніше до хірургії, і може бути використана для визначення характеру гемокоагуляційних порушень у хворих на гострий панкреатит. За даними літератури гострий панкреатит супроводжується вираженими системними порушеннями, які призводять до розвитку синдрому системної запальної відповіді [1]. Синдром системної відповіді включає генералізацію запального процесу з підвищенням у крові ряду прозапальних цитокінів, які реалізують дистанційні ефекти [2]. Першочерговою умовою для розвитку синдрому системної запальної відповіді є нагромадження в крові патогенних токсинів, які при досягненні граничного рівня призводять до генералізованої активації клітин крові і ендотелію. Прогресування системного запалення пов'язане з порушенням мікроциркуляції, що є наслідком наростаючої ендотеліальної дисфункції, підвищення в'язкості крові, наявності в крові мікроагрегатів, внутрішньосудинного згортання крові [5]. При цьому розвиваються тромбофілічні і мікросудинні порушення, які призводять до органної недостатності. Всі ці процеси можуть не мати клінічних проявів і повинні бути діагностовані лабораторно. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб діагностики системних порушень мікроциркуляції при гострому панкреатиті, що передбачає дослідження крові (5). Але даний спосіб має недоліки, а саме - недостатньо точний, не дозволяє прогнозувати ризик розвитку коагуляційних порушень. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб визначення характеру гемокоагуляційних порушень у хворих на гострий панкреатит, який дозволив би прогнозувати ризик розвитку цих порушень у хворих з різними клінічними формами гострого панкреатиту. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі буде полягати у профілактиці розвитку ускладнень з боку гемокоагуляційних порушень, які розвиваються при гострому панкреатиті. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає дослідження крові, згідно з корисною моделлю, у плазмі крові додатково визначають концентрацію Ддимерів, рівень АТ-Ш, порівнюють з контролем і при падінні активності АТ-Ш до 68 % та високому рівні Д-димерів > 693 нг/мл визначають розвиток гемокоагуляційних порушень. З метою вивчення гемокоагуляційних порушень які розвиваються при гострому панкреатиті було обстежено 62 хворих на гострий панкреатит, що знаходились на стаціонарному лікуванні в Київському центрі хірургії печінки, підшлункової залози та жовчних проток з 2009 по 2010 роки. Діагноз гострий панкреатит формулювали згідно з класифікацією, запропонованою в Атланті у 1992 (1). Серед обстежених хворих 27 (43,5 %) мали легкий гострий панкреатит (група І) і 35 (56,5 %) тяжкий гострий панкреатит (група II). Середній вік хворих в групах склав 52,5 років, і коливався від до 18 до 90 років. За віковим складом, статтю та етіологією групи були співставні (табл. 1). Кількість критеріїв Ranson [6] в І групі була 1(0-5) і в II групі 5(1-10) (р