Спосіб формування

Реферат: UA 82837 U UA 82837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до ливарного виробництва металопродукції, зокрема до способів виготовлення ливарних форм переважно з сухих формувальних сумішей чи формувального піску, які ущільнюють вібрацією в сипкому стані, в процесах лиття переважно за разовими моделями, зокрема з пінопласту та льоду. Такі суміші після ущільнення в сипкому стані зміцнюють вакуумуванням, фільтрацією рідини з реагентом, що викликає затвердіння суміші, нагріванням (спіканням), пропарюванням та іншими способами. Відомий спосіб виготовлення форм по моделях у формі з сипкого наповнювача, що включає виконання каналів стояка і випорів шляхом поміщення в сипкий наповнювач моделі з трубками, покритими синтетичною плівкою і жорстко закріпленими до моделі виливка, створення в наповнювачі розрідження, розкріплення цих трубок після створення розрідження, який відрізняється тим, що трубки після розкріплення видаляють /Патент UA 85515, МПК В22С 9/02, опубл. 26. 01. 2009, Бюл. № 2/. Однак такі трубки покривають ззовні плівкою, використовують для виконання каналів в вакуумованих формах та видаляють з форми лише при здійсненні її вакуумування. Для виконання порожнин в формі застосування таких трубок ефективне, але інформації про підтримання трубчатими шаблонами моделі ливникових систем, що деформуються, не виявлено. Відомі труднощі заповнення піском формотворної порожнини разової моделі з нижніми отворами, які зазвичай називають піднутреннями моделі, коли отвір, через який засипають пісок, знаходиться нижче від самої порожнини або її стелі (Литье по газифицируемым моделям. Под ред. Ю. А. Степанова. М. Машиностроение, 1976, - С. 140-141). У міру поширення способу лиття за разовими моделями на виливки з складнопрофільними піднутреннями та каналами, наприклад, виливки деталей автомобільних двигунів, розподільників гідравлічних систем, коробок передач тощо особливо при дрібносерійному та разовому виробництві, важко отримати стельові частини піднутрень заповненими ущільненим піском, що веде до порушення точності виливка і високого рівня браку зазвичай у вигляді металевих напливів, наростів і механічного пригару на виливках в цих місцях. У таких піднутреннях чи каналах пісок часто може не доходити до стелі у вигляді стінки моделі, де потрібно ще і його ущільнення. При цьому зміна розташування моделі у формі часто призводить до появи ще більшої кількості піднутрень, тому що зазвичай виливки спроектовані конструктором під традиційну технологію лиття з стрижнями, або така зміна утруднена через потребу живлення виливка в масивну частину верхнім надливом. Хоча способи формування за разовими моделями в сипкому піску розвиваються ще з 70-х років минулого століття, однак один з творців наукової школи з цього напрямку В. С. Шуляк відзначав, що ущільнення сухого піску при формуванні модельного блоку є найважливішою операцією процесу формування, але в даний час відсутня єдина думка з вибору режимів вібрації форм для моделей складної конфігурації / Шуляк В.С. О состоянии и развитии производства отливок литьѐм по газифицируемым моделям в России. Сб. трудов 1-й Международной научно-практической конференции "Литьѐ по газифицируемым моделям", СПб.: 2007-58 с./. Така невпевненість в якості ливарної форми обмежує застосування способів точного лиття за разовими моделями на виробництво виливків складної конфігурації. Відомий спосіб вібропресування формувальних наповнювачів, який є ефективним швидкодіючим способом ущільнення цих наповнювачів та найбільш близьким до заявленого технічного рішення /Аксенов П. Н. Оборудование литейных цехов. М. Машиностроение. 1977. С. 42/. Цей спосіб формування ущільненням наповнювачів шляхом накладання на них вібраційних навантажень та тиску на верхню поверхню цієї суміші слугує прототипом цієї корисної моделі. Як правило, його застосовують за наявності вібраційного формувального стола, а зверху на піщану поверхню форми накладають вантаж, рідше пневмотиск через гнучку діафрагму. Одначе при дрібносерійному формуванні за разовими ливарними моделями, наприклад, пінопластовими чи крижаними, особливо, якщо їх розміщують кілька штук (навіть якщо кількість сягає не менше десяти) в опоці, і кожна зі своїми стояком та нерідко з випором чи надливом, моделі яких виходять на/або за поверхню (контрлад) форми, стає вкрай незручно розміщувати вантажі на поверхні піску через небезпеку пошкодження цих моделей. Все це ускладнює застосування розглянутого способу для формування за разовими моделями, тому навантаження зверху формувального наповнювача для таких способів практично не застосовують, а для багаторазових моделей це ускладнює модельну оснастку, наприклад, застосуванням рухливих моделей лійок. Оскільки при вібрації контейнерної опоки, як найбільш широко застосовуваної ємності для формування в сухому піску за одноразовою моделлю, як правило, із зазначених вище причин не застосовують додаткового ущільнення піску з боку верхньої поверхні форми, то верхні його 1 UA 82837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 шари у формі мають меншу щільність, ніж привантажені шаром піску нижні, і це часто зумовлює механічний пригар на поверхні виливків, що контактують зі слабо ущільненим піском. Зазвичай такі форми без зв'язуючого піддають вакуумуванню, що збільшує тертя між піщинками і знерухомлює їх, а в нещільні місця піску поблизу виливка полегшує проникнення металу, що дає пригар. Неякісне ущільнення верхніх прошарків форми часто виключає виконання зверху лійки в тілі форми, яка може розмитись металом, тому на такі форми застосовують окремо виготовлені лійки чи чаші, що збільшує трудо- та матеріалоємність лиття. Крім того, застосування в нових способах формування формувального наповнювача з покращеним гранулометричним складом, що дає підвищення міцності форми за рахунок, як правило, збільшення дрібної фракції, застосування електростатичних явищ між зернами наповнювача, одночасно викликає складнощі з його формуванням, оскільки такий наповнювач має гірші показники текучості. Якщо для типового формувального піску кут природного укосу звичайно складає 33°, то для оптимізованого по гранулометрії наповнювача він може сягати 85°. Такі піщані суміші стали застосовувати для фільтраційного формування за крижаними моделями і для них необхідні надійні способи ущільнення формувального наповнювача. Задача корисної моделі - підвищення якості ливарних форм завдяки досягненню високого ступеня ущільнення їх наповнювача, зокрема для складних фасонних багатоканальних виливків та оптимізованих по гранулометричному складу формувальних наповнювачів. Поставлена задача досягається тим, що в способі формування, що включає засипання формувального наповнювача в опоку з ливарною моделлю з наявністю на цій моделі принаймні однієї моделі стояка, який виводять на поверхню форми, установку на поверхню такого наповнювача вантажу і вібраційний вплив на цей наповнювач, згідно корисної моделі, верхню частину моделі стояка виконують у вигляді сипкого матеріалу, який поміщають з частковим заповненням у мішок або в мішок, вкладений в інший мішок, які обидва виготовлені з синтетичної або гумової плівки, або поміщають в мішок з щільного полотна з можливістю фільтрації через нього матеріалу легкоплавкої моделі, а потім на період засипання формувального наповнювача закріплюють сипкий матеріал у вигляді циліндра, конуса чи циліндра, що розширюється на конус ливарної лійки, а при вібраційному впливі на формувальний наповнювач з встановленим на ньому вантажем сипкий матеріал деформують, причому закріплюють сипкий матеріал шляхом поміщення його в трубчастий або конічний шаблон з наступним видаленням цього шаблону перед установкою вантажу, або сипкий матеріал закріплюють вакуумуванням в мішку з синтетичної та/або гумової плівки з наступним припиненням вакуумування після засипання формувального наповнювача. Крім того, в якості сипкого матеріалу можуть застосовувати матеріал формувального наповнювача або сипкий, рідкорухомий або рідкий матеріал ливарної моделі і при застосуванні сипкого матеріалу в мішку, який вкладають в інший мішок, перший з цих мішків із сипким матеріалом можуть застосовувати багаторазово, а об'єм сипкого матеріалу в ущільненому стані для верхньої частини моделей стояка можуть приймати рівним об'єму порожнини ливарної лійки або чаші для заливання металом порожнини форми, одержуваної по ливарній моделі за п. 1. Також при застосуванні рамкової опоки з засобами вакуумування та герметизацією формувального наповнювача синтетичною плівкою з нижньої сторони опоки, що встановлюють на вібростіл перед засипанням цього наповнювача зверху в опоку з моделлю, після вібраційного впливу на цей наповнювач вантаж з його поверхні можуть знімати, досипати цей наповнювач до рівня торця стінок опоки, герметизувати його зверху синтетичною плівкою, у стані вакуумування цього наповнювача опоку кантувати на 180° і знову ставити її на вібростіл, потім вакуумування припиняти і вдруге проводити вібраційний вплив на цей наповнювач з установкою на нього вантажу або без такої установки, при цьому ливарну модель засипають цим наповнювачем в опоці переважно в положенні з виведенням моделі стояка на нижню поверхню форми, яка після кантування стає верхньою. Позаяк при вібрації відбувається значне ущільнення піску на величину, що становить до 20 % об'єму його вільної засипки (Литье по газифицируемым моделям. Под ред. Ю.А. Степанова. М. Машиностроение, 1976, с. 77), то в опоці пісок при ущільненні рухається переважно зверху вниз. Застосування вантажу, що пресує пісок як формувальний наповнювач, підвищує рівномірність ущільнення цього наповнювача по висоті форми, особливо в верхніх прошарках наповнювача форми. Вантаж за цією корисною моделлю може бути одним чи з кількох частин, практично будь-якої форми та розміру, що вписуються в профіль опоки та прийнятний для конкретного цеху, бо його застосування не може пошкодити разові моделі. Не треба мати вантажів зі спеціально вирізаними отворами під модель стояка та аналогічні виходи моделі на поверхню форми, можна набирати потрібну кількість вантажів з уніфікованих елементів залежно від розміру опоки. Такі мінімальні вимоги до вантажів спрощують 2 UA 82837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 формування, нескладне застосування мішків з сипким матеріалом як податливих частин стояків також його не ускладнює. Відділення разових моделей від вантажу прошарком наповнювача разом з виконанням верхніх частин моделей стояка, випора чи надлива (при необов'язковій наявності двох останніх), що наближені до вантажу і виходять на поверхню форми, з матеріалу, який деформується (але короткий період до кінця процесу засипання зберігає міцність завдяки шаблону чи вакуумуванню) разом з наповнювачем і в його середовищі, надійно убезпечує моделі від поломки. Тіло стояка з сипкого матеріалу стискається вниз та розширюється в сторони, відповідно мішки (торбинки чи кульки) для сипкого матеріалу брали не по розміру порожнини шаблона, а ширшими і, як правило, заповнювали не повністю, а частково, з можливістю зміститись зернам сипкого матеріалу в горизонтальному напрямі, а також заповнити порожнину шаблона на рівні наповнювача в формі. Також придатний еластичний матеріал мішка, що дозволяє розширення його по діаметру, але після деформування сипкого матеріалу не рветься. Для разових варіантів беруть недорогі пакувальні мішки чи кульки з синтетичної плівки, або гумові кульки, для багаторазових - переважно з тканини. Перед заповненням мішків з тканини сипким матеріалом їх полотно загинали з двох боків вздовж осі стояка при розташуванні порожніх мішків в порожнині шаблона. Мішки з синтетичної плівки, або гумові кульки з сипким матеріалом легко завакуумувати шляхом заведення від вакуум-насоса в порожнину газонепроникного мішка трубки з газопроникним фільтром, що не пропускає сипкий матеріал, і герметичного затиску плівки мішка навколо цієї трубки. Відоме подібним способом вакуумно-плівкової формовки (ВПФ) виготовлення вакуумованих ливарних піщаних стержнів, вакуумування таких стержнів зміцнює їх сипкий матеріал до камнеподібного стану /Минаев А.А. и др. Вакуумная формовка. М., Машиностроение, 1984, - С. 106-110/. Технологія ВПФ широко застосовується, але для варіанту цього способу вакуумування застосовують лише протягом установки такого вакуумованого стержня як подовжувача стояка, закріплення його клейкою стрічкою на стояку та засипання формувального наповнювача. Після цього трубка з мішка виймається і він зав'язується, а сипкий матеріал в мішку складає конструкцію для часткового деформування з убезпеченням ламання модельного блока. При засипанні в мішок як сипкого матеріалу формувального наповнювача, що оточує мішок, цей матеріал при віброущільненні та деформуванні "веде себе" цілком так, як навколишнє середовище, не може ні піднятись, ні опуститись в цьому середовищі, бо має з ним однакову щільність. Його можна відсипати з мішка прямо в навколишню опоку чи досипати з неї по ходу формування для підтримання на одному рівні сипкого матеріалу та формувального наповнювача, що часто доцільно робити в варіанті способу за п. 3 формули цієї корисної моделі при досипанні цього наповнювача. Сипкий матеріал з гранул чи подрібнених відходів (як спосіб їх утилізації) пінополістиролу завжди легко отримати на дільницях лиття за газифікованими моделями. Він легший за кварцовий пісок та легко деформується в мішку, завдяки невисокій міцності найкраще захистить стояк від руйнування тискам вантажу, може навіть не вийматись з мішком з форми і газифікуватись разом з моделлю з такого ж матеріалу. В разі виймання мішка з форми його вигідно використовувати багаторазово. На дільниці лиття за моделями з льоду нескладно застосовувати сипкий лід, а також рідкорухому суміш дрібних кристаликів льоду (до 50 %) з водою чи водним розчином, яку називають рідким льодом, або рідкорухому суміш з домішками ПАР. Його заливають в водонепроникний мішок, або в такий мішок можна заливати воду. Останні два матеріали характеризуються відсутністю внутрішнього тертя і дією власної ваги легко деформують мішок при заповненні порожнини шаблону та деформуванні під вантажем. Для фільтраційного формування за крижаними моделями, зокрема коли тала вода моделі фільтрується в навколишній сухий наповнювач з добавками порошкового гіпсу і його затверджує, доцільно застосування частково заповненого мішка сипким льодом. Мішок з щільного полотна деформують під вантажем, утворюють за його допомогою лійку, потім сипкий лід разом з льодом моделі тане (сипкий лід може частково танути і в період тиску вантажу), а мішок не заважає фільтрації рідини в стінку лійки. Формування за пінопластовими моделями часто виконують з елементами ВПФ. При цьому зручний варіант застосування двох мішків, коли внутрішній мішок є носієм сипкого матеріалу і може використовуватись багаторазово, а зовнішній герметизує поверхню утвореної лійки, змикаючись з плівкою на верхньому контрладі форми. Засоби та методи, за допомогою яких реалізується корисна модель як промислово придатна, показано наступними прикладами формування. Моделі стояків, що входять в комплект (блок) разових ливарних моделей виготовляли таким чином. Трубчатим шаблоном 3 UA 82837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 або вакуумованою надставкою з сипкого матеріалу виконували частину стояка, що розташована вище моделі ливарної заготовки в положенні її розміщення в опоці. Тобто, при формуванні в опоці пінопластових моделей на висоту пінопластової моделі до неї приклеєно (примикає) стояк з пінопласту (сифонної, чи бокової ливникової системи), а зразу чи дещо вище стелі пінопластової моделі пінопластовий стояк продовжує пустотіла трубка - шаблон чи вакуумована надставка з сипкого матеріалу. Аналогічно для моделі з льоду. Такий шаблон описаний в зазначеному вище патенті UA 85515. В цьому способі його максимальна висота визначається тим, що при деформуванні сипкого матеріалу, який його заповнює, не порушується модель ливникової системи і її скріплення з моделлю ливарної заготовки. Випробували шаблони та вакуумовані надставки висотою 30…100 мм, що стикуються зі легкоплавкими стояками на 0…30 мм вище стелі легкоплавкої моделі. Після віброущільнення формувального наповнювача та знятті вантажу циліндричні та конічні надставки були зменшені по висоті та розширювали прохідний отвір стояка в місці їх розташування. Шаблони виготовляли з алюмінієвої фольги товщиною 0,05…0,1 мм, скрученої в трубку діаметром, зокрема, 16…40 мм залежно від товщини стояка по технологічному розрахунку. Після розміщення моделі в контейнерній опоці з засобами вакуумування трубчастий шаблон надягали зверху на довжину стику 5…10 мм на нижню частину суцільного, наприклад, пінопластового стояка, виходило доточення зверху пінопластового стояка, сумарна довжина такого складеного стояка забезпечувала сягання його рівня верхнього торця опоки. В трубку шаблона до чи після її надягання на нижню частину моделі стояка вкладали частково заповнений мішок з сипким матеріалом чи засипали цей матеріал в мішок, вставлений в шаблон. Мішок зав'язували. Після засипання опоки наповнювачем з моделлю шаблон видаляли, ставили вантаж на поверхню наповнювача і проводили ущільнення вібрацією. Потім вантаж знімали, покривали контрлад форми синтетичною плівкою з прорізаним отвором над здеформованим мішком, забезпечували контакт цієї плівки з плівкою мішка і форму вакуумували. При використанні одного мішка з нього пилососом видаляли сипкий матеріал, деформація давала розширення отвору до рівня лійки, в неї заливали метал. При застосуванні двох мішків після включення вакуумування внутрішній мішок видаляли з зовнішнього, останнього міцно утримував вакуум форми в контакті з наповнювачем. Можливе нанесення на зовнішній мішок в цей період протипригарної фарби швидкого висихання, після чого форму заливали металом. Також можливе при вакуумуванні форми видалення сипкого матеріалу, перевірка розміру отвору та розширення по торцю утвореної лійки оправкою, установка в лійку оправки чи мішка з сипким матеріалом та виключення вакууму. Таке фіксування лійки проводили при накопиченні форм до заливання, безпосередньо перед яким включали вакуумування форм і відкривали їх лійки. Для формування крижаних моделей використовували мішок з тканини з сипким льодом. Після видалення шаблона, віброущільнення наповнювача під вантажем, зняття вантажу, зміцнення формувального наповнювача здійснювали фільтрацією рідини - талого льоду, яка взаємодіяла з реагентом - гіпсом, що був в складі цього наповнювача. Це викликало затвердіння наповнювача утвореної ливарної форми з порожниною для заливання металом. Сипкий лід танув, проходив крізь тканину мішка і разом з талою рідиною від льоду моделі виливка затверджував наповнювач форми. Порожній мішок з тканини виймали з утвореної лійки і застосовували повторно. Сипкий формувальний наповнювач з порошковим гіпсом наближається до сумішей оптимального зернового складу щодо отримання максимальної щільності та міцності, цей наповнювач має гіршу текучість ніж формувальний пісок. Тому без застосування вантажу при формуванні нерідко важко отримати стабільне ущільнення такого наповнювача, де він торкається поверхні моделі знизу. В варіанті способу об'єм сипкого матеріалу в ущільненому стані для верхньої частини моделей стояка приймають рівним об'єму порожнини ливарної лійки або чаші для заливання металом порожнини форми. Для цього застосовують переважно конічний шаблон з розширенням в сторону, звідки йде заливання металу. Шаблони як правило виготовлюють з тонкого листа цупкого паперу, картону, пластика, фольги чи жесті. Вони часто мають вертикальні прорізі для зменшення тертя об мішок. Металеві шаблони як правило самі тримають трубчасту чи конічну форму при засипанні опоки наповнювачем та утриманні шаблоном мішка з сипким матеріалом, а інші для монтажу на стояку як його доточення можуть склеюватись по вертикальному стику чи прорізях неміцними смужками паперу, що утримують шаблон між наповнювачем та мішком, та рвуться при видалені шаблону з форми. Мішки виготовляли за умови зручного розміщення в порожнині шаблонів, відсутності їх розривання при деформуванні сипкого матеріалу та форми, якої планували отримати кінцеву 4 UA 82837 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лійку, чашу чи закінчення випору або надливу, що виходять назовні форми. Близько 20…30 % порожнини мішка залишали незаповненою для легкого переміщення в ньому сипкого матеріалу при деформуванні. Зверху мішок зав'язували, роблячи до чіпка мішка петлю для зручності його транспортування. Мішки можна виготовляти з матеріалу, що має колір контрастний до кольору наповнювача та полегшує їх видалення та видалення зі стику плівок зерен наповнювача. Розміщували мішки в порожнині шаблону, частково збриженими подібно сильфону чи "гармошці". В разі виконання великої чаші для крупних виливків (при заливанні з двох ковшів) дотично до мішка, що оформлює стояк, можна класти додатковий мішок чи накладну модель чаші, яку вдавлюють вантажем, формуючи при вібрації порожнину цієї чаші, або виконувати відповідний вакуумований оголовок по методу ВПФ. Поширення способу формування на лиття заготовок зі складними піднутреннями та каналами, наприклад, деталей двигунів, гідророзподільників, насосів, коробок передач тощо, особливо для гнучкого конкурентоздатного дрібносерійного та разового виробництва, потребує процесу отримання стельових частин піднутрень, заповнених оптимально ущільненим наповнювачем без сумнівів щодо його щільності. Цього досягали застосуванням рамкової опоки з засобами вакуумування та герметизацією формувального наповнювача з обох сторін опоки (форми) переважно синтетичною плівкою чи іншими відомими засобами герметизації (наприклад, фольгою, жерстяними кришками тощо) або створення тимчасового перепаду тиску для втримання в камнеподібному стані сипкого наповнювача. Опоку ставили на вібростолі, засипали зверху формувальний наповнювач з заданим розташуванням в ньому моделей, після вібраційного впливу на цей наповнювач з вантажем, вантаж з його поверхні знімали, досипали цей наповнювач до рівня торця стінок опоки, герметизували його зверху синтетичною плівкою (попередньо підстеливши під опоку таку ж плівку), у стані вакуумування цього наповнювача опоку кантували на 180°, ставили її на вібростіл і без вакуумування вдруге вібрували з установкою на наповнювач вантажу або без такої установки. В усіх випадках можливе часто застосовуване проміжне короткострокове вібрування на 10…20 с в процесі засипання чи досипання наповнювача, хоча б для його розрівнювання. При цьому ливарну модель засипали цим наповнювачем в опоці переважно в положенні з виведенням моделі стояка на нижню поверхню форми, яка після кантування ставала верхньої. При заливанні форми знизу під тиском (наприклад, за патентом UA 93723) роблять відомі маніпуляції з опокою, щоб модель стояка вивести донизу. Перекидання форми з її двостороннім ущільненням дозволило два рази подіяти на зерна формувального наповнювача гравітаційними силами в сумі з вібраційними силами та силами від тиску вантажу, що стало можливим завдяки "м'яким" чи пластичним оголовкам стояків (випорів та надливів), які убезпечували руйнування модельних (часто вельми крихких та тендітних) блоків від безпосереднього контакту з ними вантажу, чи інших твердих поверхонь. На прикладі формування моделі гідравлічного розподільника забезпечували рух наповнювача у двох протилежних напрямах, що безумовно покращувало заповнення каналів моделі та ущільнювання наповнювача форми. Заливання контрольних партій форм з ущільненням згідно способу, що заявляється, давало зменшення браку не менше, ніж на 5 % від відомих аналогічних способів формування. Матеріальне забезпечення способу не потребує залучення обладнання, не характерного для цехів такого виду лиття, до відомих способів формування лише додається проста оснастка незначні трудозатрати. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб формування, що включає засипання формувального наповнювача в опоку з ливарною моделлю з наявністю на цій моделі принаймні однієї моделі стояка, який виводять на поверхню форми, установку на поверхню такого наповнювача вантажу і вібраційний вплив на цей наповнювач, який відрізняється тим, що верхню частину моделі стояка виконують у вигляді сипкого матеріалу, який поміщають з частковим заповненням у мішок або в мішок, вкладений в інший мішок, які обидва виготовлені з синтетичної або гумової плівки, або поміщають в мішок з щільного полотна з можливістю фільтрації через нього матеріалу легкоплавкої моделі, а потім на період засипання формувального наповнювача закріплюють сипкий матеріал у вигляді циліндра, конуса чи циліндра, що розширюється на конус ливарної воронки, а при вібраційному впливі на формувальний наповнювач з встановленим на ньому вантажем сипкий матеріал деформують, причому закріплюють сипкий матеріал шляхом поміщення його в трубчастий або конічний шаблон з наступним видаленням цього шаблону перед установкою вантажу, або сипкий матеріал закріплюють вакуумуванням в мішку з синтетичної та/або гумової плівки з наступним припиненням вакуумування після засипання формувального наповнювача. 5 UA 82837 U 5 10 15 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як сипкий матеріал застосовують матеріал формувального наповнювача або сипкий, рідкорухомий або рідкий матеріал ливарної моделі і при застосуванні сипкого матеріалу в мішку, який вкладають в інший мішок, перший з цих мішків із сипким матеріалом застосовують багаторазово, а об'єм сипкого матеріалу в ущільненому стані для верхньої частини моделей стояка приймають рівним об'єму порожнини ливарної воронки або чаші для заливання металом порожнини форми, одержуваної по ливарній моделі за п. 1. 3. Спосіб за п. 1 чи 2, який відрізняється тим, що при застосуванні рамкової опоки з засобами вакуумування та герметизацією формувального наповнювача синтетичною плівкою з нижньої сторони опоки, що встановлюють на вібростіл перед засипанням цього наповнювача зверху в опоку з моделлю, після вібраційного впливу на цей наповнювач вантаж з його поверхні знімають, досипають цей наповнювач до рівня торця стінок опоки, герметизують його зверху синтетичною плівкою, у стані вакуумування цього наповнювача опоку кантують на 180° і знову ставлять її на вібростіл, потім вакуумування припиняють і вдруге проводять вібраційний вплив на цей наповнювач з установкою на нього вантажу або без такої установки, при цьому ливарну модель засипають цим наповнювачем в опоці переважно в положенні з виведенням моделі стояка на нижню поверхню форми, яка після кантування стає верхньою. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6