Спосіб оцінки анормальності розподілу струмів у серці

Спосіб оцінки анормальності розподілу струмів у серці шляхом виконання магнітокардіографічного картування і вирішення оберненої задачі з обчисленням векторних карт розподілу густини струму, відображенням інтенсивності струму довжиною вектора, візуальним аналізом окремих ло C2 2 83050 1 3 83050 жуть супроводжуватися певним ризиком для пацієнтів, а тому не можуть проводитися так часто, як це потрібно [див. Виноградова Т.С., Акулова Ф.Д., Белоцерковский З.Б. и др., Инструментальные методы исследования сердечно-сосудистой системы - M.: Медицина, 1986. - 416с.]. Більшість способів діагностики захворювань серця стосуються певних патологій і використовують певні інструментальні методи. Проте актуальним є розробка способів, здатних проводити оцінку функційного стану серця у загальному. Це потрібно як для виявлення захворювань на ранніх стадіях, так і з метою автоматизованої комп'ютерної обробки ЕКГ. Так, в патенті RU 2067417 [Малая Л.T. і ін. "Способ оценки функционального состояния сердца", 1996] обчислюється узагальнений діагностичний критерій, при величині якого 0,6 роблять висновок про наявність порушень функційного стану серця. Проте вказаний критерій застосовує морфологічний аналіз ЕКГ з кількісним обчисленням амплітудно-часових показників, а метод ЕКГ недостатньо специфічний при ряді захворювань, особливо на ранніх стадіях. Крім того, повністю автоматизовані методи аналізу електричної активності на сьогодні ще не мають достатнього рівня надійності. У цьому зв'язку візуальний аналіз залишається основним методом для вироблення діагностичного висновку на основі порівняння з наборами стандартизованих типових даних, зведених у атласи. Серед методів діагностики найбільш перспективні неінвазивні, гуманні та безпечні методи, що не спричиняють негативних впливів на людину, не мають протипоказань, а тому можуть багаторазово повторюватися в різних клінічних ситуаціях, наприклад, для моніторингу е фективності медикаментозної терапії чи хірургічного втручання. У цьому зв'язку магнітокардіографія (МКГ) є повністю неінвазивним та безпечним методом, який, як показано у ряді досліджень, має додаткову інформацію порівняно з вказаними вище методами [Complementary Nature of Electro- and Magnetocardiographic Data in Patients with lschemic Heart Disease / J. Lant, G. Stroink, B. Voorde et al. // J. Electrocardiology, 1990, V.23, p.315-322]. Перспективність використання МКГ для діагностики патологій серця полягає також у тому, що інші методи діагностики не дозволяють отримати напрямок та величину локальних струмів у міокарді. В принципі, розподіл потенціалу збудження можна отримати за допомогою методу потенціального картування тіла людини. Однак, реконструювати відповідний розподіл струмових джерел на цьому шляху неможливо. Причина полягає у тому, що розподіл електричних потенціалів на поверхні тіла спотворює неоднорідність та анізотропія електропровідності різних шарів тканин та органів, яка у тілі людини дуже відрізняється. Крім того розподіл електропровідності по об'єму міокарду точно невідомий, варіюється від людини до людини і змінюється під впливом патологій серця. На противагу цьому, неінвазивний метод МКГ реєструє магнітне поле, безпосередньо породжене струмами у серці, дозволяє реконструювати роз 4 поділ струмів у серці (обернена задача (ОЗ) магнітостатики) тому, що різні тканини тіла людини практично магнітно однорідні [див. Діагностичні критерії хронічної ішемічної хвороби серця на основі реєстрації та аналізу магнітокардіограм І Будник M., Войтович І., Козловський В. та ін. // 2002. Преп. HAH України. Інститут кібернетики ім. В.M. Глушкова; № 5. - 49с.]. Відомо ряд патентів, що гр унтуються на властивості МКГ давати нову корисну інформацію, яка може слугувати маркерами наявності певних порушень електрофізіологічних процесів у серці. 1. UA 40410A, Спосіб прогнозування частоти виникнення спонтанної пароксизмальної миготливої аритмії, Червонописька О., Стаднюк Л., Чайковський І. і ін., Бюл. № 6, 2001. (Ін-т кардіології ім. М.Д. Стражеска). 2. UA 40411А, Спосіб прогнозування збереження синусового ритму з пароксизмальною формою миготливої аритмії, Стаднюк Л., Червонописька О., Чайковський І. та ін., там же. 3. UA 53455А, Спосіб діагностики інфаркту міокарда, Стаднюк Л., Козловський В., Будник M., Ніженковський І., Бюл. №1, 2003. (Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска). 4. UA 53456А, Спосіб діагностики не-Q інфаркту міокарда, Войтович І., Козловський В., Стаднюк Л, Будник M., там же. 5. UA 74466, Спосіб діагностики ішемічної хвороби серця / Козловський В., Будник M., Стаднюк Jl, Риженко T., Бюл. № 12, 2005. Інститут кардіології ім. М.Д. С тражеска). 6. WO 0205713, Cardiac magnetic field diagnozer for atrial flutter and atrial fibrillation and method for identifying electric turning path of atrial flutter, 2002. 7. WO 0217769, Ischemia identification, quantification and partial localization in MCG, A. Bakharev, Cardiomag Imaging Inc., USA, 2002. Патенти UA 40410A та 40411A стосуються діагностики пароксизма-льної форми миготливої аритмії (MA) стосовно прогнозування частоти пароксизмів та збереження синусового ритму. Згідно UA 40410A при кількості екстремумів >38, роблять висновок про можливість виникнення спонтанних пароксизмів MA більше, ніж 6 разів на рік. Якщо ж кількість екстремумів