Спосіб фармакокорекції закритої черепно-мозкової травми комплексною сполукою на основі германію і діетилентриамінпентаоцтової кислоти з натрієм

Реферат: Спосіб фармакокорекції закритої черепно-мозкової травми полягає у внутрішньоочеревинному введенні щурам комплексної сполуки на основі германію і діетилентриамінпентаоцтової кислоти з натрієм у вигляді 1 % водного розчину після нанесення дозованого удару вантажем вільного падіння на тім'яну ділянку черепа щура. UA 83323 U (12) UA 83323 U UA 83323 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до вирішення методологічних питань в частині фармакологічної корекції комплексу патологічних зрушень, що формуються у посттравматичному періоді закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ). Важливою проблемою сучасної нейропатології, що потребує негайною вирішення, залишається пошук та розробка високоефективних і безпечних засобів швидкої фармакологічної корекції метаболічних порушень в головному мозку, що лежать в основі патогенезу ЗЧМТ [1, 2]. Травматизм головного мозку займає одне із провідних місць у структурі летальності й інвалідності осіб працездатного віку [3]. У теперішній час, внаслідок інтенсивного розвитку промислового виробництва, зростання числа транспортних засобів та урбанізації населення, ЗЧМТ є однією із найбільш актуальних медичних та соціальних проблем сучасності, особливо для великого промислового комплексу Донбасу [4, 5|. Загальновідомо, що за умов ЗЧМТ в організмі виникає складний комплекс патофізіологічних змін, серед яких провідне місце займає нейрогіпоксія головного мозку [6]. Стрімко наростаюча посттравматична гіпоксія мозку призводить до розвитку синдрому ендогенної інтоксикації, окислювального стресу, енергетичного дефіциту та метаболічного ацидозу, що, у кінцевому підсумку, може привести до загибелі як клітин, так і організму в цілому [7]. Не дивлячись на те, що у теперішній час на фармацевтичному ринку присутній достатній арсенал лікарських засобів фармакотерапії ЗЧМТ, летальність хворих при даному екстремальному стані залишається вельми високою 39-45 % [8]. У теперішній час не існує високоефективного лікувально-профілактичного протоколу боротьби з наслідками гіпоксично-ішемічних і особливо реперфузійних пошкоджень, що виникають внаслідок ЗЧМТ. Існуючі ліки впливають, як правило, на одну з патогенетичних ланок, що дає певні результати відносно тяжкості пошкодження від нейрогіпоксії, але не задовольняє усім вимогам, які ставляться до них [9]. У зв'язку з цим, доцільність розробки нових засобів інтенсивної фармакотерапії гострої форми травматичної хвороби головного мозку як серед відомих лікарських препаратів, так і нових синтезованих сполук, є необхідною і своєчасною. В основу корисної моделі поставлена задача пошуку та експериментально-патогенетичне обґрунтування доцільності застосування високоефективного та безпечного засобу фармакологічної корекції ЗЧМТ. Для досягнення цієї задачі нами були проведені скринінгові дослідження серед оригінальних координаційних сполук германію з різними біолігандами, що синтезовані на кафедрі загальної хімії та полімерів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. У скринінговому дослідженні використано 12 координаційних сполук германію з різними біолігандами та мікроелементами під відповідними лабораторними шифрами: комплексні координаційні сполуки на основі германію і діетилентриамінпентаоцтової кислоти - ВІТАГЕРМ-1 (з літієм), ВІТАГЕРМ-2 (з натрієм), ВІТАГЕРМ-3 (з калієм), ВІТАГЕРМ-4 (з магнієм), ВІТАГЕРМ-5 (з амонієм); на основі германію ОК-3 (з винною і нікотиновою кислотами); а також на основі германію та 2-гідроксипропан-1,2,3-трикарбоновою кислотою - ОК-7 (з калієм), ОК-8 (з натрієм), на основі германію і оксіетилідендифосфоновою кислотою з пірацетамом - ВІТІН-1; комплекс тетрахлориду германію - МІГУ-1 (з нікотиновою кислотою), МІГУ-2 (з нікотинамідом), МІГУ-5 (з нікотинамідом та оксиетилідендифосфоновою кислотою). Комплексні досліди виконані на білих нелінійних щурах масою 190-230 г обох статей відповідно до методичних рекомендацій ДП "Державного експортною Центру МОЗ України" (ДП "ДЕЦ МОЗ України") [10], у лабораторії кафедри фармакології ДЗ "Луганський державний медичний університет", сертифікованої ДП "ДЕЦ МОЗ України" на предмет проведення доклінічних досліджень лікарських засобів. Експериментальною моделлю ЗЧМТ слугував патологічний процес, що розвивається у піддослідних тварин після нанесення їм за допомогою спеціального пристрою дозованого за силою та орієнтованого за локалізацією удару вантажем масою 45 г, що вільно падає з висоти 80 см на тім'яну ділянку черепа щура, зафіксованого в модифікованій камері Когана [11]. Досліджувані координаційні сполуки германію вводили внутрішньочеревинно одноразово у вигляді 1 % водних розчинів з лікувальною метою, тобто у різних дозах через 30 хвилин після початку моделювання ЗЧМТ [12, 13]. Як препарат порівняння (еталона) був використаний класичний ноотропний засіб 20 % розчин ноотропілу (виробництва "UCB S.A. Pharma Sector Braine-L'alleуud", Бельгія), який, за даними літератури [14, 15], найбільш широко використовується в проведенні ранніх фармакотерапевтичних заходів церебрального захисту за умов травматичного пошкодження головного мозку. Розчин ноотропілу вводили референтній групі тварин внутрішньочеревинно в 1 UA 83323 U 5 10 15 20 25 30 дозі 200 мг/кг через 30 хв після нанесення механічного удару. Контрольна серія щурів (ЗЧМТ без лікування) отримувала аналогічний об'єм фізіологічного розчину натрію хлориду. Інтактну групу склали "здорові" тварини. Кількісними критеріями фармакотерапевтичної ефективності досліджуваних сполук слугували: рівень молекул середньої маси (МСМ) у сироватці крові [16], як один із найбільш інформативних показників синдрому ендогенної інтоксикації, що є ключовою ланкою патогенезу ЗЧМТ, та концентрація ТБК-реактантів у крові і гомогенаті кори головного мозку тварин, що відображає активність процесів перекисного окиснення ліпідів цитомембран, в т.ч. посттравматичного генезу [17]. Визначення МСМ та ТБК-реактантів проводили через 7 годин після початку моделювання ЗЧМТ. Водночас, з метою більш детальної порівняльної оцінки церебропротекторної активності координаційних сполук, впродовж перших 7 годин з моменту моделювання ЗЧМТ вивчали перебіг клінічної картини посттравматичного періоду, за модифікованим методом S. Irvin [18]. При цьому за 4-бальною шкалою визначали вплив сполук, що досліджуються, на стан функціонально-поведінкових реакцій щурів із ЗЧМТ. Статистичну обробку отриманих в експерименті результатів проводили з використанням tкритерію Стьюдента [19]. Отримані в проведеній скринінговій серії досліджень результати представлені в табл. 1. Встановлено, що найефективнішою сполукою в плані реалізації церебропротекторної активності у посттравматичному періоді ЗЧМТ є комплексна координаційна сполука на основі германію і діетилентриамінпентаоцтової кислоти з натрієм (ВІТАГЕРМ-2), про що свідчить вельми суттєве в 1,75 разу (Р