Спосіб використання галофітів для демінералізації едафотопів техногенних земель

Реферат: Спосіб використання галофітів для демінералізації едафотопів техногенних земель, який включає вибір ділянки засоленої території, її оконтурювання, висівання насіння солестійких 2 видів рослин у кількості 1 насіння на 1 см ґрунту, причому для посіву використовують насіння солестійких видів рослин (галофітів), які розповсюджені в умовах південного сходу України і мають можливість як поглинати солі з ґрунту, так і зростати в умовах підвищеної концентрації солей, використовують насіння наступних видів рослин: Gypsophila paulii Klokov, Gypsophila perfoliata L., Gypsophila scorzonerifolia Ser., Atriplex prostrata Boucher ex DC, Kali tamariscina (Pall.) Akhani & E.H. Roalson., Kali tragus (L.) Scop., Kochia prostrata (L.) Schrad., Rumex stenophyllus Ledeb., Glycyrrhiza echinata L., Trifolium ambiguum M. Bieb., Trifolium fragiferum L., Tripolium pannonicum (Jacq.) Dobrocz. s.l, Carex stenophylla Wahlenb., Festuca regeliana Pavl., Poa bulbosa L., Leymus ramosus (Trin.) Tzvelev, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., яке збирають у природних, напівприродних та техногенних місцезростаннях та створюють рослинний покрив з пристосованих до умов засолення рослин. UA 83384 U (54) СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ГАЛОФІТІВ ДЛЯ ДЕМІНЕРАЛІЗАЦІЇ ЕДАФОТОПІВ ТЕХНОГЕННИХ ЗЕМЕЛЬ UA 83384 U UA 83384 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до фітоекології, промислової ботаніки, фіторемедіації, меліорації та може бути використана при рекультивації техногенних земель. Сучасна діяльність людини, пов'язана із активним розвитком промисловості, супроводжується трансформацією природних ландшафтів, створенням глобальної мережі антропогенно трансформованих територій в усьому світі. Істотний вплив на оточуюче середовище чинить видача та переробка гірничої маси і порід через проведення гірничорудних розробок, які виражаються в займанні земель під відвали, порушенні природного ландшафту земної поверхні, забрудненні атмосфери твердими і газоподібними сумішами. Техногенне навантаження на одиницю території в Донецькій області більше ніж в 9 разів перевищує середнє по Україні [1]. Залежно від характеру спонтанного заростання первинних та вторинних едафотопів антропогенного походження можна діагностувати конкретні їх рослинні умови, тобто наявність чи відсутність екологічних факторів, що забезпечують ріст та розвиток рослин. Структурнофункціональні особливості угруповань в техногенних екотопах пов'язані з аероедафічними умовами техногенного середовища. Сумарний вплив змінених техногенезом екологічних факторів викликає збіднення субстратів на поживні речовини, надлишкове їхнє засолення та недостатню зволоженість, що сприяє поселенню на них рослин з відповідними екологічними вимогами - оліготрофів, галофітів, ксерофітів. Галофіти - рослини, що зростають в місцях з вмістом солей більше 0,5 % (узбережжя морів, солончаки тощо). Пристосованість рослин до високої концентрації солей в середовищі зумовлено підвищеною концентрацією вакуолярного соку; надлишок солей деяких галофітів виділяється ззовні. Види групи галофітів можуть бути використані як індикатори стану засолення ґрунтів [2, 3]. З кожним роком все більшого значення набуває проблема використання засолених земель. Наприклад, такі інтразональні ґрунти як солончаки, солонці, солоді займають біля 90 млн. га в Росії [4]. Вторинне засолення ґрунтів - проблема багатьох країн світу. Площа засолених ґрунтів досягає 950 млн. га. Світовий генофонд галофітів складає 2000-2500 видів [5]. Ерозія і засолення викликає деградацію ґрунту та втрату його родючості. В результаті еволюції у багатьох видів виробились механізми адаптації, які дозволяють витримувати засолення оточуючого середовища. Галофітні рослини мають високий рівень фізіологічної пластичності відносно до стресу оточуючого середовища. Результати багаторічного досвіду деяких зарубіжних країн свідчать про те, що солестійкі рослини надзвичайно перспективні для використання в екологічній реставрації та підвищенні продуктивності пасовищних земель [4-10]. Для фіторекультивації відвалів вугільних шахт та інших техногенних земель однією з найбільш перспективних груп рослин є солестійкі види [1115]. На засолених ґрунтах розвивається особлива солевитривала рослинність. Діапазон мінералізованості ґрунтового розчину, в якому та чи інша рослина може нормально зростати і відновлюватись, у різних видів неоднаковий. Відповідно до трьох механізмів адаптацій галофітів до надлишкової концентрації солей виділено три групи рослин-галофітів: 1) соленакопичувачі найбільш стійкі до солей, які добре зростають на засолених ґрунтах, поглинаючи велику кількість солей. Рослини розвиваються за умов підвищеної мінералізації, зберігають здатність довідновлення на дуже сильно засолених ґрунтах (сухий залишок 2,3-3,0, вміст хлору більше 0,23 %). Наприклад, такі види як Salicornia prostrata Pall., види роду Salsola L., Suaeda Forsch.; 2) солевидільні (криптогалофіти) - поглинають солі, але не накопичують їх в клітинному соку, а виділяють назовні. Вони пристосовані до сильного засолення ґрунтів, але краще розвиваються при меншому засоленні (1,8-2,5 %); 3) соленепроникні (глікогалофіти; галоглікофіти) - рослинигалофіти, які можуть зростати на менш засолених ґрунтах [16]. Впродовж останніх 30 років вивчення екологічно спеціалізованих видів галофітів йшло інтенсивно: перші спостереження з виживання і репродукції рослин змінюються розробкою системи екологічно ефективного їх використання. Більше 20 країн світу вивчають проблеми біотичної меліорації деградованих земель з метою оптимізації середовища. У наукових центрах США (університети Аризони, Каліфорнії), Мексики (центр організації сільського господарства і водних ресурсів штату Сонора), Ізраїля (інститут сільськогосподарського університету в Негеві), Росії (Всеросійський науково-дослідний інститут гідротехніки і меліорації ім. А.Н. Костякова) ведуться роботи з дослідження солестійких рослин. Найбільш перспективними солестійкими рослинами є види з роду Salsola L. - солянка, Suaeda Forsck. - сведа, Salicornia L. - солерос, Kochia Roth. - кохія, Atriplex L. - лебеда, Glycyrrhiza L. - солодка, Haloharis Moq. - галохаріс та інші. [16]. 1 UA 83384 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Існує спосіб біологічної рекультивації земель, що включає поетапне, впродовж декількох років, агротехнічне і фітомеліоративне очищування земель шляхом вологого затримування чи вологонакопичення, внесення хіммеліоранта, сівби солестійких трав залежно від ступеня забрудненості нафтопромисловими пластовими водами, впродовж кожного року проводять ряд відповідних технологічних операцій, включаючи різні фітомеліоративні заходи [17]. Існує спосіб створення плантацій солодки голої на неструктурованих та бросових землях, що включає в себе одночасну сівбу двох фітомеліоративних культур: однорічного галофіту амаранта і багаторічного галофіту - солодки голої; на другий рік проводять у весняний період підсів амаранта перпендикулярно напряму посіву солодки. Прибирання маси солодки і амаранту проводять на третій рік. Цей спосіб дозволяє відновити родючість безструктурних ґрунтів, знизити рівень ґрунтових вод і ступінь мінералізації [18]. Існує спосіб розсолення ґрунту, який передбачає поділ засоленої ділянки на поля, що чергуються полосами однорічних трав'янистих і полосами багаторічних деревно-кущових галофітів і щорічний підсів чи досаджування до більш солестійких рослин-галофітів менш стійких рослин. Мета - підвищення ефективності розсолення, виключення повторного засолення ґрунту, підвищення ефективності сільськогосподарських угідь. Мета досягається шляхом поетапного створення комплексних агрофітоценозів з застосуванням агротехнічних заходів. Недоліком є те, що ця мета досягається впродовж тривалого часу [19]. Існує спосіб розсолення ґрунту, що включає видалення солей з ґрунту шляхом сівби на ньому однорічних рослин-галофітів з наступним їх прибиранням, при цьому у якості однорічної рослини-галофіту використовують амарант [20]. Найбільш близьким за технічною суттю і досягненням результату є спосіб рекультивації засолених ґрунтів [21]. Цей спосіб включає в себе оконтурювання засоленої території, сівбу 2 галофітів у кількості 1 насіння на 1 см ґрунту (а саме сівбу насіння солероса розлогого, чи сарсазану шишкуватого чи суміші насіння цих трав) сумісно з ксероморфними рослинами кокпеком і біюргуном. Після вирощування здійснюють збір трави та її утилізацію. Недоліком цього способу є неможливість розповсюдження його на всі техногенні екосистеми України, значна тривалість експерименту, малий асортимент рослин та невідповідність видів-галофІтів умовам регіону досліджень. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу використання галофітів для демінералізації едафотопів техногенних земель, заснованому на тому, що для поліпшення якості едафотопів техногенних земель використовують солестійкі види рослин з місцевої флори без скошування рослин, що дозволяє не тільки зменшувати засоленість едафотопів земель, а й створювати стійкий рослинний покрив за участю галофітів. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у способі використання галофітів для демінералізації едафотопів техногенних земель, який включає вибір ділянки засоленої території, її оконтурювання, висівання насіння солестійкихвидів рослин у кількості 1 насіння на 2 1 см ґрунту, відповідно до корисної моделі, для посіву використовують насіння солестійких видів рослин (галофітів), які розповсюджені в умовах південного сходу України і мають можливість як поглинати солі з ґрунту, так і зростати в умовах підвищеної концентрації солей, використовують насіння наступних видів рослин: Gypsophila paulii Klokov, Gypsophila perfoliata L., Gypsophila scorzonerifolia Ser., Atriplex prostrata Boucher ex DC, Kali tamariscina (Pall.) Akhani & E.H. Roalson., Kali tragus (L.) Scop., Kochia prostrata (L.) Schrad., Rumex stenophyllus Ledeb., Glycyrrhiza echinata L., Trifolium ambiguum M. Bieb., Trifolium fragiferum L., Tripolium pannonicum (Jacq.) Dobrocz. s.l., Carex stenophylla Wahlenb., Festuca regeliana Pavl., Poa bulbosa L., Leymus ramosus (Trin.) Tzvelev, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., яке збирають у природних, напівприродних та техногенних місцезростаннях та створюють рослинний покрив з пристосованих до умов засолення рослин. Перелічені ознаки складають суть корисної моделі. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом пояснюється наступним. Завдяки тому, що спосіб використання галофітів для демінералізації техногенних земель включає збір насіння солестійких видів рослин, які зростають в напівприродних чи техногенних місцезростаннях, сівбу насіння солестійких видів рослин, надалі відбувається як зниження засолення субстрату, так і оселення інших видів рослин. На фіг. 1 показано зниження показника засоленості едафотопу у місцезростаннях галофітів протягом різних років досліджень на одному з вугільних відвалів м. Донецька (умовні позначення: 1 - вершина; 2 - середня частина; 3 - нижня частина); на фіг. 2 зображено Kochia prostrata на шлаковому відвалі металургійного заводу; на фіг. 3-Kali tragus на проммайданчику металургійного заводу; 2 UA 83384 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 на фіг. 4-Gypsophila paulii на шлаковому відвалі металургійного заводу; на фіг. 5-Rumex stenophyllus на відвалі вугільної шахти "Кучерово"; на фіг. 6-Glycyrrhiza echinata на звалищі сміття поблизу відвалу вугільної шахти "Ганзовка"; на фіг. 7-Tripolium раnonicum на мергельному кар'єрі; на фіг. 8-Phragmites australis на породному відвалі ПАО "ДТЭК Октябрьская ЦОФ"; на фіг. 9-Gypsophila perfoliata на шлаковому відвалі металургійного заводу; на фіг. 10Gypsophila scorzonerifolia на відвалі вугільної шахти "6-14". Приклад конкретного виконання. Багаторічні галофіти вкривають ґрунт впродовж тривалого часу, стабілізуючи його глибокою і добре розгалуженою кореневою системою. Більшість рослин гіпергалофітів відіграють середовищетвірну роль, знижуючи рівень ґрунтових вод і сприяючи розсоленню. В результаті раніш проведеної роботи нами було виявлено загальні риси морфологічної будови та стратегії трьох галофільних видів роду Gypsophila L., що надають змогу їм існувати навіть у фітотоксичних умовах техногенних екотопів. Структурна організація цих видів типово галоксероморфна: глибоке проникнення міцної кореневої системи, соковита м'ясиста (у видів G. раulii та G. perfoliata розпростерта або типу "перекотиполе" надземна частина, у G. perfoliata опушення усіх частин рослини). Пристосування даних видів до умов засолення здійснюється через соленакопичення, тобто за цією ознакою вони належать до еколого-фізіологічної групи соленакопичувачів або гіпергалофітів. Зайнявши свою екологічну нішу, вони міцно утримуються там завдяки своїм біоекологічним особливостям та не заміщуються з часом іншими рослинними угрупованнями, як це властиво деяким інвазійним піонерним видам (Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiifolia Nutt, Conyza canadensis (L.) Cronq. та інші) [22-23]. Дослід з перевірки демінералізації едафотопу за рахунок використання галофітів, а саме видів роду Gypsophila L. було закладено на різних експозиціях відвалу шахти "6-14" у 1975 році. Було зроблено заміри ступеня засолення едафотопу у тому ж році перед сівбою насіння рослин, а також після утворення стійкого рослинного покриву у 1983 та 2011 роках. Ступінь засолення визначали загальноприйнятими у агрохімії методами [24]. Результати проведеного досліду зображено на фіг. 1. З креслення ми бачимо зниження вмісту солей в зразках едафотопу порівняно з замірами вмісту солей у 1975 році. Вже через 8 років спостерігається значне зменшення засоленості порівняно з замірами, зробленими перед висаджуванням галофітних видів рослин. У зв'язку з проведеним дослідом, постійними моніторинговими дослідженнями за розповсюдженням галофітних видів рослин на відвалах вугільних шахт, а також за власне проведеною біоекологічною паспортизацією синантропних видів рослин [25] виділено ряд галофітів, здатних знижувати засолення, а також рослин, здатних зростати за наявності підвищеної концентрації солей. Це такі види, як Gypsophila paulii - ліщиця Павла (фіг. 4), Gypsophila perfoliata - ліщиця пронизано листа (фіг. 9), Gypsophila scorzonerifolia - ліщиця скорзонеролиста (фіг. 10), Atriplex prostrata - лутига розлога, Kali tamariscina - курай тамарископодібний, Kali tragus - курай козлячий (фіг. 3), Kochia prostrata - віниччя розлоге (фіг. 2), Rumex stenophyllus - щавель вузьколистий (фіг. 5), Glycyrrhiza echinata - солодка щетиниста (фіг. 6), Trifolium ambiguum - конюшина мінлива, Trifolium fragiferum - конюшина суницевидна, Tripolium раnnonicum - солончакова айстра звичайна (фіг. 7), Carex stenophylla - осока вузьколиста, Festuca regeliana - костриця Регеля, Роа bulbosa - тонконіг бульбистий, Leymus ramosus - колосняк китицевидний, Phragmites australis - очерет південний (фіг. 8). Насіння цих видів рослин можна збирати у напівприродних чи природних місцезростаннях та сіяти на вибраних та оконтурених засолених ділянках сумішшю чи окремо. Ті види з перерахованих видів рослин, такі як галофіти з 2 чи 3 групи {Atriplex prostrata, Rumex stenophyllus, Glycyrrhiza echinata, Trifolium ambiguum, Trifolium fragiferum, Tripolium раnnonicum, Carex stenophylla, Festuca regeliana, Kochia prostrata, Poa bulbosa, Leymus ramosus), які нездатні значно знижувати вміст солей у едафотопі, можна рекомендувати як перспективні фітомеліоранти, здатні зростати при значному засоленні субстрату та формувати стійкі популяції. Таким чином, для демінералізації едафотопів техногенних земель (наприклад, едафотопів відвалів вугільних шахт) пропонуємо: 1. Зібрати насіння солестійких видів рослин із запропонованого переліку у напівприродних, природних чи техногенних місцезростаннях; 2. Вибрати та оконтурити за допомогою кілочків та мотузки засолену ділянку техногенного едафотопу. 3. Висіяти на оконтуреній ділянці суміш насіння зібраних видів галофітів у розрахунку 1 2 насіння на 1 см . 3 UA 83384 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Надалі не треба проводити скошування висіяних видів рослин, з часом буде відбуватись розростання висіяних солестійких видів рослин, а також створення стійкого рослинного покриву. Джерела інформації: 1. Смірний М.Ф. Екологічна безпека териконових ландшафтів Донбасу / М.Ф. Смірний, Л.Г. Зубова, О.Р. Зубов. - Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - С. 182-202. 2. Экологический энциклопедический словарь / под ред. И.И. Дедю. - Кишинев: Главная редакция Молдавской советской энциклопедии, 1989.-142 с. 3. Экологический словарь / под ред. Б.А. Быкова. - Алма-Ата: "Наука", 1983.-186 с. 4. Нагалевский В. Я. Эколого-физиологический и географический анализ галофитов Северного Кавказа / В. Я. Нагалевский, А. П. Тильба // Экология.-1989. - № 4. - С. 3-8. 5. Aronson J. Economic halophytes-a global review // Plants for lands.-1985. - P. 177-188. 6. Коровин Е. П. Растительность Средней Азии и Южного Казахстана / Е.П. Коровин. Ташкент, 1962. - Т. 2.-547 с. 7. Момотов И.Ф. Гипсофильная растительность - Gypsophyta / И.Ф. Момотов // Растительный покров Узбекистана и пути его рационального использования. - Ташкент, 1973. Т. 2. - С. 81-191. 8. Акжигитова Н.И. Галофитная растительность Средней Азии и ее индикационные свойства / Н.И. Акжигитова. - Ташкент, 1982.-190 с. 9. Kernick М. D. Forage plants for salt affected areas in developing countries / M.D. Kernick // Forage and fuel Production from salt-affectted wasteland.-1986. - P. 451-459. 10. Шамсутдинов З. Ш. Галофиты России, их экологическая оценка и использование / З.Ш. Шамсутдинов, И.В. Савченко. - М., 2000.-399 с. 11.Промышленная ботаника / [Е.Н. Кондратюк, В.П. Тарабрин, В.И. Бакланов, Р.И. Бурда, А.И. Хархота]; под ред. Е.Н. Кондратюка. - К.: Наук. думка, 1980.-257 с. 12. Хархота Г.І. Види роду Gypsophila L. в техногенних ландшафтах Донбасу / Г. I. Хархота, П. П. Дмитренко // Тр. VI з'їзду Укр. ботан. т-ва. - К.: Наук. думка, 1977. - С. 263. 13. Хархота Г.І. Поширення Gypsophila paulii Klok. на територіях металургійних заводів Донбасу та Придніпров'я / Г.І. Хархота, ПП. Дмитренко // Укр. ботан. журн.-1976. - Т. 33, № 4. С. 391-392. 14. Хархота А.И. Подбор фитомелиорантов для рекультивации техногенных земель / А.И. Хархота // Интродукция и акклиматизация растений.-1989. - Вып. 12. - С. 45-47. 15. Правила проведення біологічної рекультивації породних відвалів вугільних шахт України / В.Г. Башкатов, В.Т. Вовк, О.З. Глухов, та ін. - К.: Мінвуглепром України, 2007.-30 с. 16. Опыт выращивания галофитов на засоленных почвах / под ред. К. Редженбаева. Ашхабад, 2009.-44 с. 17. Пат. Ru Россия, С09K 17/00, А01В 79/02. Способ биологической рекультивации плодородных земель, загрязненных нефтепромысловыми пластовими водами, в степных, лесостепных, полупустынных зонах (варианты) / Севостьянов В.В.; заявитель и патентообладатель Севостьянов Валерий Владимирович. - № 95112920/13; заявл. 25.07.1995; опубл. 20.01.1998, Бюл. № 2. 18. Пат. Ru Россия, А01В 79/00, А01В 79/02. Способ создания плантаций солодки голой на обесструктуренных почвах в орошаемом земледелии / Галда А.В., Салдаев A.M.; заявитель и патентообладатель Галда Александр Васильевич, Салдаев Александр Макарович. - № 99117260 / 13; заявл. 09.08.1999; опубл. 27.12.2000, Бюл. № 4. 19. Пат. Ru Россия, А01В7 9/02, С09K 17/00. Способ рассоления почвы / Лепехина А.А., Тутунова М.М.; заявитель и патентообладатель Дагестанский государственный университет им. В.И. Ленина. - № 2019943; заявл. 18.03.1991; опубл. 30.09.1994, Бюл. № 12. 20.Пат. Ru Россия, А01В 79/00, А01В 79/02. Способ рассоления почвы / Настинова Г.Э.; заявитель и патентообладатель Настинова Галина Эрднеевна. - № 2109425; заявл. 30.08.1996; опубл. 27.04.1998, Бюл. № 6. 21.Пат. Ru Россия, А01В 79/00, А01В 79/02. Способ рекультивации засоленных почв / Тазиева Э.Ф., Файзуллин И.Н., Шарифуллина Н.Г., Музаффаров Д.С; заявитель и патентообладатель Нефтегазодобывающее управление "Иркеннефть", ОАО "Татнефть". - № 2108016; заявл. 29.05.1997; опубл. 10.04.1998, Бюл. № 11 (прототип). 22. Глухов О.З. Особливості популяційної структури та морфологічна мінливість галофільних видів роду Gypsophila L. в техногенних екотопах / О.З. Глухов, Г.І. Хархота, І.В. Агурова, С.І. Прохорова // Чорноморський ботанічний журнал.-2011. - Т. 7, № 1. - С 15-25. 23. Пат. 40471 Україна, МПК (2009) А01В 79/00. Спосіб фіторекультивації відвалів вугільних шахт з використанням Gypsophila scorzonerifolia Ser. / Глухов О.З., Хархота Г.І., Агурова І.В., Торохова О.М., Жуков С.П., Прохорова С.І., Аверчук А.С.; заявник і патентовласник Донецький 4 UA 83384 U 5 ботанічний сад HAH України. - № u 200813053; заявл. 10.11.2008; опубл. 10.04.2009, Бюл. № 7.16 с. 24. Почвы. Методы определения катионно-анионного состава водной вытяжки. - ГОСТ 26423-85 - ГОСТ 26428-85. - М., 1985.-39 с. 25. Глухов О. 3. Індикаційно-діагностична роль синантропних рослин в техногенному середовищі / О.З. Глухов, С.І. Прохорова, Г.Л. Хархота. - Донецьк: ООО "Вебер" (Донецька філія), 2008.-232 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб використання галофітів для демінералізації едафотопів техногенних земель, який включає вибір ділянки засоленої території, її оконтурювання, висівання насіння солестійких 2 видів рослин у кількості 1 насіння на 1 см ґрунту, який відрізняється тим, що для посіву використовують насіння солестійких видів рослин (галофітів), які розповсюджені в умовах південного сходу України і мають можливість як поглинати солі з ґрунту, так і зростати в умовах підвищеної концентрації солей, використовують насіння наступних видів рослин: Gypsophila paulii Klokov, Gypsophila perfoliata L., Gypsophila scorzonerifolia Ser., Atriplex prostrata Boucher ex DC, Kali tamariscina (Pall.) Akhani & E.H. Roalson., Kali tragus (L.) Scop., Kochia prostrata (L.) Schrad., Rumex stenophyllus Ledeb., Glycyrrhiza echinata L., Trifolium ambiguum M. Bieb., Trifolium fragiferum L., Tripolium pannonicum (Jacq.) Dobrocz. s.l, Carex stenophylla Wahlenb., Festuca regeliana Pavl., Poa bulbosa L., Leymus ramosus (Trin.) Tzvelev, Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., яке збирають у природних, напівприродних та техногенних місцезростаннях та створюють рослинний покрив з пристосованих до умов засолення рослин. 5 UA 83384 U Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6