Спосіб лікування хворих з рецидивним герпесом

Реферат: Спосіб лікування хворих з рецидивним герпесом включає введення препарату протизапальної, анальгезуючої та інтерфероніндукуючої дії. Як препарат з протизапальною, анальгезуючою та інтефероніндукуючою дією вводять нуклеїнат. UA 84292 U (12) UA 84292 U UA 84292 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних хвороб. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значним поширенням у сучасних умовах захворюваності на рецидивний герпес (РГ), що потребує розробки раціональних способів лікування даної патології. Існує спосіб лікування хворих з РГ шляхом введення хворим противірусного препарату метисазону (Беляев Н.В., Лечение рецидивирующего генитального герпеса у мужчин метисазоном// Вестник дерматологии и венерологии.-1980. - №1. - С. 59-61). Однак у частини хворих цей спосіб недостатньо ефективний і не забезпечує швидкого одужання. Крім того, введення метисазону протипоказано при наявності супутньої патології печінки та шлунково-кишкового тракту, яка, на жаль, у сучасних умовах досить часто зустрічається у хворих, особливо в умовах великих промислових регіонів, де відмічається екологічно несприятливе забруднення довкілля ксенобіотиками (хімічно шкідливими речовинами). Відомий також спосіб лікування хворих з РГ шляхом введення препарату противірусної дії ацикловіру (зовіраксу), який блокує синтез вірусної ДНК і тому попереджує подальшу реплікацію вірусу простого герпесу (Хахалин Ф.И. Ацикловир в лечении острых и рецедивирующих герпесных заболеваний // Клиническая фармакология и терапия.-1995. - №4. - С. 78-81). Однак, ацикловір при вживанні усередину всмоктується лише на 20 %. Крім того, при введенні ацикловіру у хворих нерідко виникають диспептичні розлади - нудота, блювання, а також головний біль та шкіряні алергічні реакції, підвищена стомленість, а у частини хворих ураження печінки з підвищенням рівня білірубіну та активності амінотрансфераз, тобто розвиток токсичного медикаментозного гепатиту. Існує спосіб лікування хворих з РГ за допомогою використання валінового аналога ацикловіру - валацикловіру (комерційна назва - валтрекс) для лікування РГ (Семенова Т.Б., Губанова Е.Н. Клиническая эффективность валтрекса в терапии генитального герпеса // Клиническая фармакология и текрапия.-1998. - № 1. - С. 77-80). Валтрекс добре всмоктується при вживанні всередину, але цей спосіб також недостатньо ефективний, оскільки клінічний досвід показує, що при використанні даного способу лікування хворих з РГ можуть відмічатися такі ж несприятливі побічні реакції, як при вживанні ацикловіру, тому що обидва препарати дуже близькі за хімічною структурою. Відомий також спосіб лікування хворих з РГ шляхом введення хворим противірусного препарату рибавіріну (віразолу), який гальмує синтез ДНК вірусу простого герпесу в клітинах (Машковский М.Д. Лекарственные средства: Пособие для врачей.-14-е изд. - Т.2. - ML: Новая Волна, 2000. - С. 333-334). До недоліків цього способу відноситься те, що у частини хворих при вживанні рибавіріну виникає біль у шлунку, метеоризм, ураження печінки, що проявляється у вигляді порушення функціональних проб печінки (підвищення рівня білірубіну, активності амінотрансфераз, тощо). Відомий також спосіб лікування хворих з РГ шляхом введення препарату рослинного походження флакозиду усередину по 0,1-0,2 г (1-2 таблетки) 3 рази на добу протягом 5-10 діб поспіль (Фролов В.М., Фролов А.Ф., Шаповалова И.А. Оценка эффективности препарата растительного происхождения флакозида при лечении рецидивирующих форм герпеса // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: 36. наук, праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1998. - Вин. 6 (20). - С. 120-128). Але і цей спосіб недостатньо ефективний, тому що флакозид не має значної протизапальної ефективності, тому у частини хворих тривало зберігаються місцеві запальні процеси на шкірі або слизових оболонках у тих ділянках, де локалізуються елементи герпетичного висипу. Був запропонований спосіб лікування хворих з РГ шляхом використання препарату протизапальної, анальгезуючої та інтерфероніндукуючої дії - мефенамової (мефенамінової) 7 кислоти (Спосіб лікування рецидивів герпетичної інфекції - МПК А 61 К 31/196, А 61 К 35/78 № заявки на винахід 2003043752 від 23.04.2003. - Позитивне рішення про видачу деклараційного патенту України від 27.10.2003. Вих. № 21834/а Український інститут промислової власності від 27.10.2003). До недоліків цього способу належить те, що мефенамова кислота у частини хворих викликає диспептичні явища. Тому був запропонований спосіб лікування хворих з РГ шляхом використання препарату протизапальної, аналгезивної та інтерфероніндукуючої дії амізону (Деклараційний патент на винахід №72402 А, МПК А61К 31/455 (2006.01), А61Р 31/22 (2006.01), опуб. 15.02.2005 р., бюл. №2). 1 UA 84292 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих та вибраний як найближчий аналог. До недоліків аналога відноситься те, що у частини хворих імуномодулюючий ефект був недостатній, внаслідок чого не відбувалося повної нормалізації показників системи інтерферону, що в клінічному плані виражалося тривалим перебігом захворювання, частими рецидивами. Тому потрібне удосконалення існуючого способу та підвищення його ефективності. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення ефективності існуючого способу лікування хворих з РГ, скорочення терміну лікування, попередження розвитку подальших рецидивів та нормалізація імунних показників. Поставлена задача вирішується шляхом введення як препарата протизапальної, аналгезивної та інтерфероніндукуючої дії нуклеїнату. Вказана пропозиція базується на встановленої в експериментальних умовах, а потім підтвердженої у клініці закономірності, яка полягає у тому, що при введенні нуклеїнату має місце імуномодулююча, протизапальна та інтерфероніндукуюча активність, яка перевищує ефект амізону. Нуклеїнат - це фізіологічно активна сполука природного походження, яка є біологічно активним екстрактом дріжджової РНК, що виявляє виражену імунотропну активність. Нуклеїнат чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, тобто є істинним імуномодулятором. Мішенями для фармакологічної дії нуклеїнату вважають поперед усього клітини фагоцитарної системи й природні кілери. Нуклеїнат стимулює продукцію клітинами макрофагально-моноцитарного ряду низки цитокінів, а саме IL-1β, IL-6, TNFα й α-інтерферону. Отже, важливою властивістю нуклеїнату є його здатність підсилювати активність системи фагоцитуючих макрофагів. При пригніченні гуморального імунітету нуклеїнат суттєво посилює активність антитілогенезу. Крім імуномодулюючого ефекту, нуклеїнат характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності, що робить його корисним у комплексному лікуванні гострих і хронічних хвороб різного ґенезу. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому з РГ призначають як препарат протизапальної, аналгезивної та інтерфероніндукуючої дії - нуклеїнат усередину по 0,5 г (2 капсули) 2-3 рази на добу протягом 710 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих з РГ - основна (34 особи) та група зіставлення (31 особа), переважно молодого віку (16-30 років). Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, локалізацією герпетичних уражень (шкіра носа - h. nasalis, червона облямівка губ - h. labialis, слизова оболонка роту - герпетичний стоматит; шкіра та слизова оболонка зовнішніх статевих органів - h. genitalis), тяжкістю клінічного перебігу РГ та загальною тривалістю захворювання. Хворі основної групи одержували лікування за допомогою нуклеїнату (відповідно до заявленого способу), хворі з групи зіставлення - амізону (відповідно до способу-аналога). В обох групах відмічали тривалість збереження загальнотоксичного синдрому та місцевого герпетичного висипу, а потім - в періоді диспансерного нагляду - також частоту виникнення РГ протягом 1 року після завершення лікування. У результаті проведених клінічних досліджень було встановлено, що при використанні заявленого способу лікування хворих з РГ в основній групі прискорюється термін ліквідації як симптомів загального токсикозу (слабкість, нездужання, пропасниця, головний біль, зниження апетиту та працездатності), так і місцевих уражень на шкірі або слизових оболонках, тобто елементів герпетичного висипу (таблиця 1). 2 UA 84292 U Таблиця 1 Динаміка клінічних показників у хворих з РГ (М±m) Групи обстежених основна (n=34) зіставлення (n=31) Клінічні показники Тривалість збереження (діб): нездужання загальної слабкості зниження працездатності зниження апетиту головного болю пропасниці герпетичного висипу на шкірі ерозій на слизових оболонках на місці герпетичних елементів Частота рецидивів ГІ за 1 рік диспансерного нагляду (абс. та %) 5 10 15 20 25 30 Р 3,5±0,15 3,3±0,2 2,7±0,2 2,6±0,12 1,9±0,15 2,4±0,2 3,6±0,2 5,1±0,2 4,8±0,1 4,9±15 4,5±0,3 4,2±0,2 5,1±0,2 5,3±0,3