Спосіб прогнозування несприятливого перебігу епштейна-барр вірусної інфекції

Реферат: UA 87614 U UA 87614 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до інфекційних хвороб, клінічної імунології, дитячих хвороб, лабораторної діагностики, і може бути використана для прогнозування несприятливого перебігу Епштейна-Барр вірусної інфекції (EBV-інфекції), у пацієнтів, що дозволить оптимізувати патогенетичну терапію для профілактики розвитку рецидивів, хронічного перебігу та ускладнень хвороби. Вірус Епштейна-Барр (EBV) широко поширений в людській популяції і може чинити на організм тривалу дію внаслідок своєї здатності спричинювати латентну інфекцію, тривало персистувати в клітинах імунної системи, зумовлювати хронічні маніфестні і стерті форми хвороби. Проте механізми формування рецидивуючого і хронічного перебігу EBV-інфекції залишаються маловивченими, і, відповідно, погано прогнозованими. У зв'язку з цим не викликає сумніву необхідність точного прогнозування рецидивуючого і хронічного перебігу хвороби, що дозволить своєчасно коригувати терапію хворих вже на її ранніх стадіях. Відомий спосіб прогнозування рецидивуючого і хронічного перебігу EBV-інфекції у пацієнтів, у якому прогностичними параметрами є розміри печінки та селезінки, концентрація специфічних імунних комплексів з превалюванням антигену, кількість атипових мононуклеарів у периферичному аналізі крові, концентрація α-інтерферону (IFN-α), активність лімфоцитів в реакції бласттрансформації та фітогемаглютиніну у дітей [Родионова О.В., Букина А.А. Клиникоэтиологические аспекты и новые подходы к терапии инфекционного мононуклеоза у детей. Санкт-Петербург, 2005]. З урахуванням коефіцієнта кожного параметру вираховується сумарний бал, за величиною якого прогнозують тяжкість перебігу хвороби. Проте недоліком цього способу є складність розробленого алгоритму, велика кількість параметрів та необхідність використовування чотирьох варіантів кількісної реакції зв'язування комплементу. Спосіб важко застосувати на практиці з огляду на його складність. Окрім цього, цей спосіб застосовується для прогнозу тяжкого і затяжного перебігу EBV-інфекції, тоді як відомо, що рецидиви спостерігаються як після тяжкої, так і середньотяжкої форми хвороби. Ці недоліки суттєво обмежують можливість раннього прогнозування перебігу EBV-інфекції, а критерії не відображають регулюючих змін такої важливої ланки імунітету, як система цитокінів, та співвідношення субпопуляцій Th1 і Th2 типів, а саме порушення Т-клітинної відповіді, що може визначати розвиток несприятливого перебігу хвороби. В основу корисної моделі поставлена задача створити високочутливий та доступний у виконанні спосіб прогнозування несприятливого перебігу Епштейна-Барр вірусної інфекції, що дозволить на ранніх етапах хвороби (1-2 день від початку госпіталізації) прогнозувати тяжкість і перебіг хвороби та оптимізувати патогенетичну терапію для профілактики розвитку рецидивуючих форм EBV-інфекції. Поставлена задача досягається тим, що у способі прогнозування несприятливого перебігу Епштейна-Барр вірусної інфекції, що включає проведення лабораторних досліджень та визначення прогностичних показників, згідно з корисною моделлю, на ранніх термінах хвороби (1-2 день від початку госпіталізації хворого) методом імуноферментного аналізу (ІФА) визначають комплекс сироваткових концентрацій прозапальних (α-інтерферон, інтерлейкін-2) та антизапальних (інтерлейкін-4, інтерлейкін-10) цитокінів, встановлюють їх рівні в крові, обчислюють індекс цитокінів α-інтерферон та інтерлейкін-10 і прогнозують розвиток рецидивуючого і хронічного перебігу EBV-інфекції за визначеними показниками. Поставлена задача досягається також тим, що ризик рецидивів і хронізації є високим, якщо на початку хвороби "пороговий" рівень α-інтерферону становить 14 пг/мл у підлітків та 17 пг/мл у дорослих, інтерлейкіну-2 - відповідно 240 пг/мл та 400 пг/мл, інтерлейкіну-10 - відповідно 500 пг/мл та 400 пг/мл, а індекс цитокінів α-інтерферон та інтерлейкін-10 у підлітків є меншим 0,05, а у дорослих - меншим 0,07. У запропонованому способі прогнозування перебігу EBV-інфекції визначальним є оцінка цитокінової регулюючої ланки імунної системи, що відрізняє запропонований спосіб від раніше використовуваних. Власне цитокіновий статус є основною характеристикою Т-клітинної імунної відповіді, від стану якого залежить чи відбудеться швидка елімінація вірусу із організму зі зникненням клінічних симптомів хвороби і появою протективної антитільної відповіді, чи хвороба прийме затяжний, а в наступному - хронічний перебіг, з реплікацією вірусу. Сукупність дій і баланс між ефектами прозапальних (IFN-α, ІЛ-2) та антизапальних (ІЛ-4, ІЛ-10) цитокінів асоціюється з вірусною персистенцією та хронізацією інфекційного процесу при EBV-інфекції, визначає тяжкість його перебігу і довготерміновий прогноз. Визначення рівнів цих цитокінів дає інформацію про шлях розвитку імунної відповіді. У випадку отримання показників, які будуть свідчити про можливий несприятливий перебіг і хронізацію хвороби, доцільно проводити 1 UA 87614 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 етіотропне і патогенетичне лікування, спрямоване як на самий збудник, так і на формування адекватної імунної відповіді макроорганізму. Спосіб здійснюють таким чином. На 1-2-й день поступлення хворого у стаціонар методом імуноферментного аналізу визначають рівень цитокінів IFN-α, IL-2, IL-10 та індексу IFN-α/IL-10, які є предикторами рецидивуючого або хронічного перебігу EBV-інфекції. У підлітків ризик рецидивів і хронізації є високим, якщо на початку хвороби індекс IFN-α/IL-10 є меншим 0,05, а у дорослих - меншим 0,07, "пороговий" рівень α-інтерферону становить 14 пг/мл у підлітків та 17 пг/мл у дорослих, інтерлейкіну-2 - відповідно 240 пг/мл та 400 пг/мл, інтерлейкіну - 10500 пг/мл та 400 пг/мл. Запропонований спосіб було створено в результаті проведеного клініко-лабораторне обстеження 123 хворих на різні форми EBV-інфекції, які лікувалися у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні та Львівському регіональному медичному центрі клінічної імунології та алергології протягом 2007-2011 pp. Серед них було 63 пацієнти на гостру EBV-інфекцію - 35 підлітків (віком від 15 - до 17 років) і 28 дорослих (віком від 18 до 40 років) і 60 пацієнтів на хронічну EBV-інфекцію (33 підлітків і 27 дорослих). Верифікацію EBV-інфекції проводили на підставі даних анамнезу, характерної клінічної картини захворювання, змін периферичної крові, результатів серологічних досліджень, виявлення DNA EBV методом ПЛР. Методом ІФА виявляли антитіла до 3-х антигенів EBV: до капсидного антигену вірусу - VCA IgM, VCA IgG, раннього антигену - ЕА IgG та до ядерного антигену - EBNA IgG, використовуючи діагностичні тест-системи виробництва "Вектор-Бест" (м. Новосибірськ, РФ). Індикацію DNA EBV проводили методом ПЛР, досліджуючи матеріал із зішкрябу слизової оболонки задньої стінки глотки, слини і крові із застосуванням набору реагентів фірми "ДНКтехнологии" (м. Москва, РФ). Рівень сироваткових цитокінів визначали за допомогою твердофазного ІФА, використовуючи тест-системи для визначення рівня IFN-α, IL-2, IL-4, IL-10 виробництва фірми "Протеїновий контур" (м. Санкт-Петербург, РФ). Вимірювання проводили за допомогою вертикального спектрофотометра Sunrics "TECHN" (Австрія). Кількісний вміст цитокінів у сироватці крові виражали в пг/мл. Спостереження за хворими проводили у гостру фазу хвороби і в динаміці (через 6 місяців після закінчення лікування). Для з'ясування можливостей прогнозування несприятливого перебігу інфекційного процесу хворих на гостру EBV-інфекцію (44 особи, в сироватці крові яких визначали рівень IFN-α, IL-2, IL-4, IL-10), розділили на 2 групи: 1-а група - хворі, які одужали (19 осіб), 2-а група - хворі, в яких у подальшому спостерігалися рецидиви і хронізація EBV-інфекції (25 осіб). Отримані наступні результати серологічних досліджень у хворих на гостру EBV-інфекцію: VCA IgM були виявлені у 14,3 % підлітків і 64,3 % дорослих, ЕА IgG - у 20,0 % підлітків і 10,7 % дорослих та VCA IgM + ЕА IgG - відповідно у 65,7 % підлітків і 25,0 % дорослих. Позитивний результат індикації DNA EBV був виявлений у зішкрябах слизової задньої стінки глотки у 57,2 % хворих підлітків та у 28,6 % дорослих, при дослідженні в слині - у 22,8 % підлітків і у 57,1 % дорослих, в крові - у 8,5 % підлітків та у 10,8 % дорослих, асоціація (в декількох біосередовищах одночасно) - в 11,5 % підлітків та 3,5 % дорослих. Хворі на хронічну EBV-інфекцію (60 осіб, із них 33 підлітки і 27 дорослих), залежно від виявлених серологічних маркерів, поділені на три групи відповідно до клініко-серологічних + + + варіантів (Чоп'як В.В., 2011):1-а група - рання реактивація (VCA IgM / VCA IgG / EBNA IgG ) -+ 28 хворих, із них 14 підлітків і 14 дорослих; 2-а група - пізня реактивація (VCA IgM / VCA IgG / + EBNA IgG ) - 20 хворих, із них 12 підлітків і 8 дорослих; 3-я група - атипова реактивація (VCA + -+ IgM / VCA IgG / EBNA IgG ) - 12 осіб, із них 7 підлітків і 5 дорослих. На момент виписки із стаціонару у 44 із 63 хворих (69,8 %):22 підлітків та 22 дорослих утримувалися деякі залишкові явища. У підлітків вірогідно частіше відмічали генералізовану лімфаденопатію (31,8 % проти 4,5 % у дорослих; р