Комплексна цеолітова мінеральна кормова добавка

Реферат: Комплексна цеолітова мінеральна кормова добавка для відгодівлі худоби. До її складу входить у співвідношенні 1:1 подрібнені до розміру частин 0,01-0,1 мм цеолітове борошно Сторожинецького родовища Чернівецької області та борошно з цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області за наступного мінерального складу комплексної добавки, г/кг за масою: кремнію - 159,7, алюмінію - 23,25, заліза - 59,22, магнію 28,62, калію - 6,82, натрію - 10,03, кальцію - 8,44, цинку - 0,735, нікелю - 0,63, міді - 0,164, кобальту - 0,050 при добовій дозі на 100 кг живої маси тварин -30 г. UA 88933 U (12) UA 88933 U UA 88933 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі тваринництва, і пов'язана з годівлею сільськогосподарських тварин, зокрема розробленням комбінованої цеолітової кормової добавки для відгодівлі худоби з метою підвищення енергії росту та м'ясної продуктивності. В умовах західних областей України і передгір'я Карпат корми, як правило, бідні за рядом макро- і мікроелементів і забезпечують потребу тварин у мінеральних елементах всього на 5080 %, тому компенсувати їхній дефіцит можна лише завдяки мінеральним добавкам. Крім цього раціони у зимово-стійловий період мають дефіцит лужних мінеральних грам еквівалентів, які в великій кількості містяться у складі цеолітів, зокрема магній, калій, натрій, кальцій. Актуальність цієї проблеми зумовила розроблення кормової мінеральної добавки на основі цеолітів з різних родовищ та їхніх комбінацій для молодняку худоби в умовах передгірної зони Карпат [1]. Важливою умовою інтенсифікації м'ясного скотарства у передгір'ї Карпат є впровадження інтенсивних технологій годівлі з використанням кормових мінеральних добавок цеолітової природи з різних регіональних родовищ України [2]. Цеоліти - алюмосилікатні мінерали кристалічної структури. В обезводненому стані вони володіють високими адсорбційними, іонообмінними і каталітичними властивостями. Результати досліджень свідчать, що механізм позитивної дії цеолітів на організм тварин пояснюється їх сорбційними і іонообмінними властивостями, а також поповненням раціонів дефіцитними макроі мікроелементами. Дослідження показали нешкідливість застосування цеолітів у тваринництві. Доведено, що вони можуть використовуватись як детоксикаційні речовини, особливо на фоні згодовування синтетичних азотистих речовин. Відмічена властивість цеолітів виводити з організму тварин важкі метали, знижувати захворювання тимпанією, попереджувати порушення функцій шлунково-кишкового тракту, покращувати перетравність поживних речовин корму. Результати досліджень свідчать про те, що в механізмі позитивної дії цеолітів на організм тварин головними факторами є сорбційні і іонообмінні властивості, а також поповнення раціонів різними макро- і мікроелементами, яких в них більше 40. Дослідження показали нешкідливість застосування цеолітів в тваринництві. Доведено, що вони можуть бути використані як детоксикаційний засіб, особливо на фоні згодовування синтетичних азотистих речовин і зелених кормів. Відмічено властивість цеолітів виводити з організму важкі метали, знижувати захворюваність тимпанією, підвищувати якість продукції, попереджувати розлади шлунково-кишкового тракту. Одним із важливих механізмів дії цеолітів являється їх здатність до іммобілізації ферментів шлунково-кишкового тракту тварин, підвищуючи їх активність і стабільність, покращуючи перетравність поживних речовин кормів. На відміну від бентонітової глини, яка застосовується для приготування комбікормів, клиноптилолітова порода цеолітів має більш високі значення іонообмінних, адсорбційних і абразивних властивостей, не набухає при підвищеній вологості, що дає можливість вводити її у комбікорми в значно більшій кількості, ніж бентоніт. При цьому консистенція комбікорму і його проходження по шлунково-кишковому тракту не порушуються. Найбільш цінні залежі цеолітів в Україні знаходяться в Сокирницькому родовищі Закарпатської області, запаси яких становлять близько 135 млн. тон [3]. Доведено позитивну дію цеолітового борошна Сокирницького родовища на обмін речовин і продуктивність жуйних тварин. Згодовування цеолітового борошна тонкого помелу молодняку великої рогатої худоби в кількості 20-25 г на 1 к. од. (0,2-0,5 г на 1 кг живої маси) підвищує перетравність поживних речовин раціону на 1,5-8,2 %, покращує обмін і засвоєння азоту, кальцію, фосфору, підвищує прирости живої маси тварин на 4-12 %, знижує затрати корму на 615 %. Відмічено лікувально-профілактичні властивості цеолітів при ряді захворювань шлунковокишкового тракту у новонароджених телят та покращення їх збереження [4]. Цеолітове борошно за своїм мінеральним складом представлено природними алюмогідросилікатами лужних і лужноземельних металів загальної формули: Me (Al2Si6O16) * 5 Н2О, де Me=K2, Na2, Ca, Mg. Хімічний склад цеолітового борошна мас, %: К2О - 2,64; Na2O - 0,38; СаО - 2,87; MgO - 0,88; Аl2О3 - 13,60; SiO2 - 66,50; Fe2O3 - 1,24; ТіО2 - 0,34; SO3 - 1,40; РbО - 0,022, а також містяться елементи фосфору та багатьох мікроелементів. Цеолітове борошно має каталітичні, адсорбційні і катіонообмінні властивості, адсорбує важкі і радіоактивні елементи, аміак та інші шкідливі речовини. В організмі тварин цеолітове борошно в 1,5-2,0 рази уповільнює проходження корму по шлунково-кишковому тракту, що підвищує перетравність поживних речовин, створює нейтральний буфер в органах травлення, а завдяки наявності срібла і перекисних цеолітових сполук цеолітове борошно дезінфікує корми та стабілізує роботу шлунково-кишкового тракту [5, 6]. 1 UA 88933 U 5 10 15 20 25 30 35 40 В Україні відкрито ряд менш розвіданих і вивчених регіональних родовищ цеолітів, зокрема Сторожинецьке родовище Чернівецької області. На основі борошна цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області розроблено комплексний мінеральний препарат для профілактики йодної недостатності у молодняку великої рогатої худоби, що має активну діючу речовину калію йодид, який відрізняється тим, що виготовляється у вигляді мінеральної суміші та додатково містить як наповнювач борошно цеолітовмісних базальтових туфів, які одночасно є джерелом макро- і мікроелементів, та натрію хлориду як активатора травлення, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: борошно цеолітовмісних базальтових туфів 70 натрію хлорид 29,99 калію йодид 0,01. [7]. Розроблено комплексний мінеральний препарат для профілактики аліментарної анемії у свиней, який відрізняється тим, що до його складу входить борошно цеолітовмісних базальтових туфів, яке має високий вміст природних сполук заліза та інших кровотворних мікроелементів і додатково містить кальцію карбонат як антирахітний засіб, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: борошно цеолітовмісних базальтових туфів 70 кальцію карбонат 30. [8]. Відомий комплексний мінеральний препарат для профілактики аліментарної анемії у великої рогатої худоби і овець, який відрізняється тим, що містить борошно цеолітовмісних базальтових туфів, яке має високий вміст природних сполук заліза та інших кровотворних елементів, і додатково включає натрію хлорид як активатор травлення та засвоєння заліза за наступного співвідношення компонентів, мас. %: борошно цеолітовмісних базальтових туфів 70 натрію хлорид 30. [9]. Відомий також комплексний мінеральний препарат для профілактики селенової недостатності (білом'язової хвороби) у тварин "Цеосел-В", який складається із селеніту натрію, додатково містить як наповнювач і джерело макро- і мікроелементів борошно цеолітовмісних туфів (або сапонітів), кальцію карбонат як антиалергічний і протизапальний засіб і калію йодид як водовмісну речовину, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: борошно цеолітовмісних туфів (або сапонітів) 70 кальцію карбонат 29,99 калію йодид 0,009 селеніт натрію 0,001. [10]. Перелічені цеолітовмісні кормові добавки прийняті як аналоги нашої корисної моделі. Більш вивченим є Берестовецьке родовище цеолітовмісних базальтових туфів Рівненської області. Застосування борошна цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища в годівлі лактуючих корів у західній біогеохімічній зоні в зимово-стійловий період на силосносінажних раціонах у 2 рази знизило клінічний прояв остеодистрофії, нормалізувало кальційфосфорне відношення, знизило концентрацію кетонових тіл у крові та підвищило молочну продуктивність на 14 %. Морфологічні показники крові піддослідних корів при цьому дещо покращились, але були на нижньому рівні фізіологічної норми, що говорить про те, що згодовування борошна цеолітовмісних туфів Берестовецького родовища не забезпечує повну нормалізацію обмінних процесів в їх організмі [11]. Встановлено, що використання кормової добавки з базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області молодняку великої рогатої худоби по 100 г на голову в день сприяло підвищенню середньодобових приростів до 923 г, що більше від контролю на 14,8 %, а затрати кормів на 1 кг приросту становили 7,6 к. од., що менше на 12,6 від контролю [12]. Мінеральна кормова добавка Берестовецького родовища Рівненської області прийнята за прототип нашої корисної моделі. 2 UA 88933 U 5 10 15 20 25 30 35 Мінеральний склад цеолітів з різних родовищ істотно різниться. У зв'язку з цим є необхідність на базі цеолітів з різних родовищ розробити комплексну мінеральну кормову добавку для збагачення раціонів молодняку великої рогатої худоби. Задача нашої корисної моделі - розробити нову комплексну цеолітову кормову добавку для відгодівлі худоби з різних за хімічним складом цеолітовмісних природних родовищ України. Поставлена задача вирішується розробленням на базі цеолітів ще не достатньо вивченого Сторожинецького регіонального родовища Чернівецької області та цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області комплексної цеолітової мінеральної кормової добавки для вирощування молодняку м'ясної худоби. В умовах передгірної зони Карпат у зимовий період раціони як правило бідні за рядом макро- і мікроелементів. Крім цього раціони у цей час мають дефіцит лужних мінеральних грамеквівалентів, які у великій кількості містяться у складі цеолітів (магній, калій, натрій, кальцій). Заявлена корисна модель аналогів немає. Ефективність запропонованої нової комплексної цеолітової кормової добавки підтверджується результатами науково-господарського досліду. Результати досліджень. Науково-виробничий дослід провели у цеху виробництва яловичини в СТзОВ "Колосок-2" (с. Луківці Глибоцького району Чернівецької області), що знаходиться в передгірній зоні області, де відібрали чотири групи бугайців-аналогів створюваної симентальської породи м'ясної худоби комолого типу вітчизняної селекції (у кожній по 9 гол.), з яких І група бугайців була контрольною, а II, III, і IV - дослідними. Схема досліду і раціони годівлі піддослідних бугайців були такими: молодняк усіх груп у підготовчий період одержував прийнятий в господарстві основний раціон (ОР) з кормів власного виробництва: соломи, силосу, сінажу, сухого жому, меляси та комбікорму. Протягом головного періоду додатково до ОР тварини II групи одержували мінеральну добавку Сторожинецького регіонального родовища Чернівецької області (по 30 г на 100 кг живої маси на добу), IIІ - цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області (по 30 г на 100 кг живої маси на добу) і IV - по 15 г мінеральної цеолітової добавки Сторожинецького родовища Чернівецької області і 15 г на 100 кг живої маси цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області. Одержані в дослідженнях результати оброблено біометрично [13]. Результати хімічного аналізу зразків мінеральних добавок отримано методом атомноабсорбційної спектроскопії на приладі типу КАС - 120 МІ (полуменевий варіант) у лабораторії хімічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та в Чернівецькому державному центрі стандартизації, метрології та сертифікації. Встановлено, що хімічний склад цеолітовмісних мінеральних добавок з різних родовищ істотно відрізняється (табл. 1). Таблиця 1 Результати хімічного аналізу кормових мінеральних добавок, г/кг Хімічні елементи Кремній Алюміній Залізо Магній Калій Натрій Кальцій Цинк Нікель Мідь Кобальт Сторожинецьке родовище Берестовецьке родовище 319,4 46,5 70,95 30,15 8,79 6,97 3,29 1,29 0,127 0,118 0,072 47,5 27,1 4,85 131 13,6 0,18 0,21 0,028 Показники продуктивності піддослідних бугайців наведено у таблиці 2. 40 3 Комплексна мінеральна добавка 159,7 23,25 59,22 28,62 6,82 10,03 8,44 0,735 0,63 0,164 0,050 UA 88933 U Таблиця 2 Інтенсивність росту дослідних бугайців (М±m, n=9) Показник Кількість тварин, гол. Жива маса, кг: на початок досліду на кінець досліду Приріст: загальний, кг середньодобовий, г ± до контролю, г ± до контролю, % Критерій вірогідності, р Витрачено кормів на 1 кг приросту к. од. 5 10 15 20 25 30 35 40 І контрольна 9 205±10,7 311±10,9 Групи тварин II дослідна III дослідна 9 9 203±9,7 200±12,8 313±9,7 314±7,5 106±0,8 815±0,25 110±1,3 846±0,15 +31 +3,8 р>0,05 114±1,2 877±0,35 +62 +7,6 р>0,05 127±6,1 977±0,12 +162 +19,8 р0,05). У бугайців IIІ (дослідної) групи при згодовуванні 30 г цеоліту Рівненського родовища середньодобові прирости живої маси становили 877 г, що на 62 г, або 7,6 % більше, ніж в контролі (р>0,05). При згодовуванні молодняку IV дослідної групи 15 г мінеральної добавки Сторожинецького регіонального родовища Чернівецької області і 15 г цеолітовмісного базальтового туфу із Берестовецького родовища Рівненської області середньодобові прирости живої маси підвищились порівняно з контролем на 162 г (+19,8 %, р>0,01) (табл. 3). Підгодівля бугайців цеолітовими кормовими мінеральними добавками зменшила витрати кормів на 1 кг приросту живої маси від 8,9 к. од. в контролі до 8,6 к. од. у бугайців II групи при згодовуванні цеолітів з місцевого Сторожинецького родовища Чернівецької області та до 8,3 к. од. при згодовуванні кормової добавки з цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області у бугайців III групи і до 7,5 к. од. у бугайців IV групи при згодовуванні комплексної кормової добавки з цеолітів місцевого Сторожинецького родовища Чернівецької області і цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області. Високу продуктивну дію комплексної мінеральної кормової добавки з цеолітів Сторожинецького регіонального родовища Чернівецької області та Берестовецького родовища Рівненської області порівняно з окремим їхнім застосуванням можна, очевидно, пояснити більш оптимальним її складом та вмістом і співвідношенням дефіцитних та життєво важливих для організму тварин мінеральних речовин. Позитивна дія комплексної мінеральної кормової добавки з цеолітів на організм тварин проявляється, насамперед, завдяки їхнім сорбційним й іонообмінним властивостям з поповненням раціонів дефіцитними макро- і мікроелементами, яких не вистачає в кормах. У складі запропонованої добавки переважають окиси кремнію, алюмінію і, в меншій кількості, є окиси кальцію, натрію, фосфору, магнію, а також життєво важливих для організму тварин макро- (калій, натрій, кальцій, магній) і мікроелементів (цинк, мідь, кобальт, марганець та ін.). У запропонованій добавці відмічено лише сліди токсичних важких металів - свинцю, олова, ртуті, кадмію, миш'яку, стронцію. Кремній у розробленій мінеральній комбінованій добавці бере активну участь в обміні кальцію, фосфору, хлору, фтору, натрію, сірки, алюмінію, молібдену, марганцю, кобальту та ін. З літературних даних відомо, що дефіцит кремнію призводить до зниження плодючості та пригнічення росту приплоду. Кремній у кормовій добавці бере участь у процесах окислення, входячи до складу ферментів діастаз як кофермент. Введення з цеолітовими добавками сполук кремнію у організм тварин сприяє видаленню з нього токсичних речовин (детоксикації) завдяки їх абсорбції в процесі метаболізму кремнекислотою [14]. 4 UA 88933 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 До складу цеолітової мінеральної добавки входить алюміній, який виконує опорну функцію, бере участь в утворенні епітеліальної і сполучної тканини і бере участь у реакціях утворення фосфатних і білкових комплексів. Важливою особливістю розробленої комплексної мінеральної кормової добавки на основі цеолітів є детоксикаційні властивості виводити з організму шкідливі полютанти та важкі метали, які шкідливо діють на організм тварин і попереджують порушення травлення у тварин та знижують захворювання на темпанію. Отже, запропонована корисна модель комплексна цеолітова мінеральна кормова добавка за хімічним складом і продуктивною дією переважає прототип - борошно кормове з цеолітовмісних базальтових туфів, оскільки до її складу входять мінеральні породи двох різних за макро- і мікроелементним складом родовищ. Таким чином, нами розроблена комплексна цеолітова мінеральна кормова добавка для відгодівлі худоби, яка відрізняється тим, що до її складу входять у співвідношенні 1:1 подрібнені до розміру частин 0,01-0,1 мм цеолітове борошно Сторожинецького родовища Чернівецької області та борошно з цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області за наступного мінерального складу комплексної добавки, г/кг за масою: кремнію - 159,7, алюмінію - 23,25, заліза - 59,22, магнію - 28,62, калію - 6,82, натрію - 10,03, кальцію - 8,44, цинку - 0,735, нікелю - 0,63, міді - 0,164, кобальту - 0,050 при добовій дозі на 100 кг живої маси тварин - 30 г. Джерела інформації: 1. Застосування мікроелементів при виробництві яловичини в зоні Західних областей України / Полфій Ф.Ю., Котляров Б.Д., Тичка Л.А. та ін. // Методичні рекомендації. - Львів, 1984. - 31с. 2. Яхтельський Е.Г., Пшеничний Е.А. Цеоліти - цінна кормова мінеральна добавка. НТІ та пропоганди Укрінформагропрому. - К., 1990. - 2 с. 3. Использование цеолитов в кормленими сельскохозяйственных животных и птицы / Н.И. Самсон. - К.: Облполиграфиздат, 1988. - 6 с. 4. Методические рекомендации. Использование цеолитовой и алунитовой муки Затисснянского химического завода в кормлении сельскохозяйственных животных. / Г.Т. Клиценко, В.М. Пясковский, А.Д. Биба [и др.] / Житомир: ООП ЖИТЦНТИ. - 1989. - 27 с. 5. Цеолитовая мука затиссянского химзавода для животноводства и птицеводства / А.Д. Биба, В.В. Гончарук, В.А. Бурлака [и др.] / К.: РИО облполиграфиздата. - 1989. - 4 с. 6. Биба А.Д. Цеолитовая мука затисянского химзавода для животноводства и кормопроизводства / А.Д. Биба, В.В. Гончарук, Ф.В. Пирус [и др.] / Сквира, 1990. 13 с. 7. Долецький С.П. Ефективність застосування борошна цеолітовмісних туфів для профілактики порушень мінерального обміну в корів у західній біогеохімічній зоні України / Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. - Вип. 13. - Львів - 2012. - С. 66-68. 8. Деклараційний патент на винахід № 39472, Україна. Комплексний мінеральний препарат для профілактики йодної недостатності у молодняка великої рогатої худоби / В.Л. Романюк, О.Б. Грицик, М.С. Мандигра; Інститут епізоотології НААН. - 15.06.2001, Бюл. № 5, 2001 р. 9. Деклараційний патент на винахід № 47125, Україна. Комплексний мінеральний препарат для профілактики аліментарної анемії у свиней / В.Л. Романюк, О.Б. Грицик, М.С. Мандигра; Інститут епізоотології НААН. - 17.06.2002, Бюл. № 6, 2002 р. 10. Деклараційний патент на винахід № 47126, Україна. Комплексний мінеральний препарат для профілактики аліментарної анемії у молодняка великої рогатої худоби і овець / В.Л. Романюк, О.Б. Грицик, М.С Мандигра; Інститут епізоотології НААН. - 17.06.2002, Бюл. № 6, 2002 р. 11. Деклараційний патент на винахід № 54269, Україна. Комплексний мінеральний препарат для профілактики селенової недостатності (білом'язової хвороби) у тварин "Цеосел-В" / В.Л. Романюк, О.Б. Грицик; Інститут епізоотології НААН. - 17.02.2003, Бюл. № 2, 2003 р. 12. Деклараційний патент на винахід № 75020, Україна. Використання базальтових туфів Берестовецького родовища для підвищення продуктивності великої рогатої худоби / В.М. Полювий, А.І. Угріна, Л.О. Опольська, Ю.С. Фурманець; 15.02.2006, Бюл. № 2, 2006 р. 13. Плохинский Н.П. Руководство по биометрии для зоотехников / Н.П. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 280 с. 14. Кожарев В.А., Федик А.С, Яковлев В.В. Потребность телят в кремнии. // Зоотехния. 1991. - № 11. - С. 46-49. 5 UA 88933 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Комплексна цеолітова мінеральна кормова добавка для відгодівлі худоби, яка відрізняється тим, що до її складу входить у співвідношенні 1:1 подрібнені до розміру частин 0,01-0,1 мм цеолітове борошно Сторожинецького родовища Чернівецької області та борошно з цеолітовмісних базальтових туфів Берестовецького родовища Рівненської області за наступного мінерального складу комплексної добавки, г/кг за масою: кремнію - 159,7, алюмінію 23,25, заліза - 59,22, магнію - 28,62, калію - 6,82, натрію - 10,03, кальцію - 8,44, цинку - 0,735, нікелю - 0,63, міді - 0,164, кобальту - 0,050 при добовій дозі на 100 кг живої маси тварин -30 г. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6