Біопрепарат, його застосування у ветеринарії для профілактики та лікування шлунково-кишкових захворювань молодняка тварин

1. Біопрепарат для профілактики та лікування (72) УЛЬБЕРГ ЗОЯ РУДОЛЬФІВНА, ГРУЗІНА ТАшлунково-кишкових захворювань, що включає МАРА ГРИГОРІВНА, РЄЗНІЧЕНКО ЛЮДМИЛА біомасу ентеробактерій Escherichia coli штамів Г35 СЕРГІЇВНА, УШКАЛОВ ВАЛЕРІЙ ОЛЕКСАНДРО№1-413, Г35 №2-412 і Г35 №3-411, біомасу бактеВИЧ, ГОЛОВКО АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, рій штаму Enterococcus faecalis Г35 №4-410 та захисне середовище, який відрізняється тим, що ПРОКОПЕНКО ВІТАЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ (73) ІНСТИТУТ БІОКОЛОЇДНОЇ ХІМІЇ ІМ. Ф.Д. ОВвін містить зазначені компоненти у такому співвідЧАРЕНКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК ношенні, об.%: УКРАЇНИ біомаса Escherichia coli, що містить порівну клітини штамів Е. coli Г35 №1-413, Е. coli Г35 №2412 і Е. coli Г35 №3-411 у загальній кількості (1,0-2,0)·109 клітин в 1 см3 середовища культи11-13 вування біомаса Enterococcus faecalis Г35 №4-410 у кількості (1,0-2,0) 109 клітин в 1 см3 середовища 11-13 культивування до 100. захисне середовище C2 2 91451 1 3 фидобактерий в животноводстве» в сб. «Бифидобактерии и их использование в клинике, медицинской промышленности и сельском хозяйстве», М, 1986г.]. Разом з тим, найбільш біохімічно активною частиною нормофлори кишечнику є аеробні бактерії, домінуюче положення серед яких належить представникам родів Escherichia та Enterococcus. Тому останнім часом розробляються препарати та бактеріальні концентрати, що містять комбінацію мікроорганізмів за участю штамів цих родів бактерій. Так, запропоновано спосіб отримання пробіотику для лікування поросят змішуванням сухих монокультур бактерій Enterococcus faecium та Lactobacillus acidophilus [Пат. Укр. №15825, МПКА61К 35/66, Бюл. 3 від 30.06.97]. Відомий також придатний для лікування свійської птиці пробіотик, що містить у своєму складі 2 штами лактобактерій (Lactobacillus salivarius ВКПМ №В-5001 та Lactobacillus fermentum ВКПМ №В5006) та бактерії штаму Enterococcus faecium ВКПМ №В-2575, які змішують у сухому вигляді в співвідношенні 0,1-1,0:0,1-10,0:9,0-9,8 [Пат. Укр. №21951, МПКА61К 35/66, Бюл. №2 від 30.04.98]. Найбільш близьким за складом та способом отримання до препарату, що заявляється, є біопрепарат для профілактики та лікування шлунковокишкових захворювань, створений на основі представників аеробної частини нормофлори людини, який має наступний склад, об. %: Біомаса Escherichia coli Г-1-59 8 9 1·10 -1·10 живих мікробних клітин в 1мл фізіологічного розчину 18-19 Біомаса Escherichia coli Г-2-60 1·108-1·109 живих мікробних клітин в 1мл фізіологічного розчину 18-19 Біомаса Escherichia coli Г-3-61 1·108-1·109 живих мікробних клітин в 1мл фізіологічного розчину 18-19 Біомаса Streptococcus faecalis Г-4-62 1·108-1·109 живих мікробних клітин в 1мл фізіологічного розчину 36-38 Наповнювач (захисне середовище) 10-5 [Пат. Укр. №21979, МПК: А61К35/66, Бюл. №2 від 30.04.98]. Спосіб одержання відомого біопрепарату включає приготування суспензії мікробних культур роздільним культивуванням штамів, що входять до складу біопрепарату, на поживних середовищах при 37°С з подальшим змивом колоній бактерій фізіологічним розчином та змішуванням біомас штамів бактерій Escherichia coli Г-1-59, Escherichia coli Г-2-60, Escherichia coli Г-3-61 та Streptococcus faecalis Г-4-62 у співвідношенні, що дорівнює 1:1:1:2 відповідно. В отриману суспензію вводять наповнювач для захисту бактеріальних клітин та ліофільно висушують із отриманням біопрепарату у формі бактеріального концентрату. Авторами винаходу за патентом №21979 показана висока ефективність відомого біопрепарату при лікуванні гострих кишкових інфекцій різної етіології у дітей і дорослих та ліквідації стану дисбактеріозу, відзначена резистентність препарату до широкого спектру антибіотиків. 91451 4 Однак, умови застосування відомого біопрепарату для лікування шлунково-кишкових захворювань тварин не розглянуті та ефективність його для цих організмів експериментально не підтверджена. Відомі способи профілактики та лікування шлунково-кишкових захворювань тварин з використанням пробіотиків зазвичай полягають у підборі відповідного біопрепарату, його ефективних доз, строків лікування та інших умов застосування. Так, розроблено спосіб профілактики та лікування шлунково-кишкових захворювань у поросят, що включає застосування пробіотику «Фітобацилін» у дозах 1-2мл на 1кг маси тіла перорально перед годуванням або разом з кормом протягом 10 діб [«Ветеринария сельскохозяйственных животных», №5, 2006г., с.55-57]. Для ефективного лікування гастроентеритів у лошат від народження до одномісячного віку рекомендують застосовувати «Біфідумбактерін» перорально по 15 доз на добу 3 дні поспіль, або пробіотик «Пробосорб» у дозі 8г упродовж 5 діб іноді в поєднанні з імуномодулятором РБС [«Ветеринарна медицина України», №2, 2007р., с.12-13]. Незважаючи на значний сучасний асортимент пробіотиків і велику різноманітність відомих способів застосування біопрепаратів для нормалізації мікрофлори у живому організмі, він ще не задовольняє всі існуючі потреби у засобах для профілактики та лікування дисбактеріозів та інших захворювань шлунково-кишкового тракту людини та тварин. Завданням групи винаходів, що заявляється, є створення на основі поєднання представників аеробної частини нормофлори людини - бактерій Escherichia coli і Enterococcus (Streptococcus) faecalis ефективного ветеринарного пробіотику та розробка способу профілактики і лікування з його допомогою гастроентеритів молодняку свійських тварин, що дозволить розширити асортимент такого роду засобів, використання яких здатне гарантувати підвищення стійкості тварин до хвороб у перші місяці їх життя і, тим самим, знизити ризик втрати поголів'я. Поставлене завдання вирішено групою винаходів, що пропонується, яка включає: новий біопрепарат для профілактики та лікування шлунковокишкових захворювань на основі біомаси бактерій Escherichia coli та Enterococcus faecalis, у якому компоненти містяться в іншому, відмінному від відомого препарату співвідношенні; застосування нового біопрепарату у якості ветеринарного пробіотику та спосіб профілактики і лікування гастроентеритів молодняку тварин за допомогою нового біопрепарату. Біопрепарат, що заявляється, містить біомасу живих клітин ентеробактерій Escherichia coli штамів Г35 №1-413, Г35 №2-412, Г35 № 3-411, біомасу бактерій штаму Enterococcus faecalis Г35 №4410 і захисне середовище та відрізняється від відомого біопрепарату тим, що він містить зазначені компоненти у такому співвідношенні, об. %: 5 Біомаса Escherichia coli, що містить порівну клітини штамів Е. соlі Г35 №1413, Е. coli Г35 №2-412 і Е. coli Г35 №3-411у загальній кількості (1,09 3 2,0)·10 кл в 1см середовища культивування 11-13 Біомаса Enterococcus faecalis Г35 №4410у кількості (1,0-2,0) 109кл в 1см3 середовища культивування 11-13 Захисне середовище до 100 У складі біопрепарату, що заявляється, використані відомі штами бактерій, які були виділені із калових випорожнень умовно здорових людей у 1977 році Карапетяном О.Г. та задепоновані в Державному науково-дослідному інституті стандартизації та контролю медичних біологічних препаратів ім. Л.А. Тарасевича (м.Москва) під номерами: штами Escherichia coli Г-1-59, Г-2-60 і Г-3-61, а штам Streptococcus faecalis - Г-4-62. Ідентифікація вказаних штамів була підтверджена в Центральній санітарно-епідеміологічній станції МОЗ України та у 2007 році вони були первісно задепоновані в Депозитарії Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів під наступними номерами: штами Escherichia coli Г35 №1-413, Г35 №2-412, Г35 №3-411 і штам Enterococcus faecalis - Г35 №4-410 відповідно. Використовуючи 4 вищеназваних штами живих мікроорганізмів у винайденому співвідношенні їх біомас (1:1:1:3), створено новий біопрепарат, який пропонується застосовувати як ветеринарний пробіотик. Біопрепарат, що заявляється, містить 74-78% захисного середовища. Як захисне середовище може бути застосований обрат молока з додаванням сахарози (16-20%) та желатину (12-15%). Завдяки вмісту в складі пропонованого біопрепарату сахарозо-желатиново-молочної суміші, яка захищає бактеріальні клітини під час ліофілізації, він може бути виготовлений та застосований у формі сухого порошку. Пропонується також спосіб профілактики та лікування гастроентеритів молодняку тварин шляхом введення ефективної кількості пробіотику, який відрізняється тим, що як пробіотик вводять біопрепарат, що заявляється. За умов використання пропонованого біопрепарату у ліофілізованій формі для профілактики та лікування гастроентеритів молодняку тварин, його застосовують внутрішньо із розрахунку дозування 0,004-0,08г на 1кг живої маси тіла тварини 1 раз на добу протягом 3-7 днів. Перед застосуванням сухий біопрепарат розчиняють у кип'яченій воді з температурою біля 40°С. Для лікування поросят вагою 8-40кг біопрепарат застосовують у добовій дозі 0,3-0,6г на 1 голову у вигляді розчину у 100мл води. Для лікування телят вагою 35-70кг біопрепарат застосовують у добовій дозі 0,6-1,2г на 1 голову у вигляді розчину у 150мл води. У разі застосування біопрепарату, що заявляється, для лікування молодняку птиці ліофілізований біопрепарат застосовують у добовій дозі 0,10,3г на 20 голів у вигляді розчину у 50мл води. 91451 6 У разі профілактичного застосування біопрепарату дози зменшують у 2-3 рази. Рекомендується застосовувати біопрепарат за 15-40 хв. до годування або одночасно з годуванням чи випоюванням тварин як домішку до корму та пиття. Зазначені нижче приклади отримання нового біопрепарату та застосування його у якості ветеринарного пробіотичного засобу з дотриманням пропонованого способу лікування підтверджують ефективність групи винаходів, що заявляється, для профілактики та лікування гастроентеритів молодняку тварин. Дані щодо результатів досліджень стану піддослідних тварин після лікування свідчать про зміни стану кишкової мікрофлори та біохімічних показників крові під впливом препарату, що заявляється, та підтверджують його високу терапевтичну ефективність як ветеринарного пробіотику, котрий сприяє нормалізації кишкового мікробіоценозу, ферментативного та мінерального обміну речовин, а також імунних показників крові. Проведені комісійні випробування пропонованого способу профілактики та лікування молодняку тварин демонструють гарні результати лікування не тільки шлунково-кишкових захворювань (гастроентеритів та ін.), але й інших захворювань, котрі супроводжуються порушенням кишкового нормобіоценозу, зниженням імунітету та мікроелементозами, тобто забезпечується підвищення природної резистентності організму та, завдяки цьому, зниження ризику втрати поголів'я у перші місяці життя тварин. Таким чином, поставлене завдання вирішено групою винаходів, що заявляється, із досягненням необхідного технічного результату. Спосіб одержання пропонованого біопрепарату включає: - посів кожного штаму бактерій на чашки Петрі з м'ясо-пептонним агаром та термостатування при 37°С протягом 24 годин з наступним змиванням колоній бактерій з поверхні чашок фізіологічним розчином або пептонно-сольовим розчином; - підрощування кожного штаму окремо у рідкому поживному середовищі протягом 8-12 годин при 37°С; для синхронізації приросту біомас співвідношення об'єму інокуляту та середовища для кожного штаму Escherichia coli складає 1:10, а для штаму Enterococcus faecalis - 2:10 відповідно. - одержання біомаси виробничих штамів, для чого підрощений інокулят кожного штаму Escherichia coli з приблизно однаковою кількістю клітин вносять в один ферментер для спільного культивування, а інокулят штаму Enterococcus faecalis - у другий ферментер; після термостатування при 37°С протягом 18-24 годин отримують біомасу 3-х штамів бактерій Escherichia coli, що містить загалом (1,0-2,0)·109кл/см3 (при однаковій кількості клітин кожного штаму в суміші), та біомасу штаму Enterococcus faecalis з вмістом мікроорганізмів (1,0-2,0) 109кл/см3; - змішування одержаних біомас штамів у співвідношенні 1:1 та додавання 74-78об.% захисного середовища; 7 - розлив суміші у стерильні скляні флакони або лотки, ліофільне висушування та фасування одержаного бактеріального концентрату. 1г сухого ліофілізованого бактеріального концентрату містить не менш ніж 2,0-10 клітин мікроорганізмів. Нижче наведено приклад одержання біопрепарату, що заявляється, (приклад 1), приклади здійснення пропонованого способу профілактики і лікування молодняку сільськогосподарських тварин (приклади 2, 3, 4, 5) та результати застосування нового біопрепарату як ефективного ветеринарного пробіотику (у таблицях 1-6). Приклад 1. За описаною вище технологією, згідно з винаходом, що заявляється, готують біопрепарат, який містить в об. %: Біомасу Escherichia coli штамів Е. coli Г35 №1-413, Е. coli Г35 №2-412 і Е. coli Г35 №3-411 (співвідношення штамів 1:1:1) у загальній кількості не менш ніж 1,0·109кл в 1см3 середовища культивування 12,5 Біомасу Enterococcus faecalis Г35 №4-410 у кількості не менш ніж 1,0·109кл в 1см3 середовища культивування 12,5 Сахарозо-желатиново-молочне захисне середовище 75 Застосовують захисне середовище на основі знежиреного молока (обрату) з додаванням 16% сахарози та 13% желатини. Отриманий біопрепарат містить не менш ніж 2,5·108 клітин бактерій в 1 см3 рідини, що складається з компонентів середовища культивування та захисного середовища. Для отримання біопрепарату в ліофілізованій формі суспензію розливають у флакони або лотки, заморожують за температури мінус 40-45°С і ліофілізують у вакуум-сушильному апараті. Ліофілізований біопрепарат - розсипчастий порошок білого або кремового кольору, що містить в 1г не менш ніж 2·108 клітин мікроорганізмів (не менш ніж 100млн клітин 3-х штамів Escherichia coli і 100млн клітин штаму Enterococcus faecalis). Його фасують у стерильні флакони або пакети, враховуючи рекомендовану кількість споживання пробіотичних мікроорганізмів за добу, але із розрахунку не менш ніж 107 клітин (0,1г) в 1 дозі препарату. Приклад 2. Для оцінки дії нового біопрепарату на кишкову мікрофлору молодняка тварин проводили випробування зразка препарату, одержаного за прикладом 1 в умовах ДП «Дослідне господарство «Прогрес»» Чернігівського інституту АПВ УААН на 4-х групах тварин: - група 1 т: 20 телят віком 1-2 місяці вагою 3550кг; - група 2 т: 20 телят віком 3 місяці вагою 5070кг; - група 1 п: 20 поросят віком 3-4 місяці вагою 10-20кг; - група 2 п: 20 поросят віком 6-7 місяців вагою 30-40 кг. Кожна група тварин була поділена на 2 підгрупи: контрольну та дослідну, по 10 тварин у кожній. Тварини контрольних підгруп знаходилися на звичайному раціоні, а піддослідні тварини додат 91451 8 ково до раціону одержували, отриманий за прикладом 1, ліофілізований біопрепарат. Телята отримували біопрепарат 1 раз на добу протягом 3 діб: у групі 1 т у дозі 1,2г на голову, а в групі 2 т - у дозі 0,6г на голову. Препарат попередньо розчиняли в 150 см3 кип'яченої та охолодженої до 40°С води та давали тваринам під час випоювання з молоком. Поросята отримували препарат також 1 раз на добу протягом 3 діб: в групі 1 п - в дозі 0,6г на голову, а в групі 2 п - 0,3г на голову. Препарат після розчинення у 100см3 теплої (40°С) кип'яченої води додавали поросятам у суміші з комбікормом. Спостереження за станом тварин та необхідні аналізи виконували протягом 15 діб. Для оцінки стану кишкової мікрофлори проводили визначення патогенних і умовно-патогенних видів мікроорганізмів у калі тварин на початку експерименту (1-й день) та через 11 днів після останнього прийому препарату (15-й день експерименту) за відомою методикою: шляхом послідовних розведень аналізованих зразків з наступним посівом їх на диференційні поживні середовища [Лабинская А.С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. - М: «Медицина», 1978. - 394с]. Результати аналізів наведені у таблицях 1, 2. Наведені у таблицях дані обстеження поросят і телят показують, що на початку експерименту у тварин усіх підгруп (як контрольних так і дослідних) у складі мікрофлори були присутні умовнопатогенні і патогенні мікроорганізми: Citrobacter freundii, Enterobacter aerogenes, Proteus vulgar is. Зазвичай такі мікроби присутні у неякісних кормах та свідчать про наявність захворювань шлунковокишкового тракту тварин. Посів на 15 день спостережень свідчить про збереження у тварин контрольних підгруп негативної картини, яку виявлено на початку експерименту. У той же час у тварин дослідних підгруп, що приймали біопрепарат, умовно-патогенна мікрофлора не висівалась і титр Е.соlі залишався у межах норми, тобто спостерігалась нормалізація мікрофлори піддослідних тварин. Отримані результати підтверджують ефективність застосування пропонованого біопрепарату як ветеринарного пробіотику. Приклад 3. Для виявлення впливу пропонованого біопрепарату на біохімічні показники крові молодняку сільськогосподарських тварин проводили дослідження на базі ДП «Дослідне господарство «Прогрес»» Чернігівського інституту АПВ УААН на 2-х групах тварин: - група 3 т: 16 телят віком 1-3 місяці вагою 3570кг; - група 3 п: 20 поросят віком 4 місяці вагою 1020кг. Кожна група тварин була поділена порівну на дослідну та контрольну підгрупи. Молодняк контрольних підгруп утримували за традиційною схемою на звичайному раціоні, а піддослідні тварини додатково до раціону 1 раз на добу протягом 5 діб отримували пробіотик, одержаний за прикладом 1. При цьому кожному теляті давали по 0,6г препарату, розчиненого у 150см3 9 теплої кип'яченої води під час випоювання разом з молоком. Поросятам пробіотик давали разом з комбікормом, попередньо розчинивши 0,3г препарату у 100см3 теплої кип'яченої води. На початку експерименту та на 6-й день після останнього приймання препарату (11-й день експерименту) у тварин брали проби крові для аналізу: у телят з яремної вени, у поросят - з вушних вен. Для оцінки біохімічних показників у сироватці крові визначали: загальний білок (біуретовим методом), співвідношення білкових фракцій (альбуміни, α, α2- β-, -глобуліни) (турбодиметричним методом), фосфор неорганічний (молібдатним методом), залізо (феррозиновим методом), загальний кальцій (фотометричним методом із використанням о-крезолфталеїн комплексону), активність ACT (аспартатамінотрансфераза, К.Ф. 2.6.1.1) - за методом Райтмана-Френкеля, активність АЛТ (аланінамінотрансфераза, К.Ф. 2.6.1.2) за методом Райтмана-Френкеля, активність лужної фосфатази (К.Ф. 3.1.3.1) - з динатрійфенілфосфатом, згідно з протоколами до стандартних діагностикумів для клініко-діагностичних та біохімічних лабораторій виробництва ТОВ НВП «ФілісітДіагностика» (Дніпропетровськ, Україна). Статистичну обробку результатів проводили відомим методом [Лакин Г.Ф. Биометрия: учебное пособие для биологических специальностей ВУЗов. - Москва: Высш. шк., 1990. - 352с] із використанням критерію Ст'юдента. Оцінка стану тварин контрольних та дослідних груп, яка проведена на початку досліджень, виявила значні порушення за всіма показниками, що аналізувалися. Типові дані, що відображають клінічну картину на початку експерименту, наведені у таблицях 3 та 4. Як у телят, так і у поросят спостерігались виражені мікроелементози: дефіцит заліза, дисбаланс фосфорно-кальцієвого обміну, низька активність лужної фосфатази, яка є маркером мінерального обміну. Однією з причин такої картини може бути порушення всмоктувальної функції кишечнику, пов'язане із негативними змінами стану нормальної кишкової мікрофлори та запальними процесами шлунково-кишкового тракту. Окрім мінерального обміну, значні порушення було виявлено також у вмісті білків у сироватці крові. Виражена гіпопротеїнемія у поросят дослідної підгрупи 3 п на початку досліджень супроводжувалась дисбалансом у співвідношенні білкових фракцій; як у телят, так і у поросят спостерігалось значне зменшення альбумінів на фоні збільшення фракцій α-, β- та -глобулінів. Така картина виявила наявність гострих та хронічних запальних захворювань різної етіології, диспепсій, гастроентеритів та інших кишкових розладів. Зовнішній огляд тварин як контрольних так і дослідних підгруп на початку досліджень засвідчив їх пригнічений стан, малу рухливість, ознаки дистрофії, прояви кишкових розладів (діарейний синдром). Аналіз стану тварин за обраними біохімічними показниками, проведений через 6 днів після закінчення курсу прийому розробленого пробіотичного препарату, засвідчив наявність достовірних пози 91451 10 тивних змін як у телят, так і у поросят усіх піддослідних груп. Як свідчать дані, наведені у табл. 3 та 4, у сироватці крові тварин, які приймали пробіотик, збільшився вміст заліза та кальцію; показники вмісту фосфору, загального білку та активність ферментів (лужної фосфатази, АЛТ, ACT) наблизились до норми. Спостерігалась позитивна тенденція у зміні співвідношення білкових фракцій у бік нормалізації цих показників: збільшився вміст альбумінів на фоні зменшення глобулінових фракцій. В той же час біохімічний аналіз крові тварин контрольних груп не виявив достовірних позитивних змін за зазначеними показниками. Тварини дослідних підгруп порівняно з контрольними вирізнялися кращим апетитом, більшою рухливістю, в них зникали прояви кишкових розладів. Приклад 4. В умовах ДП «Дослідне господарство «Прогрес»» Чернігівського інституту АПВ УААН досліджували також вплив застосування біопрепарату, що заявляється, на клінічні показники сільськогосподарських тварин у перші місяці їх життя. Дослідження проводили на 2-х групах тварин: - група 4 п: 20 поросят віком 1-2 місяці; - група 4 т: 10 телят віком 1-2 місяці. Кожна група включала контрольну та дослідну підгрупи з рівною кількістю тварин у підгрупах. Тварини контрольних підгруп перебували на традиційному раціоні харчування, а тварини дослідних підгруп отримували додатково до звичайного раціону 1 раз на добу протягом 3 днів біопрепарат, одержаний за прикладом 1. Поросятам давали препарат в суміші з комбікормом (при умові рівномірного змішування) у дозі 0,6г пробіотику на 1 голову, а телятам - при випоюванні з молоком (за умов рівномірного змішування) в кількості 1,2г пробіотику на 1 голову. У контрольних та дослідних підгрупах оцінювали стан тварин на початку експерименту (1-й день) та через 11 днів після останнього прийому препарату (14-й день). Аналіз зовнішніх ознак стану та поведінки тварин показав, що на початку досліджень у всіх тварин (як у прикладі 3) спостерігався пригнічений стан, ознаки дистрофії, прояви діарейного синдрому. На 14-й день досліджень стан тварин контрольних підгруп не змінився, в той час як у тварин, які приймали біопрепарат не було виявлено кишкових розладів. Дослідні підгрупи також відрізнялись від тварин контрольних підгруп кращим апетитом і більшою рухливістю. Дані про клінічні показники піддослідних тварин, які наведено у табл. 5, 6, свідчать про те, що приймання біопрепарату не тільки покращило показники середньодобового приросту тварин, але й забезпечило повну схоронність поголів'я телят (дослідна підгрупа групи 4 т), в той час як 40% телят , що не одержували біопрепарат, загинуло. Приклад 5. Вивчали ефективність пропонованого біопрепарату для профілактики захворювань та збереження поголів'я молодняку птиці. Об'єктом випробувань слугували добові курчата породи 11 91451 «Ломенбраув»: контрольна група курчат - 20 голів - перебувала на звичайному раціоні, до складу якого входили суміш у рівних кількостях кукурудзяної крупи та повноцінного збалансованого гранульованого комбікорму для курчат ПК-2-6, що не містить гормонів та штучних стимуляторів росту; кип'ячена вода. Перша дослідна група курчат - 20 голів - окрім звичайного раціону додатково отримувала кожен день протягом трьох днів лікувальну дозу (0,2г) препарату за прикладом 1, який попередньо розводили у 50см3 кип'яченої води, охолодженої до 40°С. Для вивчення токсичної дії біопрепарату курчата другої дослідної групи (20 курчат ) отримували біопрепарат із розрахунку 1г на 20 курчат на добу, тобто десятикратну дозу, порівняно з профілактичною дозою, яка складає 0,1г препарату для 20 курчат на добу. Обидві дослідні та контрольна групи курчат перебували в однакових умовах утримання. Щоденні спостереження за курчатами всіх груп виявили, що курчата дослідних груп під час та після закінчення курсу прийому препарату відрізнялися більшою рухливістю, кращим апетитом та 12 якістю пуху порівняно з контрольною групою. Збереженість поголів'я на наступний день після закінчення прийому препарату (4-й день досліджень) склала 90% в обох дослідних групах та 85% у контрольній. Збереженість поголів'я на 7-й день після припинення прийому препарату (10-й день досліджень) в дослідних групах склала 85%, а у контрольній групі - 80%. Середньодобовий приріст маси тіла курчат контрольної групи під час проведення експерименту склав 0,76г, а середньодобовий приріст маси тіла курчат дослідних груп був на 20% більшим. Проведені дослідження свідчать про те, що пропонований біопрепарат не є токсичним, а його застосування способом, що заявляється, сприяє значному покращенню показників життєдіяльності, збільшенню приросту маси тіла та схоронності поголів'я молодняку птиці. Таким чином, наведені результати випробувань свідчать про виражену терапевтичну та імунопротекторну дію на організм молодняка сільськогосподарських тварин та птиці нового пробіотику та ефективність пропонованого способу його застосування для профілактики та лікування шлунково-кишкових захворювань тварин. Таблиця 1. Групи тварин Кількість КУО в 1г фекалій 1 день 6 15 день 7 Е.соіі (1,0 10 -5,0 10 ) 5 Неферментуючі мікроорганізми (1,0 10 ) Контрольна 5 Citrobacter freundii (4,8 10 ) підгрупа 6 Enterobacter aerogenes (4,0 10 ) 6 Proteus vulgaris (>1,0 10 ) Поросята, гру6 7 па 1п E.coli (1,0 10 -5,0 10 ) 5 Неферментуючі мікроорганізми (1,0 10 ) Дослідна підг5 Citrobacter freundii (4,8 10 ) рупа 6 Enterobacter aerogenes (4,0 10 ) 6 Proteus vulgaris (>1,0 10 ) 7 8 E.coli (7,5 10 -1,5 10 ) Контрольна 6 Citrobacter freundii (2,0 10 ) підгрупа 6 Enterobacter aerogenes (1,0 10 ) Поросята, гру7 8 па 2п E.coli (7,5 10 -1,5 10 ) Дослідна підг6 Citrobacter freundii (2,0 10 ) рупа 6 Enterobacter aerogenes (1,0 10 ) 7 E.coli (6,0 10 ) Неферментуючі 5 (4,0 10 ) мікроорганізми 8 E.coli (1,5 10 ) 8 E.coli (8,5 10 ) 4 Citrobacter freundii (2,0 10 ) 8 E.coli (2,2 10 ) Таблиця 2. Групи тварин Контрольна підгрупа Телята, група 1т Кількість КУО в 1г фекалій 1 день 15 день 7 8 Е.соlі (8,8·10 -6,0·10 ) 8 E.coli (6,0 10 ) 5 Неферментуючі мікроорганізми (1,0 10 ) Неферментуючі мікроорганізми 5 Citrobacter freundii (4,8 10 ) 5 (3,9 10 ) 5 Enterobacter aerogenes (1,0 10 ) 5 Citrobacter freundii (3,8 10 ) 6 Proteus vulgaris (>1,0 10 ) 7 8 E.coli (8,8·10 -6,0·10 ) 6 Неферментуючі мікроорганізми (1,0 10 ) Дослідна підг4 Citrobacter freundii (2,0 10 ) рупа 6 Enterobacter aerogenes (4,0 10 ) 6 Proteus vulgaris (>1,0 10 ) 8 E.coli (1,0 10 ) 13 91451 14 Продовження таблиці 2 7 Телята, група 2т 8 7 Контрольна підгрупа 8 8 E.coli (2,2·10 -6,6·10 ) 6 Citrobacter freundii (2,0 10 ) 6 Enterobacter aerogenes (1,0 10 ) 5 Enterococcus faecium (2,0 10 ) E.coli (4,5 10 ) 4 Citrobacter freundii (1,5 10 ) 6 Enterobacter aerogenes (3,2 10 ) 6 Proteus vulgaris (>1,0 10 ) E.coli (2,2·10 -6,6·10 ) Дослідна підг6 Citrobacter freundii (2,0 10 ) рупа 6 Enterobacter aerogenes (1,0 10 ) 8 E.coli (8,2 10 ) Таблиця 3. Біохімічні показники крові Загальний білок,г % Альбуміни, % Глобуліни, % α1 α2 β Поросята, група 3п Дослідна підгрупа Контрольна підгрупа 1 день (початок 11 день 1 день (початок) ) 5,25±0,85 5,60±0,30 4,75±0,95 22,46±1,86 27,38±2,18 20,83±1,02 8,74±0,81 6,91±1,48 10,83±1,91 51,06±3,11 Активність лужної фосфатази, нмоль/сл 957,00±41,06 Активність ACT, мккат/л 0,49±0,05 Активність АЛТ, мккат/л 0,48±0,06 Фосфор неорганічний, мг % 9,10±0,29 Кальцій, мг % 7,54±0,06 Залізо, мкг % 57,23±5,06 Показники в нормі 11 день 7,60±0,20 33,64±1,12 6,0-8,5 34-49 11,38±0,36 6,72±0,61 13,15±1,24 41,52±1,48 7,28±0,89 9,12±1,12 11,43±2,16 51,62±1,89 4,71±0,67 8,36±0,93 10,71±1,08 42,21±2,15 4-6 7-10 14-21 23-36 945,00±32,10 0,43±0,07 0,41±0,05 7,98±0,80 7,21±0,60 57,03±0,13 955,00±48,02 0,47±0,06 0,34±0,04 9,03±0,64 4,53±0,18 56,60±5,96 1325,00±34,05 0,30±0,06 0,25±0,04 7,40±0,49 7,80±0,42 77,97±5,57 1460 0,26 0,23 5-8 10-12 60-140 Таблиця 4. Біохімічні показники крові Загальний білок,г % Альбуміни, % Глобуліни, % α1 α2 β Телята, група 3 т Контрольна підгрупа Дослідна підгрупа 1 день (початок) 11 день 1 день (початок) 11 день 7,85±0,85 8,47±1,35 5,21±0,17 7,65±0,31 20,76±3,64 23,75±2,25 23,95±0,32 35,67±1,59 11,30±0,76 9,82±1,50 12,67±1,13 45,45±2,74 Активність лужної фосфатази, нмоль/с·л 892,50±11,87 Активність ACT, мккат/л 0,30±0,04 Активність АЛТ, мккат/л 0,28±0,02 Фосфор неорганічний, мг % 6,24±0,32 Кальцій, мг % 7,59±0,53 Залізо, мкг % 40,10±5,72 Показники в нормі 5,7-8,15 40-44 5,38±0,65 14,72±1,32 14,03±1,87 42,12±1,93 11,21±1,18 6,72±0,54 8,64±2,11 49,51±1,98 10,62±0,19 7,15±0,43 12,46±0,78 34,24±2,11 10-12 7-9 17-20 20-24 975,63±12,15 0,34±0,05 0,32±0,05 6,70±0,33 6,53±0,08 35,67±7,16 980,00±21,32 0,86±0,03 0,59±0,05 6,40±0,23 3,94±0,41 29,94±6,02 1371,00±53,78 0,29±0,05 0,23±0,03 7,63±0,31 8,75±0,59 84,53±6,29 1300-1400 0,29-0,67 0,14-0,39 6,9-8,6 10-13 50-120 Таблиця 5. Клінічні показники Жива маса, кг Середньодобовий приріст: кг, % Показники загибелі тварин: од. % Поросята, група 4 т контрольна підгрупа дослідна підгрупа 1 день (початок) 14 день 1 день (початок) 14 день 8,86±0,63 10,14±0,51 10,14±1,01 13,44±0,91 0,098 1,12 0,098 0,98 0,098 0,98 0,254 2,50 0 0 0 0 0 0 0 0 15 91451 16 Таблиця 6. Клінічні показники Жива маса, кг Середньодобовий приріст: кг, % Показники загибелі тварин: од. % Телята, група 4 т контрольна підгрупа дослідна підгрупа 1 день (початок) 14 день 1 день (початок) 14 день 33,00±1,67 37,33±3,53 32,80±2,63 38,91 ±0,74 Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 0,33 1,00 0,33 0,88 0,33 1,01 0,47 1,43 0 0 2 40 0 0 0 0 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601