Спосіб екологічної реабілітації ґрунту, техногенно забрудненого переважно кадмієм, цинком та міддю

Реферат: Спосіб екологічної реабілітації ґрунту, техногенно забрудненого переважно кадмієм, цинком та міддю, включає одноразове внесення азотних добрив разом з сорбентом-меліорантом у ґрунт. Як сорбент-меліорант використовують сполуки сульфату заліза (II) та фосфорні мінеральні добрива. UA 92170 U (54) СПОСІБ ЕКОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ҐРУНТУ, ТЕХНОГЕННО ЗАБРУДНЕНОГО ПЕРЕВАЖНО КАДМІЄМ, ЦИНКОМ ТА МІДДЮ UA 92170 U UA 92170 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сфери охорони ґрунтів та відновлення їх родючості, належить до способів реабілітації ґрунтової системи, забрудненої важкими металами (ВМ). Спосіб може знайти застосування в агроекології, екогігієні та екотоксикології ґрунтів, екологічній експертизі за екологічного контролю техногенно забруднених земельних ділянок різного призначення, для розробки заходів ремедіації забруднених територій як комплексу фізико-хімічних технологічних прийомів екологічної реабілітації забруднених ґрунтів, і, як наслідок, зниження інтенсивності процесів деградації за впливу техногенного забруднення, для поліпшення родючості та якості ґрунтів. Відомо спосіб реабілітації техногенно забрудненого ґрунту за хімічного зв'язування катіонів ВМ у нерозчинні сполуки за допомогою сорбент-меліорантів, за які використовують карбонати та сульфіди калію [Пат. UA № 55960 Спосіб зниження вмісту рухомих форм важких металів в техногенно забрудненому ґрунті]. Проте спосіб має суттєвий недолік, адже сполуки, що утворюються як результат взаємодії солей калію з катіонами ВМ, наприклад, карбонат - сульфід - сульфат Cd, карбонат - сульфід - сульфат - фосфат Сu та карбонат - сульфід - сульфат Zn, мають високу розчинність у ґрунтах, що потребує відповідно підвищення доз внесення калійних сполук, що збільшує ризик порушення механізмів підтримання оптимальних параметрів родючості ґрунтів. До того ж глинисті фракції важких за гранулометричним складом ґрунтів (суглинисті та глинисті) у порівнянні з піщаними та супіщаними є добре забезпеченими сполуками калію, а більшість солей калію, що використовуються як мінеральні субстрати, є фізіологічно кислими. Тому додаткове їх привнесення у забруднені ВМ високобуферні ґрунти стимулює подальший дисбаланс макро- та мікроелементів, що знижує ефективність використання калійних сполук як детоксикантів ВМ, стимулює збільшення ризику забруднення рослинної продукції внаслідок підвищення рухомості і міграції таких елементів-забруднювачів як 2+ 2+ Сu, Cd і Zn; збільшення вилуговування Са і Mg y системі ґрунт-рослина. Тому для попередження можливої негативної дії калійних сполук необхідним є додаткове проведення вапнування та внесення азотних і фосфорних добрив, які містять кальцій (елементструктуроутворювач), що значно підвищує трудомісткість і ресурсовитратність проведення реабілітації забруднених ВМ ґрунтів. Відомо інший спосіб очистки та відновлення родючості (оптимізація структурного стану) забруднених ґрунтів за рахунок зв'язування рухомих форм ВМ мінеральними субстратами на основі природних сорбентів [Пат. RU № 2210438 Способ очистки и рекультивации сельскохозяйственных земель]. Спосіб передбачає внесення глинистих мінералів (монтморилоніт та палигорськіт) у дозі 2 т/га у малородючі (піщані, супіщані) сильно забруднені ґрунти. Одним із недоліків такого способу є обмеженість його використання на високобуферних ґрунтах внаслідок унеможливлення впливу на природну сорбційну здатність таких ґрунтів внесенням недостатньої дози 2 т/га (0,07 % від маси орного шару ґрунту) глинистих мінералів. Адже відомо, що ґрунти важкого гранскладу (суглинисті, глинисті) містять значно більші кількості мінералів монтморилонітової групи в орному шарі (ґрунти підзолистого ряду - від 1 % до 2 %, чорноземи - від 15 % до 25 % від маси орного шару). Іншим недоліком є те, що палигорськіт за характерного рН