Спосіб оцінки епідемічної ситуації з крапельних контрольованих інфекцій

Реферат: UA 92826 U UA 92826 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до епідеміології, і може застосовуватися для оцінки епідемічної ситуації з крапельних контрольованих інфекцій для своєчасного прийняття управлінських рішень щодо попередження поширення кору, краснухи, епідемічного паротиту, дифтерії та кашлюку. Підвищена увага до крапельних контрольованих інфекцій зумовлена не передбачуваними епідемічними підйомами захворюваності на кір, краснуху, епідемічний паротит, дифтерію та кашлюк, які не можна попередити без оцінки епідемічної ситуації з цих інфекцій та прогнозування. Втім, розроблені математичні методи прогнозування у більшості випадків не враховують фактори ризику, трудомісткі та складні в обчисленні, а розроблені спеціальні комп'ютерні програми по прогнозуванню інфекційної захворюваності частіше всього відсутні у закладах санітарно-епідеміологічної служби. Найбільш близьким аналогом до корисної моделі є спосіб, який використовують у практичній діяльності, визначений у Законі Україні "Про захист населення від інфекційних хвороб: Закон України від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ" благополучною епідемічною ситуацією є ситуація, при якій інфекційні хвороби не реєструються або реєструються поодинокі випадки, відсутні сприйнятливі умови для поширення цих хвороб; нестійкою вважається епідемічна ситуація, якщо рівень захворюваності на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, але існують умови для поширення цих захворювань; неблагополучною є ситуація, при якій відмічається перевищення середнього багаторічного показника та реєстрація спалахів інфекційних хвороб. Визначення епідемічної ситуації з кору, краснухи, епідемічного паротиту, дифтерії та кашлюку на певній території дає нам можливість своєчасно прийняти управлінські рішення, в тому числі відкоригувати план профілактичних щеплень. Крім цього правильна оцінка епідемічної ситуації з кору, краснухи, епідемічного паротиту, дифтерії та кашлюку допоможе фахівцями лікувально-профілактичних закладів прийняти доцільне рішення щодо допущення чи недопущення нещеплених дітей до відвідування дитячих навчальних закладів (наказ МОЗ України № 595 від 16.09. 2011 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів"). Натепер епідемічна ситуація оцінюється за проявами епідемічного процесу в багаторічній динаміці захворюваності на крапельні контрольовані інфекцій з урахуванням імунного прошарку (щепленість населення, кількість перехворілих, кількість осіб з умовно "захисними" рівнями специфічних антитіл). Втім, при цьому не приділяється увага дії соціальних та екологічних факторів, які в сучасних умовах є однією із проблем суспільства. Проведення соціальногігієнічного моніторингу, який запроваджений у закладах Державної санітарно-епідеміологічної служби, передбачає вивчення стану здоров'я населення та довкілля. Застосування результатів цього моніторингу дасть можливість установити причинно-наслідкові зв'язки між рівнем захворюваності на крапельні контрольовані інфекції та факторами ризику, виявити групи та території ризику щодо цих інфекцій. Незважаючи на те, що в Україні при більшості крапельних контрольованих інфекційних хвороб відмічається зниження рівня захворюваності, загроза ускладнення епідемічної ситуації завжди існує. Це залежить від стану паразитарної системи та дії факторів ризику, які можуть сприяти зниженню або підвищенню рівня захворюваності. Втім, якщо стан паразитарної системи залежить в більшій мірі від еволюційних процесів і передбачити його зміни є доволі складно, то активізацію дії соціально-екологічних факторів можна виявити. Нагальною проблемою на сьогоднішній день є встановлення найбільш впливових соціально-екологічних факторів, які можуть сприяти поширенню крапельних контрольованих інфекцій. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб оцінки епідемічної ситуації з крапельних контрольованих інфекцій, в якому за рахунок визначення імунокомпроментованих осіб та епідеміологічного аналізу захворюваності на кір, краснуху, епідемічний паротит, дифтерію, кашлюк та урахування найбільш значущих для крапельних контрольованих інфекцій медико-екологічних факторів, досягається можливість попередити черговий епідемічний підйом на ці інфекції на певній території. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб включає виявлення та аналіз захворюваності на кір, краснуху, епідемічний паротит, дифтерію та кашлюк, факторів ризику, які можуть в першу чергу сприяти поширенню крапельних контрольованих інфекцій, стан щепленості населення, згідно з корисною моделлю, виявляють наявність імунокомпрометованих осіб шляхом виявлення імуноглобулінів А та Е, післявакцинальний імунітет, та компонентів системи комплементу С3, С4 імунотубідиметричним методом, щільність населення, забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами на територіях дослідження, розраховують медіану захворюваності на кір, краснуху, епідемічний паротит, 1 UA 92826 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 дифтерію та кашлюк за 20-30 років і порівнюють із рівнем захворюваності в останні роки, формують групи імунокомпрометованих осіб, у яких є відхилення від біологічно референтних інтервалів показників імунної системи за певними нозологічними формами, проводять обробку цих даних та визначають відсоток цих осіб серед населення за кожен рік спостереження, проводять кореляційний аналіз між захворюваністю на кір, краснуха, епідемічний паротит, дифтерію та кашлюк і щепленістю населення проти відповідної інфекції, щільністю населення, кількістю викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, визначають середній рівень щепленості населення проти кору, краснухи, епідемічного паротиту, дифтерії та кашлюку за останні три роки, порівнюють медіану захворюваності на крапельні контрольовані інфекцію із захворюваністю на відповідні інфекції в останні роки, оцінюють епідемічну ситуацію, і якщо захворюваність в останній рік спостереження перевищує медіану у 2 та більше разів, епідемічну ситуацію оцінюють як неблагополучну, комплексного аналізу на певній території, при виявленні прямого зв'язку захворюваності на кір, краснуху, епідемічний паротит, дифтерію та кашлюк з щільністю населення та кількістю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, разом із зростання показників захворюваності за останні роки, епідемічну ситуацію можна вважати як нестійку, при виявленні зворотного кореляційного зв'язку захворюваності на кір, краснуху, епідемічний паротит, дифтерію та кашлюк з рівнем щепленості населення разом з низьким рівнем щепленості населення в останні роки (нижче 95 %) епідемічну ситуацію можна вважати як нестійку. Імунокомпрометовані особи є найбільш уразливими в період (активної циркуляції збудника інфекційного захворювання) активізації епідемічного процесу через низьку їх захищеність від кору, краснухи, епідемічного паротиту, дифтерії та кашлюку. Причинами низької захищеності імунокомпрометованих осіб від інфекційних хвороб за даними літератури є порушення багатьох захисних імунних механізмів [Ильина С.В. Влияние техногенного загрязнения окружающей среды на эффективность вакцинопрофилактики у детского населения: автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. мед. наук. - Иркутск, 2008. - 39 с.], що сприяє їх слабкій імунній відповіді як на вакцинний штам, так і на збудник інфекційних хвороб. Слід також зазначити, що у більшості випадків імунокомпрометовані особи не мають профілактичних щеплень, що ще в більшій мірі визначає їх сприйнятливість до збудників інфекційних хвороб. Медіану захворюваності на інфекційні хвороби використовують при розрахунку непараметричних методів, у випадку розподілу захворюваності, який не відповідає нормальному. Зважаючи на вищезазначене, для встановлення зв'язку формування специфічного імунітету з дією різних факторів, нами був вивчений післявакцинальний імунітет у осіб, які мешкають на екологічно забруднених територіях та мають порушення в показниках імунної системи. У 158 дітей вивчали протидифтерійний та протиправцевий імунітет в реакції пасивної гемаглютинації (РПГА), у 155 дітей - протикоровий імунітет та у 190 дітей - протикраснушний імунітет за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА). Протидифтерійний, протиправцевий та протикоровий імунітет оцінювали за величинами, вираженими в антилогарифмах з основою 2 (Iog2), протикраснушний імунітет - у міжнародних одиницях (МО/мл). У цих дітей вивчали також показники імунної системи, зокрема концентрацію імуноглобулінів (Ig) А і Ε методом ІФА, компонентів системи комплементу С3 і С4 - імунотурбідиметричним методом. За біологічні референтні інтервали показників імунної системи у дітей приймали значення, які відповідають їх віковій групі [Лабораторный справочник СИНЭВО /под. ред. О.В. Небыльцовой. - К.: ООО "Доктор-Медиа", 2011. - 420 с.]. Статистичну обробку результатів проводили з використанням пакетакомп'ютерної програми SPSS (версія 19). При перевірці статистичних гіпотез про вид розподілу був застосований критерій Shapiro-Wilk's. Для описування одержаних даних, що не підпадали під нормальний розподіл, використовували медіану (Me) та квартилі (при міжквартильних інтервалах 25-75 %). Всередині кожної групи порівнювали незалежні вибірки з використанням непараметричного Uкритерію Манна - Уітні. Нульові гіпотези, які перевірялися критеріями, відхилялися при Р