Спосіб оцінки епідемічної ситуації регіону з дифтерії

Винахід відноситься до медицини, а саме до епідеміології інфекційних захворювань, і може бути використаний як спосіб оцінки епідемічної ситуації з дифтерії. Найбільш близькою до запропонованого способу є робота [1], в якій розглядається можливість аналізу річної динаміки захворюваності на дизентерію за допомогою дисперсійного аналізу. Запропонована методика дозволяє обчислити рівень цілорічної захворюваності та виділити інші форми епідемічного процесу: сезонну та позасезонну (епідемічні спалахи). Недоліком прототипу є урахування лише діагностованих випадків захворювання. В той же час наявність легких та атипових клінічних форм, а також існування бактеріоносійства, призводить до гіподіагностики дифтерії [2], завдяки чому дійсно існуючий рівень захворюваності відрізняється від офіційно зареєстрованого, що призводить до викривленої оцінки епідемічної ситуації. В основу запропонованого винаходу поставлена задача удосконалення способу оцінки епідемічної ситуації регіону з дифтерії за рахунок визначення максимально можливого рівня цілорічної захворюваності та співставлення його з теоретично розрахованим рівнем захворюваності на дифтерію за певний проміжок часу (рік), що дає можливість з високим ступенем достовірності оцінити динаміку епідемічного процесу дифтерії та можливість дестабілізації епідемічної ситуації. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно винаходу, за допомогою дисперсійного аналізу визначають максимально можливий рівень цілорічної захворюваності на дифтерію. Далі за допомогою кореляційнорегресивного аналізу визначають теоретичний рівень захворювань на дифтерію. Якщо теоретично розрахований показник захворювань перевищує максимально можливий рівень цілорічної захворюваності, епідемічна ситуація розглядається як несприятлива. Даний спосіб здійснюється наступним чином. На протязі 10-15 років визначають мінімальні показники захворюваності на протязі місяця окремо за кожний рік (табл. 1, 2). Середньобагаторічний мінімум захворюваності Pmin обчислюється як середня виважена із показників окремих років. Далі для кожного з вивчених років обчислюємо максимально можливий рівень цілорічної захворюваності за наступною формулою: æ n +n j max = jmin + t a xç 1 2 ç n1 ´ n2 è ö ÷ ÷ ø ; де j min - допоміжна величина для двох показників долі (у рад) при співставленні вибірок малих об'ємів [3], яка зв'язана з Pmin рівнянням: j min = 2 arc sin Pmin ; де Pmin - показник середньобагаторічного мінімуму захворюваності у відсотках. n1 = ni = 37 413 600 - сумарна кількість спостережень по регіону протягом вивченого проміжку часу (табл. 2, гра фа 3); n2 - середня чисельність населення 1-го року; t a - стандартне значення t - критерію Стьюдента при рівні довіри a = 0,05 , t 0, 05 = 1 96 , . За такими умовами: j max = 0,0177 (рад). P1max = 8,0 ´10-5 %, або 0,08 на 100 тис населення. Цей показник відповідає максимально можливому рівню цілорічної захворюваності по регіону в 1-му році, який аналізувався. Далі обчислюємо максимально можливий рівень цілорічної захворюваності для кожного з вивчаємих років. Будуємо варіаційний ряд з показників захворюваності на дифтерію за кожен місяць на протязі вивчаємих років, котрі менше розрахованого раніше максимально можливого рівня цілорічної захворюваності для кожного року відповідно (табл. 2, графа 8) Таблиця 1 Динаміка захворюваності на дифтерію в 1986-2001 pp. в Одеській області (в показниках на 100000 населення) Рік п/п 1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й 9-й 10-й I 0,04 0,88 0,12 0,68 II 0,08 0,20 0,36 1,28 III 0,12 0,24 0,44 0,76 IV 0,36 0,44 0,80 V 0,04 0,08 0,6 0,20 0,44 1,0 VI 0,36 0,48 0,52 1,28 Місяць VII 0,85 0,20 0,24 0,40 VIII 0,44 0,16 0,64 0,60 IX 0,04 1,40 0,20 0,64 0,64 X 0,08 0,04 0,04 0,04 0,12 2,16 0,28 1,12 0,96 XI 0,04 0,04 0,04 0,04 2,16 0,48 2,40 0,56 XII 0,04 0,04 0,04 0,76 0,48 1,92 0,76 11-й 12-й 13-й 14-й 15-й 16-й 0,24 0,36 0,24 0,08 0,12 0,04 0,12 0,32 0,24 0,16 0,08 0,08 0,16 0,08 0,44 0,12 0,04 0,12 0,36 0,08 0,12 0,04 0,04 0,28 0,20 0,40 0,08 0,08 0,12 0,16 0,08 0,16 0,04 0,44 0,24 0,08 0,08 0,20 0,04 0,44 0,16 0,12 0,40 0,32 0,28 0,08 0,08 0,04 0,80 0,28 0,32 0,08 0,08 0,56 0,36 0,36 0,28 0,12 0,64 0,52 0,08 0,12 0,16 Таблиця 2 Оцінка в ерхньої межі рів ня цілорічно ї захв орюв аності Рік п/п ЧисеP Розраху нок Міні мальні льність Ряд i min середньоба гаторічного показники населепісля захв орюння в иключенн мініму му захв орюв аності P min в аності в тис. я "в искаку j ючих" Pimin і min ni в еличин 5 jmax (рад) Pmin %000 1 1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й 9-й 10-й 11-й 12-й 13-й 14-й 2 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,16 0,12 0,40 0,12 0,08 0,08 0,08 3 2500 2500 2500 2500 2500 2500 2500 2498 2495 2495 2490 2490 2490 2490 4 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,04 0,16 0,12 0,12 0,08 0,08 0,08 15-й 0,04 2480,6 0,04 0,0176 0,08 16-й 0,04 2480 0,04 0,0176 0,08 å pini = 2493904 åni = 37413600 Pmin = å pini å ni = 0,067%000 -5 6,7 ´ 10 % j min = 0,0164 рад. 6 0,0177 0,0177 0,0177 0,0177 0,0177 0,0177 0,0177 0,0177 0,0177 0,0177 0,0176 0,0176 0,0176 0,0176 Поріг в ірогідних в ідмін з 7 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 0,08 в Відбір в еличин, не перев ищу ючих статистичні в ірогідно Pmin a = 0,05 ) (при Pij 8 0,04; 0,04; 0,08 0,04 0,04; 0,04 0,04; 0,04 0,04; 0,04; 0,08 0,04; 0,04; 0,04 0,04; 0,08 0,08 0,08; 0,08; 0,08; 0,08 0,08; 0,08; 0,08 0,08; 0,04; 0,04; 0,08; 0,08; 0,04; 0,08; 0,04; 0,08; 0,04; 0,04; 0,08; 0,04 Розраху нок в ерхньої межі мож лив ої цілорічн ої захв орюв аності 9 f = 37 å Pij = 2,16 å P2 ij = 0,1408 M = 0,058 d = 0,0199 » 0,02 Pmax = M + 2 d = 0,098% 000 або 0,098 на 100 тис та обчислюємо середнє арифметичне M та середньоквадратичне відхилення d отриманого ряду. За максимально можливий рівень цілорічної захворюваності в умовах, які аналізувалися, приймаємо величину Pmax = M + 2d . В нашому випадку вона дорівнює 0,098 на 100 тис. населення в місяць, або 0,098´12 =1,18 випадків дифтерії на 100 тис. населення зарік. Теоретичний рівень захворюваності на дифтерію обчислюють за формулою: Y = 0,923 X + 0,66 , де X - рівень бактеріоносійства токсигенних штамів С. diphtheriae (C.d. tox+) в показниках на 100 тис. населення; Y - теоретичний рівень захворюваності на дифтерію в показниках на 100 тис населення. Так, рівень бактеріоносійства C.d. to x+ в Одеській області в 2002р. склав 0,52 випадків на 100 тис. населення. Y = 0,923 × 0,52 + 0,66 = 1,14 Таким чином, теоретичний рівень захворюваності на дифтерію в Одеській області в 2002р. склав 1,14 випадків на 100 тис. населення, а фактичний - 0,44 на 100 тис. населення, що вказує на гіподіагностику дифтерії. В той же час теоретичний рівень захворюваності не перевищує максимально можливий рівень цілорічної захворюваності, що свідчи ть про стабільність епідемічної ситуації з дифтерії в 2002р. в Одеській області. Таким чином, запропонований метод дозволяє з більш вірогідною точністю оцінити стабільність епідемічної ситуації та динаміку епідемічного процесу дифтерії. Література. 1. Дегтярев A.A., Ходырев А.П. Ме тодика анализа годовой динамики инфекционной заболеваемости // Журн. микробиол. - 1976. - № 2. - С. 97 -101. 2. Инфекционные и паразитарные болезни: Дифтерия. / Под ред. Возиановой Ж.И. - Киев: Здоров'я, 2000. С. 199-233. 3. Урбах В.Ю. Статистический анализ в биологических и медицинских исследованиях. - М., 1975. - 292 с.