Клейова композиція

1. Клейова композиція, що містить спиртовий та ізоціанатний компоненти, яка відрізняється тим, що як спиртовий компонент вона містить індивідуально або в суміші карбофу нкціональні борвмісні олігоспирти з молекулярною масою від 120 до 420 та вмістом гідроксильних груп від 12,5 до 34,0% мас., при наступному співвідношенні компонентів, в мас. ч.: C2 2 (19) 1 3 знаходяться на відносно достатньому рівні, в порівнянні з попереднім технічним рішенням, і вже можуть надійно і довгостроково експлуатуватися в атмосферних умовах, але ж вони недостатні при підвищених температурах та вологості. В основу винаходу поставлено задачу розробити клейову композицію з підвищеними міцностними характеристиками клейових з'єднань та виробів на їх підставі, в умовах підвищених температур та вологості шляхом введення в спиртову компоненту ді- або поліолу атому бору, що сприяє формуванню в затвердженому клейовому шарі, за його участю, сітки додаткових фізичних координаційних зв'язків, які суттєво посилюють міцність та водостійкість клейового з'єднання. Поставлена задача досягається тим. що у відомій композиції, яка включає спиртову, ізоціанатну компоненту, згідно винаходу, в якості спиртової компоненти, вона містить індивідуально або в суміші карбофункціональні борвмісні олігоспирти з молекулярною масою від 120 до 420. вмістом гідроксильних груп від 12,5 до 34,0% мас, і додатково розчинник при наступному співвідношенні компонентів, в мас. част.: карбофункцюнальний борвмісний олігоспирт58,65137,99 ізоціанатний компонент на 100% сполуку 212,7875,2 розчинник, який вноситься з ізоціанатним компонентом 0600,0 додатковий розчинник до потрібної в’язкості. Також поставлена задача досягається тим. що вищеописана клейова композиція, додатково містить антипірен, пігмент та наповнювач при наступному співвідношенні компонентів, в мас. част.: карбофункціональний борвмісний 58,65 олігоспирг137,99 ізоціанатний компонент на 100% сполуку 212,7875,2 розчинник, який вноситься з ізоціанатним компонентом 0600,0 додатковий розчинник до потрібної в'язкості антипірен 0,1285,0 пігмент 0,1100.0 наповнювач 0,11500.0. Сукупність ознак, що заявляється, дозволяє, у порівняні з ПРОТОТИПом, підвищити міцністні властивості і водостійкість клейових з'єднань, не тільки за рахунок ряду основних і побічних реакцій між ізоціанатними групами і гідроксильними борвмісного олігоспир'їу. які протікають по схемам, аналогічно описаних в ПРОТОТИПi, а головне за рахунок суттєвого посилення фізичних міжмолекулярних взаємодій, обумовлених реалізацією додаткових координаційних зв"язків між атомом бору і атомом кисню або азоту, яких дуже багато в формуємій поліуретановій просторовій сітці (в уретанових, сечовинних, біурегових, алофанатних і ін. групах і зв’язках). В літературі описано [Шварц Е.М. Комплексные соединения бора с нолиоксисоединениями. 93464 4 Рига: Зинатне. 1968. - 243с.] отримання продуктів взаємодії борної кислоти з етиленгліколем. 1,3бутан-, 1,4-бутандіолом у вигляді комплексів при вилученні бору з його сполуки. Використання таких карбофункціональних борвмісних олігоспиртів в якості спиртової сировини для поліуретанових клейових з'єднань невідомо. Технічне рішення, що заявляється ілюструється прикладами. В якості карбофункціонального борвмісною олігоспирту використовують олігоспирти, які отримують азеотропною температурною етерифікацією борної кислоти індивідуальними аліфатичними діолами (наприклад: 1,4-бутандіол, диетилен-, триетилен-, тетраетиленгліколь і ін. діолами). Як вихідну сировину для їх синтезу використовують: - борну кислота: формула В(ОН)3, ГОСТ 965675, "ч.д.а."; 1,4-бутандіол: формула НОCH2CH2CH2CH2OH, ТУ 6-09-2822-78, d204=1020кг/м3, n20D=1,4460, Ткип.=239С; диетиленгліколь: формула НОCH2CH2CH2CH2OH, ГОСТ 10136-77, d204=1118кг/м3, n20D=1,4472, Ткип.=244,8С; - триетиленгліколь: формула НО(СН2СН2O)3Н, ТУ 6-01-864-78, d154 =1127,4кг/м3, n20D=1,4574, Ткип.=280-290С; тетраетиленгліколь: формула НО(СН2СН2O)4Н, ТУ 6-09-3527-79, d204 =1125 кг/м3, n20D =1,4555, Ткип. =327С. В якості спиртової компоненти по ПРОТОТИПу використовують поліоксіпропіленгліколь з молекулярною масою 400, який виробляють промислове під маркою "Лапрол 402" по ТУ 6-05-1986-85 (Росія). Співвідношення вихідних компонентів сировини, умови реакції і фізико-хімічні константи отриманих карбофункціональних борвмісних олігоспиртів наведені в табл. 1. Приклад 1 Синтез карбофункціонального борвмісного олігоспирту №3 табл. 1. В чотирьохгорлий реактор, обладнаний мішалкою, термометром, насадкою Діна-Старка з зворотнім охолоджувачем завантажують 61,81г (1моль) борної кислоти. Сюди ж завантажують 212г (2моля) диетиленгліколю і 149г толуолу і при безперервному мішані суміш нагрівають. Відгін азеотропу толуолу з вологою, яка виділяється в процесі реакції, спостерігають при температурі суміші в реакторі в межах 95110С. По досягненні виділення теоретично розрахованої кількості води, нагрів припиняють, суміш охолоджують до 50С, охолоджувач перемикають на прямий, підіймають температуру суміші в реакторі до 110120°С, відганяють залишки толуолу, а на останній фазі вакуумують при тиску ~10мм рт.ст. до досягнення постійної маси (~11,5 години). В кубі реактора отримують 220г (92,5% мас. від теоретичного) прозорої, слабо зафарбованої в світло-жовтий колір, в'язкої рідини. Її фізико-хімічні константи наведені в таблиці 1. 5 Останні карбофункціональні борвмісні олігоспирти, які наведенні в табл.1, синтезовані по аналогічній методиці. В таблиці 1. Сполуки 1, 3, 5, 7 - характеризують собою приклади карбофункціональних борвмісних олігоспиртів, отриманих при співвідношенні борна кислота : індивідуальний діол 1:2 (в молях); Сполуки 2, 4, 6, 8 - характеризують собою приклади карбофункціональних борвмісних олігоспиртів, отриманих при співвідношенні борна кислота : індивідуальний діол 1:3 (в молях); Сполуки 1, 3 - характеризують собою приклади карбофункціональних борвмісних олігоспиртів, в структурі яких міняється природа індивідуального діолу; Сполуки 3, 5, 7; 4, 6, 8 - характеризують собою приклади карбофункціональних борвмісних олігоспиртів, в структурі яких міняється довжина ланцюга залишку індивідуального діолу. В якості ізоціанатної компоненти використовують індивідуальні або олігомерні сполуки, які містять вільні ізоціанатні групи. В якості ізоціанатної компоненти, в клейовій композиції по ПРОТОТИПу використовують поліізоціанат (по ТУ 113-03-375-75) з наступними характеристиками: - зовнішній вигляд - рухлива рідина, темнокоричневого кольору; - n20D=1,6210; - d204=1225кг/м3; - масова доля -NCO груп - 29,6; - грам-еквівалент-137,5. Враховуючи той факт, що поліізоціанат з заявленими карбофункціональними борвмісними олігоспиртами реагує дуже швидко (2-5 хвилин до гелеутворення), що сприяє труднощам при гомогенізації суміші та нанесені її на підложки (однак використання поліізоціанату не виключається при нанесенні таких композицій на підложки, наприклад форсунками, в яких гомогенізація компонентів суміші проходить в соплі форсунки на виході), в якості ізоціанатної компоненти використовують індивідуальні або олігомерні (форполімерні) ізоціанати на підставі індивідуальних диізоціанатів і аліфатичних (індивідуальних або олігомерних, нормальної чи ізобудови) діолів, тролів,тетраолів. Такі ізоціанатні форполімери отримують по відомій реакції уретаноутворення, в середовищі сухого, інертного до ізоціанатних груп розчинника, в атмосфері інертного газу (наприклад азоту), при 6070°С при співвідношенні на один грамеквівалент діолу (триолу, тетраолу) один моль діізоціанату до досягнення розрахункової кількості вільних ізоціанатних груп. Крім того, в порівнянні з індивідуальними діізоціанатами, використання ізоціанатних форполімерів, менш летючих і токсичних в наслідок їх більшої молекулярної маси, не потребує спеціальних заходів по техніці безпеки і може виконуватися з додержанням звичайних захисних заходів. В якості прикладу вищеописаного ряду ізоціанатних компонентів використовують: 93464 6 а) ізоціанатний форполімер на підставі триметилолпропану та суміші ізомерів [2,42,6 (65/35% мас)] толуілендіізоціанату - аддукт ТДІ - ТМП формули: CH3 H2 C C CH2OOCNH CH3 NCO 3 з наступними характеристиками: - масова доля вільних -NCO груп - 19,22%; - грам-еквівалент -218,8. Його використовували у вигляді 60% по масі розчину в циклогексанові з наступними характеристиками: - масова доля вільних-NCO груп, % - 10,5; - d204, кг/м3 - 1120,0; - грам-еквівалент - 364,7; - зовнішній вигляд - рідина світло-жовтого кольору. б) ізоціанатний форполімер на підставі диетиленгліколю та суміші ізомерів [2,42,6 (65/35% мас)] толуілендіізоціанату (ТУ 6-55-33-89) формули: CH3 OCN NCOOCH2CH2OCH2CH2OOCN H H CH3 NCO який випускається промислове під маркою ДУДЕГ-2 і являє собою розчин диетиленглікольдіуретандіізоціанату у надлишку суміші ізомерів толуілендіізоціанату. Такий ізоціанатний форполімер використовують безпосередньо, без розчинника. Його характеристики наступні: - зовнішній вигляд - рідина світло-жовтого кольору; - d204, кг/м3 -1187,0; - масова доля вільних -NCO груп, % - 29,0; - грам-еквівалент - 141,8. В якості розчинника використовують любі сухі розчинники, індивідуально або в суміші, які розчиняють ізоціанатну. спиртову компоненти і вогнестійку добавки і не реагують з вільними ізоціанатними групами (наприклад ацетон, метилетилкетон, циклогексанон, хлористий метилен і ін.). Розчинник, в заявленій композиції, дозволяє невилювати негативну підвищену в'язкість деяких карбофункціональних борвмісних олігоспиртів. забезпечити швидку і якісну гомогенізацію компонентів клейової композиції, особливо наповненої, розлив такої композиції на поверхні субстратів, які підлягають склеїти. Крім того, використані в якості ізоціанатної компоненти - форполімерні ізоціанати. у своїй більшості неможливо синтезувати без використання розчинника. Кількість такого розчинника для різних форполімерів своя, що обумовлює оптимальну концентрацію форполімеру як на стадії його синтезу так і при використанні в композиції. Наприклад синтез форполімеру на основі триметилолпропану і суміші ізомерів [2,42,6 (65/35% мас)] толуілендіізоціанату можливо при максимальній його концентрації в розчині на рівні 6570% мас. синтез аналогічного форполімеру на основі пента 7 еритриту і суміші ізомерів [2,42,6 (65/35% мас)] толуілендіізоціанату. тільки при концентрації не більше 2528% мас. [Подгайко. А.В. Сравнительная оценка эффективности добавок и полиизоцианатных отвердителей в клеевых адгезивах на основе полихлоропрена / Подгайко А.В., Эбич Ю.Р., Емельянов Ю.В.. Кузьменко Н.Я. // Н.Т.Ж. Вопросы химии и химической технологии. - 2001. №2. - С.114119.]. Доречи, розчинник який вводиться в клейову композицію як сокомпонент розчину ізоціанатного форполімеру і додатковий розчинник можуть бути як однієї природи так і різної. В нашому випадку, в якості додаткового розчинника в композицію вводять циклогексанон. В клейових композиціях як заявленого складу, так і в інших, розчинник, частіше всього не впливає на технічний ефект, який обумовлюється матричною системою зв’язуючого (олігоспирт 4 ізоціанатний компонент), а саме природою її складових. співвідношенням компонентів, ступеню завершеності хімічних реакцій і фізичних процесів, які відбуваються в клейовому шарі і ін. Але розчинник грає суттєву роль в технологічному плані; він дозволяє швидко і якісно гомогенізувати компоненти композиції, а головне забезпечити оптимальне співвідношення реагуючих функціональних груп у любій точці клейового шару (а значить гарантувати якість склеювання). Крім того, розчинник дозволяє ввести в композиції інші добавки, окрім зв’язуючого і забезпечить хороший «розлив» - нанесення такої композиції на поверхню підлоги. Природа розчинника часто впливає на формування більш міцних фізичних (надмолекулярних) утворень. Наприклад: поліуретанові плівки з використанням в якості розчинника циклогексанона завжди відрізняються більш високими характеристиками. [Омельченко. СИ. Сложные полиэфиры и полимеры на их основе / СИ. Омельченко. - К.: Наукова Думка, 1976. - 216с.]. Цьому є своє пояснення, але воно не торкається поставлених експертизою запитань. Якщо в ненаповнених клейових складах використовують індивідуальні малов’язкі ізоціанатні компоненти, то і композиція достатньо рухома і малов'язка; в розчиннику необхідності нема. Якщо в клейову композицію вводять добавки (пігмент, наповнювач або деякі види антипірену з заявленого ряду відомих) використання додатково розчинника обов’язково. Якщо використовують форполімерні ізоціанати. то розчинник вводиться з ним (використовують розчин ізоціанатного компоненту в розчиннику), оскільки отримати такі малотоксичні, нелетючі форполімерні ізоціанатни без використання розчинника неможливо. Для надання клейовому шару вогнестійкості, в клейову суміш вводять відомі органічні сполуки фосфорної кислоти, в кількості 2535% мас. від маси зв'язуючого (олігоспирт+ ізоціанатний компонент). В якості прикладу використовують органічні сполуки фосфорної кислоти по ТУ 6-05-1611-78 наприклад, трис(хлоретилокса)фосфаг формули: 93464 8 Для надання клейовому шару різноманітного кольору, в клейову суміш вводять відомі органічні або неорганічні сухі, дрібно помелені (з дисперсністю 4200, оптимально 2040мкм) пігменти, які інертні до вільних ізоціанатних груп (наприклад: сажу, двоокис титану, окис цинку, алюміневу пудру та ін.). Як приклад використовують технічний вуглець П-803 по ГОСТ 7885-86. Для зниження ціни клейової композиції в неї вводять відомі сухі, різноманітні, інертні до -NCO груп (з дисперсністю ~ 2040мкм) неорганічні наповнювачі (наприклад: річковий пісок, мікробаріт, андезитова, діабазова, маршалігова мука та ін.)· Використовують в якості приклада діабазову муку по ТУ 21 УССР-229-79. В якості зразків для визначення міцності клейового шару використовують прямокутні паралелепіпеди розміром 20×20×60мм з дерева породи "дуб", вологістю 68% мас. Приклад 2 Технологія виготовлення клейових композицій (дослідних та за ПРОТОТИПом) та іспит затверджених клейових з'єднань. Компоненти композиції в співвідношенні, вказаному у таблиці 2. завантажують в стакан, ретельно гомогенізують на протязі 35 хвилин і 57 хвилин при введенні в склад пігменту, наповнювача; промащують отриманою клейовою композицією поверхні дерев'яних зразків, які склеюють (достатньо намастити тільки одну з поверхонь, які склеюють). В усіх випадках використовують 50% по масі розчини, додатково вводячи недостаючу кількість розчинника. Потім, промащеними частками, складають зразки "хреcт-на-хрест" в пристрій, в яком\ забезпечується питомий тиск 0,1МПа та утримують гам спочатку добу при 25±2°С. а потім 4-ри години при температурі 100105°С. Отримані клейові з'єднання досліджують на відрив. Для кожної з рецептур клейових композицій використовують по 10 паралельних дослідів. З них: - 5 зразків досліджують на відрив зразу після витримки на протязі доби при 25±2°С, а потім 4рьох годин при температурі 100105°С; - 5 інших зразків, після витримки на протязі доби при 25±2°С, потім 4-рьох годин при температурі 100105°С і додатково витримують ще 2 години в окропі. Потім охолоджують до 25±2°С і через 24 години досліджують на відрив. Для тих клейових композицій, де в якості ізоціанатної компоненти використовують аддукт ТДІ ТМП (60% по масі розчин в циклогексаноні), після замащення дерев'яних зразків, їх витримують на повітрі не менш 30 хвилин для максимального випарювання з клейового шару розчинника і тільки після цього складають хрест на хрест, поміщають в пристрій і затверджують за режимом, який наведено вище. Водостійкість клейових з'єднань в окропі визначають за коефіцієнтом вологостійкості. в долях 9 одиниці, як відношення міцності клейового шару на відрив після витримки в окропі до міцності вихідного клейового з'єднання. В таблиці 2 і 3: - склади клейових композицій 17 характеризують собою приклади в яких міняється кількість ізоціанатної компоненти (аддукі ДУДЕГ-2) від 1,5/1,0 до 4,0/1,0г.екв./г.екв. (на прикладі карбофункціональною борвмісного олігоспиріу №3 табл.1); - склади клейових композицій 811 характеризують собою приклади в яких, при використанні ізоціанатної компоненти (аддукту ТДІТМП) другої природи міняється її кількість від 2.0/1.0 до 4,0/1.0г.екв./г.екв.; - склади 12, 6, 13, 14 характеризують собою приклади клейових композицій і властивості клейових з'єднань на їх основі при використанні карбофункціональних борвмісних олігоспиртів 1, 3, 5, 7 табл.1 і аддукту ДУДЕГ-2 при оптимальному співвідношенні -NCO/-OH груп (в г.екв./г.екв.); - склади 1518 характеризують собою приклади клейових композицій і властивості клейових з'єднань на їх основі при використанні карбофункціональних борвмісних олігоспиртів 2, 4, 6, 8 табл.1 і аддукту ДУДЕГ-2 при оптимальному співвідношенні -NCO/-OH груп (в г.екв./г.екв.); - склад 19 характеризує собою приклад композиції в якої сполуки 2 і 4 табл.1 знаходяться в співвідношенні 50 на 50% мас. (тобто використовується суміш олігоспиртів); - склад 20 характеризує собою приклад клейової композиції і властивості клейового з'єднання на його основі при використанні карбофункціонального борвмісного олігоспирту 3 табл.1 і поліізоціанату. який використовується у ПРОТОТИПi при оптимальному співвідношенні -NCO/-OH груп (в г.екв./г.екв.); - склад 21 характеризує собою приклад зафарбованої клейової композиції, в якої в якості пігменту використовують сажу марки П-803; - склад 22 характеризує собою приклад наповненої діабазовою мукою клейової композиції; - склад 23 характеризує собою приклад клейової композиції в яку введена вогнестійка добавка [трис(хлоретилокси)фосфат]; - склад 24 характеризує собою приклад клейової композиції в яку одночасно введені пігмент (сажа П-803). наповнювач (діабазова мука) і вогнестійка добавка [трис(хлоретилокси)фосфат] при максимально закритих їх кількостях. В заявленому технічному рішенні наведені приклади складів клейової композиції не наповненої і наповненої (в прикладі 21 - введено пігмент на верхній кількісній межі; в прикладі 22 - введено наповнювач; в прикладі 23 - введено антипірен; в прикладі 24 – всі ці добавки в клейову композицію, введено на верхній кількісній межі, одночасно), а також їх властивості (табл. 2 і 3). Цими прикладами підтверджується, що клейовому шару можливо не тільки придавати колір (що важливо при виготовленні багатошарових пластиків, фанери або фанерних плит спеціального призначення - камуфляжної з одним або декількома металевих листових шарів з заліза, алюмінію, гуми, свинцю, графітізоіваної тканини і ін.; в структу 93464 10 рі багатошарового листового матеріалу такі шари склеюють на составі, який відрізняється по кольору від інших шарів), а також вогнестійкість (пластики, фанера, фанерні плити, які використовують для ліжок і переборок в каютах пароплавів, купе залізничного транспорту, для облицювання приміщень громадського призначення і ін.). Антипірен, який використовують в заявленій композиції розроблений спеціально для надання поліуретановим матеріалам (пінам, плівкам, литтєвим і ін.) вогнестійкості. Його рекомендують вводити в склади поліуретанових матеріалів в кількості 25 - 30% мас. від сукупної маси (ізоціанатний компонент+ спиртовий компонент). Нами, в дослідах використана його кількість в розмірі 30% мас. (строчка И. таблиця 2). Наповнювач вводять в композицію для зменшення її вартості і забезпечення конкурентної спроможності на ринку. Кількість наповнювача обмежують тією величиною маси, при якій властивості отриманого клейового з'єднання починають погіршуватись. Хоча в рецептурі ПРОТОТИПу кількість наповнювача закрита на більш високому рівні, чим в заявленому технічному рішенні, це обумовлено тим, що при проведенні дослідів виявлено: після введення наповнювача в кількості 1350г починається зменшення міцності клейового з’єднання. Це обумовлено показником «маслоємність». Вона має різну величину як для різної природи наповнювача або пігменту, так і для різної природи зв'язуючого. Однак, навіть при введенні 1500 г наповнювача (дослід 22 табл. 2 і 3) міцність клейового з’єднання. хоча і нижче аналогічного показника для ненаповненої композиції - 4.40МПа. проти 5,90МПа для ненаповненої затвердженої композиції, але все ж ще набагато вище чим для композиції по ПРОТОТИПу – 2,52МПа. Композиція 24, в якої всі добавки введені на верхній межі кількості, одночасно, показує трохи вищу міцність клейового з’єднання на рівні 4,70МПа. Подальше зниження міцності клейового з’єднання, зі збільшенням в складі композиції кількості наповнювача. пов’язано з нестачею зв'язуючого для гарантованою проклеювання часток наповнювача і пігменту, що призводе до формування дефектного клейового шару і проявляється в падінні величини міцності. Отримані результати властивостей досліджених клейових композицій наведені в таблиці 3. Для зручності інтерпретації таких даних номера дослідів у таблицях 2 і 3 ідентичні. Як бачимо з наведених в таблицях 2 і 3 результатів межи числових значень компонентів в заявленій клейовій композиції наведені: (карбофункціональні борвмісні олігоспирти і ізоціанатна складова) в межах різного еквівалентного співвідношення між ними в умовах обов'язкового надлишку ізоціанагних груп проти гідроксильних до досягнення оптимального найвищого значення міцностних характеристик (на прикладі композиції 17). Міцність клейових з'єднань на відрив залежить від співвідношення в композиції -NCO/-OH груп в г.екв./г.екв. (склади 17. при використанні в якості ізоціанатної компоненти аддукта ДУДЕГ-2 і склади 811, при використанні в якості ізоціанатної 11 компоненти аддукта ТДІТМП) і носить екстремальний характер (оптимум властивостей в першому випадку спостерігається при співвідношенні -NCO/OH груп 3,5/1,0г.екв./г.екв.; в другому при 2,75/1,0г.екв./г.екв.). Вся решта наведених в таблиці 2 рецептур (1224) і властивості клейових з'єднань на їх основі (табл.3) характеризують собою міцністні властивості при оптимальному співвідношенні. Що стосується наведених в формулі винаходу верхніх меж пігменту, наповнювача, то за орієнтир бралась кількість їх в ПРОТОТИПу. Однак кількість наповнювача повинні були зменшити по причині, раніше поясненій. Збільшувати кількість пігменту нема сенсу, оскільки він вводиться тільки для того, щоб придати той чи інший колір. Оскільки на заявлену композицію нема технічних документів, на її виробництво, де було б чітко обговорено колір по картотеці кольорів, то доробляти цей показник нема сенсу. Що стосується нижньої межі кількісних значень пігменту, наповнювача та антипірену, наведених в формулі винаходу, то грамотніше і коректніше було б нижню межу охарактеризувати нулями і тоді б ми мали два склади в одній формулі: - чисто клейова композиція; - наповнена клейова композиція. Оскільки більш одного компоненту по правилам складання винаходу, на нульовій межі (на нижньому рівні) в заявленій композиції, не допускається, то нами введені значення 0,1мас.ч. (як для пігменту, наповнювача, так і для антипірену). 93464 12 Така кількість цих складових практично не впливає на фізико-механічні показники, які не відрізняються від показників для чисто клейової композиції, але, в той же час, дає змогу вводити в композицію ці компоненти і в більшій кількості (по необхідності) не порушуючи основної відмінної ознаки. Як бачимо з отриманих дослідних результатів, практично всі клейові з'єднання, на підставі дослідних клейових композицій, за виключенням досліду 1 таблиці 2 і 3 показують міцністні характеристики на рівні більш високому чім кращій зразок по ПРОТОТИПу (в межах 2,75,9МПа проти 2,52МПа, для зразка по ПРОТОТИПу, що на 7,1134,1%вище). Однак, після витримки таких клейових з'єднань додатково ще 2 години в окропі, всі дослідні зразки показують міцність (2.15.6МПа проти 1,94МПа у зразка по ПРОТОТИПу. що на 0.163.66МПа або на 8.2188.6%) вищу. Коефіцієнт водостійкості дослідних клейових композицій складу 0.840.95 проти 0,77 клейового з'єднання по рецептурі ПРОТОТИПу. що свідчить о більшій надійності і довго строковості експлуатації таких клейових з'єднань в екстремальних (наприклад, в атмосферних) умовах. Винахід, що заявляється може бути використаний для отримання затверджуємих високоміцних клейових з'єднань в деревообробці, будівельної, машино-, суднобудівельної і ін. галузях промисловості(наприклад: при отриманні склопластиків і високо габаритних виробів з них). 13 93464 14 15 Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 93464 Підписне 16 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601