Ізоляція вентиляційного каналу відносно стіни/стелі

Реферат: Винахід стосується ізоляції каналу 2, особливо кондиціонувального або вентиляційного каналу, який проходить через отвір у стіні 1 або стелі, або подібному, де ізоляційний матеріал 3 розташований вздовж всього зовнішнього боку каналу 2. Ізоляційний матеріал 3 має торець, що контактує принаймні частково з отвором. Секції торця принаймні частково мають жаростійкий зв'язувальний матеріал 11. Така конструкція дозволяє ізолювати канал в площині отвору в стіні від збільшення температури, забезпечити високе значення вогнестійкості і ізоляцію від просочення газів. UA 100381 C2 (12) UA 100381 C2 UA 100381 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Представлений винахід стосується ізоляції каналу, особливо кондиціонувального або вентиляційного каналу, у відповідності із родовим визначенням за пунктом 1. Вентиляційні канали необхідні в будівлях для подачі свіжого повітря до кімнат і для їх з'єднання, наприклад для системи центрального кондиціонування. Канали проходять через отвори в стінах і/або стелях кімнат. Стандарти пожежної безпеки вимагають, щоб у випадку пожежі, вогонь і його дим не розповсюджувались з одного приміщення будівлі до іншого або це б відбувалось тільки із затримкою. З цієї причини, отвір у стіні або стелі має бути закритий для попередження розповсюдження вогню. В цьому сенсі повинно бути зрозуміло, що вогонь і його дим розповсюджуються або через тільки вентиляційний канал, або через будівельні щілини між зовнішньою поверхнею каналу і щілиною отвору в стіні. З цих причин, по перше, зовнішній бік каналу захищають з усіх боків суцільним шаром ізоляційного матеріалу, яким наприклад є шлаковата, для затримки збільшення температури на поверхні ізольованої секції каналу, яка не зазнає впливу вогню. Крім того, закривають отвір в стіні. Це роблять використовуючи прокладний матеріал, який вводять в проміжок між стіною і каналом і розташовують найбільш близько, наскільки можливо, до ізоляційного матеріалу навколо каналу. Оскільки ця структура є все ще недостатньою для забезпечення ізоляції, зазвичай вводять хомутоподібний ізоляційний матеріал, який розташований зовні ізоляції описаної вище і безпосередньо контактує із стіною/стелею. Тести показали, що в той час як цей хомут є гарним при закриванні отвору у стіні, профіль температур в каналі впливає таким чином, що можуть мати місце підвищені температури в проміжку від хомута до описаного каналу ізоляції. Крім того, підгонка хомута викликає надмірне збільшення вартості робіт з установки. Задачею представленого винаходу є ізоляція каналу в площині отвору в стіні від збільшення температури структурно простим і надійним шляхом за умови відповідності вимогам стандартів пожежної безпеки. Одночасно, повинно забезпечуватись високе значення вогнестійкості і ізоляція від просочення газів. Крім того, рішення повинно бути дешевим і легким у використанні. Ця задача вирішується у відповідності з винаходом, охарактеризованим у пункті 1. Згідно з винаходом, канал, особливо кондиціонувальний або вентиляційний канал, який проходить через отвір у стіні або стелі або подібному, ізолюють таким чином, що він відповідає відповідним стандартам пожежної безпеки і забезпечує стандарт вогнестійкості DIN 4102-6, особливо L 30 - L 120, залежно від будови, тобто ступінь пожежної безпеки 30 хв, 60 хв, 90 хв або 120 хв. В такому контексті зовнішній бік каналу обгортають з усіх боків ізоляційним матеріалом, що має торець, який виступає принаймні частково у напрямку отвору і на який нанесений жаростійкий зв'язувальний матеріал. Ізоляційний матеріал переважно виготовлений з мінеральної вати. Ізоляція необхідна для перешкоджання і затримки вогню, який народжується в першій кімнаті і розповсюджується у другу, сусідню кімнату, це відбувається через отвір у стіні між двома кімнатами, через який проходить згаданий вище канал. Таким чином, отвір може бути розташований на стелі або даху або т. і., але для спрощення головним чином буде згадуватись отвір у стіні, який повинен також розглядатись як такий, що включає інші типи. Стандартами пожежної безпеки є DIN 4102-6 і еквівалент EN 1366 ТІ. Прикладом придатного ізоляційного матеріалу є мінеральна вата, особливо мінеральна вата відома з ЕР 1522800 А1. Застосування цих ізоляційних матеріалів для винайденого ізолювального пристрою є особливо переважним і є додатковим аспектом винаходу. Ця вата типово включає множину тонких волокон виготовлених з жаростійкого матеріалу і переважно має температуру плавлення визначену згідно з DIN 4102 Частина 17 принаймні 1000 °C. Однак, на додаток до цих ізоляційних матеріалів, придатними є традиційні мінеральні вати, такі як шлаковата, або коли необхідно, скловата. Загалом, придатним є будь-який можливий матеріал, що має адекватну термостійкість і є волокнистим. Оскільки, у відповідності з винаходом, торець, який проходить через отвір у стіні, покритий зв'язувальним матеріалом, індивідуальні волокна є приєднаними. Іншими словами, зв'язувальний матеріал розташований між індивідуальними волокнами на торці. Зараз, якщо торець ізоляційного матеріалу контактує із стіною і гази мають можливість потрапляти з кімнати, що горить через отвір у стіні, тобто через проміжок між каналом і стіною у сусідню кімнату, збільшення щільності на торці, тобто завдяки зв'язувальному матеріалу гарантується перешкоджання потрапляння у сусідню кімнату. Для газів існує тільки одна можливість для проникнення через площину між каналом і ізоляційним матеріалом. Однак, оскільки цей отвір, якщо це має місце, є дуже вузьким, по-перше, утруднюється потрапляння, і, по-друге, обмежена шкода при цій площі, яку треба подолати, оскільки, ще треба пройти через ізоляційний матеріал перед потраплянням у сусідню кімнату. Як результат, потрапляння газів можна відповідним 1 UA 100381 C2 5 10 15 20 25 чином затримати і зменшити їх кількість так що будуть виконуватись відповідні стандарти пожежної безпеки. В переважному втіленні ізоляційний матеріал зв'язують із стіною, в результаті чого торець ізоляційного матеріалу надійно з'єднують із стіною. Ступінь пожежної безпеки 60-90 хв відповідно з вимогами EN1366 ТІ, наприклад передбачає, що шар ізоляційного матеріалу навколо каналу повинен бути до 90 мм товщиною. Розмір проміжку між отвором у стіні і каналом зазвичай становить 50 мм з усіх боків, така ширина проміжку необхідна під час монтажу каналу використовуючи приєднувані з'єднувальні елементи. Різниця між двома є перекриваюча ширина 40 мм, в якій ізоляційний матеріал зв'язаний із стіною. Тому унеможливлюється потрапляння проникаючих газів у сусідню кімнату. Розроблений зв'язок має високий час життя навіть при підвищених температурах. Коли ізоляція зібрана, увага приділяється гарантуванню, що ізоляційний матеріал еластично притискається до стіни з усіх боків. Однак, якщо ізоляційний матеріал нагрівають гарячими газами або вогнем, він зазнає змін і може пом'якшуватись і деформуватись. Традиційно це може виникати у проміжку між стіною і ізоляційним матеріалом, зв'язок гарантує, що з'єднання між стіною і ізоляцією залишиться постійним, навіть при високих температурах. Проміжок між каналом і стіною і зазвичай заповнюють прокладним матеріалом. Цей прокладний матеріал також має добрі ізолювальні властивості при високих температурах і може бути таким же самим матеріалом як і ізоляційний матеріал, що оточує канал. Прокладний матеріал може містити одну або більше стрічок або панелей ізоляційного матеріалу, який знаходиться або яким заповнений отвір, або може бути використана неструктурована волокноподібна речовина. Переважно торець ізоляційного матеріалу зв'язують з цим прокладним матеріалом. Результатом є безперервна оболонка з ізоляційного матеріалу навколо каналу і перешкоджається розповсюдження вогню і диму у кімнату. Наприклад, ізоляційний матеріал і прокладний матеріал можуть бути сформовані з вати наступного складу: SiO2 Аl2О3 СаО MgO Na2O К2О R2O (Na2O + К2О) Р2О5 Fe2O3 (залізо, загальне) В2О3 ТiО2 решта 30 35 40 45 39 - 55 % 16 - 27 % 9,5 - 20 % 1-5% 0 - 15 % 0 - 15 % 10 - 14,7 % 0-3% 1,5 - 15 % 0-2% 0-2% 0 - 2,0 % переважно переважно переважно переважно переважно переважно переважно особливо особливо переважно переважно 40 - 52 % 16 - 26 % 10 - 18 % 1 - 4,9 % 2 - 12 % 2 - 12 % 10 - 13,5 % 0-2% 3,2 - 8 % 0-1% 0,4 - 1 % де особливо склад мінеральних волокон ізолювального елемента має масове співвідношення лужних/лужноземельних елементів < 1, і де структура волокна ізолювального елемента визначається середнім геометричним діаметром волокна  4 мкм, загальною щільністю в 3 інтервалі 20 - 120 кг/м і вмістом зв'язувального агента, вираженого із розрахунку маси волокна ізолювального елемента, в інтервалі 4-7 мас. %, у формі панелі або 0,5-1 мас. % у формі мата з дротяної сітки. Ізоляційний матеріал необхідний не для безпосереднього зв'язування із стіною, а скоріше він слугує для підтримки структурних елементів, таких як профілі, панелі і т. і., з якими ізоляційний матеріал зв'язують, будучи постійно приєднаними до стіни. Ізолювальні властивості прокладного матеріалу переважно покращуються шляхом доповнення його піноутворювальним агентом. Піноутворювальний агент містить речовини, які при нагріванні утворюють піну, що затримує вогонь і таким чином зменшує або уповільнює розповсюдження полум'я. Переважно прокладний матеріал вводять в згаданий вище проміжок на першій стадії робіт, і потім два його торці, що контактують безпосередньо із стіною, покривають піноутворювальним агентом. Після отвердіння/висихання піноутворювального агенту, прокладний матеріал, поверхня якого була таким чином модифікована, використовують для зв'язування ізоляційного матеріалу. Піноутворювальний агент ефективно обмежує і затримує розповсюдження вогню. Згаданий вище зв'язувальний матеріал є переважно адгезивом на основі силікату. Таким зв'язувальним матеріалам надають перевагу завдяки легкості їх використання, тобто без 2 UA 100381 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 надмірних зусиль - таких як нанесення щіткою - на ізоляційний матеріал. Також можна спочатку нанести адгезив на стіну або прокладний матеріал і потім з'єднати його з ізоляційним матеріалом, на який також можна нанести адгезив. Переважно описану ізоляцію використовують в каналах, які мають прямокутний, переважно квадратний поперечний переріз. Оскільки канал оточують панелями з ізоляційного матеріалу, зручно розрізані за розмірами панелі можуть бути легко поміщені на нього і приєднані до каналу використовуючи шпильки або болти. Профільні елементи можуть бути приєднані до каналу в площині отвору. Оскільки вогонь викликає високі температури, термічне розширення і напруження також має місце у самому каналі, який може складатись з тонких металевих листів. Як описано, прокладний матеріал розташований зовні каналу отвору в стіні, і як результат, канал не може деформуватись назовні. Замість цього, він може деформуватись всередину в цих точках. Дивлячись в поздовжньому напрямку отвору, це буде давати розширення отвору, через який вогонь або гази можуть потрапляти. Для зменшення або уникнення цих небажаних ефектів, на каналі може бути розташований профільний елемент, такий як профільний куток, можливо приклепаний. Профільним кутком переважно може бути профіль товщиною 3 мм +/- 1 мм, і мати дужки довжиною 20 мм - 40 мм. Також можливими є U-подібні профілі або прямокутні профілі. Переважно, один куток приєднаний однією з своїх дужок до кожного боку згаданого каналу. Поздовжній напрямок профілів розташований в площині стіни. Забезпечується перекривання профілем стіни за рахунок того, що принаймні один з профілів довший ніж розмір отвору в стіні. Таким чином профіль може бути прикріплений до стіни, наприклад болтами. Ці кріплення забезпечують можливість регулювання каналу відносно отвору. Таким чином канал стабільно закріплений в положенні так що не буде мати місце змінення ширини проміжку, що буде погіршувати ущільнення впоперек отвору. Переважні втілення представленого винаходу розкриваються нижче за допомогою малюнків. На них показане наступне Фігура 1: вентиляційний канал з отвором у стіні згідно з рівнем техніки; Фігура 2: вигляд каналу і отвору у стіні перед монтажем ізоляційного матеріалу; Фігура 3: винайдена ізоляція, в якій проміжок між каналом і отвором є меншим, ніж товщина ізоляційного матеріалу і Фігура 4: винайдена ізоляція, в якій проміжок між каналом і отвором є більшим, ніж товщина ізоляційного матеріалу На Фігурі 1 показано проходження каналу (2) через стіну(1)у втіленні попереднього рівня техніки. Канал оточений з усіх чотирьох боків ізоляційним матеріалом (3). При переході від ізоляційного матеріалу (3) до стіни (1) змонтований затискний хомут (4), який виготовлений з ізоляційного матеріалу і який закриває отвір у стіні від полум'я/газів. Хомут приєднаний до стіни (1), використовуючи спеціальні гвіздки або дюбеля (непоказані), і притискає ізоляційний матеріал (3). Ізоляційним матеріалом переважно є шлаковата. На хомут (4) можуть діяти температури у точках вимірювання у відповідності з EN 1366 Частина 1, обставина, що може впливати на тривалість вогнестійкості. На Фіг. 3 і Фіг. 4 показаний поперечний переріз стіни (1) в двох втіленнях ізоляції винаходу. На Фігурі 3 показане втілення ізоляційного матеріалу (3) з товщиною 90 мм. Для ступеня пожежної безпеки 60-120 хв згідно з EN 1366 Частина 1, використовується товщина 30-90 мм. Проміжок між каналом і отвором у стіні, в якому розташований прокладний матеріал (і2) має товщину, наприклад, 50 мм. Якщо, наприклад, висота каналу 300 мм, висота отвору у стіні, що вибирається клієнтом, буде 400 мм, так що канал, з прикріпленими на нього елементами (такими як торцевий фланець - не показаний), може бути легко встановлений. Після встановлення каналу, утворюється круговий проміжок в 50 мм між каналом і отвором у стіні. Цей проміжок традиційно заповнюють прокладним матеріалом (12) виготовленим з мінеральної вати, де перевага надається щільному упакуванню, для того щоб досягти доброї ізоляції від газів і вогню у випадку пожежі. На обидва торці з прокладного матеріалу наносять шар вогнезахисного матеріалу, особливо піноутворювального агента (13). Такі вогнезахисні піноутворювальні агенти є комерційно доступними. Поряд розташовані кутові профілі (10), які контактують з каналом (2) і приєднані до нього за допомогою заклепок (8) (Фіг. 2) звичайним чином. Як показано на поперечному перерізі Фіг. 3, ізоляційний матеріал виготовлений з мінеральної вати (3), що оточує канал(2). Шар (11) зв'язувального матеріалу нанесений на торці ізоляційного матеріалу, що торкається стіни (1). Цей шар (11) розділений на три секції. У зовнішній секції (тобто, якнайдалі від центру каналу), ізоляційний матеріал (3) зв'язаний із стіною(1).В центральній секції зв'язувальний матеріал (11) зв'язує ізоляційний матеріал (3) з 3 UA 100381 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 прокладним матеріалом (12), що покритий піноутворювальним агентом (13). У внутрішній секції, ізоляційний матеріал зв'язаний з кутовими профілями (10). В ілюстраціях на Фіг. 3 і 4, шари піноутворювального агента (13) і зв'язувального матеріалу (11) показані непропорційно великими для наочності. Ізолювальна дія є наступною: Спочатку, уявімо собі виникнення пожежі, при якій вогонь і/або гарячі гази розповсюджуються всередині каналу (2). В цьому випадку, ізоляційний матеріал (3)змонтований навколо каналу (2) працює завдяки утримуванню передачі тепла в середину кімнати. Допустимий максимум поверхневої температури ізоляційного матеріалу, як визначено стандартами, є наприклад 180 °C, так що його товщина має вибиратись відповідно, а також в залежності від необхідного періоду вогнестійкості. Також можливе розповсюдження вогню зовні каналу, тобто через проміжок між каналом і отвором у стіні. Якщо припустити, що вогонь виник з правого боку стіни (1) показаної на Фіг. 3, можна припустити, що ізоляційний матеріал (3), який розташований справа стіни, руйнується відносно швидко. Пізніше, піноутворювальний агент (13) показаний на правому боці стіни затримує вогонь від розповсюдження у кімнату показану зліва. Крім того, вогонь і дим повинні проникнути через прокладний матеріал (12), де вони стикаються з другим шаром плівкопіноутворювального агента (13) В залежності від інтенсивності вогню, ці засоби природно не створюють абсолютного бар'єру, але скоріше слугують для затримки розповсюдження на бажаний час. Якщо вогонь проникає через другий шар піноутворювального агента (13), він стикається із зв'язувальним матеріалом (11) нанесеним на ізоляційний матеріал (3), двома основними функціями згаданого зв'язувального матеріалу (11) є наступні: Спочатку зв'язувальний матеріал (11) зв'язує волокна ізоляційного матеріалу (13), і таким чином підвищує щільність торця матеріалу. Як результат, утруднюється проникнення через ізоляційний матеріал вогню і/або диму. Оскільки зв'язувальний матеріал (11), як вже було описано, включає жаростійкі матеріали, такі як силікатні адгезиви, він має високу термостійкість, а також перешкоджає розповсюдженню полум'я. Крім того, зв'язувальний матеріал (11) з'єднує ізоляційний матеріал (3) із стіною (1). Без цього зв'язку вогонь буде проходити через отвір і проникати в кімнату. Оскільки це неможливо за рахунок зв'язку, вогонь може тільки проникати в проміжок між каналом і ізоляційним матеріалом. Оскільки вогонь, перед його проникненням в середину кімнати, все ще має подолати щільний ізоляційний матеріал, який в цьому прикладі становить 90 мм, перешкоджається ефективне розповсюдження полум'я і це забезпечує широкі інтервали для ступеня пожежної безпеки. Таким чином, згідно із стандартами пожежної безпеки, можуть бути легко досягнуті ступені пожежної безпеки ЕІ 60, ЕІ 90 і ЕІ 120. На Фігурі 4 показане альтернативне втілення, в якому канал (2) захищений багатьма тоншими шарами ізоляційного матеріалу (3'). Цей тонший ізоляційний шар товщиною 30-35 мм використовується у випадках, коли необхідний ступінь пожежної безпеки 15-30 хв. В цьому випадку профільні елементи (10) непотрібні, оскільки деформація каналу (2) суттєво не впливає на пошкодження ізоляції. Як у випадку показаному на Фіг. 3, тут знову проміжок між стіною і каналом (2) заповнюють мінеральною ватою прокладного матеріалу (12), чий торець також покритий відповідним піноутворювальним агентом (13). Ізоляційний матеріал (2) зв'язують з прокладним матеріалом (12), який покритий піноутворювальним агентом, за допомогою зв'язувального матеріалу (11). Випадок застосування показаний на Фіг. 4 схожий з Фіг. 3. Однак, торець ізоляційного матеріалу (2) зв'язаний виключено з прокладним матеріалом (12) покритим піноутворювальним агентом (13). Якщо, у випадку пожежі, вогонь долає отвір у стіні між каналом (2) і прокладним матеріалом (12) він не може негайно потрапити у середину сусідньої кімнати, але скоріше розповсюджується далі між ізоляційним матеріалом (3') і каналом. Це також буде перешкоджати розповсюдженню вогню. Хоча непотрібно досягати ступеня пожежної безпеки ЕІ 15 або ЕІ 3, у випадку втілень Фіг. 4 можуть бути використані кутові профілі для збільшення жорсткості і полегшення кріплення. На Фігурі 2 показані кутові профілі (10) і (10') для поліпшення просторової жорсткості каналу. Таким чином, на Фігурі 2 показані два кутові профілі (10), які прикріплені до каналу (2) за допомогою трьох точок кріплення(8). Аналогічно, кутки (10') прикріплені до боків каналу. Без цих кутків метал каналу може скручуватись або вигинається всередину каналу, що буде створювати проміжок між прокладним матеріалом (12) і ізоляційним матеріалом (3), через який можуть розповсюджуватись вогонь і дим. Для уникнення цього, в цій області за допомогою кутків збільшується жорсткість каналу. Приклепування і встановлення на болти є ідеальними засобами кріплення в точках кріплення (8). Крім того, кутові профілі (10) приєднують до стіни (1) за допомогою стінового кріплення (7) такого як болтове з'єднання. Як результат, гарантується позиціонування самого каналу відносно отвору у стіні. На довгих сторонах каналу (2) показані 4 UA 100381 C2 5 два профілі (10), а також два додаткові кутові профілі (10') на поперечних боках, які є коротшими і не прикріпленими до стіни (1). Якщо конструкцію на Фігурі 2 захистити ізоляційним матеріалом (3) і нанести прокладний матеріал (12), результатом є втілення показане на Фігурі 3. Придатним матеріалом для каналу є листовий метал, зокрема, листова сталь, яка може бути гальванізована для захисту від корозії. Товщина повинна бути не менше ніж 0,5 мм або більше ніж 2 мм, де переважною є товщина від 0,7 до 1,2 мм. Згаданим вище кутовим профілем може бути стальний профіль товщиною 3 мм, з довжиною боковини 20 або 30 мм. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 20 25 30 35 40 1. Пристрій для захисту каналу (2), особливо кондиціонувального або вентиляційного каналу, що проходить через отвір у стіні (1) або стелі, або подібному, в якому проміжок між каналом (2) і отвором заповнений прокладним матеріалом (12), де ізоляційний матеріал (3) розташований навколо каналу (2), і ізоляційний матеріал (3) забезпечує принаймні частину контакту з отвором через його торець, а жаростійкий зв'язувальний матеріал (11) розташований над торцем ізоляційного матеріалу, переважно над всією поверхнею в деяких секціях, який відрізняється тим, що прокладний матеріал (12) в точці, дотичній до зв'язувального матеріалу (11), покритий вогнезахисним піноуторювальним агентом (13), і що жаростійкий зв'язувальний матеріал (11) зв'язує принаймні частину поверхні ізоляційного матеріалу (3) з прокладним матеріалом, покритим піноутворювальним агентом. 2. Пристрій за пунктом 1, який відрізняється тим, що жаростійкий зв'язувальний матеріал (11) зв'язує принаймні частину поверхні ізоляційного матеріалу (3), переважно всю поверхню, з кутовими елементами (10 або 10'), особливо L-подібними секціями, що знаходяться біля отвору, розташованими на каналі (2) і/або зі стіною або стелею (1), або подібним, оточуючи отвір. 3. Пристрій за пунктом 1 або 2, який відрізняється тим, що жаростійкий зв'язувальний матеріал (11) зв'язує принаймні частину поверхні ізоляційного матеріалу (3), переважно всю поверхню, із стіною або стелею (1). 4. Пристрій для захисту за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що жаростійким зв'язувальним матеріалом (11) є силікатний адгезив, особливо адгезив на основі розчинного скла. 5. Пристрій для захисту за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що канал (2) є прямокутним. 6. Пристрій для захисту за будь-яким з пунктів 1-5, який відрізняється тим, що товщина ізоляційного матеріалу (3) є більшою, ніж проміжок (12), і зв'язувальний матеріал (11) зв'язує ізоляційний матеріал (3) і з прокладним матеріалом (12) і з стіною або стелею (1). 7. Пристрій за будь-яким з пунктів 1-6, який відрізняється тим, що ізоляційний матеріал (3) і прокладний матеріал (12) сформовані з мінеральної вати. 8. Пристрій за пунктом 7, який відрізняється тим, що ізоляційний матеріал (3) і прокладний матеріал (12) сформовані з шлаковати. 9. Пристрій за пунктом 7, який відрізняється тим, що ізоляційний матеріал (3) і прокладний матеріал (12) сформовані з вати наступного складу: SiO2 Аl2О3 CaO MgO Na2O K2O R2O(Na2O+K2O) P2O5 Fе2О3 (залізо, загальне) В2О3 ТiO2 решта 45 переважно переважно переважно переважно переважно переважно переважно особливо особливо переважно переважно 39-55 % 16-27 % 9,5-20 % 1-5 % 0-15 % 0-15 % 10-14,7 % 0-3 % 1,5-15 % 0-2 % 0-2 % 0-2,0 % 40-52 % 16-26 % 10-18 % 1-4,9 % 2-12 % 2-12 % 10-13,5 % 0-2 % 3,2-8 % 0-1 % 0,4-1 % де особливо склад мінеральних волокон ізолювального елемента (4) має масове співвідношення лужних/лужноземельних елементів