Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб корекції імунного статусу поросят, що включає застосування пробіотиків у кормах для поросят, починаючи з 28 доби життя (період відлучення від свиноматки), який відрізняється тим, що для підвищення природної резистентності поросят застосовують відомий препарат Пробіон-форте у дозі 1 г/кг корму впродовж 10 тижнів.

Текст

Реферат: Спосіб корекції імунного статусу поросят включає застосування пробіотиків у кормах для поросят, починаючи з 28 доби життя (період відлучення від свиноматки). Для підвищення природної резистентності поросят застосовують відомий препарат Пробіон-форте у дозі 1 г/кг корму впродовж 10 тижнів. UA 101311 U (12) UA 101311 U UA 101311 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, зокрема до способів корекції імунного стану поросят при їх вирощуванні. Для профілактики і лікування захворювань тварин у ветеринарній медицині запропонований великий перелік фармацевтичних засобів різноманітної структури і властивостей. Проте ефективність застосування ветеринарних лікарських засобів великою мірою залежить від базових показників захисних систем організму, зокрема стану природної резистентності як важливої ланки імунітету. У тваринництві застосовують великий перелік імуномодулюючих ветеринарних лікарських засобів. За хімічною структурою, механізмом дії, методами одержання, іншими параметрами імуномодулятори - дуже поширена та різнорідна група препаратів. Відомі імуномодулятори бактеріального, рослинного, тваринного походження та синтетичні аналоги різної хімічної структури. Також відомо, що вітаміни, мікроелементи, нейротропні препарати мають імуноактивні властивості. Усі відомі імуномодулятори - це велика кількість сполук різного роду та різноманітної структури, різної дії і активності. Більшість із них не мають вибіркової дії, впливаючи одночасно на функції декількох систем та органів. Відсутність селективності може призвести до не прогнозованих ефектів при використанні таких препаратів, особливо, якщо невідомі наслідки сумісного застосування імунотропних засобів з іншими засобами захисту тварин (вакцинами, антимікробними чи антигельмінтними препаратами). Тому актуальним залишається питання застосування імуномоделюючих препаратів, які підтримують захисні функції організму через природні ланки імунітету, на багатьох рівнях, починаючи від локальних захисних систем, зокрема шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Саме мікрофлора ШКТ стимулює розвиток природного та набутого імунітету і посилює як неспецифічні імунологічні фактори, так і специфічні - за рахунок утворення нормальних антитіл та помірної активації організму; є основою для імунологічного бар'єру організму і забезпечує захист організму тварин у випадку виникнення патологічних процесів [1, 2]. Зміни в мікробіоценозі кишечнику, в свою чергу, можуть спричинити низку порушень метаболічного й імунного статусу, що свідчить про тісний зв'язок нормальної мікрофлори організму з його імунною реактивністю та перебігом багатьох біохімічних процесів [3]. Організм молодняку свиней, особливо у ранньому віці, дуже чутливий до стресових ситуацій навколишнього середовища. Такі обставини приводять до зниження загальної резистентності молодняку, яке супроводжується різким зменшенням кількісного складу молочнокислих бактерій у шлунково-кишковому тракті. Особливого значення набуває збереження імунітету в критичні періоди розвитку організму тварин, коли збільшується ризик посилення патогенезу умовно-патогенної мікрофлори: після народження, в період відлучення (на 28 добу), при зміні раціону тварин на відгодівлі. Особливо напруженими в імунологічному плані є перші 30 діб розвитку поросят: окрім постнатальної адаптації, у цей період проходить становлення специфічного імунітету, оскільки за планом ветеринарно-санітарних заходів проводять лікувально-профілактичні заходи (вакцинацію). Велике значення для ефективності імунного захисту тварин мають гуморальні фактори неспецифічної резистентності, що відіграють значну роль у перші місяці після народження. У сучасному тваринництві з метою підвищення імунного статусу тварин широко застосовуються пробіотики. Пробіотики - препарати, які містять живі мікроорганізми, що належать до нормальної, фізіологічно і еволюційно встановленої флори кишечнику, і є кормовими добавками. До складу пробіотичних препаратів входять лактобактерії, біфідобактерії, бацили, дріжджі, ентерококи тощо. Нормальна мікрофлора кишечнику бере участь у підтримці колонізаційної резистентності слизової оболонки кишечнику і відіграє важливу роль у формуванні імунітету. Встановлено, що пробіотики забезпечують фізіологічну цінність багатьох систем організму, пов'язаних з формуванням імунної системи і локального імунітету слизової оболонки кишечнику, гормональної і ендокринної систем. Механізм дії пробіотиків виявляється у їх здатності активно заселяти ШКТ, виробляти активні метаболіти, які забезпечують їх виживання у боротьбі з патогенними мікроорганізмами. Відомий і широко використовується у тваринництві пробіотик Субтіліс, до складу якого входить мікробна маса Bacillus subtilis, В. licheniformis у вигляді спор. Ефект дії обумовлений антагоністичною дією до широкого спектра патогенних мікроорганізмів, збудників захворювання ШКТ, легеневих інфекцій, покращенням мікрофлори кишечнику, а також імуномоделюючою дією на організм. Уведення пробіотика в схеми годівлі супоросних свиноматок за один місяць до опоросу сприяє збільшенню маси тіла новонароджених поросят та молочності свиноматок. Включення пробіотика в систему вирощування молодняку свиней зменшує шлунково-кишкові захворювання, скорочує тривалість вирощування, знижує затрати кормів, підвищує приріст маси тіла і збереженість тварин. 1 UA 101311 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Відомий пробіотичний препарат Моноспорин, основу якого складають спороутворюючі аеробні бактерії Bacillus subtilis, який використовують при імунодефіциті і змішаних шлунковокишкових захворюваннях курчат, для лікування диспепсії новонароджених телят та застосовують у раціонах поросят-сисунів з першої до восьмої доби життя. Відомий комплексний препарат Ентерацид, до складу якого входять живі молочнокислі бактерії: ентерококи, біфідобактерії і ацидофільні палички. Він сприяє нормалізації мікрофлори ШКТ у тварин і використовується для профілактики і лікування шлунково-кишкових захворювань, дисбактеріозів внаслідок антибактеріальної терапії для підвищення резистентності організму і стимуляції продуктивності свиней і птиці. Відомий пробіотик Пролам, який містить 5 штамів мікроорганізмів (2 штами Lactobacillus, 2 штами Lactococcus і 1 штам Bifidobacterium), молоко, мелясу, воду, крейду, глюкозу, дріжджі. Використовують поросятам у підсисний період і після відлучення для підвищення середньодобового приросту маси тіла, збереженості і зниження затрат корму на одиницю продукції. Найбільш близьким до заявленого способу є спосіб використання при промисловому вирощуванні поросят пробіотика БіоПлюс 2Б (BioPlus® 2В, Biochem). БіоПлюс 2Б - пробіотик, активна речовина якого складається із суміші двох штамів В. Licheniformis (DSM 5749) і В. subtilis (DSM 5750). Комбінація цих синергічних мікробів має широкий спектр дії на патогенні бактерії. Додається до корму з метою профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту тварин і птиці, стабілізації мікрофлори кишечнику при порушенні процесів травлення, а також для підвищення збереженості, покращення конверсії корму і збільшення приростів тварин. Промислове ведення тваринництва вимагає розробки нових способів корекції імунного статусу поросят із використанням нових пробіотиків з метою підвищення імунітету тварин та продуктивності. Для зміцнення опірності організму поросят і стимулювання імунітету важливе значення має впровадження засобів, що природним шляхом стимулюють фактори локального гомеостазу та через них підвищують антиінфекційний захист тварин. В основу корисної моделі поставлена задача розробити новий Спосіб корекції імунного статусу поросят, який дозволив би нормалізувати мікрофлору кишечнику, покращити засвоєння поживних речовин корму та підвищити природну резистентність поросят при промисловому веденні свинарства що, у свою чергу, дає можливість підвищити продуктивність та зменшити затрати корму на одиницю продукції. Технічний результат, який полягає в формуванні нормальної мікрофлори кишечнику та підвищенні природної резистентності поросят при промисловому веденні свинарства, досягають тим, що поросятам, починаючи від 28-ї доби життя (відлучення від свиноматки), згодовують разом з кормом пробіотик Пробіон-форте (Probion-forte) фірми Вуген Б&Г, Південна Корея, у дозі 1 г/кг корму впродовж 10 тижнів. Пробіон-форте - пробіотик IV покоління. Це багатокомпонентний біологічно активний препарат, який містить іммобілізовані на сорбенті живі бактерії Bacillus subtilis та В. coagulans. Сорбенти (цеоліт і діатоміт) мають розвинутий поверхневий каркас із порами різного розміру, які здатні взаємодіяти з різними речовинами і клітинами пробіотичних культур. Таким чином підвищується захист бактеріальних культур препарату при проходженні по усьому шлунковокишковому тракті, завдяки чому вони швидше заселяють кишечник. Bacillus subtilis спороутворююча бактерія, пригнічує грам-негативні і грам-позитивні бактерії шляхом їх конкурентного витіснення, не викликаючи при цьому резистентності. Bacillus coagulans спороутворююча бактерія, яка синтезує багато важливих вітамінів у ШКТ, такі як вітамін К і рибофлавін, фолієва кислота. Сприяє підтримці кислотно-лужної рівноваги в товстому кишечнику, засвоєнню поживних речовин, стимулює ріст пробіотичної мікрофлори: зокрема Bacillus subtilis пригнічує ріст патогенних мікроорганізмів, таких як Shigella dysenteriae, відновлює мікрофлору кишечнику, адсорбує в кишечнику токсини. Цеоліт і діатоміт - адсорбенти природного походження. Вони сповільнюють проходження кормових мас по ШКТ, тим самим створюють умови для кращого всмоктування поживних речовин. Тварини, які швидко ростуть (свині, бройлери) споживають велику кількість води, що знижує засвоєння корму. Цеоліти і діатоміти, як хороші гідрататори, пролонгують процес травлення і сприяють підвищенню конверсії корму. При проходженні цеоліту по ШКТ, у результаті механо-хімічних реакцій, регулюється сольовий баланс організму. Діатоміт містить мінеральні речовини: кремній, залізо, марганець, кальцій, магній, натрій, фосфор і інші, які беруть участь у багатьох біохімічних процесах, і, зокрема, у процесах розпаду і синтезу білків, жирів та вуглеводів. Пробіотик Пробіон-форте застосовують для нормалізації мікрофлори кишечнику, покращення процесу травлення, підвищення неспецифічної резистентності організму, стимуляції росту, збільшення збереженості і продуктивності поголів'я, зниження затрат корму на одиницю продукції, 2 UA 101311 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 покращення якості продукції. Пробіон-форте вводять у корм на комбікормових заводах або в кормоцехах, використовуючи існуючі технології багатоступеневого змішування у дозах: свині, птиця - 500-1000 г/тонну корму. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб корекції імунного статусу поросят, який включає, починаючи з 28-ї доби життя поросят (період відлучення від свиноматки), застосовування відомий препарат Пробіон-форте, який нормалізує мікрофлору кишечнику, покращує засвоєння поживних речовин корму та підвищує резистентність поросят при промисловому веденні свинарства. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником знайдено аналог - спосіб використання при промисловому вирощуванні поросят пробіотика Біо плюс 2Б (Bio plus 2B), Біохем, Німеччина, який включає згодовування разом з кормом препарату Біо плюс 2Б, до складу якого входить Bacillus subtilis у дозі 0,4 г/кг корму впродовж 10 тижнів, починаючи з 28 доби життя поросят, у якому є спільні суттєві ознаки із заявленою корисною моделлю (обидва препарати є пробіотиками і містять у своєму складі бактерії Bacillus subtilis, згодовуються поросятам починаючи з 28 доби життя з кормом впродовж 10 тижнів). Однак, цих суттєвих ознак недостатньо для одержання очікуваного технічного результату, який полягає у підвищенні природної резистентності поросят завдяки нормалізації мікрофлори кишечнику і покращенню засвоєння поживних речовин, що призводить до збільшення збереженості і продуктивності поголів'я свиней, зниження затрат кормів на одиницю продукції. Новий спосіб корекції імунного статусу поросят, який заявляється, включає, починаючи з 28 доби життя поросят (період відлучення від свиноматки), застосовування відомий препарат Пробіон-форте у дозі 1 г/кг корму впродовж 10 тижнів. Перевага нового способу корекції імунного статусу поросят полягає в тому, що на відміну від найближчого аналога, препарат Пробіон-форте містить спороутворюючі бактерії Bacillus subtilis та В. coagulans, тоді як найближчий аналог Біо плюс 2Б у своєму складі містить лише Bacillus subtilis. Також при застосуванні препарату Біо плюс 2Б зміни параметрів імунітету поросят вивчалися недостатньо, а відомі показники не вказують на стійкі позитивні зміни імунного стану організму. Доза препарату Пробіон-форте складає 1 г/кг корму впродовж 10 тижнів, починаючи з 28-ї доби життя поросят, це критичний період розвитку організму поросят (відлучення від свиноматки), коли є ризик посилення патогенезу умовно-патогенної мікрофлори. Застосування нового способу корекції імунного статусу поросят, завдяки нормалізації мікрофлори кишечнику і покращенню засвоєння поживних речовин, дозволить підвищити природну резистентність поросят, що у свою чергу дозволить збільшити збереженість і продуктивність поголів'я свиней, знизити затрати кормів на одиницю продукції. Реалізація заявленої корисної моделі здійснюється таким чином. Поросятам віком від 28 діб препарат Пробіон-форте вводять у корм у дозі 1 г/кг корму впродовж 10 тижнів. У корм Пробіонфорте вводять на комбікормових заводах або в кормоцехах, використовуючиіснуючі технології багатоступеневого змішування. Таке застосування препарату оптимізує важливу складову імунітету - гуморальну ланку природної резистентності поросят, завдяки нормалізації мікрофлори кишечнику та покращенню засвоєння поживних речовин корму, що у свою чергу дає можливість підвищити продуктивність та зменшити затрати корму на одиницю продукції. Ефективність запропонованого нового способу корекції імунного статусу поросят доводиться прикладами проведених досліджень. Приклад 1. Встановлення оптимальної дози препарату Пробіон-форте. З метою визначення оптимальної дози препарату Пробіон-форте проводили дослідження на білих мишах. Було сформовано чотири групи тварин по п'ять у кожній. Тваринам першої групи (контрольній) препарат не задавали, тваринам другої, третьої та четвертої дослідних груп препарат згодовували з кормом у дозах, відповідно: 0,1; 0,5 та 1,0 г на один кілограм корму. Препарат Пробіон-форте згодовували упродовж 10 діб, після чого тварин, за умови легкого ефірного наркозу декапітували, відбирали кров для визначення окремих морфологічних і біохімічних показників та вміст кишечнику на предмет визначення кількісного та якісного складу мікрофлори. У результаті проведених досліджень встановили, що у тварин четвертої дослідної групи, кількість лакто- та біфідобактерій була вірогідно вищою, порівняно до величин другої та третьої дослідних груп. Крім цього у тварин четвертої дослідної групи спостерігали зменшення кількості кишкової палички. При визначенні гематологічних показників у тварин четвертої дослідної групи встановили підвищення рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів та лейкоцитів. Біохімічними дослідженнями встановлено зменшення загального холестеролу, тенденцію до підвищення кількості загального білка у сироватці крові тварин дослідних груп, причому більш вираженою 3 UA 101311 U 5 10 15 20 різниця показників спостерігалося у тварин четвертої дослідної групи. Подібна тенденція відмічена і при визначенні імуноглобулінів. Проведені мікробіологічні, гематологічні та біохімічні дослідження вказують на те, що доза препарату Пробіон-форте в кількості 1,0 г на один кілограм корму є найбільш оптимальною дозою його застосування у лабораторних тварин. Встановлена доза була взята за основу при застосуванні препарату Пробіон-форте поросятам на відгодівлі. Приклад 2. Визначення ефективності застосування препарату Пробіон-форте. Визначення гуморального імунітету. З метою визначення гуморального імунітету проводили дослідження в ННВЦ "Комарнівський", Городоцького р-ну Львівської обл., на поросятах породи Велика Біла, віком від 28 діб, сформованих у 3 групи по 30 голів. Тварин утримували в клітках по 15 голів з вільним доступом до корму і води. Комбікорм згодовували згідно з нормами, рекомендованими для породи Велика Біла, з урахуванням вікової категорії. Препарат Пробіон-форте згодовували з кормом у різних концентраціях: 1 група отримувала препарат у дозі 1 г/кг корму впродовж 10 тижнів; 2 група - у дозі 1 г/кг впродовж 6 тижнів та 0,5 г/кг корму (4 тижні); 3 група була контрольною і не отримувала препарат. На 42 добу досліду (через 6 тижнів) у тварин першої та третьої груп відбирали кров з краніальної порожнистої вени від 10 поросят для імунологічних досліджень, і на 70 добу досліду (через 10 тижнів) відбирали кров у тварин 1, 2 та 3 груп (від 10 поросят кожної групи). В отриманій крові та сироватці крові (СК) визначали гематологічні, імунологічні та біохімічні показники за загальноприйнятими методиками клінічних досліджень [5]. Результати досліджень наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Показники гуморального імунітету поросят при застосуванні препарату Пробіон-форте (M±m, n=10) Показники ЛАСК, % БАСК, % ЦIК, од./100 мл Групи тварин 1 2 3 1 2 3 1 2 3 42 доба досліду 70 доба досліду 39,6±2,7* 33,3±1,5 44,2±5,9 40,3±1,0* 38,4±2,9 32,9±3,0 54,1±2,8 62,4±6,0* 48,0±5,9 11,8±2,7* 9,4±1,2* 17,0±2,4 43,0±2,0 20,2±5,9 24,0±4,7 Примітка: *- ступінь вірогідної різниці, р ≤ 0,05 25 30 35 40 Відповідно до даних таблиці 1, лізоцимна активність сироватки крові (ЛАСК) була вищою у поросят групи, якій згодовували Пробіон-форте, порівняно з контрольною групою (39,6±2,7 % проти 33,3±1,5 %, р ≤ 0,05). Отримані результати вказують на активацію гуморальної ланки природної резистентності організму після 6 тижнів застосування пробіотика. Гуморальні показники неспецифічної резистентності на 70 добу досліду в поросят 1 і 2 дослідних груп за показником ЛАСК був вищим порівняно до активності лізоциму сироватки тварин контрольної групи (40,3±1,0 %, 38,4±2,9 проти 32,9±3,0 %, відповідно, р ≤ 0,05). Також, у досліджуваний період, у тварин 1 та 2 груп встановлено тенденцію до зростання бактерицидної активності СК (БАСК) порівняно до показників у контрольній групі тварин. Відповідно до даних таблиці 1, позитивні зміни відмічаються на 70 добу досліджень (через 10 тижнів) щодо кількості циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові поросят 1 та 2 груп, а саме, достовірне їх зниження порівняно з контрольною групою, і майже в 2 рази - порівняно з показниками на 42 добу досліджень. За даними досліджень гуморальної ланки неспецифічної резистентності, її активація спостерігалася вже на 42 добу застосування препарату Пробіон-форте. Зокрема, показник ЛАСК був вірогідно вищим у цей період, порівняно з контрольною групою тварин, яка не отримувала препарат, та і надалі залишався стабільно високим. Показник БАСК поросят 1 та 2 4 UA 101311 U 5 10 15 20 25 30 груп був вищим від показника контрольної групи на 70 добу застосування препарату, тобто, зростав поступово. Підвищення активності сироваткового лізоциму, бактерицидної активності СК, зниження вмісту ЦІК у сироватці крові свиней є ознакою активації гуморальної ланки неспецифічної резистентності організму, що вказує на підвищення антиінфекційного захисту організму в цілому. Приклад 3. Визначення ефективності застосування препарату Пробіон-форте. Встановлення впливу застосування препарату Пробіон-форте на вміст нормальної мікрофлори кишечнику тварин (мікробіологічні дослідження). З метою встановлення впливу препарату Пробіон-форте на вміст нормальної мікрофлори кишечнику поросят (мікробіологічні дослідження) відбирали проби вмісту дванадцятипалої та сліпої кишок і в отриманих зразках досліджували видовий, кількісний та якісний склад мікрофлори методом розведень і посіву мікроорганізмів на селективні середовища. Ідентифікацію мікроорганізмів проводили за загальноприйнятими методиками [6]. Отримані показники тварин дослідних груп порівнювали між собою та в динаміці застосування способу. При статистичній обробці отриманих результатів достовірність різниці середніх величин оцінювали з урахуванням критерію Стьюдента [7]. Показники, що найбільше характеризують зміни локального гомеостазу ШКТ, подані в таблиці 2 та на рисунках 1, 2, 3. За весь період досліджень відхилень щодо клінічного стану поросят не спостерігали. Поросята усіх дослідних груп були рухливими, активно поїдали корм, захворювань і загибелі не реєстрували. В той же час у контрольній групі за період дослідження реєстрували два випадки захворювань поросят з клінічними ознаками діареї. Мікробіологічними дослідженнями було встановлено, що застосування препарату Пробіонфорте при відгодівлі поросят змінював видовий складу мікрофлори кишечнику - зменшувався вміст умовно-патогенної мікрофлори і зростав вміст нормальної мікрофлори (табл. 2). Зокрема, через 42 доби застосування препарату були досліджені проби вмісту дванадцятипалої та сліпої кишок поросят. Мікроорганізмів роду Lactobacillus висівали на 8,5 та 10,7 %, більше у групі, якій згодовували Пробіон-форте, порівняно до контрольної групи тварин. Мікроорганізмів роду Bifidobacterium теж було більше у групі тварин, які отримували препарат, порівняно до контрольної групи, на 14,8 та 27 %. Кількість Е. coli зменшувалась у поросят групи, яка отримувала препарат, на 9,9 та 10,7 % порівняно до контрольної групи. Мікроорганізмів роду Salmonella, а також Campilobacter та Clostridium, у дослідних групах тварин після 42-добового застосування препаратів, на відміну від контрольної, не виявлено. 35 Таблиця 2 Загальна кількість мікроорганізмів після 42 добового застосування препарату Пробіон-форте, (М±m, n=10) Пробіотик, доза Пробіон-форте (Probion-forte), 1 г/кг Контроль 40 45 Досліджуваний матеріал вміст 12-палої кишки 6,4 Lactobacillus spp, КУО/г, lg 8,9 Bifidobacterium spp, КУО/г, lg 9,3 вміст сліпої кишки 6,7 9,3 10,8 вміст 12-палої кишки вміст сліпої кишки 7,1 7,5 8,2 8,4 8,1 8,5 Е. coli, КУО/г, lg На фіг. 1 наведені результати мікробіологічних досліджень дванадцятипалої та сліпої кишок поросят на 70 добу застосування препарату Пробіон-форте з кормом. У першій групі тварин були висіяні мікроорганізми роду Lactobacillus відповідно на 14,1 та 23,1 % більше у порівнянні з контрольною групою тварин. У тварин другої групи - на 13 та 20 % більше, ніж у тварин контрольної групи. На фіг. 2 наведені результати дослідження вмісту мікроорганізмів роду Bifidobacterium у дванадцятипалій та сліпій кишках на 70 добу застосування препарату Пробіон-форте. У поросят першої групи виявлено відповідно на 20 та 9,2 % більше мікроорганізмів, ніж в контрольній групі, у тварин другої групи - на 18,8 та 4,6 % більше. На фіг. 3 наведені результати дослідження вмісту Е. coli у дванадцятипалій та сліпій кишках поросят на 70 добу застосування препарату Пробіон-форте. Вміст Е. coli, у порівнянні з контрольною групою, у поросят 1 групи на 12,2 та 15,9 % та 2 групи на 12 та 12,2 % менше. 5 UA 101311 U 5 10 15 20 25 30 Мікроорганізмів роду Salmonella, а також Campilobacter та Clostridium, у групах тварин, які отримували препарат впродовж 10 тижнів, не виявляли. За мікробіологічними показниками встановлено, що вміст мікроорганізмів Lactobacillus і Bifidobacterium був вищим у сліпій кишці поросят. Також встановлено, що вищий вміст зазначених мікроорганізмів був у поросят груп, яким разом з кормом згодовували препарат Пробіон-форте у дозі 1 г/кг корму. Найвищий вміст цих мікроорганізмів спостерігалися на 70 добу досліду. Мікробіологічними дослідженнями встановлено позитивний вплив препарату Пробіон-форте на вміст нормальної мікрофлори кишечника свиней, що характеризувався нижчим вмістом Е. coli та вищим вмістом бактерій родів Lactobacillus та Bifidobacterium у дванадцятипалій та сліпій кишці тварин. Джерела інформації: 1. Прискока В.А. Мікроорганізми: зміна співвідношень між популяціями та надлишковий ріст як передумова виникнення захворювань / В.А. Прискока, Ю.А. Собко, О.О. Панченко // Ветеринарна медицина України. - 2010. - № 9. - С. 30-33. 2. Медуницын Н.В. Нормальная микрофлора человека как стимулятор иммунной системы / Н.В. Медуницын // Клиническое питание - 2007.- № 1-2. - С. 195. 3. Тараканов Б.В. Механизмы действия пробиотиков на микрофлору пищеварительного тракта и организм животного / Б.В. Тараканов // Ветеринария. - 2000. - № 1. - С. 47-54. 4. Влізло В.В. Лабораторні методи досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній медицині: довідник / Р.С. Федорук, І.Б. Ратич та ін.; за редакцією В.В. Влізла. - Львів: СПОЛОМ, 2012. - 764 с. 5. Коцюмбас І.Я. Імунотоксикологічний контроль ветеринарних препаратів та кормових добавок (Методичні рекомендації) / І.Я. Коцюмбас, М.І. Жила, та ін., за редакцією І.Я. Коцюмбаса - Львів, 2014-115 с. 6. Микробиологические и вирусологические методы исследований в ветеринарной медицине [Текст]: справ, пособие / А.Н. Головко, В.А. Ушкалов, В.Г. Скрипник и др; ред. А.Н. Головко. - X: НТМТ, 2007. - 512 С. 7. Мазур Т. Константні методи математичної обробки кількісних показників / Т. Мазур // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 11. - С. 35-37. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб корекції імунного статусу поросят, що включає застосування пробіотиків у кормах для поросят, починаючи з 28 доби життя (період відлучення від свиноматки), який відрізняється тим, що для підвищення природної резистентності поросят застосовують відомий препарат Пробіон-форте у дозі 1 г/кг корму впродовж 10 тижнів. 6 UA 101311 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7

Дивитися

Додаткова інформація

Автори англійською

Kotsiumbas Ihor Yaroslavovych, Kushnir Ihor Mykhailovych

Автори російською

Коцюмбас Игорь Ярославович, Кушнир Игорь Михайлович

МПК / Мітки

МПК: C12Q 1/70, A61K 39/12

Мітки: спосіб, імунного, статусу, поросят, корекції

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/9-101311-sposib-korekci-imunnogo-statusu-porosyat.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб корекції імунного статусу поросят</a>

Подібні патенти