Спосіб реабілітації хворих з наслідками неврологічних захворювань

Реферат: Винахід належить до медицини і стосується способу реабілітації хворих з наслідками неврологічних захворювань, у якому при підготовці до ортезування курс медикаментозного, фізіотерапевтичного лікування із застосуванням вправ кінезотерапії з дихальними вправами проводять в положенні "сидячи", за показаннями паралельно проводять вертикалізацію пацієнта та освоєння навичок ходіння в ортезі за допомогою, зокрема апарата "Гравістат" або UA 109292 C2 (12) UA 109292 C2 "Параподіум", при ортезуванні за показаннями проводять максимально можливу корекцію постави за допомогою жорсткої роз'ємної індивідуальної гільзи ортеза для сидіння з обхватом тулуба на висоту від підпахвових западин верхніх кінцівок до упору бокових і задньої стінок гільзи ортеза в площину сидіння, регулюють тиск на грудну клітку пацієнта за допомогою елементів фіксації, розміщених на поверхні роз'ємної гільзи ортеза, використовують фіксуючий ортез для сидіння 4-6 годин на добу з періодичним застосуванням дихальної гімнастики. UA 109292 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, точніше до ортопедії та неврології, і може бути використаний при відновленні порушених рухових функцій внаслідок паралітичних уражень опорно-рухової системи. Відомий спосіб реабілітації хворих з наслідками неврологічних захворювань по патенту RU №2445990 С1, 2012 р., який включає проведення лікарської терапії та електростимуляцію паретичних м'язів. Лікарську терапію проводять шляхом проведення електрофорезу галантаміну ендоназально та в області верхньогрудного відділу хребта. Електростимуляцію здійснюють складномодульованим біполярним струмом частотою 20-120 Гц, при співвідношенні посилок і пауз 1:1. Додатково впливають у тому ж режимі на м'язи, симетричні паретичним, і в проекції стовбурів периферичної та вегетативної нервової системи із двох сторін. Тривалість процедури 10-30 хвилин. Курс лікування складає 10-15 процедур, які проводять щодня або через день. Спосіб підвищує ефективність лікування за рахунок впливу на повільні та швидкі рухові одиниці в м'язі, знижує ймовірність виникнення ускладнень, дозволяє домогтися відновлення природної координації рухів, що істотно поліпшує якість життя хворих, їх соціальну адаптацію та знижує інвалідизацію. Недоліки його полягають в недостатній ефективності при лікуванні складних форм уражень опорно-рухової системи, таких як паралітичні деформації хребта при нервово-м'язових захворюваннях. Відомий також спосіб реабілітації пацієнтів з патологічними установками кінцівок по заявці UA № а201205601 від 07.05.12 р., що включає збір анамнезу, оцінку об'єктивного статусу пацієнта, лабораторні та інструментальні обстеження, аналіз одержаних даних, визначення наявності показань та протипоказань, проведення медикаментозного лікування залежності від виду неврологічної патології препаратами, що зменшують спастичність м'язів при спастичних парезах; препаратами, що покращують нервово-м'язову передачу та метаболізм при в'ялих паралічах; нестероїдними протизапальними препаратами внутрішньо та місцево при наявності больового синдрому, паралельне проведення показаних фізіотерапевтичних процедур, проведення масажних процедур для покращення кровопостачання кінцівок; проведення показаних методів кінезотерапії під наглядом реабілітолога з повноцінною участю хворого у виконанні вправ лікувальної фізкультури; встановлення ураженої кінцівки в досягнуте нейтральне фізіологічне положення після проведення фізіотерапевтичних процедур; виготовлення індивідуальних еластичних корегуючих ортезів на уражені кінцівки відповідної функціональності, проведення повторного курсу кінезотерапії з ортезами на кінцівці. Спосіб дозволяє зберегти функціональні можливості кінцівок пацієнта, зменшити ризик негативних наслідків ортезування, закріпити результати медикаментозного та фізіотерапевтичного лікування. Цей спосіб прийнято за прототип. Недоліки його полягають також в недостатній ефективності при лікуванні хворих з деформаціями хребта внаслідок неврологічних захворювань через обмежені можливості фізіотерапевтичного лікування в комплексі Із застосуванням еластичних ортезів на нижні кінцівки, яких недостатньо для даної групи хворих. Технічною задачею винаходу являється підвищення ефективності реабілітації пацієнтів з деформаціями хребта внаслідок неврологічних захворювань. Ця задача вирішена тим, що в способі реабілітації хворих з наслідками неврологічних захворювань, який включає збір анамнезу, оцінку об'єктивного статусу пацієнта, лабораторні та інструментальні обстеження, аналіз одержаних даних, визначення наявності показань та протипоказань до лікування, проведення медикаментозного лікування залежно від виду неврологічної патології препаратами; паралельне проведення показаних фізіотерапевтичних процедур, проведення масажних процедур для покращення кровопостачання; проведення показаних методів кінезотерапії; індивідуальне ортезування, відмінністю є те, що при підготовці до ортезування курс медикаментозного, фізіотерапевтичного лікування із застосуванням вправ кінезотерапії з дихальними вправами проводять в положенні "сидячи"; при необхідності паралельно проводять вертикалізацію пацієнта та освоєння навичок ходіння в ортезі за допомогою, наприклад, апарата "Гравістат" або "Параподіум"; при ортезуванні за показаннями проводять корекцію постави за допомогою жорсткої роз'ємної індивідуальної гільзи фіксуючого ортеза для сидіння, яку виготовляють у відповідності з максимально можливим положенням корекції хребта з обхватом тулуба на висоту від підпахвових западин верхніх кінцівок до упору бокових і задньої стінок гільзи ортеза в площину сидіння; регулюють тиск на грудну клітку пацієнта за допомогою елементів фіксації, розміщених на поверхні роз'ємної гільзи ортеза. Підготовка до ортезування з використанням курсу медикаментозного, фізіотерапевтичного лікування із застосуванням вправ кінезотерапії з дихальними вправами, які проводять в 1 UA 109292 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 положенні "сидячи", та паралельна вертикалізація та освоєння навичок ходіння за допомогою апаратів "Гравістат" або "Параподіум" дозволяє підготовити до користування жорстким фіксуючим ортезом для сидіння м'язову систему пацієнтів з деформаціями хребта при неможливості утримання стійкої вертикальної пози при сидінні та пересуванні. Ортезування жорстким фіксуючим ортезом для сидіння з використанням жорсткої роз'ємної індивідуальної гільзи, виготовленої у відповідності з максимально можливим положенням корекції хребта з обхватом тулуба на висоту від підпахвових западин верхніх кінцівок до упору бокових і задньої стінок гільзи ортеза в площину сидіння, дозволяє забезпечити фіксацію, часткову корекцію деформації, розвантаження, та осьове розтягнення хребта, крім того забезпечується стійкість вертикальної пози при сидінні в ортезів, що дозволяє пацієнту протягом значного часу знаходитися в положенні "сидячи". Регулювання тиску на грудну клітку пацієнта за допомогою елементів фіксації, розміщених на поверхні роз'ємної гільзи ортеза, та часткова корекція деформації хребта дозволяють підвищити життєву ємність легенів, яка недостатня у пацієнтів з деформаціями хребта значного ступеня. Спосіб реалізують наступним чином. Для визначення заходів по лікуванню пацієнтів з наслідками нервових захворювань спочатку проводять обстеження, в яке включають: оцінка рухового статусу, ступеня ураження рухливості деформації хребта, спроможності сидіння за допомогою клінічних методів обстеження; визначення величини викривлення за методикою Кобба за допомогою рентгенологічних обстежень; оцінка неврологічного статусу, м'язового тонусу, м'язової сили, рухливих можливостей; оцінка коригуючої дії ортеза, рівноваги в положенні "сидячи" за допомогою комп'ютерної оптичної системи; оцінка біоелектричної активності м'язів (ЕМГ) та їх координаторних взаємовідношень за допомогою електронейроміографії; оцінка життєвої ємності легенів. За визначеним видом неврологічної патології за показаннями призначають індивідуальне медикаментозне, фізіотерапевтичне лікування та ортезування жорстким фіксуючим ортезом для сидіння. Пацієнтам зі спастичними парезами призначають показані препарати, що зменшують еластичність м'язів (мідокалм, сірдалуд, баклофен та ін.) у середніх вікових дозах, вітамінотерапію. Застосовують ботулінотерапію, що покращує вертикальне позиціонування хворого та сприяє усуненню патологічної постави на більш тривалий термін (препарати "Диепорт", "Ботокс", "БТХА" та ін., які використовують в клінічній практиці). Пацієнтам з млявими паралічами рекомендують препарати, що покращують нервовом'язову передачу (нейромідин, дибазол, прозерин та ін.), препарати, що покращують метаболізм нервово-м'язової тканини (нуклео ЦМФ, АТФ, актовегін, траумель, вітаміни групи В) в середніх вікових дозах. За призначенням, в разі виникнення больового синдрому в суглобах та м'язах кінцівок, застосовують нестероїдні протизапальні препарати внутрішньо та місцево у вигляді мазі. При високих ступенях деформацій рекомендують хірургічні втручання. Після хірургічних втручань та при наявності протипоказань до хірургічних втручань проводять комплекс заходів по підготовці пацієнтів до ортезування, який включає індивідуальний комплекс фізіотерапії, масажу, кінезотерапії з дихальними вправами, направлені на зміцнення фізичного стану пацієнтів та підвищення дихальної функції легенів, при необхідності паралельно проводять вертикалізацію та освоєння навичок ходіння за допомогою апаратів "Гравістат", "Параподіум" та інших. При спастичних паралітичних порушеннях постави і деформаціях хребта для зменшення еластичності м'язів, усунення контрактур і деформацій суглобів, поліпшення координації їх рухів та постави призначають електрофорез різних лікарських речовин (еуфілін, новокаїн, прозерин), теплолікування (грязьові, озокеритові, парафінові аплікації, інфрачервоні промені), стимуляцію м'язів синусоїдальними модульованими струмами, магніто- і лазеротерапію біологічно активних точкок, водолікувальні процедури переважно седативної дії (хвойні ванні). Паралельно проводять масаж для зниження рефлекторної збудженості м'язів з підвищеним тонусом та для розслаблення гіпертонічної мускулатури. При в'ялих паралічах застосовуються фізіотерапевтичні процедури для покращення трофіки м'язів, мікроциркуляції і лімфовідтоку та для покращення функції м'язів призначають ультрафіолетові опромінення в суберитемних або еритемних дозах (2-3 біодози); електрофорез йодистого калію та кальцію - з метою поліпшення трофіки тканин паретичних м'язів; грязьова 2 UA 109292 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 "стрічка" на хребет. Проводять електротерапію струмами низької та високої частоти, ультразвук паравертебрально, фонофорез мазі, індуктотермію області хребта, магніто- і лазеротерапію, щоденно бальнеотерапію - перлисті ванни. Для покращення кровообігу, трофіки та іннервації послаблених м'язів паралельно проводять масажні процедури. Виконують стимулюючий загальний масаж всього тіла з акцентом на паравертебральні зони спинномозкової іннервації м'язових груп, охоплених паралічем. Обов'язково проводять масаж дихальної мускулатури. Індивідуальне медикаментозне, фізіотерапевтичне лікування та кінезотерапію проводять курсами по 15-20 процедур з інтервалом 3-4 місяці, а між ними рекомендують заняття лікувальною фізкультурою в домашніх умовах. Після проведених заходів по підготовці пацієнтів до ортезування проводять оцінку рухливості патологічної постави. При неможливості утримання стійкої вертикальної пози "сидячи" та наявності деформації хребта у хворих з нервово-м'язовою патологією проводять ортезування жорстким фіксуючим ортезом для сидіння. Для цього із термопластичного матеріалу виготовляють роз'ємну приймальну гільзу ортеза на хребет у відповідності з найбільш можливим скорегованим положенням деформованого хребта з обхватом тулуба на висоту від підпахвових западин верхніх кінцівок до упору бокових і задньої стінок гільзи в площину сидіння. За допомогою елементів фіксації, розміщених на поверхні роз'ємної гільзи ортеза проводять регулювання тиску на грудну клітку пацієнта, цим самим наскільки можливо випрямляють деформований хребет пацієнта. Режим користування фіксуючим ортезом для сидіння - 4-6 годин на добу з періодичним застосуванням вправ дихальної гімнастики. Приклад 1 Пацієнтка А-рь, історія хвороби № 29632, 5 років, діагноз: спинномозкова грижа грудопоперекового відділу хребта, нижній в'ялий парапарез, правобічний грудний паралітичний сколіоз III ступеня. Пересувається у інвалідній колясці. Після проведеного нейрохірургічного лікування в 2008 р. проходила курси масажу, протезноортопедичними виробами не забезпечувалась. Сидить нестійко, не стоїть, має контрактуру тазостегнових та гомілковостопних суглобів з еквінусною деформацією стоп до 150°, значну жорстку правосторонню С-подібну деформацію грудного відділу хребта 44° за Кобом з вершиною на рівні Th10. Гіпотонія м'язів нижніх кінцівок (Lovett 0 балів), відсутність черевних та сухожилкових рефлексів. При ЕМГ обстеженні м'язів спини зареєстровано низькоамплітудні інтерференційні криві, D>S, коефіцієнт асиметрії - 1,1, що підтверджує дисбаланс м'язового тонусу спини. Враховуючи важке порушення рухового статусу дитини, відсутність функції стояння, нестійкість при сидінні (хвора падає на лівий бік при сидінні) призначене показане медикаментозне, фізіотерапевтичне лікування та ортезування жорстким фіксуючим ортезом для сидіння для фіксації деформації хребта, часткової корекції постави та покращення стійкості сидіння. Дитині проведено медикаментозне лікування, проведено курс загальнозміцнюючої кінезотерапії з дихальними вправами, направлений на стимуляцію м'язового тонусу спини та нижніх кінцівок, поліпшення дихальної функції легень, збільшення екскурсії грудної клітини, тренування вестибулярного апарату. Фізіотерапевтичне лікування включало масаж спини, електростимуляцію послаблених м'язів, озокерит на хребет і магніто-лазерну терапію. Після цього проведено ортезування жорстким фіксуючим ортезом для сидіння, в результаті якого наскільки можливо скорегована деформація хребта, яка зафіксована в цьому вибраному положенні. При сидінні забезпечується розтягування хребта за рахунок упору в площину опори та в підпахвову зону пацієнтки, що дозволяє самостійно сидіти та підтримувати при цьому поставу в скорегованому положенні хребта. Обстеження дихальної функції дитини по закінченні курсу лікування показало збільшення життєвої ємності легенів (ЖЄЛ) на ОД л. без фіксуючого ортеза для сидіння та в ортезі За результатами базометрії в положенні "сидячи" без ортеза: коефіцієнт опорності - 0,81 зі зміщенням загального центру тиску вліво" В фіксуючому ортезі для сидіння коефіцієнт опорності підвищився до 0,97, що дозволило дитині не підтримувати корпус тіла руками при сидінні. Розтяжка хребта з корекцією деформації збільшило висоту пацієнтки в положенні "сидячи" на 25 мм. Після ортезування дитина змогла більше часу проводити в положенні "сидячи", що раніше було неможливо. На фіг. 1, 2 представлені фото пацієнтки А-рь з паралітичним сколіозом без ортеза та у фіксуючому ортезі для сидіння. Приклад 2 Пацієнтка Ф-а, історія хвороби № 24181, 12 років, діагноз: Вроджена патологія ЦНС, спастичний тетрапарез, сколіотична постава. Не пересувається з народження. Діагноз 3 UA 109292 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 встановлено при обстеженні у генетичному центрі. У дитини високий тонус м'язів кінцівок, не стоїть, не ходить (тест As worth-2-3 бала), пересувається в інвалідній колясці, сидить з підтримкою. З 2004 року в УкрНДІпротезування забезпечувалась реципрокним ортезом для пересування. Ходить в ортезі з підтримкою одну годину на добу. При ЕМГ дослідженні м'язів спини зареєстрована асиметрія амплітуди інтерференційних кривих, що відповідає діагнозу хворого. За даними рентгенографії від 01.09.12 - паралітична сколіотична постава. Враховуючи тяжке порушення рухового статусу дитини, відсутність функції стояння, нестійкість при сидінні дитині призначені медикаментозне лікування, кінезотерапія, масаж, електростимуляція послаблених м'язів, озокеритотерапія на область суглобів, заняття в апараті "Параподіум", ходьба у реципрокному ортезі, ортезування за допомогою жорсткого фіксуючого ортеза для сидіння з метою профілактики прогресування патологічної постави та покращення стійкості сидіння. Обстеження дихальної функції по закінченні курсу реабілітації показало збільшення ЖЄЛ на 0,1 л після ортезування жорстким фіксуючим ортезом для сидіння. За даними обстежень на комп'ютерній оптичній системі коефіцієнт опорності без ортеза складає 0,68 зі зміщенням загального центру тиску вправо, а в ортезі коефіцієнт опорності підвищився до 0,92, розтяжка хребта склала 30 мм, а загальний центр тиску наближається до норми. На фіг. 3, 4 представлені фото пацієнтки Ф-а без ортеза та в ортезі для сидіння. Приклад 3 На фіг. 4, 5 представлені фото пацієнта Б-ли, який пройшов курс реабілітації за даним способом, без ортеза та в фіксуючому ортезі для сидіння відповідно в процесі біомеханічних обстежень, проведених за допомогою комп'ютерної оптичної системи. Величина корекції висоти пацієнта в положенні "сидячи" за рахунок розтяжки його хребта складає 48 мм, а зміщення загального центру тиску від норми зменшилось з 20 мм до 7 мм. В клініці УкрНДІпротезування проведена реабілітація 18 пацієнтів з паралітичними деформаціями хребта, які самостійно не сиділи і не пересувалися. Проведений за даним способом курс реабілітації, який включав за показаннями індивідуальний курс медикаментозного, фізіотерапевтичного лікування, кінезотерапію з дихальною гімнастикою, паралельно при необхідності заняття в апараті "Гравістат", "Параподіум" чи ін., та ортезування жорсткими фіксуючими ортезами для сидіння. Всі пацієнти після проведеного курсу одержали можливість стійко безперервно сидіти в ортезі протягом 4-6 годин. В цьому положенні досягнута індивідуально можлива корекція хребта та фіксація деформації, що є профілактичними заходами в її прогресування і без ортезування це було б неможливо. Крім того за рахунок корекції хребта підвищилась життєва ємність та покращилась дихальна функція легенів. Стійка поза "сидячи" дозволила звільнити руки пацієнта або особи, що йому допомагає, від підтримки тіла, що покращило функції самообслуговування та розширило круг занять, можливих для пацієнта. Таким чином, спосіб за рахунок ортезування жорсткими фіксуючими ортезами для сидіння покращує дихальні функції легенів, підвищує можливості для профілактики прогресування деформацій хребта, дозволяє реалізувати функції сидіння та розширює рухові можливості верхніх кінцівок, що підвищує ефективність реабілітації хворих з тяжкими формами деформацій хребта внаслідок неврологічних захворювань. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Спосіб реабілітації хворих з наслідками неврологічних захворювань, що включає збір анамнезу, оцінку об'єктивного статусу пацієнта, лабораторні та інструментальні обстеження, аналіз одержаних даних, визначення наявності показань та протипоказань до лікування, проведення медикаментозного лікування залежно від виду неврологічної патології препаратами, паралельне проведення показаних фізіотерапевтичних процедур, проведення масажних процедур для покращення кровопостачання, проведення показаних методів кінезотерапії; індивідуальне ортезування, який відрізняється тим, що при підготовці до ортезування курс медикаментозного, фізіотерапевтичного лікування із застосуванням вправ кінезотерапії з дихальними вправами проводять в положенні "сидячи", за показаннями паралельно проводять вертикалізацію пацієнта та освоєння навичок ходіння в ортезі за допомогою, зокрема, апарата "Гравістат" або "Параподіум", при ортезуванні за показаннями проводять максимально можливу корекцію постави за допомогою жорсткої роз'ємної індивідуальної гільзи ортеза для сидіння з обхватом тулуба на висоту від підпахвових западин верхніх кінцівок до упору бокових і задньої стінок гільзи ортеза в площину сидіння, регулюють тиск на грудну клітку пацієнта за допомогою 4 UA 109292 C2 елементів фіксації, розміщених на поверхні роз'ємної гільзи ортеза, використовують фіксуючий ортез для сидіння 4-6 годин на добу з періодичним застосуванням дихальної гімнастики. 5 UA 109292 C2 6 UA 109292 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7