Комбінований лікарський засіб для первинної нейропротекції

Реферат: Винахід належить до галузі фармацевтики та медицини і стосується комбінованого лікарського засобу, що має первинну нейропротективну активність та містить як активні діючі речовини гліцин і тіотриазолін у співвідношенні 4:1, відповідно. UA 114270 C2 (12) UA 114270 C2 UA 114270 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Винахід стосується фармації і медицини, зокрема неврології, і може бути використаним у фармацевтичній промисловості при виготовленні медикаментозних засобів із комбінованою основою активних інгредієнтів для первинної нейропротекції при цереброваскулярних захворюваннях. Цереброваскулярні захворювання широко розповсюджені у всьому світі та є одними з найбільш небезпечними для населення. Високі показники летальності та інвалідизації хворих обумовлюють велику цікавість до цієї патології протягом останніх десятків років. Мозкові інсульти нерідко закінчуються повною або частковою втратою працездатності, значним зниженням якості життя хворих, а у важких випадках мають летальний кінець. Виходячи з цього, надзвичайно важливим є попередження загибелі нервових клітин, захист їх від пошкодження в умовах ішемії, відновлення порушеного кровопостачання при патологічних змінах кровообігу. Дуже важливою є первинна нейропротекція, спрямована на переривання найраніших процесів ішемічного (глутамат-кальцієвого) каскаду, що розгортаються в межах "терапевтичного вікна" і лежать в основі швидкого некротичного пошкодження тканини мозку. До первинних нейропротекторів, ефективність яких доведена клінічно, відносять блокатори потенціалзалежних кальцієвих каналів (німодипін, цереброкраст, ісрадипін), блокатори натрієвих каналів, що запобігають пресинаптичному вивільненню глутамата (лубелузол, фенітоїн), антагоністи фенциклідинового і глутамінового сайтів NMDA-рецепторів (дизолципін, церестат, селфотел, магнію сульфат). Вторинна нейропротекція входить в комплекс невідкладної терапії ішемічного інсульту, її дія направлена на запобігання відстроченим механізмам пошкодження нейрону (оксидативний стрес, експресія прозапальних цитокинів, розвиток запальної реакції, індукція апоптозу, дискоординація метаболічних циклів, зменшення трофічної дисфункції і т. д.). До засобів вторинної нейропротекції відносять антиоксиданти (емоксипін, мексидол, тіотриазолін), ноотропи (пірацетам, семакс, неоглютил, ноопент, фенотропіл), метаболітотропні препарати (мілдронат) і так далі. Проте, сучасний арсенал первинної нейропротективної терапії не задовольняє всім вимогам клініцистів. Так, засоби первинної нейропротекції, особливо антагоністи глутаматних рецепторів, мають грубі побічні ефекти, що не дає можливості для їх застосування в клініці, самостійна ефективність інших засобів мало доведена. Все це обумовлює створення нових комбінованих високоефективних і малотоксичних препаратів первинної нейропротективної дії, які б поєднували в собі позитивні ефекти активних діючих речовин або ж навіть підсилювали їх терапевтичну дію. Відомий ряд комбінованих лікарських засобів, що мають нейропротективну дію. Одним з них є "Комбінований лікарський засіб "Нейрогерин" для профілактики та лікування порушень функціонального стану мозку при старінні, який містить пірацетам та ніцерголін" (Патент України № 57243, МПК А61К 31/48 (2006.01), А61К 31/4015 (2006.01), А61Р 25/28 (2006.01). // Промислова власність. - 2005. - № 1). Комбінований лікарський засіб має наступне співвідношення компонентів в г: пірацетам 0,20-0,25 ніцерголін 0,02-0,03 антиоксиданти кверцетин і 0,01-0,04 бета-каротин кислота ацетилсаліцилова 0,03-0,08 глюкоза 0,05-0,1. Але цей комбінований засіб не має властивості саме первинного нейропротектора, і він не буде ефективним в гострий період ішемічного або геморагічного інсультів, черепно-мозкової травми. Крім цього, пірацетам, який входить до складу Нейрогерину, буде підсилювати загибель нейронів в гострий період ішемії (Беленичев И.Ф. Рациональная нейропротекция. - Донецк:Издй Дом Заславского, 2008. - 264 с.) Відомий також лікарський засіб Тіоцетам - комбінований лікарський препарат групи цереброактивних лікарських засобів. Тіоцетам має широкий спектр фармакологічної активності, має виражену ноотропну, протиішемічну, мембраностабілізуючу і антиоксидантну дію. Крім того, препарат покращує реологічні властивості крові і стимулює синтез деяких нейромедіаторів центральної нервової системи. До складу препарату входять два активні компоненти тіотриазолін і пірацетам, які взаємно підсилюють фармакологічні ефекти один одного. Співвідношення активних компонентів в препараті складає 1:4 відповідно (Компендиум 2010 лекарственные препараты / под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. - К.: МОРИОН, 2010, Л1519-Л-1520). 1 UA 114270 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Але слід зазначити, що Тіоцетам - це ноотроп або нейрометаболічний церебропротектор, який проявляє ефект тільки у відновлювальному періоді інсульту. Він не є первинним нейропротектором, і його не можна використовувати в гострий період мозкового інсульту (Беленичев И.Ф. Рациональная нейропротекция - Донецк: Изд-й Дом Заславского, 2008. - 264 с). Відомий лікарський засіб на основі суміші солей магнію з гліцином та допоміжними речовинами у таблетованій формі, який містить магнію аспарагінат і тіотриазолін при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. %: магнію аспарагінат 38,46 тіотриазолін 7,69 гліцин 23,07 мікрокристалічна целюлоза 102 16,84 марки таблетоза 80 6,47 кросповідон XL 6,47 магнію стеарат 1 (Патент України № 51206 "Лікарський засіб на основі суміші солей магнію з гліцином", опубл. 12.07.2010, бюл. № 13). Зазначений засіб позиціонується як препарат магнію. Наявність магнію аспаргінату передбачає дещо інший вектор застосування засобу - хронічні захворювання серця (серцева недостатність, стан після інфаркту міокарда), порушення серцевого ритму (в першу чергу шлуночкові аритмії). У цьому засобі низький вміст нейротрансмітерної амінокислоти - гліцину і інше співвідношення діючих компонентів тіотриазоліну і гліцину (1:3). Подібне співвідношення не призводить до максимальної взаємопотенціюючої нейропротективної активності у даній комбінації. Препарат не вивчався як нейропротективний, ноотропний і стреспротективний засіб. Серед первинних нейропротекторів можна відзначити такий засіб, як гліцин, який призначають в перші 3-6 годин розвитку ішемічного мозкового інсульту і порушення мозкового кровообігу з подальшим його прийомом (Гусев Е.И., Скворцова В.И. Ишемия головного мозга. М.: Медицина, 2001. - 328 с; Нейропротекция и нейропластичность / И.Ф. Беленичев, В.И. Черний, Л.И. Кучеренко. - Киев: Логос, 2015. - 512 с.) Препарат виготовлений у вигляді таблеток по 100 мг, які містять гліцин та допоміжні речовини (дисперсія метакрилатного співполімеру, віск монтановий гліколевий, повідон, кальцію стеарат) (Компендиум лекарственные препараты online http://compendium.com.ua/inn/71/1502/glycinum). Цей лікарський засіб, як найбільш близький за складом, призначенням і ефективністю, беремо за прототип. Спільною суттєвою ознакою винаходу та засобу, що заявляється, є наявність у складі засобу гліцину. Прототип має достатньо високу первинну нейропротективну активність, але меншу, ніж у засобі, що пропонується, а також у засобі-прототипі відсутня енерготропна та антиоксидантна активність (Гусев Е.И., Скворцова В.И. Ишемия головного мозга. - М.: Медицина, 2001. - 328 с; Горбачева С.В. Экспериментальное обоснование применения комбинации глицина, магния и ГАМК при церебральной ишемии.- дисс. … к.биол.н. -Киев, 2008. - 181 с). В основу винаходу поставлено задачу розробки комбінованого нейропротективного лікарського засобу, який буде мати більш високу первинну нейропротективну активність та буде мати більш широкий спектр біологічної дії у порівнянні з відомими засобами. Поставлена задача вирішується тим, що у нейропротекторному засобі, який містить гліцин, новим є те, що засіб додатково містить тіотриазолін. Новим також є те, що засіб містить гліцин з тіотриазоліном у такому співвідношенні: гліцин в межах від 1 до 7 масових часток на 1 масову частку тіотриазоліну. Новим також є те, що засіб має форму таблеток, капсул, ін'єкційних та інфузійних розчинів. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Задачею первинної нейропротекції при церебральній ішемії є корекція дисбалансу збудливих та гальмівних нейротрансмітерних систем за допомогою активації природних гальмівних процесів. Природним активатором гальмівних нейротрансмітерних систем є гліцин, який разом з нейротрансмітерною дією надає метаболітотропний, антиоксидантний і протиішемічний ефект. Гліцин проявляє нейротрансмітерні властивості на рівні спинного мозку. ГАМК та гліцин є рівноцінними нейротрансмітерами, які забезпечують захисне гальмування у ЦНС. Інгібуючі властивості гліцин проявляє завдяки взаємодії не тільки з власними гліциновими 2 UA 114270 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 рецепторами, але й з рецепторами ГАМК. Гліцин є також коагоністом глутаматних NMDAрецепторів і в субмікромолекулярних концентраціях необхідний для їх нормального функціонування. Активація цих рецепторів можлива лише за умови зв'язування гліцину зі специфічними, нечутливими до стрихніну, гліциновими сайтами. В даний час успіхи в розробці нових лікарських засобів пов'язані не тільки з синтезом нових хімічних сполук але й, значною мірою, з поліпшенням. властивостей існуючих препаратів, зокрема шляхом створення нових лікарських форм з направленою доставкою до органу-мішені. Одним з перспективних підходів в розробці подібних лікарських форм є скріплення речовини, що діє, в молекулярний комплекс із структурними аналогами метаболітів різних видів обміну, трансмітерів, гормонів і антиоксидантів, які забезпечують посилення фармакологічної дії базового препарату, покращують його транспорт через біологічні мембрани. Окрім цього, комплексоутворення дозволяє пролонгувати ефект речовини, що діє, за рахунок підвищення афінності до рецептора органу-мішені. Тіотриазолін є комплексоутворюючим агентом. Він належить до метаболітних засобів з вираженим антиоксидантним механізмом дії. Як представник групи метаболiтних препаратів тіотриазолін має широкий спектр фармакологічної активності. Тіотриазолін має антиоксидантну, мембраностабілізуючу, протиішемічну, антиаритмічну, імуномодулюючою, протизапальну, гепатопротекторну, кардіопротективну дію (Мазур И.А., Чекман И.С., Беленичев И.Ф. Метаболитотропные препараты. - Запорожье, 2007. - 309 с). В основі ефективності препарату лежить його здатність знижувати ступінь пригнічення окислювальних процесів в циклі Кребса, підсилювати компенсаторну активацію анаеробного гліколізу, збільшувати внутріклітинний фонд АТФ (за рахунок збереження окислювальної продукції енергії на трикарбоновій ділянці і впливу на активацію дикарбонової ділянки), стабілізувати метаболізм клітини. Важливою властивістю тіотриазоліну є його низька токсичність, висока цитопротективна активність незалежно від типу клітин (кардіоміоцити, гепатоцити, нейроцити і ін.), модулююча дія в умовах норми і розвитку патології, що є віддзеркаленням універсалізму механізму дії препарату. В умовах ішемічного пошкодження тканин тіотриазолін нормалізує утилізацію запасів глюкози і глікогену в клітці, нормалізує активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, підвищує співвідношення НАД/НАДН і активність цитохром-С-оксидази, збільшує рівень пірувату, малату, ізоцитрату і сукцинату, одночасно зменшує гіперпродукцію лактату і знижує явища некомпенсованого ацидозу і його прооксидантної дії. Інтенсифікація тіотриазоліном окислювального вуглеводного метаболізму приводить до підвищення вмісту рівня АТФ на тлі збільшення фонду АДФ і, що принципово важливо, зниження рівня АМФ. Антиоксидантна дія тіотриазоліну полягає в тому, що препарат активує антиоксидантні ферменти супероксиддисмутазу, каталазу, глутатіон-пероксидазу, сприяє збереженню ендогенних антиоксидантів- α-токоферолу і глутатіону, гальмує утворення маркерів окислювальної модифікації білків і ліпідів. Завдяки тому, що в структурі тіотриазоліну є тіольна група, що додає всій молекулі високі відновні властивості і здатна приймати від АФК електрони, препарат є скавенджером активних форм кисню. Перш за все, тіотриазолін зменшує утворення АФК в мітохондріях за рахунок утилізації відновлених форм піридиннуклеотидів і збереження окислювальної продукції енергії, а також в ксантиноксидазній реакції як за рахунок нормалізації обміну аденілових нуклеотидів, так і за рахунок гальмування перетворення ксантиндегідрогенази в ксантиноксидазу під дією окислювальної дії АФК. Фармакологічний ефект комбінації гліцину і тіотриазоліну обумовлений взаємопотенціюючим впливом тіотриазоліну і гліцину на передачу імпульсу в гальмівному синапсі, на енергетичний метаболізм головного мозку, процеси детоксикації. Тіотриазолін посилює властивості гліцину підвищувати стійкість нейронів до гіпоксії за рахунок гальмування гіперзбудливості NMDA-глутамінових рецепторів (потенціювання Red/Oxi-механізму), за рахунок посилення функціонування компенсаторних механізмів вироблення АТФ (ГАМК-шунт). Взаємопотенціююча дія тіотриазоліну і гліцину буде проявлятися щодо когнітивно-мнестичних функцій ЦНС (за рахунок посилення енергетики нейронів і експресії факторів ядерної транскрипції). Відомо, що фармакодинамічна взаємодія лікарських засобів може бути спрямована як у бік посилення їх фармакологічних ефектів, так і їх ослаблення (Кукес В.Г. Клінічна фармакологія, 4 видання, Москва, "ГЕОТАР-Медіа", 2008, с. 164-169; Гилман А.Г. Клінічна фармакологія по Гудману і Гілману, Москва, "Практика", 2006, с. 57). Тому, хоча тіотриазолін і гліцин мають поодинці широкий спектр позитивної фармакологічної дії, не є очевидною можливість використовувати тіотриазолін або гліцин в поєднанні з будь-якими іншими лікарськими засобами. 3 UA 114270 C2 5 10 15 20 25 30 Хімічна взаємодія компонентів потенціальних комбінованих ліків може призводити до зниження або повної втрати терапевтичної активності такого лікарського засобу, тобто може мати місце хімічна несумісність. Також може мати місце фармакологічна несумісність лікарських засобів, обумовлена поєднанням лікарських речовин, які або взаємно підсилюють побічну чи токсичну дію один одного, або діють антагоністично. Зазвичай фармакологічна несумісність лікарських речовин виключає можливість їх одночасного застосування. У таких випадках створення фіксованої лікарської комбінації не має сенсу, вона може бути навіть небезпечною для життя хворого. Таким чином, лише експериментальне дослідження може підтвердити або спростувати можливість створення певного комбінованого лікарського засобу, у нашому випадку - поєднання тіотриазоліну з гліцином. Стверджувати про позитивний результат взаємодії зазначених компонентів комбінованого лікарського засобу можна тільки на підставі проведених експериментальних досліджень. Без вивчення результатів таких досліджень думка про можливий високий терапевтичний ефект комбінованого засобу є лише теоретичною передумовою. У нашій заявці наведені результати наших оригінальних досліджень зазначеної комбінації, які і є підтвердженням високої нейропротекторної активності препарату, що містить у своєму складі тіотриазолін і гліцин. Нами були проведені дослідження впливу гліцину, а також його комбінації з тіотриазоліном, на показники вуглеводно-енергетичних процесів та окисного метаболізму в умовах моделювання гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Нами було вивчено різні комбінації тіотриазоліну з гліцином - 1:1; 1:2; 1:4; 1:5; 1:7 відповідно, в умовах моделювання гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). ГПМК моделювали шляхом односторонньої перев'язки загальної сонної артерії у білих безпородних щурів-самців масою 160-170 г. Операцію проводили під тіопентал-натрієвим наркозом. Досліджувані комбінації вводили відразу після виходу тварин з наркозу, один раз на добу по 250 мг/кг, внутрішньошлунково у вигляді водного розчину за допомогою металевого зонда. На четверту добу експерименту у тварин забирали кров з черевної аорти і в сироватці визначали активність цереброспецифічного ізоензиму креатинфосфокінази - ВВ-КФК - маркера пошкодження головного мозку. Активність ВВ-КФК в сироватці крові визначали на автоматичному біохімічному аналізаторі Prestige 24і, використовуючи набори фірми Cormay. Була виявлена оптимальна комбінація гліцину з тіотриазоліном - 4:1 відповідно. Нижче в таблиці 1 ми наводимо дані, які це підтверджують. Таблиця 1 Вплив різних комбінацій тіотриазоліну і гліцину на активність ВВ-КФК в сироватці крові тварин з ГПМК на 4-ту добу експерименту Групи (N=10) Інтакт (псевдооперовані тварини) ВВ-КФК, МЕ/л 3,2±0,2 18,7±1,4 +484,3 % 9,5±0,8* -49,1 % 8,7±0,7* -53,4 % 7,2±0,5* -61,5 % 7,8±0,6* -58,2, % 8,8±0,7* -53,0 % Контроль (ГПМК) ГПМК+комбінований препарат гліцин+тіотриазолін (1:1), 250 мг/кг ГПМК+комбінований препарат гліцин+тіотриазолін (2:1), 250 мг/кг ГПМК+комбінований препарат гліцин+тіотриазолін (4:1), 250 мг/кг ГПМК+комбінований препарат гліцин+тіотриазолін (5:1), 250 мг/кг ГПМК+комбінований препарат гліцин+тіотриазолін (7:1), 250 мг/кг Примітка * - р