Засіб для місцевого лікування екземи

Реферат: Винахід належить до галузі медицини, а саме до дерматології, і стосується використання Теобону-дитіомікоциду (N-1,1-діоксотіолан-3-іл)-дитіокарбамат калію) для місцевого лікування екземи. UA 114982 C2 (12) UA 114982 C2 UA 114982 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до галузі медицини, а саме до розділу дерматологія, і може бути використаний для місцевого лікування екземи. За рахунок безпосереднього впливу на мікрофлору ураженої ділянки шкіри місцева терапія займає важливе місце при лікуванні екземи. її головною метою є зняття гостроти захворювання, запобігання ускладнень та переходу хвороби у більш складні стадії, покращення загального стану хворого. Для багатьох хворих з обмеженими формами екземи, а також хворих, що страждають тяжкими соматичними захворюваннями і розладами, місцева терапія є найбільш адекватним способом лікування. Відомі способи, що передбачають обробку екзематозних ділянок шкіри розчинами мила (5 %), борної кислоти (2-3 %), натрію гідрокарбонату (5 %), етакридину (0,2 %), танину (2-5 %), нітрату срібла (0,25-0,5 %) [1], місцеве лікування водним екстрактом з риб'ячого жиру на тлі гіпосенсибілізуючої терапії [2]. Недоліком способів [1] є низька ефективність лікування, "звикання" вражених ділянок до зазначених препаратів - розчини лише зменшують почервоніння уражених ділянок, ексудацію та інтенсивність свербіння. Крім того, лікування даними способами досить тривале і навіть після 5-7 днів зберігається набряк шкіри, мікровезикуляція, мокнення, можлива поява пустул. Зокрема, застосування розчину борної кислоти або нітрату срібла викликає відчуття печії на ураженій ділянці шкіри, спричиняє розвиток алергічних реакцій. Важко оцінити ефективність способу [2], адже його автори не наводять використаних засобів для гіпосенсибілізуючої терапії. Позитивний результат міг бути пов'язаний з використанням відомих препаратів, в т.ч. глюкокортикостероїдів чи анаболічних стероїдів. Для блокування більш тяжких стадій екземи необхідне застосування протизапальних гормонів. Найбільш близькими за призначенням є способи, які передбачають використання топічних кортикостероїдів, що містять мометазону фуроат (Елаком, Моме-дерм, Елозон, Молеєскін), флютиказону пропіонат (Кутивейт), клобеназолу пропіат (Дермовейт, Делор, Кловейт) та ін. [3]. Використання топічних кортикоїдвмісних препаратів дозоляє суттєво прискорити процес загоювання ушкоджень шкіри, однак лікування ними призводить до серйозних ускладнень: атрофії епідермісу і дерми, еритеми і телеангіоектазії, стриїв, пурпурозно-пігментного дерматозу, гіпертрихозу, вугрових висипів, піодермії, мікотичної інфекції, їх розвиток зумовлений гальмуванням проліферації фібробластів і синтезу колагену, а також пригніченням під впливом кортикостероїдів проліферативної активності кератиноцитів і фібробластів. Шкіра (особливо на обличчі і згинальних поверхнях рук) може відновитися через деякий час після припинення лікування, однак можливий розвиток так званої кортикостероїдної атрофії, схильність до приєднання грибкової та бактеріальної інфекції. Атрофічні смуги і телеангіектазії носять, як правило, незворотний характер [4]. Оскільки глюкокортикоїди для місцевого застосування знижують опірність шкіри та слизових оболонок і виникає загроза розвитку вторинної суперінфекції, при їх використанні поєднують в одній лікарській формі глюкокортикоїд з антибіотиками, наприклад крем і мазь Дипрогент, Бетадерм (бетаметазон + гентаміцин), Фузідерм Б (бетаметазон + фузидієва кислота), мазь і аерозоль Оксикорт (гідрокортизон + окситетрациклін), Полькортолон Тс (триамцинолон + тетрациклін), або з антибактеріальними і протигрибковими засобами, наприклад Акридерм ГК (бетаметазон + клотримазол + гентаміцин), Лоринден С (флуметазолу півалат + кліохінол), Імакорт (преднізолон + клотримазол + гексамідину діізетіонат), Пімафукорт (гідрокортизон + неоміцин + натаміцин) [3, 4]. В основу винаходу покладено задачу розробити спосіб місцевого лікування екземи, який би забезпечував покращення стану хворого на екзему шляхом усунення гостроти захворювання та клінічних проявів хвороби за нетривалий термін без спричинення побічних ефектів. Ця задача вирішується застосуванням Теобону-дитіомікоциду (N-1,1-діоксотіолан-3-іл)дитіокарбамату калію) у вигляді 3 %-ного водного розчину ех tempore та 5 %-ної мазі на основі вазеліну [5]. Теобон-дитіомікоцид - високоефективний вітчизняний оригінальний препарат з вираженою атимікотичною і антибактеріальною активністю проти грампозитивних та грамнегативних бактерій. Діюча речовина - Н-(ІД-діоксотіолан-3-іл)-дитіокарбамат калію - відноситься до третього класу токсичності. Алергенної, шкірно-резорбтивної, подразнюючої, сенсибілізуючої, мутагенної, гонадотоксичної, ембріотоксичної, канцерогенної дії не має, кумулятивні властивості виражені слабо, Ккум > 5 [6]. Препарат зареєстровано МОЗ України як лікарський засіб для лікування і профілактики мікозів шкіри (Реєстраційні посвідчення №№ UA/6939/01/01, UA/4171/02/01) і виготовляється у вигляді субстанції та мазі на ДП "Експериментальний завод медичних препаратів ІБОНХ НАН України". 1 UA 114982 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У літературі немає даних про застосування Теобону-дитіомікоциду для місцевого лікування екземи, тому запропонований спосіб відповідає вимогам критерію "новизна". Суть винаходу пояснюється наступними прикладами. Приклад 1. Досліджували ефективність Теобону-дитіомікоциду при лікуванні мікробної екземи. В групу були включені 10 хворих, у 4 з яких виявлені паразитарні гриби Trichophyton rubrum (3) і Trichophyton Kaufman-Wolf (1). Захворювання супроводжувалось появою вогнищ запалення на ушкоджених ділянках шкіри. У центрі вогнища на фоні еритеми і набряку визначалось помірне мокнення із цяткових ерозій, множинні серозно-гнійні кірки, а по периферії - пустульозні елементи. На нижніх зонах гомілок ураження характеризувалось гіперемією із синюшним відтінком. У разі загострення хронічних форм мікробної екземи навколо основного вогнища й на віддалених ділянках виникали алергіди у вигляді еритемато-сквамозних і папульозних чи папуло-везикулярних елементів. Мікотична екзема, що діагностована у частини хворих, є різновидом мікробної екземи, який розвинувся на тлі тривалого перебігу мікозів ступнів. Вогнища ураження спочатку виникли на шкірі ступень, потім поширились на гомілки, що супроводжувалося різким свербежем, гіперемією, набряком, везукуляцією, мокненням, болючими тріщинами й ерозіями. Чотирьом хворим ерозивні мокнучі ділянки ушкодженої шкіри впродовж 5 діб лікували водним 3 %-ного розчином Теобону-дитіомікоциду, приготовленим ех tempore, яким просочували марлю і накладали на уражені ділянки 4 рази на добу до повного висихання марлі. Після припинення мокнення трьом хворим змазували ушкоджені ділянки тонким шаром мазі Теобону-дитіомікоциду 3-4 рази на добу. Один хворий, у якого після 4 діб лікування були зняті гострі прояви хвороби, не потребував зміни форми лікарського засобу, його продовжували лікувати водним розчином препарату 2 рази на добу. У шести хворих в клінічній картині захворювання переважали папули, лусочки, екскоріації на тлі гіперкератозу. Для них на протязі всього лікування використовували Теобон-дитіомікоцид в вигляді мазі, яку тонким шаром наносили на ушкоджені ділянки шкіри 2-3 рази на добу. На період застосування Теобонудитіомікоциду інша терапія була виключена. Результати лікування наведені в таблиці 1. Приклад 2. Досліджували ефективність Теобону-дитіомікоциду при лікуванні хронічної форми екземи (суха екзема). В групу були включені 8 хворих, у яких осередками ураження переважно були шкіра гомілок та ступнів, кисті рук. Клінічна картина захворювання характеризувалась надмірною сухістю шкіри, її лущенням, екзематозними папулами, екскоріаціями, в результаті чого шкіра була покрита мережею дрібних, але досить глибоких тріщин, нерідко покритих кров'яною скориночкою. Найчастішим суб'єктивним відчуттям хворих був свербіж шкіри, який посилювався ввечері, коли хворий залишаються наодинці із хворобою. Лікування проводили маззю Теобону-дитіомікоциду, яку тонким шаром наносили на ушкоджені ділянки шкіри 3-4 рази на добу. На період застосування Теобону-дитіомікоциду інша терапія була виключена. Результати лікування наведені в табл. 2. За результатами дослідження (табл. 1, 2) у всіх хворих настало покращення стану, у більшості відзначено суттєве покращення: ерозії загоїлись, папули підсохли, мокнення припинилось, тріщини зарубцювались. Гострі прояви хвороби (запальні реакції, свербіж, екскоріації) у переважної більшості (94 %) пацієнтів зникли на 4-5 добу лікування. При мікробній екземі, підтвердженій мікробіологічним дослідженням ушкодженого матеріалу, паразитарні гриби не були виявлені після лікування. Після лікування значно зменшилось або повністю зникло лущення, перестав турбувати свербіж, значно зменшився або повністю зник гіперкератоз. Лікування забезпечило покращення стану хворих на екзему шляхом усунення гостроти захворювання та клінічних проявів хвороби за нетривалий термін без спричинення побічних ефектів. Скарг на переносність Теобону-дитіомікоциду не було. Більш того, препарат одержав схвальні відгуки всіх хворих, що були залучені в дане випробування. За даними табл. З зовнішня терапія при лікуванні екземи Теобоном-дитіомікоцидом не призвела до патологічних змін лабораторних показників крові, що добре узгоджується з результатами токсикологічного дослідження препарату [6], дає підставу стверджувати про відсутність негативного впливу препарату на організм пацієнтів. На фоні відомих [4] ускладнень при застосуванні топічних глюкокортикостероїдів одержані результати (табл. 1-3) свідчать про високу ефективність запропонованого способу лікування екземи. Виявлений позитивний ефект застосування вітчизняного антимікотика Теобонудитіомікоциду, що реалізується за рахунок ще невідомих властивостей N-(1,1-діоксотіолан-3-іл) 2 UA 114982 C2 5 10 дитіокарбамат калію, слід кваліфікувати як непередбачуваний. Так, відомий антимікотик Клотримазол самостійно при мікотичній екземі зовсім не ефективний. Хворі на екзему, що були включені в дослідження, вже лікувалися як місцевими, так і системними лікарськими засобами. Було відзначено, що в разі мікотичної екземи Теобондитіомікоцид значно ефективніший за Флуконазол, яким лікувалися раніше 3 пацієнта: у 1 хворого при дозі 50 мг на добу тривалість мікологічного видужання становила 18 днів, у двох місцеве лікування (мазь Фуцис) тривало в середньому 21 день, у 1 з них відзначено подразнення шкіри. Екскоріації і свербіж, які були усунуті після 4-5 діб застосування Теобонудитіомікоциду, значно покращили психо-емоційний стан хворих. Ефект підсушування Теобономдитіомікоцидом наступав швидше у порівнянні з розчинами анілінових барвників (метиленовий синій, фукорцин), 2 % розчином борної кислоти, 2 % розчином резорцину, 2 % розчином риванолу - на 2-3 добу. Таблиця 1 Результати застосування Теобону-дитіомікоциду при лікуванні мікробної екземи Клінічна картина захворювання Паці Основний діагноз, Локалізація Ста єнт Вік (супутнє осередку ть № захворювання) ураження 1 2 3 4 5 До лікування Після лікування 6 7 На 4-5 добу зникли гострі прояви (запальна реакція, свербіж, екскоріації). На 7 добу значне покращення: ерозії загоїлись, папули підсохли. На фоні слабкої еритеми залишилось незначне лущення, одинокі кірочки. Патологічна мікрофлора не виявлена Значне покращення: еритема, мокнення, вертикули відсутні. Мокнення прининилось на 3 добу, почалась епітелізація ушкоджених ділянок. Залишилось незначне лущення на фоні вторинної пігментації. Патологічна мікрофлора не виявлена На 4-5 добу зникли гострі прояви (запальна реакція, свербіж, екскоріації"). На 14 добу значне покращення: відсутні ерозія, еритема, замість папул - вторинна пігментація На фоні еритеми ерозії з серозними виділеннями, лусочки, кірочки, Шкіра гомілок папули, екскоріації. та ступнів У матеріалі з осередку ураження виявлено трихофітон рубрум ж Мікробна екзема. (Вузловий зоб, мікоз ступнів, 66 оніхомікоз, трофічна виразка лівої гомілки) 2 ж Еритема з вертикулами, мокнення, лущення Мікробна екзема. Ліва гомілка, на підошвах. У 50 Мікоз ступнів підошви матеріалі з осередку ураження виявлено трихофітон рубрум 3 ж 32 Мікробна екзема Права гомілка 1 Вертикули, мілкі папули, ерозії, еритема, екскоріації, кірочки Лікарськ а форма препара ту 8 Побічні ефекти 9 Водний розчин, Відсутні мазь Водний розчин, Відсутні мазь Водний Відсутні розчин Продовження табл. 1 1 2 3 4 ж 4 5 6 7 Вертикули та ерозії з мокненням на шкірі Нижня зона гомілки. Лущення та Мікробна екзема. лівої гомілки, гіперкератоз 78 Мікоз ступнів підошви підошов. У матеріалі ступнів з осередку ураження виявлено трихофітон рубрум 15 3 8 На 3-4 добу повністю припинилось мокнення, з 5 доби відзначається суттєве покращення: Водний лущення відсутнє, розчин, гіперкератоз значно мазь зменшився, кірочки на шкірі гомілки відсутні. Патологічна мікрофлора не виявлена 9 Відсутні UA 114982 C2 Продовження табл. 1 1 2 3 4 5 5 ж Мікотична екзема. 37 Гомілки Демодекоз 6 ж 54 7 7 Вертикули, міліарні папули, ерозії, еритеми, екскоріації, кірочки На фоні слабкої Мікробна екзема. Шкіра гомілок еритеми міліарні Холецистит в н/з папули, лущення, кірочки екскоріації Нижня 63 Мікотична екзема гомілки ступні ч 6 На гомілках кірочки, папули, лусочки, свербіж, на підошвах зона значне лущення та та тріщини. У матеріалі з осередку ураження виявлено епідермофіти Кауфман-Вольфа 8 Вертикули значно зменшились. Ерозії, еритеми, екскоріації почали зникати з 4-5 доби, після лікування відсутні Мазь повністю. На фоні вторинної пігментації залишилось незначне лущення Після 3 доби відсутні еритеми, папули. Екскоріації загоїлись після 5 доби, активно йшла Мазь епітелізація ушкоджених ділянок. Залишилось незначне лущення, поодинокі кірочки Гострі прояви минули на 5 добу, свербіж став незначним. Кірочки, папули відсутні, вторинна Мазь пігментація, незначне лущення. Епідермофіти не виявлено 9 Відсутні Відсутні Відсутні Продовження табл. 1 1 8 9 10 2 3 ж ж ч 4 5 Мікотична екзема. Мікоз стоп. Дисциркуляторна 94 енцефалопатія, ІХС, атеросклеротичн ий кардіосклероз Мікотична екзема. Мікоз стоп. Дисциркуляторна 72 атеросклеротичн а гіпертопічна енцефалопатія І ст. Мікотична 44 екзема. стоп. Мікоз 6 7 На фоні гіперпігментації лущення, Ступні та поверхневі тріщини, нижня зона екскоріації, гомілок гіперкератоз, лущення муковидне підошов На фоні гіперпігментації лущення, Ступні, нижня поверхневі тріщини, зона гомілок екскоріації, гіперкератоз, на підошвах муковидне лущення Ступні, гомілки На ериматозному фоні значне лущення, кірочки, екскоріації, стіпні гіперкератоз, значне лущення 4 Покращення на лущення, екскоріації Гіперекератоз значно зменшився 8 5 добу: тріщини, відсутні, Мазь підошов 9 Відсутні Значне покращення на 3-4 добу: лущення, тріщини, екскоріації відсутні. Гіперекератоз підошов Мазь значно зменшився і практично не діагностувався через 10 діб Відсутні Суттєве покращення: еритема значно зменшилась, екскоріації зникли на 5 добу, лущення і Мазь кірочки значно зменшились, гіперкератоз практично не діагностується Відсутні UA 114982 C2 Таблиця 2 Результати застосування Теобону-дитіомікоциду при лікуванні хронічної форми екземи Паці Ста єнт Вік ть № 1 2 3 1 ч 59 2 3 4 ч ч ч 56 40 64 Клінічна картина захворювання Основний діагноз, Локалізація супутнє осередку До лікування Після лікування захворювання ураження 4 5 6 На шкірі долонь лущення, Екзема кистів Кисті рук поверхневі тріщини, свербіж На шкірі гомілок рясне лущення, Шкіра Суха екзема гомілок тріщини, гомілок свербіж, кірочки, екскоріації На шкірі Шкіра кистів та кистів підошов Екзема кистів та обох рук рясне підошов та лущення, підошов тріщини, обох ніг значний свербіж Шкіра долонь суха, вкрита кірочками, Екзема кистів суха Кисті рук значне лущення, значний свербіж 7 Лікарськ а форма Побічні ефекти препара ту 8 9 Значне покращення на 4-5 добу: тріщини відсутні, незначне Мазь лущення, свербіж не турбує Відсутні Значне покращення на 4-5 добу: тріщини, кірочки, екскоріації відсутні, свербіж не турбує. Гострі прояви зникли через 5 діб Мазь лікування, після 14 доби незначне лущення на фоні вторинної пігментації Відсутні Тріщини зарубцювались, лущення і свербіж значно зменшились Мазь через 4 доби. На кінець лікування всі симптоми хвороби відсутні Відсутні Суттєве покращення через 3-4 доби: свербіж не турбує, Мазь залишкове незначне лущення через 8 діб Відсутні Продовження таблиці 2 1 2 3 4 5 Кисті обох рук ч 57 Екзема кистів ж Екзема кистів. Кисті обох 41 Вегето-судинна рук та н/з дистонія передпліч 7 ж Екзема кистів. Хр. Шкіра 25 холецистит долонь 8 ж 35 5 6 Екзема долонь підошов та Шкіра долонь та підошов 8 9 На фоні еритеми папули, кірочки, екскоріації, обмежені ділянки гіперкератозу долонь На ериматозній основі попульозні елементи, кірочки та екскоріації На ериматозном у фоні міліарні папули, кірочки та екскоріації На ериматозном у фоні міліарні папули, кірочки та екскоріації 5 10 13 Гострі прояви хвороби зникли на 4-5 добу. Значне покращення: папули, кірочки, екскоріації відсутні, еритема та лущення Мазь значно зменшились, гіперкератоз практично не діагностується, свербіж не турбує Відсутні Значне покращення на 3-4 добу: еритема та лущення значно Мазь зменшилися, кірочки та лусочки відсутні, свербіж не турбує Відсутні Суттєве покращення на 5 добу: еритема та кількість папул Мазь зменшилися; кірочки, екскоріації відсутні, свербіж не турбує Відсутні Суттєве покращення на 4 добу: еритема та кількість папул Мазь зменшилися; кірочки, екскоріації відсутні, свербіж не турбує Відсутні UA 114982 C2 Таблиця 3 Результати аналізу крові хворих на екзему № пацієнта 1 1-м* 2-м 3-м 4-м 5-м 6-м 7-ь 8-м 9-м 10-м 2 до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування Еритроцити 1012/л 3 4,32 Лейкоцити 109/л 4 9,94 4,20 5 134 ШОЕ, мм/год. 6 39 6,8 130 31 0,3 26 5,2 4,38 4,7 133 2 4 44 4,0 4,22 4,8 131 22 46 4,1 4,3 5,8 130 4 2 47 3,9 4,0 5,2 131 4 2 44 3,8 4,0 4,8 129 20 4 49 5,2 4,1 4,9 131 18 2 42 5,0 3,8 5,8 126 4 3 45 4,5 3,9 6,4 130 4 0 47 4,3 Нb, г/л Еозинофіли, % Лімфоцити, % 7 0,42 8 25 Цукор, ммоль/л 9 4,0 4,2 7,1 133 17 4 47 4,8 4,33 6,2 134 12 3 44 5,0 4,6 4,7 135 7 4 51 4,4 4,4 4,7 140 7 2 47 4,3 4,26 5,34 136 15 3 46 5,5 4,35 6,8 132 15 2 44 5,4 4,0 4,9 130 10 3 49 5,2 4,2 5,8 130 11 2 45 5,2 4,5 6,6 139 6 3 40 4,2 4,2 5,9 140 6 2 44 4,3 Продовження таблиці 3 1 1-е* 2-е 3-е 4-е 5-е 6-е 7-е 8-е 2 3 4 5 6 7 8 9 до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування до лікування після лікування 4,0 4,1 4,1 4,3 4,9 4.3 4.0 4,2 4,4 4,4 5.9 3.9 3,9 3,9 4,1 4,1 5.6 6,7 5,5 5,9 6,5 6,4 5,1 5,5 5,9 5,1 5,0 4,9 5,2 5,0 5,9 6,2 129 131 132 130 145 142 132 131 130 130 128 129 129 129 130 132 12 10 10 8 10 11 5 4 5 5 4 5 5 2 4 3 5 4 3 3 4 3 2 2 5 4 4 2 50 46 52 49 48 46 47 51 46 47 45 41 45 45 45 43 5,0 4,7 5,1 5,3 4,6 4,5 3,9 5,2 5,0 4,7 4.0 4,0 4,0 4,1 4 5 5 Примітки: м - хворі на мікробну екзему, результати лікування яких наведено в табл. 1; с - хворі на суху екзему, результати лікування яких наведено в табл. 2 5 10 Із наведених прикладів можна зробити висновок, що Теобон-дитіомікоцид є ефективним засобом для місцевого лікування екзем. При добрій переносності і відсутності побічних ефектів Теобон-дитіомікоцид дозволяє скоротити термін підсушування ерозій і мокнення (2-3 доби), позбутися екскоріації і свербежу на 4-5 добу, суттєво покращити стан хворих без загрози виникнення побічних ефектів, які зазвичай супроводжують лікування топічними кортикостероїдними засобами. Джерела інформації: 6 UA 114982 C2 5 10 15 1. А.А. Студницин, Б.Г. Стоянов. Кожные и венерические болезни. -М.: Медицина, 1984. 272 с. 2. Патент Российской Федерации RU2185194. Способ лечения микробной экземы. Сингур Л.Г., Юцковский А.Д., Лаженцева Л.Ю., Каменская О.Г., Стефанович Я.А. 3. Дерматологія, венерологія. Підручник/ За редакцією В.І. Степаненка. -К.: КІМ, 2012. – 848 с. 4. Тонические кортикостероиды в дерматологической практике/ Суколин Г.И., Плахова К.И., Имаева Н.А., Суколина О.Г.// Медицинская панорама, № 5, май 2006. 5. Медведь О.В., Шкарапута Л.М., В.Г. Коляденко та ін. Антимікотичні властивості похідної карбамінової кислоти, Український журнал дерматології, венерології, косметології, № 3 (42), Київ, 2011, 83-86. 6. Токсикологическая характеристика нового отечественного антимикотика Теобонадитиомикоцида/ Л.М. Сасинович, Ю.С. Каган, Е.А. Баглей, Н.Н. Недопитанская, Н.А. Корнута, В.Г. Коляденко, В.И. Степаненко, Л.Н. Шкарапута, В.В. Даниленко, Л.А. Тищенко, В.М. Мячин// Современные проблемы токсикологии. - Киев, 2001. - № 2. - С. 68-73. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 Застосування Теобону-дитіомікоциду (N-(1,1-діоксотіолан-3-іл)-дитіокарбамат калію) як засобу для місцевого лікування екземи. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7