Спосіб лікування запальних захворювань пародонта у хворих із незнімними металевими зубними протезами та супровідною виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки

Реферат: Спосіб лікування запальних захворювань пародонта у хворих із незнімними металевими зубними протезами та супровідною виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки шляхом призначення комплексного етіопатогенетичного лікування. Додатково призначають Lглутатіон 250 мг по 1 капсулі 1 раз на добу ентерально та 250 мг місцево у вигляді аплікацій на слизову оболонку рота та немолікс по 1 таблетці 1 раз на добу упродовж 30 днів. UA 120855 U (12) UA 120855 U UA 120855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до стоматології, і може бути використана для лікування та профілактики прогресування захворювань пародонта у хворих із незнімними металевими зубними протезами та супровідною виразковою хворобою (ВХ) шлунка і дванадцятипалої кишки (ДПК). Проблема діагностики та лікування захворювань пародонта у хворих на кислотозалежні захворювання травного тракту є однією із важливих проблем стоматології, має загальномедичне та соціальне значення. Гінгівіт - запалення ясен, зумовлене несприятливою дією місцевих і загальних факторів, при якому не порушена цілісність зубоясенного прикріплення. За формою розрізняють катаральний, виразковий, гіпертрофічний, за важкістю: легкий, середній, важкий, за перебігом: гострий, хронічний, загострений, ремісія, за поширеністю: локалізований та генералізований. Пародонтит - це запально-дистрофічне захворювання, для якого характерна прогресуюча деструкція тканин пародонта, альвеолярних відростків, що клінічно проявляється запаленням та кровоточивістю ясен, гнійними виділеннями з зубоясневих кишень, неприємним запахом з рота, патологічною рухомістю зубів, їх зміщенням. Розрізняють наступні ступені тяжкості пародонтиту: легкий пародонтальні кишені не більше 3,5 мм, резорбція кісткової тканини міжкореневої перегородки до 1/3 довжини коренів, патологічної рухомості немає; середній - кишені від 3,6 до 5 мм, резорбція кісткової тканини перетинок на 1/3-1/2 довжини коренів, патологічна рухомість І-ІІ ст.; тяжкий - глибина кишень більше 5-6 мм, резорбція кісткової тканини перегородок більше 1/2 довжини коренів, патологічна рухомість II-III ст. Серед етіологічних чинників захворювань пародонта розрізняють загальні та місцеві. Щодо загальних факторів захворювання пародонта найчастіше відносяться асоційовані з ендогенними порушеннями процесів обміну (цукровий діабет (ЦД) (особливо за умов синдрому резистентності до інсуліну), ожиріння), наявністю кислотозалежних захворювань шлунковокишкового тракту (виразкова хвороба (ВХ) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГНРХ) тощо), хронічної хвороби нирок, імунодефіцитних станів, впливом тютюнопаління. Місцево запальні захворювання пародонта індукуються впливом патогенних мікроорганізмів, таких як Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans, Klebsiella pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa, а в останній час доведена роль мікробних асоціацій Helicobacer pylori, Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetem comitans, Prevotella intermedia, Treponema denticola у патогенезі пародонтиту за умов незадовільної гігієни порожнини рота та нераціонального лікування. До місцевих чинників ризику прогресування пародонтиту відносять вплив незнімних металевих зубних протезів. З позиції сучасних уявлень про патогенез запальних захворювань пародонта у хворих на ВХ шлунка та ДПК особливе значення набуває оксидативний стрес: дестабілізація клітинних мембран слизових оболонок та тканин пародонта, яка виникає за надмірної активації процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та окиснювальної модифікації білків (ОМБ), внаслідок недостатності системи чинників антиоксидантного захисту (АОЗ), природної системи детоксикації (ПСД), зниження неспецифічної резистентності організму (Ю.А. Петрович и др., 2001; СП. Ярова, Т.С. Осипенкова, 2000, Н.А. Тілігузова, 2002, C.A.Martins, 2012, V.К. Bains, R. Bains, 2015). Цим зумовлене широке застосування в комплексному лікуванні ВХ, запальних захворювань пародонта різних засобів з антиоксидантним механізмом дії та препаратів, що виявляють стимулюючий вплив на систему ПСД, захисні сили організму (СП. Ярова, Т.С. Осипенкова, 2001; O.I. Федів, 2001; Н.Л. Тілігузова, 2002; М. Battino, 1999; В.М. Hybertson, 2011; S.L. Sree, R. Mythili, 2011). Серед них найбільш поширене застосування вітамінів (С, Е, А, Р), особливо їх комбінацій (аскорутін, аевіт, катомас), біофлавоноїду кверцетину, адаптогенів рослинного походження (алое, ехінацея пурпурова, солодка гола, спіруліна), синтетичних біогенних стимуляторів (ербісол), різних фітоконцентратів (біотрит), синтетичних аналогів глутатіону (гепавал) тощо. Враховуючи необхідність комплексної дії на різні ланки патогенезу катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту, заслуговує на увагу група препаратівадаптогенів антиоксидантної дії (біотрит). Підвищуючи структурну цілісність клітинних мембран, адаптогени виявляють захисну дію при різних патологічних станах, завдяки чому їх упродовж багатьох років використовують в різних галузях медицини. Водночас, запальний процес у пародонті, може бути наслідком також гемоциркуляторних (В.И. Калинин, 1994; В.Д. Шаповалов, 1995), імунологічних порушень (И.С. Маїценко, 1990; А.И. Воложин, 11.К. Логинова, 1993), різноманітних метаболічних розладів, гіпоксії, дистрофічних та дегенеративних змін навколозубних тканин (В.А. Пахомова, 1992; Г.Ф. Белоклицкая, 1998; А.П. Левицкий, 1998; G. Itis, P. Alcuoffe, 1990, В. Halliwell, 1994), включаючи остеопороз (B.C. Иванов, 1989; Т.И. Лемецкая, 1998). Ураження альвеолярного відростка при пародонтиті супроводжується втратою мінерального та органічного компонентів кістки (И.Е.Сергеева, 1994; 1 UA 120855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 И.П. Мазур, 1996). У зв'язку із цим необхідно використовувати такі способи лікування, які не лише мають протизапальну дію на м'які тканини пародонта, але сприятливо вплинуть на структурно-функціональний стан тканин пародонта, кісткової тканини альвеолярного відростка (М.Ф. Данилевський, 1990; В.Ф. Куцевляк, 1995). У комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту використані такі лікарські засоби - намацит, який нормалізує метаболічний гомеостаз у тканинах (М.Ф. Гулый, 1983; Г.Ф. Белоклицкая, В.А. Пахомова, 1994) і вітамін D3, регулятор кальцієвого обміну, який запобігає розвитку остеопорозу. Незважаючи на те, що серед різних патологічних процесів у внутрішніх органах, на тлі яких виникає пародонтит, ВХ ДГІК є найбільш поширеним захворюванням, лікування та реабілітація таких хворих залишається визначною проблемою сьогодення та потребує достатнього вивчення. Ситуація ускладнюється ще й тим, що встановлені незнімні металеві зубні протези стимулюють процеси ПОЛ, ОМБ та істотно пригнічують систему АОЗ та ПСД (В. Halliwell, 1994, М. Магі, 2009). Водночас, на сьогодні встановлені істотні зміни метаболізму вуглеводно-білкових компонентів позаклітинного матриксу тканин стінки шлунка, ДПК та тканин пародонта (зниження процесів анаболізму колагену, активація колагенолізу, підвищення деградації фукоглікопротеїнів, дефіцит фібронектину, активація прозапальних цитокінів: ІЛ-1β, ФНПα, дефіцит факторів росту: ТФРβ1) (О.І. Федів, 2000, Н.А. Тілігузова, 2002) за умов системної резорбтивної дії металів (В. Halliwell, 1994) внаслідок протезування пацієнтів незнімними металевими зубними протезами із супровідною ВХ. У зв'язку з багатофакторним, гетерогенним характером пародонтиту у хворих на ВХ шлунка та ДГІК за умов встановлених незнімних металевих зубних протезів - ризик прогресування пародонтиту та втрати зубів підвищується. Тому за цих умов терапевтичні та профілактичні підходи також мають бути комплексними з урахуванням конкретних умов коморбідності та наявних чинників ризику. Аналогом корисної моделі є спосіб лікування запальних захворювань пародонта (Спосіб лікування запальних захворювань пародонта: пат. 40330 А Україна. № 2000127126; заявл. 11.12.2000; опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6), в якому призначають традиційну протизапальну терапію та додатково вводять біотрит — метаболічно активний рослинний антиоксидант, адаптоген. Недоліками аналогу-способу є те, що зберігається недостатній вплив на патогенетичні ланки прогресування пародонтиту та втрати зубів, зокрема корекцію остеопеніїта метаболізму компонентів кісткової тканини, пов'язаних з порушенням обміну кальцію, фосфору та дефіцитом вітаміну D3, і, як наслідок, прогресування пародонтиту та подальша втрата зубів. Найближчим аналогом корисної моделі є спосіб лікування хворих на пародонтит (Спосіб лікування пародонтиту: пат.73953 Україна. № 2003043670; заявл. 22.04.2003; опубл. 16.02.2004, Бюл. № 2), в якому призначають комплексне етіопатогенетичне лікування пародонтиту, яке включає введення намациту шляхом магнітофорезу і вітаміну D3. Показано, що магнітофорез у рекомендованому режимі сприяє стійкому пролонгованому лікувальному ефекту, продовженню періоду ремісії та запобіганню прогресування патологічного процесу в тканинах пародонта, що підтвердилось дворічним спостереженням. Недоліками найближчого аналога є те, що при використанні вказаного способу відмічається досягнення стійкої ремісії пародонтиту та при цьому корекція клінічних симптомів, показників оксидантно-протиоксидантного гомеостазу досягається лише в половини хворих на ВХ, тоді як в інших хворих на ВХ у фазі рубцювання виразки не досягається ремісія пародонтиту та залишаються чітко виражені розлади обміну вуглеводно-білкових компонентів позаклітинного матриксу тканин пародонта (гомеостаз колагену, еластину, глікозаміногліканів, фукоглікопротеїнів, фібронектину, підвищений рівень прозапальних цитокінів (IL-1β, ФНПα й ін.)), досить високий рівень оксидативного та нітрозитивного стресу, що може сприяти подальшому прогресуванню хронічного пародонтиту та втраті зубів. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування запальних захворювань пародонта у хворих із наявними незнімними металевими зубними протезами та супровідною ВХ шлунка та ДПК шляхом призначення препарату антиоксидантної, детоксикаційної дії L-глутатіону та комплексного стабілізатора сполучної тканини немоліксу СЗ. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб лікування запальних захворювань пародонта у хворих із наявними незнімними металевими зубними протезами та супровідною ВХ шлунка та ДПК шляхом призначення комплексного етіопатогенетичного лікування запальних захворювань пародонта, згідно з корисною моделлю, хворим на запальні захворювання пародонта із наявними незнімними металевими зубними протезами та супровідною ВХ шлунка та ДПК додатково до комплексного етіопатогенетичного лікування призначають L-глутатіон 250 мг по 1 капсулі 1 раз на добу ентерально та 250 мг місцево у вигляді аплікацій па слизову 2 UA 120855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 оболонку рота та немолікс по 1 таблетці 1 раз на добу упродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту. L-глутатіон трипептид, який є універсальним природним антиоксидантом, що забезпечує захист клітинних мембран від агресії вільними радикалами кисню та нітрогену. Водночас, Lглутатіон є головним агентом кон'югації, що забезпечує другу фазу детоксикації ксенобіотиків (у тому числі сплавів металів) та ендогенних токсинів. За умов інтенсивного оксидативного та нітрозитивного стресу, а також наявності в організмі незнімних протезів, що містять метали, вміст у крові L-глутатіону істотно знижується. Препарат L-глутатіону поповнює пул глутатіону відновленого в організмі, забезпечуючи потужний антиоксидантний захист, призводить до зниження інтенсивності процесів ПОЛ, OMB, стабілізує клітинні мембрани, у тому числі епітелію слизових оболонок порожнини рота, шлунка, ДПК. Отже, системно та місцево попереджується пошкодження клітинних мембран, активуються процеси регенерації, репарації тканин пародонта та епітелізації, забезпечується протизапальна та дезінтоксикаційна (нівелюється токсичний вплив металів на тканини пародонта) дія. Сульфгідрильні групи цистеїну, який входить до складу глутатіону, є потужними нуклеофільними агентами. Тому вони стають основною метою електрофільної атаки хімічних сполук або їх активних метаболітів, що призводить до інактивації потенційно токсичних екзогенних речовин. Таким чином, препарат здійснює захисний вплив на життєво важливі нуклеофільні ділянки, при атаці на які починається процес пошкодження клітин. Крім того, глутатіон, відновлений в результаті взаємодії з великою кількістю окиснених органічних метаболітів утворює менш токсичні кон'юговані сполуки, які в подальшому легше метаболізуються і виводяться в складі меркаптурових кислот. З урахуванням даних властивостей L-глутатіон призначають у випадку інтоксикацій, реакцій гепатотоксичності, механізмами розвитку яких можуть бути тривалий вплив токсичних металів, пов'язаний з порушеннями механізмів детоксикації, виснаженням пулу L-глутатіону, оксидативний та нітрозитивний стрес, у комплексному лікуванні загострення ВХ та пародонтиту в якості антиоксиданта. Вважається, що основою ефективності дії L-глутатіону є підвищення толерантності клітинних мембран до агресії вільними радикалами кисню та нітрогену. При підвищенні концентрації L-глутатіону знижується інтенсивність оксидативного та нітрозитивного стресу, у результаті чого відновлюється оксидантно-антиоксидантний гомеостаз, знижується інтенсивність пошкодження клітинних мембран вільними радикалами, відновлюються процеси репарації, регенерації, нормалізація функцій пошкоджених тканин (шлунка, ДПК, пародонта). Препарат немолікс СЗ, що містить водорозчинний комплекс біовафлекс (витяжку з натуральної яєчної мембрани, насиченої білками колагену 2-го типу та еластину, амінокислотами десмозином та ізодесмозином, трансформуючим фактором росту, гіалуроновою кислотою та збалансованою кількістю хондроїтину та глюкозаміну), посилений рослинними компонентами босвелліном та куркуміном є потужним стабілізатором структури сполучної тканини, хрящів суглобів, навколосуглобових та перидонтальних тканин. Завдяки даній інноваційній формулі реалізується потужний протизапальний ефект препарату, стимуляція метаболічних процесів у цілому, а також у тканині кістки і хряща, збільшуються потенційні можливості регенерації зв'язкового апарату, хрящової та кісткової тканини за рахунок наповнення ПКМ природними стабілізаторами сполучної тканини, відновлення структури пошкоджених, запалених чи дистрофічно змінених тканин. Препарат Немолікс сприяє відновленню процесів метаболізму компонентів позаклітинного матриксу, які передбачають вірогідне підсилення інтенсивності синтезу колагену, глікозаміногліканів та гл і ко протеїн і в на тлі вірогідного зниження інтенсивності процесів колагенолізу та деградації фукоглікопротеїнів. Терапія сприяє зниженню вмісту в крові прозапальних цитокінів (TNF-α, IL-1) та відновленню пулу в крові TGF-β1 анаболічної дії, які регулюють та врівноважують процеси ана- та катаболізму компонентів позаклітинного матриксу тканин пародонту, справляють зниження інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, підсилюють активність факторів системи антиоксидантного захисту, що є активним профілактичним засобом подальшої втрати зубів та необхідності їх протезування. Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: Гінгівіт запалення ясен, зумовлене несприятливою дією місцевих і загальних факторів, при якому не порушена цілісність зубоясенного прикріплення. Пародонтит - це запально-дистрофічне захворювання, для якого характерна прогресуюча деструкція тканин пародонта та кісткової тканини альвеолярного відростка, яке клінічно проявляється запаленням та кровоточивістю ясен, гнійними виділеннями з патологічних кишень, неприємним запахом з рота, патологічною рухомістю зубів, їх зміщенням. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки - хронічне запальне захворювання з утворенням ерозивно-виразкового дефекту слизової оболонки та глибших шарів стінки шлунка 3 UA 120855 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 та ДПК, асоційоване або не асоційоване із Н.pylori, що виникає внаслідок підсилення впливу кислотно-пептичного фактора на тлі недостатності чинників захисту слизової оболонки. L-глутатіон - антиоксидантний, дезінтоксикаційний засіб. Немолікс СЗ (біовафлекс: витяжка з натуральної яєчної мембрани, що містить білки колагену 2-го типу та еластину, амінокислоти десмозин та ізодесмозин, трансформуючий фактор росту, гіалуронову кислоту, хондроїтин, глюкозамін, босвеллін та куркумін) комплексний стабілізатор структури сполучної тканини, хрящів суглобів, навколосуглобових та перидонтальних тканин. Корисна модель здійснюється наступним чином. Хворому на запальні захворювання пародонта із наявними незнімними металевими зубними протезами та супровідною ВХ шлунка і ДПК призначають комплексне етіопатогенетичне лікування (санацію ротової порожнини: професійну гігієну із зняттям над- і під'ясенних зубних відкладень за допомогою ультразвукового апарату, полірувальних щіток і паст, кюретаж пародонтальних кишень, антисептичну обробку, медикаментозну протизапальну терапію, вибіркове функціональне пришліфовування зубів, враховуючи дані оклюзіограми, рекомендації щодо індивідуальної гігієни ротової порожнини) та додатково призначають L-глутатіон 250 мг по 1 капсулі 1 раз на добу ентерально та 250 мг місцево у вигляді аплікацій на слизову оболонку рота та немолікс по 1 таблетці 1 раз на добу упродовж 30 днів до одержання клінічного ефекту. Приклади використання корисної моделі. Хворий Н., 43 роки. Діагноз: Хронічний генералізований пародонтит І ступеня тяжкості. Суп. д-з: Виразкова хвороба ДПК, II стадія, асоційована з Н.pylori, фаза рубцювання. Звернувся зі скаргами на періодичний біль в яснах, їх кровоточивість під час чищення зубів, біль при вживанні грубої їжі, неприємний запах з рота (галітоз), що мав постійних характер і не залежав від гігієни ротової порожнини, підсилювався зранку натще та між прийомами їжі, наявність зубного каменя, зміни смакової чутливості, зокрема відчуття кислого, зниження чутливості до солодкого, відчуття гіркоти в роті. Пов'язує розвиток захворювання із загостренням супровідною захворювання ШКТ. Хворіє упродовж 5 років, раніше не лікувався. Дані об'єктивного обстеження: у ділянці 45, 44, 43, 42, 41, 31, 32, 33 наявні над- і під'ясенні зубні відкладення, пародонтальні кишені до 2,5 мм. Наявний штамповано-паяний мостоподібний протез з опорою на 34, 36 зуби, що відповідає клініко-функціональним вимогам. У ділянці 34, 36 наявні над- і під'ясенні зубні відкладення, пародонтальні кишені до 3,5 мм, переважно у ділянці міжзубних проміжків. Рухомості зубів немає, зміщення не виражене. Мри зондуванні відзначається кровоточивість ясен, індекс кровоточивості Мюлеманна (SBI) в модифікації Коула склав 1,6. Для оцінки інтенсивності запалення ясен використовували індекс РМА, який склав 34 %, що відповідало середньому ступеню запалення ясен. Оцінку гігієни ротової порожнини проводили за допомогою спрощеного індексу гігієни (OHI-S) за GreeneVermillion (1964), що дорівнював 1,7 і відповідав незадовільній гігієні. Індекс КПІ становив 1,8, що відповідало легкому ступеню пародонтиту. При рентгенологічному дослідженні виявлено деструкцію кісткової тканини міжзубних перегородок до 1/3 довжини кореня. За даними лабораторного обстеження, що вказані у наступній таблиці, встановлено: (тільки патологічні зміни): вміст у крові малонового альдегіду (МА) 4,51 мкмоль/л (N 2,4-2,6 мкмоль/л); дієнових кон'югатів (ДК) 2,95 Е232/мл (N 1,4-1,5 Е232/мл); альдегідта кетондинітрофенілгідразонів основного характеру (АКДНФГОХ) 2,73 о.од.г/л білка (N 1,3-1,4 о.од.г/л білка); ГВ - 0,51 мкмоль/л (N 0,9-1,0 мкмоль/л); каталаза - 11,6 ммоль/1хв. 1гНb (N 1416 ммоль/1хв. 1гНb); NO (нітрити/нітрати) 35,8 мкмоль/л (N 15-17 мкмоль/л); БЗОП - 21,2 мкмоль/л (N 38-45 мкмоль/л); ВОП -- 18,2 мкмоль/л (N 12,0-12,4 мкмоль/л); ФНБ - 81,8 мкмоль/л (N 32-41 мкмоль/л); фібронектин - 201,5 мкг/мл (N 320-341 мкг/мл); КЛА 7,9 мкмоль/лгод. (2,22,5 мкмоль/лгод.); TGFβ1-8,6 пг/мл (N 16,0-20,2 пг/мл); TNFα - 37,1 пг/мл (N 12,0-18 пг/мл); IL1β- 52,7 пг/мл (N 9,0-18,5 пг/мл). Вміст MA у ротовій рідині - 4,5 мкмоль/л (N 1,3-1,6 мкмоль/л); активність каталази у ротовій рідині - 1,3 ммоль/хвл (N 2,6-3,0 ммоль/хвл); NO (нітрити/ нітрати) - 4,52 нмоль/л (N 3,0-3,4 нмоль/л). З приводу цього було призначене лікування згідно запропонованого способу. Хворий обстежений комплексно після 4 тижнів лікування, через З місяці. Після проведеного курсу лікування у хворого відсутні скарги і відзначалася нормалізація клінічного стану тканин пародонта. Слизова оболонка ясен блідо-рожевого кольору, помірно зволожена, без ознак набряку, ясенний край щільно охоплював шийки зубів, пародонтальних кишень не виявлено. Індекс гігієни OHI-S знизився в 5 разів і його значення становило 0,33; індекс РМА дорівнював 0; індекс кровоточивості SBI склав 0; індекс КПІ дорівнював 0. 4 UA 120855 U 5 10 15 У віддалені терміни (через 3 місяці) наявність зубних відкладень не спостерігалося. Індекс гігієни OHI-S становив 0,35; індекс РМА дорівнював 0; індекс кровоточивості SBI склав 0; індекс КПІ дорівнював 0, пародонтальні кишені не виявлені. Підсумкові результати дослідження в динаміці лікування. Для визначення ефективності лікування, згідно з принципами доказової медицини, було сформовано 3 групи пацієнтів, які були рандомізовані віком, статтю, ступенем тяжкості запальних захворювань пародонта, стадією ВХ та фазою її перебігу. Перша група хворих (контрольна 24 особи), яка крім традиційної терапії основного захворювання, отримувала глутатіон відновлений (гепавал) ентерально по 250 мг 1 раз на день упродовж 30 днів. Друга група хворих (26 осіб), крім традиційної терапії основного захворювання, отримувала глутатіон відновлений (гепавал) ентерально по 250 мг 1 раз на день упродовж 30 днів, а також місцево по 250 мг ГВ у вигляді аплікації на ясна 1 раз на день (на ніч). Третя група хворих (25 осіб), яка, крім традиційної терапії основного захворювання, отримувала ГВ (гепавал) ентерально по 250 мг 1 раз у день, а також місцево по 250 мг ГВ у вигляді аплікації на ясна 1 раз на день (на ніч), додатково препарат немолікс СЗ по 1 таб. 1 раз на день упродовж 30 днів. Показники у групах хворих порівнювалися із показниками у групі практично здорових осіб (ПЗО) відповідного віку (30 осіб). Результати у динаміці лікування представлені у наступних таблицях. Таблиця 1 Показники інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів та окислювальної модифікації білків у крові хворих на запальні захворювання пародонта із незнімними металевими протезами та супровідною виразковою хворобою шлунка та ДПК у динаміці лікування (М±m) Термін спостереження Показники, од. вимірювіання МА пл., мкмоль/л ІПЗ, Е220/мл. кр. ПЗО ДК, Е232/мл. кр. АКДНФГОХ АКДНФГНХ МА пл, мкмоль/л ІПЗ, Е220/мл. кр. До лікування ДК, Е232/мл. кр. АКДНФГОХ АКДНФГНХ МА пл., мкмоль/л ІПЗ, Е220/мл. кр. Після ДК, Е232/мл. кр. лікування АКДНФГОХ АКДНФГНХ МА пл., мкмоль/л Через 3 місяці ІПЗ, Е220/мл. кр. після ДК, Е232/мл. кр. лікування АКДНФГОХ АКДНФГНХ Групи обстежених хворих Група 2 (n=26) Група 3 (n=25) 2,53±0,07 2,62±0,03 1,46±0,02 1,37±0,02 14,13±0,15 4,52±0,13 * 4,48±0,12* 4,50±0,14* 6,48±0,06 * 6,49±0,07* 6,48±0,06 * 2,70±0,06 * 2,74±0,05* 2,69±0,06 * 2,68±0,03 * 2,70±0,02* 2,69±0,03 * 21,51±0,45* 22,18±0,39* 21,29±0,43 * 4,03±0,12* 3,23±0,18 */**/# 3,12±0,21*/**/# 4,50±0,14*/** 3,18±0,13 **/# 3,07±0,14**/# 2,39±0,07 */** 1,67±0,05 **/# 1,62±0,02**/# 2,11±0,06*/** 1,72±0,04 */**/# 1,57±0,03*/**/#/## 19,21±0,54*/** 16,10±0,37*/** 15,32±0,32*/**/# 3,93±0,41 * 2,75±0,15 **/# 2,67±0,13**/# 4,12±0,17*/** 3,08±0,11 */**/# 2,85±0,02**/#/## 1,96±0,13 */** 1,59±0,07**/# 1,48±0,06**/# 1,93±0,09*/** 1,50±0,02 */**/# 1,39±0,01**/#/## 18,53±0,48 ** 15,45±0,12 14,67±0,11**/#/## Група 1 (n=24) Примітки: 1. * різниця вірогідна у порівнянні з показником у практично здорових осіб (Р