Cпосіб інтерактивної дистанційної взаємодії “електронний уряд” – “електронне суспільство”

Корисна модель належить до обчислювальної техніки, а точніше до інформаційних технологій і може бути застосована в ієрархічних системах управління і взаємодії суб'єктів управління та представників суспільства через інформаційно-довідкові системи, „е-електронні приймальні" та/або „е-ситуаційні центри" (починаючи з найвищих структур управління таких як Уряд України і закінчуючи порівняно невеликими, такими як, наприклад, сільська рада, житлово-експлуатаційна дільниця та/або будь-який користувач). Автоматизована система може бути інтегрована до локальної та/або глобальної (Інтернет) мережі на базі високопродуктивних комп'ютерів [типу Celeron 500MHz, Microsoft Windows 95/98/Me/2000/XP] та/або програмно-апаратних комплексів типу "Універсал" (сенсорних сервісних кіосків), інша назва Інфомат. Програмно-апаратний комплекс "Універсал" (Фіг.2), що використовується інтерактивною системою, будується на базі високопродуктивного персонального комп'ютера типу IBM [Celeron 1.7 GHz, Microsoft Windows 2000] з сучасним центральним процесором та високоякісним SVGA монітором, оснащеним сенсорним екраном. Зовнішній вигляд пристрою залежить від місця його розташування, виконуваних задач та послуг. Важливим елементом апаратної частини пристрою є сенсорний екран (Фіг.3). Завдяки використанню сенсорного екрану та програмного забезпечення можна освоїти роботу з "Універсал" за лічені хвилини. Завдяки тому, що діалог виконується дотиком пальця до екрану, забезпечується максимальна зручність взаємодії з "Універсал", підвищується надійність та довговічність пристрою та системи в цілому. Робочі місця інтерактивної системи об'єднуються засобами локальної та/або глобальної (Інтернет) мережі передачі даних з каналами телекомунікацій зі швидкістю 2Mb в секунду. Система використовує а удіо та відео Microsoft Windows 2000, Windows ХР Professional. Веб-камери, інтегровані в персональні комп'ютери на робочих місцях суб'єктів управління, використовуються для проведення відеоконференцій (Фіг.4.). Для колективного відображення інформації використовуються інформаційні табло. Серед аналогів корисної моделі є відомою "Система визуального воспроизведения информации с дистанционным управленим", що захи щена патентом [G06F9/00 RU, номер публікації 2133496, номер заявки 98117261], Санкт-Петербург, Росія, яка надає можливість обміну візуальними повідомленнями між користувачами в мережі селективного радіовиклику з можливістю приймання від користувачів (користувачами) та відображення цих повідомлень на інформаційних табло. Недоліком є те, що обмін повідомленнями між користувачами виконується тільки в мережі селективного радіовиклику з використанням абонентських номерів, що не є характерним для розгалужених віддалених систем. Відомий також "Способ и устройство для управления вводом участников в систему конференц-связи", що захи щений патентом [H04QO11/04, номер публікації 2144283, номер заявки 98100242], Москва, Росія, який надає можливість вводити учасників (користувачів) в систему аудіо-відео конференції. Недоліком є те, що введення учасників в систему конференцзв'язку відбувається тільки по ініціативі керуючого конференцією з регламентованим доступом, в той час як у поданій корисній моделі такий зв'язок може бути ініційований користувачем (відвідувачем), а також декілька (або більше) суб'єктів управління можуть одночасно вести відеокоференції з використанням веб-камер та мікрофонів. Ще відома "Система для управления доступом клиента в компьютерную сеть с использованием адресации на естественном языке", що захищена патентом [G06F13/00 RU, номер публікації 2147767, номер заявки 98106971], Москва, Росія, яка надає можливість одержувати, вести пошук та розпізнавання адрес користувачів, під'єднаних до ресурсів комп'ютерної мережі: фіксація адреси, її аналіз, формування запиту для пошуку, аналіз відповіді, відображення за допомогою пристрою - прототип. Недоліком є те, що в ньому реалізована тільки можливість управління доступом користувача до ресурсів комп'ютерної мережі з використанням протоколу "запит-відповідь", у той час як у поданій корисній моделі реалізована можливість доступ у користувача до ресурсів локальної та/або глобальної (Інтернет) мережі, надсилання звернень (текстове повідомлення, відеоповідомлення, лист, участь у відеоконференції), забезпечується зворотний зв'язок із розповсюдженістю на територіальну ієрархію в локальному та/або глобальному масштабі. Хоча кожен з перелічених вище винаходів й несе характер взаємодії через комп'ютерну мережу, але недоліком їх є те, що, по-перше, вони всі характеризуються відносно низькими функціональними та технічними характеристиками, відсутністю конфігурування, використанням застарілих технічних засобів, обмеженістю, однобокістю та не мають регіонального та/або глобального розповсюдження, а найголовніше те, що вони не несуть головної суті корисної моделі, опис якої надається. Впровадження та поширення автоматизованої системи, заявленої як корисна модель, зробить взаємодію суб'єктів та представників суспільства простою, зручною, доступною та ефективною як для численного кола управлінців так і для широких верств населення, перед усім для тих, що не мають персонального доступу в Інтернет. Автоматизована система створена на базі сучасних інформаційних технологій, прикладних програм й нових, але вже відомих те хнічних засобів. Характеризується гнучкістю, конфігуруванням, має сучасний швидкий, зручний для користувача інтерфейс. Конфігурації системи можуть створюватись як для використання в локальних, так і глобальних (Інтернет) мережах з розповсюдженням на територіальну ієрархію (центр -регіон - місто - район - село). Програмно-апаратний комплекс типу "Універсал " {сенсорний сервісний кіоск) є зручним, захищеним від вандалізму сучасним пристроєм, що дооснащується веб-камерою, системою аудіо та відеозапису, лінією телезв'язку. Це дозволяє конфігур увати системи під запити користувачів від одного локального пристрою "Універсал" до розгалуженої, багатофункціональної державної чи регіональної інтерактивної системи дистанційної взаємодії суб'єктів управління та представників суспільства . Технічний результат, який одержується за допомогою заявленої корисної моделі, досягається тим, що: 1. Впровадження "Автоматизованої системи інтерактивної дистанційної взаємодії "електронний уряд-електронне суспільство"", заснованої на тому що: - використовується ієрархічна системи дистанційного управління гілками управління та механізму інтерактивного зв'язку між суб'єктами управління та представниками суспільства, яка полягає в тому, що приймають надіслані представниками суспільства звернення для вибраного суб'єкту управління текстовими повідомленнями, відеоповідомленнями, листами, через відеоконференцію з використанням веб-камер, мікрофонів, класифікують та систематизують звернення представників суспільства, передають звернення представників суспільства для розгляду та підготовки відповідей, надають суб'єктам управління відповіді вищезгаданими способами або поштою, надають представникам суспільства для перегляду довідкову або систематизовану, відібрану за критеріями звітну інформацію на екранах комп'ютерів, програмноапаратних комплексів (сенсорних сервісних кіосків) чи інформаційних табло з використанням відеозображень, графіків, та тим, що надають суб'єктам управління інформацію про ситуацію для її аналізу та прийняття обґрунтованих рішень, залучають представників суспільства до процесу прийняття рішень; - розповсюджується взаємодія на територіальну ієрархію (центр-регіон-місто-район-село); - реалізується зворотний зв'язок (суб'єкт управління->представник суспільства->суб'єкт управління) та використання алгоритмів "інформаційно-довідкова система", „е-громадська приймальня", „е-ситуаційний центр" прикладної програми зробить взаємодію „суб'єкт управління -представник суспільства" простою, зручною, доступною, ефективною, призведе до вивільнення значної кількості часу як у суб'єктів управління так і у представників суспільства, а для „е-ситуаційного центру" постійно відбувається аналіз ситуації, обмін інформацією про стан суспільства між усіма гілками управління, щоб коригувати дії, виправляти попередні помилки та приймати обґрунтовані рішення, дасть можливість дистанційно управляти гілками управління та координувати зусилля суспільства для досягнення цілей соціально-економічного розвитку (Фіг.5.). 2. Впровадження автоматизованої системи дозволить швидко, оперативно реалізувати взаємодію суб'єктів управління та представників суспільства. Система включає високопродуктивні персональні комп'ютери та/або програмно-апаратні комплекси ("Універсал"), об'єднані локальною та/або глобальною (Інтернет) мережею, Веб-камери, інформаційні табло, лінії телелекомунікацій, програмні прикладні підсистеми, що виконують ряд взаємопов'язаних функцій (формування інформаційної бази даних, збір, класифікація та систематизація звернень користувачів, реалізація алгоритмів інтерактивного зв'язку суб'єктів управління та представників суспільства в „егромадській приймальні" з забезпеченням зворотного зв'язку (суб'єкт управлінням представник суспільства ->суб'єкт управління), а в ситуаційному центрі готують та надають інформацію для аналізу ситуації та прийняття обґрунтованих рішень з розповсюдженням на територіальну ієрархію (центр-регіон-місто-район-село). Інтерактивна взаємодія в системі виконується як в режимі реального часу, так і з можливістю запису, архівації та відтворення звернень, інформації. Автоматизована система характеризується модульною структурою, веденням інформаційної бази даних, конфігур уванням для роботи в локальній та/або глобальній (Інтернет) мережі, роботою в режимі резервування, адмініструванням, захистом від несанкціонованого доступу, можливістю поетапного вводу в експлуатацію та можливістю оперативного нарощування апаратних засобів та прикладного програмного забезпечення, що потребує незначних трудозатрат та затрат часу. Система створена на базі сучасних цифрови х інформаційних технологій, комунікацій, програмно-апаратних засобів (пристрій "Універсал", комп'ютер, лінії комунікацій, Веб-камери, інформаційні табло). Прикладна частина системи складається з набору підсистем, призначених для надання інформації у вигляді графічних зображень та текстових повідомлень, зрозумілих та зручних для користувача, зберігання відеозвернень користувачів, відсилання документів на електронні адреси, відслідкування за вмістом інформаційної бази даних, інформаційним наповненням програмноапаратного пристрою типу "Універсал", класифікації та систематизації звернень користувачів, відображення інформації: Підсистема інформаційного наповнення виконує ведення інформаційної бази даних (дані структури підрозділів управління, дані інтерактивного спілкування, дані систематизації звернень користувачів); використовує набір графічних та текстових елементів дизайну (бібліотека художньо-оформлених елементів, з яких формується Веб - сторінка); підтримує розгалужену систему інформаційно-довідкових сторінок у форматі HTML (Інформаційно-довідкові сторінки поточної інформації про структур у управління (керівник, заступники, управління, відділи, служби, підпорядковані підрозділи; служби, безпосередньо зв'язані структурою управління): обов'язки, діяльність, інформація про нормативно-правові акти, що приймаються у межах їх компетенції відповідними адміністраціями та управліннями, години прийому тощо; Ін формаційно-довідкові сторінки набору базових документів (заяви, скарги, документи для реєстрації, одержання ліцензій та інших послуг), доступних як для перегляду так і для відсилань електронною поштою; Інформаційно-довідкові сторінки класифікованих та систематизованих звернень представників суспільства (офіційний прийом звернень від населення у вигляді текстових або відеоповідомлень); Інформаційно-довідкові сторінки, що надають можливість користувачеві встановити безпосередній контакт з будь-яким суб'єктом управління за допомогою відеоконференції (за умови підключення до локальної мережі та/або глобальної (Інтернет) мережі)); підтримує інформаційне наповнення (формує нові розділи та підрозділи інформаційнодовідкових ресурсів, оновлює старі та вилучає непотрібні, забезпечує наповнення інформацією та її редагування (у тому числі у вигляді графічних зображень, текстових повідомлень), контролює інформаційне наповнення; формує інтегровану інформацію (дані, голос, відео тощо) та забезпечує доступ до неї; виконує віддалене копіювання інформації). Підсистема синхронізації інформації захищає інформацію від несанкціонованого доступу; забезпечує доступ до баз даних, резервування, підтримує доступ до мережі; забезпечує роботу пристроїв "Універсал" в автономному режимі та виконує віддалений моніторинг сенсорних сервісних кіосків, підключених до локальної та/або глобальної (Інтернет) мережі; організовує та підтримує роботу відеоконференцій; інформує про проблеми, що виникають. Підсистема перегляду звернень громадян забезпечує зручний інтерфейс для перегляду на екрані результатів збору звернень; реєстрацію звернень, вилучення звернень. Підсистема класифікації та систематизації звернень забезпечує прозорість проходження звернень; зберігає інформацію про звернення представників суспільства в базі даних; відбирає інформацію за одним чи декількома критеріями (тематикою, термінами, підрозділами структур управління, суб'єктами управління); формує в базі даних емпіричну інформацію звернень представників суспільства в реальному часі із їх персоналізацією (введеною інформацією, датою та часом відвідування); забезпечує загальну звітність про статистику звернень. Підсистема взаємодії користувача з системою забезпечує входження користувача в систему; вибір користувачем напрямку взаємодії; одержання інформації про структуру управління (керівник, заступники, управління, відділи, служби; служби, безпосередньо зв'язані зі структурою управління), обов'язки, діяльність, нормативно-правові акти, що приймаються у межах їх компетенції відповідними адміністраціями та управліннями, години прийому тощо; роботу з набором базових документів (заяви, скарги, документи для реєстрації, одержання ліцензій та інших послуг); встановлює безпосередній контакт з будь-яким суб'єктами управління за допомогою відеоконференції (за умови підключення до локальної та/або глобальної (Інтернет) мережі; відсилає повідомлення користувача електронною поштою, забезпечує відео-аудіо запис засідання, зібрання тощо, їх архівацію та відтворення. На Фіг.6 подана загальна структурна схема „Автоматизованої системи інтерактивної дистанційної взаємодії "електронний уряд-електронне суспільство"". Хоча схема подана у спрощеному вигляді - один район міста, один регіон, вона не обмежовує можливості системи, тільки кількість розгалужень, які легко нарощуються. У розгалуженому стані вона може бути розповсюджена на усі регіони, райони, міста, села Держави. Ядром схеми є Ситуаційний центр центрального органу управління - СЦЦОУ (1), куди надходять результати взаємодії, результати аналізу, пропозиції для прийняття рішень та з якого надходять керівні укази, приймаються рішення. Ситуаційний центр має у своєму розпорядженні ряд інтерактивних Веб-сторінок - ІВсСЦ (2) для забезпечення взаємодії з регіональними представниками, зв'язки через мережу з серверами та комп'ютерами суб'єктів управління центрального органу влади -СуЦОВ (3) (до яких під'єднуються Веб-камери, мікрофони, що використовуються для вводу в зв'язок за допомогою відеоконференції). Центральний сервер (один чи декілька), який підтримує депозитарій - ЦС(Д) (5) має зв'язок з центральною інформаційно-аналітичною базою даних, депозитарієм, до якого надходять результати взаємозв'язку. Сукупність прикладних підсистем „Автоматизованої системи інтерактивної дистанційної взаємодії "електронний уряд-електронне суспільство"" (7) забезпечують взаємозв'язок усіх апаратних засобів та дій користувачів. Мозговим інформаційноаналітичним центром цієї системи є базовий інформаційно-аналітичний програмний комплекс ЛОГОС (9), що виконує роль OLAP. Програмні засоби комплексу виконують обробку, математикостатистичний аналіз, моделювання, прогнозування даних. Результати аналізу надаються у вигляді відеозвітів, презентацій, для перегляду яких використовуються екрани колективного користування - ЕКК (4). До мережі системи під'єднуються громадські електронні приймальні - ГЕП (8), виконані на базі пристроїв "Універсал", кожен з яких може працювати як у автономному режимі, так і підключатись до мережі (локальної чи глобальної (Інтернет)). Петля зворотного зв'язку - ПЗЗ (6) дозволяє реалізувати зв'язок між суб'єктами управління та представниками суспільства як у прямому так і в зворотному напрямах. До мережі Центрального органу управління (ситуаційного центру) під'єднуються комунікації - КВР (10), дякуючи яким забезпечується взаємозв'язок на районному та міжрегіональному рівнях. На Фіг.6 подано дві підсхеми, на які через комунікації забезпечується вихід з ситуаційного центру - схема району міста (А) та схема регіону (Б), що демонструють розповсюдження системи на територіальну ієрархію. На схемі району міста подана взаємодія головного органу управління району міста - ГОУР (12) з суб'єктами управління - СУР (11), приватними користувачами Інтернету - ПКІ (16), громадськими приймальнями району (15). Використовуються один чи декілька центральних серверів - СР(Д) (13) для забезпечення зв'язку, концентрації інформації та її захисту. Діє петля зворотного зв'язку ПЗЗ (14) суб'єкт управління -> представник суспільства -> суб'єкт управління. На схемі регіону подана взаємодія головного органу управління регіону -ГОУР (18) з суб'єктами управління - відділами та управліннями регіону -ВУР (17), приватними користувачами Інтернету - ПКІ (22), громадськими електронними приймальнями району - ГЕП (21). Використовуються один чи декілька центральних серверів - СР(Д) (19) для забезпечення зв'язку, концентрації інформації та її захисту. Діє петля зворотного зв'язку - ПЗЗ (20) суб'єкт управління -> представник суспільства -> суб'єкт управління. Кожна схема має комунікації для розповсюдження системи на територіальну ієрархію - КВР (23). Нижче подано опис структурно-функціональної схеми кожної з прикладних підсистем, коротка характеристика та функції яких було подано вище. На Фіг.7 подано схему підсистеми інформаційного наповнення -ПІДСІН. Підсистема включає повний набір інформаційно-довідкових сторінок структури управління - ІДССУ (5) (склад, дані про керівну особу, телефони, розклади прийомів тощо). Підсистема включає набір сторінок набору базових документів - ІДСНБД (6) - це документи, що надаються користувачам для перегляду, редагування та відсилання до суб'єктів управління (заяви, скарги, документи для реєстрації, одержання ліцензій та інших послуг), на які вони одержують відповіді електронною поштою чи листуванням. Підсистема включає інформаційно-довідкові сторінки звернень громадян - ІДСЗГ (7) (включаючи відеозвернення), використовуючи які (редагуючи), представники суспільства можуть звертатись до суб'єктів управління. Підсистема включає інформаційно-довідкові сторінки для встановлення безпосереднього контакту суб'єктів управляння між собою та представниками суспільства за допомогою відеоконференцій - ІДСВКВ (8). Усі вищеприведені набори сторінок зберігаються в інформаційній базі даних (БД), яка обслуговується підсистемою іформаційного наповнення - ІНБД (4). Підсистема включає набір елементів дизайну - НЕД (2), що забезпечують дизайн інтерфейсу користувача, дизайн інформаційних сторінок, а також інтегровану інформацію (голос, відео тощо) - ІНІН (3). Підсистема включає програмні засоби для підтримки інформаційних сторінок - ЗПІНС (13), засоби підтримки інтегрованої інформації - ЗПІН (10), засоби підтримки інформаційної БД - ЗПІБД (12), засоби підтримки елементів дизайну - ЗПЕД (11). Підсистема включає засоби редагування, поповнення інформаційної БД. На Фіг.8 подано структурно-функціональну схему підсистеми синхронізації інформації ПІДССІ. Підсистема відповідальна за синхронізацію інформації в усій розгалуженій територіальній системі. Вона забезпечує цілісність бази даних - БД (2) (центральної, регіональної), резервування, захист від несанкціонованого доступу, резервування тощо. Вона забезпечує роботу пристроїв "Універсал" - НССК (3), як автономних, так і тих, що під'єднані до мережі (локальної чи глобальної (Інтернет)). Підсистема включає засоби для забезпечення несанкціонованого доступу -ЗЗНД (10), засоби для забезпечення роботи кіосків - ЗЗРСК (5), до яких можуть бути підключені Веб-камери (ВК), мікрофони, призначені для проведення відеоконференцій, засоби для забезпечення роботи відеоконференцій (у тому числі синхронізацію) - ЗОПВК (8), засоби підтримки доступу до мережі ЗПДМ (7), засоби резервування інформації - ЗРІ (4), засоби аналізу проблем, що виникають та інформування про них -ЗІП (6). Засоби для організації роботи відеоконференцій повинні забезпечувати проведення відеоконференції з користувачами, до комп'ютерів яких (ПКК) підключені Веб-камери (ВК) та мікрофони. Підсистема має вихід на зовнішні комунікації - ВЗК (9). На Фіг.9 подано схему підсистеми перегляду звернень громадян (представників суспільства) ППЗГ. Підсистема використовує базу даних, що містить звернення громадян - БДЗ (2), набір звернень громадян - НЗГ (3), з якими вони звертались до суб'єктів управління, засоби реєстрації звернень громадян - ЗРЗГ (5), засоби редагування складу звернень - ЗРСЗ (4). Підсистема організовує перегляд звернень громадян на екрані з можливостями відбору їх за вказаними критеріями, сортування тощо. На Фіг.10 подано схему підсистеми класифікації та систематизації звернень громадян ПКСЗГ. Підсистема використовує базу даних звернень громадян (2), яка постійно оновлюється, редагується. Набір звернень громадян - НЗГ (3) постійно поновлюється новими зверненнями, обробляється модулями підсистеми, редагується, систематизується. Засоби відбору звернень за критеріями - ЗВЗЗК (4) виконують відбір звернень, їх груп ування та рознесення за відомими критеріями. Засоби ведення статистики та звітності звернень - ЗВСЗЗ (6) виконують статистичний аналіз звернень та формують звіти. Підсистема включає засоби формування емпіричної інформації звернень та їх персоналізації - ЗФЕІЗП (5). Фактично, підсистема готує вхідні дані для проведення аналізу звернень, їх аналітичної обробки - вхідні дані для роботи ППП ЛОГОС (7). Підсисема взаємодії користувача з системою ПІДСВКС (див. Фіг.11) забезпечує гн учкий зручний інтерфейс взаємодії користувача з системою. Підсистема використовує базу даних - БД (2), дані якої використовуються при роботі з користувачем. Засоби входження користувача в систему -ЗВКС (3) забезпечують швидке зручне входження користувача, що досягається використанням обмеженого набору клавіш чи кнопок. Засоби вибору користувачем напрямку взаємодії - ЗВКНВ (4) швидко орієнтують користувача, використовуючи інтерактивні сторінки ІСВВ (9). Засоби роботи з базовим набором документів - ЗРБНД (6) дозволяють швидко вибрати потрібні документи з набору - ДБН (10), підготува ти їх способом редагування та завершити роботу з документом (записати документ, відіслати лист за призначенням тощо). Засоби одержання інформації про структуру управління - ЗОІСУ (5) оперативно надають інформацію про структуру за запитом користувача, використовуючи ряд інформаційно-довідкових сторінок структури управління - ІДССУ (8). Засоби безпосереднього контакту з користувачем за допомогою відеоконфкренції -ЗБКПСУВ (7) надають можливість проведення діалогу відеоконференції з використанням відео (Веб-камери (ВК), підключені до комп'ютерів користувача (ПКК), мікрофони (МК)), голосу то що та збереження результатів відеоконференції та/або відео-аудіо запису та їх відтворення в базі даних. Спосіб взаємодії в системі реалізована на основі діалогу. Користувачем системи може бути як суб'єкт управління (на кожному з рівнів ієрархічної структури), так і представник суспільства (громадянин), що має можливість користування Інтернет або є відвідувачем громадської електронної приймальні, чи це столична приймальня, чи міська приймальня, чи сільська. Основний інструмент користувача - це його запит, базовий документ, анкета тощо. Зворотній зв'язок забезпечується дякуючи тому, що у відповідь на запит користувача забезпечується надходження обов'язкової відповіді (електронна пошта, лист, голосова відповідь). Взаємозв'язок розповсюджується на територіальну ієрархію, дякуючи використанню сучасних мереж (локальна та/або глобальна (Інтернет)). Загальна схема на Фіг.6 надає наглядну інформацію про розповсюдження взаємозв'язку в системі на територіальну ієрархію. Діалог в системі забезпечується різними зручними способами - формуванням звернення (відеозвернення), листа, анкети, базового документу, відеоконференції. Дякуючи такій взаємодії, починає діяти схема оперативної взаємодії "суб'єкт управління - представник суспільства - суб'єкт управління", дякуючи якій створюється модель "ситуаційного центру", що змінює бюрократичну систему взаємодії, яка забирає багато часу як у суб'єктів управління так і у представників суспільства. Використання таких апаратних засобів як "Універсал" дасть можливість розмістити громадські приймальні в місцях скупчення відвідувачів -простих громадян, що допоможе уникнути великих черг, сприятиме економії часу як у суб'єктів управління такі у громадян. Такі приймальні можуть функціонувати як автономно, так і в мережах. При автономному використанні підсистема синхронізації інформації (Фіг.8) надасть можливість копіювання інформації як до сервісних кіосків, так і від них. Використання апаратних засобів (відео, аудіо, Веб-камери) дозволить при необхідності проводити відеоконференції, учасниками яких можуть бути як суб'єкти управління, так є прості громадяни а також аудіо-відео запис, архівацію та відтворення створює процес прозорості. Дякуючи підсистемам автоматизованої системи спростовується система спілкування представників влади та громадськості, що призведе до оперативного прийняття рішень, оперативного визначення ситуації в містах, регіонах, усьому суспільстві. 1. Взаємодія користувача з системою починається з послідовності простих натиснень кнопки на клавіатурі комп'ютера чи пристрою "Універсал"- входження в систему. Наявність підказок, зручність та простота інтерфейсу користувача, який не потребує спеціальних навичок, забезпечує підсистема взаємодії користувача з системою (див. Фіг.11). 2. Після входження в систему визначається напрямок взаємодії (підсистема взаємодії користувача з системою, Фіг.11). Користувачеві надається можливість вибрати напрямок взаємодії (вибір потрібної сторінки діалогу). 3. Після вибору напрямку взаємодії починається діалог у вибраному напрямку (чи це одержання інформаційної довідки, чи надсилання листа, заповнення анкети, вибір базового документу, чи надсилання відеозвернення, чи участь у відеоконференції (підсистема взаємодії користувача з системою, Фіг.11). 4. У відповідь на вибір звернення на екрані з'являється сторінка відповідного діалогу (чи це запитання, чи сторінка одного з вибраних документів, чи встановлення відеоконтакту для проведення відеоконференції. 5. Після формування контакту, проведення взаємодії результат контакту зберігається в базі даних. 6. Підсистема перегляду звернень громадян та/або відео-аудіо звітів заходів (Фіг.9) надає засоби для зручного, швидкого їх перегляду на екранах комп'ютерів чи пристроїв "Універсал". 7. Після формування набору документів різних типів підсистема класифікації та систематизації звернень (Фіг.10) проводить обробку документів, систематизує їх, готує дані для формування звітності та вхідні дані (базу даних) для проведення аналітичних досліджень (на цьому етапі підключаються засоби ППП ЛОГОС (див.Фіг.6)). 8. Періодично, один раз чи декілька раз на добу інформація з пристроїв "Універсал", які працюють як у мережі так і автономно, передається на сервери мережі для наступної їх обробки за допомогою підсистеми синхронізації інформації (Фіг.8). 9. Для територіального розповсюдження системи підсистема синхронізації інформації використовує сервери, мережеві пристрої з виходами на зовнішні комунікації (див. Фіг.8). 10. Підсистемою взаємодії з користувачем періодично проводиться підготування та відсилання відповідей користувачам на їх листи , відеозвернення тощо (Фіг.11). 11. Періодично проводиться відбір, класифікація відповідей на звернення, анкети (Фіг.10) та підключення базового інформаційно-аналітичного ППП ЛОГОС для аналізу даних. Для перегляду інформаційно-аналітичних звітів у вигляді презентації як один з варіантів використовується екран колективного користування. 12. Під час роботи в системі аналізуються помилкові ситуації та готуються повідомлення про їх появу підсистемою синхронізації інформації (Фіг.8). 13. При підключенні до системи нових пристроїв "Універсал", комп'ютерів користувачів підсистема синхронізації інформації забезпечує копіювання інформації, підключення до мережі, встановлення несанкціонованого доступу (Фіг.8). Підсистема інформаційного наповнення (Фіг.7) забезпечує інформаційне наповнення комп'ютерів, пристроїв "Універсал". 14. Підсистема синхронізації інформації (Фіг.8) періодично виконує створення резервних копій баз даних. Перевагами цієї системи є те, що в одній системі концентрується інформація за різними напрямками, вона проста та зручна в роботі, економить час суб'єктів управління та представників суспільства, універсальна, гнучка в конфігур уванні, надійна та довговічна. Впровадження системи шляхом модельного тиражування (центр - регіон -місто - район - село) дозволить створити необмежений доступ представників суспільства до суб'єктів управління так і до світових інформаційних ресурсів. На Фіг.1. приведена структурна схема впровадження такої системи з розповсюдженням на територіальну ієрархію виконавчих органів управління. Ілюстративні матеріали Як ілюстративні матеріали використовуються малюнки: Фіг.1. Структурна схема взаємодії через “е-громадську приймальню" Фіг.2 Пристрій "Універсал" Фіг.3 Сенсорний екран Фіг.4 Веб-камера Фіг.5 Структурна схема взаємодії через „е-громадську приймальню Фіг.6 Загальна структурна схема системи Структурнофункціональна схема підсистеми інформаційного наповнення Структурнофункціональна Фіг.8 схема підсистеми синхронізації інформації Структурнофункціональна схема підсистеми перегляду Фіг.9 звернень громадян та відео/аудіо запису заходів Структурно функціональна схема підсистеми Фіг.10 класифікації та систематизації звернень громадян Структурнофункціональна Фіг.11 схема підсистеми взаємодії користувача з системою Фіг.7 На Фіг. подана структурна схема, яка демонструє взаємодію в системі через „е-громадську приймальню” На Фіг. подано зовнішній вигляд одного з варіантів пристрою "Універсал". Пристрій оснащений сенсорним екраном На Фіг. подано зовнішній вигляд сенсорного екрану. Дотиком до однієї з областей екрану відбувається взаємодія з комп'ютером. На Фіг. подано зовнішній вигляд веб-камери, яка може бути підключена до комп'ютера суб'єкта управління з метою проведення відеоконференцій. На Фіг. подано загальну схему реалізації дистанційної взаємодії в автоматизованій системі через ситуаційний центр та “е-громадські приймальні" На Фіг. подано загальну стр уктурн у схему “Автоматизованої системи інтерактивної дистанційної взаємодії "електронний уряд-електронне суспільство"" На Фіг. подано структурнофункціональну схему підсистеми інформаційного наповнення На Фіг. подано структурнофункціональну схему підсистеми синхронізації інформації На Фіг. подано структурнофункціональну схему підсистеми перегляду звернень громадян На Фіг. подано структурнофункціональну схему підсистеми класифікації та систематизації звернень громадян На Фіг. подано структурнофункціональну схему підсистеми взаємодії користувача з системою