Склад для лікування псоріазу

СКЛАД для ЛІКУВАННЯ ПСОРІАЗУ Винахід відноситься до медицини і безпосередньо до дермато логії і може бути використаний, як протеолітичний, протизапальний антисептичний засіб, здатний до розсмоктування псоріатичних висипок, підвищуючи тим самим ефективність лікування хворих на псоріаз. Нині призначення препаратів резорбтивної дії не виключає необхідності широкого застосування зовнішньої терапії, яка є постійним компонентом в лікуванні хворих на псоріаз. Використовуючи засоби зовнішнього лікування псоріазу суворо дотримуються стадії псоріатичного процесу. В прогресуючій стадії зовнішнє лікування проводять обережно та призначають тільки індиферентні мазі і креми: в стаціонарній і регресуючій стадіях поступово підвищують концентрацію лікарських засобів. Запропоновано досить велика кількість лікарських засобів для зовнішнього лікування хворих на псоріаз (мазі, до складу яких входять саліцилова та борна кислоти, окиси цинку, іпріту, люїзиту, нафти, дьогтю, ртуті, тканинних стимуляторів, цитостатиків, гормонів, противірусних препаратів). Поряд з прийнятими дерматологами засобами, рекомендують мазі, що наближаються до народних засобів (наприклад: мазі, до складу яких входять яєчний білок, бджолиний квітковий мед, дитячий крем, медичний солідол у відношенні 5:3; 1:91; Голкж М.В.). Велика кількість запропонованих засобів лікування псоріазу свідчить про низьку ефективність запропонованих сумішей, а в деяких випадках і виникненням небажаних ускладнень: звикання до них, рецидиви, які швидко виникають, поява атрофічних плям, резистентність до лікування іншими засобами, погіршення перебігу псоріазу (генералізація висипки, поява стійких рецидивів аж до появи тяжких еритродермій), розвиток дерматитів, різка сенсибілізація організму (Ябленик Б.С. Чешуйчатый лишай- М. Медицина, 1964, С. 153-158; Исаева З А. Марухненко М.В. Осложнения при лечении псориазином больных чешуйчатым лишаєм. - Вестн. дерматол, и венер., 1960, №5, С.62-63; Кузнец М.Н., Барабаш М.Е. К вопросу о целесообразности применения псориозина для лечения больных чешуйчатым лишаем. - Врач, дело, 1958, №5, С.479-484; Задорожный Б.А. Псориаз. - К.: Здоров'я, 1983, С. 125-144; Кулага В.В. Романенко И.М. Лечение заболеваний кожи. - К.: Здоров'я, 1988, С. 181-195; Арутюнов В.Я. Современные взгляды на патогенез, клинику и лечение псориаза.- Сов. медицина, 1960, №9, С. 10-14). 2 Найбільш близька в порівнянні з дією нашої мазі є мазь антипсоріатикум (Лаптев В.А. Лечение чешуйчатого лишая мазью антипсориатикум. - Вести, дерматол, и венер., 1956,№4,С.П-13). До складу мазі входять наступні компоненти (в грамах): Парафі н-3.0 Сте арин-7.0 Свиняче сало - 5.0 Автол - 8,5 Трихлоретиламш (азотистий іпріт) 1 АО 000 або 1:100 000. При виготовленні мазі і роботі з нею слід бути обережним (трихлоретиламін відноситься до речовин шкірно-наривної дії). Антипсоріатикум виробляється в алюмінієвих тубах по 25-35 г. та скляних банках по 40, 50 та 60 г. і є офіцінальною маззю. Мазь, яка була запропонована А.В.Лаптєвим має ряд недоліків: трихлоретиламін (азотистий іпріт) відноситься до речовин шкірно-наривної дії в процесі виготовлення мазі та при роботі з нею потрібно дотримуватись обереж ного поводження, в залежності від індивідуальної чутливості хворих, тривалість дії і концентрація може визвати враження шкіри від легкого почервоніння до виникнення язв і нек розу її. Крім того, місцева дія має загальнорезорбтивні та токсичні прояви; в процесі лікування антипсоріатикумом розвивається підвищена чутливість (сенсибілізація) і повторне застосування може визвати еритродермію; після закінчення лікування на місцях нанесення препарату залишається повільно зникаюча пігментація; незважаючи на ефективність у деяких хворих застосування мазі остання значно погіршує перебіг псоріазу (генералізація висипок, скорочення ремісій, появих більш стійкіших рецидивів); мазь має фо тосенсибілізуючу дію і тому хворі довгий час повинні уникати соня чного опромінення; мазь протипоказана хворим з ураженням паренхими печінки і нирок, захворю ваннями кровотворних органів, дерматитами, алергічними реакціями, в прогре суючій стадії псоріазу. Мета винаходу є скорочення терміну лікування і зниження числа ускладнень. Визначена досягається застосуванням мазі, яка включає наступні компоненти (в грамах): папаїн-0,125-0,5 цистеїн-0,125-0,5 димексид - 1,0 - 2,0 солідолова мазь - решта д о iQOft V. Папаїн ті цистеїн у вигляді порошків, розчин димексиду - рідкий компонент, солідолова мазь - основа. Мазь готується таким чином. Цистеїн та папаїн розчиняються у димексиді і ретельно змішуються з солідоловою маззю. Папаїн - протеолітичний фермент рослинного походження, який одержують з рослин папаї. Знаходиться у всіх частинах рослини за виключенням коріння. Високі лікувальні властивості обумовлені протеолітичним, протизапальним, антикоагуляційним та дегідратаційними властивостями, що дозволяє застосовувати папаїн при лікуванні запальних процесах, як розсмоктуючий засіб. Він добре переноситься хворими. Крім того, папаїн дешевий і одержувати його простіше чим тваринні протеази (Г.Л.Старков, Осна А.И. и соавт. Папаин, как лечебный фермент в медицине. Клин, мед., 1978, №8, С. 119-121). Цистеїн є замінною амінокислотою, яка завдяки наявності в його молекулі сульгідрильної групи - SH приймає участь в обміні сірки в організмі і регуляції обмінних процесів. Враховуючи те, що кристалічний папаїн має низьку активність (Головобородько О.П. Определение активности папаина. Укр. биохим. журн., 1986. Т.58, №8, С.61; Kimmel J.R., Smith E.G. Crystalline papain. Preparation, speciticity and activation- J.Boich. Chem., 207, 515, 1954; Smith E.G., Finkle B.J., Stockell A. Some Chemical and kinetic studies of crystalline papain - Discuss. Faraday Soc., №20, 96, 1955), то в ролі його активатора може виступати цистеїн максимально підвищуючи активність папаїну (Kimmel JJR. et al., 1954) та посилюючий протизапальну, протеолітичну антикоагуляційну і дегідратаційну дію. Димексид виявляє протизапальну і фібринолітичну, а також помірну антисептичну дію. Крім того, він підвищує проникність лікарських засобів в шкіру, зберігаючи їх фармакологічні властивості. Солідолова мазь - конституентна субстанція. До складу мазі входять; емульсований солідол марки "Т" (тяжкий) 75,5; борний вазелін - 20,0, ментол - 0,5. Враховуючи те що папаїну та димексиду властива протизапальна та антикоагуляційна активність нами були проведені дослідження на сумісність димексиду та папаїну . В результаті -проведених досліджень було встановлено, що активність папаїну при додаванні димексиду не знижувалась. Поряд з цим проведено 2 серії дослідів впливу цистеїну на активність папаїну. В першій серії визначалась активність чистого папаїну, а в другій серії - після активації його цистеїном. Результати дослідів показали, що по передня обробка папаїну цистеїном підвищувала його активність в 2 - 2,5 рази. Отже присутність активаторів (цистеїну) папаїну в лікарських формах необхідна для отримання більш високої активності папаїну, що допомагає отримати максимальний терапевтичний ефект при мінімальній дозі цього препарату. Оцінку клінічної дії препарату вивчали на 64 хворих псоріазом (таблиця). Ефективність лікування оцінювали по швидкості розсмоктування псоріатичних бляшок і наявності найближчих та віддалених результатів перенесення хворими запронованого складу. Проведені спостереження показали, що зовнішнє застосування солідолової мазі добре переносилось хворими і не залежало від стадії псоріазу. Тривалість лікування складала 30,6+0,7 днів. Докладання до солідолової мазі димексиду прискорювало регрес псоріатичних бляшок на 4,1 дня. У трьох групах хворим проведено лікування з включенням в склад мазі різних концентрацій папаїну та цистеїну. Основою для включення протеолітичного ферменту папаїну послужили дослідження, які показали зниження протеолітичної активності в гомогенатах шкіри хворих на псоріаз (9,8+0,6 од. у контролі і 5,5+0,3 в групі хворих) в 1,8 рази порівняно з контролем (р