Спосіб краніосакральної мануальної терапії

Реферат: UA 68065 U UA 68065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до мануальної терапії, зокрема до розділу краніосакральна (краніосакральний ритм - "дихання" кісток організму людини - ритмічний рух, який не припиняється навіть коли людина затримує дихання і не дихає) терапія і може бути використана при лікуванні головних болів, мігрені, запаморочень, підвищеному артеріальному і черепному тиску, наслідках черепно-мозкових травм, родових травмах, гідроцефалії, гіпертонусі, кривошиї, дитячій гіперзбудливості, енцефалопатіях, дисфункціях опорно-рухового апарату, сколіозах, відновному періоді після інсультів, після стоматологічних втручань, при синдромі хронічної втоми, стомленні та інш. (вікових обмежень немає). Найбільш близьким аналогом є спосіб мануальної терапії, описаний в літературі [Гарольд Івен Мегоун "Краніальна остеопатія", видавницько-поліграфічне акціонерне суспільство "Беловський поліграфіст", 1992. - С. 97-100], який містить наступні мануальні дії: спочатку пацієнта укладають на масажному столі з плоскою жорсткою опорною поверхнею, потім проводять діагностику - пальпаторно досліджують хребет, зчленування і голову пацієнта. Потім лікар тестує руками, чи на апаратурі краніосакральний ритм, потім лікар проводить м'яку мануальну дію, спочатку формуючи лікувальне зусилля за допомогою опорної поверхні, а потім діє, впираючись на частини тіла пацієнта і відчуваючи протидію опорної поверхні масажного стола і тіла пацієнта, кожен раз погоджуючи його з краніосакральним ритмом, при цьому лікар проводить поетапну дію на діафрагми методом компресії з положення пацієнта спиною на плоскій поверхні масажного стола - на тазову, на дихальну, шийно-грудну, діафрагму рота, краніальну діафрагму. Також з положення пацієнта спиною на плоскій поверхні масажного стола - спочатку кожен раз формує лікувальну дію, а потім проводить дію - тракцію за потиличні горби, тракцію за вушні раковини, балансування скроневих кісток, здійснює компресію IV шлуночка мозку, проводить постізометричну релаксацію, при цьому на кожному етапі проводить також тестування краніосакрального ритму - усі ці дії лікар може виконувати і з положення пацієнта на животі, в залежності від самопочуття пацієнта. На теперішній час тестування краніосакрального ритму доступно простим медичним пристроєм для виміру механічної циклічної активності голови [A Study of Rhythmic Motions of the Living Cranium. Viola M. Frymann, D.O. Journal of the American Osteopathic Association Volume 70, No. 9, May 1971]. При наявності, також - за допомогою комп'ютерного томографа чи за допомогою рентгенограми. Правильно навчений лікар тестує краніосакральний ритм руками. Недоліком відомого способу є те, що він не дає достатньої релаксації при роботі з діафрагмами. Крім того, при больовому синдромі і досить сильній ригідності м'язів і зв'язок будь-якого відділу хребта при звичайній компресії і тракції часто відбувається посилення больового синдрому і м'язовий спазм. І хоча досвідчений лікар формує на плоскій поверхні масажного столу досить м'яку мануальну дію - пацієнт відчуває різкий біль і напругу в шиї і спині. У відомому методі мануальної терапії застосовується і тракція шийного відділу хребта, але, як показала практика, цього не вистачає при роботі з атлантом і іншими заблокованими сегментами. При звичайному методі тракції лікувальне зусилля, що формується (на плоский опорній поверхні), діє так, що витягу піддаються, в основному, здорові міжхребцеві з'єднання, заблоковані ж, практично не піддаються змінам, і внутрішньодисковий тиск істотно не знижується. Короткоплинність лікувального ефекту, приводить до того, що пацієнту для нормалізації стану здоров'я необхідно 10-15 сеансів при тривалості роботи лікаря 40-50 хвилин. Це менш благотворно проявляється в психологічному стані пацієнта. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу краніосакральної мануальної терапії, підвищенні комфортності методики та ефективності лікування для людини, що проявляється в скорішому оздоровленні пацієнта, при зменшенні кількості сеансів і скороченні часу роботи лікаря, а це обнадіює пацієнта на повне позбавлення від хвороби, або значне полегшення на тривалий час. Поставлена задача вирішується тим, що в способі краніосакральної терапії, який включає наступні етапи: пацієнта розміщують на плоскій опорній поверхні, з можливістю використання її у формуванні лікувальної дії на кожному етапі, проводять клінічну діагностику стану хребта та зчленувань, тестують краніосакральний ритм, за результатами діагностики проводять мануальні дії, погоджуючи їх з краніосакральним ритмом, мануальні дії включають, на кожному етапі - формування лікувальної дії за допомогою опорної поверхні, та поетапну дію на діафрагми методом компресії - на тазову, дихальну, шийно-грудну, діафрагму рота, краніальну діафрагму - проводять тракцію за потиличні горби з використанням опорної поверхні, а також тракцію за вушні раковини, балансування скроневих кісток, здійснюють компресію ІV шлуночка 1 UA 68065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мозку, проводять постізометричну релаксацію, при цьому, на кожному етапі, проводять тестування краніосакрального ритму, наприклад приладами, м'яку мануальну дію проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання і при цьому виконують посилання Vi-spread, також виконують тракцію шийного відділу хребта з використанням опорної поверхні, балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування, при цьому тракцію за вуха виконують з постукуванням зубами, роботу з дихальною діафрагмою виконують на вдиху, потім - компресія, торсія, на видиху - компресія і додатково виконують артикуляцію. Крім того мануальні дії проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання, також виконують тракцію шийного відділу хребта, балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування, при цьому тракцію за вуха виконують з постукуванням зубами, роботу з дихальною діафрагмою виконують наступними етапами: на вдиху - компресія, торсія, на видиху - компресія. Мануальні дії проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання і при цьому виконують посилання Vi-spread, також виконують тракцію шийного відділу хребта, балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування, при цьому тракцію за вуха виконують з постукуванням зубами, роботу з дихальною діафрагмою виконують на вдиху - компресія, торсія, на видиху - компресія і додатково виконують артикуляцію. Контроль краніосакрального ритму виконують за допомогою пристрою для виміру механічної циклічної активності голови. Контроль краніосакрального ритму виконують за допомогою комп'ютерного томографа. Контроль краніосакрального ритму виконують за рентгенограмою. Контроль краніосакрального ритму виконує лікар з положення пацієнта лежачи на опорній поверхні. Спосіб лікування, що заявляється, заснований на принципово новому підході: мануальну дію проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання і при цьому виконують посилання Vi-spread, причому посилання Vi-spread обов'язково виконується на пласкій опорній поверхні з положення пацієнта на животі чи на спині, при необхідності лікар потребує помічника на даному етапі, а крім того, нова методика пропонує додатково з компресією проводити торсію діафрагми. Спочатку лікар розміщує пацієнта на плоскій опорній поверхні, з можливістю використання її у формуванні лікувальної дії на кожному етапі, потім проводить клінічну діагностику стану хребта та зчленувань, відзначаючи патологію розташування хребців, контури голови, вистояння, згладженість вистояння і асиметрію краніальних швів, а також тонус м'язів і зв'язок, тургор шкіри і її вологість. Пальпаторні дослідження можуть бути перевірені і підтверджені рентгенологічними, ультразвуковими дослідженнями, магнітно-резонансній томографією. За результатами огляду, досліджень і урахуванням скарг, хворого розробляється план лікування, що включає наприклад: мануальну дію, призначення фізіопроцедур та лікарських препаратів. Потім правильно навчений лікар, тестує краніосакральний ритм, на апаратурі або руками. Початкове положення пацієнта - на твердій опорній поверхні, наприклад на кушетці на спині, руки, ноги випрямлені. Лікар, стоячи біля ніг пацієнта, кладе стопи пацієнта на свої долоні і тестує краніосакральний ритм. Потім, при необхідності корегує його, а саме - великими пальцями рук виконує легкі натискання на таранні кістки, посилаючи лікворну хвилю (Vi-spread) в головний мозок 2-3 рази з інтервалом в 2-3 секунди. І знову - тестування для перевірки результату, а саме зміна частоті краніосакрального ритму з патологічної частоті на здорову. Потім, за результатами досліджень та діагностики, проводять мануальні дії, кожен раз мануальна дія складається з моментів формування лікувальної дії за допомогою плоскої опорної поверхні і самої дії, з метою розвантажити хребет та зчленування пацієнта і надати їм максимально комфортного положення, з якого лікар своїми діями має змогу надати їм правильного розташування, погоджуючи дії з краніосакральним ритмом. Мануальні дії включають, на кожному етапі - формування лікувальної дії за допомогою плоскої твердої поверхні, та поетапну дію на діафрагми методом компресії - на тазову, дихальну, шийно-грудну, діафрагму рота, краніальну діафрагму. Робота з діафрагмами включає такі дії - пацієнт лежить на опорній поверхні на спині, лікар накладає долоні рук впоперек грудної клітки на область дихальної діафрагми основою долоні до мечовидного відростка, формує лікувальну дію, та створює невелику компресію. Пацієнт виконує 4-5 дихань. Додатково лікар накладає свої руки на праву і ліву нижню третину грудної клітки, формує лікувальну дію і при невеликій компресії на вдиху пацієнта здійснює різноспрямовані (одна - вгору, інша - вниз) рухи руками (торсію діафрагми). Кількість дихань - 3 2 UA 68065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 4, діафрагма складається з різноспрямованих м'язових волокон, нова методика дає релаксацію максимально більшої їх кількості. Пацієнти відразу відзначають появу "легкості" і, не лише в грудній клітці, але і в животі. При роботі з діафрагмою рота (під'язиковою), пацієнт розташований на спині на опорній поверхні, або з положення сидячи на опорній поверхні - лікар підтримує правою рукою нижню щелепу пацієнта, лівою - підтримує потиличну кістку і просить його трохи нахилити голову вперед, створюючи дію діафрагмою рота. Витримати 2-3 секунди і розслабитися. Повторити 4-5 разів. Для роботи з краніальною діафрагмою, пацієнт розташований лежачи на спині на опорній поверхні, або з положення сидячи на опорній поверхні, розслаблено - лікар переплітає пальці рук і обхвачує променевими сторонами кистей нижній край потиличної кістки, притримуючи його на краніальному вдиху і здавлюючи на видиху. Знов 4-5 повторень. При необхідності, використовується метод постізометричної релаксації для м'язів грудного відділу і шиї. Проводячи тракцію і корекцію крижів, укладають пацієнта на живіт на опорну поверхню. Лікар кладе свою праву руку на крижі основою долоні до куприка і, в ритмі краніосакрального дихання тестує рухливість сакральних структур, на даному етапі може бути використана допомога помічника, потім, доводячи м'язові тканини до релаксації протягом 1-2 хвилин, лікар формує лікувальну дію та відновлює рух крижів. Після цього лікар виконує повторне тестування краніосакрального ритму. З метою оздоровлення організму пацієнта, коли є необхідність, проводять тракцію за потиличні горби з використанням опорної поверхні, а також тракцію за вушні раковини, балансування скроневих кісток, здійснюють компресію ІV шлуночку мозку, проводять постізометричну релаксацію. Розташування пацієнта на пласкій опорній поверхні необхідне, при цьому максимально знімають дію сил гравітації, які на хворому організмі викликають больові почуття. При цьому на кожному етапі проводять тестування краніосакрального ритму. Далі пацієнт лежить на спині з руками вздовж тіла. На вдиху в нормі відбувається рефлекторне напруження м'язів і зв'язок, на видиху - розслаблення. При використанні методики, що пропонується, тракція у поєднанні з диханням пацієнта здійснюється м'якше і дає глибшу релаксацію м'язових тканин. Подушечки пальців лікаря фіксують потиличну кістку, легко витягуючи шийний відділ хребта або, просто притримують потиличну без додатково витягу. Лікар просить пацієнта глибоко і повільно подихати в ритмі природного дихання пацієнта - на вдиху створює легке натягнення м'язових тканин, на видиху - і невелике витягнення в кінці видиху. Повторюється 3-5 разів, що сприяє релаксації, лімфодренажу і ліквідації больового синдрому. Ця тракція переноситься легше і дає глибокий ефект. Лікувальний ефект посилюється за рахунок того, що м'яку мануальну дію проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання і при цьому виконують посилання Vi-spread, крім того виконують балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування, (при цьому тракцію за вуха виконують з постукуванням зубами), а роботу з дихальною діафрагмою виконують на вдиху, потім компресія, торсія, на видиху - компресія. і додатково виконують артикуляцію. По описуваній методиці, з початкового положення пацієнта лежачи, на опорній поверхні на животі, спочатку проводиться глибока тракція кожного заблокованого сегмента з фіксацією пальців лікаря спочатку на поперечних відростках вищерозміщеногошийного хребця, а потім на остистих відростках вище і нижчележачих хребців стисканням в різні боки до релаксації приблизно 30-45 секунд. Далі пацієнт перевертається на спину на опорній поверхні. Лікар фіксує вказівними пальцями поперечні відростки атланта під вушними раковинами і легко балансує ними в різні боки, а 3-м, 4-м і 5-м пальцями здійснює тракцію за потиличні кістки, одночасно повертаючи голову і шию вліво. Ці рухи узгоджуються з диханням пацієнта: на вдиху м'язові тканини трохи натягаються, на видиху - розслабляються. Мобілізація проводиться до релаксації м'язових тканин. В середньому - 30-60 секунд. Повторюється 2-3 рази з інтервалом в 1-3 хвилини. Цей метод дає хорошу релаксацію шийного відділу хребта, зменшення або нормалізацію внутрішньодискового тиску, відновлення кровопостачання головного мозку і ліквідація головних болів зняття їх з'єднань - с1 і С1 - с2. Далі в краніосакральній методиці використовується так названий "Лобовий ліфт". Лікар гіпотенарами кистей фіксує за відростки вилиці лобову кістку справа і зліва, проводячи легку тракцію вгору протягом 45-60 секунд. Релаксація твердої мозкової оболонки за допомогою потилично-лобового підходу (по Міхину) і методом (Vi-spread), при відомому методі виконується з положення пацієнта на спині. Лікар чотирма пальцями правої руки фіксує лівий лобовий відросток вилиці, а великим пальцем цієї ж руки - правий відросток вилиці. Ліва рука лікаря підтримує і направляє потиличну кістку. На краніальному вдиху лікар просить пацієнта зробити 3 UA 68065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вдих, затримати дихання і натягнути пальці ніг на себе, направляючи лобову кістку, вентрально (вперед) і каудально (вниз) і, потиличну кістку дорзально (назад) і каудально (вниз). Помічник посилає (Vi-spread) від bregma. Наступна тактика - тракція за вушні раковини здійснюється з положення пацієнта на спині на опорній поверхні. Для посилення ефекту і м'якшого проходження лікування запропонована методика поєднує тракцію і торсію за вушні раковини з краніальним, і діафрагмальним диханнями, технікою Vi-spread і (або) легким постукуванням зубами. Пацієнт лежить на спині на опорній поверхні. Лікар сидить біля узголів'я, і здійснює легку тракцію і торсію за вушні раковини вперед, назад, в сторони, знаходячи заблоковані зчленування. Після чого, на краніальном вдиху, просить вдихнути пацієнта і затримати діафрагмальне дихання і (або) легко постукати зубами. В цей час лікар з боку своду черепа посилає Vi-spread в заблоковану ділянку м'язових тканин. Процедура повторюється 3-4 рази до релаксації. Завдяки поєднуванню дихальних ритмів, Vi-spread і постукування зубами досягається глибший, стійкіший і більш швидкий ефект. Інколи лікар не включає Vi-spread в заходи оскільки постукування зубами працює як посилання Vi-spread. Далі проводиться балансування скроневих кісток. Пальці рук лікаря переплітаються під потиличною зоною, великі пальці - на сосцевидних відростках. Лікар балансує скроневими кістками в ритмі краніосакрального дихання, відновлюючи їх симетричність. Далі проводиться техніка декомпресії сфенобазилярного симфізу лобово-потиличним підходом (по Магуну). Права рука лікаря фіксує правий відросток вилиці, ліва рука - впоперек потиличної луски (як присосок). Лобова рука на фазі "вдиху", веде лобову вгору і каудально (вниз). А ліва рука одночасно веде потиличну кістку назад і каудально (вниз). Це повторюється 3-4 рази. При необхідності проводиться корекція хрестоподібного шва твердого неба (через рот): методом фіксації вказівного і середнього пальців в рукавичці на задньовнутрішніх поверхнях альвеолярних відростків верхньої щелепи. На фазі "вдиху", лікар слідує за рухом верхньощелепних кісток, на видиху, притримуючи їх, доводить до релаксації. Прийом повторюється 5-6 дихальних циклів. Скронево-кам'яниста репозиція відновлює функціональні і анатомічні зв'язки між основнокам'янистою і скроневої кістками, що сприяє кращому відтоку в очну ямку, крилопіднебінну ямку і зону нижньощелепного суглоба. Перед виконанням техніки проводиться додаткове діагностичне тестування рухливості структур черепа. У відомій техніці рука лікаря на стороні пошкодження охоплює верхньошийний відділ хребта. Перший палець розташовується уздовж сосцевидного відростка на стороні пошкодження. Інша рука охоплює лобову кість, контролюючи процес репозиції основної кості. Перший палець на великому крилі з боку протилежної пошкодженню. Другий палець - на іншому великому крилі з боку пошкодження. П'ятий палець розташовується на зовнішній поверхні крилоподібноговідростка з внутрішньої сторони щоки. На краніальному "вдиху" проводять репозицію, на "видиху" - розслаблення. Повторюється 5-6 циклів до стійкої репозиції. Ця техніка має істотний недолік - слабка фіксація нижньою рукою сосцевидного відростка, що не дає чіткої репозиції при досить сильній напрузі основно-каменистого шва. У запропонованій техніці роботи пропонується нижньою рукою лікаря фіксувати не потиличну зону і сосцевидний відросток, а дану вушну раковину, для чіткішого контролю репозиції шва. Також проводиться 5-6 дихальних циклів до стійкої репозиції і релаксації. Помічник посилає Vi-spread з протилежного боку голови. У результаті - покращується відтік з кам'янистого, печерного і інших синусів основи черепа, очної ямки, крилопіднебінної ямки, нормалізується внутрішньоочний і внутрічерепний тиск. Пацієнт відчуває легкість в голові, покращується зір, слух. Проводиться робота з лямбдою і, при необхідності, периферичними краніосакральними швами. Періодично, протягом сеансу, з положення пацієнта на опорній поверхні, виконується тракція шийного відділу хребта за потиличні горби і синхронізація краніосакрального ритму. Закінчується синхронізацією краніосакрального ритму. Лікар накладає пальці обох рук симетрично. П'ятий палець паралельно потиличному вигину на лусці потиличної кістки біля латеральних кутів. Четвертий палець позаду вушної раковини на сосцевидній кістці. Третій палець - перед вушною раковиною, верхівка пальця розташовується на виличному відростку скроневої кістки. Другий палець розташовується на великому крилі основної кістки в скроневій ямці. Перші пальці з'єднані над черепом. На "вдиху" пальці розходяться, слідуючи за краніосакральним ритмом, на "видиху" трохи утримуємо позицію, не йдучи повністю за ритмом. Витримуємо 5-6 ритмів до релаксації системи. 4 UA 68065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Прийом "артикуляція в остеопатії" відомий і може бути виконаний на будь-якому етапі роботи, та найбільш ефективний як завершальний захід і дозволяє отримати глибокий ступінь розслаблення і відновлення порушених функцій. Артикуляція в остеопатії є одночасним накладенням двох рук на м'язові тканині, з положення пацієнта на опорній поверхні, м'якою дією на них компресією по просторовій траєкторії схожий на контур пропелера або лежачої вісімки символ нескінченності, коли грона переміщають м'язові тканини одночасно в різних напрямах і передають навантаження також по складній поверхні при цьому в одному ритмі краніосакральне і діафрагмальне дихання У дітей в середині і кінці сеансу застосовується балансування кісток черепа. У новій методиці для посилення репозиції швів інколи застосовується додатково постукування зубами і техніка (Vi-spread). Приклад 1. Пацієнт А. 11 років. Діагноз: наслідки черепно-мозкової травми, УГМ І ступеня (у VIII 09 р.) у вигляді розсіяної неврологічної симптоматики, стійкого енцефалоастенічного синдрому. Органічно емоційно-лабільний (астенічний) розлад. Лівобічний сколіоз І ступеня. Дефіцит маси тіла. Скарги на головні болі. Емоційно лабільний. Злегка згладжена ліва носогубна складка. Девіація вліво. Непостійна слабкість конвергенції. Обстеження: ЕХО-ЕГ: Кг=40-50 %, III шлуночок=3 мм, немає. РЕГ: Реохвилі ритмічні, тонус судин нестійкий, в/о нестабільний, помірна гіперволемія. Рентгенограма: у прямій і проекції: посилення малюнка пальцевих вдавлень. Пройшла лікування в стаціонарі, стан покращав: зникла девіація, слабкість конвергенції. Але на час звернення до лікаря - спостерігалася: емоційна лабільність, часті головні болі з порушенням сну, періодичні запаморочення, злегка згладжена ліва носогубна складка. 10 сеансів: 4 сеанси з інтервалом в 2-3 дні і 5 сеансів - раз на тиждень. Застосовувалися нові прийоми - балансування атланта, тракція за вушні раковини у поєднанні з діафрагмальним диханням, з постукуванням зубами і посиланням Vi-spread. Спостерігається значне зменшення випадків головного болю: до разу в тиждень після фізичного або емоційного навантаження, підвищення настрою. Запаморочення не повторювалися. Кут викривлення сколіозу зменшився. Обстеження: ЕХО-ЕГ: Кг=25 %, III шлуночок=3 мм, немає. РЕГ: Реохвилі ритмічні, тонус судин нестійкий, гіперволемії немає. Приклад 2. Пацієнт З. 4,5 роки. Діагноз: ДЦП. Спастичний тетрапарез з порушенням функції ходьби з 2007 р. з вираженим когнітивним розладом. ЕХО-ЕГ: Коефіцієнт пульсації 35 %, III шлуночок розширено до 7 мм., ехографічно значущого М-відлуння не виявлено. Багато разів лікувався в стаціонарі і реабілітаційному відділенні за місцем проживання. При огляді об'єктивно: стан середньої тяжкості. Дівчинка практично не говорить, вимовляючи окремі звуки і невиразні звукосполучення, не ходить, немає чітких рухів руками. Насилу тримає олівець. Проведений курс лікування з використанням запропонованої методики: тракція за вушні раковини при одночасному поєднанні краніосакрального ритму і діафрагмального дихання і техніки Vi-spread. Після проведення курсу лікування - 12 разів з частотою - 1 раз на тиждень, спостерігається значне покращення мови (чітко і більш сформована, збільшився словниковий запас), добре розуміє слова, значно зменшився тремор кінцівок, рухи стали більш цілеспрямованими і точними, активізувався інтерес до творчості: малювання, ліплення. Приклад 3. Пацієнтка: Я. 4,5 року. Діагноз: НД 3-го ступеня, кефалогематома лівої тім'яної кісті. Синдром мальабсорбції, дисахариди. С-м тонусних порушень, в недостатній формі 2-х сторін, пірамідна недостатність, вегето-вісцелярні дисфункції перинатально обумовлені. Затримка психомоторного розвитку. Неодноразово лікувалась в стаціонарі і реабілітаційних відділеннях. Дитина при огляді емоційно лабільна, говорить невиразно, багатослівна, немає чіткої постановки стопи при русі; при спробі що-небудь узяти, спостерігається тремор верхніх кінцівок. Проведений курс лікування з використанням запропонованої методики: при одночасному поєднанні краніосакрального ритму і діафрагмального дихання і техніки Vі-spread, i додатково в кінці сеанса проводилась остеопатична артикуляція Після проведеного курсу лікування (10 сеансів) з частотою 1 сеанс в тиждень, спостерігаються зміни: ходи, розширення словарного запасу, значного зменшення тремору: 5 UA 68065 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Приклад 4. Пацієнт Е., 45 років, Діагноз: хронічна мігрень з аурою базилярного круга, головний біль з частими цефалгіями. Обстеження: МРТ шийного відділу хребта - остеохондроз шийного відділу хребта. Протрузія диска С6-с7. МРТ попереково-крижового відділу хребта: остеохондроз попереково-крижового відділу хребта. Грижа диска L4-L5 3,5 мм L4-L5 в просвіт спинномозкового каналу. Протрузія дисків L5S1 L2-L4. Лікування за стандартними методиками не давало позитивних результатів. Проведений курс лікування з використанням етапів краніосакральної мануальної терапії спочатку з положення лежачи на опорній пласкій поверхні проводили клінічну діагностику, потім тестували краніосакральний ритм, потім проводили м'яку мануальну дію, погоджуючи його з краніосакральним ритмом, при цьому проводили поетапну дію на діафрагми методом компресії - на тазову, на дихальну, шийно-грудну, діафрагму рота, краніальну діафрагму - проводили тракцію за потиличні горби, тракцію за вушні раковини, балансування скроневих кісток, компресію IV шлуночка мозку, постізометричну релаксацію, при цьому на кожному етапі проводили тестування краніосакрального ритму, - мануальну дію проводили при одночасному погодженні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання і при цьому виконували посилання Vi-spread, виконували тракцію шийного відділу хребта, балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування, при цьому тракцію за вуха виконували з постукуванням зубами, в кінці сеансу додатково - артикуляцію Прийняла 15 процедур: 10 - по 2 рази в тиждень, 5 - по 1 разу в тиждень. Стан значно покращав: зникли головні болі, значно зменшилися болі в області спини, збільшився тонус м'язів тіла. Повторне МРТ показало зменшення грижі диска L4-L5 до 2 мм, протрузії дисків L5S1, L2-L3. Хвора продовжує в домашніх умовах займатися ЛФК. Повторний курс реабілітації через 3 місяці. При використанні запропонованої методики лікування виключаються грубі і больові прийоми. Не застосовується "прямий" метод дії. Вдосконалена методика краніосакральної мануальної терапії дає глибший, швидший і стійкіший ефект не причиняє пацієнтам болю, скорочує час лікування і покращує психологічний стан пацієнта. Він економічніший і комфортніший для людини. Кількість сеансів скорочується з 10-15 до 3-5-7, час роботи - з 40-50 хвилин до 15-30 хвилин. За допомогою запропонованого вдосконаленого методу лікування опорно-рухового апарату: 1. Швидше досягається релаксація комірної зони, нормалізується артеріальний і внутрішньочерепний тиск. 2. Ефективніше і швидше відновлюються функції ЛОР органів і головного мозку. 3. Методика дає можливість працювати і в гострий період, і в період загострення хронічних захворювань. 4. Краще переноситься пацієнтами і благотворно впливає на центральну нервову систему і психологічний стан. 5. Скорочує терміни лікування, що економічно вигідніше пацієнту. 6. Благотворно впливає на стан здоров'я пацієнтів. 7. Запропонована методика доступна для освоювання при навчанні на семінарах і практичних заходах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб краніосакральної мануальної терапії, що включає наступні етапи: пацієнта розміщують на плоскій опорній поверхні, з можливістю використання її у формуванні лікувальної дії на кожному етапі, проводять клінічну діагностику стану хребта та зчленувань, тестують краніосакральний ритм, за результатами проводять мануальні дії, погоджуючи їх з краніосакральним ритмом, мануальні дії включають на кожному етапі - формування лікувальної дії та поетапну дію на діафрагми методом компресії - на тазову, дихальну, шийно-грудну, діафрагму рота, краніальну діафрагму - проводять тракцію за потиличні горби з використанням опорної поверхні, а також тракцію за вушні раковини, балансування скроневих кісток, здійснюють компресію IV шлуночка мозку, проводять постізометричну релаксацію, при цьому на кожному етапі проводять тестування краніосакрального ритму, наприклад приладами, який відрізняється тим, що м'яку мануальну дію проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання і при цьому виконують посилання Vispread, також виконують тракцію шийного відділу хребта з використанням опорної поверхні; балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування, при цьому тракцію за вуха 6 UA 68065 U 5 10 15 20 виконують з постукуванням зубами, роботу з дихальною діафрагмою виконують на вдиху, потім компресія, торсія, на видиху - компресія, і додатково виконують артикуляцію. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що мануальні дії проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання, також виконують тракцію шийного відділу хребта, балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування, при цьому тракцію за вуха виконують з постукуванням зубами, роботу з дихальною діафрагмою виконують - на вдиху - компресія, торсія, на видиху - компресія. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що мануальні дії проводять при одночасному погоджуванні краніосакрального дихання і діафрагмального дихання і при цьому виконують посилання Vi-spread, також виконують тракцію шийного відділу хребта, балансування атланта, тракцію атлантоокципітального зчленування, при цьому тракцію за вуха виконують з постукуванням зубами, роботу з дихальною діафрагмою виконують на вдиху - компресія, торсія, на видиху - компресія і додатково виконують артикуляцію. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що контроль краніосакрального ритму виконують за допомогою пристрою для виміру механічної циклічної активності голови. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що контроль краніосакрального ритму виконують за допомогою комп’ютерного томографа. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що контроль краніосакрального ритму виконують за рентгенограмою. 7. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що контроль краніосакрального ритму виконує лікар з положення пацієнта, лежачи на опорній поверхні. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7