Спосіб захисту сільськогосподарських насаджень від комплексу фітофагів

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема до способів захисту сільськогосподарських насаджень від пошкоджень шкідливими комахами-фітофагами. Серед факторів, що знижують валовий урожай, та його якість - фітофагам належить провідна роль. За відсутності різноманітних способів захисту - шкідливі комахи стають причиною втрати 30-50 і більше відсотків урожаю. Особливо значної шкоди фітофаги завдають овочевим культурам, насадженням капусти, перцю, баклажанам, томатам, пошкоджуючи при цьому як кореневу систему так і наземну частину. Видовий склад фітофагів овочевих к ультур перевищує 50 найменувань, серед яких домінуючим є 7-10 видів, котрі щорічно визначають валовий урожай та його якість. Особливим проявом шкодочинності відрізняються ґрунтові шкідники, насамперед це капустянка звичайна Gryllotalpa gryllotalpa L, дротяники, личинки хрущів, капустяних мух: весняної (Delia brassicae В) та літньої (Delia floralis Fall.). Крім того це також група наземних шкідників: хрестоцвітні блішки: хвиляста (Phyllotreta undulata К), світлонога (Ph. nemorum L), виїмчаста (PH. vittata F.), попелиці: капустяна (Brebicoryne brassicae L). Шкодочинність розпочинається з періоду висадки розсади в ґрунт і триває весь вегетаційний період аж до збору урожаю. Відомо, що для захисту сільськогосподарських насаджень від комплексу фіто фагів використовуються агротехнічні способи [1]. Зокрема, обробка ґрунту різноманітними знаряддями - механічними та ручними. Це, в основному оранка, культивація, фрезування та рихлення ґрунту впродовж усього вегетаційного періоду. Ці способи порушують нормальний розвиток комах - фіто фагів, зокрема процес їх метаморфозу, а також, частково знищується частина популяцій фітофагів, переважно личинок та лялечок. Проте, ефективність цих способів незначна, оскільки ефективна частина популяцій фітофагів концентрується безпосередньо біля кореневої системи рослин і не зазнає ушкоджень, внаслідок того, що знаряддя неспроможні їх знищити. Відомі також способи механічного, переважно ручного збору та знищення комплексу фіто фагів, шля хом різноманітних способів та пристосувань: ґрунтових та клейових пасток, ручних зборів, обприскувань імаго та личинок фітофагів [2]. Ці способи застосовуються переважно у приватному секторі, на присадибних та дачних ділянках. Проте, очевидно, що ефективність цих способів досить незначна. Знищується лише незначна частина популяцій фітофагів. Ці способи малоефективні проти ґрунтових шкідників, особливо личинок хрущів та дротяників. Відомий також спосіб захисту сільськогосподарських насаджень шляхом використання хімічних інсектицидів, внаслідок періодичного суцільного обприскування надземної частини рослин [3]. Такий спосіб постійно використовується на практиці: Він досить ефективний та надійний і захищає веге туючі рослини тільки від наземних шкідників - личинки, гусениці та імаго яких пошкоджують листя, кору, бруньки, суцвіття та плоди. Проте, крім очевидних позитивних наслідків, відомі і вкрай негативні наслідки тотального використання інсектицидів. Перш за все, це забруднення ними і також продуктами їх розпаду навколишнього середовища, урожаю. Знищення корисної фауни, а також масове формування популяцій членистоногих, стійких до дії інсектицидів. Відомий також спосіб захисту саджанців плодових культур від фіто фагів, зокрема личинок травневих хр ущів, що передбачає внесення в посадкову яму інсектициду, який є найбільш близьким технічним рішенням, до способу, що застосовується і вибраний як прототип [4]. Спосіб, який кваліфікується як прототип, полягає у тому, що боротьбу з ґр унтовими фіто фагами (личинками хр ущів) при посадці саджанців проводять шляхом внесення у посадкову яму інсектициду. Перед посадкою на кореневу систему саджанця наноситься суміш розчину інсектициду у воді. В якості інсектициду використовується препарат Промет 400 CS, мікрокапсульована водна суспензія (мк.с.). Концентрація препарату при цьому становить 1,5%. Оброблена таким чином коренева система саджанця занурюється у підготовлену суміш, при цьому інсектицид прилипає до коріння. Після чого саджанець з нанесеною на кореневу систему сумішшю висаджується в посадкову яму. При концентрації препарату Промет 400 CS, мк.с. понад 1,5% забезпечується загибель понад 90% личинок травневого хруща. Проте, відомі способи та спосіб - прототип мають такі недоліки: 1. Найбільш суттєвий недолік - вузький спектр дії відомого способу по відношенню до фітофагів. Тобто, знешкоджується лише один вид - травневий хрущ. В той час як відомо, що комплекс фітофагів тільки яблуні нараховує понад 50 видів, серед яких понад шість - ґрунтові фіто фаги. 2. Надто висока (понад 1,5%) робоча концентрація препарату. Вра ховуючи високий рівень токсичності препарату, Промет 400 CS, мк.с. - діюча речовина фуратіокаб, по відношенню до теплокровних, очевидні негативні локальні наслідки його використання як складової частини способу. Зокрема, по відношенню до мезофауни, особливо дощових червів, стафілінід, хижих жужелиць. Саме тому, в практиці захисту рослин препарат Промет 400 використовується виключно для передпосівної обробки насіння просапних культур на насіннєвих заводах. 3. У матеріалах способу-прототипу не вказана тривалість захисної дії способу. А цей показник є вирішальним. Личинки хрущів завдають шкоду впродовж 1-2 вегетаційних періодів. Отже, невідомо чи потрібно додатково вносити робочий розчин у ґр унт, чи достатньо однієї обробки. Невідомо також за який період гине 90% личинок хр уща. 4. У прототипі не наведені кількісні показники популяцій хрущів. Невідомо яка початкова їх чисельність, який вік, чи були витримані порогові рівні чисельності. Відсутність такої інформації знецінює наведену у відсотках ефективність. 5. Як позитивний результат способу - прототипу наводиться лише відсоток загиблих личинок. Проте, найбільш інформативним та важливим є показник приживання (збереження) саджанців, величина вегетативного приросту. Зовсім нічого не сказано про фітотоксичність. Невідомо, чи в межах параметрів, що заявлені, чи спостерігається негативна дія на кореневу систему і рослини в цілому. 6. Невисока технологічність способу в цілому. Не наведено матеріалів стосовно продуктивності та гігієнічності способу в цілому. 7. Не встановлена дія способу на личинок дротяників та несправжніх дротяників. В основу винаходу поставлено завдання створити спосіб тривалого та стабільного захисту сільськогосподарських насаджень таких овочевих культур, як усі різновидності капусти (7 найменувань), баклажанів, томату, перцю, а також насінники капустяних культур, моркви та буряків. Крім того, також розсадні декоративні, садові та квіткові рослини, а також насадження суниці. Сільськогосподарські насадження у запропонованому способі захищаються від комплексу домінуючих фіто фагів як ґрунтови х так і надземних. Поставлене завдання досягається тим, що у запропонованому способі досягається довготермінове стримування чисельності та шкодочинності таких домінуючих фі тофагів як: капустянка звичайна, (Gryllotalpa gryllotalpa L); попелиці: капустяна (Brevicoryne brassicae L), персикова (оранжерейна, тютюнова Myzus persical Sulz.) баштанна Aphis frangulae gossypii Ilov.; трипси: тютюновий Thirips tabaci lind., тепличний (оранжерейний) Meliothrips haemorrhoidalis Bouch.; мухи: капустяні - весняна Delia brassicae Bouche., літня Delia floralis Fall.; бурякова Pegomyia betae Curt.; цибулева Delia antigua Mg.; морквяна Psilla rosae L.; спаржева Plioreocepta poeciloptera Schr. Хрестоцівтні блішки: хвиляста Phyllotreta undulata К.; світлонога Ph. nemorum L.; виїмчаста Ph. vittata F.; чорна Ph atra F.; синя Ph. nigripes F. Позитивний результат досягається шляхом одноразової обробки попередньо вирощеної розсади, саджанців плодових рослин, корене- та клубнеплоди овочевих та квіткових декоративних рослин в критичний для розвитку рослин період, а саме, у момент викопування з ґрунту зі стаціонарних ділянок (парники, гряди, теплиці) до початку висадки рослин у відкритий ґрунт до початку їх приживання. Суттєвою відміною запропонованого способу є використання такого стресового для домінуючих фіто фагів цих культур інсектицидного препарату з класу нейротоксинів, як Актара 25 WG, водорозчинні гранули (в.р.г.). Він відноситься до класу малотоксичних речовин (ЛД>5000мг/кг). Препарат у способі створює для фітофагів несприятливі трофічні умови в критичний для рослин період - приживання та наростання вегетативної маси, шляхом одноразової обробки водним розчином препарату з наступним занурюванням та витримуванням кореневої системи рослин з залишками ґрунту у цьому розчині. Здійснення цього елементу способу дозволяє захистити розсаду рослин від шкідливих дій фіто фагів. Наступною суттєвою відміною запропонованого способу є тривалість терміну контакту з кореневою системою рослин робочого розчину. Цей показник знаходиться в межах таких параметрів використовується 0,15% концентрація препарату з витримкою 60 або 120 хвилин. Наступний елемент способу полягає у тому, що рослини виймають із робочого розчину і висаджують у відкритий ґрунт. Таким чином, послідовне використання усіх складових елементів у запропонованому способі дозволяє вирощувати овочеві, плодові та декоративні рослини, надійно захищаючи їх від згубної дії домінуючих фіто фагів. Саме внаслідок послідовного використання прийомів у способі стало можливим вирощувати гарантовані урожаї якісної та товарної продукції. Спосіб реалізується при вирощуванні овочевих, плодових та декоративних культур у колективних, приватних, фермерських та дачних господарствах. Його реалізація забезпечує раціональний, екологічно-безпечний та довгостроковий захист рослин. Запропоновано такі суттєві елементи способу, а саме: 1. Препарат Актара 25 WG, в.р.г. 2. Періоди найбільш ефективного його використання, визначені на основі особливостей онтогенезу, зокрема трофічної активності фіто фагів. 3. Концентрацію препарату, безпечну для рослин та з летальним наслідком для фітофагів. 4. Тривалість контакту кореневої системи з робочим розчином. Порівняльний аналіз способу, що заявляється, та прототипу показує, що спосіб що заявляється відрізняється від відомого тим, що реалізується новий принцип у способах захисту рослин. При цьому не порушується загальна технологія вирощування рослин. Запропонований спосіб є складовою частиною технологій вирощування розсадних культур. Отже, спосіб, що заявляється, відповідає критерію винаходу "новизна" та "суттєві відміни". Сучасний стан способів та те хнологій захисту цих культур від шкідливої дії фі тофагів, в тому числі і тривале стримування шкодочинності або рівень техніки такий, що для захисту культур використовують переважно хімічні інсектициди, з багаторазовим наземним обприскуванням рослин. Стан галузі та рівень техніки висвітлений у публікаціях [5,6]. Приклади здійснення способу Приклад 1 Польові дослідження. Приватні господарства Запорізької області Мелітопольського району с. Удачне. Культура - капуста білоголова, сорт Вестри. Норма посадки: 32тис. рослин на 1га. Фітофаги: капустянка звичайна. Фаза розвитку рослин в момент обробки - розсада. Попередник - зернові культури. Обробка ґрунту: зяблева оранка, культивація на глибину 16см, культивування на глибину 6-8см. Добрива: позакореневе підливання карбамідом 0,3%. Полив водою в період висадки розсади. В період вегетації проводиться ручне рихлення та культивація міжрядь на глибину 12-14см. Розмір кожної ділянки 70м 2. Ділянки з варіантами розташовані рендомізовано, у трьох повторностях. Такі технологічні операції проводили на ділянках, де обґрунто вувався запропонований спосіб та на прототипі. Розсаду капусти після її вирощування у парниках в період з 8 по 10 травня одноразово проводили токсикацію розсади згідно запропонованого способу, безпосередньо перед висадкою в ґрунт. Для цього коренева система рослин занурювалась у робочий розчин заданої концентрації та утримувалась заданий час за температури 1827°С. Використовували для цього пластикову тару, неметалеву ложку для промішування розчину. Елементи досліду. Токсикацію рослин проводили в 0,10, 0,15 та 0,20%-вих розчині препарату Актара 25 WG з експозицією 60, 90 та 120 хвилин одноразово. Дати обліків рослин: капусти у досліді: до початку дослідів, на кінець критичного періоду їх розвитку та на кінець вегетації, перед збором урожаю. Дати обліків капустянки проводили до обробки розсади та її висадки в ґр унт, на 3-й день після обробки, на 10-й день та на 30-й день після обробки. Обстеження ділянки до закладання досліду методом ґрунтових розкопок ділянок 0,25м 2 на глибину 50см. Визначали початкову чисельність капустянки на ділянці. Після використання запропонованого способу також, проводились розкопки ґрунту. Чисельність капустянки на ділянках встановлювалась за кількістю особин фіто фага в 3-х ґр унтови х пробах. Крім обліку чисельності встановлена також пошкодженність рослин та кількість рослин, що випали. Основним показником ефективності способу є відсоток зниження пошкодженості насаджень капусти на дослідних ділянках порівняно із способом прототипом. Крім того, ефективність способу оцінювали також за відсотком зниження чисельності фітофаги на дослідних ділянках, а також за показником валового урожаю. Показники ефективності, технологічності способу, що заявляється загальний позитивний ефект порівнювали зі способом-прототипом, як це наведено у патенті №56721А. Результати досліджень наведено у таблиці 1. Обґр унтувались оптимальні параметри способу: концентрація Актари 25 WG у водному розчині та тривалість контакту кореневої системи рослин з робочим розчином. Як бачимо, при початковій чисельності фітофага 3,9-4,6особин/м 2, що значно перевищує пороговий рівень (0,81,0екз./м 2), оцінювали її шкодочинність впродовж вегетації. Детальний аналіз отриманих результатів показав, що за всіма оціночними критеріями, оптимальними параметрами суттєвих ознак способу були: концентрація препарату 0,15% та тривалість контакту рослин з робочим розчином 90-120 хвилин. Саме в цих межах отримано найбільш виражений позитивний результат внаслідок реалізації способу. Фактично за всіма показниками спосіб, що заявляється перевищував спосібпрототип. Рослини капусти, що вирощувались згідно запропонованого способу, відзначались відмінним фізіологічним станом, добре сформованою та щільною головкою. В той же час у варіанті способу із 0,20% концентрацією Актари 25 WG обох експозицій в кінці вегетації спостерігались незначні відставання у рості, приблизно 25-30% рослин, що у підсумку стало причиною недобору урожаю. Інших негативни х наслідків та ознак, внаслідок реалізації способу в ци х параметрах в цілому не спостерігалось. Рослини добре розвивались та формували біомасу. Приклад 2 Насадження білоголової капусти, сорт Вестри. Умови досліду, усі визначальні показники як у прикладі 1. Шкідливий вид - хрестоцвітні блішки: хвиляста, сві тлонога, чорна та синя. Початкова чисельність блішок значно перевищувала пороговий рівень. Особливість біології блішок така, що вони з'являються рано весною, спочатку на диких капустяних рослинах - бур'янах і після висадки розсади заселяють капусту. Шкодять листковій поверхні. Фітофаг зазнає значної шкоди рослині. При суцільному заселенні рослин - сходів або розсади блішки повністю знищують листкову поверхню. Згідно запропонованого способу, розсаду капусти висаджували попередньо оброблену - кореневу систему розчином Актари 25 WG. Результати експертної оцінки двох способів наведено у таблиці 2. Як видно, рослини приваблювали в однаковій мірі блішок. Проте, в період росту та розвитку рослин, на кінець критичного періоду, коли рослини повністю прижилися 10-12 днів, при концентрації препарату 0,15% та експозиції 90-120 хвилин, шкодочинність фітофагів була непомітною. Отже, рослини не пошкоджувались блішками. Така ж закономірність спостерігалась і на кінець вегетації. Рослини практично повністю збереглися. Біологічна ефективність становила 84,8-92,7%. Тоді як у способі-прототипі збереглося лише 18 рослин з 50-ти. Про величину позитивного ефекту внаслідок використання запропонованого способу можна судити по величині валового урожаю. В оптимальних параметрах способу, збережено 374,4 та 382,4ц/га капусти у порівнянні з прототипом, (таблиця 2). В інших варіантах способу теж отримано позитивний результат, проте його величина та значення суттєво поступались показникам, що були отримані внаслідок використання оптимальних сполучень таких елементів як концентрація препарату та тривалість контакту з робочим розчином. Важливо і те, що у попередньому досліді капустянка не пошкоджувала інфіковану кореневу систему капусти. У випадку з хрестоцвітними блішками, останні не вживали листя, внаслідок того, що системне проникнення препарату захи щали рослини. Ті особини, що живились капустою - гинули. Таким чином, обґрунтовані оптимальні параметри елементів способу - концентрація препарату 0,15% та тривалість контакту рослин з робочим розчином - 90-120хв. Приклад 3 Насадження білоголової капусти, сорт Вестри. Шкідливий вид: весняна та літня капустяні мухи. Умови досліду як у прикладі 1. Личинки капустяних мух, а саме вони завдають шкоди рослинам - пошкоджують кореневу систему, проникають всередину рослин, де живляться, внаслідок чого рослини відстають у рості або гинуть. Обидва види ґрунтові шкідники. Початкова чисельність пупаріїв капустяної мухи вища порогової. Досліджували оптимальні параметри дії способу на чисельність та шкодочинність мух. Результати досліджень наведено у таблиці 3. Встановлено, що оптимальною концентрацією Актари 25 WG є 0,15% та 90-120хв. тривалість контакту розчину препарату з кореневою системою. Реалізація способу дозволила захистити рослини від дії личинок капустяних мух. Ті личинки, котрі робили спробу проникнути в кореневу систему або гинули, або більше не атакували рослини. Позитивний результат використання способу дозволив отримати захищену культур у, що у підсумку позначилось на величині валового та збереженого, по відношенню до прототипу урожаю. За всіма показниками, спосіб, що пропонується перевищує прототип. Приклад 4 Насадження білоголової капусти, сорт Вестри. Шкідливий вид: капустяна попелиця. Умови досліду як і у прикладі 1. Капустяна попелиця - один із найбільш небезпечних фітофагів капусти. Шкоди завдають як дорослі особи так і личинки. Характер їх заселення полів капусти полягає у тому, що після висадки розсади у відкритий грунт, розсада досить тривалий час не заселяється фітофагами. Потім починається поступове заселення попелицею рослин з надзвичайно інтенсивним темпом розмноження, що потребує періодичного використання інсектицидів. Експертна оцінка запропонованого способу у порівнянні з прототипом, наведена у таблиці 4. Визначальним показником оцінки способів був рівень заселення рослин попелицю не тільки в критичний період, але й на 30-й та 60-й дні. Якщо у способі прототипі вже на 10-й день спостерігаються поодинокі колонії фітофага, з рівнем заселення 5-8% листя, то у способі, що пропонується спостерігались лише поодинокі особи. Такий фітосанітарний стан спостерігався і на 30-й день у запропонованому способі. Лише на 60-й день спостерігалась слабка ступінь заселення попелицею рослин з невеликими колоніями. У способі-прототипі спостерігалась помітна ступінь зараження рослин: 8-12% заселення листя. На 60-й день у прототипі спостерігався середній ступінь заселення рослин, коли 30-35% листків було заселено попелицею. Підсумкові результати отриманого позитивного результату реалізації запропонованого способу у порівнянні з прототипом наведені у таблиці 5. Як видно, отримано значний урожай капусти в межах параметрів способу, що заявляється. Досягнуто такий результат завдяки радикальному зниженню чисельності та шкодочинності попелиці. Якщо у прототипі на кінець вегетації залишилось лише 28,8 рослин з 50, то у запропонованому способі - 42,643,8шт. Таким чином, оптимальними препаратами способу було замочування коренів розсади перед їхньою висадкою в ґрунт за 0,15% концентрації Актари 25 WG, з витримкою у робочому розчині коренів впродовж 90-120хв. при температурі 18-23°С. Саме такий режим використання способу забезпечує захист культури від пошкоджень капустяною попелицею. Приклад 5 Насадження томатів, сорт Сонячний. Шкідливий вид - капустянка звичайна. Норма висадки - 48тис./га. Фаза розвитку рослин в період використання способу - розсада. Попередник - овочеві культури. Обробіток ґрунту: зяблева оранка, культивація на глибину 18-20см та на 6-8см в кінці травня. Проводили полив усіх ділянок в період посадки (10-12 травня). Зрошення з інтервалом 3 доби та витратою води 3т/га (10.05 та 19.06). Проведено ручне рихлення. Культивація на глибину 12-14см (01.06). Період апробації способів - травень-вересень. Розмір кожної дослідної ділянки 70м 2. Ділянки з варіантами розміщені рендомізовано. Повторності - три. Шкідливий вид капустянка звичайна у фазі імаго та личинки. В період проведення обробки рослин температура повітря 18°С. Відносна вологість повітря 65%. Згідно запропонованого способу проводилась токсикація розсади перед висадкою в ґрунт. Решта умов такі як і у прикладі 1. Початкова чисельність капустянки на ділянці - 3,0-3,4екз./м 2. Після застосування препарату та висадки розсади у ґрунт проводились розкопки ґрунту. Чисельність капустянки на ділянках встановлювалась за наявністю особин фітофага в 3-х ґрунтови х пробах. Крім обліку чисельності встановлювали також пошкодженність рослин та кількість рослин, що випали. Результати досліджень наведено у таблиці 6. Наведена динаміка випадання рослин томатів внаслідок пошкодження їх капустянкою. За початкової чисельності фітофага 3,2особини/м 2 на 3-й день після висадки розсади капустянка здатна знищити 2-9 рослин з кожних 50. На 10-й день після реалізації способу в варіантах з 0,15% концентрацією Актари 25 WG та експозицією 90 та 120хв. Зберіглося 43,3 та 46,4 рослин, у прототипі - 33,7%. На 60-й день у варіантах з 0,15% концентрацію та експозицією 90 та 120хв. зберігалося 43-44% рослин. Рослини були міцні, однакові за біомасою. У варіанті з 0,20% концентрацією спостерігалося незначне відставання у рості, що згодом вплинуло на урожайність. Приклад 6 Насадження томатів, сорт Сонячний. Шкідливий вид - дротяники: Agriotes lineatus та Agriotes gurgistanus та несправжні дротяники. Умови досліджень такі як це описано у прикладі 1 та 5. Згідно запропонованого способу проводилась токсикація розсади перед висадкою в ґрунт, де утримувалась заданий час за температури 18-22°С. Обліки чисельності дротяників та несправжніх дротяників проводили перед висадкою розсади у ґрунт, а також на 3, 10, 30 та 60-й дні після використання препарату, тобто після токсикації розсади перед висадкою у ґрунт. Крім обліку чисельності, встановлювали також пошкодженність рослин та кількість рослин, що випали. Основним показником ефективності способу був відсоток зниження пошкодженості насаджень томатів у порівняні з прототипом. Крім того, ефективність способу оцінювали також за відсотком зниження чисельності шкідників. Результати експертної оцінки ефективності використання запропонованого способу наведено у таблиці 7. Встановлено, що личинки дротяників та несправжніх дротяників стали причиною загибелі досить значної кількості рослин у способі-прототипі. Якщо висаджувалось по 50 рослин у кожній повторності, то через 60 днів їх залишалось лише 42,2шт. У способі, що заявляється цей показник становив 48,2шт. Необхідно відмітити, що у варіантах з концентрацією 0,15% з тривалістю контакту препарату з рослинами 60 та 120 хвилин, рослини відзначались відмінним фізіологічним станом. Спостерігалось інтенсивне формування квіткових пагонів та плодів. В той же час, у варіанті способу із 0,20% концентрацією Актари 25 WG обох експозицій, в кінці вегетації спостерігалося незначне відставання у рості рослин, що у підсумку стало причиною недобору урожаю. Інших негативних наслідків та ознак внаслідок використання способу не спостерігалось. Рослини добре розвивалися та формували повноцінні плоди. Приклад 7 Насадження томатів, сорт - Сонячний. Шкідливий вид - баштанна попелиця. Норма висадки 48тис./га. Умови досліду як і у прикладі 5. Проводили візуальні обстеження насаджень томатів, внаслідок яких встановлено початок заселення та інтенсивність формування колоній попелиці на рослинах. Для оцінки заселення рослин попелицею застосовували шестибальну шкалу: 0 - відсутня, рослини не заселені; 1 - поодинокі особини чи невеликі колонії; 2 - помітна, заселено 5-25% листової поверхні; 3 - середня, заселено 26-50% листової поверхні; 4 - сильна, заселено 51-75% листової поверхні; 5 - дуже сильна, уся рослина заселена шкідником. Результати ефективності способів наведено у таблиці 8. Встановлено, що за всіма показниками, спосіб, що заявляється, в межах оптимальних параметрів, концентрація препарату 0,15%, з тривалістю контакту препарату з кореневою системою 90-120хв., забезпечував надійний та довгостроковий захист томатів від заселення та шкодочинності баштанної попелиці. У підсумку використання способу забезпечило отримання високого врожаю, що перевищував прототип на 84,8-90,6ц/га. Приклад 8 Насадження баклажанів. Шкідливий вид - дротяники та несправжні дротяники. Норма висадки 48тис./га. Київська обл., с. Мартусівка. Фаза розвитку рослин в момент використання способу - розсада. Умови досліду такі ж як і у прикладі 1. Переважали такі види дротяників як степовий та смугастий. Зустрічались поодинокі особини посівного та широкого дротяників, а також несправжні дротяники. Результати досліджень наведено у таблиці 9. Як видно, початкова чисельність шкідників до початку висадки розсади баклажанів у ґрунт була дуже високою (14,9-18,8екз./м 2). Представлені матеріали показують, що личинки цих видів шкідників стали причиною загибелі досить значної кількості рослин у прототипі. Так, на 60-й день після висадки розсади, із 50-ти рослин вегетацію продовжили лише 15 рослин. Саме це стало причиною значного недобору урожаю. Протилежна картина спостерігалась на ділянках, де використовували запропонований спосіб. Як видно з наведених матеріалів, спосіб в параметрах концентрації препарату 0,15% та експозиції 90-120хв., забезпечував надійний та гарантований захист баклажанів впродовж 60 днів. Кількість рослин, що випали, була незначною. Так, на 60-й день у запропонованому способі продовжили вегетацію 40,3-44,3 рослин. Саме це у підсумку забезпечило хороший урожай (табл. 9). Необхідно відмітити, що у способі, що заявляється, рослини відзначались відмінним фізіологічним станом, сформований урожаєм, з характерними сортовими ознаками. В той же час, у варіанті способу із 0,20% концентрацією Актари 25 WG обох експозицій, в кінці вегетації спостерігалось незначне відставання у рості рослин, що у підсумку стало причиною недобору урожаю. Інших негативни х наслідків та ознак, внаслідок використання способу, не спостерігалось. Рослини добре розвивались та формували біомасу. Приклад 9 Насадження баклажанів. Шкідливий вид - капустянка звичайна. Умови дослідів були такими як і у прикладі 1 та 8. Результати досліджень наведено у таблиці 10. Як і у попередніх дослідженнях, встановлена висока ефективність запропонованого способу в його оптимальних параметрах. Його реалізація забезпечувала довготермінове стримування шкодочинності капустянки. У підсумку величина збереженого урожаю, внаслідок застосування запропонованого способу, становила 168,5-170,0кг з 0,01га у порівнянні зі способом-прототипом. Приклад 10 Насадження ягідників. Смородина чорна, сорт - Виставочна. Заготовляли саджанці чорної смородини, які виросли із черенків, висаджених навесні. Саджанці, після викопування з ґрунту, розташовували у поліетиленові місткості по 50 штук, які з залишками ґрунту на корені занурювали у водний розчин Актари 25 WG, згідно запропонованого способу. Цю процедуру проводили перед садінням смородини на стаціонарні ділянки. Серед домінуючих шкідників були дротяники та несправжні дротяники, капустянка звичайна, бруньковий кліщ, попелиці, щитівки. Саджанці смородини вибирали з маточника для висадки на постійне місце восени. Використовували чистосортний посадковий матеріал, у відповідності зі стандартом. Саджанці були вільні від надземних шкідників і мали не менше 2-х стебел довжиною 40см та більше, та не менше 5-ти скелетних корінців довжиною 20см, та добре розвиненою мочкою. Коріння посадкового матеріалу, доставлені до місця посадки, готували згідно запропонованого способу. Для цього готували робочий розчин препарату Актара 25 WG, як це описано у прикладі 1, перемішували з ґрунтовою бовтанкою, розташовували у пластмасові місткості по 50шт. і замочували у розчині Актари 25 WG згідно способу. Після цієї процедури висаджували рослини з міжряддям 2,5м та відстанню у ряду 0,6м. Результати експертної оцінки ефективності способу по відношенню до сисних шкідників: попелиці, бруньковий кліщ, щитівки наведено у таблиці 11. Встановлено, що за показниками рівня заселення саджанців шкідниками та пошкодженістю, найбільш ефективним та сприйнятливим є використання препарату Актара 25 WG в концентрації 0,15%, з тривалістю контакту з кореневою системою рослин 90 та 120хв. Крім того, вегетативний приріст рослин у запропонованому способі на цей період перевищував прототип на 17,8%. Приклад 11. Смородина чорна, сорт - Виставочна. Шкідливі види: капустянка звичайна, дротяники та несправжні дротяники. Умови досліду такі ж як у прикладах 1 та 10. Оцінювалась ефективність запропонованого способу. Результати досліджень представлені у таблиці 12. Встановлено високий рівень ефективності запропонованого способу у тому випадку, коли концентрація препарату Актара 25 WG становила 0,15% і тривалість контакту препарату з кореневою системою саджанців становила 60 та 120хв. Отримано значний, порівняно з прототипом, позитивний результат за всіма ознаками експертної оцінки. Приклад 12 Насадження суниці. Шкідливі види: суничний та інші кліщі, супутні сисні шкідники. Умови досліду такі ж як у прикладах 1 та 10. Оцінювали ефективність запропонованого способу. Результати досліджень представлені у таблиці 13. Як видно, досить високий рівень захисту розсади суниці забезпечив запропонований спосіб. Впродовж тривалого часу, до періоду повного укорінення розсади, спосіб забезпечував повний захист суниці від досить небезпечних шкідників. Встановлено, що оптимальний захист рослин спостерігався у тому випадку, коли концентрація препарату Актара 25 WG становила 0,15% з тривалістю контакту препарату з кореневою системою 60 та 120хв. Саме в цих параметрах отримано позитивний, у порівнянні з прототипом, результат внаслідок використання запропонованого способу. Таким чином, запропоноване технічне рішення дозволило досить ефективно захищати сільськогосподарські насадження від комплексу фіто фагів. Встановлено, що внаслідок реалізації способу, забезпечується захист овочевих та плодових рослин від домінуючих шкідників. Котрі відзначаються особливою шкодочинністю, існуючі способи не забезпечували необхідного рівня ефективності. Використання запропонованого способу забезпечує, у порівнянні з існуючим способом, такі переваги: 1. Технологічність способу. Замість працемістких способів багаторазового використання токсичних інсектицидів, запропоновано спосіб одноразової обробки кореневої системи рослин. 2. Екологічна безпечність способу. Його використання не супроводжується будь-якими негативними для навколишнього середовища, теплокровних та людини наслідками. Таблиця 1 Е фект ив ність в икористання запропо нов аного способу захисту насаджень капу сти в ід капу стянки у порів нянні зі способом-прототипо м (Запорі зька обл., с. Фру ктов е 2000-2002pp.) Концентрація препарат у Актара 25 WG, % 0,10 0,15 0,20 Трив алість контакту рослин з робочим розчино м, хв. 60 90 120 60 90 120 60 90 120 Чисельність капу стянки на початку досліду , 2 екз./м Спосібпрототип Рослин капу сти у досліді, екз. Урожай, кг/0,01га до початку дослів дів на кінець критично го періоду на кінець в егетації Біологічна е фект ив ність, % 4,4 4,5 4,1 4,3 4,2 4,2 4,6 3,9 4,2 50 50 50 50 50 50 50 50 50 30,0 35,0 37,3 28,7 42,0 42,7 32,3 44,7 45,3 25,0 26,0 35,0 25,3 41,7 42,7 30,0 4,3 45,0 48,5 56,4 60,2 49,1 86,1 88,6 56,8 90,7 92,4 4,3 50 27,7 23,0 53,3 в алов ий збереж ений в ідносно прототипу кг/0,01га % 485,0 488,4 510,0 488,0 747,4 774,4 503,2 752,0 708,4 29,0 26,4 48,0 26,0 279.4 312,4 41,2 290,0 246,4 104,9 105,7 110,4 105,6 160,5 167,0 108,9 162,9 153,3 462,0 Таблиця 2 Крите рії е фектив ності в икористання запропо нов аного способу у порів нянні зі способом-прот отипо м в резу льтаті захисту насаджень капу сти в ід хрестоцв ітих блі шок. Польов і дослідження ( Мелі топо льський р-н., с. Фру ктов е 2000-2002pp.) Концентрація препарату Актара 25 WG, % 0,10 0,15 0,20 Спосібпрототип 60 90 120 60 90 120 60 90 120 Чисельність імаго блі шок на початку досліду , екз./рослин у 38,6 40,5 41,3 33,9 42,5 41,8 45,1 42,6 40,9 40,6 Трив алість контакту рослин з робочим розчино м, хв. Рослин капу сти у досліді, екз Урожай, кг/0,01га Біологічна е фект ив ність, % в алов ий збереж ений в ідносно прототипу до початку дослідів на кінець критично го періоду на кінець в егетації ц/га % 50 50 50 50 50 50 50 50 50 23,1 27,0 27,4 25,0 47,3 50,0 32,3 45,0 47,3 20,5 21,6 24,8 23,6 46,4 49,7 24,6 45,0 45,0 17,8 15,6 28,2 23,7 84,8 92,7 23,3 89,7 91,8 426,6 440,2 461,5 454,5 788,4 797,2 462,2 763,8 759,1 11,6 25,2 46,5 39,5 373,4 382,2 47,2 348,8 344,1 102,8 106,1 111,2 109,5 190,0 192,1 111,4 184,0 182,9 50 21,0 18,0 415,0 Таблиця 3 Експертна оцін ка е фек тив ності запропонов аного способу захисту насаджень білого лов ої капу сти в ід капу стяних му х у порів нянні з прототип ом (Ки їв ська обл., с. Петру шки, 2000-20 02pp.) Концентрація препарату Актара 25 WG, % Трив алість контакту рослин з робочим розчино м, хв . Чисельність пу паріїв му х на початку 2 досліду , екз./м Рослин капу сти у досліді, екз. Урожай, кг/0,01га до початку дослідів 0,10 0,15 0,20 Спосібпрототип на кінець критично го періоду на кінець в егетації в алов ий збереж ений в ідносно прототипу 60 90 120 60 90 120 60 90 120 21,6 24,5 18,6 19,4 20,4 22,2 18,1 17,9 24,6 50 50 50 50 50 50 50 50 50 41,2 38,6 41,3 44,2 48,4 49,2 48,8 47,5 46,1 38,6 40,5 36,7 40,8 46,5 47,0 46,1 45,8 42,2 488,4 587,3 586,2 624,7 688,3 689,8 599,6 656,1 640,5 кг/0,01га 26,4 121,7 124,2 162,7 226,3 227,8 137,6 194,1 178,5 % 105,7 127,1 126,8 135,2 148,9 149,3 129,7 142,0 138,6 21,9 50 34,8 22,4 462,0 Таблиця 4 Крите рії е фектив ності в икористання запропо нов аного захисту капу сти в ідносно капу стяної попелиці у порів нянні з прототипом (Ки їв ська обл., 2000-2002 pp.) Концентрація препарату Актара 25 WG, % Сту пінь заселення капу сти капу стяною попелицею, дні Трив алість контакту препарату з коренев ою системою, хв илин 3 60 Відсу тня 120 Відсу тня 60 Відсу тня 90 120 60 90 120 Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня 0,10 0,15 0,20 Спосібпрототип 30 60 Слабка Поодинокі особини Слабка Поодинокі особини Слабка Слабка Поодинокі особини Слабка Відсу тня Відсу тня Слабка Слабка Помітна 12% листя Слабка Поодинокі особини Слабка Поодинокі особини Слабка Слабка Поодинокі особини Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Помітна 5% листя Відсу тня 90 10 Пошк одж ено рослин, % Слабка Поодинокі особини Слабка Поодинокі особини Слабка Слабка Поодинокі особини Слабка Відсу тня Відсу тня Слабка Слабка Середня 36% листя 16,4 8,6 7,5 7,3 3,5 1,9 6,5 6,8 5,3 28,6 Таблиця 5 Е фект ив ність в икористання запропо нов аного способу захисту насаджень капу сти в ід капу стяної попелиці у порів нянні зі способомпрототип ом (Ки їв ська обл., с. Петру шки, 2000-20 03) Концентрація препарату Актара 25 WG, % Трив алість контакту рослин з робочим розчино м, хв. Чисельність попели ці на початку досліду , колоній/росл ину 60 90 120 60 90 120 60 90 120 0,10 0,15 0,20 Спосібпрототип Рослин капу сти у досліді, екз. Урожай, кг/0,01га Біологічна е фект ив ність, % в алов ий до початку дослідів на кінець критично го періоду на кінець в егетації збереж ений в ідносно прототипу 7,8 8,2 8,7 6,9 7,8 8,8 8,2 8,6 8,9 50 50 50 50 50 50 50 50 50 38,3 36,1 34,8 39,8 46,8 48,5 42,1 47,0 48,1 27,3 24,9 30,8 38,1 42,6 43,8 36,8 43,7 44,2 24,6 25,3 27,0 33,0 91,3 93,0 35,7 90,0 91,3 340,2 356,0 360,0 375,2 683,1 695,1 381,7 553,4 548,3 кг/0,01га 19,0 34,8 38,8 54,0 361,9 371,9 60,5 232,2 227,1 8,7 50 34,1 28,8 321,2 % 5,9 110,8 112,1 116,8 118,7 116,4 118,8 172,3 170,7 Таблиця 6 Експертна оцін ка е фек тив ності запропонов аного способу захисту насаджень томатів в ід капу стянки зв ичайної у порів нянні зі способомпрототип ом ( Ки їв ська обл., с. Петру шки 2000-20 02рр.) Концентрація препарату Актара 25 WG, % 0,10 0,15 0,20 Спосібпрототип Трив алість контакту рослин з робочим розчино м, хв. 60 90 120 60 90 120 60 90 120 Чисельність капу стянки на початку досліду , 2 екз./м 3,4 2,9 3,5 3,4 3,6 3,1 2,6 4,1 3,2 3,5 Рослин томатів у досліді, екз. до початку дослідів на кінець критично го періоду на кінець в егетації 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 31,7 32,7 36,0 33,0 43,8 44,5 33,5 48,0 47,7 32,7 30,0 28,7 33,0 34,0 43,2 44,1 30,0 47,1 47,2 31,7 Урожай, кг/О,01 га Біологічна е фектив ність, % в алов ий 31,6 28,4 35,9 40,2 88,2 89,4 29,3 92,8 93,1 320,1 325,8 365,6 324,9 443,4 443,5 330,3 395,2 397,1 319,6 збереж ений в ідносно прототипу кг/0,01га % 0,5 6,2 46,0 5,3 123,8 123,9 10,7 75,6 77,5 100,1 101,9 114,4 101,6 138,7 138,7 103,3 123,6 124,2 Таблиця 7 Крите рії е фектив ності в икористання запропо нов аного захисту томатів в ід дротяників та несправ жніх дротяників у порів нянні з прототипом. Польов і дослідження. (Ки їв ська обл., с. Петру шки 2000-20 02pp.) Концентрація препарату Актара 25 WG,% 0,10 0.15 Трив алість контакту препарату з коренев ою системою, хв . 60 90 120 60 Чисельність личинок шкідни ків на початку дослідів , 2 екз/м 4,1 3,8 4,5 5,1 Збер ежено рослин томатів , екз. в наслідок в икористання способів , дні 3 10 30 60 47,4 42,6 47,8 47,9 45,3 44,4 46,9 47,1 44,8 43,5 44,5 46,5 44,5 42,9 43,7 44,6 Личинок на 2 1м , екз. Урожай, кг/0,01га 3,9 3,2 3,4 1,9 382,4 380,0 388,5 402,5 90 120 60 90 120 0,20 3,9 4,8 5,5 4,2 4,7 3,9 48,4 48,2 48,8 48,4 46,1 48,3 48,3 48,2 47,0 47,1 45,3 42,2 48,2 48,2 47,0 47,1 45,3 42,2 48,3 49,1 47,5 48,1 47,9 40,4 1,7 1,9 1,7 1,9 1,8 3,6 428,7 443,4 391,6 395,0 397,0 319,6 Таблиця 8 Експертна оцін ка е фек тив ності запропонов аного способу захисту насаджень томатів в ід шкідлив ої дії ба штанн ої попе лиці у порів нянні з прототип ом (Ки їв ська обл., с. Петру шки, 2000-20 02pp.) Сту пінь у шкодження капу сти капу стяною попели цею, дні Трив алість контакту препарату з коренев ою системою, хв . Концентрація препарату 3 10 60 Відсу тня 0,10 90 0,20 Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня 0,15 Відсу тня 120 60 90 120 60 90 120 Відсу тня Спосіб-прототип 30 Слабка Поодинокі особини Поодинокі особини Слабка Слабка Відсу тня Відсу тня Слабка Відсу тня Відсу тня Помітна 10% листя Урожай, кг/0,01га Пошк одж ення рослин, % 60 Помітна Помітна 358,2 9,3 Помітна Слабка 361,4 7,2 Слабка Слабка Слабка Відсу тня Слабка Слабка Слабка Помітна 17% листя Слабка Слабка Слабка Відсу тня Слабка Слабка Слабка Значна 26% листя 353,9 402,6 425,2 419,4 351,4 368,8 370,2 8,2 6,8 1,7 0,7 5,4 4,2 3,2 334,6 34,2 Таблиця 9 Показники е фектив ності в икористання запропо нов аного способу у порів нянні зі способом-прот отипо м в наслідок захисту насаджень бакла жанів в ід пошк одже нь личинка ми дро тяників . Польов і дослідження. (Запорізьк а обл., с. Фру ктов е 2000-2002pp.) Трив алість контакту рослин з робочим розчино м, хв. 60 90 120 60 90 120 60 90 120 Концентрація препарату Актара 25 WG, % 0,10 0,15 0,20 Спосібпрототип Рослин бак лажанів у досліді, екз. Чисельність Біологічна дротян иків на на кінець до початку на кінець е фект ив ність початку критично го 2 ,% дослідів в егетації досліду , екз./м періоду Урожай, кг/0,01га збереж ений в ідносно прототипу в алов ий кг/0,01га % 15,6 16,8 17,7 14,9 18,8 17,9 16,2 17,6 18,1 50 50 50 50 50 50 50 50 50 25,3 27,0 27,0 24,0 43,7 44,3 27,0 46,2 48,8 18,0 21,0 24,0 22,3 40,3 44,3 24,3 49,3 45,8 31,7 34,6 55,5 42,0 85,3 86,0 58,5 88,5 89,4 368,1 377,7 380,0 374,4 681,3 678,2 381,0 415,5 421,2 4,4 13,0 15,3 9,7 316,6 313,5 16,3 50,8 56,5 101,2 103,5 104,1 102,6 186,8 185,9 104,4 113,9 115,4 17,9 50 25,3 15,0 364,7 Таблиця 10 Крите рії ект ив ності в икористання запроп онов аного способу у порів нянні зі способом-прототипо м в резу льтаті захисту насаджень бакла жанів в ід капустянки. Польов і дослідження. (За порізька о бл., с. Фру ктов е 2000-2002pp.) Концентрація препарату Актара 25 WG, % 0,10 0,15 0,20 Трив алість контакту рослин з робочим розчино м, хв . 60 90 120 60 90 120 60 90 120 Спосібпрототип Рослин бак лажанів у досліді, екз. Чисельність капу стянки на початку досліду, 2 екз./м до початку дослідів на кінець критично го періоду на кінець в егетації Біологічна е фект ив ність, % 2,3 2,0 2,1 2,2 2,4 2,3 2,5 2,4 2,1 50 50 50 50 50 50 50 50 50 33,0 35,3 36,0 34,7 44,3 26,3 35,3 46,3 46,0 29,0 29,7 27,7 30,0 44,3 46,3 31,0 45,0 43,3 56,1 56,4 55,2 58,3 86,1 88,2 59,1 62,4 62,6 2,3 50 31,0 27,7 50,2 Урожай, кг/0,01га збереж ений в ідносно прототипу в алов ий кг/0,01га % 403,0 407,5 405,0 418,4 678,5 672,0 425,8 432,0 406,0 4,0 8,5 6,0 19,4 279,3 273,0 26,8 33,0 7,0 101,0 102,1 101,5 104,9 170,0 168,5 106,7 108,3 101,9 399,0 Таблиця 11 Крите рії е фектив ності в икористання запропо нов аного способу захисту саджанців чорної смородини в ід сисних (попелиці, бру ньков ий кліщ, щитів ки) шкідн иків у порів нянні з прототипом (Київ ська обл. с. Петру шки, 2000-2002 pp.) Концентрація препарату Актара 25 WG,% Трив алість контакту препарату з коренев ою системою, хв. Сту пінь заселення саджан ців смородини сисними шкі дника ми, дні обліків 3 10 15 30 Пошк одж ено рослин, % 60 90 120 60 90 120 60 90 120 0,10 0,15 0,20 Спосіб-прототип Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Помітна Слабка Слабка Відсу тня Слабка Відсу тня Відсу тня Слабка Відсу тня Помітна Помітна Помітна Слабка Слабка Слабка Відсу тня Слабка Слабка Слабка Помітна 22% листя Помітна Помітна Слабка Слабка Слабка Відсу тня Слабка Слабка Слабка Значна 30% листя 17,5 19,1 6,7 7,1 3,4 1,2 5,2 4,7 4,1 26,2 Таблиця 12 Е фект ив на оцінка е фек тив ності запропонов аного способу захисту саджанців чорної смородини в ід компле ксу ґру нтов их шкідн иків у порів нянні з прототипо м (Ки їв ська обл., с. Петру шки 2000-200 2рр.) Саджанців у досліді, екз. Концентрація препарат Актара 25WG,% 0,10 0,15 0,20 Спосібпрототип Трив алість контакту препарату з коренев ою системою саджанців , хв . Чисельність шкідни ків на початку дослідів , 2 екз/м До початку дослідів На кінець критично го періоду На кінець в егетації 60 90 120 60 90 120 60 90 120 6,5 7,3 5,2 6,1 5,9 6,6 7,1 7,0 7,3 6,4 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 43 42 46 47 50 50 47 48 46 44 39 39 45 44 46 47 44 45 46 38 Пошк одж ено рослин, % Приріст в егетатив ної маси гілок, см 6,4 5,2 4,8 5,1 3,6 2,2 2,4 3,0 2,8 16,5 8 11 11 10 14 16 15 13 13 9 Таблиця 13 Експертна оцін ка е фек тив ності запропонов аного способу розсади су ниці в ід су ничного кліща та су пу тніх шкідн иків у порів нянні з прототип ом (Ки їв ська обл., с. Петру шки 2000- 2002 рр.) Концентрація препарату Актара 25 WG,% 0,10 0,15 0,20 Спосібпрототип Трив алість контакту препарату з коренев ою системою розсади, хв . 60 90 120 60 90 120 60 90 120 Сту пінь заселення розсади су ниці, дні обліків Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Слабка Слабка Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Слабка Слабка Відсу тня Слабка Відсу тня Відсу тня Відсу тня Відсу тня Слабка Відсу тня Слабка Помітна 3 10 15 30 Помітна Помітна Слабка Слабка Відсу тня Відсу тня Відсу тня Слабка Слабка Значна 25% листя 40 Помітна Помітна Слабка Помітна Слабка Відсу тня Слабка Слабка Помітна Значна 35% листя Пошк одж ено рослин, % 14,5 11,9 3,6 3,7 2,9 1,6 9,3 14,2 16,8 31,8 Джерела інформації: 1. Болдырев М.И., Алексеева С.Н., Титова Д.Н. Система защиты плодовых культур от вредителей и болезней. - М: ВО Агропромиздат, 1989. - 92с. 2. Златанова А.А., Златанов Б.В. Насекомые в нашем саду. - Алма-Ата: Кайнар, 1988.-232с. 3. Матвієвський 0.С., Лошицький В.П., Тертишний О.С. Комплексна система заходів щодо захисту плодових та ягідних насаджень від шкідників та хвороб. - К, 1991. - 53с. 4. Лапа О.М., Хоменко I.I., Яновський Ю.П. Спосіб боротьби з ґрунтовими шкідниками при посадці саджанців. Патент України МКВ А01G1/00, №48271. Заявлено 16.06.1999. Опубліковано 15.08.2002. Бюл. №8 (ПРОТОТИП). 5. Васильєв В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. - М.: Колос, 1984. - 399с. 6. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений /Под. Ред. В.П.Васильева. - К.: Урожай, 1989. - Т.З. - 405с.