Піразолкарбоксамідні і піразолтіоамідні похідні як фунгіциди

Даний винахід стосується нових піразолекарбоксамідів і піразолетіоамідів, які мають бактерицидну активність, зокрема фунгіцидну активність. Винахід стосується також одержання таких сполук, агрохімічних композицій, що містять як діючу речовину принаймні одну з цих нових сполук, одержання вказаних композицій і застосування діючих речовин або композицій у сільському господарстві і садівництві для боротьби або запобігання зараження рослин фітопатогенними мікроорганізмами, насамперед грибами. Піразолкарбоксаміди за даним винаходом мають формулу І де X означає кисень або сірку, R1 означає С1-С3алкіл, С1-С3галоалкіл, С1-С3алкокси-С 1-С3алкіл або С1-С3галоалкокси-С1-С3алкіл; R2 означає С1-С3галоалкіл; і R3 означає галоген. При створенні винаходу несподівано було встановлено, що сполуки формули І мають поліпшені біологічні властивості, які роблять їх більш прийнятними для практичного застосування в сільському господарстві і садівництві. Якщо в сполуках формули І присутні асиметричні атоми вуглецю, то ці сполуки знаходяться в оптично активній формі. Винахід стосується чистих ізомерів, таких як енантіомери і діастереомери, а також всіх можливих сумішей ізомерів, наприклад, сумішей діастереомерів, рацематів або сумішей рацематів. У контексті даного опису алкіл означає метил, етил, н-пропіл і ізопропіл. Мається на увазі, що алкіл, як частина інших радикалів, таких як алкоксіалкіл, галоалкіл або галоалкоксіалкіл, має вказані вище значення. Під поняттям "галоген" звичайно мають на увазі фтор, хлор, бром або йод, переважними є фтор, хлор або бром. Мається на увазі, що галоген, як частина інших радикалів, таких як галоалкіл або галоалкоксіалкіл, має вказані вище значення. Типові алкоксіалкільні радикали включають метоксиметил, етоксиметил, пропоксиметил, метоксіетил, етоксіетил і метоксипропіл. Типові галоалкоксіалкільні радикали включають фторметоксиметил, дифторметоксиметил, трифторметоксиметил, 2,2,2-трифторетоксиметил, 3хлорпропоксиметил, 2,2,3,3,3-пентафторпропоксиметил, 2,2,2-трифторетоксіетил і трифторметоксипропіл. У групі сполук формули І переважними є сполуки, у яких X означає кисень (підгрупа А). Іншою переважною групою сполук формули І є сполуки, у яких X означає сірку (підгрупа Б). У підгрупах А і Б переважними є сполуки, у яких R1 означає С1-С3алкіл; або R1 означає С1-С3алкокси-С 1-С3алкіл або С1-С3галоалкокси-С1-С3алкіл; R2 означає С1-С3галоалкіл; або R2 означає CF3, CF2H, CFH2 , CF 2CІ, CF 2CF3, CCІ3, CH2CF3, CH2CCІ3 або CF2CF2CF 3; і R3 означає фтор, хлор або бром (підгрупи AB і БГ). У підгрупі А переважними є сполуки, у яких R1 означає С1-С3алкіл; R2 означає С1-С3галоалкіл; і R3 означає фтор, хлор або бром (підгрупа A1). У підгрупі A1 найбільш переважними є сполуки формули І, у яких R2 означає CF3, CF2H, CFH2 , CF 2CІ, CF 2CF3, CCІ3, CH2CF3, CH2CCІ3 або CF2CF2CF 3 (підгрупа А2). У підгрупі А також переважними є сполуки формули І, у яких R1 означає С1-С3галоалкіл; R2 означає С1-С3галоалкіл; і R3 означає фтор, хлор або бром (підгрупа A3). У підгрупі А також переважними є сполуки формули І, у яких R1 означає С1-С3алкокси-С 1-С3алкіл або С1-С3галоалкокси-С1-С3алкіл; R2 означає С1-С3галоалкіл; і R3 означає фтор, хлор або бром (підгрупа A4). У підгрупі Б переважними є сполуки формули І, у яких R1 означає С1-С3алкіл; R2 означає С1-С3галоалкіл; і R3 означає фтор, хлор або бром (підгрупа Б1). У підгрупі Б1 найбільш переважними є сполуки формули І, у яких R2 означає CF3, CF2H, CFH2 , CF 2CІ, CF 2CF3, CCІ3, CH2CF3, CH2CCІ3 або CF2CF2CF 3 (підгрупа Б2). У підгрупі Б також переважними є сполуки формули І, у яких R1 означає С1-С3галоалкіл; R2 означає Ср-С3галоалкіл; і R3 означає фтор, хлор або бром (підгрупа Б3). Крім того, у підгрупі Б також переважними є сполуки формули І, у яких R1 означає С1-С3алкокси-С 1-С3алкіл або С1-С3галоалкокси-С1-С3алкіл; R2 означає С1-С3галоалкіл; і R3 означає фтор, хлор або бром (підгрупа Б4). Найбільш переважними сполуками в підгрупі AB є сполуки, у яких R1 означає СН3 або СН 2ОСН3; і R2 означає CF3, CF2H або CFH2 (підгрупа В). У підгрупі В найбільш переважними є сполуки, у яких R1 означає СН3; і R2 означає CF3 (підгрупа В1). Іншою переважною групою є сполуки підгрупи БГ, у яких R1 означає СН3 або СН 2ОСН3; і R2 означає CF3, CF2H або CFH2 (підгрупа Г). У підгрупі Г найбільш переважними є сполуки, у яких R1 означає СН3; і R2 означає CF3 (підгрупа Г1). Сполуки за винаходом можна одержувати відповідно до наведеної нижче реакційної схеми 1. Піразол карбонової кислоти формули II піддають взаємодії з активувальним агентом, таким як тіонілхлорид, пентахлорид фосфор у або оксалілхлорид, у присутності розчинника при температурі від 0°С до температури дефлегмації, і здійснюють реакцію протягом 30хв. - 24год., одержуючи відповідний хлорангідрид Типовими розчинниками є толуол, бензол, ксилол, гексан, циклогексан, хлороформ або метиленхлорид. Отриманий ацилхлорид формули III, як правило, не виділяють. Нові карбоксаміди формули Іа переважно одержують взаємодією активованої карбонової кислоти формули III з ароматичним аміном формули IV у присутності розчинника типу толуолу, бензолу, ксилолу, гексану, циклогексану, хлороформу або метиленхлориду в присутності агента, що зв'язує кислоту, тип у триетиламіну, основи Хюніга, карбонату натрію, карбонату калію або бікарбонату натрію при температурі від 0°С до температури дефлегмації. Піразолтіоаміди формули Іb одержують взаємодією піразолкарбоксамідів Іа з пентасульфідом фосфору або реагентом Лавесона в розчиннику типу діоксану, тетрагідрофурану або толуолу при температурі від 0°С до температури дефлегмації. Переважно всю послідовність реакцій, представлених на схемі 1, здійснюють в одній посудині. Сполуки формули І також можна одержувати відповідно до наведеної нижче реакційної схеми 1А. Отриманий "in situ" піразол хлорангідриду карбонової кислоти формули III піддають взаємодії з ортогалозаміщеним феніламіном у присутності розчинника типу толуолу, бензолу, ксилолу, гексану, циклогексану, ТГФ, хлороформу або метиленхлориду та у присутності основи типу карбонату натрію, бікарбонату натрію, карбонату калію, основи Хюніга, триетиламіну або піридину при температурі від 0°С до температури дефлегмації. Отриманий піразолкарбоксамід формули Va піддають взаємодії з пара-заміщеною фенілбороновою кислотою (VI) у присутності паладієвого каталізатора типу Рd(Р(феніл)3)4, Рd(Р(феніл)3)Сl3, PdCl2dppb, Pd2(dba)3, Pd(OAc) 2, Pd(OAc) 2/(орто-толіл)3Р, Pd(OAc)2 /dppf, Pd(PhCN)2Cl2/Ph3As, Pd(CH 3CN)2Cl2, Pd2(dba)3/P(трет-бутил)3, Рd(ОАс) 2/Р(трет-бутил)2бі феніл, Pd(OAc) 2/TPPTS, Pd(OAc) 2/Pcy3, Pd(OAc) 2/P(O-ізоPr)3, Рd(ОАс)2/2-диметиламіно-2'-дициклогексилфосфінобіфеніл, Pd(OAc)2/2-диметиламіно-2'-ди-третбутилфосфінобіфеніл, Pd(OAc)2/(opтo-бiфeнiл)P(циклoгeкcил)2, у розчиннику типу 1,2-диметоксіетанат/вода, ДМФ, ДМА, ТГФ/вода, діоксан/вода, бензол, толуол, ксилол та ін., і основи типу карбонату натрію, бікарбонату натрію, карбонату калію, карбонату цезію, фосфату калію, триетиламіну, гідроксиду натрію, етилату натрію, трет-бутилату натрію, оксиду срібла, карбонату барію, фториду калію або фториду цезію при температурі від 0°С до температури дефлегмації. Піразолтіоаміди формули Іb одержують обробкою піразолкарбоксаміду формули Va P2S5 або реагентом Лавесона в розчиннику типу діоксану, тетрагідрофурану або толуолу при температурі від 0°С до температури дефлегмації, одержуючи піразолтіоамід формули Vb, а потім цей піразолтіоамід формули Vb піддають взаємодії з похідним боронової кислоти формули VI у присутності паладієвого каталізатора типу Pd(P(феніл)3)4, Рd(Р(феніл)3)Сl3, PdCl2dppb, Pd2(dba)3, Pd(OAc) 2, Рd(ОАс)2 /(орто-толіл)3Р, Pd(OAc)2/dppf, Pd(PhCN)2Cl2/Ph3As, Pd(CH 3CN)2Cl2, Pd2(dba)3/P(тpeт-бyтил)3 , Pd(OAc)2 /P(TPeT-бутил)2бі феніл, Pd(OAc)2 /TPPTS, Pd(OAc)2 /Pcy3, Pd(OAc) 2/P(O-ізо-Pr)3, Рd(ОАс)2 /2-диметиламіно-2'дициклогексилфосфінобіфеніл, Pd(OAc)2/2-диметиламіно-2'-ди-трет-бутилфосфінобіфеніл, Pd(OAc)2 /(ортобіфеніл)Р(циклогексил)2, у розчиннику типу 1,2-диметоксіетанат/вода, ДМФ, ДМА, ТГФ/вода, діоксан/вода, бензол, толуол, ксилол та ін., і основи типу карбонату натрію, бікарбонату натрію, карбонату калію, карбонату цезію, фосфату калію, тріетиламіну, гідроксиду натрію, етилату натрію, трет-бутилату натрію, оксиду срібла, карбонату барію, фториду калію або фториду цезію при температурі від 0°С до температури дефлегмації. Винахід стосується також сполук формул Va і Vb, у яких R1, R2 і X мають значення, вказані для формули І, a R4 означає галоген, переважно хлор, бром або йод. Сполуки формули IV є відомими з літератури або їх можна одержувати відповідно до реакційної схеми 2. Піразоли формули II є відомими з літератури або їх можна одержувати відповідно до реакційної схеми 3. При створенні винаходу несподівано було встановлено, що нові сполуки формули І із практичної точки зору мають дуже корисний спектр активностей у відношенні захисту рослин від хвороб, що викликаються грибами, а також бактеріями і вірусами. Сполуки формули І можна застосовувати в сільськогосподарському секторі і споріднених галузях як діючі речовини для боротьби зі шкідниками рослин. Нові сполуки відрізняються дуже високою активністю при низьких нормах витрати, добре переносяться рослинами і є безпечними для навколишнього середовища. Вони мають дуже високу лікувальну, профілактичну і системну активність і їх можна застосовувати для захисту багатьох культурних рослин. Сполуки формули І можна застосовувати для зменшення чисельності або знищення шкідників, наприклад, фітопатогенних мікроорганізмів, що зустрічаються на рослинах або на частинах рослин (плодах, квітках, листах, стеблах, бульбах, коренях) різних культур корисних рослин, при цьому захист від цих мікроорганізмів також поширюється на ті частини рослин, які формуються в більш пізній період. Сполуки формули І також можна застосовувати як агенти для протравлювання насіння шляхом обробки матеріалу для розмноження рослини, зокрема насінного матеріалу (плодів, бульб, зерен) і розсади рослин (наприклад, рису), з метою захисту їх від грибкових уражень, а також від фітопатогенних грибів, що живуть у грунті. Сполуки формули І, наприклад, є ефективними у відношенні фітопатогенних грибів, що належать до наступних класів: недосконалі гриби (наприклад, Botrytis, Pyricularia, Helminthosporium, Fusarium, Septoria, Cercospora та Alternaria) і Basidiomycetes (наприклад, Rhizoctonia, Hemileia, Puccinia). Вони також є ефективними у відношенні представників класів Ascomycetes (наприклад, Venturia і Erysiphe, Podosphaera, Monilinia, Uncinula) і класів Oomycetes (наприклад, Phytophthora, Pythium, Plasmopara). Особливо висока активність виявлена у відношенні справжньої борошнистої роси (Erysiphe spp.). Крім того, нові сполуки формули І є ефективними у відношенні фітопатогенних бактерій і вірусів (наприклад, у відношенні Xanthomonas spp., Pseudomonas spp., Erwinia amylovora, а також у відношенні вірусу тютюнової мозаїки). Культурні рослини, що підлягають захисту у відношенні вказаних у даному описі захворювань, які підпадають під обсяг даного винаходу, включають, наприклад, наступні види рослин: зернові (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, сорго і споріднені культури); бурякові (цукровий буряк і кормовий буряк); зерняткові, кісточкові і ягідні культури (яблуні, груші, сливи, персики, мигдаль, вишні, суниця, малина й ожина), бобові рослини (боби, сочевиця, горох, соя), олійні культури (рапс, гірчиця, мак, маслини, соняшникові, кокос, рицина, какао-боби, арахіс), огіркові рослини (гарбузи, огірки, дині), волокнисті рослини (бавовник, льон, конопля, джут), цитр усові культури (апельсини, лимони, грейпфрути, мандарини), овочеві культури (шпинат, салат, спаржа, капустяні, моркви, цибулі, томати, картоплі, солодкий перець), лаврові культури (авокадо, коричне дерево, камфорне дерево) або такі рослини, як тютюн, горіхи, кава, баклажани, цукровий очерет, чай, перець, виноград, хміль, банани і природні каучуконоси, а також декоративні рослини. Сполуки формули І застосовують у немодифікованій формі або переважно разом із допоміжними речовинами, які звичайно застосовують в технології приготування препаративних форм. Для цієї мети на їх основі відомими методами готують препаративні форми, наприклад, концентрати, які емульгуються, покривні пасти, розчини готові до застосування, які розпорошуються або які розбавляються, розведені емульсії, змочувані порошки, розчинні порошки, дусти, гранули, а також капсульовані, наприклад, у полімерних речовинах, форми. Залежно від типу композицій, методи обробки, такі як обприскування, обробка у вигляді туману, обпилювання, розкидання, нанесення покриття або поливання, вибирають залежно від поставлених цілей і переважаючих обставин. Композиції також можуть включати додаткові допоміжні речовини, такі як стабілізатори, піногасники, регулятори в'язкості, зв'язувальні речовини або прилипачі, а також добрива, донори мікроелементів або інші композиції, що сприяють досягненню конкретних впливів. Придатні носії і допоміжні речовини можуть бути твердими або рідкими і представляють собою сполуки, які застосовуються в галузі препаративних форм, наприклад, природні або регенеровані мінеральні речовини, розчинники, диспергувальні агенти, змочувальні агенти, прилипачі, загусники, зв'язувальні речовини або добрива. Такі носії описані, наприклад, у WO 97/33890. Сполуки формули І, як правило, застосовують у формі композицій, і їх можна вносити в місце проживання або на рослину, яка підлягає обробці, одночасно або послідовно з іншими сполуками. Ці додаткові сполуки можуть представляти собою, наприклад, добрива або донори мікроелементів або інші препарати, які впливають на ріст рослин. Вони також можуть представляти собою селективні гербіциди, а також інсектициди, фунгіциди, бактерициди, нематоциди, молюскициди або суміші декількох таких препаратів при необхідності з додатковими носіями, поверхнево-активними речовинами або ад'ювантами, які сприяють нанесенню, які звичайно застосовують в галузі препаративних форм. Сполуки формули І можна змішувати з іншими фунгіцидами, при цьому в деяких випадках несподівано може бути отримана синергетична дія. Особливо переважними компонентами таких сумішей є азоли, такі як азаконазол, бітертанол, пропіконазол, дифеноконазол, диніконазол, ципроконазол, епоксиконазол, флухінконазол, флусилазол, флутріафол, гексаконазол, імазаліл, імібенконазол, іпконазол, тебуконазол, тетраконазол, фенбуконазол, метконазол, міклобутаніл, пефуразоат, пенконазол, бромуконазол, пірифенокс, прохлораз, тріадимефон, тріадименол, трифлумізол або тритіконазол; піримідинілкарбіноли, такі як анцимідол, фенаримол або нуаримол; 2-амінопіримідини, такі як бупіримат, диметиримол або етиримол; морфоліни, такі як додеморф, фенпропідин, фенпропіморф, спіроксамін або тридеморф; анілінопіримідини, такі як ципродиніл, піриметаніл або мепаніпірим; піроли, такі як фенпіклоніл або флуді оксоніл; феніламіди, такі як беналаксил, фуралаксил, металаксил, R-металаксил, офурас або оксадиксил; бензімідазоли, такі як беноміл, карбендазим, дебакарб, фуберідазол або тіабендазол; дикарбоксиміди, такі як хлозолінат, дихлозолін, іпродіон, міклозолін, процимідон або вінклозолін; карбоксаміди, такі як карбоксин, фенфурам, флутоланіл, мепроніл, оксикарбоксин або тіфлузамід; гуанідини, такі як гуазатин, додин або іміноктадин; стробілурини, такі азоксистробін, крезоксим-метил, метоміностробін, SSF-129, метил-2[(2трифторметил)пірид-6-ілоксиметил]-3-метоксіакрилат або О-метилоксим метилового ефіру 2-[a{[(a-метил-3трифторметилбензил)іміно]окси}-орто-толілгліоксилової кислоти (трифтороксистробін); дитіокарбамати, такі як фербам, манкоцеб, манеб, метирам, пропінеб, тріам, цинеб або цирам; N-галометилтіодикарбоксиміди, такі як каптафол, каптан, дихлофлуанід, флуромід, фолпет або толіфлуанід; сполуки, які містять мідь, такі як бордоська рідина, гідроксид міді, оксихлорид міді, сульфат міді, оксид міді(І), манкопер або оксин міді; нітрофенольні похідні, такі як дінокаб або нітротал-ізопропіл; фосфорорганічні похідні, такі як едифенфос, іпробенфос, ізопротіолан, фосдіфен, піразофос або толклофос-метил; сполуки з різних інших класів, такі як ацибензолар-S-метил, анілазін, бластицидін-S, хінометіонат, хлоронеб, хлороталоніл, цимоксаніл, дихлон, дихломезин, диклоран, діетофенкарб, диметоморф, дитіанон, етридіазол, фамоксадон, фенамідон, фентин, ферімзон, флуазінам, флусульфамід, фенгексамід, фосетил алюміній, гімексазол, касугаміцин, метасульфокарб, пенцикурон, фталід, поліоксини, пробеназол, пропамокарб, пірохілон, хіноксифен, хінтозен, сірка, тріазоксид, трициклазол, трифорин, валідаміцин, (S)-5-метил-2-метилтіо-5-феніл-3-феніламіно-3,5дигідроімідазол-4-он (RPA 407213), 3,5-дихлор-N-(3-хлор-1-етил-1-метил-2-оксопропіл)-4-метилбензамід (RH7281), N-аліл-4,5-диметил-2-триметилсилілтіофен-3-карбоксамід (MON 65500), 4-хлор-4-ціан-N,N-диметил-5пара-толілімідазол-1-сульфонамід (IKF-916), N-(1-ціан-1,2-диметилпропіл)-2-(2,4-дихлорфенокси)пропіонамід (АС 382042) або іпровалікарб (SZX 722). Переважним методом внесення сполуки формули І або агрохімічної композиції, яка включає принаймні одну з цих сполук, є обробка листя. Кратність обробок і норма витрати залежать від ризику зараження відповідним патогеном. Однак сполуки формули І також можуть проникати в рослину через корені з грунту (системна дія) при насиченні місця мешкання рослини рідкою композицією або, якщо сполуки вносять у гр унт у твердій формі, наприклад, у виді гранул (грунтове внесення). При культивуванні риса-паді такі гранули можна вносити на затоплюване рисове поле. Для обробки насінного матеріалу сполуки формули І також можна наносити на насіння (покриття) або шляхом просочення зерен або бульб рідкою композицією фунгіциду, або шляхом покриття їх твердою композицією. Препаративні форми, тобто композиції, які містять сполуку формули І і при необхідності твердий або рідкий ад'ювант, одержують відомим методом, як правило, шляхом ретельного змішування та/або подрібнювання сполуки з наповнювачами, наприклад, з розчинниками, твердими носіями і необов'язково з поверхнево-активними речовинами (ПАР). Агро хімічні композиції, як правило, містять від 0,1 до 99мас. %, переважно від 0,1 до 95мас. % сполуки формули І, від 99,9 до 1мас. %, переважно від 99,8 до 5мас. % твердого або рідкого ад'юванта і від 0 до 25мас. %, переважно від 0,1 до 25мас. % поверхнево-активної речовини. Переважні норми витрати, як правило, складають від 5г до 2кг діючої речовини (д.р.) на гектар (га), переважно від 10г до 1кг д.р./га, найбільш переважно від 20 до 600г д.р./га. При використанні для протравляння насіння норми витрати складають від 10мг до 1г діючої речовини на 1кг насіння. Незважаючи на те, що як композиції, якінадходять до продажу, звичайно більш переважними є концентровані сполуки, кінцевий споживач, як правило, використовує розведені композиції. Описаний вище винахід проілюстрований нижченаведеними прикладами, які ніяким чином не спрямовані на обмеження його обсягу. Температури представлені в градуса х Цельсію. Використовуються такі скорочення: tпл. означає температуру плавлення; tкип означає температуру кипіння. "ЯМР" означає спектр ядерного магнітного резонансу. MC означає мас-спектр. "%" означає мас. %, якщо не вказано, що відповідні концентрації представлені в інших одиницях. Приклад 1 (4'-Хлорбіфеніл-2-іл)амід 1-метил-3-трифторметил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти Розчин, який містить 1-метил-3-трифторметил-1Н-піразол-4-карбонову кислоту (0,68г) і оксалілхлорид (0,49г) у метиленхлориді (30мл), перемішують протягом 2год. при кімнатній температурі в присутності каталітичної кількості ДМФ. Утворений розчин хлорангідриду потім додають при 0°С до розчину, який містить 4'-хлорбіфеніл-2-іламін (0,71г) і триетиламін (0,36г) у 15мл метиленхлориду. Після відганяння розчинника за допомогою вакууму, який створюють водоструминним насосом, залишок розчиняють у етилацетаті/воді. Етилацетатну фаз у екстрагують двічі водою. Після сушіння органічної фази над Na2SO4 розчинник відганяють за допомогою вакууму, який створюють водоструминним насосом, залишок очищають за допомогою хроматографії на колонках (силікагель; елюент: етилацетат/гексан=1:1). Одержують 0,8г (4¢-хлорбіфеніл-2іл)аміду 1-метил-3-трифторметил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти у формі коричнюватих кристалів з tпл 144146°C. Приклад 1 (реакція сполучення Сузукі) (4'-Хлорбіфеніл-2-іл)амід 1-метил-3-трифторметил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти Розчин, який містить (2-бромфеніл)амід 1-метил-3-трифторметил-1Н-піразол-4-карбонової кислоти (0,64г), 4-хлорбензолборонову кислоту (0,29г), порошкоподібний карбонат натрію (0,25г) і тетракіс(трифенілфосфін)паладію (0,04г) у 25мл 1,2-диметоксіетану (ДМЕ) і 2мл води, витримують при температурі дефлегмації протягом 20год. Після охолодження розчинник видаляють за допомогою вакууму, який створюють водоструминним насосом, і залишок розчиняють у етилацетаті/воді. Етилацетатну фазу промивають двічі водою і соляним розчином і сушать над сульфатом натрію. Після відганяння розчинника одержують неочищений продукт, який додатково очищують за допомогою хроматографії на колонках (силікагель; елюент: етилацетат/гексан=1:1) або перекристалізовують з метил-трет-бутилового ефіру (МТБЕ). Після очищення одержують 0,6г продукту; tпл 145-146°С. Аналогічним чином з використанням описаних вище методів одержують наведені нижче сполуки формули І. Таблиця 1 Сполука № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 R1 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 CF3 CF3 СН3 R2 CF3 CF3 CF3 CF3 CF2H CF2H CF2H CF2H CF3 CF3 CF2H R3 Cl F Br I Cl F Br I Cl F F X О О О О О О О О О О О Фіз. дані, tпл°С 144-146 149-151 161-162 144-145 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 CH3 CF2H CF2H CF2H CF2H СН3 CH2OCH3 CH2OCH3 CH2OCH3 CH2OCH3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 CF3 CF3 CH2OCH3 CH2OCH3 CH2OCF3 CH2OCF3 СН3 СН3 СН3 CF2H CF3 CF3 CF3 CF3 CF2CF3 CF3 CF3 CF3 CF3 CF3 CF3 CF3 CF3 CF2H CF2H CF2H CF2H CF3 CF3 CF3 CF3 CF3 CF3 CF2H CF2H CF2CF3 Cl F Cl F Cl F Cl F Cl F Cl F Br l F Cl Br l Cl F Cl F Cl F Cl F F O O O O O O O O O O S S S S S S S S S S S S S S S S S 85-86 125-127 Таблиця 2 Сполука № 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 R1 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН2ОСН3 СН2ОСН3 СН2ОСН3 СН2ОСН3 СН2ОСН3 СН2ОСН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН3 СН2ОСН3 СН2ОСН3 R2 CF2H CF2H CF2H CF3 CF3 CF3 CF3CF2 CF2H CF2H CF2H CF3 CF3 CF3 CF2H CF2H CF2H CF3 CF3 CF3 CF3CF2 CF2H CF2H R3 Cl Br F Cl Br I Br Cl Br I Cl Br I Cl Br I Cl Br I Br Cl Br X О О О О О О О О О О О О О S S S S S S S S S Фіз. дані, tпл°С 120-121 127-128 176-177 107-108 109-110 98-99 102-103 61 62 63 64 СН2ОСН3 СН2ОСН3 СН2ОСН3 СН2ОСН3 CF2H CF3 CF3 CF3 I Cl Br I S S S S Приклади композицій сполук формули І Відповідно до методів, описаних у WO 97/33890, одержують композиції сполук формули І, такі як концентрати, що емульгуються, розчини, гранули, дуе ти і змочувані порошки. Біологічні приклади: Фунгіцидна активність Приклад В-1: Активність у відношенні Puccinia recondita на пшениці (бура іржа пшениці) Однотижневі рослини пшениці сорту Arinа обробляють композицією тестованої сполуки (0,02% діючої речовини) у камері для обприскування. Через 1 день після обробки рослини пшениці інокулюють шляхом обприскування досліджуваних рослин суспензією спор (1 х 105 уредоспор/мл). Після інкубації протягом 2 днів при 20°С та 95%-вій відносній вологості рослини витримують у теплиці протягом 8 днів при 20°С та 60%-вій відносній вологості. Ознаки хвороби оцінюють через 10 днів після інокуляції. Сполуки з таблиці І виявили активність у цьому досліді (ураження