Спосіб векторкардіографічної діагностики відсутності нав’язування ритму стимулюючим електродом при застосуванні кардіоресинхронізаційної стимуляції

Реферат: Спосіб векторкардіографічної діагностики відсутності нав'язування ритму стимулюючим електродом при застосуванні кардіоресинхронізаційної стимуляції включає проведення ЕКГобстеження, при якому пацієнту проводять ЕКГ-обстеження, дані якого вводяться в комп'ютер з векторкардіографічною програмою, яка забезпечує реєстрацію векторкардіографічних петель у трьох взаємноперпендикулярних площинах, одержують взірці петель QRS, якщо графіка взірця петлі QRS бівентрикулярної стимуляції подібна до графіки взірця петлі QRS правошлуночкової стимуляції або графіки взірця петлі QRS лівошлуночкової стимуляції, роблять висновок про відсутність нав'язування ритму відповідно лівошлуночковим чи правошлуночковим електродом. UA 75705 U (12) UA 75705 U UA 75705 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сфери медицини, зокрема до кардіохірургії та кардіології, і може бути використана для визначення нав'язування ритму стимулюючими електродами. Відомим способом визначення нав'язування ритму стимулюючим електродом є рентгенологічна візуалізація рентгенконтрастної тіні електрода (Shettigar UR, Loungani RR, Smith CA. Inadvertent permanent ventricular pacing from the coronary vein: an electrocardiographic, roentgenographic, and echocardiographic assessment. Clin Cardiol 1989; 12:267-74; Hart D, Luiza P, Arshad R, et al. Assessment of ventricular capture in patient with cardiac resynchronization devicts; a simple surface electrocardiographic algorithm. PACE 2003; 26:1083) Недоліком цього способу є опромінення пацієнта і медперсоналу. Іншим відомим способом визначення нав'язування ритму стимулюючим електродом є аналіз стимульованого комплексу QRS електрокардіограми з визначенням електричної осі серця, діагностика проводиться у фронтальній площині, пацієнту проводять первинну ЕКГ, яку порівнюють із повторною ЕКГ (Amman P, Sticherling С, Kalusche D, et al. An electrocardiogrambased algorithm to detect loss of left ventricular capture during cardiac resunchronization theraphy. Ann Inter Med 2005; 142:968-73.) Недоліком цього способу є потреба в додаткових вимірюваннях амплітуд зубців і розрахунках, діагностика проводиться тільки у фронтальній площині, адекватна інтерпретація стимульованого комплексу доступна тільки при достатньому електрокардіографічному досвіді. В основу корисної моделі була поставлена задача розробки способу векторкардіографічної діагностики відсутності нав'язування ритму стимулюючим електродом при застосуванні кардіоресинхронізаційної стимуляції, яка дозволила неінвазивно без додаткових вимірювань і розрахунків автоматично і швидко одержувати точну просторову орієнтацію електричної осі серця (виражену в градусах) у трьох взаємно перпендикулярних площинах і реєструвати графічні взірці кожної конкретної локалізації стимулюючого електрода у вигляді векторної петлі QRS, яка відображає просторово-часову послідовність періоду деполяризації шлуночків серця. Поставлена задача вирішується у способі векторкардіографічної діагностики відсутності нав'язування ритму стимулюючим електродом при застосуванні кардіоресинхронізаційної стимуляції, що включає проведення ЕКГ-обстеження. Новим є те, що пацієнту проводять ЕКГобстеження, дані якого вводяться в комп'ютер з векторкардіографічною програмою, яка забезпечує реєстрацію векторкардіографічних петель у трьох взаємно перпендикулярних площинах, одержують взірці петель QRS, якщо графіка взірця петлі QRS бівентрикулярної стимуляції подібна до графіки взірця петлі QRS правошлуночкової стимуляції або графіки взірця петлі QRS лівошлуночкової стимуляції, роблять висновок про відсутність нав'язування ритму відповідно лівошлуночковим чи правошлуночковим електродом. Технічний результат полягає в тому, що завдяки застосуванню нової методики вдалося вирішити проблему точної швидкої легковідтворюваної діагностики нав'язування ритму стимулюючих шлуночки електродів без опромінення пацієнта і медперсоналу. Використання даного способу здійснюється наступним чином: Пацієнту накладаються на поверхню тіла одноразові електроди за стандартною електрокардіографічною методикою і під'єднуються до портативного електрокардіографа. Проводять ЕКГ, дані якої вводяться в комп'ютер з векторкардіографічною програмою, яка, подаючи відведення осей X і Y на горизонтальні і вертикальні відхиляючі пластини, формує петлю у фронтальній площині, подаючи відведення осей Z і Y на горизонтальні і вертикальні відхиляючі пластини, формує петлю у сагітальній площині і, подаючи відведення осей X і Z на горизонтальні і вертикальні відхиляючі пластини, формує петлю у трансверзальній площині. Одержані взірці петель відповідають локалізації імплантованих стимулюючих електродів. При застосуванні пристроїв для ресинхронізаційної терапії серця у випадках, коли графіка взірця петлі бівентрикулярної стимуляції стає подібною до графіки взірця правошлуночкової або взірця лівошлуночкової стимуляції, роблять висновок про відсутність нав'язування стимуляції відповідно лівошлуночковим чи правошлуночковим електродом. Реєстрацію векторкардіограм виконують на апараті ЮТАС, використовуючи спеціально розроблене програмне забезпечення, яке дозволяє відобразити процес збудження шлуночків серця у вигляді петель, які відображають безперервну динаміку величини і орієнтації всіх моментних векторів електрорушійної сили серця за період деполяризації шлуночків і дають можливість прослідкувати зміну швидкості розповсюдження збудження шлуночків у просторі. Реєструють петлі перед імплантацією пристрою для ресинхронізаційної терапії серця, при стимуляції правого шлуночка, при стимуляції лівого шлуночка і при бівентрикулярній стимуляції. Додатково програмують атріовентрикулярну і міжшлуночкову затримку і на оптимальних параметрах програми реєструють петлю. Одержані взірці петель відповідають локалізації імплантованих стимулюючих електродів. У випадках, коли графіка петель бівентрикулярної 1 UA 75705 U 5 10 15 20 25 30 стимуляції стає подібною до графіки правошлуночкової або лівошлуночкової стимуляції, роблять висновок про відсутність нав'язування стимуляції відповідно лівошлуночковим чи правошлуночковим електродом. На Фіг. 1 зображено графіку петлі комплексу QRS при стимуляції лівого шлуночка. На Фіг. 2 зображено графіку петлі комплексу QRS при бівентрикулярній стимуляції. На Фіг. 3 зображено графіку петлі комплексу QRS при стимуляції лівого шлуночка. На Фіг. 4 зображено графіку петлі комплексу QRS при стимуляції правого шлуночка. На Фіг. 5 зображено графіку петлі комплексу QRS при бівентрикулярній стимуляції. Спосіб, що заявляється, ілюструється прикладами його застосування: Приклад 1: Хвора П. 59 р. госпіталізована в НІССХ ім. Амосова з діагнозом: Ділатаційна кардіоміопатія з блокадою лівої ніжки пучка Гіса, серцева недостатність III функціонального класу. 20.04.2012 р проведена імплантація кардіоресинхронізаційного пристрою. Проводиться ЕКГ-обстеження з застосуванням комп'ютерної векторкардіографічної програми і аналізується графіка петлі комплексу QRS при відключеному стимуляторі, яка характерна для блокади лівої ніжки пучка Гіса. Аналогічно проводиться і аналізується графіка петель комплексів QRS при стимуляції лівого шлуночка, де петля орієнтована вверх, вліво до -40°і назад від осі Y на 70° (Фіг. 1); при стимуляції правого шлуночка та при бівентрикулярній стимуляції, де петля орієнтована вверх, вліво до -40° у фронтальній площині і назад на 70° від oci Y у сагітальній площині (Фіг. 2). Тобто виявлено, що форма і орієнтація петель при бівентрикулярній стимуляції подібна до форми і орієнтації петель при стимуляції лівого шлуночка, що дає змогу зробити висновок про відсутність нав'язування ритму правошлуночковим електродом. Приклад 2: Хвора А. 59 р. госпіталізована в НІССХ ім. Амосова з діагнозом: Ділатаційна кардіоміопатія з блокадою лівої ніжки пучка Гіса і систолічною недостатністю лівого шлуночка, серцева недостатність II А-Б. Стан після імплантації кардіоресинхронізаційного пристрою 16.05.11 р. Проводиться ЕКГ-обстеження з застосуванням комп'ютерної векторкардіографічної програми і аналізується графіка петлі комплексу QRS при відключеному стимуляторі, яка характерна для блокади лівої ніжки пучка Гіса. Аналогічно проводиться і аналізується графіка петель комплексів QRS при стимуляції лівого шлуночка, де петля орієнтована вверх, вліво до 70°і вперед від осі Y на 40° (Фіг. 3); при стимуляції правого шлуночка, де петля орієнтована вниз і вліво до -85° у фронтальній площині і назад на 60° від осі Y у сагітальній площині (Фіг. 4), та при бівентрикулярній стимуляції, де петля орієнтована вверх, вліво до -70° у фронтальній площині і назад на 40° від oci Y у сагітальній площині (Фіг. 5). Тобто взірці ні при стимуляції правого шлуночка, ні при стимуляції лівого шлуночка не подібні до взірця при бівентрикулярній стимуляції, відповідно всі електроди нав'язують ритм. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб векторкардіографічної діагностики відсутності нав'язування ритму стимулюючим електродом при застосуванні кардіоресинхронізаційної стимуляції, що включає проведення ЕКГ-обстеження, який відрізняється тим, що пацієнту проводять ЕКГ-обстеження, дані якого вводяться в комп'ютер з векторкардіографічною програмою, яка забезпечує реєстрацію векторкардіографічних петель у трьох взаємно перпендикулярних площинах, одержують взірці петель QRS, якщо графіка взірця петлі QRS бівентрикулярної стимуляції подібна до графіки взірця петлі QRS правошлуночкової стимуляції або графіки взірця петлі QRS лівошлуночкової стимуляції, роблять висновок про відсутність нав'язування ритму відповідно лівошлуночковим чи правошлуночковим електродом. 2 UA 75705 U 3 UA 75705 U 4 UA 75705 U 5 UA 75705 U 6 UA 75705 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7