Спосіб спрощеної оцінки ризику несприятливого перебігу гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента st

Реферат: UA 83742 U UA 83742 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може використовуватися при проведенні досліджень з метою оцінки ризику настання найближчих несприятливих наслідків при гострому коронарному синдромі (ГКС) з елевацією сегмента ST, а саме - настання смерті від серцево-судинних причин в стаціонарі. Рання оцінка ризику розвитку несприятливих подій у хворих з ГКС з елевацією ST, яка має на меті профілактику їх виникнення є актуальною задачею. Відомо багато факторів ризику, які можуть мати несприятливий прогностичний ефект, однак ізольовано вони рідко дозволяють визначити подальший перебіг захворювання. Оцінка ризику виникнення ускладнень у хворих з ГКС основана на мультиваріантних моделях - шкалах. Стратифікація ризику за цими шкалами має бути точною, надійною і, бажано, нескладною та доступною, пов'язаною з найменшими витратами. Протягом останнього десятиріччя запропоновано кілька шкал стратифікації ризику хворих з ГКС, але не всі шкали мають однакову прогностичну цінність. Більшість шкал розроблено на базі даних клінічних досліджень, в які входили хворі певних категорій. Тому, під час валідації деяких шкал з'ясувалося, що їхня інформативність обмежена. В шкали РАМІ, CADILLAC входили пацієнти з ГКС з елевацією ST, яким проводили ПКВ [Baptista S.B., Abreu P.F., Loureiro J.R., et al Score РАМІ para Previsao da Mortalidade no Enfarte Agudo do Miocardio Tratado com Angioplastia Primaria. // Rev. Port. Cardiol.2004. - Vol. 23 (5). - P. 683-693; Halkin A, Singh M, Nikolsky E, et al. Prediction of mortality after primary percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction: the CADILLAC risk score. // J. Am. Coll. Cardiol.-2005. - Vol.-45. - P.1397-1405]. Модель TIMI-STEMI виявилася валідною лише для прогнозування 30-добової смертності у хворих після тромболізису, в той час, для оцінки ризику хворих, яким не проводили реперфузійної терапії шкала виявилася непридатною [Antman E.M., Cohen M., Bernink P.J. et al The TIMI risk score for unstable angina/non-ST elevation MI: a method for prognostication and therapeutic decision making // JAMA.-2000. - Vol. 284. - P. 835842]. Зручний у використанні "простий індекс ризику", розроблений дослідниками Іп-ТІМЕ II, виявився непридатним для оцінки ризику ускладненого перебігу пізнього постінфарктного періоду [Morrow D.A. et al The InTIME II Trial // Circulation.-2000. - V. 102. - P. 2031-2037]. За даними порівняння інформативності шкал, однією з найточніших вважають шкалу GRACE, яку було розроблено на базі міжнародного реєстру ГКС, але є 263 бальною, що також дещо ускладнює її використання в клінічній практиці [Grander СВ., Goldberg R.J., Dabbous O. et al. Predictors of hospital mortality in the Global Registry of Acute Coronary Events // Arch. Intern. Med.2003. - Vol. 163. - P. 2345-2353]. Одним з найбільш значимих обмежень є мала вивченість в популяції українських хворих (Україна не приймала участь у вищезазначених дослідженнях). Крім того, за даними українського реєстру STIMUL 70,08 % хворих з ГКС нашої країни лікують консервативно без відновлення прохідності інфаркт-зумовлюючої артерії [Валуєва С.В., Денисюк В.І. Пілотний реєстр гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST "STIMUL": характеристика хворих, організація медичної допомоги на госпітальному етапі лікування // Укр. кардіол. журн.2012. - № 3. - С. 72-79]. Таким чином, актуальним залишається пошук "зручної" та високоспецифічної прогностичної шкали госпітальної летальності для хворих з ГКС з елевацією ST незалежно від обраної стратегії його лікування. Найбільш географічно близькою для України виявилась шкала, розроблена на базі російського реєстру ГКС - РЕКОРД, в якій через низький рівень визначення кардіоспецифічних маркерів, в останню не включали тропоніни [Эрлих А.Д. Шкала для ранней оценки риска смерти и развития инфаркта миокарда в период пребывания в стационаре больных с острыми коронарными синдромами (на основе данных регистра РЕКОРД) // Кардиология.-2010. - № 10. С. 11-15]. Подібна проблема існує і в Україні, за даними українського реєстру ГКС STIMUL, останні визначали лише у 350 (31,73 %) осіб, тому актуальним є створення шкали, якою можна було б користуватись всім хворим з ГКС, особливо в перші години розвитку ГКС, коли кардіоспецифічні маркери пошкодження міокарда ще не підвищені та у пацієнтів, яким немає можливості їх визначити взагалі. Таким чином, в існуючих прогностичних шкалах є ряд обмежень, через що вони не мають широкого поширення в повсякденній клінічній практиці, особливо для хворих нашої країни. Найближчим аналогом до запропонованого способу є спосіб оцінки ризику несприятливих наслідків після інфаркту міокарда (патент України № 39461, № заявки u200812048 від 10.10.2008; рішення про видачу деклараційного патенту від 25.02.2009 Пархоменко О.М., Гур'єва О.С., Іркін О.І., Кушнір СП., Шумаков О.В. та ін.). Однак, шкала дозволяє оцінювати ризик смертності від серцево-судинних причин через 5 років після перенесеного гострого інфаркту міокарду (ІМ), потребує визначення кардіоспецифічного маркера рівня МВ 1 UA 83742 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 креатинфосфокінази, а також не включає хворих, які померли протягом перших 10 днів з моменту розвитку гострого IМ, тобто хворих більш високого ризику. Модель оцінки ризику госпітальної летальності розроблена на основі українського реєстру ГКС з елевацією ST-STIMUL, до якого увійшли ПОЗ хворих віком 18 років, які були госпіталізовані в кардіологічні та кардіохірургічні стаціонари м. Вінниця та м. Хмельницький (3 центри) за період від січня 2008 до червня 2011 років протягом перших 24 год. з моменту розвитку симптомів. Задачею корисної моделі є розробка спрощеного способу оцінки ризику настання госпітальної летальності у хворих з ГКС з елевацією ST шляхом аналізу клініко-анамнестичних даних та лабораторних методів діагностики. Поставлена задача вирішується тим, що у способі спрощеного прогнозування госпітальної летальності при гострому коронарному синдромі з елевацією сегмента ST, що включає отримання даних про вік хворого, визначення симптомів гострої серцевої недостатності за допомогою технічних засобів, вимірювання систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, визначення швидкості клубочкової фільтрації нирок, отримання даних про проведення реваскуляризаційної терапії при наявності хронічної серцевої недостатності, згідно з корисною моделлю, спосіб розроблений на основі українського реєстру гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST STIMUL, включає визначення рівня гемоглобіну при госпіталізації для хворих, яким не проводять визначення концентрації кардіоспецифічного маркера тропоніну І, після чого присвоюють кожному показнику коефіцієнт в межах від 0 до 5, підсумовують значення коефіцієнтів, отримують результуюче значення суми коефіцієнтів для визначення ступеня ризику, причому значення суми коефіцієнтів від 0 до 5,5 відповідає низькому ризику госпітальної летальності при гострому коронарному синдромі з елевацією ST (1 %), від 6 до 10,5 - середньому ризику (4-5 %), від 11 до 15,5 - високому ризику (25-30 %), та більше 16 - дуже високому ризику (85 % і більше). Спільними ознаками із існуючими способами оцінки ризику несприятливого наслідку є використання як маркерів ризику: 1) віку хворих; 2) наявності проявів гострої серцевої недостатності за допомогою технічних засобів; 3) частота серцевих скорочень; 4) рівень систолічного артеріального тиску; 5) швидкість клубочкової фільтрації; 6) непроведення реперфузійної терапії; 7) ознак серцевої недостатності в анамнезі. Спосіб відрізняється тим, що для оцінки ризику госпітальної летальності проводили: 1) визначення рівня гемоглобіну; 2) визначення рівнів систолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, швидкості клубочкової фільтрації, гемоглобіну, тропоніну І з оптимальним співвідношенням специфічності та чутливості щодо прогнозування несприятливих наслідків, якими виявились рівень систолічного артеріального тиску менше 100 мм.рт.ст, частота серцевих скорочень більше 100 уд/хв; швидкість клубочкової фільтрації менше 65 мл/хв; гемоглобін менше 100 г/л, які і були включені в шкалу в якості умовної прогностичної межі. Перевагами цього способу є: 1) створення шкали на базі реєстру ГКС з елевацією сегмента ST, в який включались всі без винятку хворі з ГКС, на відміну від спеціально організованих досліджень, які мали певні критерії включення та виключення; 2) можливість користування спрощеною шкалою у всіх хворих незалежно від визначення у них кардіоспецифічних маркерів пошкодження міокарда, що дозволяє оцінювати ризик у хворих в перші години розвитку ГКС, а також у осіб, в яких визначення тропоніну І є недоступним; 3) можливість користування спрощеною шкалою незалежно від обраної стратегії лікування ГКС з елевацією сегмента ST: реперфузійної терапії чи консервативного ведення без відновлення прохідності інфаркт-зумовлюючої артерії; 4) присвоєння кожному з незалежних прогностичних факторів певної кількості балів залежно від їх ваги. Точність оцінки ризику настання госпітальної летальності складає 64,3 % випадків з cstatistic 0,93 % при 95 % довірчих інтервалах 0,88-0,98 (р