Спосіб прогнозування дворічної смертності після гострого інфаркту міокарда з зубцем q

Реферат: UA 83741 U UA 83741 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології і може використовуватися при проведенні досліджень з метою оцінки ризику настання віддалених несприятливих наслідків після перенесеного гострого інфаркту міокарда (ІМ) з зубцем Q, а саме - настання смерті від серцево-судинних причин через два роки після інфаркту. Оцінка ризику розвитку несприятливих подій у пізньому постінфарктному періоді після перенесеного ІМ з зубцем Q, яка має на меті профілактику їх виникнення, є актуальною задачею. При всій важливості госпітальної летальності, наслідки віддаленого спостереження за хворими з перенесеним ІМ є важливими і потребують подальшого вивчення. На сьогодні, для визначення довгострокового прогнозу у таких хворих використовують шкалу GRACE [A validated prediction model for all forms of acute coronary syndrome. Estimating the risk of 6-month postdischarge in an international registry / A.E. Kim, M.J. Lim, O.H.Dabbous et al. // JAMA.-2004. Vol. 291. - Vol. 22. - P. 2727-2733] і РАМІ [Baptista S.B., Abreu P.F., Loureiro J.R., et al Score РАМІ para Previsao da Mortalidade no Enfarte Agudo do Mioćardio Tratado com Angioplastia Primária. // Rev. Port. Cardiol.-2004. - Vol. 23 (5). - P. 683-693] для визначення шестимісячного прогнозу, а також CADILLAC [Halkin A, Singh M, Nikolsky E, et al. Prediction of mortality after primary percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction: the CADILLAC risk score. // J. Am. Coll. Cardiol.-2005. - Vol.-45. - P. 1397-1405] для стратифікації ризику річної смертності. В нашій країні для оцінки ризику несприятливих наслідків через п'ять років після перенесеного ІМ запропонована шкала (патент № 39461 "Спосіб оцінки ризику несприятливих наслідків після інфаркту міокарда"). В моделі оцінки віддаленого прогнозу РАМІ та CADILLAC також увійшли пацієнти з гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST, однак шкали були побудовані на базі клінічних досліджень, на відміну від шкали STIMUL, яка створена на основі реєстрового дослідження, в які увійшов лише спеціально відібраний контингент хворих, а хворі високого ризику переважно залишились поза їх уваги. До досліджень увійшли лише пацієнти, яким були проведені інтервенційні втручання. Так як первинні коронарні втручання були проведені лише 21,49 % осіб за даними реєстру STIMUL [Валуєва С.В. Український реєстр "STIMUL": результати дворічного спостереження за хворими, які перенесли Q-інфаркт міокарда // Укр. кардіологічний журн.-2012. - № 6. - С 76-80], то більшості пацієнтів, яким не проводили інтервенційні втручання, не можна користуватись даними шкалами. Модель РАМІ передбачає ризик летального наслідку через 1 та 6 місяців (c-statistic - 0,78), CADILLAC - через 12 місяців (с-statistic - 0,79), на відміну, запропонована шкала STIMUL дозволяє визначати ризик несприятливого наслідку протягом двох років (c-statistic - 0,89). Шкала дозволяє визначати ризик у пацієнтів незалежно від методу їх лікування в стаціонарі. Шкала прогнозування шестимісячної смертності GRACE також побудована на базі міжнародного реєстру гострих коронарних синдромів, до якого увійшли 11.389 хворих, тому відображає реальну клінічну характеристику таких хворих в світі, можливості надання медичної допомоги та частоту виникнення в них ускладнень [A validated prediction model for all forms of acute coronary syndrome. Estimating the risk of 6-month postdischarge in an international registry / A.E. Kim, M.J. Lim, O.H.Dabbous et al. // JAMA.-2004. - Vol. 291. - Vol. 22. - P. 2727-2733]. Слід зазначити, що точність шкали щодо оцінки ризику смерті протягом 6 міс. після ГКС з елевацією сегмента ST була меншою, ніж для ГКС без елевації ST. Інформативність шкали, для оцінки ризику смерті протягом 6 міс. зберігалася протягом чотирьох років, але точність визначення п'ятирічного прогнозу за допомогою цієї шкали була незадовільною (c-statistic 0,81). До того ж шкала є 263 бальною, що також дещо ускладнює її використання в клінічній практиці. Одним з найбільш значимих обмежень вищеописаних шкал є те, що Україна не приймала участь у вказаних дослідженнях, тому актуальним залишається пошук "зручної" та високоспецифічної прогностичної шкали дворічної смертності, яка б включила популяцію українських хворих з ГКС з елевацією ST і була дієвою для всіх пацієнтів незалежно від методу лікування ГКС. Найближчим аналогом до запропонованого способу є спосіб оцінки ризику несприятливих наслідків після інфаркту міокарда (патент України № 39461, № заявки u200812048 від 10.10.2008; рішення про видачу деклараційного патенту від 25.02.2009 Пархоменко О.М., Гур'єва О.С., Іркін О.І., Кушнір С.П., Шумаков О.В. та ін.), який дозволяє оцінювати ризик смертності від серцево-судинних причин через 5 років після перенесеного гострого ІМ. Однак, шкала створена на базі ретроспективного дослідження, проведеного в національному науковому центрі "Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска" НАМН України, включає в себе, поряд із клінічною, лабораторну діагностику (лейкоцити, МВ-фракція 1 UA 83741 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 креатинфосфокінази, швидкість клубочкової фільтрації), яка потребує більше часу на її визначення: кількість лейкоцитів в периферичній крові на першу, третю та десяту добу, час нормалізації рівня МВ-креатинфосфокінази (протягом двох діб), динаміка швидкості клубочкової фільтрації на першу, третю та десяту добу та ознак гострої серцевої недостатності протягом десяти діб. Крім того, в дослідження не включали хворих, які померли протягом перших 10 днів з моменту розвитку гострого ІМ, тобто хворих більш високого ризику. Модель оцінки ризику дворічної смертності розроблена на основі українського реєстру ГКС з елевацією ST-STIMUL, до якого увійшли ПОЗ хворих віком 18 років, які були госпіталізовані в кардіологічні та кардіохірургічні стаціонари м. Вінниця та м. Хмельницький (3 центри) за період від січня 2008 до червня 2011 років протягом перших 24 год. з моменту розвитку симптомів. Задачею корисної моделі є розробка способу оцінки ризику настання дворічної смертності у хворих, які були виписані зі стаціонару з діагнозом гострий інфаркт міокарда з зубцем Q (n-872) шляхом аналізу клініко-анамнестичних даних, а також лабораторних методів діагностики. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування дворічної смертності при гострому інфаркті міокарда з зубцем Q, що включає отримання даних про вік хворого, визначення симптомів гострої серцевої недостатності за допомогою технічних засобів, з'ясування даних про проведення реваскуляризаційної терапії під час гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST, визначення концентрації кардіоспецифічного маркеру тропоніну І при госпіталізації з приводу інфаркту, наявність хронічної серцевої недостатності та цукрового діабету, згідно з корисною моделлю, у хворих проводять оцінку ризику протягом першої доби і розроблений на основі українського реєстру гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST STIMUL, включає визначення концентрації кардіоспецифічного маркеру тропоніну І при госпіталізації та з'ясування даних про настання раптової серцевої смерті з успішною реанімацією під час гострого коронарного синдрому, після чого присвоюють кожному показнику коефіцієнт в межах від 0 до 4, підсумовують значення коефіцієнтів, отримують результуюче значення суми коефіцієнтів для визначення ступеня ризику, причому значення суми коефіцієнтів від 0 до 4,5 відповідає низькому ризику дворічної смертності при гострому інфаркті міокарда з зубцем Q (5 %), від 5 до 10 - середньому ризику (40 %) та більше 10,5 високому ризику (70 %). Спільними ознаками із існуючими способами оцінки ризику несприятливого наслідку є використання як маркерів ризику: 1. віку хворих; 2. наявності проявів гострої серцевої недостатності за допомогою технічних засобів; 3. проведення реперфузійної терапії; 4. ознак серцевої недостатності в анамнезі. Спосіб відрізняється тим, що для оцінки ризику дворічної смертності проводили: 1) оцінку настання раптової серцевої смерті з оживленням під час гострого коронарного синдрому з елевацією ST; 2) визначення рівня тропоніну І з оптимальним співвідношенням специфічності та чутливості щодо прогнозування віддаленого несприятливого наслідку - більше 15 нг/мл, який і був включений в шкалу як умовна прогностична межа. Перевагами цього способу є: 1. створення шкали на базі реєстру ГКС з елевацією сегмента ST, в який включались всі без винятку хворі з ГКС госпіталізовані в перші 24 години від моменту розвитку симптомів, на відміну від спеціально організованих досліджень, які мали певні критерії включення та виключення; 2. можливість оцінювати ризик віддаленого несприятливого прогнозу вже протягом першої доби; 3. користування у всіх хворих незалежно від вибраної стратегії лікування ГКС з елевацією сегмента ST: проведення реперфузійної терапії чи консервативного ведення без відновлення прохідності інфаркт-зумовлюючої артерії; 4. присвоєння кожному з незалежних прогностичних факторів певної кількості балів залежно від їх ваги. Точність оцінки ризику настання дворічної смертності складає 51,8 % випадків з c-statistic 0,89 при 95 % довірчих інтервалах 0,84-0,93 (р