Спосіб діагностики гострого коронарного синдрому без елевації сегмента st

Спосіб діагностики гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST, в якому визначають маркер міокардіального пошкодження кардіальний тропонін Т, який відрізняється тим, що додатково визначають індекс активності системи плазміногену, який розраховують за показниками 3 пошкодження користуються саме визначенням вмісту сТн Т. Тропоніни мають досить широке діагностичне "вікно", об'єднуючи переваги швидких та повільних маркерів ГКС, що ще раз наголошує їх приналежність до ідеальних діагностичних маркерів по визначенню некрозу міокарда. Так, тропонін може з'являтися в крові вже через 2,5 години (3-4 години) досягаючи максимуму через 8-10 годин (перший пік) і на 3-4 добу (другий пік), а його рівень нормалізується на 10-14 добу після серцевого нападу. Така інерційність цього показника дає можливість використовувати його для ретроспективної діагностики ГКС. Також відомо, що дестабілізація ішемічної хвороби серця (ІХС) пов'язана з порушенням цілісності атеросклеротичної бляшки та активацією системи гемостазу. Останнім часом ГКС розглядається саме як прояв атеротромбозу. Вірогідність формування тромбу в коронарній артерії за таких умов залежить не тільки від активності згортуючої системи крові, але в більшій мірі визначається антикоагулянтним та фібринолітичним потенціалом. Отже, від співвідношення активності різних ланок системи зсідання в цей період фактично залежить ступінь подальшого ураження міокарда та розмір некротичного вогнища. Зацікавленість системи фібринолізу в патогенезі ГКС напряму пов'язана з активацією системи згортання крові внаслідок реакції фібринолітичної відповіді на виникнення ураження судинної стінки та зростаюче тромбоутворення. Є дані про зв'язок повторних інфарктів міокарда із зниженою активністю системи фібринолізу. Дослідження даної проблеми протягом тривалого часу було пов'язане з визначенням часу еуглобулінового лізису, який відображує загальну активацію системи фібринолізу, обумовлену втручанням в процес активаторів фібринолізу. При цьому не було оцінено участь його інгібіторів (в тому числі найбільш відомого ІАП-1 (інгібітора активатора плазміногену-1)). В деяких дослідженнях було продемонстровано вплив підвищеного вмісту ІАП-1 на частоту реінфарктів, є інформація про те, що зниження активності системи фібринолізу у хворих з ГКС молодого віку пов'язано із ступенем тригліцеридемїї. Підвищена активність ІАП-1 виявлена у хворих з нестабільною стенокардією, у яких документовано внутрішньокоронарне тромбоутворення. Це свідчить про доцільність визначення ІАП-1 як маркера атеротромбозу, однією з форм якого є ГКС. Оскільки плазміноген є ключовим ферментом системи фібринолізу, а його дія визначається, з одного боку, ступенем активності його інгібіторів, основним з яких є ІАП-1, а кінцевим результатом процесу є час еуглобулінового лізису (ЧЕЛ), тому для визначення активності системи плазміногену, а отже і фібринолізу загалом, доцільно застосовувати інтегральний показник - індекс активності системи плазміногену (ІАСП), який може бути рекомендований як маркер тромбоутворення при діагностуванні гострих коронарних синдромів. Найбільш близьким по суті до заявленого способу є спосіб діагностики гострих коронарних синдромів, що включає визначення маркера міокарді 16888 4 ального пошкодження в крові, в якому в якості маркера визначають кардіальний тропонін Т та додатково виявляють С-реактивний протеїн в термін до 72 годин з моменту дестабілізації і при значеннях кардіального тропоніну Т - 0,350-0,450нг/мл, Среактивного протеїну - 8,85±0,75мг/л діагностують нестабільну стенокардію, а при значеннях кардіального тропоніну Т - 0,8нг/мл - 2нг/мл і вище 2нг/мл, С-реактивного протеїну - 18,50±1,45мг/л інфаркт міокарда без зубця Q [патент України UA54313]. Однак запропонований спосіб має деякі недоліки, а саме С-реактивний протеїн є показником запалення будь-якої локалізації і може підвищуватись при наявності у хворого супутньої запальної патології (холециститу, холангіту, бронхіту, пієлонефриту і т.і.). Діагностика ГКС як прояву атеротромбозу потребує підтвердження ушкодження міокарда, з одного боку, та визначення активності тромботичних процесів, з іншого. Таким чином, одночасне застосування маркерів, що відображають ступінь обох цих процесів, слід вважати найбільш доцільним в діагностиці ГКС. Тому задачею корисної моделі є покращення діагностики ГКС, а саме ранньої, за допомогою визначення в крові поряд з кардіальним тропоніном Т індексу активності системи плазміногену, який розраховують за показниками часу еуглобулінового лізису, вмісту плазміногену та активністю інгібітору активатора плазміногену І типу, визначених в перші 20 годин від моменту дестабілізації ІХС, що сприятиме, по-перше, розподілу хворих на тропонін позитивних та тропонін негативних пацієнтів з ГКС без елевації сегмента ST та оцінці ризику при цих станах в залежності від кількісної характеристики даного маркера, по-друге, строгій та чіткій диференціації хворих з ГКС на пацієнтів з НС та ІМ без Q, що запобігатиме гіпердіагностиці ІМ без Q, та індексу активності системи плазміногену, яка слугуватиме додатковим, але також раннім свідченням наявності та інтенсивності тромбоутворення. Технічний результат, що буде отриманий в результаті поставленої задачі, полягає у своєчасному призначенні адекватної терапії, визначенні факторів ризику щодо подальшого перебігу цих станів, усуненні гіпердіагностики ІМ без Q. Поставлена задача досягається розробкою способу діагностики гострих коронарних синдромів без елевації сегмента ST, в якому визначають маркер міокардіального пошкодження - кардіальний тропонін Т, і додатково визначають індекс активності системи плазміногену, який розраховують за показниками часу еуглобулінового лізису, вмісту плазміногену та активністю інгібітору активатора плазміногену І типу, визначених в перші 20 годин від моменту дестабілізації ІХС, і при значеннях кардіального тропоніну 0,09±0,06нг/мл (від 0 до 0,15нг/мл) та індексі активності системи плазміногену 96,15±10,8% діагностують нестабільну стенокардію, а при значеннях кардіального тропоніну Т 0,23±0,06нг/мл (від 0,16 до 0,38нг/мл) та індексі активності системи плазміногену 63,24±13,8% діагностують інфаркт міокарда без зубця Q. 5 16888 Спосіб здійснюється наступним чином: сТн Т та ІАСП визначають у пацієнтів, які мають типовий ангінозний напад в спокої тривалістю 15 хвилин та більше протягом останньої доби до госпіталізації; зміни на ЕКГ (депресія сегмента ST>1мм чи інверсія зубця Т>2мм як мінімум в двох суміжних відведеннях) за умови поступлення пацієнта в термін до 20 годин з моменту дестабілізації стану. Групу контролю складають 20 пацієнтів із стабільною стенокардією напруження другого функціонального класу. Обстежують 59 пацієнтів з ГКС, серед них 37 хворих з НС віком від 45 до 65 років, а також 22 хворих з ІМ без Q віком від 50 до 75 років. Рівень сТн Т в венозній крові визначають імуноферментним методом за допомогою апарату Cardiac Reader. Проби крові беруть в перший день перебування у відділенні кардіореанімації. Значення Тн Т більше 0,1нг/мл вважається підвищеним і стає діагностичне значущим. Також визначають час еуглобулінового лізису (ЧЕЛ), вміст плазміногену та активність активатору плазміногену, використовуючи стандартні методики і з цих даних розраховували індекс активності системи плазміногену (ІАСП) наступним чином: для кожного з параметрів - ЧЕЛ, плазміногену, ІАП-1 - обраховували відношення до нормального значення (100%), виражене у відсотках (%), при Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 6 цьому збільшення показника вище 100% свідчить про активацію фактора, який він відображує, а зниження менше 100% - про пригнічення. Таким чином, при обрахуванні відхилення від норми ЧЕЛ та ІАП-1 нормальний показник ділили на показник хворого, а при обрахуванні відхилення від норми плазміногену - показник хворого ділили на показник контрольної групи. Загальний ІАСП являв собою середнє арифметичне знайдених індексів активності вищезазначених показників. При значеннях кардіального тропоніну 0,09±0,06нг/мл (від 0 до 0,15нг/мл) та індексі активності системи плазміногену 96,15±10,8% діагностували нестабільну стенокардію, а при значеннях кардіального тропоніну Т 0,23±0,06нг/мл (від 0,16 до 0,38нг/мл) та індексі активності системи плазміногену 63,24±13,8% діагностували інфаркт міокарда без зубця Q. Таким чином проведене дослідження свідчить про високу чутливість сТн Т в діагностиці некрозу міокарда малих розмірів, а визначення ІАСП буде додатковим маркером свідчення наявності та вираженості тромбоутворення. Спосіб, що пропонується був апробований на базі Дорожньої лікарні №2, що дозволяє рекомендувати спосіб для впровадження в клінічну практику. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601