Спосіб прогнозування госпітальної летальності при гострому коронарному синдромі з елевацією сегмента st

Реферат: UA 83743 U UA 83743 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може використовуватися при проведенні досліджень з метою оцінки ризику настання найближчих несприятливих наслідків при гострому коронарному синдромі (ГКС) з елевацією сегмента ST, а саме - настання смерті від серцево-судинних причин в стаціонарі. Рання оцінка ризику розвитку несприятливих подій у хворих з ГКС з елевацією сегмента ST, яка має на меті оптимізацію тактики лікування, є актуальною задачею. Виділення групи хворих з несприятливим прогнозом сприяє застосуванню у таких пацієнтів більш агресивної тактики лікування, яка полягає у ранньому проведенні інтервенційного втручання, призначення антиагрегантів та антикоагулянтів і буде сприяти зменшенню загального рівня лікарняної летальності. І навпаки, виділення групи хворих з низьким ступенем ризику дає змогу зменшити кількість обов'язкових обстежень, тривалість спостереження в блоці інтенсивної терапії та госпітального періоду загалом, застосовувати раціональні й економічно обґрунтовані діагностичні та лікувальні методики. З цією метою використовують шкали оцінки ризику подальшого перебігу захворювання. Однак, не всі шкали мають однакову прогностичну цінність. Більшість шкал розроблено на базі даних клінічних досліджень, в які входили хворі певних категорій, тому, під час валідації деяких шкал з'ясувалося, що їхня інформативність обмежена. В шкали РАМІ, CADILLAC входили пацієнти з ГКС з елевацією ST, яким проводили ПКВ [Baptista S.B., Abreu P.F., Loureiro J.R., et al. Score РАМІ para Previsao da Mortalidade no Enfarte Agudo do Miocardio Tratado com Angioplastia Primaria. // Rev. Port. Cardiol.-2004. - Vol. 23 (5). - P. 683-693; Halkin A, Singh M, Nikolsky E, et al. Prediction of mortality after primary percutaneous coronary intervention for acute myocardial infarction: the CADILLAC risk score. // J. Am. Coll. Cardiol.2005. - Vol.-45. - P.1397-1405], а модель TIMI-STEMI придатна лише для прогнозування 30добової смертності у хворих після тромболізису [Antman Е.М., Cohen М., Bernink P.J. et al. The TIMI risk score for unstable angina/non-ST elevation MI: a method for prognostication and therapeutic decision making // JAMA.-2000. - Vol. 284. - P. 835-842]. В той час, за даними українського реєстру 70,08 % осіб не проводили відновлення прохідності інфаркт-зумовлюючої коронарної артерії, унеможливлює користування у них вищевказаними шкалами. В модель оцінки ризику PURSUIT входили тільки пацієнти з ГКС без елевації ST [Boersma E, Pieper KS, Steyerberg EW, et al. Predictors of outcome in patients with acute coronary syndromes without persistent ST-segment elevation. Results from an international trial of 9461 patients. The PURSUIT Investigators. // Circulation. -2000. - Vol. 101. - P. 2557-2567]. Однією з найточніших, на сьогодні, вважають шкалу GRACE, яку було розроблено на базі міжнародного реєстру ГКС, але модель є 263 бальною, що також дещо ускладнює її використання в клінічній практиці [Grander C.B., Goldberg R.J., Dabbous O. et al. Predictors of hospital mortality in the Global Registry of Acute Coronary Events // Arch. Intern. Med.-2003. - Vol. 163. - P. 2345-2353]. Одним з найбільш значимих обмежень є мала вивченість в популяції українських хворих (Україна не приймала участь у вищезазначених дослідженнях). Крім того, за даними українського реєстру STIMUL 70,08 % хворих з ГКС нашої країни лікують консервативно без відновлення прохідності інфаркт-зумовлюючої артерії [Валуєва СВ., B.I. Денисюк Пілотний реєстр гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST "STIMUL": характеристика хворих, організація медичної допомоги на госпітальному етапі лікування // Укр. кардіол. журн. 2012. - № 3. - С 72-79]. Таким чином, актуальним залишається пошук "зручної" та високоспецифічної прогностичної шкали госпітальної летальності для хворих з ГКС з елевацією ST незалежно від вибраної стратегії його лікування. Найближчим аналогом до запропонованого способу є спосіб оцінки ризику несприятливих наслідків після інфаркту міокарда (патент України № 39461, № заявки u200812048 від 10.10.2008; рішення про видачу деклараційного патенту від 25.02.2009 Пархоменко О.М., Гур'єва О.С., Іркін О.І., Кушнір С.П., Шумаков О.В. та ін.). Однак, спосіб дозволяє оцінювати ризик смертності від серцево-судинних причин через 5 років після перенесеного гострого IМ. Модель оцінки ризику госпітальної летальності розроблена на основі українського реєстру ГКС з елевацією ST-STIMUL, до якого увійшли 1103 хворих віком 18 років, які були госпіталізовані в кардіологічні та кардіохірургічні стаціонари м. Вінниця та м. Хмельницький (3 центри) за період від січня 2008 до червня 2011 років протягом перших 24 год. з моменту розвитку симптомів. Задачею корисної моделі є розробка способу оцінки ризику настання госпітальної летальності у хворих з ГКС з елевацією ST шляхом аналізу клініко-анамнестичних даних, а також лабораторних методів діагностики. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб прогнозування госпітальної летальності при гострому коронарному синдромі з елевацією сегмента ST, розроблений на основі українського 1 UA 83743 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 реєстру STIMUL і включає отримання даних про вік хворого, визначення симптомів гострої серцевої недостатності за допомогою технічних засобів, вимірювання систолічного артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, визначення швидкості клубочкової фільтрації нирок, з'ясування даних про проведення реваскуляризаційної терапії на першу добу інфаркту міокарда, наявність хронічної серцевої недостатності, згідно з корисною моделлю, у хворих проводять оцінку ризику летального наслідку в стаціонарі, яка розроблена на основі українського реєстру гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST STIMUL, включає визначення кардіоспецифічного маркеру тропоніну І та рівня гемоглобіну при госпіталізації, після чого присвоюють кожному показнику коефіцієнт в межах від 0 до 5, підсумовують значення коефіцієнтів, отримують результуюче значення суми коефіцієнтів для визначення ступеня ризику, причому значення суми коефіцієнтів від 0 до 6,5 відповідає низькому ризику госпітальної летальності при гострому коронарному синдромі з елевацією ST (1 %), від 7 до 11,5 середньому ризику (4-5 %), від 12 до 16,5 - високому ризику (25-30 %), 17 та більше балів - дуже високому ризику (85 % і більше). Спільними ознаками із існуючими способами оцінки ризику несприятливого наслідку є використання як маркерів ризику: 1. віку хворих; 2. наявності проявів гострої серцевої недостатності за допомогою технічних засобів; 3. частоти серцевих скорочень; 4. рівня систолічного артеріального тиску; 5. зменшення швидкості клубочкової фільтрації; 6. проведення реперфузійної терапії; 7. ознак серцевої недостатності в анамнезі. Спосіб відрізняється тим, що для оцінки ризику госпітальної летальності проводили: 1) визначення концентрації тропоніну І; 2) визначення рівня гемоглобіну; 3) визначення рівнів систолічного артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, швидкості клубочкової фільтрації, гемоглобіну, тропоніну І з оптимальним співвідношенням специфічності та чутливості щодо прогнозування несприятливих наслідків, якими виявились рівень систолічного артеріального тиску менше 100 мм рт.ст., частота серцевих скорочень більше 100 уд/хв; швидкість клубочкової фільтрації менше 65 мл/хв; гемоглобін менше 100 г/л, рівень тропоніну І більше 8 нг/мл, які і були включені в шкалу як умовна прогностична межа. Перевагами цього способу є: 1. створення шкали на базі реєстру ГКС з елевацією сегмента ST, в який включались всі без винятку хворі з ГКС, на відміну від спеціально організованих досліджень, які мали певні критерії включення та виключення; 2. можливість користування у всіх хворих незалежно від вибраної стратегії лікування ГКС з елевацією сегмента ST: реперфузійної терапії чи консервативного ведення без відновлення прохідності інфаркт-зумовлюючої артерії; 3. присвоєння кожному з незалежних прогностичних факторів певної кількості балів залежно від їх ваги; 4. точність оцінки ризику настання госпітальної летальності складає 57,1 % випадків з cstatistic 0,94 при 95 % довірчих інтервалах 0,90-0,98 (р