Спосіб вирощування пшениці озимої за різних попередників та доз мінеральних добрив

Реферат: Спосіб вирощування пшениці озимої за різних попередників та доз мінеральних добрив включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Пшеницю озиму висівають після редьки олійної, удобреної N120P90, a безпосередньо під озиму пшеницю вносять азотні добрива з розрахунку 90 кг діючої речовини на 1 га. UA 84174 U (54) СПОСІБ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА РІЗНИХ ПОПЕРЕДНИКІВ ТА ДОЗ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ UA 84174 U UA 84174 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування пшениці озимої, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю [1,2]. Недоліком способу є те, що врожай зерна озимої пшениці отримують за великих витрат матеріальних та енергетичних ресурсів. В основу корисної моделі поставлена задача визначення оптимального поєднання агротехнічних прийомів вирощування культури з метою отримання найбільшого врожаю зерна пшениці озимої високої якості із найменшими витратами. Поставлена задача вирішується тим, що впровадження агротехнічних прийомів забезпечує оптимальні умови вирощування пшениці озимої: висівають після редьки олійної, удобреної N120P90, а безпосередньо під озиму пшеницю вносять азотні добрива з розрахунку 90 кг діючої речовини на 1 га. Дослідження проводили протягом 1998-2001 pp. на полях агрофірми радгоспу "Білозерський" Білозерського району Херсонської області, що розташована в зоні Інгулецької зрошувальної системи. Ґрунт дослідного поля - темно-каштановий слабкосолонцюватий середньосуглинковий з вмістом гумусу в орному шарі 2,3 %, загального азоту -0,24, фосфору - 0,21, калію - 2,6 %. Схема чотирифакторного польового досліду така: фактор А - попередники: рижій, гірчиця сарептська, ріпак ярий, редька олійна; фактор В - використання попередника: на зелену масу, на зелене добриво, на насіння; фактор С - застосування добрив під попередник: без добрив; N60P45 і N120P90; фактор Д - застосування добрив під озиму пшеницю: без добрив і N90. Повторність дослідів чотириразова. Розташування варіантів здійснювалося методом 2 розщеплених ділянок. Посівна площа ділянки для вирощування капустяних культур - 1500 м , 2 озимої пшениці - 500, а облікова -160 м . Попередником ярих капустяних культур була озима пшениця. Після її збирання проводили лущення стерні на глибину 6-8 см агрегатом ЛДГ-15 на тязі трактора Т-150. Перед основним обробітком ґрунту згідно зі схемою досліду вносили гранульований суперфосфат відповідною дозою сівалкою СЗ-3,6. Оранку виконували плугом ПЛН-5-35 на глибину 25-27 см. Ранньовесняне боронування здійснювали лаповими боронами по мірі дозрівання ґрунту. Услід за боронуванням вносили аміачну селітру згідно зі схемою досліду і проводили передпосівну культивацію на глибину 4-6 см з боронуванням. Перед висівом насіння капустяних культур протравлювали Фундазолом 50 % СП. нормою 2,5 кг/т. Посів проводили сівалкою СЗТ-3,6 нормою: рижій (сорт Воронезький 349)- 5-6 кг/га, гірчиця (сорт Неосипающийся-2) - 8-9, ріпак (сорт Шпат) - 10-12 і редька олійна (сорт Радуга) - 15-16 кг/га. Відразу після посіву проводили прикочування ґрунту котками ЗККШ-6. При появі бур'янів і утворенні ґрунтової кірки здійснювали досходове і післясходове боронування. Під час вегетації культур проводили хімічні обробки. Для знищення злакових бур'янів застосовували гербіцид Фуроре супер нормою 1л/га, проти хрестоцвітної блішки - Актеллик, 50 % к.е. нормою 1л/га, проти капустяної совки і ріпакового квіткоїда - Децис нормою 0,3 л/га. Вегетаційні поливи виконували дощувальним агрегатом ДДА-100-МА. Передполивна вологість активного (0,6 м) шару ґрунту підтримувалася на рівні 75-80 %НВ. Збирання зеленої маси всіх капустяних культур проводили агрегатом КИР-1,5 у фазі "початок цвітіння". За вирощування культур як сидерати - зелену масу розкидали по полі і заорювали. Усі капустяні культури на насіння збиралися комбайном "Sampo-130". Агротехніка вирощування озимої пшениці була загальноприйнятою для зрошуваних умов півдня України. Услід за збиранням попередників проводили дискування агрегатом ЛДГ-15. Оранку здійснювали плугом ПЛН-5-35 на глибину 25-27 см з котками. Перед посівом насіння протравлювали Вітаваксом 200ФФ - 34 % в.с.к. нормою 2,5 кг/т. Посів проводили сівалкою СЗ-5,4 нормою 200 кг/га, висівали сорт "Альбатрос одеський" першої репродукції. Під передпосівну культивацію вносили аміачну селітру в дозі N60. Ранньою весною на удобрених ділянках проводили підживлення озимої пшениці аміачною селітрою з розрахунку N30 сівалкою СЗ-3,6. Вологість активного шару ґрунту підтримували на рівні 75-80 % НВ. За час вегетації озимої пшениці для знищення бур'янів застосовували Діален супер 46,4 % у р.к. 1,0 кг/га, шкідників хлібної жужелиці - Сумі альфа 5 % к.е (0,5 л/га), п'явиці - Кінмікс 5 % к.е. (0,2 л/га); клопа черепашки - Шерпа 25 % к.е. (0,2 л/га), проти хвороб - Фундазол 50 % з.п. (0,5 кг/га). 1 UA 84174 U 5 Збирання врожаю озимої пшениці проводили комбайном "Sampo-1300". Наші дослідження показали, що на неудобреному фоні при посіві озимої пшениці після капустяних культурах, які збираються на зелену масу, максимальний врожай її формується після редьки олійної. Після рижію він був меншим на 12,6, а гірчиці сарептської - на 11,4 %. При внесенні N90 під озиму пшеницю, що висівається після неудобреного попередника, також найбільш високий її врожай отримано після редьки олійної. Ця культура забезпечила формування найбільшої продуктивності при внесенні добрив під попередник і безпосередньо під озиму пшеницю. Врожай її склав 74,7 ц/га. Трохи менший -72,3 ц/га - отримано за ріпаком ярим. 10 Таблиця 1 Врожай зерна озимої пшениці залежно від досліджуваних факторів, ц/га, середнє за 1999-2001 pp. Фон живлення попередника (С) Збирання попередника озимої пшениці на (В) озимої (Д) пшениці Рижій (А) Без добрив Без добрив N60P45 Без добрив N120P90 Без добрив Без добрив N90 N60P45 N90 N120P90 N90 Гірчиця сарептська (А) Без добрив Без добрив N60P45 Без добрив N120P90 Без добрив Без добрив N90 N60P45 N90 N120P90 N90 Ріпак ярий (А) Без добрив Без добрив N60P45 Без добрив N120P90 Без добрив Без удобрений N90 N60P45 N90 N120P90 N90 Редька олійна (А) Без добрив Без добрив N60P45 Без добрив N120P90 Без добрив Без добрив N90 N60P45 N90 N120P90 N90 зелену масу зелене добриво насіння 44,6 48,7 52,9 57,1 61,2 63,2 48,1 52,9 57,0 62,9 64,8 67,4 39,6 45,5 49,0 55,2 56,9 59,8 45,2 49,4 52,9 58,6 64,4 67,0 50,3 54,7 58,1 64,4 69,5 73,0 40,2 45,5 48,8 55,9 60,6 63,8 48,3 52,9 57,7 63,8 67,6 72,3 51,6 57,8 62,9 68,6 72,9 75,7 41,3 50,5 54,4 59,7 64,9 67,5 51,0 56,0 57,7 66,1 70,4 74,7 54,8 60,5 62,4 70,0 76,2 80,0 44,9 50,9 54,2 64,1 66,8 71,2 Примітка. НІР05, ц/га в роки досліджень змінювалася: Для А, В, С і Д від 0,67 до 1,49; для взаємодії АВ, АС, АД, ВС, ВД і СД від 1,15 до 2,05; для комплексної взаємодії ABC, АВД, АСД, ВСД і АВСД - від 4,02 до 7,10. 15 Збільшення врожаю від післядії добрив, внесених під попередник озимої пшениці, що збирається на зелену масу, на фоні N60P45 коливається в межах 4,1-5,0 ц/га. При внесенні N90 ще і під озиму пшеницю збільшення склало 3,8-5,8 ц/га (табл. 2). З підвищенням дози мінеральних добрив, внесених під попередню культуру на фоні N90, збільшення врожаю зерна озимої пшениці в післядії склало до 6,1-8,6 ц/га. 2 UA 84174 U Таблиця 2 Прибавка врожаю зерна озимої пшениці від добрив залежно від її попередників, ц/га, середнє за 1999-2001 pp. Фон живлення попередника озимої пшениці Рижій N60P45 Без добрив N120P90 Без добрив Без добрив N90 N60P45 N90 N120P90 N90 Гірчиця сарептська N60P45 Без добрив N120P90 Без добрив Без добрив N90 N60P45 N90 N120P90 N90 Ріпак ярий N60P45 Без добрив N120P90 Без добрив Без добрив N90 N60P45 N90 N120P90 N90 Редька олійна N60P45 Без добрив N120P90 Без добрив Без добрив N90 N60P45 N90 N120P90 N90 5 10 15 20 25 Дія і післядія добрив за Післядія добрив за попередниками попередниками зелена зелене зелена зелене насіння насіння маса добриво маса добриво 4,1 8,3 12,5 16,6 18,6 4,8 8,9 14,8 16,7 19,3 5,9 9,4 15,6 17,3 20,2 4,1 8,3 4,1 6,1 4,8 8,9 1,9 4,5 5,9 9,4 1,7 4,6 4,2 7,7 13,4 19,2 21,8 4,4 7,8 14,1 19,2 22,7 5,3 8,6 15,7 20,4 23,6 4,2 7,7 5,8 8,4 4,4 7,8 5,1 8,6 5,3 8,6 4,7 7,9 4,6 9,4 15,5 19,3 24,0 6,2 11,3 17,0 21,3 24,1 9,2 13,1 18,4 23,6 26,2 4,6 9,4 3,8 8,5 6,2 4,3 7,1 9,2 13,1 5,2 7,8 5,0 6,7 15,1 19,4 23,7 5,7 7,6 15,2 21,4 25,2 6,0 9,3 19,2 21,9 26,3 5,0 6,7 4,3 8,6 5,7 7,6 6,2 10,0 6,0 9,3 2,7 7,1 п, з Озима пшениця при посіві її після капустяних культур, які збираються на зелене добриво, забезпечила одержання високого врожаю. Максимальним, як і за прямої дії добрив, так і їхньої післядії, він був при посіві озимої пшениці після редьки олійної. Після ріпаку ярого врожай виявився меншим порівняно з редькою олійної на 4,3, гірчиці сарептської - на 7,0 і рижію - на 12,6 ц/га. Застосування N90 безпосередньо під озиму пшеницю на фоні внесення під попередник N120P90 дало збільшення врожаю порівняно з неудобреним контролем 25,2 ц/га, або на 46,0 %. Післядія мінеральних добрив у капустяних культур при збиранні їх на зелене добриво неоднакова. На фоні внесення N120P90 під попередник озимої пшениці збільшення врожаю її зерна, порівняно з неудобреним контролем, склало після редьки олійної - 13,9, гірчиці сарептської - 15,5, рижію - 18,5 і ріпаку ярого - 21,5 %. При посіві озимої пшениці після капустяних культур, що збираються на насіння, вона дає менший врожай, ніж при збиранні на зелене добриво. На неудобреному фоні це зниження склало в рижію 12,7, гірчиці сарептської - 20,1, ріпаку ярого - 20,0, редьки олійної - 18,1 %, а на + удобреному (N120P90 N90), відповідно, 11,3; 12,6; 10,8 і 11,0 %. Максимальний врожай як при збиранні капустяних культур на зелену масу і зелене добриво, так і насіння, озима пшениця дає після редьки олійної. При внесенні під озиму пшеницю N90, а під попередник N120P90 вона сформувала більший врожай, ніж на такому ж фоні рижій - на 19,1, гірчиця сарептська - на 11,5 і ріпак ярий - на 5,5 %. Післядія мінеральних добрив (N120P90) внесених під попередник озимої пшениці, найбільш істотна при збиранні ріпаку ярого на насіння. Збільшення врожаю зерна склало 13,1 ц/га, а за іншими капустяними культурами вона коливалася в межах 8,6-9,4 ц/га, тобто була практично однаковою. Згідно з отриманими даними, збільшення врожаю зерна озимої пшениці від внесення N60P45 під її попередник, зібраний на зелену масу, зелене добриво і насіння, коливається в рижію в межах 4,1-5,9, гірчиці сарептської - 4,2-5,3, редьки олійної - 5,0-6,0 ц/га, а на фоні застосування N120P90, відповідно, 8,3-9,4; 7,7-8,6 і 6,7-9,3 ц/га. Отже, розходження в підвищенні врожаю від 3 UA 84174 U 5 10 15 20 25 післядії добрив між капустяними культурами несуттєві, а збільшуються вони в зв'язку з підвищенням дози мінерального добрива. Чим більша доза добрива, внесена під попередню культуру, тим більше і підвищення врожаю зерна при внесенні тієї ж кількості азоту безпосередньо під озиму пшеницю. Однак не всі культури однаковою мірою реагують збільшенням врожаю на підвищення дози добрив під попередник. При посіві озимої пшениці після капустяних культур, що збираються на зелену масу, післядія N60P45, порівняно з прямою дією, склала в ріпаку ярого - 24,5, редьки олійної 28,5, рижію - 32,8, гірчиці сарептської - 43,2 %, а на фоні N120P90 відповідно 54,8; 56,9; 48,8 і 62,7 %. Післядія мінеральних добрив при внесенні їх під капустяні культури, які збираються на зелене добриво, була іншою, ніж у тих, що збираються на зелену масу. Найменше на добрива реагувала озима пшениця після рижію. При внесенні N60P45 збільшення врожаю зерна в неї за рахунок післядії склало тільки 12,8 %, на фоні N120P90-30,4 %, а після редьки олійної ці показники були максимальними і склали, відповідно, 40,8 і 65,8 %. При вирощуванні озимої пшениці після капустяних культур, що збираються на насіння, післядія добрив була меншою, ніж при збиранні їх на зелену масу і зелене добриво. На фоні внесення N120P90 збільшення врожаю зерна озимої пшениці за рахунок післядії збільшилося при посіві її за рижієм на 9,0 %, а максимальним вона було після гірчиці сарептської, як при внесенні N60P45, так і N120P90. Чим більша доза мінерального добрива, внесеного під попередник озимої пшениці, тим більше підвищується її врожай від застосування тієї ж кількості азоту безпосередньо під озиму пшеницю. Збільшення врожаю зерна озимої пшениці від післядії мінерального добрива, внесеного під її попередник, що збирається на зелену масу, зелене добриво і насіння, було практично однаковим. При збільшенні дози мінерального добрива врожай також підвищується. При посіві озимої пшениці після капустяних культур, які збираються на зелену масу, зелене добриво і насіння, максимальний чистий прибуток вона забезпечує при вирощуванні після редьки олійної (табл. 3). На неудобреному фоні при вирощуванні озимої пшениці після рижію, що збирається на зелену масу, він був більшим у 2,8, після гірчиці сарептської - у 2,4, ріпаку ярого - у 1,4 рази, а при внесенні добрив відповідно на 70,4; 37,8 і 8,7 %. 30 Таблиця 3 Економічна ефективність вирощування озимої пшениці залежно від досліджуваних факторів, середнє за 1999-2001 pp. Попередник Використання культури Зелена маса Рижій Зелене добриво Насіння Зелена маса Гірчиця сарептська Зелене добриво Насіння Зелена маса Ріпак ярий Зелене добриво Насіння Зелена маса Редька олійна Зелене добриво Насіння Фон живлення озимої попередника пшениці Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добри N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 Без добрив Без добрив N120P90 N90 4 Чистий Собівартість Рівень прибуток 1 ц зерна, рентабельності, (збиток), грн./га грн. % 152 41,6 8,2 680 34,2 31,4 144 42,0 7,1 558 36,8 22,5 -59 46,5 -3,2 537 36,0 24,9 177 41,1 9,5 841 32,4 38,7 217 42,6 10,6 769 37,3 30,6 -38 45,9 -2,1 706 33,9 32,6 309 38,6 16,6 1066 30,3 48,7 254 40,1 12,3 843 33,9 32,9 12 44,7 0,7 863 32,2 39,7 422 36,7 22,5 1159 29,5 52,6 374 38,2 17,9 1018 32,3 39,4 165 41,3 8,9 1011 30,8 46,1 UA 84174 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Максимальний чистий прибуток озима пшениця забезпечує при вирощуванні її після капустяних культур, що збираються на зелену масу. Порівняно з вирощуванням озимої пшениці за попередниками, де заорювали зелене добриво, на удобреному фоні він був більшим за рижієм на 21,9, гірчицею сарептською - на 9,4, ріпаком ярим - на 26,4 і редькою олійної - на 13,8 %. При вирощуванні озимої пшениці після капустяних культур, що збираються на насіння, вона забезпечує чистий прибуток практично такий, як і за попередником, що вирощується на зелене добриво. Удобрення озимої пшениці, вирощуваної після капустяних культур, забезпечує максимальне підвищення чистого прибутку при посіві після їхнього збирання на насіння. Після збирання на зелену масу, порівняно з неудобреним контролем, він збільшувався в 2,7-4,5 рази, а після зеленого добрива - у 2,7-3,9 рази. Мінімальна собівартість 1 центнера зерна озимої пшениці була при посіві її після редьки олійної, що збирається на зелену масу. Після ріпаку ярого, порівняно з редькою олійною, вона була більшою на 5,2 %, після гірчиці сарептської - на 12,0, а після рижію - на 13,3 %. При посіві озимої пшениці після збирання капустяних культур на зелене добриво, і особливо на насіння, собівартість зерна, порівняно з вирощуванням її після збирання їх на зелену масу, збільшується від 1,0 до 15,8 %. Мінеральні добрива зменшують собівартість 1 центнера зерна озимої пшениці при посіві після капустяних культур, що збираються на зелену масу, у межах 17,8-21,5 %, на зелене добриво і насіння, відповідно, на 12,4-15,5 % і 22,6-28,0 %. Озима пшениця на фоні редьки олійної забезпечує максимальну рентабельність. Причому найбільшою вона була при вирощуванні культури після редьки олійної при збиранні її на зелену масу. Трохи меншою рентабельність була при посіві озимої пшениці після збирання капустяних культур на насіння. Внесення мінеральних добрив істотно позначається на рентабельності вирощування озимої пшениці. При вирощуванні її на удобреному фоні після редьки олійної, що збирається на зелену масу, вона була більшою, ніж у неудобреному контролі, у 2,3, після збирання на зелене добриво - у 2,2 рази, а після гірчиці сарептської, відповідно, у 4,1 і 2,9 рази. Аналогічна закономірність спостерігалася і при вирощуванні озимої пшениці після ріпаку ярого і рижію. Винятково велика роль добрив у підвищенні рентабельності вирощування озимої пшениці після капустяних культур при збиранні їх на насіння. Вона збільшується в п'ять і більше разів. При вирощуванні озимої пшениці після капустяних культур максимальний прихід енергії з врожаєм зерна отриманий на фоні редьки олійної (табл. 4). При посіві озимої пшениці після цієї культури, зібраної на зелену масу, на неудобреному фоні він був більшим, ніж за рижієм на 14,4, гірчицею сарептською - на 12,8, ріпаком ярим - на 5,6 %, а на удобреному фоні (N120P90+N90), відповідно, на 18,2; 11,5 і 3,3 %. Прихід енергії в озимої пшениці також за редькою олійною був більшим, ніж після інших капустяних культур на неудобреному фоні, які збираються на зелене добриво, у межах 6,213,9 %, на насіння - на 8,7-13,3 %, а при внесенні N120P90+N90, відповідно, на 5,7-18,7 і 5,519,0 %. Енергетичний баланс вирощування озимої пшениці залежно від досліджуваних факторів, середнє за 1999-2001 pp. 5 UA 84174 U Таблиця 4 Енергетичний баланс вирощування озимої пшениці залежно від досліджуваних факторів, середнє за 1999-2001 pp. Фон живлення Використання озимої культури попередника пшениці Без добрив Без добрив Зелена маса N120P90 N90 Без добрив Без добрив Зелене Рижій добриво N120P90 N90 Без добрив Без добрив Насіння N120P90 N90 Без добрив Без добрив Зелена маса N120P90 N90 Без добрив Без добрив Гірчиця Зелене сарептська добриво N120P90 N90 Без добрив Без добрив Насіння N120P90 N90 Без добрив Без добрив Зелена маса N120P90 N90 Без добрив Без добрив Зелене Ріпак ярий добриво N120P90 N90 Без добрив Без добрив Насіння N120P90 N90 Без добрив Без добрив Зелена маса N120P90 N90 Без добрив Без добрив Редька Зелене олійна добриво N120P90 N90 Без добрив Без добрив Насіння N120P90 N90 Попередник 5 10 15 20 Прихід енергії, ГДж/га 85,3 120,9 92,0 128,9 75,8 114,4 86,5 128,2 96,2 139,6 76,9 122,0 92,4 138,3 98,7 144,8 79,0 129,1 97,6 142,9 104,8 153,0 85,9 136,2 Витрати енергії, ГДж/га 33,9 46,4 34,6 47,2 32,9 45,7 34,0 47,1 35,0 48,3 33,0 46,5 34,6 48,1 35,2 48,8 33,2 47,2 35,1 48,6 35,9 49,6 33,9 47,9 Енергетичний коефіцієнт 2,5 2,6 2,7 2,7 2,3 2,5 2,5 2,7 2,7 2,9 2,3 2,6 2,7 2,9 2,8 3,0 2,4 2,7 2,8 2,9 2,9 3,1 2,5 2,8 Енергетичний коефіцієнт, як і прихід енергії, був максимальним в озимої пшениці, що висівається після збирання редьки олійної на зелене добриво. Він був більшим, ніж в інших капустяних культур, на неудобреному фоні в межах 3,6-7,4 %, а при внесенні N120P90+N90, відповідно, на 3,3-14,8 %. При вирощуванні озимої пшениці після редьки олійної, яка збирається на зелену масу, енергетичний коефіцієнт виявився більшим, ніж при вирощуванні її після рижію і гірчиці сарептської, незалежно від фона живлення і строку збирання капустяних культур, у межах 7,412,0 %. Після ріпаку ярого енергетичний коефіцієнт в озимої пшениці був таким же, як і після редьки олійної. Вирощування озимої пшениці після капустяних культур, які збираються на насіння, також енергетично найбільш вигідне при посіві її після редьки олійної. При цьому енергетичний коефіцієнт в озимої пшениці за даним попередником був більшим, ніж після інших капустяних культур, на неудобреному фоні до 8,7 %, а при застосуванні добрив до 12,0 %. Для одержання найбільшого чистого прибутку і урожаю зерна озимої пшениці біля 7 т/га на темно-каштанових зрошуваних ґрунтах висівати після редьки олійної, удобреної N120P90, а безпосередньо під озиму пшеницю вносити азотні добрива з розрахунку 90 кг діючої речовини на 1 га. Джерела інформації: 1. Животков Л.А. Пшеница. - К.: Урожай, 1989.-320 с. 2. Ушкаренко В.О. Зрошуване землеробство. - К.: Урожай, 1994.-326 с. 6 UA 84174 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб вирощування пшениці озимої за різних попередників та доз мінеральних добрив, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що пшеницю озиму висівають після редьки олійної, удобреної N120P90, a безпосередньо під озиму пшеницю вносять азотні добрива з розрахунку 90 кг діючої речовини на 1 га. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7