Спосіб отримання насіння капустяних культур в зрошуваних умовах півдня україни

Реферат: Спосіб отримання насіння капустяних культур в зрошуваних умовах півдня України включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Необхідно вирощувати ріпак ярий на насіння та вносити мінеральні добрива нормою N120P90. UA 84175 U (54) СПОСІБ ОТРИМАННЯ НАСІННЯ КАПУСТЯНИХ КУЛЬТУР В ЗРОШУВАНИХ УМОВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ UA 84175 U UA 84175 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування капустяних культур на насіння, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю [1,2]. Недоліком способу є те, що врожай насіння капустяних культур отримують за великих витрат матеріальних та енергетичних витрат. В основу корисної моделі поставлена задача визначення оптимального поєднання агротехнічних прийомів вирощування культур з метою отримання найбільшого врожаю насіння капустяних культур високої якості із найменшими витратами. Поставлена задача вирішується тим, що впровадження агротехнічних прийомів, забезпечує оптимальні умови вирощування насіння капустяних культур: вирощують ріпак ярий на насіння та мінеральні добрива вносять нормою N120P90. Дослідження проводили протягом 1998-2000 pp. на полях агрофірми радгоспу "Білозерський" Білозерського району Херсонської області, що розташована в зоні Інгулецької зрошувальної системи. Ґрунт дослідного поля - темно-каштановий слабкосолонцюватий середньосуглинковий з вмістом гумусу в орному шарі 2,3 %, загального азоту -0,24, фосфору - 0,21, калію - 2,6 %. У польових дослідах вивчалися такі фактори та їх варіанти: Фактор А - капустяні культури: рижій, гірчиця сарептська, ріпак ярий, редька олійна; Фактор В - фон живлення: без добрив, N60P45, N120P90. Повторність досліду - чотириразова. Розташування варіантів здійснювалося методом розщеплених ділянок. Посівна площа ділянки для вирощування капустяних культур 2 1500 м . Попередником ярих капустяних культур була озима пшениця. Після її збирання проводили лущення стерні на глибину 6-8 см агрегатом ЛДГ-15 на тязі трактора Т-150. Перед основним обробітком ґрунту згідно зі схемою досліду вносили гранульований суперфосфат відповідною дозою сівалкою СЗ-3,6. Оранку виконували плугом ПЛН-5-35 на глибину 25-27 см. Ранньовесняне боронування здійснювали лаповими боронами по мірі дозрівання ґрунту. Услід за боронуванням вносили аміачну селітру, згідно зі схемою досліду, і проводили передпосівну культивацію на глибину 4-6 см з боронуванням. Перед висівом насіння капустяних культур протравлювали Фундазолом 50 % СП. нормою 2,5 кг/т. Посів проводили сівалкою СЗТ-3,6 нормою: рижій (сорт Воронезький 349)- 5-6 кг/га, гірчиця (сорт Неосипающийся-2) - 8-9, ріпак (сорт Шпат) - 10-12 і редька олійна (сорт Радуга) - 1516 кг/га. Відразу після посіву проводили прикочування ґрунту котками ЗККШ-6. При появі бур'янів і утворенні ґрунтової кірки здійснювали досходове і післясходове боронування. Під час вегетації культур проводили хімічні обробки. Для знищення злакових бур'янів застосовували гербіцид Фуроре супер нормою 1л/га, проти хрестоцвітної блішки - Актеллик, 50 % к.е. нормою 1л/га, проти капустяної совки і ріпакового квіткоїда - Децис нормою 0,3 л/га. Вегетаційні поливи виконували дощувальним агрегатом ДДА-100-МА. Передполивна вологість активного (0,6 м) шару ґрунту підтримувалася на рівні 75-80 %НВ. Усі капустяні культури на насіння збиралися комбайном "Sampo-130". Результати наших досліджень показали, що за умов зрошення серед усіх досліджуваних капустяних культур мінімальний врожай насіння на неудобреному фоні формує рижій (табл. 1). Таблиця 1 Урожайність насіння капустяних культур залежно від добрив, ц/га Культури Рижій Гірчиця сарептська Ріпак ярий Фон живлення Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив N60P45 N120P90 1998 8,0 10,4 13,1 13,5 17,8 18,9 15,8 21,3 25,4 Урожайність, роки 1999 2000 середнє 8,5 7,6 8,0 11,2 9,9 10,5 13,7 12,4 13,1 14,4 12,9 13,6 18,8 17,2 17,9 20,7 17,9 19,2 16,8 15,1 15,9 22,4 20,5 21,4 26,7 22,7 24,9 45 1 Прибавка ц/га % 2,5 31,2 5,1 63,8 4,3 31,6 5,6 41,2 5,5 34,6 9,0 56,6 UA 84175 U Продовження таблиці 1 Урожайність насіння капустяних культур залежно від добрив, ц/га Культури Фон живлення Без добрив Редька олійна N60P45 N120P90 НІР05, ц/га: для вирощуваної культури для фону живлення для взаємодії факторів 5 10 15 1998 14,2 19,6 21,4 Урожайність, роки 1999 2000 середнє 15,0 13,8 14,3 20,6 18,2 9,5 23,3 21,0 21,9 0,57 0,50 0,99 0,81 0,70 1,41 Прибавка ц/га % 5,2 36,4 7,6 53,1 0,56 0,48 0,96 Гірчиця сарептська забезпечує більш високий врожай, ніж рижій на 70,0 %, редька олійна на 78,7, а ярий ріпак - на 98,7 %. Аналогічна ситуація спостерігається і при внесенні добрив під капустяні культури. Так, врожай насіння гірчиці сарептської на фоні N 60P45 був більшим, ніж у рижію на такому ж фоні, на 70,5, а у редьки олійної і ріпаку ярого відповідно на 85,7 і 203,8 %. На фоні N120P90 ці розходження у ріпаку ярого збереглися, а в редьки олійної, і особливо гірчиці сарептської, зменшилися. Пояснюється це тим, що підвищення врожаю насіння від збільшення дози добрива з N60P45 до N120P90 У редьки олійної і гірчиці сарептської було невеликим. Таким чином, як на неудобреному, так і удобреному фонах максимальний врожай насіння в умовах зрошення формує ярий ріпак. На фоні N60P45 У всіх капустяних культур, порівняно з неудобреним контролем, він підвищується в межах 31,2-36,4 %. На збільшення дози мінерального добрива до N120P90 вони реагують по-різному. Найбільш чутливим явився ярий ріпак. Збільшення врожаю насіння у нього, порівняно з неудобреним фоном, склало 56,6 %, а в редьки олійної і гірчиці сарептської відповідно 53,1 і 41,2 %. Розрахунок економічної ефективності вирощування насіння капустяних культур свідчить, що рижій є нерентабельною культурою (табл. 2). Таблиця 2 Економічна ефективність вирощування насіння капустяних культур Середнє за 1998-2000 pp. Вирощувана культура Фон живлення Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив Гірчиця N60P45 сарептська N120P90 Без добрив Ріпак ярий N60P45 N120P90 Без добрив Редька олійна N60P45 N120P90 Рижій 20 25 Чистий прибуток (збиток), грн./га 55 -42 -82 491 566 377 1131 1519 1619 199 270 185 Собівартість 1ц насіння, грн. 118,1 129,0 131,3 83,9 88,4 100,4 78,9 79,0 85,0 91,1 91,2 96,5 Рівень рентабельності, % 5,8 -3,1 -4,8 43,0 35,8 19,6 90,2 89,8 76,5 15,3 15,2 8,8 Економічні показники залежали від вирощуваної культури і фону живлення. Так найбільш високий чистий прибуток з 1 га - 566 грн. - у гірчиці сарептської, 270 грн. - редьки олійної отриманий фоні внесення N60P45, а в ріпаку ярого - 1619 грн. на підвищеному на фоні живлення (N120P90). Найнижча собівартість 1 ц насіння у всіх капустяних культур була у варіантах без застосування добрив. Внесення азотно-фосфорних добрив дозою N60P45 приводило до збільшення собівартості 1 ц насіння на 0,1-5,4 %, а застосування N120P90 на 5,9-19,7 %, порівняно з варіантом без внесення добрив. Також рентабельність на удобрених фонах була нижчою, ніж без застосування добрив. 2 UA 84175 U 5 Найбільш рентабельною культурою, виходячи з чистого прибутку з 1 га 1591 грн., собівартості 1 ц насіння 79,0 грн. і рентабельності 89,8 %, у наших дослідженнях був ріпак ярий, друге місце за цими показниками займала гірчиця сарептська на фоні внесення азотнофосфорних добрив дозою N60Р45. При вирощуванні капустяних культур на насіння максимальний прихід енергії на неудобреному фоні і при внесенні мінеральних добрив забезпечує ріпак ярий (табл. 3). На неудобреному фоні прихід енергії при вирощуванні рижію був меншим, ніж при вирощуванні ріпаку ярого на 49,7, гірчиці сарептської - на 14,5 і редьки олійної - на 10,1 %, а при внесенні N120P90 відповідно, на 47,8; 22,9 і 8,0 %. 10 Таблиця 3 Енергетичний баланс вирощування насіння капустяних культур Середнє за 1998-2000 pp. Вирощувана культура Рижій Гірчиця сарептська Ріпак ярий Редька олійна 15 20 Фон живлення Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив N60P45 N120P90 Без добрив N60P45 N120P90 Прихід енергії, ГДж/га 18,67 24,51 30,54 31,74 41,78 44,81 37,11 49,95 58,12 33,38 45,28 53,45 Витрати енергії ГДж/га Приріст енергії, ГДж/га Енергетичний коефіцієнт 14,85 21,31 28,55 16,29 23,20 30,14 16,88 24,10 31,58 16,47 23,59 31,08 3,82 3,20 1,99 15,45 18,58 14,67 20,23 25,75 26,54 16,91 21,69 22,37 1,26 1,15 1,07 1,95 1,80 1,49 2,20 2,07 1,84 2,03 1,92 1,72 Мінеральні добрива при внесенні їх дозою N60P45 практично однаковою мірою позначилися на приході енергії з насінням капустяних культур. На цьому фоні, порівняно з неудобреним контролем, він збільшився в межах 31,3-35,6 %. При подальшому підвищенні дози мінерального добрива прихід енергії, порівняно з контролем, збільшився у рижію на 62,5, а в редьки олійної - на 60,1 %. Найменше - на 41,2 % він підвищився при вирощуванні гірчиці сарептської. Максимальний енергетичний коефіцієнт при вирощуванні капустяних культур на насіння як на удобреному, так і неудобреному фонах забезпечив ріпак ярий. Джерела інформації: 1. Ушкаренко В.О. Зрошуване землеробство. - К.: Урожай, 1994. – 326 с. 2. Зінченко О.І. Рослинництво: підручник / О.І. Зінченко. - К.: Аграрна наука, 2001. – 592 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб отримання насіння капустяних культур в зрошуваних умовах півдня України, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що необхідно вирощувати ріпак ярий на насіння та вносити мінеральні добрива нормою N120P90. 30 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3