Спосіб корекції мікроценотичних та імунологічних порушень у хворих на грип та грві

Реферат: Спосіб корекції мікроценотичних та імунологічних порушень у хворих на грип та ГРВІ характеризується тим, що використовують фітокомплекс "Лайфгард" (містить прозери, корінь ехінацеї, імбир, лимонник китайський, вітаміни А та С, цинк) в поєднанні з фітокомплексом "Бриз" (містить прозери, мати-і-мачуху, подорожник, шалфей, суцвіття липи, суцвіття гречихи, корінь солодки, шишки хмелю) для корекції дисбіозів як носоглотки, так і товстого кишечнику та імунологічних порушень. UA 87337 U (12) UA 87337 U UA 87337 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до таких дисциплін як терапія, пульмонологія та алергологія корекції мікроценотичних порушень носоглотки та товстого кишечнику та імунологічних змін у хворих на грип та ГРВІ. Проблема грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій набула в останні роки особливої актуальності в зв'язку з недавньою епідемією грипу A/H1N1 (2009 p.), під час якої згідно з даними ВООЗ в світі було зареєстровано більше 200 тисяч випадків, в т.ч. 6 тисяч з летальним кінцем (в Україні від постгрипозних ускладнень, в т.ч. пневмоній, загинуло 878 осіб). Причому в 10 % захворілих спостерігались ускладнення бактерійної етіології, зокрема бронхіти та пневмонії (Дискуссионные вопросы эпидемиологии и профилактики гриппа в свете результатов ретроспективного анализа эпидемической ситуации 2009-2010 гг. / А.Б. Белов, П.И. Огарков // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2011. - № 3 - С. 38-42). Питання про роль мікробної флори в респіраторній вірусній патології має велике теоретичне та практичне значення. Вірус, пошкоджуючи епітелій дихальних шляхів, сприяє проникненню бактеріальної флори. Токсична дія вірусу на судинну стінку викликає порушення її проникливості та гомеостазу, що призводить до підвищення ексудації, гіперемії та крововиливів, тим самим створюються сприятливі умови для розмноження бактерійної флори та активізації її патогенних властивостей. Порушення бар'єрної функції епітелію респіраторного тракту, пригнічення стану природної антиінфекційної резистентності та активації умовно-патогенної мікрофлори верхніх дихальних шляхів, а також вогнищ хронічної бактерійної інфекції призводить до виникнення ускладнень (пневмонії, бронхіти, синусити, отити тощо), а також до загострення фонових хронічних захворювань бактерійної етіології (гайморит, пієлонефрит та інші). Перебіг гострих респіраторних вірусних інфекцій, у тому числі і грипу, супроводжується порушеннями імунітету та мікроекології не лише верхніх дихальних шляхів, а й кишечнику. Формування мікроценотичних порушень слизової оболонки організму пов'язане з системою імунобіологічного захисту та протиінфекційною природною резистентністю організму. Дисбактеріоз як наслідок порушень гомеостазу організму завжди обтяжує перебіг основного захворювання. За умови розвитку вірусної інфекції він проявляється недостатньою елімінацією продуктів розпаду клітин і токсинів, підсилюючи цим інтоксикацію організму та знижуючи активність функціонування імунної системи хворої людини (Иммунная система слизистих / И.М. Беляков // Иммунология. - 1997. - № 4. - С. 7-13; Гострі респіраторні вірусні інфекції та їх ускладнення / М. М. Островський // Здоров'я України. - 2010. - № 23. - С. 3-39). Пригніченню імунної системи організму сприяє і еколого-небезпечна ситуація забруднення довкілля, зокрема, діоксидом азоту, важкими металами та сполуками сірки (Антропогенные факторы окружающей среды и проблемы здоровья / К.Л. Ердинкан // Вестник АМН СССР. 1989 - № 8. - С. 59-68). В період епідемій грипу та ГРВІ процес пошкодження епітелію слизової оболонки організму хімічними ксенобіотиками та вірусами набуває сукупного токсичного ефекту, внаслідок чого спостерігається ураження респіраторного тракту з розвитком геморагічно-некротичного трахеобронхіту, зниження показників природної антиінфекційної резистентності, активізація умовно-патогенної мікрофлори верхніх дихальних шляхів. Ці зміни особливо виражені у населення, яке проживає в умовах значного техногенного пресингу (Вирусные инфекции дыхательных путей / Л.В. Колобухина // Русский медицинский журнал. - 2000. - № 8. - С. 4-13; Загрязнение атмосферного воздуха городов тяжелыми металлами / Н.И. Рублевская // Довкілля та здоров'я. - 2007. - № 3. - С. 20-21). У мешканців великого інтенсивно забрудненого міста, хворих на грип та ГРВІ, спостерігалось зниження активності місцевих механізмів імунітету, в першу чергу, колонізаційної резистентності не лише слизової оболонки носоглотки, а й іншого біотопу - слизової оболонки товстого кишечнику. Це проявлялось заміщенням індигенної мікрофлори умовно-патогенними мікроорганізмами, розширенні їх спектра та гіперколонізації слизової оболонки організму на фоні пригнічення факторів мукозального імунітету (секреторний Ig А, лізоцим), що часто призводить до розвитку ускладнень бактерійної етіології. Після 4-5 дня захворювання на грип та ГРВІ найбільш поширеним ускладненням є вторинна бактерійна пневмонія, а також захворювання ЛОР-органів (фарингіти, бронхіти, синусити, отити) або загострення фонових хронічних захворювань бактерійної етіології - пієлонефрит, гайморит та ін. (Грип А: перебіг, типові й нетипові ускладнення / М.Б.Дашо, О.Б. Надрага, С.А. Лишенюк // Інфекційні хвороби. - 2010. - № 3. - С. 87-92). Враховуючи вищенаведене, особливого значення набувають розробки, спрямовані на корекцію імунологічних та дисбіотичних зрушень на слизовій оболонці організму. Після захворювання, спричиненого вірусним (грип, ГРВІ) та хімічним фактором пошкоджена слизова оболонка носоглотки, трахеї, бронхів відновлює морфологічну будову та функціональну 1 UA 87337 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 активність лише через 1-1,5 місяці. Протягом цього ж періоду спостерігається зниження активності факторів природної антиінфекційної резистентності. Тому актуальною слід вважати розробку патогенетично обґрунтованих методів профілактики ускладнень бактерійної етіології, спрямованих на нормалізацію функції дихальної системи, посилення мукозального імунітету, корекції мікроценотичних зрушень слизової оболонки організму хворих на грип та ГРВІ (Вирусные инфекции дыхательных путей / Л.В.Колобухина // Русский медицинский журнал. 2000. - № 8. - С. 4-13; Инфекционные болезни: нетложная диагностика, лечение, профилактика / Б.П. Богомолов. - М.: Ньюдиамед, 2007. - С. 31-39). В останні роки активно обговорюється ефективність застосування фітотерапевтичних препаратів з метою профілактики бактерійних та вірусних інфекцій, оскільки вони можуть використовуватися в амбулаторних умовах, не потребують коштовних та дефіцитних ліків, практично не викликають побічних ефектів та перспективні для застосування в умовах епідемій грипу та ГРВІ (Деякі аспекти застосування лікарських рослин в медицині / Т.П. Гарник, Ф.А. Мітченко, Т.К. Шураєва // Фітотерапія. Часопис. - 2002. - № 1/2. - С. 70-72; Ліки рослинного походження: сучасні тенденції у вітчизняній та світовій клінічній медицині і фармації / О.І. Волошин, О.В. Пішак, Л.О. Волошина // Фітотерапія. Часопис. - 2003. - № 3. - С. 3-7; Лікарські рослини при захворювання органів дихання / Б.М. Гурьянов, І.Л. Сопіна // Фітотерапія. Часопис. - 2003. - № 1/2. - С. 21-23). Підвищення неспецифічної резистентності організму є однією із основних складових патогенетичної корекції та профілактики рецидивів і ускладнень грипу та ГРВІ. Застосування фітопрепаратів, які володіють імуномоделюючою активністю, є найбільш оптимальним, оскільки екстракти рослин, на відміну від синтетичних речовин, краще засвоюються і переважно не викликають алергічних реакцій та кумулятивного ефекту (Фитоиммуномодуляция в профилактике и комплексном лечение острых респираторных вирусных инфекций / И. Б. Щербак // Укр. мед. часоп. - 2011. - № 6. - С. 82). Серед багатоманітності лікувально-профілактичних комплексів на рослинній основі особливу увагу привертає продукція компанії "CHOICE", розроблена вченими НАМН України разом з Національним Університетом харчових технологій, що відзначається своєю унікальністю. Вперше в світовій практиці в склад даних фітокомплексів введені "прозери" (пророщені зерна вівса, пшениці та кукурудзи). Лікувальні властивості прозерів в значній мірі обумовлені вмістом полісахаридів, що легко засвоюються, і яким належить провідна роль в профілактиці захворювань шлунково-кишкового тракту. Полісахариди є природними адсорбентами, що виводять із організму важкі метали, токсичні речовини та радіонукліди. Прозери підтримують нормальний рівень мікрофлори кишечнику та сприяють профілактиці дисбактеріозу. Зерна-прозери містять незамінні амінокислоти, вітаміни, макро- та мікроелементи. Цим обумовлена їх висока ефективність в корекції та профілактиці багатьох захворювань. Унікальність фітокомплексів компанії "CHOICE" полягає в тому, що крім прозерів до їх складу входять лікарські рослини. Така композиція забезпечує комплексність та потенційний синергізм – компоненти, підсилюючи дію один одного, допомагають організму швидше побороти недугу. В основу розробки способу корекції мікроценотичних та імунологічних зрушень у хворих на грип та ГРВІ було поставлено використання фітокомплексів компанії "CHOICE" - "Лайфгард" та "Бриз". "Лайфгард" - фітопрепарат з наступною характеристикою: - підвищує клітинний та гуморальний імунітет, посилює захисні функції організму; - сприяє профілактиці бактеріальних та вірусних інфекцій; - володіє протизапальною та антиоксидантною дією. В склад "Лайфгард" входять: прозери, корінь ехінацеї, імбир, лимонник китайський, вітаміни А та С, цинк. "Бриз" - фітопрепарат з наступною характеристикою: - нормалізує функції дихальної системи; - має протизапальну та антисептичну дію; - покращує регенерацію епітелію слизової оболонки дихальних шляхів. До складу "Бриз" входять: прозери, мати-і-мачуха, подорожник, шалфей, суцвіття липи, суцвіття гречихи, корінь солодки, шишки хмелю. Забір матеріалу, обстеження та корекція здійснювалися, згідно з вимогами Закону про біоетику, за протоколом біоетичної комісії установи та інформованої згоди волонтерів -пацієнтів. Волонтери з діагнозом грип та ГРВІ після первинного бактеріологічного обстеження були поділені на дві рівноцінні групи по 45 осіб в кожній. Волонтери з І-ої групи, протягом 1 місяця отримували одночасно фітокомплекс "Лайфгард" та фітокомплекс "Бриз" - по 1 капсулі 3 рази 2 UA 87337 U 5 денно за 1 годину до їжі. Волонтери з II-ої групи (контрольної) корекції фітокомплексами не підлягали. Після завершення корекції комплексом фітопрепаратів "Бриз" та "Лайфгард" проведено повторне бактеріологічне обстеження верхніх дихальних шляхів, в результаті якого виявлено зменшення кількості осіб з дисбіотичними змінами із 100,0 до 53,3 % (табл. 1). Таблиця 1 Частота виявлення мікроценотичних змін на слизовій носоглотки у хворих I-ї групи до та після корекції комплексом фітопрепаратів Дослідження До корекції Після корекції Кількість осіб з дисбіотичними змінами М±m, % 100,0±0,0 53,3±10,1 Р