Водонепроникна та повітропроникна підошва для взуття (варіанти), водонепроникне та повітропроникне взуття (варіанти)

1. Водонепроникна та повітропроникна підошва для взуття, яка включає в себе принаймні на частині своєї протяжності щонайменше два конструктивні шари: нижній шар (14), що має опорну конструкцію, яка утворює підметкову частину підошви, а також верхній мікр опористий шар (15, 215), який є проникним для водяної пари; причому згаданий нижній шар ( 1 4 ) має зони (14а, 114а), які відкривають згаданий верхній шар ( 1 5 , 215), яка відрізняється тим, що щонайменше одна з двох поверхонь (15а, 15b) згаданого верхнього шару (15, 215) має покриття (21, 221), утворене шляхом плазмового осадження для надання водонепроникності. 2. Підошва за п. 1, яка відрізняється тим, що згадане покриття (21, 221) передбачене на верхній поверхні (15b) згаданого верхнього шару (15, 215). 3. Підошва за п. 1, яка відрізняється тим, що згадане покриття (21, 221) передбачене на нижній поверхні (15а, 215а) згаданого верхнього шару (15, 215). 4. Підошва за п. 1, яка відрізняється тим, що згадане покриття ( 2 1 , 221) передбачене і на нижній поверхні (15а, 215а), і на верхній поверхні (15b) згаданого верхнього шару (15, 215). 5. Підошва за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що згаданий верхній шар (15, 215) та згаданий нижній шар (14) 2 (19) 1 3 14. Підошва за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що згадане плазмове осадження виконане із застосуванням радіочастотного генератора, із коливанням електричного поля під час обробки з частотою приблизно 13,56 МГц. 15. Підошва за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що згадане плазмове осадження виконане за потужності застосованого для обробки електричного поля, здебільшого, від 50 до 700 Вт. 16. Підошва за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що тривалість згаданого плазмового осадження для мономеру на основі силоксану становить від 160 с до 600 с. 17. Підошва за п. 16, яка відрізняється тим, що тривалість згаданого плазмового осадження для мономеру на основі силоксану стан овить приблизно 420 с. 18. Підошва за одним із попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що рівень вакууму під час згаданого плазмового осадження становить, здебільшого, від 10-1 мбар до 10-5 мбар (від 10-2 кПа до 10-6 кПа). 19. Підошва за будь-яким з пп. 1-11, яка відрізняється тим, що згадане плазмове осадження виконане за умов холодної пла зми високого вакууму із застосуванням радіочастотного генератора, із частотою коливання електричного поля під час обробки приблизно 13,56 МГц, потужністю застосованого електричного поля 50-700 Вт, а рівень вакууму становить від 10-1 мбар до 10-5 мбар (від 10-2 кПа до 10-6 кПа). 20. Підошва за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що вихідний матеріал для плазмового осадження являє собою мономер на основі силоксану. 21. Підошва за будь-яким з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що вихідний матеріал для плазмового осадження являє собою масловідштовхувальний та водовідштовхувальний фторполімер. 22. Підошва за п. 1, яка відрізняється тим, що матеріал згаданого покриття (21, 221) являє собою полісилоксан. 23. Підошва за п. 1, яка відрізняється тим, що матеріал згаданого покриття (21, 221) являє собою масловідштовхувальний та водовідштовхувальний фторполімер. 24. Підошва за п. 23, яка відрізняється тим, що згаданий фторполімер є відомим на ринку під торговельною маркою Zonyl® та випускається фірмою "Дюпон" (DuPont). 25. Водонепроникна та повітропроникна підошва для взуття, яка включає в себе принаймні на частині своєї протяжності щонайменше два конструктивні шари (314, 315): нижній шар (314), що має опорну конструкцію, яка утворює підметкову частину підошви, а також верхній мікропористий шар (315), 91672 4 який є проникним для водяної пари; причому над згаданим верхнім шаром (315) передбачена водонепроникна мембрана (321), а згаданий нижній шар (314) має зони (314а), які відкривають згаданий верхній шар (315), яка відрізняється тим, що згаданий верхній шар (315) та згадана водонепроникна мембрана (321) герметично з'єднані вздовж їхнього периметра, так щоб унеможливити просочування води. 26. Водонепроникне та повітропроникне взуття, яке відрізняється тим, що воно включає в себе підошву за будь-яким з попередніх пунктів. 27. Водонепроникне та повітропроникне взуття, яке відрізняється тим, що воно включає в себе таку комбінацію елементів: - складену заготовку (401, 501), яка оточує подібно до кишені зону розміщення ноги та включає в себе повітропроникний верх (412, 512), з яким водонепроникна мембрана (421, 521) з'єднана принаймні в нижній частині, - підошва (400, 500), яка приєднана до згаданої складеної заготовки (401, 501) знизу та яка включає в себе, принаймні на частині своєї протяжності, щонайменше два конструктивні шари (414, 514, 415, 515): нижній шар (414, 514), що має опорну конструкцію, яка утворює підметкову частину підошви, а також верхній шар (415, 515), який є мікропористим та проникним для водяної пари, причому згаданий нижній шар (414, 514) має зони (414а, 514а), що відкривають згаданий верхній шар (415, 515). 28. Взуття за п. 27, яке відрізняється тим, що згадана складена заготовка (401) складається з верха (412) та повітропроникної або перфорованої устілки (413), з'єднаної з краями згаданого верха (412) стібками (402) відповідно до конструкцій, відомих як "strobel" або "ідеальний рант", так що утворюється "кишеня", причому згадана водонепроникна мембрана (421) прикріплена до згаданої повітропрон икної або перфорованої устілки (413), причому згадана складена заготовка (401) має вздовж периметра водонепроникної мембрани (421) зону (421а) ущільнення, що охоплює зшивні шви (402) та згадану водонепроникну мембрану (421). 29. Взуття за п. 27, яке відрізняється тим, що згадана складена заготовка (501) включає в себе верх (512), який ззовні з'єднаний зі згаданою підошвою (500) своїми нижніми краями (512а), а зсередини з'єднаний з водонепроникною мембраною 521, утворюючи "кишеню" для розміщення ноги. 30. Взуття за будь-яким з попередніх пунктів, яке відрізняється тим, що згаданий мікропористий верхній шар (15, 215, 315, 415, 515), який є проникним для водяної пари, виготовлений зі шкіри. 5 Галузь техніки Цей винахід стосується повітропроникних та водонепроникних підошов для взуття. Рівень техніки Винахід також стосується взуття, виготовленого з такою підошвою. Відомо, що ринок взуття безперервно розвивається у пошуку та визначенні технічних рішень, що забезпечують оптимальну комфортність для споживача взуття. Добре відомо, що комфортність взуття залежить не тільки від правильності анатомічної відповідності, але також від відповідності виведення назовні водяної пари, що утворюється всередині взуття внаслідок потовідділення для того, щоб уникнути явища "вологих ніг". Однак це проникнення водяної пари не повинно погіршувати водонепроникність взуття, і тому були вивчені рішення, які забезпечують проникнення пари до верху взуття або до підошви. Найбільше потіння ноги відбувається на межі між підошвою ноги та підошвою взуття, і очевидно, що піт, який утворюється тут, не може випаровуватися і тому конденсується на устілці, на яку спирається нога. Тільки невелика частина поту випаровується через верх взуття. Ця проблема є особливо важливою для взуття, що має пластикові підошви. У таких випадках проникнення поту крізь підошву повністю виключається (у випадку шкіряних підошов проникнення поту у невеликій кількості все ж таки існує). Рішення цієї проблеми забезпечується шляхом створення повітропроникних та водонепроникних підошов, які уможливлюють відповідне проникнення поту, що утворюється біля підошви ноги. Одне з таких технічних рішень описане у патенті США №5,044,096 та Європейському патенті №0382904. Воно полягає у розділенні пластикової підошви на два шари з наскрізними отворами та у розміщенні між ними водонепроникної повітропроникної мембрани (наприклад, виготовленої з такого матеріалу, як Gore-Tex® або подібного), яка герметично приєднана вздовж периметра до цих двох шарів таким чином, щоб не допустити просочування води. Це рішення забезпечує відповідне проникнення, а також ефективний обмін тепла та водяної пари між середовищем всередині взуття та середовищем ззовні, в той самий час забезпечуючи необхідну непроникність у відношенні до зовнішньої вологи та води. Ці перфоровані підошви, що мають водонепроникні та повітропроникні мембрани, безсумнівно явили собою значне нововведення у порівнянні з відомими раніше. Незважаючи на це, усе ще існують аспекти для вдосконалення, зокрема, у відношенні до зони, яку займають отвори. Очевидно, що чим більшою є загальна площа отворів, тим більшою є повітропроникність. Однак з іншого боку кількість отворів, виконаних у підметковій частині підошви, та їхній діаметр мають бути обмеженими для того, щоб запобігти потраплянню загострених сторонніх предметів через ці отвори 91672 6 та проникненню їх доти, доки вони не пошкодять або не проколють мембрану, яка є вразливою, оскільки на практиці являє собою плівку та не має відповідних конструктивних характеристик. Така мембрана фактично постійно зазнає стискання з боку ноги, і тому навіть не дуже загострений предмет, що проникає у один із цих отворів, може призвести до пошкоджень без надмірних зусиль. Одним із прийнятих рішень є застосування повітропроникного захисного шару, такого як повстина, між підметковою частиною підошви та мембраною. Крім того, бруд, пил та камінці можуть застрявати в отворах підметкової частини підошви, перекриваючи їх та обмежуючи повітропроникність. Інше рішення щодо застосування водонепроникної та повітропроникної мембрани з недостатніми конструктивними характеристиками описане у патенті США № 6,508,015. У цьому патенті описана підошва, яка має конструкцію з двох шарів, відповідно еластичного верхнього шару, який є проникним для водяної пари, а також нижнього шару, що покриває менше за 70% верхнього шару, який також являє собою опору та підметкову частину підошви. Проникність підошви забезпечується мікропористою структурою верхнього шару та формою нижнього шару. Мікропориста структура верхнього шару забезпечується, наприклад, шляхом застосування агломерованого пластику або шляхом застосування тканих або нетканих структур, виготовлених із синтетичних матеріалів. Однак цей шар не має виразних водонепроникних характеристик. Для їх забезпечення у цьому патенті передбачена можливість надання цьому шарові властивості водовідштовхування, наприклад, шляхом обробки агломерованого поліетилену у стані високої або надвисокої молекулярної маси. Іншою можливістю для надання водонепроникності, описаною у цьому патенті, є розміщення понад верхнім шаром додаткового шару, що являє собою водонепроникну мембрану. Хоча описане рішення вирішує проблему повітропроникної зони підошви, яка має великі розміри, воно недостатньо відповідає вимогам із забезпечення водонепроникності згаданої підошви. Фактично встановлено, що гідрофобна обробка агломерованого матеріалу не надає верхньому шарові достатньої водонепроникності, особливо у випадку великих кількостей води. Крім того, ідея об'єднання непроникної мембрани з внутрішнім шаром як така не є достатньою для забезпечення ідеальної ізоляції від води, оскільки можливе просочування води вздовж периметра верхнього шару. Інша проблема, притаманна цьому типові підошов, полягає в тому, що верхній шар у будьякому випадку має тенденцію до абсорбування значних кількостей води ("ефект губки"), яка через деякий час виходить назовні, що спричиняє помітне забруднення поверхонь, якими ходять. 7 Ця проблема стає ще більш помітною, якщо розмір пор матеріалу зростає. Вже для пор розмірами більше ніж 5мкм існує проникнення забрудненої води (брудної або мильної води): у цьому випадку поверхневий натяг є нижчим за звичайну величину для води (73мН/мм). Розкриття суті винаходу Метою винаходу є створення повітропроникної водонепроникної підошви для взуття, яка усуває недоліки, відзначені у відомих підошов. У межах цієї мети однією із задач цього винаходу є створення повітропроникної водонепроникної підошви для взуття, яка має у структурі водонепроникний та повітропроникний шар і яка також забезпечує більшу повітропроникність, ніж у відомого взуття. Іншою задачею цього винаходу є створення повітропроникної водонепроникної підошви для взуття, яка є стійкою до зносу та пошкоджень. Іншою задачею цього винаходу є створення повітропроникної та водонепроникної підошви для взуття, яка складається з меншої кількості елементів, ніж відомі підошви. Іншою задачею цього винаходу є створення повітропроникної та водонепроникної підошви для взуття, яка може бути виготовлена із застосуванням відомого обладнання та технологічних процесів. Вказана мета досягається, а вказані та інші задачі, які стають більш очевидними далі, вирішуються шляхом застосування водонепроникної повітропроникної підошви для взуття, яка включає в себе, принаймні на частині своєї протяжності, щонайменше два конструктивні шари: нижній шар, що має опорну конструкцію, щоб утворити підметкову частину підошви, а також верхній мікропористий шар, який є проникним для водяної пари; згаданий нижній шар має зони, які відкривають згаданий верхній шар, причому згадана підошва відрізняється тим, що щонайменше одна з двох поверхонь згаданого верхнього шару має покриття, виконане шляхом плазмового осадження для надання водонепроникності. Стислий опис креслень Подальші характерні ознаки і переваги винаходу стануть більш очевидними з опису кількох варіантів його здійснення, яким віддають перевагу, але які не є виключними та єдино можливими, проілюстрованих у вигляді прикладів, які не обмежують обсягу винаходу, супровідними кресленнями, на яких: Фіг.1 являє собою поперечний розріз частини взуття з підошвою у відповідності з винаходом; Фіг.2 являє собою поперечний розріз елемента підошви, зображеної на Фіг.1; Фіг.3 являє собою вигляд елемента варіанта підошви, зображеної на Фіг.1; Фіг.4 являє собою вигляд зверху підошви, зображеної на Фіг.1; Фіг.5 являє собою вигляд зверху іншого варіанта підошви, зображеної на Фіг.1; Фіг.6 являє собою поперечний розріз частини взуття з підошвою відповідно до варіанта здійснення підошви у відповідності з винаходом, який є 91672 8 альтернативним по відношенню до варіантів здійснення, зображених на попередніх фігурах; Фіг.7 являє собою вигляд у перспективі взуття з підошвою у відповідності з винаходом; Фіг.8 являє собою поперечний розріз частини іншого взуття у відповідності з винаходом, яке є альтернативним по відношенню до взуття, зображеного на попередніх фігурах; Фіг.9 являє собою поперечний розріз частини іншого взуття у відповідності з винаходом, яке є альтернативним по відношенню до взуття, зображеного на попередніх фігурах. Шляхи виконання винаходу На кресленнях перший варіант здійснення підошви у відповідності з винаходом в цілому позначений позицією 10. Фіг.1 являє собою поперечний розріз взуття у зоні підошви 10; ця фігура ясно показує, що підошва 10 у цьому варіанті здійснення включає в себе два шари, які являють собою відповідно нижній шар 14 та верхній шар 15, проникний для водяної пари. Обидва шари 14 та 15 є конструктивними і тому виконують опорну функцію; зокрема, нижній шар 14 має опорну конструкцію, щоб утворити підметкову частину підошви 10, а верхній шар 15 утворює основу для опори ноги та має властивості еластичності та гнучкості. Для забезпечення повітропроникності верхнього шару 15 нижній шар 14 має зони 14а, що відкривають верхній шар 15 таким чином, що він безпосередньо контактує із зовнішнім середовищем. Такі відкриті зони 14а більш докладно описані далі. Верхній шар є мікропористим та є, наприклад, виготовленим з агломерованого пластику. Доцільно, щоб цей пластик, який застосовується, був поліетиленом, поліпропіленом, полістиролом або поліефіром. Факультативно верхній шар 15 може складатися з повстини, полотна з начосом, тканини або сітки, виготовленої із синтетичного матеріалу. Для того, щоб забезпечити відповідну проникність для водяної пари та уможливити подальшу обробку поверхні верхнього шару 15 (як описано далі), середня ширина пор становить від 3мкм до 250мкм. Відповідно до варіанта, якому віддається перевага, середня ширина може становити від 3мкм до 5мкм. Нижній шар 14 виготовлений з пластиків, таких як, наприклад, поліуретан. Цей нижній шар 14 включає в себе розташовану по периметру облямівку 16, що утворює зовнішній край підошви, а також елементи 17, що контактують із землею і являють собою опору для верхнього шару 15 (який у іншому випадку провалився б всередину периметра облямівки). Проміжки у нижньому шарі 14, розташовані між окремими елементами 17, що контактують із землею, а також між елементами, що контактують із землею, та облямівкою 16, утворюють зони 14а. У цьому варіанті здійснення розташована по периметру облямівка 16 має бокову частину 18, яка охоплює по периметру контур 19 верхнього 9 шару 15 так, щоб утворити розташовані по периметру зони 20 взаємного контакту між шарами 14 та 15. В цій боковій частині 18 верхній шар 15 та нижній шар 14 герметично з'єднані вздовж свого периметра для того, щоб уникнути просочування води. Відповідно до варіанта, якому віддається перевага, з'єднання між шарами 14 та 15 утворюється шляхом наформування нижнього шару 14 на верхній шар 15. У цьому випадку герметичність готового з'єднання забезпечена ідеальною адгезією, притаманною наформуванню. Як альтернатива, можливе застосування інших способів виготовлення, таких як, наприклад, способи з'єднання склеюванням. У цьому випадку, однак, з'єднання верхнього шару 15 із нижнім шаром 14 передбачає герметик у розташованих вздовж периметра зонах 20 взаємного контакту. Елементи 17, що контактують із землею, у цьому описаному варіанті здійснення відділені від облямівки 16 та виконані, наприклад, шляхом наформування безпосередньо на нижню поверхню 15а верхнього шару 15 так, щоб практично утворити виступи 17а, на які спирається верхній шар 15 та забезпечити зчеплення підошви 10. Варіанти цих елементів, що контактують із землею, позначених позицією 117 на Фіг.5, являють собою, наприклад, суцільні поперечні елементи 117а, виконані як одне ціле з облямівкою 116. Зони 114а утворені між поперечними суцільними елементами 117а та облямівкою 116. Для забезпечення відповідного проникнення важливо, щоб нижній шар вкривав якомога меншу поверхню верхнього шару. Наприклад, доцільно, щоб нижній шар вкривав частину верхнього шару, що становить від 30% до 70%. Верхній шар 15 має на своїй верхній поверхні 15b покриття 21, одержане шляхом плазмового осадження, яке уможливлює водонепроникність (а також зберігає повітропроникність). Альтернативно, як показано на Фіг.3, можливо передбачити покриття, позначене позицією 221, яке одержане шляхом плазмового осадження на нижній поверхні 215а нижнього шару 215. Факультативно можливо передбачити таке покриття на обох поверхнях нижнього шару 15, 215. Ідея покриття шляхом плазмового осадження виникла з несподіваного експериментального відкриття, яке полягає в тому, що випари органічних сполук на основі силоксану можуть бути застосовані для утворення надтонкого шару на мікропористому матеріалі основи шляхом "холодноплазмової" полімеризації у високому вакуумі за температури навколишнього середовища, забезпечуючи характеристики водонепроникності без зміни загальних властивостей, зокрема, характеристик повітропроникності матеріалу основи. Фактично водонепроникна та повітропроникна мембрана може бути створена шляхом плазмової полімеризації, наприклад, мономеру на основі силоксану шляхом осадження шару полімеру (полісилоксану) на мікропористий матеріал основи (ви 91672 10 готовлений, наприклад, із поліетилену або з полістиролу). Це осадження може також бути виконано, наприклад, із застосуванням масловідштовхувальних та водовідштовхувальних фторполімерів, наприклад, що випускаються фірмою Дюпон (DuPont) та зареєстровані під торговельною маркою Zonyl®. Плазма поділяється на гарячу та холодну залежно від температур, яких вона досягає; також плазма поділяється на плазму під тиском навколишнього середовища та вакуумну плазму. У плазмовій обробці для отримання покриття у відповідності з цим винаходом газоподібну або пароподібну вихідну сполуку подають у реакційну камеру за дуже низького тиску (за умов вакууму). Плазму створюють активізацією вихідної сполуки всередині реакційної камери за допомогою утворення електричного поля. Результатом є надтонкий зв'язаний шар полімеру, осаджений на всю поверхню будь-якого матеріалу основи, внесеної у реакційну камеру. Цей процес плазмової полімеризації починається та виконується за допомогою електричного поля таким чином, що всередині реакційної камери здійснюється розклад вихідної речовини осаджуваного шару. Пісня того, як відбувся розклад, утворюються іони та активні частинки, які починають та викликають атомні і молекулярні реакції, що призводять до утворення тонких плівок. Створення шарів шляхом плазмової полімеризації може відбуватися за різноманітних конфігурацій електричних полів та різних параметрів реакцій. Товщина цього шару регулюється шляхом вибору вихідного матеріалу, здатного до полімеризації, та умов реакції, таких як час осадження мономеру, час обробки, частота електричного поля, за яких відбувається реакція, а також джерела живлення, що застосовувалося. У цьому винаході плазмова полімеризація виконується у вакуумі. Типовий діапазон тиску становить від 10-1мбар до 10-5мбар (від 10-2кПа до 10-6кПа). Вихідну речовину звичайно піддавали реакції у своєму чистому стані із застосуванням нездатного до полімеризації інертного газу, такого як, наприклад, аргон. Такий інертний газ застосовують і як інертний розріджувач, і як транспортний газ, що сприяє полімеризації вихідної речовини. Іншими газами, що можуть бути застосовані, є кисень, гелій, азот, неон, ксенон та аміак. Вихідна речовина повинна мати тиск пари, достатній для того, щоб уможливлювати пароутворення за помірного вакууму. Послідовність реакцій загалом починається із завантажування матеріалу основи, що підлягає нашаруванню покриття, усередину реакційної камери з подальшим доведенням тиску у камері до потрібного вакууму. Потім збуджується розряд, що утворює плазму, і вихідний мономер у пароподібному стані подається усередину реакційної камери. 11 Співударяння цього мономеру з іонами та електронами плазми уможливлюють полімеризацію мономеру. Полімер, що утворився, осаджується на відкритих поверхнях усередині камери. Властивості цієї плівки є функцією не тільки структури мономеру, але також і функцією частоти розряду, джерела живлення, що застосовується, витрати цього мономеру та тиску. Пористість, морфологія поверхні та проникність можуть змінюватись залежно від умов реакції. Важливим змінним параметром реакції плазмової полімеризації є швидкість осаджування полімеру, яка може бути зміненою за допомогою витрати мономеру. Процес осадження припиняється, коли досягається потрібна товщина осаджуваного матеріалу. Завдяки тому, що верхній шар 15 виготовлений з ізоляційного матеріалу (наприклад, поліетилен являє собою один із найкращих відомих ізоляційних матеріалів), для підтримання умов існування плазми необхідним є застосування у процесі радіочастотного генератора таким чином, що коливання електричного поля під час обробки мають частоту порядку 13,56МГц, потужність застосованого електричного поля 50-700Вт, а рівень вакууму становить від 10-1мбар до 10-5мбар (від 10-2кПа до 10-6кПа). Мікропористий верхній шар 15 повинен мати середню ширину пор від 3мкм до 250мкм. Стосовно тривалості обробки виявлено, що для такої вихідної речовини, як мономер сил океану, оптимальний час становить по суті від 160с до 600с Зокрема встановлено, що оптимальна тривалість становить по суті 420с. Незалежно від плазмового осадження, також можливо надання верхньому шарові 15 властивості водовідштовхування шляхом обробки, наприклад, агломерованого поліетилену у стані високої або надвисокої молекулярної маси. Фіг.6 являє собою вигляд частини взуття з підошвою у відповідності з альтернативним варіантом здійснення підошви, в цілому позначеної позицією 300, де застосована водонепроникна мембрана 321. Практично, як і у попередньому випадку, підошва 300 включає в себе нижній конструктивний шар 314 з опорною конструкцією, так що утворюється підметкова частина підошви, а також верхній мікропористий конструктивний шар 315, який є проникним для водяної пари; нижній шар 314 має зони 314а, що відкривають верхній шар 315 для забезпечення повітропроникності. Водонепроникна мембрана 321 з'єднана з верхньою зоною верхнього конструктивного шару 315. Цей верхній шар 315 виконує конструктивні функції забезпечення опори для ноги, а також функції захисту водонепроникної мембрани 321. У цьому випадку, однак, верхній шар 315 та водонепроникна мембрана 321 повинні бути герметично з'єднані вздовж їхнього периметра для того, щоб уникнути просочування води. 91672 12 Як вже відомо, водонепроникна мембрана 321 може факультативно бути з'єднаною (таким чином, щоб протистояти гідролізу без погіршення повітропроникності) з опорною сіткою (не показаною на цих фігурах, оскільки вона є відомим елементом), виконаною із синтетичного матеріалу. Мембрана 321 може бути прикріпленою до верхнього шару 315, наприклад, шляхом нашарування безпосередньо на верхній шар 315 або може бути прикріпленою пізніше за допомогою клейових точок способами, що як такі є відомими. Як і раніше, з'єднання нижнього шару 314 та верхнього шару 315 із мембраною 321, з'єднаною з ними, відповідно до варіанта, якому віддається перевага, виконується шляхом наформування нижнього шару 314 на складену заготовку, утворену верхнім шаром 315 та мембраною 321; у цьому випадку герметичне з'єднання забезпечено ідеальною адгезією, притаманною наформуванню. Як альтернатива, можливе застосування також інших способів виготовлення, таких як, наприклад, технології з'єднання склеюванням; у цьому випадку, однак, вздовж периметра, де мембрана стикається із шаром, що безпосередньо накриває її, передбачений герметик. Фіг.7 ілюструє взуття 11, що складається з підошви 10, 300, описаної у одному з попередніх прикладів, верха 12 та устілки 13. Фіг.8 ілюструє повітропроникне та водонепроникне взуття 411, яке включає в себе складену заготовку 401, яка обгортає зону розміщення ноги подібно до кишені та складається з повітропроникного верха 412, з яким водонепроникна мембрана 421 з'єднана в нижній частині. Підошва 400 приєднана знизу до складеної заготовки 401 та включає в себе, подібно прикладам підошов, описаним попередньо, два шари, відповідно нижній шар 414 та верхній шар 415, який є мікропористим та проникним для водяної пари. Обидва згадані шари 414 та 415 є конструктивними, тобто мають опорну функцію; зокрема, нижній шар 414 має опорну конструкцію і утворює підметкову частину підошви 400, а верхній шар 415 утворює основу для опори ноги та має властивості еластичності та гнучкості. Для забезпечення повітропроникності верхнього шару 415 нижній шар 414 має зони 414а, що відкривають згаданий верхній шар 415 таким чином, що він безпосередньо контактує із зовнішнім середовищем. У цьому варіанті здійснення складена заготовка 401 включає в себе верх 412 та повітропроникну або перфоровану устілку 413, яка приєднана стібками 402 до країв згаданого верха 412 відповідно до відомих як такі конструкцій типу "strobel" або "ідеальний рант" таким чином, що утворюється кишеня. У цьому варіанті здійснення водонепроникна мембрана 421 прикріплена тільки до устілки 413 і може бути нанесеною,наприклад, шляхом безпосереднього нашарування на цю устілку перед пришиванням до верха 412 або може бути прикріпленою пізніше, наприклад, шляхом точкового склеювання. 13 Для того, щоб уникнути проблем із просочуванням води, складена заготовка 401 включає в себе вздовж периметра водонепроникної мембрани 421 зону 421а ущільнення, що охоплює зшивні шви 402 та згадану мембрану 421, досягаючи верхнього шару 415. Альтернативний у відношенні до взуття 411 варіант здійснення зображений на Фіг.9, де він в цілому позначений позицією 511. Відмінності у відношенні до варіанта здійснення взуття 411 по суті стосуються тільки частини, що відноситься до складеної заготовки, тут позначеної позицією 501. Вона розташована у подобі кишені навколо зони розміщення ноги, і до неї знизу прикріплена підошва 500, яка включає в себе нижній шар 514 та верхній шар 515, подібні до описаних попередньо. Така кишеня герметизується та робиться водонепроникною відомими способами. Складена заготовка 501 включає в себе верх 512, який ззовні з'єднаний з підошвою 500 своїми нижніми краями 512а, а зсередини з'єднаний з водонепроникною мембраною 521, утворюючи кишеню для розміщення ноги. Водонепроникна мембрана 521 прикріплена, наприклад, до верха 512 точковим склеюванням так, щоб уникнути погіршення повітропроникності крізь згаданий верх. Внутрішнє полотно 521а тканини з'єднане з водонепроникною мембраною 521 зсередини взуття та разом зі згаданою мембраною утворює внутрішню підкладку взуття. У цьому випадку з'єднання складеної заготовки 501 із підошвою 500 також виконано способами, що як такі є відомими, такими як, наприклад, безпосереднє наформування підошви, з'єднання склеюванням тощо. Переважно в усіх описаних варіантах здійснення (за винятком тих, у яких з конструктивних міркувань обов'язково потрібний інший матеріал), верхній мікропористий шар, проникний для водяної пари (15, 215, 315, 415, 515) може бути виготовленим зі шкіри. Практично встановлено, що описаний винахід усуває недоліки, відзначені у відомих підошов для взуття; зокрема, винахід передбачає повітропроникну та водонепроникну підошву, що включає в себе конструктивний елемент - верхній шар, який на додаток до виконання функцій опори для ноги також призначений для забезпечення повітропроникності та водонепроникності, оскільки він безпосередньо контактує із зовнішнім середовищем. Водонепроникність може бути забезпечена шляхом покриття верхнього шару, отриманого шляхом плазмової обробки. Таким чином характеристика водонепроникності має бути пов'язана з конструктивним елементом підошви (верхнім шаром), який має характеристики повітропроникності. Конструктивні характеристики та міцність верхнього шару уможливлюють запобігання проникненню сторонніх загострених предметів до місця його можливого пошкодження або проколювання, 91672 14 тобто зведення водонепроникності по суті нанівець. Таким чином можливо забезпечити велику поверхню (частину верхнього шару, що не є вкритою нижнім шаром) для надання повітропроникності підошви, значно зменшуючи можливість конденсації водяної пари всередині взуття. Шляхом застосування плазмового осадження вирішуються проблеми відповідності та адгезії тонкої плівки до основи, оскільки полімер пристає до цієї основи більше, ніж за умови звичайного нанесення (звичайно водонепроникні мембрани, що застосовуються у даний час, виготовляються окремо, а потім наклеюються шляхом точкового склеювання, нашарування або нанесення матеріалу безпосередньо на основу). Шляхом цього плазмового осадження можливо створити дуже тонкий осаджений шар на матеріалі основи, навіть порядку 100Å. Крім того, вибір агломерованого пластику для виконання згаданого верхнього шару, уможливлює надання підошві необхідної гнучкості та уможливлює наформування підметкової частини підошви у оптимальний спосіб. У одному з описаних варіантів здійснення замість нанесення покриття шляхом плазмового осадження перевагу віддано застосуванню водонепроникної мембрани, механічно з'єднаної з верхнім повітропроникним шаром. У цьому випадку винахід усуває недоліки відомого взуття, де застосовуються такі конструкції підошви, шляхом герметичного приєднання вздовж периметра водонепроникної мембрани до верхнього повітропроникного шару. У трьох останніх з описаних варіантів здійснення винахід являє собою переважно комбіновану опорну конструкцію підошви, яка має велику площу для проникнення пари у бік землі, зі складеною заготовкою, що утворює кишеню для розміщення ноги, яка є повністю повітропроникною (як збоку, так і знизу), однак непромокальною принаймні у напрямку підошви; зокрема, для зразків взуття, позначених позиціями 500 та 600, може бути створена кишеня для вставляння ноги, повністю повітропроникна та непромокальна. В усіх варіантах здійснення, що мають вищеописану мембрану, верхній шар зберігає конструктивні опорні функції, а також функції захисту мембрани. Таким чином, винахід дає можливість виконання численних модифікацій та різновидів, що не виходять за межі обсягу наведеної формули винаходу; усі його деталі можуть також бути заміненими іншими технічно еквівалентними елементами. На практиці матеріали, за умови що вони відповідають конкретному призначенню, а також розміри можуть бути будь-якими згідно з поставленими вимогами та рівнем техніки. Зміст патентної заявки Італії № PD2003A000312, за якою ця заявка претендує на використання пріоритету, включена до цього опису шляхом посилання. 15 91672 16 17 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 91672 Підписне 18 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601