Конструкція, що закріплює ґрунт, та облицювальні елементи для її виготовлення

1. Конструкція, що закріплює ґрунт, яка містить облицювання, що утворює передню поверхню, заповнюючий матеріал, який знаходиться за облицюванням, і укріплюючі смужки, розташовані в укріплюваній зоні заповнюючого матеріалу, при цьому укріплюючі смужки прикріплені до облицювання у відповідних зонах закріплення щонайменше в одній частині, причому облицювання складається з облицювальних елементів, що містять основну частину, виготовлену з литого матеріалу, і таку, що містить, по суті, жорсткий захисний кожух, що розміщений в основній частині, і утворює канал для укріплюючої смужки з двома точками виходу, які розташовані на задній поверхні основної частини, при цьому захисний кожух містить дві половинки, розміщені з двох сторін укріплюючої смужки і зібрані уздовж вказаного каналу з ущільненням, а вказаний канал містить дві прямолінійні частини, розташовані поряд з відповідною точкою виходу і призначені для розміщення смужки в загальній площині виходу, яка перпендикулярна задній поверхні, має дві зігнуті частини, кожна з яких є продовженням відповідної прямолінійної частини і призначена для відхилення смужки від площини виходу, і має з'єднуючу частину, що з'єднує дві зігнуті частини одна з одною і утворює щонайменше одну петлю, розташовану поза площиною виходу. 2. Конструкція за п. 1, в якій облицювання виконане з елементів, що являють собою панелі, а кожна 2 (19) 1 3 94739 4 них частин направлена до вказаної сторони площини виходу. 9. Облицювальний елемент за п. 8, в якому вказаний канал сформований таким чином, що вказана поверхня смужки розташована на зовнішній стороні петлі, що знаходиться поза площиною виходу. 10. Облицювальний елемент за п. 8, в якому канал сформований таким чином, що вказана поверхня смужки розташована на внутрішній стороні петлі, що знаходиться поза площиною виходу. 11. Облицювальний елемент за п. 5, в якому дві зігнуті частини каналу направляють смужку до загальної сторони площини виходу, причому канал сформований таким чином, що смужка поміщається в дві прямолінійні частини, при цьому одна поверхня смужки в одній прямолінійній частині направлена до вказаної сторони площини виходу, а вказана поверхня смужки в іншій з двох прямолінійних частин направлена від вказаної сторони площини виходу. 12. Облицювальний елемент за п. 5, в якому дві зігнуті частини каналу направляють смужку до двох протилежних сторін площини виходу, причому вказана сполучна частина містить дві петлі, які відповідно є продовженнями двох зігнутих частин каналу, і містить частину, яка перетинає площину виходу і з'єднує разом дві петлі. 13. Облицювальний елемент за п. 5, в якому вказані половинки виконані з литого жорсткого пластикового матеріалу. 14. Облицювальний елемент за п. 5, в якому дві половинки захисного кожуха зібрані з ущільненням і розташовані уздовж каналу. 15. Облицювальний елемент за п. 5, що додатково містить подовжений елемент, вставлений всередину захисного кожуха і призначений для витягування укріплюючої смужки уздовж каналу. 16. Облицювальний елемент за п. 5, в якому захисний кожух виконаний жорстким і містить позиціону ючий елемент, при цьому позиціонуючий елемент виступає з литого матеріалу основної частини. 17. Облицювальний елемент за п. 16, в якому позиціонуючий елемент розташований між частинами кожуха, що визначають дві прямолінійні частини каналу, і приєднаний до вказаних частин кожуха. 18. Захисний кожух для розміщення укріплюючої смужки в облицювальному елементі конструкції, що закріплює ґрунт, який містить канал з гладкою внутрішньою поверхнею та двома точками виходу, при цьому вказаний канал містить дві прямолінійні частини, кожна з яких знаходиться поряд з відповідною точкою виходу і призначена для розміщення смужки в загальній площині виходу, розташованій поза кожухом, містить дві зігнуті частини, кожна з яких є продовженням відповідної прямолінійної частини і призначена для відхилення смужки від площини виходу, і містить з'єднуючу частину, що з'єднує дві зігнуті частини одна з одною, утворюючи щонайменше одну петлю, розташовану поза площиною виходу, причому корпус виконаний жорстким. 19. Кожух за п. 18, що містить дві половинки, які розташовані по обох сторонах каналу i які зібрані разом та розміщені уздовж вказаного каналу. 20. Кожух за п. 19, в якому вказані половинки виконані з литого пластикового матеріалу. 21. Кожух за п. 19, в якому вказані половинки зібрані з ущільненням і розташовані вздовж вказаного каналу. 22. Кожух за п. 18, що додатково містить подовжений елемент, розташований всередині кожуха і призначений для витягування смужки вздовж каналу. 23. Кожух за п. 18, що додатково містить позиціонуючий елемент, який виступає з облицювального елемента. 24. Кожух за п. 23, в якому позиціонуючий елемент розміщений між частинами кожуха, що визначають дві прямолінійні частини каналу, і приєднаний до вказаних частин кожуха. Даний винахід відноситься до виготовлення конструкцій, що закріплюють або укріплюють грунт. Ця технологія будівництва зазвичай використовується для виготовлення таких конструкцій, як підпірні стіни, опори мостів та інші. Конструкція, що закріплює грунт, містить ущільнений заповнюючий матеріал, облицювання і укріплююючі елементи, зазвичай прикріплені до облицювання. Укріплююючі елементи розташовані в грунті, а їх щільність залежить від навантажень, які можуть бути прикладені до конструкції, осьових зусиль з боку грунту, які виникають в результаті тертя між фунтом і укріплюючими елементами. Конкретніше, винахід відноситься до випадку, коли укріплюючі елементи мають форму смужок синтетичного матеріалу, виконаного, наприклад, з поліефірних волокон. Найчастіше облицювання виконане із заздалегідь виготовлених цементних елементів, що мають форму плит або блоків, розміщених поряд один з одним і що закривають передню поверхню конструкції. Коли конструкція містить один або більше виступів, на вказаній передній поверхні можуть бути присутніми горизонтальні сходинки. Укріплюючі елементи, розташовані в заповнюючому матеріалі, зазвичай прикріплені до облицювання механічними з'єднуючими елементами, що приймають різні форми. У завершеній конструкції укріплюючі елементи, які розташовані в заповнюючому матеріалі, передають дуже великі навантаження, що в деяких випадках досягають декількох тонн. їх з'єднання з облицюванням має бути стійким, щоб підтримувати цілісність всієї конструкції. З'єднуючі елементи піддаються ризику руйнування. Часто вони чутливі до корозії, що є результатом дії вологи, або чутливі до дії хімічних речовин, присутніх в заповнюючому матеріалі або проникаючих в нього. Іноді з'єднуючі елементи виконані із смол або композиційних матеріалів, тоді вони краще чинять опір корозії. Проте, в цьому випадку збільшується вартість з'єднуючих елементів, і їм важко надати хороші механічні властивості. Отже, бажано позбавитися від з'єднуючих 5 елементів між облицювальним елементом і укріплюючими елементами конструкції. У деяких системах облицювальні елементи виконані таким чином, що присутній щонайменше один прохід, призначений для розміщення укріплюючої смужки. У документі US-A-5839855 вказаний прохід у формі літери «С», при цьому він розташований в облицювальному елементі, виконаному у вигляді панелі. Коли смужку розташовують на місці, її дві ділянки, що виходять з облицювального елементу, розташовані в двох паралельних горизонтальних площинах, зміщених у вертикальному напрямі один щодо одного. Ця умова виходу смужок з панелі не ідеальна, оскільки вона має на увазі необхідність збільшення кількості заповнюючого матеріалу і операцій ущільнення, що ускладнює роботи, які проводяться, і збільшує їх тривалість. При цьому нелегко досягти однорідного натягнення смужок, оскільки панель не утримує смужку, коли нижня частина смужки покрита заповнюючим матеріалом. За цих причинах, загалом, бажано, щоб смужки виходили з облицювального елементу в одній і тій же горизонтальній площині. Крім того, траєкторія у формі літери «С» розташування укріплюючих смужок не є оптимальною з погляду стійкої фіксації під впливом навантажень. Вигин поряд з точкою виходу смужки послаблює елемент, оскільки в результаті з'являється напруження в невеликому по товщині шарі цементу, для чого цей матеріал не пристосований. Аналогічна проблема виникає у разі облицювального елементу, такого як облицювальний елемент, описаний в документі FR-A-2812893. Цей елемент також має заздалегідь заданий у формі літери «С» канал. Крім того, цей у формі літери «С» канал розташований так, що кожна частина укріплюючої смужки виходить від вказаного елементу вертикально. Це неприйнятно, оскільки природне розташування смужки, покладеною на землю, є горизонтальним, так що кожна частина смужки в заповнюючому матеріалі закручується на четверть обороту. Таке скручування небажане з погляду механічних властивостей укріплюючих елементів. Завдання даного винаходу полягає в тому, щоб запропонувати новий спосіб фіксації закріплюючих смужок до облицювання конструкції, що закріплює грунт, в якому зменшений вплив вказаних вище за проблеми. Таким чином, у винаході запропонована конструкція, що закріплює грунт, містить заповнюючий матеріал, укріплюючі смужки, розташовані в укріплюючій зоні заповнюючого матеріалу, який знаходиться за передньою поверхнею конструкції, і облицювання, розташоване уздовж вказаної передньої поверхні, при цьому укріплюючі смужки прикріплені до облицювання у відповідних зонах закріплення. Щонайменше в одній зоні закріплення облицювання містить канал, виконаний для зміцнюючої смужки і розташований між двома точками виходу, які розташовані на задній поверхні облицювання поряд із заповнюючим матеріалом. Цей канал містить дві прямолінійні частини, що знахо 94739 6 дяться поряд з відповідними двома точками виходу, при цьому кожна вказана частина призначена для розташування смужки в загальній площині виходу, яка перпендикулярна вказаній задній поверхні, містить дві зігнуті частини, що є продовженням відповідно двох прямолінійних частин та смужки, що відхиляються, від площини виходу, і містить з'єднуючу частину, яка з'єднує дві зігнуті частини один з одним і яка містить, щонайменше, одну петлю, розташовану поза площиною виходу. Той факт, що петля смужки, розташована усередині облицювання, зміщена назовні щодо площини виходу, дозволяє розміщувати цю смужку в товщині облицювання вниз до деякої глибини, при одночасному збереженні орієнтації в цій площині. Це забезпечує заданий напрям смужок, коли вони виходять з облицювання, і запобігає небажане навантаженням на литий матеріал (загалом, цемент). Це дозволяє добре розташовувати та ефективно прикріплювати укріплюючу смужку і одночасно забезпечувати її розташування згідно кривим надзвичайно малого радіусу, і запобігати дію на смужку великих сил стиснення. Переважно, щоб кожна прямолінійна частина вказаного каналу була розташована в площині виходу, щонайменше, на половину товщини облицювання. Зазвичай ширина укріплюючої смужки, найбільш, дорівнює половині товщини облицювання. В одному варіанті виконання конструкції в зоні закріплення облицювання містить захисний кожух, в якому розміщена зміцнююча смужка. Цей кожух відокремлює смужку від литого матеріалу з тим, щоб захистити укріплюючий елемент від передчасного пошкодження. Зокрема, якщо укріплюючий елемент виготовлений з використанням поліефірних волокон, відомо, що ці матеріали погано переносять дію лужних середовищ, які присутні в цементі. Таким чином, згаданий вище кожух доповнює захист, що забезпечується пластиковим покриттям поліефірних волокон смужки. У звичайній ситуації, коли облицювання виконане з елементів, що є панелями з литого матеріалу, такого як цемент, такі панелі можуть містити один або більше кожухи, які поміщені всередину панелей. Доцільно, щоб такий кожух містив дві половинки, розташовані з обох боків зміцнюючої смужки і покликані полегшити виготовлення та складання кожуха. Переважно, щоб дві половинки були зібрані з ущільненням, щоб відокремлювати канал для укріплюючої смужки та цемент, що оточує смужку. При виготовленні облицювального елементу в захисний кожух доцільно вставити подовжений елемент, такий як трос або канат, призначений для простягання укріплюючої смужки. Це полегшує введення смужки, яке може бути здійснене в місці спорудження конструкції, так що відпадає необхідність зберігати і транспортувати облицювальні елементи, забезпечені укріплюючими смужками. Другий аспект винаходу стосується облицювального елементу для конструкції, що закріплює грунт, при цьому облицювальний елемент містить основну частину, виготовлену з литого матеріалу, в якій виконаний канал для зміцнюючої смужки, 7 розташований між двома точками виходу, які знаходяться на задній поверхні основної частини. Цей канал містить дві прямолінійні частини, кожна з яких знаходиться поряд з відповідною точкою виходу і призначена для розміщення смужки в загальній площині виходу, яка перпендикулярна вказаній задній поверхні, містить дві зігнуті частини, кожна з яких є продовженням відповідної прямолінійної частини і відхиляє смужку від площини виходу, і містить з'єднуючу частину, що з'єднує дві зігнуті частини один з одним і що містить щонайменше одну петлю, розташовану поза площиною виходу. Смужка може бути розміщена у вказаному каналі під час лиття матеріалу основної частини, при цьому згаданий вище захисний кожух може бути присутнім, а може бути відсутнім. В облицювальному елементі можливі різні конфігурації каналу для смужки. У деяких варіантах виконання винаходу дві зігнуті частини каналу направляють смужку до загальної сторони площини виходу. В цьому випадку перший варіант формування каналу полягає в тому, що смужку так розміщують в двох прямолінійних частинах, що одна і та ж поверхня смужки направлена до вказаної сторони площини виходу. Таким чином, канал сформований так, що вказана поверхня смужки розташована на зовнішній або на внутрішній стороні петлі, площини виходу, що знаходиться зовні. Другий варіант формування каналу полягає в тому, що смужку так поміщають в дві прямолінійні частини, що одна поверхня смужки направлена до вказаної сторони площини виходу, а вказана поверхня смужки в іншій з двох прямолінійних частинах направлена від вказаної сторони площини виходу. У іншому переважному варіанті виконання винаходу дві зігнуті частини каналу направляють смужку до двох протилежних сторін площини виходу, а з'єднана частина каналу містить дві петлі, які відповідно є продовженням двох вигнутих частин каналу, і частина, яка перетинає площину виходу і яка з’єднує разом дві петлі. Також у винаході запропонований захисний кожух для облицювального елементу конструкції, що закріплює грунт, при цьому кожух виконаний жорстким, а його поперечний перетин є гладким, кожух призначений для розміщення укріплюючої смужки уздовж каналу, який визначений кожухом, а геометрична конфігурація каналу описана вище. Даний винахід пояснюється кресленнями, на яких представлене наступне: фіг. 1 - схемний поперечний розріз конструкції, що закріплює грунт, відповідає винаходу, при цьому конструкція показана в процесі будівництва; фіг. 2 - поперечний розріз облицювального елементу, відповідного винаходу; фіг. 3-6 - види в ізометрії розташування укріплюючих смужок в облицювальних елементах, що відповідають винаходу; фіг. 7 - вигляд позаду облицювального елементу згідно іншому варіанту виконання винаходу; фіг. 8 - вигляд в ізометрії захисного кожуха, використовуваного в деяких варіантах виконання винаходу; 94739 8 фіг. 9-10 - вигляд в ізометрії двох половинок, які після збірки утворюють захисний кожух по фіг. 8; фіг. 11 - поперечний розріз, що показує збірку і ущільнення, передбачені між двома половинками захисного кожуха по фіг. 8. На фіг. 1 показано застосування винаходу для зведення підпірної стіни, що закріплює грунт. Ущільнений заповнюючий матеріал 1, в якому розташовані укріплюючі елементи 2, з переднього боку конструкції обмежений облицюванням 3, виконаною з розташованих поряд один з одним заздалегідь виготовлених елементів 4, виконаних у вигляді панелей, а із заднього боку обмежений грунтом 5, у якого споруджується підпірна стіна. Укріплюючі елементи 2 містять синтетичні укріплюючі деталі, виконані у вигляді гнучких смужок, розташованих в горизонтальній площині за облицюванням 3. Зокрема, вказані укріплюючі деталі можуть бути укріплюючими смужками, виконаними на основі поліефірних волокон, ув’язнених в поліетилен. Укріплюючі смужки 2 прикріплені до заздалегідь виготовлених елементів 4, з'єднаним разом і створюючим облицювання 3. Ці елементи 4 зазвичай виконані із залізобетону. У показаному прикладі ці елементи виготовлені у вигляді панелей. Також вони можуть мати інші форми, зокрема, бути блоками. При литті такого елементу 4 з цементу, у формі встановлюють одну або декілька укріплюючих смужок 2, причому ці смужки встановлюють уздовж каналу, який буде описаний пізніше, і це роблять для забезпечення фіксації смужки до елементу. Після тужавлення цементу кожна смужка містить дві ділянки, які виступають з елементу і які мають бути розміщені в заповнюючому матеріалі. Процес зведення конструкції може бути наступним: а) розташовують деякі облицювальні елементи 4 так, щоб потім була можливість помістити заповнюючий матеріал на деяку глибину. Відомо, що зведення і розташування облицювальних елементів може бути здійснене простіше, якщо між ними розташувати елементи для збірки. Смужки 2 розташовують на облицювальних елементах 4 так, щоб після зведення облицювання деякі із смужок були розташовані в одній і тій же горизонтальній площині; б) поміщають заповнюючий матеріал і поступово ущільнюють його до тих пір, поки не буде досягнутий наступний заданий рівень для розміщення укріплюючих смужок 2; в) розміщують укріплюючі смужки 2 на заповнюючому матеріалі на цьому рівні; г) поміщають заповнюючий матеріал поверх тільки що розміщених укріплюючих смужок 2. Заповнюючий матеріал ущільнюють у міру його розміщення; д) повторюють етапи б-г, якщо для ряду облицювальних елементів передбачено декілька рівнів смужок; є) повторюють етапи а-д до тих пір, поки не буде досягнутий верхній рівень для заповнюючого матеріалу. 9 При поміщенні і ущільненні заповнюючого матеріалу вже розміщені на нижчих рівнях укріплюючі смужки 2 зазнають натягнення. Це натягнення є результатом тертя між смужками і заповнюючим матеріалом і забезпечує укріпленням конструкції. Щоб натягнення було створене за хороших умов, доцільно, щоб смужки одного рівня виступали від відповідних облицювальних елементів так, щоб ці смужки були належним чином вирівняні на цьому рівні. Також переважно, щоб смужки були розташовані горизонтально, коли вони виступають над облицюванням, щоб вони не скручувалися в заповнюючому матеріалі. В точках 6 виходу з облицювального елементу дві ділянки смужки 2 розташовані в загальній площині Ρ виходу (яка перпендикулярна площині фіг. 2). Коли облицювання 3 споруджена, елементи 4 такі розташовані, що ця площина виходу горизонтальна. На фіг. 2 показаний облицювальний елемент, який може бути використаний в переважних варіантах виконання винаходу. Зазвичай цей елемент 4 виконаний з литого цементу. Укріплююча смужка 2 розташована у момент лиття цементу у формі, і її утримують на місці до тих пір, поки цемент не схопиться. Смужку можна направляти за допомогою укріплюючих брусків (не показані) з цементу, що за бажання містять стрижні, що відхиляють, або елементи, які прикріплені до цих брусків, що робиться для того, щоб смужка була розташована згідно заданої траєкторії в зоні закріплення. Таке розташування усередині елементу 4 між двома точками 6 виходу двох ділянок смужки на задній поверхні 7 елементу (поверхні, прилеглій до заповнюючого матеріалу). Траєкторія елементу за фіг. 2 показана на фіг. 3. Показано дві прямолінійні частини 8, розташовані перпендикулярно до задньої поверхні 7 елементу і які відходять від точок 6 виходу. У кожній прямолінійній частині 8 смужка залишається у площині Ρ виходу. Прямолінійні частини 8 займають, щонайменше, половину товщини елементу 4, якщо міряти перпендикулярно до його задньої поверхні 7. Це виключає небажані навантаження на бетон поряд із задньою поверхнею 7. Кожна прямолінійна частина 8 смужок переходить у відповідну зігнуту частину 9, де полоска відхилена від плоскості Ρ виходу. Після цієї зігнутої частини 9 смужка 2 розташована вздовж передньої поверхні елементу, трохи відхиляючись від цієї передньої поверхні, щоб смужку не було помітно на поверхні конструкції. Дві зігнуті частини 9 сполучені одна з одною за допомогою сполучної частини, яка включає петлю 10, розташовану поза плоскістю Ρ виходу. У прикладі на фіг. 2 і 3, дві зігнуті частини 9 смужок, розташованих усередині облицювального елементу 4, направлені до однієї і тієї ж сторони Р1 площини Ρ виходу. Ця траєкторія сформована таким чином, що: (0 дві прямолінійні частини 8 смужок містять одну поверхню, направлену до сторони Р1 площини виходу і (п) ця поверхня смужки розташована на зовнішній стороні петлі 10. Отже, в центрі петлі 10 смужка розташована прак 94739 10 тично перпендикулярно до задньою поверхні 7 елементу. У переважному варіанті виконання, показаному на фіг. 4, петля 10 направлена протилежним чином, тобто поверхня смужки, направлена до сторони Р1 площини виходу, розташована на внутрішній стороні петлі 10. У іншому переважному варіанті виконання, показаному на фіг. 5, траєкторія розташування смужки така, що одна з двох поверхонь однієї з двох прямолінійних частин 8 смужки направлена до сторони Р1 площини Ρ виходу, а ця ж поверхня іншою з двох прямолінійних частин 8 направлена до сторони Р2 площини виходу, яка протилежна стороні Р1. Також можливі інші конфігурації, згідно яким зміцнююча смужка розташована усередині облицювального елементу. На фіг. 6 показаний приклад, в якому сполучна частина, що об'єднує дві зігнуті частини 19, містить дві петлі 20, кожна з яких розташована на своїй стороні площини Р. У даному прикладі дві зігнуті частини 19 направлені відповідно до двох протилежних сторін Р1, Р2 площини Ρ виходу. Сполучна частина містить частину 21, яка перетинає площину Ρ і сполучає разом дві петлі 20. Щоб більш легко розташовувати смужку згідно фіг. 3-6, переважно, щоб ширина смужки 2 була менша або, саме більше, дорівнювала половині товщини облицювального елементу 4. Ця товщина зазвичай складає від 14 до 16 см. Можливо використовувати смужки, товщина яких складає приблизно 45 мм. Коли укріплююча смужка містить компоненти (наприклад, поліефірні волокна), які чутливі до дії лугів, між цією смугою і бетонним облицюванням доцільно розмістити захисний кожух, виконаний із пластика. Цей кожух забезпечує те, що вплив лужних властивостей бетону не розповсюджуватиметься на чутливий компонент. Смужку поміщають в цей гнучкий кожух до того, як їх разом розміщують у формі. Таким чином, литий бетон оточує кожух і укріплюючу смужку, а смужку поміщають у кожух для того, щоб відокремити її від бетону. Також можливо, щоб укріплююча смужка ще не була поміщена у кожух 15 у момент виготовлення елементу. Отже, зручно використовувати жорсткий кожух, форму якому задають заздалегідь. На фіг. 7 показана задня поверхня облицювального елементу 4, який виконаний описаним способом і в який можна помістити дві укріплюючі смужки, розташовані на двох рівнях, віддалених один від одного по вертикалі. Кожухи 15 визначають канали усередині елементу 4, розташовані між точками 6 виходу. Кожухи можуть представляти собою заздалегідь сформовані жорсткі кожухи, форма яких відповідає, наприклад, одному з варіантів по фіг. 3-6. Конфігурація, відповідна фіг. 7, має на увазі здійснення операції розташування полосок відповідно до каналів. Проте, перевага цієї конфігурації полягає в тому, що можна вибирати довжину смужки незалежно від виготовлення облицювального елементу. 11 На фіг. 8 показаний жорсткий кожух 15, який може бути використаний в облицювальних елементах, аналогічних показаним на фіг. 7. Кожух 15 виконаний з двох частин, а саме з верхньої половини 30 і нижньої половини 40, які показані на фіг. 9 і 10. Кожна з двох частин 30, 40 виконана із відлитого жорсткого пластикового матеріалу, такого як поліетилен високої щільності (ПЕВП). Дві частини 30, 40 прикріплені один до одного за допомогою безлічі кріпильних деталей 50, розподілених по обох сторонах смужки уздовж каналу, який визначається захисним кожухом. Можлива конструкція такої кріпильної деталі 50 показана на фіг. 11. На рівні кожної кріпильної деталі 50, на верхньому краї нижньої частини 40 кожуха виконаний бічний виступ 51. На кожному бічному виступі 51 виконаний проріз 52, розташований паралельно шляху. Також на рівні кожної кріпильної деталі нижній край верхньої частини 30 кожуха містить частину 53 у вигляді крюка, придатну для зачеплення за відповідний бічний виступ 51 іншої частини 40. При збірці двох частин 30, 40 частина 53 у вигляді крюка поміщається всередину прорізу 52 і кінець частини 53 у вигляді крюка забезпечений фіксатором 54, який взаємодіє з прорізом 52 з метою підтримки зібраного положення частин. На фіг. 11 також показано, що направлені один до одного краї двох частин 30, 40 містять підігнані один до одного поверхні, розташовані уздовж кожуха. На обох сторонах смужки, на нижньому краї верхньої частини 30 виконано ребро 55 і це ребро 55 з натягом поміщається у відповідній канавці 56, виконаній у верхньому краї нижньої частини 40. Зачеплення ребер 55 і канавок 56 забезпечує хороше ущільнення між двома частинами 30, 40 кожуха 15, що запобігає проникненню компонентів бетону у кожух при литті облицювального елементу. Перед збіркою двох частин 30, 40, для формування кожуха 15, між двома цими частинами розташовують подовжений елемент, що витягається, 60, такий як трос (фіг. 8). Коли пізніше укріплюючу смужку поміщають в облицювальний елемент, її прикріплюють до одного кінця троса, що витягається, 60, а за інший кінець троса 60 тягнуть. Коли кінець смужки з'являється із облицювального еле 94739 12 менту, тягнуть за цей кінець. Рух смужки уздовж вказаного шляху можна полегшити, якщо штовхати смужку в кожух, в той час, як тягнуть за кінець смужки, і/або змастивши вхідну частину кожуха. У варіанті виконання винаходу, який показаний на фіг. 8-10, кожух 15 визначає канал для укріплюючої смужки, форма якого, загалом, показана на фіг. 3. Посилальними позиціями 108, 109 і 110 позначені частини кожуха 15, які визначають прямолінійні частини 8, зігнуті частини 9 і частину у формі петлі 10. У точках виходу кінці 16 кожуха 15 відхиляються назовні, щоб полегшити введення смужки. Інша перевага конусоподібних кінців 16 кожуха полягає в тому, що вони пристосовані до деякого кутового відхилення укріплюючої смужки при її виході з основної частини облицювального елементу, таким чином, запобігає передчасний знос смужки із-за тертя у вихідній частині кожуха у випадках, коли смужка виходить із кожуха у площині, яка не точно перпендикулярна облицюванню. Між цими двома кінцями 16 кожух 15 містить визначальний місцеположення позиціонуючий елемент 17, який може бути виконаний накладенням двох пластин 37, 47, що належать двом частинам 30, 40 відповідно (фіг. 9-10). Визначальний місцеположення позиціонуючий елемент 17 виступає з бетону облицювального елементу далі за два кінці 16. Основна функція позиціонуючого елементу 17 полягає у розташуванні кожуха усередині форми при литті вказаного елементу із бетону. Опора (не показана) утримує позиціонуючий елемент 17 в потрібному положенні при литті бетону. Той факт, що позиціонуючий елемент 17 сполучений з двома прямолінійними частинами 108 кожуха 15, також корисний для запобігання викривленню каналу до тужавіння бетона. Також пластини 37, 47 можуть бути забезпечені кріпильними елементами, що беруть участь у збірці двох половинок 30,40. Запропонований спосіб з'єднання облицювання конструкції, що закріплює грунт, і, щонайменше, деяких зміцнюючих смужок може бути застосований для великої кількості конфігурацій, довжин смужок, щільності розташування смужок і так далі. 13 94739 14 15 94739 16 17 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 94739 Підписне 18 Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601