Підсилювальний стояк для будівництва

1. Підсилювальний стояк для будівництва, який містить множину модулів, послідовно приєднаних один до одного, з нижнім модулем на дні для опори на нижню опорну поверхню і верхнім модулем, що прикріпляється до конструкції, потребуючої опори, який відрізняється тим, що кожний з одиночних модулів забезпечений підсилювальними і закриваючими пластинами на верхньому і донному кінцях, які мають виступаючі шпильки на одному кінці модуля і центруючі отвори, виконані з можливістю прийому шпильок на іншому кінці, для центрування кожного з двох модулів, що з'єднуються, при цьому кожний модуль має одиночний висувний стрижень на одному кінці для кріплення кожного модуля стояка до сусіднього модуля. 2. Підсилювальний стояк для будівництва за п. 1, який відрізняється тим, що центральний висувний стрижень кожного модуля в комплекті містить тіло, виконане з можливістю переміщення по осі на базовій пластині модуля і призначений для з'єднання з модулем, поверненим до нього лицьовою поверхнею за допомогою охоплюваного і охоплюючого з'єднання. 3. Підсилювальний стояк для будівництва за п. 2, який відрізняється тим, що висувний стрижень одного модуля з'єднаний з сусіднім модулем за допомогою розміщення нижньої нарізної ділянки стрижня, діаметр якої більший діаметра середньої частини самого стрижня, в нарізному фітингу, ви 2 (19) 1 3 94872 4 елементи, паралельні один одному, при цьому похилі поверхні, утворені опорними поверхнями з поперечними клинами і мають поперечні канавки для розміщення гвинта, керуючим розміщенням поперечних гвинтів. 11. Підсилювальний стояк для будівництва за п. 1, який відрізняється тим, що верхній і нижній модулі стояка, приєднані до конструкції, потребуючої опори, і нижня опорна конструкція для стояка, відповідно, прикріплені до їх відповідних конструкцій за допомогою затискачів, що надійно прикріпляють контактні пластини модулів до балок, утворюючих частину відповідної конструкції. 12. Підсилювальний стояк для будівництва за п. 11, який відрізняється тим, що опорні затискачі для двох, верхнього і нижнього, модулів стояка містять пластину для встановлення на балці, що має центруючі шпильки і дві здвоєні консолі на кожному кінці, які мають болти, затягнуті на верхній пластині стояка. 13. Підсилювальний стояк для будівництва за п. 1, який відрізняється тим, що верхній модуль стояка має трубчастий елемент, на зовнішній поверхні якого нарізна різь, що зачіпляє нарізний фітинг, утворюючий одне ціле з верхньою частиною модуля, при цьому трубчастий елемент має охоплювану частину сферичного підшипника для верхньої пластини вгорі модуля. Даний винахід стосується підсилювального стояка для будівництва, призначеного для витримування великих навантажень. Як відомо, в будівництві широко поширене використання стояків, у випадку маленького або середнього навантажень, що приймають форму монолітних стояків, на дні що спираються на опорну базу, встановлену, наприклад на землю, а їх верхівки впираються в об'єкт, потребуючий опори, і передбачають регулювання їх довжини і дозволяють здійснити легке розбирання. У випадку великих навантажень стояки повинні мати більш значні міцнісні характеристики і звичайно, для одержання потрібної висоти, виконані з елементів, з'єднаних один з одним, при цьому існують нижній або базовий елемент для опори на дні і верхній елемент для опори балки, що підтримується або будівництва. Ці відомі стояки, відмінні тим, що елементи розташовані один над одним кінцями складаючих їх стрижнів, співпадаючих з індивідуальними з'єднувачами, які для надійного кріплення треба затягувати вручну, Ці відомі стояки мають різноманітні недоліки, серед яких уразливість під час транспортування і експлуатації, утворюючих стояк елементів нижніх з'єднань, так само як і необхідність використання значних зусиль при індивідуальному з'єднанні кожного з балочних або вертикальних трубчастих елементів і індивідуальному затягуванні кожного з них інструментом зовні. Задача винаходу полягає в створенні підсилювального стояка для будівництва, який крім його високих міцнісних властивостей може бути також простий у виготовленні, швидко збиратися і розбиратися і додатково забезпечувати спеціальний захист для компонентів модулів, щоб не допустити пошкодження під час експлуатації. Для досягнення цих задач запропонований підсилювальний стояк, відповідно до винаходу, який відрізняється тим, що він містить деяку кількість модулів, забезпечених закритими кінцями, захищеними міцними опорними пластинами, що мають прості дуже жорсткі центруючі системи і прикріплені єдиним центральним стрижнем, який може переміщуватися по осі на одному з своїх кінців і який може бути переставлений за допомогою пружини і надійно закріплений в робочому положенні нагвинчуванням (різзю). Стояк має нижній базовий модуль і інший верхній модуль, що прикріпляється до балки або т.п. в конструкції, потребуючій опори. Базовий елемент може бути відрегульований по висоті за допомогою простого пристрою з переміщуваних клинів, підлеглого окремому зовнішньому керуванню, а верхній і нижній модулі мають спеціальні здвоєні затискачі для кріплення до балки, потребуючої опори. Пара, верхній і нижній, модулів має півсферичні з'єднання, включені в пружний елемент, що забезпечує герметичність і обмежуючий люфт, переважно виконаний з неопрену або іншого придатного еластомеру. Пояснювальні, а не обмежуючі креслення переважних варіантів здійснення цього винаходу представлені як приклад, для кращого його розуміння. На фіг. 1 показаний вертикальний вигляд підсилювального стояка по цьому винаходу, забезпечений нижнім базовим модулем і верхнім модулем, середній модуль якого розрізаний, а опорний затискач не показаний. На фіг. 2 показаний вигляд в плані стояка, показаного на фіг. 1. На фіг. 3 показаний подовжній переріз підсилювального стояка по площині, показаній на фіг. 1. На фіг. 4 показаний вигляд в перспективі стояка з розрізаним упоперек модулем як показано на фіг. 1. На фіг. 5 і 6 показані ті ж вигляди модуля стояка, що показані на фіг. 1, 3 і 4 в перспективі з боку дна і верху відповідно. На фіг. 7 і 8 показані вигляди в перспективі іншого альтернативного варіанта проміжних модулів, утворюючих стояк. На фіг. 9 і 10 показані перерізи двох модулів стояка, що показують їх кріплення за допомогою висувного центрального стрижня. На фіг. 11 показаний вертикальний вигляд збоку нижнього або базового модуля стояка. 5 На фіг. 12 показаний переріз по площині, показаній на фіг. 11. На фіг. 13 показаний вигляд в перспективі стояка, кінець нижньої частини якого об'єднаний з балкою опорної конструкції. На фіг. 14 і 15 показані вигляди в перспективі і вигляди в плані, відповідно, одного з основних клинів в нижньому модулі. На фіг. 16 показаний переріз кінця верхнього модуля. На фіг. 17 показаний вигляд в перспективі кріпильного затискача для верхнього і нижнього кінців стояка. Згідно з ілюстрацією на фігурах підсилювальний стояк, до якого належить цей винахід, містить множину модулів, з'єднаних послідовно один з одним, позначених позиціями 1 і 2 на фіг. 1, кількість яких змінюється в залежності від висоти стояка, і доповнених нижнім модулем 3, для опори на землі або іншій нижній опорній конструкції, і верхнім модулем 4, призначеним для з'єднання з верхньою балкою, утворюючою частину конструкції, потребуючої опори, або балкою нижньої опорної конструкції, детальніше показаною на фіг. 13 і описаною нижче. Обидва модулі і нижній 3 і верхній 4 мають однакові з'єднувальні пластини 5 і 6, призначені для кріплення до великогабаритної плити або бази для розподілу тиску по землі і сприйняття кріпильного затиску на балці конструкції, потребуючій опори, відповідно. І нижній модуль 3 і верхній модуль 4 мають сферичні шарніри, в формі сферичних фітингів 7 і 8, причому сферичний шарнір 7 більш детально показаний на фіг. 12 і 16. На фіг. 5 і 6 більш детально показаний один з модулів стояка, зображений на фіг. 1, 3 і 4. Модуль 2 відрізняється тим, що обидва його кінці і верхній і нижній мають закриті пластини 9 і 10, міцно прикріплені до трубчастих елементів, утворюючими призматичний каркас модуля 2, забезпечений спеціальними центруючими пристроями жорсткої конструкції такими як виступаючі шпильки 11 і J2, відповідні двом або більше різним балочним або трубчастим елементам, утворюючих модуль таким як -13 або -14, зображених на фіг. 5. У суміщеному стані, пластина 10 має гнізда з діаметром, що з'єднується з центруючими шпильками 11 і 12. На фіг. 6 показаний центруючий пристрій в формі приварених кільцевих тіл 15, 16 і 17, з отворами по центру діаметра, що з'єднуються з діаметром центруючих шпильок 11 і 12 модуля, що встановлюється вище. Треба зазначити, що на торцевій поверхів 9 може бути тільки дві центруючі шпильки, як показано на фіг. 5, оскільки в вихідному положенні комплект можна центрувати при використанні усього двох центруючих пристроїв, тому збирання і виготовлення спрощуються. На фіг. 7 і 8 показані два варіанти модулів підсилювального стояка відповідно. На фіг. 7 показаний модуль, утворений просто з колон 18, 19 і 20 з верхніми і нижніми пластинами 21 і 22, з центруючою конструкцією, подібною показаній для модуля 2 на фіг. 5 і 6. На фіг. 8 показаний модуль більшої довжини, що містить більш довгі трубчасті елементи 23, 24 і 94872 6 25, поперечні підсилювальні пластини 26 і 27 і верхню і нижню пластини 28 і 29. Зрозуміло, що окремі модулі можуть бути більшої або меншої довжини, в залежності від характеристик стояка, але базова конструкція буде такою як описано вище, а її робота буде аналогічна. Різні модулі прикріплені один до одного за допомогою одиночного центрального стрижня висувного типу, що з'єднує два зістикованих модулі. Це показано на фіг. 9 і 10, на яких схематично показані два зістикованих модулі до і після установлення висувного стрижня, відповідно. Модулі відповідають варіанту здійснення, показаному в перспективі на фіг. 7, і позначені позиціями 30 і 31. Як видно, верхня пластина кожного модуля, наприклад пластина 32 модуля 30 на своєму нижньому боці має нарізну втулку 33, прикріплену до згаданої пластини 32 будь-яким засобом, наприклад за допомогою радіальних кронштейнів 34, які можна бачити на фіг. 5, не позначених посилальними позиціями, доповнені центральним трубчастим елементом 35, що приймає фітинг 33, що розміщується на верху в пружному або пружинному кільці 36. Нижня пластина 37 модуля 30 має висувний кріпильний стрижень 38, на який встановлена протидіюча пружина 39, сприяюча утриманню його в спокої в положенні, зображеному на фіг. 9, в якому висувний стрижень 38, доходить до вершини у внутрішньому виступі 40 через частину 41 більшого діаметра або подібного засобу. У цьому положенні нижній кінець (на дні) стрижня 38 знаходиться урівень з нижньою (на дні) пластиною 37. І висувний стрижень, і нарізний фітинг в прилеглому модулі можна окремо розібрати: для перестановки або ремонту, або з іншою метою. Частина 41, діаметр якої більше діаметра центральної частини стрижня 38 має зовнішню різь, таким чином, в положенні, в якому верхній модуль 30 суміщений з нижнім модулем 31, висувний стрижень можна опускати вручну і поступово укручувати в нарізний фітинг нижнього модуля, а саме, нарізний фітинг 42 в модулі 31, як показано на фіг. 9 і 10, при цьому висувний стрижень залишається в положенні, показаному на цій фігурі, в якому два модулі 30 і 31 жорстко скріплені з'єднуючими або центруючими їх пристроями як описано раніше, і висувним стрижнем 38. На фіг. 11 і 12 більш детально показаний базовий модуль, позначений позицією 3 на фіг. 1, 3 і 4. Цей модуль має пристрій, за допомогою якого можна трохи зменшити загальну довжину стояка, що використовується, насамперед, для є розбирання стояка, в зв'язку з тим, що навантаження, прикладене на стояк велике, її треба злегка «знизити», а саме злегка знизити його довжину так, щоб його легко можна було розібрати. Для цієї мети в модуль 3 вбудований пристрій, що містить систему протидіючих осьових клинів 43 і 44, які примушують переміщуватися по вертикалі за допомогою зміни положення двох поперечних клинів, 45 і 46, аналогічно повернених один до одного лицьовими поверхнями, з'єднаним з гвинтом 47, який повертається у внутрішньому тілі 48, вбудованому в модуль. Таким чином, поворот гвинта 47 7 в одному або в іншому напрямі примушує клини 45 і 46 роз'їжджатися або з'їжджатися і, отже, здійснює відповідне переміщення по осі осьових клинів 43 і 44 в системі клинів, з'єднаних на дні з основою 49, що становить одне ціле зі сферичним шарніром 7 з можливістю переміщення по осі між основою 49 і тілом модуля. Внутрішня циліндрична пружина 50 примушує систему клинів відновлювати положення, головним чином, в транспортному положенні. На фіг. 14 і 15 показаний один з осьових клинів, конкретно, позначений позицією 44. З метою зменшення ваги цей клин має порожнисту конструкцію, а контактні поверхні містять різні, по суті, трикутні, паралельні один одному елементи, такі як 69, 70 і 71 і, які мають свої похилі робочі поверхні на одному або іншому боці такі, як показані для одного з боків позиціями 72, 73 і 74. Ці елементи клина зручно відділені, залишаючи проміжну відстань більшої ширини 75, що дозволяє пройти гвинтовій різі 47, що приводить в дію поперечні клини 45 і 46. Як показано на фіг. 12 охоплювана частина сферичного шарніра 7 поєднується з охоплюючою частиною 51 і невеликі переміщення підшипника можна виконати звичайним способом. Два клини 43 і 44 мають однакову конструкцію і повернені один до одного лицьовими поверхнями так, що в доповнення до того, що вони дозволяють прохід між ними гвинтовій різі, вони також не допускають зіткнення один з одним, оскільки трикутні елементи одного проходять крізь проміжок іншого і навпаки. Кришка 52, зафіксована на основі 5 шпильками 53, притискує проміжне кільце 54 з еластомеру, такого як неопрен або подібного йому, який забезпечує герметизацію і обмежує люфт. На фіг. 13 показане кріплення стояка до нижньої балки, утворюючої частину опорної конструкції. На цьому вигляді показаний варіант здійснення стояка, сконструйованого з використанням модулів 55 більшої довжини і нижнього кріпильного модуля 94872 8 3 (на дні). Потрібно підкреслити, що в цьому варіанті здійснення модуль 55 має висувний стрижень 57, нижній кінець якого прикріплений до верхнього кінця опорного модуля 3. Стояк спирається на балку 58 за допомогою двох здвоєних консольних затисків (струбцин) 59 і 60. Детальніше затискач 60 зображений на фіг. 17, що показує пластину 61, розміщену паралельно балці, з центруючими шпильками 62 і 63, і дві здвоєні консолі 64 і 65, несучими кріпильні болти 66 і 67. Як можна бачити, після того як нижня пластина 5 модуля 3 стикається з верхньою поверхнею балки 58, затискачі 59 і 60 надійно прикріпляють його до згаданої балки 58, що приводить до опори стояка на цю ж балку і бічні переміщення не допускаються. На фіг. 16 більш детально показана конструкція верхнього модуля стояка, конкретно модуля 4, показаного на фіг. 1. Цей модуль, по суті, містить дуже міцний трубчастий елемент 76, на якому зовні нарізана різь і який зачіпляє нарізний фітинг 77, прикріплений до модуля кронштейнами 78 і 79 і іншим, причому цей трубчастий елемент має на своєму верхньому кінці сферичний шарнір, що містить охоплювальні і охоплюючі 80 і 81, у вигляді сегмента сфери, прикріплений за допомогою пластини 82 з проміжним кільцем 83 з неопрену. Висота стояка може змінюватися угвинченням трубчастого елемента 75 в фітинг 77, регулюючи його до габаритної висоти, на яку він повинен продовжуватися в конструкції. Для полегшення повороту трубчастого елемента в різі в ньому є верхній отвір 84 для установлення ручного інструмента. Незважаючи на те, що винахід проілюстровано прикладеними кресленнями і його робота роз'яснена в описі, наданому як приклад, потрібно розуміти, що він ніяким чином не обмежений згаданими варіантами здійснення, які в будь-якому випадку є просто пояснювальним прикладом так, що сюди може бути включена деяка кількість варіантів, одночасно залишаючись в об'ємі прикладеної формули винаходу. 9 94872 10 11 94872 12 13 94872 14 15 94872 16 17 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 94872 Підписне 18 Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601