Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на саркоїдоз легень ii-iii стадії системними кортикостероїдами

Реферат: Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на саркоїдоз легень ІІ-ІІІ стадії системними кортикостероїдами полягає в динамічному, мінімум дворазовому, обстеженні органів грудної порожнини за допомогою комп'ютерної томографії високої роздільної здатності. Через 3 місяці від початку лікування проводять контрольне обстеження із записом результатів дослідження на цифровий посій та їх програмним опрацюванням. Аналізують ідентичні аксіальні зрізи вихідного та контрольного обстеження із розрахунком середнього значення щільності легеневої паренхіми у місцях їх максимальних змін і при середньому значенні щільності легеневої тканини через 3 місяці лікування менше (-885,9) од. Хаунсфільда у порівнянні з вихідними даними лікування оцінюють як ефективне. У випадку, коли величина середнього значення щільності легеневої тканини па заданій площі, у порівнянні з вихідними даними, знаходиться у межах (824,1 до -885,9) од. Хаунсфільда або більше за (-824.1) од. Хаунсфільда-лікування оцінюють як неефективне, що потребує продовження терапії терміном не менше 3 місяців. UA 97971 U (12) UA 97971 U UA 97971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до пульмонології, і може бути використана в клінічній практиці для оцінки ефективності лікування хворих на саркоїдоз легень ІІ-ІІІ стадії системними кортикостероїдами у відповідності з існуючими протоколами надання медичної допомоги. Саркоїдоз - це системне захворювання невідомої етіології, яке характеризується формуванням в різних органах епітеліоїдних гранульом без казеозного некрозу. Захворювання найчастіше проявляється залученням внутрішньогрудних лімфатичних вузлів і легень, в деяких випадках виявляються клінічні ознаки ураження очей, шкіри, серця, печінки, селезінки, нирок, центральної нервової системи. Саркоїдоз з ураженням паренхіми легень у більшості країн світу займає перше місце в структурі інтерстиціальних захворювань легень (IЗЛ). В країнах Європи саркоїдоз складає 2750 % усіх випадків ІЗЛ [див. Roelandt, M. Epidemiology of interstitial lung diseases (ILD) in (landers: registration by pneumologists in 1992-1994. Working group on ILD, VRGT. Vereniging voor Respiratore Gezondheidszorg en Tuberculosebestrijding [Text] / M. Roelandt. M. Demedts, W. Callebaut // Acta din. Belg. - 1995. - Vol. 50 (5). - P. 260-268; Epidemiology of interstitial lung disease in Greece [Text] / Λ. Karakatsani [et. al.| // Respir. Med. - 2009. - Vol. 103 (8). - P. 1122-1129; The Italian register for diffuse infiltrative lung disorders (RIPID): a four-year report [Text] / С Tinelli [et al.| // Sarcoidosis Vase. Diffuse Lung Dis. - 2005. - Vol. 22. Suppl. 1. - P. s4-s8.;. Epidemiology of interstitial lung diseases [Text] / I). Valeyre [et al.) // Presse Med. - 2010. - Vol. 39 (1). - P. 53-59]. З 70-х років минулого століття спостерігається неухильне зростання захворюваності на саркоїдоз та смертності хворих [див. Duncan. Μ. li. Mortality trends for tuberculosis and sarcoidosis in England [Text] / M. L. Duncan, M. J. Goldacre // Int. J. Tuberc. Lung Dis. - 2012. - Vol. 16 (1). - P. 38-42; Unexpectedly high prevalence of sarcoidosis in a representative U.S. Mctropolian population [Text] / B. S. Erdal [et. al.] // Respir. Med. - 2012. - Vol. 106 (6). - P. 893-899; Sarcoidosis-related mortality in the United States from 1988 to 2007 [Text] / J. J. Swigris [et. al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2011. - Vol. 183 (11). - P. 1524-1530.]. За узагальненими статистичними даними розповсюдженість саркоїдозу у світі становить в середньому 20 на 100000 населення (в США і Європі від 10 до 49), в Росії 12,6. Найбільша розповсюдженість захворювання зареєстрована у Швеції 64 на 100000 населення. Встановлений низький рівень захворюваності на саркоїдоз підлітків (0,5 %) та молоді у віці від 18 до 20 років (1,9 %), а також осіб віком 60 років і старших (11,3 %). Серед чоловіків найбільше число випадків саркоїдозу спостерігається у віковому діапазоні від 20 до 39 років, у жінок - від 40 до 59 років. Приблизно у 60 % хворих захворювання регресує спонтанно, в інших випадках характеризується хронічним перебігом, іноді проявляється рецидивами, які часто виникають після відміни або зниження дози глюкокортикостероїдів (ГКС) [див. Outcome in sarcoidosis. The relationship of relapse to corticosteroid therapy [Text] /.1. E. Gottlieb [et al.] // Chest. - 1997. - Vol. 111. - P. 623-631; Neville, K. Prognostic factors predicting outcome of sarcoidosis: an analysis of 818 patients [Text] /Li Neville, А.N. Walker, D. G. James // Quarterly Journal of Medicine. 1983. - Vol. 52. P. 525-533]. В 10 15 % випадків саркоїдоз має перебіг у вигляді повільно прогресуючого фіброзу легень, майже в 10 % випадків спостерігається формування синдрому "стільникової легені" із розвитком тяжкої легеневої недостатності, яка є основною причиною смерті хворих [див. King, С. S. Treatment of sarcoidosis [Text] / С S. King, W. Kelly // Dis. Mon. -2009. - Vol. 55. - P. 704-718; Интерстициальные заболевания легких. Руководство для врачей [Текст] / Под ред. М. М. Ильковича, А. Н. Кокосова. - Санкт-Петербург: Нордмедиздат, 2005. - 560 с]. В 1999 році Американським торакальним товариством (ATS) разом з Європейським респіраторним товариством (HRS) і Всесвітньою асоціацією саркоїдозу та інших гранульоматозних уражень (WASOG) була прийнята міжнародна угода з діагностики та лікування саркоїдозу [див. ATS/RRS/WASOG Statement on Sarcoidosis [Text] / G. W. Hunninghake [et al.] // Sarcoidosis Vase. Diffuse Lung Dis. - 1999. - Vol. 16. - P. 149-173]. відповідно до якої необхідність призначення протизапальної терапії, вибір гормонального препарату та його доза повинні бути індивідуальними. При цьому угода не містить чітких показань до призначення протизапальних препаратів, а рекомендовані дози ГКС і терміни лікування наведені у досить широкому діапазоні. В угоді відсутні дані про незадовільні результати протизапальної терапії хворих - частоту рецидивів, випадки прогресування захворювання на фоні лікування, грубих остаточних змін в легенях [див. Paramothayan, N. S. Corticosteroid therapy in pulmonary sarcoidosis: a systematic review [Text] / N. S. Paramothayan. P. W. Jones // JAMA. 2002. - Vol. 287. P. 1301-1307.]. Дотепер відсутній єдиний погляд щодо вибору засобів, строків початку і тривалості медикаментозної терапії саркоїдозу. Відсутні покази до припинення терапії, неможливо прогнозувати перебіг захворювання. 1 UA 97971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У зв'язку з широким розповсюдженням саркоїдозу, особливо в північній півкулі, виявлення, діагностика та оцінка результатів лікування є і будуть залишатися актуальними. Одне із провідних місць в діагностиці саркоїдозу легень належить променевим методам дослідження. Нині рентгенологічне дослідження в розпізнаванні саркоїдозу легень має складатися із двох етапів: виявлення патологічних змін з підозрою на саркоїдоз та уточнення діагнозу. До діагностичних досліджень, які дозволяють отримати зображення органів, уражених саркоїдозом можна віднести, в першу чергу, рентгенографію (включаючи подовжену томографію та дослідження з використанням контрастів), рентгенівську комп'ютерну томографію високої роздільної здатності (РКТврз), сканування (сцинтиграфію) з використанням ізотопів, магніто-резонансну томографію (МРТ), позитронно-емісійну томографію (ПЕТ) та ультразвукові дослідження (УЗД). Наочність і швидкість одержання результатів дослідження, широке поширення методик дослідження й відповідної техніки дозволили рентгенологічним методам, як одним із перших рентгенівських досліджень, зайняти одне із провідних місць у діагностиці та оцінці ефективності лікування хворих на саркоїдоз, особливо при І та II стадіях процесу [див. Корниенко, В. Н. Современное состояние и перспективы развития нейрорентгенологии [Текст] / В. Н. Корниенко // Журнал вопросы нейрохирургии им. Н. Н. Бурденко. - 2000. - № 3. - С. 12-14.]. Як відзначав А.Г.Хоменко. в Росії не менше 35 % хворих на саркоїдоз виявлялися при флюорографічному обстеженні [див. Хоменко А.Г. Саркоидоз органов дыхания (диагностика и терапия) [Текст] /А.Г.Хоменко // Клин. медицина. - 1983. - № 12. - С. 129-134.]. Закордонні автори також вважали, що рентгенографія грудної клітки в кінці минулого століття була головним методом первинного рентгенологічного обстеження хворих на саркоїдоз. В 90 % випадків саркоїдозу на якомусь етапі перебігу захворювання з'являлися зміни на рентгенограмах, однак їх інтерпретація більш ніж в 30 % випадків с хибною [див. Lynch J. P. Computed tomographic scanning in sarcoidosis [Text] / J. P. Lynch // From Seminars in Respiratory and Critical Care Mcd. - 2003. - Vol. 24. - № 4. - P. 393-418.]. В 5-15 % випадків ці зміни були незворотними і відповідали легеневому фіброзу, зазвичай це має місце вже при III стадії процесу [див. Wang Η., Li Q., Zhu Υ. A radiographic classification for sarcoidosis based on the ILP/LJC classification bacillus [Text] / II. Wang, Q. Li, Y. A. Zhu // Chung Hua Chieh Ho Ho Нu Hsi Tsa Chih. - 1995. - Vol. 18. - № 6. - P.354-356,383.]. Проведення оглядової рентгенографії і до сьогодні залишається одним із основних методів виявлення захворювання та контролю ефективності лікування саркоїдозу. Використання стандартної методики рентгенографії грудної клітки дозволяє в 70 % випадків встановити діагноз, дати об'єктивну інформацію щодо стану легеневої тканини та внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, але майже не дозволяє, особливо при II-III стадіях захворювання, адекватно оцінити динаміку процесу та провести оцінку ефективності лікувальних заходів. Зміни, які виявляються при саркоїдозі, оцінюються, в основному, описово: наявність в легеневій тканині розсіяних дрібновогнищевих тіней від міліарних (від 0,7 см) до більшого розміру. Разом із тим існує думка, що класичні рентгенологічні стадії не відображають характер перебігу захворювання у часі [див. Соколина. И. Л. Компьютерная томография в диагностике саркоидоза органов дыхания [Текст]: автореф. дисс. …канд. мед. наук / Соколина Ирина Анатольевна: Московская медицинская академия. - МА, 2005. - 24 с; Teirstein A.S., Padilla M.L., De Palo L.R., Schiler G.J. Sarcoidosis mythology // Ml. Sinai. J. Med. - 1996. - Vol. 63. - № 5-6. - P. 335-341], оскільки приблизно 60 % - 70 % пацієнтів із саркоїдозом мають характерні рентгенологічні зміни, 25 % - 30 % - нетипові, а в 5 % - 10 % - картина взагалі нормальна. Всі описи отриманих результатів є суб'єктивними, залежать лише від досвіду лікаря-рентгенолога. Тобто, оглядова рентгенографія не має жодного об'єктивного кількісного показника, вимірювання якого дозволяє прогнозувати динаміку виявлених змін не лише за розмірами лімфатичних вузлів або тіней. Наступним станом розвитку рентгенологічних методів обстеження стало впровадження в клінічну практику комп'ютерної томографії, що значно розширило можливості рентгенодіагностики. Зображення при комп'ютерній томографії (КТ) позбавлене сумаційного ефекту. На його формування не впливають число, обсяг, форма й взаємне розташування тканин, через які проходять рентгенівські промені. Ця особливість суттєво збільшує обсяг інформації, що отримується в кожному скані, у порівнянні з рентгенограмою або поздовжньою томограмою [див. Прокоп. М. Спиральная и многослойная компьютерная томография [Текст] Учебн. пособие: В 2 т. / М. Прокоп, М. Галански; Пер. с англ. - М.: МЕДпресс-информ, 2006. - Т. I. - 416 с]. В літературі останніх десятиріч підкреслюється особлива роль комп'ютерної томографії високої роздільної здатності (КТврз) у візуалізації структур легеневої паренхіми на рівні вторинної легеневої дольки і термінальних відділів бронхіального дерева. Деякі автори 2 UA 97971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вказують на те, що чутливість сучасної КТ при обстеженні хворих з установленим саркоїдозним ураженням легень або підозрою на нього становить (99,6±2,6) %, а специфічність (92,8 6,1) %, тому це дослідження повинно бути обов'язковим при дослідженні органів грудної порожнини [див. Визель А.А. Саркоидоз: состояние проблемы и нерешенные задачи [Текст] / А.А.Визель, И.Ю.Визель // Атмосфера. Пульмонология и аллергология. - 2010. - № 1. - С. 2-6.]. Відомий спосіб оцінки ефективності лікування хворих на саркоїдоз, вибраний за прототип, який полягає у тому, що хворим в динаміці лікування мінімум двічі (до та через певний час після лікування) проводять дослідження органів грудної порожнини із застосуванням комп'ютерної томографії високої роздільної здатності (КТврз). Ретроспективний аналіз комп'ютерних томограм 46 хворих із гістологічно підтвердженим саркоїдозом дозволив стверджувати, що застосування КТврз в динаміці спостереження відіграє важливу роль як в діагностиці легеневого саркоїдозу ІІ-ІІІ ст., так і в оцінці ефективності лікування [див. Arakawa, A. CT findings of pulmonary sarcoidosis [Text] / A. Arakawa, M. Nabeshima. M. Takahashi et al // Nippon Rinsho, 1994. - Vol. 52. - № 6. -P. 1521-1524.]. Результати роботи охоплюють дослідження, які виконані в країнах Європи, і на основі метааналізу дозволяють зробити висновок, що проведения КТ до і після лікування є важливим для оцінки ступеню зворотності саркоїдозу, оскільки дають можливість прослідкувати динаміку процесу вуглетворення, консолідації, розвиток бронхоектазів і ателектазів, змін плеври та паренхіми у вигляді "матового скла" та ін. [див. Brauner, Μ. W. Pulmonary sarcoidosis: CT assessment of lesion reversibility [Text] / M. W. Brauner, S. Lenoir, P. Grenier [et al.] // Radiology. - 1992. - Vol. 182. - № 2. - P. 349-354.]. Останні 15 років КТврз є пріоритетним методом первинного дообстеження хворих з типовими і атиповими ознаками легеневою саркоїдозу ІІ-ІІІ ст. Вона дозволяє візуалізувати морфологічні зміни, які не видно на рентгенограмі або звичайній КТ. Ретроспективна оцінка випадків верифікованого саркоїдозу показала, що КТврз суттєво інформативніша за рентгенографію грудної клітки у виявленні аденопатії або фіброзних змін легеневої тканини при легеневому саркоїдозі ІІ-ІІІ ст. [див. Miiller, N. L. Sarcoidosis: correlation of extent of disease at CT with clinical, functional, and radiographic findings [Text] / N. I, Miiller, J. B. Mawson. J. R. Mathieson [et al.]//Radiology. - 1989. -Vol. 171. -№3. -P. 613-618.]. Це пов'язано з тонкою колімацією сканів і точним алгоритмом реконструкції зображення. КТврз дозволяє оцінювати стан легеневої паренхіми на рівні самих дрібних функціональних одиниць - легеневих дольок. При цьому вона дозволяє отримувати безліч аксіальних зрізів, що відрізняє її від усіх інших рентгенологічних методів. Комп'ютерна гомографія високої роздільної здатності забезпечує одержання зображення поперечних шарів людського тіла (аксіальна проекція). Вона не є знімком у звичайному розумінні цього слова, а є малюнком, зробленим комп'ютером на основі математичного аналізу ступеня поглинання рентгенівських променів тканинами різної щільності (обчислювальна томографія). Однак і цей метод не позбавлений недоліків, а саме: висновок робить лікар-рентгенолог, базуючись на знаннях, власному досвіді, а людське око не здатне оцінити незначні морфологічні зміни, які проявляються у різній інтенсивності кольору на екрані діагностиці мінімальних змін як у сторону регресії, так і прогресивного збільшення патологічних змін у легеневій паренхімі при саркоїдозі легень, крім того відсутня інформація щодо змін в легеневій паренхімі в об'єктивному вигляді, тобто кількісно, що не дозволяє прослідкувати за їх динамікою. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб оцінки ефективності лікування хворих на саркоїдоз II-III стадії системними кортикостероїдами, в якому через 3 місяці від початку лікування проводять контрольне обстеження органів грудної порожнини за допомогою комп'ютерної томографії високої роздільної здатності із записом результатів дослідження на цифровий носій та їх подальшим програмним опрацюванням, аналізують ідентичні аксіальні зрізи вихідного та контрольного обстеження із розрахунком денситометричних показників щільності легеневої паренхіми на заданій площі (у місцях із найбільшими паренхіматозними змінами при первинному обстеженні), що дозволяє підвищити точність оцінки змін щільності легеневої паренхіми в процесі динамічного спостереження, що, в свою чергу, дозволяє підвищити точність оцінки ефективності лікування даної категорії хворих. Поставлена задача вирішується тим, що у способі оцінки ефективності лікування хворих на саркоїдоз легень ІІ-ІІІ стадії системними кортикостероїдами, який полягає в динамічному, мінімум дворазовому, обстеженні органів грудної порожнини за допомогою моторної томографії високої роздільної здатності, згідно з корисною моделлю, через 3 місяці від початку лікування проводять контрольне обстеження із записом результатів дослідження на цифровий посій та їх програмним опрацюванням, аналізують ідентичні аксіальні зрізи вихідного та контрольного обстеження із розрахунком середнього значення щільності легеневої паренхіми у місцях їх 3 UA 97971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 максимальних змін і при середньому значенні щільності легеневої тканини через 3 місяці лікування менше (-885,9) од, Хаунсфільда у порівнянні з вихідними даними - лікування оцінюють як ефективне, а при значеннях показника у межах (-824,1 до -885,9) од. Хаунсфільда або більше за (-824,1) од. Хаунсфільда - лікування оцінюють як неефективне, що потребує продовження терапії терміном не менше 3 місяців. Для оцінки стану легеневої тканини найбільш об'єктивним показником є денситометрія. Функціональна КТ із застосуванням цифрової денситометрії в процесі динамічного спостереження в цифровому варіанті дозволяє суттєво спростити визначення критеріїв прогресування хвороби та оцінити ефективність лікувальних заходів. Зазвичай, як рекомендують деякі автори (наприклад при ХОЗЛ), денситометрична оцінка даних мультиспіральної комп'ютерної томографії полягає у вивченні трьох томограм, отриманих для зрізів наступних ділянок (умовно): рівень біфуркації трахеї, вище на 5 см і нижче на 5 см [див. Труфанов, Г. Е. Рентгеновская компьютерная томография в диагностике хронической обструктивной болезни легких [Tекст] / Г. К. Труфанов. и др - СПб: ЭЛБИ - СПб, 2009. - 125 с], що сприяє встановленню ступеня тяжкості захворювання та причин гіперінфляції легеневої тканини переважання бронхообструкції чи емфізематозної перебудови. Однак необхідно враховувати те, що існують деякі конституціональні, вікові, статеві особливості показників щільності тканин. Це, в першу чергу, пов'язано з віковими змінами (зниження еластичних властивостей та розвиток фіброзних змін), а також морфологічною різницею в прикореневих та периферійних зонах легень. Враховуючи це, денситометричні показники є індивідуальними, що дещо знижує їх діагностичну цінність при одноразовому, первинному, обстеженні хворого, але є чітким і об'єктивним критерієм для оцінки змін легеневої тканини в процесі динамічного спостереження, зокрема для оцінки ефективності лікувальних заходів у конкретного пацієнта. З метою отримання більш достовірних показників щільності необхідно проводити вимірювання не лише в одному місці, а й на певній фіксованій площі. КТврз проводили з використанням КТ-сканера Aquilion TSX-101А (Toshiba). Визначення щільності паренхіми здійснювали за допомогою програми K-Pacs. Методика включала вибір зрізу з найбільшими проявами грануломатозних уражень (як правило, в прикореневій зоні) в правій і лівій легенях. За допомогою програми K-Pacs проводили виділення ділянки найбільшого ураження з автоматичним розрахунком щільності паренхіми в одиницях Хоунсфілда (од.). Для реалізації поставленої задачі результат проведення обстеження на комп'ютерному томографі записували на цифрові носії (CD -диски. DVD- диски) в стандартах DICOM 3.0 перегляду 2011 року, який на сьогодні є міжнародним стандартом для передачі радіологічних зображень та іншої медичної інформації між комп'ютерами, створення баз даних та архівування медичної інформації. Для подальшої обробки та аналізу результатів обстеження, записаних на цифровому носії, використовуються програми дайком-в'ювери, які здатні працювати із файлами, записаними в DICOM -стандарті. В однакових за локалізацією та розмірами ділянках оцінювались денситометричні показники щільності легеневої тканини (площа оцінюваної 2 ділянки складала 1 см ). У способі, що пропонується, дослідженню підлягали найбільш змінені ділянки легеневої тканини, як правило у прикореневій зоні. Причому, враховуючи можливість комп'ютерної програми виводити на праве і ліве поля екрану комп'ютера одні й ті ж самі легеневі зрізи, це давало можливість оцінити зміни щільності легеневої тканини у місцях її максимальних змін в процесі динамічного спостереження. Дослідження проводилося двічі: при вступі до клініки і через 3 місяці лікування кортикостероїдами. Спосіб здійснюють наступним чином. Хворому, при госпіталізації у відділення та через 3 місяці від початку лікування системними кортикостероїдами, проводять комп'ютерну томографію високої роздільної здатності органів грудної порожнини із записом результатів дослідження на цифровий носій. На персональному комп'ютері за допомогою дайком-в'ювера проводять аналіз результатів дослідження. Аналізують ідентичні аксіальні зрізи вихідного та контрольною обстеження із розрахунком середнього значення щільності легеневої паренхіми у місцях їх максимальних змін і якщо величина середньою значення щільності через 3 місяці від початку лікування системними кортикостероїдами менше (-885,9) од. Хаунсфільда у порівнянні з вихідними даними - лікування оцінюють як ефективне і воно може бути припиненим. У випадку, коли величина середнього значення щільності легеневої тканини на заданій площі, у порівнянні з вихідним дослідженням, знаходиться у межах (-824,1 до -885,9) од. Хаунсфільда або більше за (-824,1) од. Хаунсфільда - лікування оцінюють як неефективне, то потребує продовження терапії терміном не менше 3 місяців. 4 UA 97971 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1 (за способом-прототипом). Хвора К., 48 років, історія хвороби № 6475, госпіталізована у відділення інтерстиціальних та бронхообструктивних захворювань легень ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" з діагнозом саркоїдоз органів дихання II стадія, активна фаза. При госпіталізації у відділення хворій проведена оглядова рентгенографія та комп'ютерна томографія високої роздільної здатності органів грудної порожнини, на якій виявлено: в середніх відділах легень, справа більше, ніж зліва, посилений легеневий малюнок за рахунок ущільнення інтерстиція, в різних сегментах поодинокі вузлики розмірами від 1,0 до 4-5 мм. Збільшені бронхопульмональні лімфовузли з обох сторін, паратрахеальні справа, парааортальні, біфуркаційні. Через 3 місяці після проведеного лікування системними кортикостероїдами - медрол 0,4 мг/кг ваги з поступовим зниженням дози препарату через 2 тижні на 2 мг кожні 2 тижні хворій проведена контрольна КТ органів грудної порожнини, на якій встановлено, що описані зміни суттєво не змінилися, хоча має місце певне зменшення розмірів лімфатичних вузлів. За висновком лікаря-рентгенолога (без проведення дослідження щільності паренхіми легень) на другому візиті - відзначається незначна позитивна динаміка. З урахуванням цього лікування припинене. Однак на контрольній КТ ще через 3 міс. (через 6 міс. від моменту встановлення діагнозу) спостереження - спостерігалась негативна рентгенологічна динаміка у вигляді подальшого посилення легеневого малюнка за рахунок ущільнення інтерстиція, в різних сегментах обох легень-поодинокі вузлики розмірами від 3,0 до 5-6 мм. Збільшені бронхопульмональні лімфовузли з обох сторін вогнища ще дещо збільшилися в розмірах. Будь яка інша об'єктивна інформація, яку можна було б використати для подальшого прогнозування розвитку процесу, а відповідно і оцінки ефективності лікування, відсутня. Тобто, за способом-прототипом неможливо було під час другого візиту оцінити ефективність 3місячного курсу КС терапії спираючись, при цьому, лише на думку лікаря-рентгенолога. Приклад 2 (за способом, що заявляється). Хворий С, 1959 року народження, амбулаторний, звернувся у відділення інтерстиціальних та бронхообструктивних захворювань легень ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" з метою уточнення діагнозу і визначення лікувальної тактики. При консультації хворому проведена комп'ютерна томографія високої роздільної здатності органів грудної порожнини із записом результатів дослідження на цифровий носій, на основі чого було діагностовано саркоїдоз легень, II стадії. При аналізі встановлено двосторонню дисемінацію (вогнищеву, міліарну), інфільтрацію тканини легень з частковим ураженням у вигляді збільшення внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Призначена специфічна терапія системним кортикостероїдом метилпреднізолоном дозою 0,4 мг/кг ваги. На персональному комп'ютері за допомогою дайком-в'ювера провели аналіз результатів дослідження. Знайшли максимальні зміни на аксіальних зрізах та провели вимірювання середнього значення щільності легеневої тканини на заданій площі. Повторний огляд і контрольну КТ рекомендовано провести через 3 міс. (згідно з умовами міжнародного консенсусу). Через 3 місяці лікування хворому проведена контрольна комп'ютерна томографія. При аналізі ідентичних аксіальних зрізів вихідного (щільність (-793) од. Хаунсфільда) та контрольного (щільність (-897) од. Хаунсфільда) обстежень встановлено позитивну КТ рентгенологічну динаміку, а саме: суттєве зменшення двосторонньої дисемінації, інфільтрації тканини легень, відсутність ураження лімфатичних вузлів. Тобто отримані результати співставлення щільності легеневої паренхіми через 3 місяці лікування з вихідними даними дозволяють оцінити лікування, як ефективне та рекомендувати припинення подальшого прийому ГКС терапії. Приклад 3 (за способом, що заявляється). Хвора Д. 1978 року народження, амбулаторна, яка звернулася до відділення інтерстиціальних та бронхообструктивних захворювань легень ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Φ. Γ. Яновського НАМН України" з метою уточнення діагнозу і визначення лікувальної тактики. При огляді хворій проведена комп'ютерна томографія високої роздільної здатності органів грудної порожнини із записом результатів дослідження на цифровий носій, на основі якої встановлений діагноз вперше діагностованого саркоїдозу легень II стадії. З урахуванням встановленого діагнозу призначена КС терапія метилпреднізолоном 0,4 мг/кг ваги терміном на 3 місяці. Через 3 місяці проведена повторна ΚΤ, яка мала на меті оцінити тенденцію патологічних змін в легенях. На персональному комп'ютері за допомогою дайком-в'ювера провели аналіз результатів дослідження. Знайшли максимальні зміни на аксіальних зрізах та провели вимірювання середнього значення щільності легеневої тканини на заданій площі. При аналізі 5 UA 97971 U 5 10 15 20 ідентичних аксіальних зрізів вихідного (щільність (-813) од. Хаунсфільда) та контрольного (щільність (-831) од. Хаунсфільда) обстежень встановлена відсутність зменшення щільності легеневої паренхіми, що дозволило зробити висновок про недостатню ефективність проведеної терапії. Хворій рекомендовано продовжити терапію ІКС - метилпреднізолоном дозою 0,4 мг/кг ваги терміном ще на 3 місяці. Через 6 міс. від початку проведення терапії пацієнтці знову проведена КТврз із розрахунком середнього значення щільності легеневої тканини на заданій площі. Розрахований показник становив (-892.2) од. Хаунсфільда, тобто вдалося досягти не лише позитивної клінічної, а й рентгенологічної динаміки. Враховуючи це подальше лікування було припинене. При проведенні обстеження хворої в динаміці протягом 1,5 років встановлено виліковування пацієнтки, рентгенологічні зміни відсутні. Спосіб, що заявляється, був опробований у 32 хворих на саркоїдоз легень ІІ-ІІІ стадії, які знаходились на лікуванні у відділенні інтерстиціальних та бронхообструктивних захворювань легень ДУ "Національний інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України". Серед обстежених хворих чоловіки становили - 19 осіб (59,4 %), жінки - 13 (40, 6 %). Середній вік чоловіків - 29,1±2,1), жінок - 30, 2±1,9) років. Всім хворим проводилось обстеження на комп'ютерному томографі із записом результату на цифрові носії при поступленні у відділення - середнє значення щільності легеневої тканини на заданій площі становить - (від -779,5 до -818,5) од. Хаунсфільда для правої легені та від (792,8 до -825,6) од. Хаунсфільда для лівої легені, або в діапазоні від (-779,5 до -825,2) од. Хаунсфільда. через 3 місяці проведення терапії ГКС, відповідно встановлене середнє значення щільності легеневої тканини на заданій площі - від (-845,3 до -824,1) од. Хаунсфільда для правої легені та (-854,9 до -885,9) од. Хаунсфільда для лівої легені. Результати динаміки щільності паренхіми легень після 3-х місячної ГКС-терапії хворих на саркоїдоз ІІ-ІІІ стадії з клінічно підтвердженим ефективним лікуванням наведені в таблиці. 25 Таблиця 1 Динаміка щільності паренхіми легень після 3-х місячної ГКС-терапії хворих на саркоїдоз ІІ-ІІІ стадії з клінічно підтвердженим ефективним лікуванням, (HU. М±m) Період дослідження До лікування Після лікування Τ Ρ 30 35 Щільність паренхіми (HU, Μ ± m) (n=32) Права легеня Ліва легеня -799,0±19,5 -809,4±16.2 -834,7±10,6 -870,4±15,5 3,41 2,68 < 0,001 < 0,05 При оцінці комп'ютерної томограми встановлено, що значення щільності легеневої тканини на заданій площі у вихідному стані становило, в середньому по групі: права легеня - (799.0±19,5) од. Хаунсфільда, лівої легені - (-809,4±16.2) од. Хаунсфільда. таким чином всі щільності для правої легені знаходилися у діапазоні, відповідно (-818,5) -(-779,5) од. Хаунсфільда та для лівої легені - (-793,2) - (-825,6) од. Хаунсфільда, тобто весь діапазон середнього значення щільності легеневої тканини на заданій площі знаходився у межах - (-779,5 до -825,6). Після лікування протягом 3-х місяців мало місце зменшення середнього значення щільності легеневої тканини на заданій площі, відповідно (-854,9) - (-885,9) од. Хаунсфільда для лівої легені та (-845,3) - (-824,1) од. Хаунсфільда - для правої. Таким чином спектр змін в обох легенях знаходиться у межах (-885,9) -(-824,1) од. Хаунсфільда. Ефективність запропонованого способу з денситометричною оцінкою змін щільності паренхіми легень у співставленні зі способом-прототипом (візуальна оцінка лікарярентгенолога) наведена в таблиці 2. 40 6 UA 97971 U Таблиця 2 Ефективність запропонованого способу оцінки ефективності лікування хворих на саркоїдоз легень ІІ-ІІІ ст. із денситометричною оцінкою змін щільності паренхіми легень у співставленні зі способом-прототипом Кількість і % хворих n % 5 10 15 20 За способом-прототипом (n=32) 16 50,0 За способом, що заявляється (n=32) 28 87.5 Вірогідність відмінностей, Ρ