Спосіб лікування пневмонії і бронхіальної астми у дітей

Спосіб відноситься до медицини, а саме до педіатрії і може бути використаний для лікування пневмонії і бронхіальної астми у дітей. Відомий спосіб лікування пневмоній і бронхіальної астми у дітей шляхом інгаляційного введення антибіотиків, муколітичних препаратів, b 2-адреномиметиків [1]. При інгаляції муколітичних препаратів (амброгексал, амбробене, лазолван) підбирають потрібну дозу, наприклад 2-3мл амброксола щоденно на 2-3 інгаляції. Потім розчин поміщають в спеціальну ємність небулайзера. Після включення в електричну мережу ультразвукового апарату дитина дихає сумішшю, що розпилюється. Ультразвуковий небулайзер формує аерозольну хмару і розміри частинок, що утворюються при цьому, дозволяють їм проникати у всі відділи трахеобронхіального дерева, у тому числі і альвеоли [2]. За станом дитини спостерігає медична сестра, що здійснює маніпуляцію. Недоліки: всі запропоновані лікарські препарати для інгаляторного лікування пневмоній і бронхіальної астми не можуть виступати як замісна терапія, зруйнованого або інактивованого сурфактанту у дитини під дією інфекційних агентів, що затягує процес одужання, сприяє розвитку ускладнень і тяжкості патологічного процесу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування пневмоній і бронхіальної астми у дітей, в якому забезпечується попередження ускладнень і скорочення термінів захворювання за рахунок замісної терапії інактивованого сурфактанту - лікарським препаратом «Сукрім» через ультразвуковий інгалятор небулайзер. Поставлена задача розв'язується тим, що в способі лікування пневмоній і бронхіальної астми у дітей, згідно корисної моделі, інгаляцію проводять розчином сурфактанту. Спосіб здійснюють таким чином: беруть 1 ампулу «Сукріма», який містить 50 міліграм фосфоліпідів сур фактанту. Вміст ампули розчиняють в 5мл води для інфекцій, заздалегідь нагрітої до Т=37°С. Одержаний розчин наливають в спеціальну ємність небулайзера і включають в електричну мережу. Утворюється аерозольна хмара сурфактанту, яка осідає на альвеолах, уражених патологічним процесом. Дитина дихає через маску, поки весь розчин не витратить. Маніпуляцію проводить медична сестра, яка одночасно стежить за станом дитини. Здійснюється моніторинг частоти дихання, частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, кольору шкірних покривів, запаморочення, алергічних реакцій. Наводимо конкретний приклад здійснення способу: 1. Дитина Зарічанській Андрій - історія хвороби №1749, народився 01.09.04р. Поступив в дитяче відділення МЦКЛ №3 09.09.06р. з скаргами на кашель, нежить, підвищення температури тіла до фебрільних цифр, задишку, затруднене дихання. У анамнезі часті ГРВІ. Стан під час вступ у важкий, обумовлений явищами інтоксикації. ЧД=56 в хвилину. ЧСС=112 в хвилину. Кашель малопродуктивний. Задишка експіраторного типу у спокої. Участь допоміжної мускулатури в акті дихання. Чути дистанційно хрипи. Задня стінка глотки гіперемірована. У легенях на фоні жорсткого дихання сухі, свистячі і дзижчачі хрипи. Тони серця ритмічні, шум систоли на верхівці. Живіт м'який. Паренхиматозні органи не збільшені. Фізіологічні облямовування в нормі. Дитина обстежена. Встановлений діагноз: позалікарняна правостороння плевропневмонія, ДНІ. ВПС: відкрите овальне вікно. Призначена антибактеріальна, дезінтоксикаційна терапія, муколітики, імуномодулятори, інгаляції небулайзером «Сукріма» №3 чергувати з «Фліксотідом» №3, масаж, УФО зіву і носа. На фоні терапії, що проводиться, стан дитини покращав вже на 3-ю добу. Вона стала активною. Пройшла задишка. Нормалізувався апетит. Кашель став вологим. У легенях на фоні жорсткого дихання вислуховувалися одиничні розсіяні хрипи. Через 14 днів в задовільному стані дитина виписана додому під спостереження дільничного педіатра. 2. Дитина Николаєнко Юрій - історія хвороби №1750, народився 11.09.06р. Поступив в дитяче відділення МЦКЛ №3 09.09.06р. з скаргами на напади утрудненого дихання, кашель, задишку. Дитині з 4,5 років виставлений діагноз бронхіальної астми. Напади на фоні ГРВІ протягом всього року. Стан дитини під час вступу важкий, за рахунок бронхіальної обструкції. Кашель малопродуктивний. Задишка експіраторного характеру у спокої. Заложеність носу. Шкірні покриви бліді, акроціаноз. Задня стінка глотки гіперемірована. У легенях на фоні жорсткого дихання сухі, свистячі хрипи. Тони серця ритмічні. Живіт при пальпації м'який. Фізіологічні облямовування не порушені. Дитина у відділенні обстежена. Виставлений діагноз: бронхіальна астма, атопічна форма, персистируюча течія, період загострення, ДНІ. Призначене лікування: антибактеріальна терапія, муколітики, інгаляції через небулайзер розчину «Сукріма» №3 чергувати з «Фліксотідом» №3, УФО наднирків і грудної клітки, масаж, ЛФК. На 3-ю добу в стані дитини відмічена позитивна динаміка: пройшла задишка. Шкірні покриви рожеві. Кашель продуктивний. Зів чистий. Над легенями вислуховуються вологі різнокаліберні хрипи. Через 12 днів дитина в задовільному стані виписана додому під спостереження дільничного педіатра. Переваги: даний спосіб інгаляторного введення «Сукріму» допомагає відновити сурфактант у ди тини з пневмонією і бронхіальною астмою, що дозволяє скоротити число ускладнень, прискорити процес одужання. Джерела інформації, взяті до уваги: 1. А.Г.Чучалин. Пульмонология. // Клинические рекомендации. «ГЕОТАР - Медиа», Москва.-2005.-с.106-107. 2. Н.В.Орлова, Т.В.Парийская. Пульмонология. // Современный справочник для педиатра. «Сова», Москва. 2004.-с.269-272.