Спосіб прогнозування перебігу запального процесу у передміхуровій залозі

Корисна модель стосується медицини, а саме, урології, і може бути використаною у обстеженні хворих із запаленнями передміхурової залози. Існ ує бага то способів прогнозування розвитку запальних процесів у простаті, але вони або інвазивні, або недостатньо ефективні. Деякі з них розкривають лише морфологічний стан орган у та не дають повної картини його функціональних можливостей. Це викликає необхі дність у розробці нових способів діагностики. Н ай бі ль ш близьк им з а те хні чн ою сутні стю та ре з уль та том , що досягається, є спосіб, який полягає у виконанні хворим трансректального ультразвукового дуплексного сканування передміхурової залози [И.И.Горпинченко, П.М.Клименко, Ю.З.Павло вский. Ди фференциальная уль тразвуко вая диагно стика проста ти тов //3 доро вье м ужчины.-2005.-№ 1(12).-С.111-113]. Спільними суттєвими ознаками прото тип у і корисної моделі , що заявляється, є такі: Проведення інструментального дослідження. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що відображає тільки морфологічні зміни у передміхуровій залозі та не показує вплив запалення на функціональний стан організм у у цілом у, що не дає змоги віро гідно спрогнозувати перебіг хвороби. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу прогнозування перебігу запального процесу у передміхуровій залозі шляхом визначення ін ши х пар аметрі в, а саме, варіа бельності серце во го ритм у, що забезпечить підвищення достовірності прогноз у і зменшить кількість рецидивів. Поста влена за дача вирі шується тим, що у способі, який включає проведення інстр ументального дослідження, новим є те , що у хвори х визначають варіабельність серцевого ритму, і якщо SdRR мс2 менше ніж 13,31-41,4мс, a PNN 50% - 0,110-8,1%, та спостерігається підвищення спі вві дно шення L F/H F, то к онста тують н ая вні сть симп а тико тоні ї і прогнозують розвиток гострого запального процесу у передміхуровій залозі. Причинно-наслідковий з в'язок між сук упністю ознак, що заявля ються, та технічним результатом полягає у такому. Проведення інтер валокардіометрії дозволя є прогноз ува ти перебіг проста титу, контролюва ти адекватність лік ування. Ме тод не я вляється інвазійним та шкідливим для здоров'я хворого. Це дозволить підвищити ефективність діагностики, дасть більш повну картину про стан організму в цілому та його реакцію на запальний процес у пе ре дмі хуро вій з алоз і . Як н аслі док доз во ли ть п ризн ачи ти сво єча сне лікування в більш повному обсязі. Спосіб здійснюється таким чином. Оцін юєть ся стан ве ге та ти вн о ї не р во во ї си стеми за до помо го ю комп'ютерної інтервалокардіометрії, яка проводиться з застосуванням е лек трок ар діо гр а фі чно -ді а гно сти чно ї си стем и C ardi o La b-2 00 0 за стандартною методою. Враховувались такі параметри: 1). SdRR мс2 (середньоквадра ти чна де віація R -R ін тер валі в в мс), норма 13,31-41,4; 2). PNN50% ( ві дсо ток сусі дні х R-R ін тер ва лі в, які відрізняються один від одного більш ніж на 50мс), норма 0,110-8,1; 3). LF/H F - індекс ве ге тати вно го балансу (відображення переваг симпатичних або парасимпатичних відділків вегетативної нервової системи) норма 1,5-2,0, LF (потужність в діапазоні 0,04-0,15Гц), норма 1170±416; HF мс2 (потужність в діапазоні 0,15-0,4Гц), норма 975±203; Вивчення цих показників дозволяє судити про ступінь адаптаційних та компенсаторних реакцій організму на запальні процеси у передміхуро вій залозі. Зниження показників SdRR, PNN та пі дви щення спі ввідно шення LF/HF за межі нормальних показників є ознакою сімпатикотонії - різкого пі дви щен ня ак ти вно сті симпа тично ї н ер во во ї си стем и та я вля єть ся адекватною відповіддю на гострий простатит. Треба вважати, що у хворого йде прогресування гострого запального процесу у передміхуровій залозі. Навпаки підвищення показників SdRR, PNN, та зниження співвідношення LF/HF свідчи ть про низьк у активні сть симпа тичної нер вово ї системи (ва го то ні ю) та я вля єть ся о знак ою о дуж анн я а бо п ер е ходу го стр о го простатиту у хронічну форму. Приклад. Хворий Л. 1962р.н., був госпіталізований до урологічного відділення міської клінічної лікарні №5 14.06.2005р. з діагнозом: "Хронічний простатит у стадії заго стрення", і сторія хвороби №9633. При госпіталізації стан середньої тяжкості, жалоби на підвищення температури тіла до 37,2°С, болі у в надлобковій області гострого характеру, тяжкість у промежині, часті поклики до сечовипускання малими порціями сечі. При обстеженні: в загальному аналізі крові: еритроцитів - 4,3 x1012 , гемо глобін - 160, лейкоци ті в - 12,8 x10 9 , палочкоядерні - 9 %, ШЗС - 25. аналіз сечі: білок - 0,99 , епітелій - 1-2 у полі зор у, лейкоцити - 80-90.На УЗД : Вер хні сечо ві шля хи без па толо гії. Об'єм сечо во го міхура - 300мл. Передміхурова залоза щільна, неоднорідної структури, з наявністю ділянок абсцедування . За ли шково ї се чі - 60мл. Біо хімічні показники практично у межах норми: білірубін - 16мкмоль/л, креатинін - 80мкмоль/л, сечовина -6,0ммо ль /л. Ан а ліз секр е ту про ста ти : лейк оци ти - 22 0-250 у п олі зор у, е ри тр оци ти незмі нені - 4 -5 , леце тино ві к улі до 10 , леце тин о ві зерн а -кількість зменшена. Інтервалокардіометрія: SdRR - 8,4мс, PNN 50% - 0,1%, співвідношення LF/HF - 2,1 . Хво ром у було пр изна чено ан тибак тері альн у, дезен ток сікаційн у те р ап ію, пре пара ти , що по ліп шують мікр оци рк уляці ю, н естеро їдні протизапальні препарати , адр еноблока тори . На др угу добу показники з а га льн о го ан аліз у кр о ві пр ак ти чно бе з змі н (е ри тро ци ти - 4 ,3 x1 0 12 , лейкоцити - 12,0x109, палочкоядерні 8%, ШЗС - 24). Стан хворого та скарги майже без змін. Але за даними інтервалокардіометрії: SdRR - 17,6мс, PNN 50% - 0 ,8% , співвідно шення LF/HF - 1 ,9 . Що доз волило зроби ти висно вок про доцільність призначеного лікування та можливість його проведення без поширення антибактеріальних засобі в та залучення ін ши х препаратів. На сьому добу аналізи крові, сечі, секрету простати в межах фізіологічної норми. Стан хворо го задовільний . Скар г нема є. Ін тер ва локардіоме трія : SdRR - 38,4мс, PNN 50%-3,6%, співвідношення LF/HF - 1,5, що дозволило вважати хворого майже здоровим. Таким чином, за допомогою інтервалокардіометрії був прогнозований сприятливий перебіг захворювання із застосуванням призначеної терапії, без залучення додаткових медичних препаратів. Це значно знизило собівартість лікування та обмежило вплив ліків на організм хворого.