Спосіб діагностики оваріального резерву у жінок після гістеректомії

Корисна модель стосується медицини, зокрема акушерства і гінекології, і може бути використана для ранньої діагностики оваріального резерву, прогнозування подальшої функції яєчників в післяопераційному періоді у жінок після гістеректомії. Більшість методик, що використовуються в гінекології є методами інвазивної, довготривалої лабораторної діагностики. З метою вивчення гормонального статусу у жінок, прооперованих з приводу доброякісних пухлин матки шляхом гістеректомії без додатків, визначають в динаміці рівень фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та інгібіну В [1]. Однак, існуючі методики вимагають частих візитів до лікаря (через 1, 3, 6, 12 місяців), певного часу на проведення дослідження (1-3 доби), сучасного лабораторного обладнання, матеріальних витрат. Відомий спосіб діагностики функціонального стану яєчників, вибраний прототипом, при якому використовують плазму крові для визначення рівня інгібіну В, секреція якого корелює з базальним рівнем секреції ФСГ по механізму негативного зворотнього зв'язку, як показника оваріального резерву у жінок після гістеректомії зі збереженними додатками. Відповідно, низька концентрація інгібіну В в плазмі крові призводить до різкого підвищення концентрації ФСГ: стан, характерний для менопаузи, передчасного згасання функції яєчників [2]. Проте, лабораторні дослідження гормонів, біологічно активних пептидів в плазмі крові, що становлять основу прототипу, є тривалими і дороговартісними. Тому практичне значення набувають швидкі та економні способи визначення рівня ФСГ. В основу корисної моделі поставлено завдання створення способу ранньої діагностики оваріального резерву, синдрому передчасного виснаження яєчників у жінок після гістеректомії з метою своєчасного виявлення симптомів недостатності функціональної активності яєчників. Поставлене завдання досягається тим, що у способі діагностики оваріального резерву у жінок після гістеректомії шляхом визначення рівня ФСГ, згідно з корисною моделлю, для якісного визначення рівня ФСГ досліджують ранкову сечу швидким імунохроматографічним струменевим тестом «менотест» на 3-5 день після оперативного втручання та через 1-3-6-12 місяців, і при позитивній відповіді діагностують недостатню функціональну активність яєчників. Для тестування збирають ранкову сечу, яка містить максимальну концентрацію фолікулостимулюючого гормону [3]. Інтерпретують результат через 10 хвилин після початку тестування. Спосіб діагностики здійснюють таким чином. У пацієнтки на 3-5 день після гістеректомії або через 1-3-6-12 місяців після оперативного втручання досліджують ранкову сечу менотестом. Пакет відкривають по лінії надриву. Тест використовують якомога швидше. Знімають пластиковий ковпачок. Спрямовують струмінь сечі на кінчик тесту протягом 10 секунд, щоб він намокнув. Або збирають сечу в чисту ємність і опускають кінчик тесту на половину довжини в сечу на 10 секунд. Закривають пристрій ковпачком, кладуть на рівну поверхню та зазначають час. Оцінюють результат через 10 хвилин. Інтерпретація результатів: тест позитивний - рівень фолікулостимулюючого гормону більший, ніж 25мМО/мл: з'являються дві червоні лінії (контрольна та тестова) однакової інтенсивності забарвлення, або тестова лінія темніша за контрольну. Враховуючи корелятивну залежність гіпофізарних та яєчникових гормонів, позитивний результат передбачає недостатню функціональну активність яєчників. Тест негативний - рівень фолікулостимулюючого гормону менший, ніж 25мМО/мл, або на рівні норми: з'являється лише одна червона контрольна лінія, тестова лінія - відсутня, або з'являються дві червоні лінії, але тестова лінія світліша за контрольну лінію - функціональна активність яєчників зберігається, естрогендефіциту в організмі немає. Інтенсивність забарвлення тестової лінії залежить від концентрації фолікулостимулюючого гормону в сечі. До уваги не приймають результати тесту після 20 хвилин. Апробація даного способу діагностики оваріального резерву у жінок після гістеректомії була проведена на 26 жінках, прооперованих з приводу доброякісних пухлин матки шляхом гістеректомії без додатків або з одними додатками. Середній вік жінок в дослідженні склав 43,5 роки. Обстеження проводили на 3-5 добу після оперативного втручання та через 1-3-6-12 місяців. Для порівняння була обстежена контрольна група з 15 жінок з інтактною маткою. Пацієнткам, включеним в дослідження, проведено ультразвукове сканування органів малого тазу апаратом Алока та стандартні обстеження. У всіх 15 жінок з контрольної групи менотест виявився негативним. У 23 жінок основної групи менотест протягом всього дослідження оцінювався як негативний. У 3 пацієнток через рік після оперативного лікування в об'ємі гістеректомії з одними додатками менотест виявився позитивним, і при ультразвуковому обстеженні виявлено ознаки функціональної недостатності яєчника. Запропонований спосіб може мати прогностичну і діагностичну цінність в оцінці функції яєчників та їх резервних можливостей у жінок після гістеректомії. Клінічне спостереження засвідчило, що імунохроматографічний швидкий струменевий тест для якісного визначення фолікулостимулюючого гормону в сечі може використовуватись як критерій прогнозування подальшої функції яєчника в післяопераційному періоді та вирішення питання про раннє призначення гормональної терапії. Джерела інформації: 1. Каминский В.В., Жук C.I., Крайовская Н.А. Определение уровня ингибина для оценки овариального резерва после гистерэктомии //Репродуктивное здоровье женщины.- №4. - 2003. - 47-48с. 2. Кулаков В.И., Адамян Л.В., Аскольская С.И. Гистерэктомия и здоровье женщины.- М.: Медицина, 1999. 312с. 3. Руководство по эндокринной гинекологии / Под ред. Е.М.Вихляевой. - М.: МИА, 2002. - 765с.